Geum.ru

Безопасность жизнедеятельности

  • 1201. Организация эвакуации
    Контрольная работа пополнение в коллекции 03.12.2010

    Целесообразно ли проведение эвакуации как в прежние годы с позиции обеспечения безопасности эвакуируемых? Практика современной жизни говорит о том, что население все чаще подвергается опасностям в результате стихийных бедствий, аварий и катастроф в промышленности и на транспорте. Стихийные бедствия на нашей планете явления весьма частые: землетрясения, наводнения, сходы снежных лавин, селевые потоки, оползни, массовые лесные пожары. При ликвидации последствий землетрясения в Армении 7 декабря 1988 г. из городов Ленинакан, Кировокан, Спитак, Степанаван, из других подвергшихся разрушениям населенных пунктов было эвакуировано более 110 000 детей, женщин и стариков. Жарким летом 1973 г. во время движения селя из отдельных районов города Алма-Ата была проведена вначале частичная эвакуация детей, а затем и взрослого населения. В Оренбургской области в 1942г., 1957г., 1993г., 1994г., 1998г., 2000г. отмечались большие наводнения. Они сопровождались высоким подъемом воды, что требовало эвакуации населения из отдельных населенных пунктов. Не раз приходилось выводить и вывозить людей из зон массовых лесных пожаров. Особенно опасны так называемые верховые пожары, скорость распространения которых достигает 15 - 20 км/ч.

  • 1202. Организация, управление, надзор и контроль в области охраны труда
    Методическое пособие пополнение в коллекции 08.05.2010
  • 1203. Организація охорони праці на досліджуваному підприємстві
    Курсовой проект пополнение в коллекции 28.09.2010

    За електробезпечністю обладнання і приміщення котельні прирівнюються до категорії особливо небезпечних приміщень (підвищена температура, вологість, наявність великої кількості металевого устаткування, з'єднаного з землею). Живлення електроприймачів котельні здійснюється від мережі з напругою до 1000В с глухозаземленою нейтраллю. Для захисту людей від поразки струмом при однофазних замиканнях на корпусі, у мережі з глухозаземленною нейтраллю застосовується автоматичне відключення ушкодженої ділянки й одночасного зниження напруги на корпусах на час, поки не спрацює апарат, що відключає, чи запобіжник. Такий спосіб захисту називається занулення. Занулення здійснюється шляхом з'єднання неструмоведучих частин електроустаткування (корпуса двигуна й ін.) з нейтраллю трансформатора за допомогою металевих провідників, що мають мале (частки Ома) опір. Тік короткого замикання, що проходить по ланцюзі занулення з малим опором має велике значення і впливає на апарат, що відключає. Для швидкого і надійного відключення необхідно. Щоб цей струм перевищував значення струму, передбаченого установкою апарата, що відключає, не менш, ніж у 3 рази при захисті запобіжниками і 1,25 1,4 рази при захисті автоматики. Також використовуються злектрозахисні засоби і засоби індивідуального захисту, що періодично перевіряються і випробуються підвищеною напругою.

  • 1204. Організаційні заходи що обезпечивають працівників під час роботи
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    В цьому разі допускач має:

    1. перевірити, чи відповідає склад бригади зазначеному у наряді або розпорядженні, та наявність у членів бригади посвідчень про перевірку знань;
    2. провести інструктаж: ознайомити бригаду зі змістом наряду, розпорядження; зазначити межі робочого місця і підходи до нього; показати найближче до робочого місця устаткування та струмовідні частини приєднань, що ремонтуються, та суміжних, до яких забороняється наближатися незалежно від того, перебувають вони під напругою чи ні;
    3. довести бригаді, що напруга відсутня, показом встановлених заземлень та перевіркою відсутності напруги, якщо заземлення не видно з робочого місця, а в електроустановках 35 кВ і нижче (де дозволяє конструктивне виконання) з наступним дотиком рукою до струмов-ідних частин, після перевірки відсутності напруги.
  • 1205. Організація будівельного майданчика
    Информация пополнение в коллекции 21.11.2010

    Використовується природне освітлення, штучне та змішане. Штучне поділяється на робоче, аварійне та охоронне. Робоче освітлення може бути загальним та місцевим. Мінімальна освітленість при проведені будівельно-монтажних робіт згідно СНіП 81-70 повинна бути не менше 2 люксів. Прожекторне освітлення використовується в тих випадках, коли неможливо раціонально розмістити світильники, або їх установка неможлива. Використовуються стаціонарні прожекторні пристосування на опорах, на кранах а також переносні пристрої, телескопічні прожекторні вежі.

  • 1206. Організація і проведення рятувальних робіт на об`єктах із сильнодіючими отруйними речовинами
    Курсовой проект пополнение в коллекции 25.10.2010

    Максимально допустима концентрація для фільтруючих протигазів 100 ГДК (10 000 мг/м3), а для респіраторів 15 ГДК; з/ф коробка з фільтром; б/ф коробка без фільтра. Якщо концентрація сірководню вища від максимально допустимої, застосовуються ізолюючі протигази. При ліквідації аварій на хімічно небезпечних об'єктах, коли концентрація газу невідома, роботи проводяться тільки в ізолюючих протигазах; Щоб захистити шкіру, використовують захисні прогумовані костюми, гумові чоботи і рукавиці. При ураженні сірководнем треба негайно винести потерпілого на свіже повітря, забезпечити йому тепло і спокій, дати тепле молоко з содою. Його треба помістити в затемнене приміщення, накласти на очі примочки з 3%-ним розчином борної кислоти. При тяжкому отруєнні, а також при утрудненому диханні дати кисень, якщо необхідно, зробити штучне дихання. Кількість. сірководню в повітрі і його концентрацію дозволяє визначити універсальний газоаналізатор УГ2. Границя виміру приладу: 00,03 мг/л при просмоктуванні повітря в об'ємі 300 мл і 00,3 мл/г при просмоктуванні 30 мл. Концентрацію сірководню (мг/л) знаходять по шкалі, на якій вказаний об'єм пропущеного повітря. Її значенням відповідає цифра, яка співпадає з границею пофарбованого в коричневий колір стовпця порошку. З цією ж метою можна використовувати прилади хімічної розвідки ВПХР, ПХР-МВ.

  • 1207. Організація охорони праці на виробництві
    Методическое пособие пополнение в коллекции 25.04.2010

    Çà òàêèõ óìîâ, â³äïîâ³äíî, ñòàâëÿòüñÿ ï³äâèùåí³ âèìîãè äî ³íäèâ³äóàëüíèõ ÿêîñòåé âèêîíàâö³â, áî áåçàâàð³éí³ñòü ðîáîòè çàëåæèòü íå ò³ëüêè â³ä ñòàíó áåçïåêè âèðîáíèöòâà, à é â³ä ïîâåä³íêè ñàìèõ ïðàö³âíèê³â, à òàêîæ â³ä ôóíêö³îíóâàííÿ îêðåìèõ ô³ç³îëîã³÷íèõ ñèñòåì ¿õíüîãî îðãàí³çìó, íàéá³ëüø çàä³ÿíèõ ó òðóäîâîìó ïðîöåñ³. Äî íèõ â³äíåñåíî òàê³ ïîêàçíèêè, ÿê ñåíñîìîòîðíà ðåàêö³ÿ, âòîìà, çîðîâà òà ñëóõîâà ïàì'ÿòü, îð³ºíòàö³ÿ ó çàìêíåíîìó ïðîñòîð³, ñò³éê³ñòü äî âïëèâó ñòðåñ³â, øâèäê³ñòü ïåðåêëþ÷åííÿ óâàãè òîùî. Äî ðîá³ò, ùî ïîòðåáóþòü ïðîôåñ³éíîãî äîáîðó, â³äíîñÿòüñÿ óñ³ âèäè ï³äçåìíèõ ðîá³ò; ðîáîòà â êåñîíàõ, áàðîêàìåðàõ, çàìêíåíèõ ïðîñòîðàõ, íà âèñîò³, ç îáñëóãîâóâàííÿ ä³þ÷èõ åëåêòðîóñòàíîâîê íàïðóãîþ äî ³ âèùå 1000 Â; âîäîëàçí³ ðîáîòè; ðîáîòè ³ç çàñòîñóâàííÿì âèáóõîâèõ ìàòåð³àë³â, ó âèáóõî- òà âîãíåíåáåçïå÷íèõ âèðîáíèöòâàõ; ðîáîòè, ïîâ'ÿçàí³ ç óïðàâë³ííÿì íàçåìíèì, ï³äçåìíèì, ïîâ³òðÿíèì òà âîäíèì òðàíñïîðòîì, çíà÷íèì íåðâîâî-åìîö³éíèì íàïðóæåííÿì; ðîáîòè ç òåõí³÷íîãî îáñëóãîâóâàííÿ òà åêñïëóàòàö³¿ êîìïðåñîðíèõ íàôòîíàñîñíèõ òà ãàçîðåãóëÿòîðíèõ ñòàíö³é, ë³í³éíèõ ñèñòåì, ìàã³ñòðàëüíèõ íàôòî-³ ãàçîïðîâîä³â; àâàð³éíî-ðÿòóâàëüí³ ðîáîòè; ðîáîòè, âèêîíàííÿ ÿêèõ ïåðåäáà÷ຠíîñ³ííÿ âîãíåïàëüíî¿ çáðî¿, à òàêîæ ïîâ'ÿçàí³ ç áóð³ííÿì, âèäîáóòêîì òà ïåðåðîáêîþ íàôòè, ãàçó, êîíäåíñàòó, ï³äãîòîâêîþ ¿õ äî òðàíñïîðòóâàííÿ òà çáåð³ãàííÿ; ðîáîòè, ÿê³ áåçïîñåðåäíüî ïîâ'ÿçàí³ ç âèðîáíèöòâîì ÷îðíèõ òà êîëüîðîâèõ ìåòàë³â.

  • 1208. Організація пожежної безпеки на підприємстві
    Информация пополнение в коллекции 09.02.2011

     

    1. Закон України “Про пожежну безпеку” від 17.12.93 р. N 3745-XII.
    2. Постанова Кабінету Міністрів України (далі ПКМУ) від 26.07.94 р. “Про заходи щодо виконання Закону України “Про пожежну безпеку”.
    3. Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МНС від 19.10.2004 року № 126.
    4. Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затверджений ПКМУ від 25.11.2009 року № 1262.
    5. Типове положення про відомчу пожежну (пожежно-сторожову) охорону, зетверджене ПКМУ від 14.08.1995 року № 653.
    6. Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд), затверджене ПКМУ від 03.03.1995 року № 232.
    7. Положення про добровільну пожежну дружину (команду), затверджене ПКМУ від 25.02.2009 року № 136.
    8. Порядок обліку пожеж та їх наслідків, затверджений ПКМУ від 26.12.2003 року № 2030.
    9. Лехман С.Д. Охорона праці, пожежна безпека. Київ: Вища школа, 1983. 167 с.
    10. Огнетушащие средства и автоматические установки пожаротушения: Сб. науч. тр. М.: ВНИИПО МВД СССР, 1989. 100 с.
    11. ОНТП 2486. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. М.: ВНИИПО, 1987. 25 с.
    12. Основы противопожарной защиты: Учебное пособие для вузов / Я.Я. Щербина, И.Я. Щербина. Киев: Вища школа, 1985. 255 с.
    13. Пожарная безопасность промышленных обьектов: Сб. науч. тр. М.: ВНИИПО МВД СССР, 1991. 160 с.
    14. Пожарная безопасность: Учебное пособие / А.Н. Баратов, В.А. Пчелинцев. М.: издво АСВ, 1997. 176 с: ил.
    15. Типове положення про пожежно-технічну комісію, затверджене наказом МНС України від 11.02.2004 N 70.
    16. Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затверджене наказом МНС України від 29.09.2003 N 368.
    17. Перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядок їх організації, затверджений наказом МНС України від 29.09.2003 N 368.
    18. Положення про добровільні пожежні дружини (команди), затверджене наказом МНС України від 11.02.2004 N 70.
    19. Інструкція по влаштуванню блискавкозахисту будівель та споруд (РД 34.21.122-87), затверджена Главтехуправлением Минэнерго СРСР.
    20. Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затверджений наказом МНС від 22.08.2005 N 161.
    21. Типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МНС України від 02.02.2004 N 151.
    22. Правила експлуатації вогнегасників, затверджені наказом МНС від 02.04.2004 N 152.
    23. Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення, затверджені наказом МНС від 15.05.2006 N 288.
    24. Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затверджене наказом МПіСП від 17.06.1999 року № 112.
    25. НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
    26. НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.
    27. Типове положення про службу пожежної безпеки, затверджене наказом МНС України від 29.09.2003 № 369.
    28. Правила обовязкової сертифікації продукції протипожежного призначення, затверджені наказом Держкомстандарту України від 27.06.97. №374.
    29. Пожежна безпека на виробництві: Навчальний посібник / А.П. Рожков. Київ: Редакція журналу «Охорона праці, 1997. 448 с.
    30. Пожежна безпека: наук.техн. і публ. іл. журнал ГУПО МВС України. Київ, 1996, № 13, 1997, № 49, 1998, № 115.
    31. Пожежна безпека: Матеріали III наук. практ. конф. Київ: УкрНДШБ МВС України, 1997. 381 с.
    32. Проблемы пожарной безопасности / Под ред. В.Г. Палюха. Харьков: Мин. обр. Украины, МВД Украины, 1993 328 с.
    33. Скобелев О.В., Нехаев В.В. Довідник підприємця з питань пожежної безпеки (у запитаннях та відповідях). Київ: Пожінформтехтка, 1998. 160 с:.
    34. ГОСТ 12.4.026-76 “ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности”.
    35. ДСТУ ISO 6309:2007 Знаки безпеки. Форма та колір.
    36. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания.
    37. СНиП 2.04.02-84 Водозабезпечення. Зовнішні мережі и споруди;
    38. ДБН В.1.1-7-2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека обєктів будівництва;
    39. ДБН.А.3.1-3-94. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
    40. ГОСТ 12.1.00491. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие положения.
    41. ГОСТ 12.1.01893. ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования.
    42. ГОСТ 2733187. Пожарная техника. Классификация пожаров.
    43. ГОСТ 3021995. Древесина огнезащищенная.
    44. ДСТУ 227293. ССБП. Пожежна безпека. Терміни та визначення.
    45. ДСТУ Б.В.1.1297 (ГОСТ 3040296) Матеріали будівель. Метод випробування на займистість.
    46. ДСТУ Б.В.2.71995 (ГОСТ 3024494) Матеріали будівельні. Методи випробування на горючості.
  • 1209. Організація роботи з охорони праці у професійно-технічних навчальних закладах
    Информация пополнение в коллекции 14.03.2010

     

    1. Організаційні документи
    2. Річний план роботи навчального закладу.
    3. Наказ про організацію роботи з ОП та безпеки життєдіяльності в закладі.
    4. Наказ про призначення відповідальної особи за електрогосподарство.
    5. Наказ про протипожежну безпеку закладу освіти.
    6. Положення про службу ОП та безпеки життєдіяльності закладу.
    7. Колективний договір.
    8. Посадові, робочі інструкції працівників.
    9. Інструкції з ОП, ТБ на робочому місці працівників, в навчальних кабінетах, майстернях, спортивних залах.
    10. Санітарно-технічні паспорти приміщень.
    11. Наказ про підсумки роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності навчального закладу.
    12. Програми інструктажів працівників, учнів (вихованців).
    13. Правила внутрішнього трудового розпорядку.
    14. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти.
    15. Нормативно-правове забезпечення роботи з охорони праці.
    16. Акт прийому готовності навчального закладу до нового навчального року.
    17. Плани евакуації учасників навчально-виховного процесу.
    18. Приписи органів державного нагляду і відповідні документи про реагування.
    19. Протокол зборів трудового колективу про вибори уповноваженого з охорони праці.
    20. Акт перевірки захисного заземлення, опору ізоляції.
    21. Акт загального технічного огляду будівлі і споруд навчального закладу.
    22. Облікова документація
    23. Журнал реєстрації вступного інструктажу з працівниками.
    24. Журнал реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів працівників навчального закладу.
    25. Журнал реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів учнів (у навчальних кабінетах).
    26. Журнал реєстрації нещасних випадків з працівниками та учнями.
    27. Акти розслідування нещасних випадків
    28. Посвідчення працівників, які здійснюють обслуговування електромереж.
    29. Журнал реєстрації первинного, цільового, позапланового інструктажів учнів з охорони праці та безпеки життєдіяльності при організації суспільно-корисної праці, проведенні позакласних заходів.
    30. Інформаційні матеріали, стенди
    31. Охорона праці.
    32. Пожежна безпека.
    33. Безпека дорожнього руху, маршрут руху до навчального закладу.
    34. Електробезпека.
    35. Безпека людини у надзвичайних ситуаціях.
    36. Попередження і профілактика травматизму невиробничого характеру.
  • 1210. Організація робочого місця бухгалтера
    Контрольная работа пополнение в коллекции 15.09.2010

    У ході розподілу обов'язків між обліковими працівниками важливо звернути увагу на психологічні особливості їх характеру. Так, некомунікабельний бухгалтер може бути прекрасним спеціалістом у відділі обліку основних засобів і нематеріальних активів, проте в розрахунковому відділі у нього можуть виникати труднощі у взаємовідносинах з персоналом або контрагентами.

  • 1211. Організація цивільної оборони в сучасних умовах
    Информация пополнение в коллекции 19.01.2011

    брати участь у заходах, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій;

    1. готувати сили і засоби для попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
    2. виконувати аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи щодо оперативної локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі на територіях держав, з якими укладено відповідні угоди;
    3. брати участь у локалізації та ліквідації великих лісових та торф'яних пожеж;
    4. проводити роботи із санітарної обробки населення, спеціальної обробки техніки та іншого майна, знезаражування будівель, споруд і територій;
    5. забезпечувати збереження вантажів, які перевозять у зону надзвичайних ситуацій як гуманітарну допомогу;
    6. забезпечувати населення, яке потерпіло від наслідків надзвичайних ситуацій, продуктами, водою, предметами першої необхідності, тимчасовим житлом, послугами та матеріальними засобами, а також наданням медичної допомоги;Забезпечення формувань ЦО технікою і майном здійснюється як централізовано, так і з місцевих ресурсів за рахунок тих об'єктів, на базі яких вони створюються. Спеціальна техніка і майно утримуються в постійній готовності до використання за призначенням.
  • 1212. Організація цивільної оборони на об'єктах господарської діяльності
    Курсовой проект пополнение в коллекции 25.10.2010

     

    1. Атаманюк В.Г. Гражданская оборона. М.: Высш. шк., 1986.
    2. Безопасность жизнедеятельности. Учебник / Под ред. Э.А. Арустамова. М., 2000.
    3. Безпека життєдіяльності. Підручник / За ред. Я.Бедрія. Львів: Афіша, 1998.
    4. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник. Видання друге. Львів.: Афіша, 2001.
    5. Заплотинський В.М. Безпека життєдіяльності.: Навчальний посібник. К., 2000. 280 с.
    6. Желібо Е.П. Безпека життєдіяльності.: Навчальний посібник. К.: Каравела, 2001. 320 с.
    7. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. - Л., 2000. - 186 с.
    8. Пістун І.П. та інші. Безпека життєдіяльності. - Львів, 1995.
    9. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. К., 2004. 439 с.
  • 1213. Ориентирование по карте в движении
    Курсовой проект пополнение в коллекции 09.12.2008

    При потере ориентировки следует остановиться, определить магнитный азимут направления движения, расстояние от последнего надежно опознанного на карте ориентира (по показанию спидометра или по времени движения) и мысленно представить себе пройденный от него путь. На этом основании установить максимально возможное отклонение от заданного маршрута и очертить на карте вероятный район своего местонахождения. После этого ориентировать карту по компасу и опознать на ней в этом районе ближайшие и дальние ориентиры. Причина потери ориентировки могла состоять в том, что из-за невнимательного наблюдения в пути за правильностью выдерживания маршрута произошел сход с нужной дороги. Чтобы установить вероятную дорогу, по которой происходило движение на последнем участке пути, полезно сравнить азимут направления движения с направлением дорог на карте в районе потери ориентировки.

  • 1214. Оружие массового зомбирования
    Информация пополнение в коллекции 09.12.2008

    Наименование ОМЗСравнение с «классическим» ОМПВыводыЯдерноеХимическоеБактериологическое1. ПсихотронноеЯдерное оружие безвозвратно уничтожает любую цель, делает непригодным использование территории подвергшейся ядерной атаке, однако носит массовый и наиболее мощный разрушительный эффект.Традиционные ОВ (нервно-паралитические, кожно-нарывные, удушающие) сохраняют ценности, н требуется работа по очистке территории от отравляющих веществ, так же с 1910-х гг. отлажена система защиты от хим. оружия.В данном контексте используются известные науке и искусственно выведенные штаммы бактерий и вирусов, на общих принципах заражения (микроб убивает без зомбирования). Не уничтожает ценности.- химическоеНа фоне я.о. химическое психотронное ОМЗ не уничтожает ценности, однако сопряжено с риском заражения окружающей среды химикатами.Различается лишь в моментальности эффекта и направленности (классического Уничтожает сразу, а ОМЗ постепенно, превращая людей в зомби)Хим. ОМЗ не лечится, распространяется независимо о контакта зараженных, однако есть вероятность заражения окружающей средыСохраняет ценности, но является одной из наиболее легких в части противодействия распространению- излучениеТак же не разрушает здания, не заражает местность, однако высок риск мутаций (под его действием) и оно требует особенной защиты (экранирования), хотя очевидно использование типовых бомбоубежищ сумеет остановить как эффект я.о., так и ОМЗ-излученияИзлучение в отличии от химикатов не заражает местность и требует серьёзной защиты (со стороны противника), в плане экранирования (стандартная схема защиты от хим. оружия не подойдет)Так же противодействует отлаженной системе защиты от вирусов, не лечится медицинскими препаратами, требует спец защиты. Однако «держит на расстоянии» собственные силы, не гарантируя им защиту в образе вакцины.Единственный существенный недостаток незащищенность собственных войск и вероятность развития мутации- гипнотическоеОбладая плюсами химического и излучательного оружия, имеет существенный недостаток в распространении, к примеру трудности массового гипнозаТо же, что и с ядерным оружием. Гипноз исключает эффект заражения, но избавляет от необходимости дезинфекцииВысокая эффективность в части безопасности для ОПС и невредимости ценностей сопряжено с низкой вероятностью распространения2. Инфекционное

  • 1215. Оружие массового поражения
    Информация пополнение в коллекции 09.12.2008

    Это поток гамма-лучей и нейтронов. Она длится 1015 с. Проходя через живую ткань, гамма-излучение и нейтроны ионизируют молекулы, входящие в состав клеток. Под влиянием ионизации в организме возникают биологические процессы, приводящие к нарушению жизненных функций отдельных органов и развитию лучевой болезни. В результате прохождения излучений через материалы окружающей среды уменьшается их интенсивность. Ослабляющее действие принято характеризовать слоем половинного ослабления, т. е. такой толщиной материала, проходя через которую интенсивность излучения уменьшается в два раза. Например, в два раза ослабляют интенсивность гамма-лучей сталь толщиной 2,8 см, бетон 10 см, грунт 14 см, древесина 30 см.

  • 1216. Освещение
    Информация пополнение в коллекции 26.09.2008

    Зрительный анализатор человека (глаза) воспринимает электромагнитные излучения в диапазоне длин волн 0,38 0,76 мкм как видимый свет. Кванты света, обладая большой энергией, влияют на структуру и метаболизм клеток и тканей живых организмов: стимулируют дыхание, кровообращение, деятельность желез внутренней секреции и процессы роста, синтез витамина D и некоторых гормонов (серотонина «гормона радости»), усвоение кальция, фосфора и других минеральных элементов. Наибольшая чувствительность зрения проявляется в желтозеленой части спектра ( 0,550,58 мкм); длинные красные лучи ( 0,76 мкм) возбуждают нервную систему; более короткие синие, зеленые лучи действуют успокаивающе. Достаточное освещение обеспечивает безопасность, высокое качество и производительность труда, которая возрастает на 1518%. При неблагоприятных условиях видения (недостаточной или значительно изменяющейся освещенности и т.п.) глаза человека приспосабливаются благодаря особым свойствам аккомодации и адаптации.

  • 1217. Освещение в учебных помещениях
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Свет является естественным условием жизни человека, необходимым для здоровья и высокой производительности труда, основанной на работе зрительного анализатора, самого тонкого и универсального органа чувств. Обеспечивая непосредственную связь организма с окружающим миром, свет является сигнальным раздражителем для органа зрения и организма в целом: достаточное освещение действует тонизирующе, улучшает протекание основных процессов высшей нервной деятельности, стимулирует обменные и иммунобиологические процессы, оказывает влияние на формирование суточного ритма физиологических функций человека. Основная информация об окружающем мире около 90% - поступает через зрительное восприятие. Именно поэтому гигиенически рациональное производственное освещение имеет огромное положительное значение.

  • 1218. Освещение выставочной экспозиции
    Информация пополнение в коллекции 07.03.2011

    Естественный дневной свет, хотя и обладает идеальной колористи­ческой характеристикой и при больших светопроемах обеспечивает достаточно высокий уровень общей освещенности интерьера, все более отходит на второй план в качестве источника освещения. Дневной свет зависит от погоды, его интенсивность заметно меня­ется в течение дня, в зимние дни он не обеспечивает освещение экспозиции в вечерние часы работы выставки. Но главное в том, что только искусственный свет может придать экспозиции праздничный вид, стать средством выявления ее содержания. Искусственное освещение может влиять на настроение посетителя независимо от времени суток и состояния погоды, создать атмосферу эмоциональной напряженности, позволяет пользоваться светодинамическими приемами. Свет ориентирует посетителя, показывает ему путь движения по экспозиции. Чередование зон повышенной и нормальной освещенности создает определенный ритм, связанный с изменениями потока информации. Свет направляет внимание посетителя на нужные зоны, на главные экспонаты.

  • 1219. Освидетельствование и переосвидетельствование пострадавших
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Освидетельствование застрахованных в соответствии со статьей 13 Закона от 24 июля 1998 года №125-ФЗ производится учреждениями медико-социальной экспертизы по обращению страховщика, страхователя или застрахованного лица либо по определению судьи (суда) при представлении акта о несчастном случае на производстве или акта о профессиональном заболевании. Сроки переосвидетельствования устанавливаются учреждением, его производящим, однако по обращению страховщика или страхователя переосвидетельствование может производиться досрочно. В случае уклонения застрахованного от переосвидетельствования в установленные сроки без уважительной причины, он теряет право на обеспечение по страхованию до прохождения переосвидетельствования.

  • 1220. Основи безпеки життєдіяльності
    Методическое пособие пополнение в коллекции 17.11.2010

    До підіймально-транспортних відносяться транспортувальні і вантажопідіймальні машини. До вантажопідіймальних машин відносяться підіймачі та крани. Серед підіймачів найбільш поширені - ліфти, електро та автонавантажувачі. Серед вантажопідіймальних кранів широко використовуються баштові, козлові, мостові крани, кран-балки та електроталі. Аналіз травматизму при експлуатації підіймально-транспортних машин в різних галузях промисловості показує, що більшість нещасних випадків, а серед них - з важким наслідком, - припадає на роботи, при виконанні котрих використовуються вантажопідіймальні машини. Робоча зона вантажопідіймальних машин є небезпечною зоною. Вона є джерелом виробничої небезпеки для обслуговуючого персоналу та для сторонніх осіб, котрі можуть опинитись тут. Робота біля вантажопідіймальних та транспортних машин є джерелом підвищеної небезпеки, тому що виконувати роботу за допомогою цих машин можна лише знаходячись всередині зон їхньої дії. Небезпеки, з котрими стикаються люди, пов'язані переважно з ненавмисним контактом з рухомими частинами обладнання та можливими ударами від предметів, що подають, а також при висипанні частини вантажу і з падінням самого обладнання. Це стосується і самохідного обладнання, котре нерідко переміщується з великою швидкістю. В цьому випадку додається наїзд та удар при зіткненні. Особливістю підіймально-транспортних машин є переміщення цих машин та вантажів, котрі ними переміщуються. Конструкція підіймально-транспортних машин містить велику кількість рухомих частин. Це зумовлює їх потенційну травмонебезпечність. Під час роботи вантажопідіймальних кранів велика ймовірність динамічного впливу на елементи будівельних конструкцій. Внаслідок обриву канатів та ланцюгів, за котрі піднімається вантаж, можливі важкі наслідки: руйнування крана при перевантаженні або втраті стійкості, "набігання" вантажу на елементи конструкції крана або його зісковзування з вантажо-захоплювального пристроя. До вантажопідіймальних кранів ставляться підвищені вимоги щодо міцності та надійності їх кінематичних ланок, а також їх стійкості. Оскільки керування більшістю кранів здійснюється з кабін, розташованих на них, то необхідно дотримуватись вимог щодо профілактики травматизму і загорань під час їх експлуатації. Актуальною є проблема забезпечення відповідних умов праці, зокрема оптимальних або допустимих значень параметрів мікроклімату, чистоти повітря робочої зони, освітлення, зниження вібрацій та шуму. Вантажопідіймальні крани повинні бути обладнані наступними запобіжними пристроями: сигналізацією, кінцевими вимикачами для автоматичної зупинки механізмів пересування крану, ходового візка та підіймання вантажозахоплювальних органів; блокуванням для автоматичного зняття напруги з крана при виході людини на галерею, блокуванням дверей кабіни; дзвінка для сигналізації; протиугінними пристроями; анемометрами для визначення швидкості вітру при роботі на відкритому місці. Обмежувач вантажопідіймальності. Обмежувач вантажопідіймальності призначений для запобігання поломок механізмів та падіння крана у випадку перевантаження. У кранів з електричним та дизель-електричним приводами обмежувач вантажопідіймальності вмикається в електричну схему, а у кранів з механічним приводом - в схему спеціальних виконавчих механізмів. Принцип роботи обмежувача: одна ланка вантажного каната в баштовому крані спирається на блок обмежувача вантажопідіймальності, встановленого на головці башти. Канат натягується під час підіймання вантажу і через блок навантаження передається на важіль. Важіль повертається, тяга деформує пружне динамометричне кільце давача зусиль. Давач зусиль перетворює зусилля динамометричного кільця в електричний сигнал, пропорційний зусиллю, що прикладене.