Geum.ru

Банковское дело

  • 1341. Особенности управления рисками на примере ОАО "МДМ Банк"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 30.04.2012

    Непосредственное взаимодействие банка с заемщиком обеспечивается в процессе выполнения служебных обязанностей группой сотрудников кредитного подразделения, представителя которой мы условно обозначаем кредитный инспектор. Взаимодействие заемщика и кредитного инспектора носит характер двустороннего информационного обмена, обозначенного на рис.2 стрелками 1 и 2. Кредитный инспектор получает от заемщика информацию о параметрах предполагаемой кредитной сделки, данные необходимые для оценки кредитного риска данного заемщика, данные мониторинга финансового состояния и показателей деловой активности, необходимые для оценки изменения кредитного риска заемщика в период до истечения срока сделки. Также кредитный инспектор получает информацию о выполнении либо не выполнении заемщиком условий кредитной сделки, перспектив возврата предоставленных кредитных ресурсов и уплаты процентов. С другой стороны, заемщик информируется кредитным инспектором об условиях кредитования, принятом банком решении о предоставлении/отказе в предоставлении кредита. Взаимодействие кредитного инспектора с лицом, принимающим решение (ЛПР - должностное лицо, кредитный совет, или какой-либо орган в системе управления банком, в компетенцию которого входит принятие решения о выдаче/отказе в выдаче кредита, изменении условий кредитного соглашения, санкционирование применения мер воздействия на заемщика, нарушившего условия кредитного соглашения и т.п.) основано на предоставлении кредитным инспектором информации, необходимой для принятия того или иного решения в рамках кредитных операций, и доведении до сведения кредитного инспектора принятого решения. Принятие ЛПР решения означает для кредитного инспектора руководство к действию. Кредитный инспектор информирует ЛПР об условиях кредитной сделки, доводит до его сведения результат проведенной оценки кредитного риска данного потенциального заемщика, а также предоставляет сведения об изменении оценки кредитного риска заемщика в период между выдачей кредита и сроком завершения кредитной операции (стрелка 3 на рис.2). Кредитный инспектор предоставляет ЛПР сведения о выполнении заемщиком условий кредитного соглашения, либо невозврате кредита. ЛПР предоставляет руководство к исполнению по каждому факту его информирования со стороны кредитного инспектора (стрелка 4 на рис.2).

  • 1342. Особенности учета чековой и аккредитивной формы расчета
    Курсовой проект пополнение в коллекции 20.07.2010

     

    1. Гражданский Кодекс Российской Федерации ГК РФ от 30.11.1994 №51-ФЗ (ред. от 27.12.2009) // Консультант Плюс [Электронный ресурс]: справочная правовая система. Версия Проф. Режим доступа: http:// www.consultant.ru/popular/gkrf/
    2. Федеральный закон «О бухгалтерском учете» от 21.11.96 № 129 - ФЗ. (ред. от 23.11.2009 №261-ФЗ).
    3. Центральный банк РФ «Положение о безналичных расчетах в Российской Федерации» от 03.10.2002 №2-П (ред. Указания ЦБ РФ от 22.01.2008 №1965-У).
    4. Бакаев, А.С. Бухгалтерский учет: Учебник / А.С.Бакаев, П.С.Безруких, Н.Д.Врублевский и др.; под ред. П.С.Безруких. - М.: Бухгалтерский учет, 2006. 736 с.
    5. Бухгалтерский учет: Учебник для вузов / Под ред. проф. Ю.А.Бабаева. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. 525 с.
    6. Голышева, Н.И. Бухгалтерский (финансовый учет): Курс лекций / Н.И.Голышева. М.:ВГНА, 2010. 119 с.
    7. Гусева, Т. М. Самоучитель по бухгалтерскому учету: учеб. пособие / Т.М.Гусева, Т.Н.Шеина. - М. :Проспект,2009. - 464 с.
    8. Дмитриева, И.М. Бухгалтерский учет и аудит: Учеб. пособие / И.М.Дмитриева. - М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2006. 272 с.
    9. Каморджанова, Н.А. Бухгалтерский учет в схемах и рисунках: Учеб. пособие / Н.А.Каморджанова, И.В.Карташова. - М: ИНФРА-М, 2002. - 494 с.
    10. Кирьянова, З.В. Теория бухгалтерского учета / З.В.Кирьянова. - М.: Финансы и статистика, 2005. 256 с.
    11. Кондраков, Н.П. Бухгалтерский учет: Учеб. пособие / Н.П.Кондраков. - М.: ИНФРА-М, 2003. 448 с.
    12. Лигачева, Л.А. Бухгалтерский учет: Учеб. пособие / Л.А.Лигачева. - М.: Юриспруденция, 2002. 320 с.
    13. Мельников, И. Бухгалтерский учет / И.Мельников М.: ЛитАгентство, 2009: - 304 с.
    14. Пошерстник, Н.В. Бухгалтерский учет: Учебно-практическое пособие / Н.В.Пошерстник. СПб.: Питер, 2007.- 416 с.
    15. Райзберг, Б.А. Современный экономический словарь / Б.А.Райзберг, Л.Ш.Лозовский, Е.Б.Стародубцева. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 495 с.
    16. Сафонова, Л.И. Бухгалтерский учет. Практикум для проведения занятий по бухучету для студентов экономических специальностей. 3-е изд. / Л.И.Сафонова, Л.И.Желбунова. - Томск: Изд. ТПУ, 2004. 68 с.
    17. Сафонова, Л.И. Бухгалтерский учет: учебное пособие / Л.И.Сафонова, Л.И.Желбунова. Томск: Изд. ТПУ, 2004. 91 с.
    18. Сафронова, Ю.В. Бухгалтерский учет. Учебный курс / Ю.В.Сафронова. - М.: Московский институт экономики, менеджмента и права, 2009. 448 с.
    19. Хамидуллина, З.Ч. Бухгалтерский финансовый учет Часть 1 Учебный курс / З.Ч.Хамидуллина. - М.: Московский институт экономики, менеджмента и права, 2009. 160 с.
    20. Шишкоедова, Н. Аккредитивная форма расчетов / Н.Шишкоедова // Российский бухгалтер. - 2008. №9. С.6.
  • 1343. Особенности финансового менеджмента в коммерческом банке на примере деятельности ОАО "Инвестторгбанк"
    Дипломная работа пополнение в коллекции 16.01.2011

    Широко используемое в настоящее время понятие "финансовый менеджмент" имеет многочисленные толкования. Но в целом российские специалисты сходятся в одном в том, что финансовый менеджмент это управление отношениями по формированию и использованию денежных ресурсов. Именно в таком понимании финансовый менеджмент рассматривается в работах таких известных авторов, как И.Т. Балабанов, И.Н. Герчикова, В.В. Ковалев, Л.П. Павлова, Р.С. Сайфулин, Е.С. Стоянова, А.Д. Шеремет. В гораздо меньшей степени, чем общий финансовый менеджмент, отечественными авторами проработана проблема финансового менеджмента и коммерческом банке. Причина в специфике деятельности коммерческого банка как финансового посредника по управлению денежными потоками, которым присуща вся совокупность функций денег. К освещению этой проблемы авторы, как правило, подходят с позиций соблюдения требований и нормативов государственных регулирующих органов, отвечающих за ликвидность банковской системы в целом. Проблемам финансового менеджмента в коммерческом банке с позиций соблюдения требований регулирующих органов посвящены работы таких авторов, как Э.Н. Василишен, О.И. Лаврушин, И.Д. Мамонова, М.А. Пессель, Н.Э. Соколинская, А.М. Тавасиев. В процессе своей деятельности коммерческий банк исходит в основном из микроэкономических факторов и устойчивости клиентов. Такой подход наиболее актуален в современных условиях, так как первичным звеном в экономической цепочке создания продукции (товаров, услуг) являются создатели материальных ценностей. Соответственно и коммерческий банк для рыночной экономики первичен, а Центробанк конструктор перестройки банковской системы. Среди исследователей этого направления финансового менеджмента в коммерческом банке можно назвать О.В. Грядовую, Ю.С. Масленченкова, Л.А. Плотицину, К.Р. Тагирбекова, В.Е. Черкасова. В работах отечественных авторов (М.З. Бор, Г.С. Панова, В.В. Пятенко, В.Т. Севрук, В.М. Усоскин, Э.А. Уткин, Е.Б. Ширинская) также представлен и опыт зарубежных банков. Данный опыт, безусловно, важен, однако зарубежные финансовые системы существенно отличаются от кредитно-банковской системы России. Например, распространение опыта Федеральной резервной системы США на российскую почву требует тщательной нелегкой адаптации, так как отечественная банковская система в отличие от системы США построена по территориальному принципу и основана на монопольном положении Центробанка России, а не на экономическом районировании субъектов федерации и экономики. Отсюда можно сделать вывод о том, что одна из особенностей финансового менеджмента в коммерческом банке в современных российских условиях это отсутствие единообразной технологии управления экономическими процессами в кредитной организации в рамках существующей кредитно-банковской системы. Главная же особенность финансового менеджмента в коммерческом банке в нынешних российских условиях обусловлена тем, что коммерческий банк это единственный экономический субъект, который системно управляет всеми функциями денег (мера стоимости, функции обращения, платежа и накопления) и в этой связи является первичным звеном рыночной экономики. Внешняя среда финансового менеджмента в коммерческом банке это совокупность финансовых отношений.

  • 1344. Особенности финансового потенциала страховой организации
    Курсовой проект пополнение в коллекции 30.01.2011

    Финансовый потенциал страховой организации складывается из двух частей собственного и привлеченного капитала, причем влеченная часть капитала в значительной степени преобладает над собственной. Это обусловлено спецификой страховой деятельности. Страхование основано на создании денежных фондов, источником которых являются средства страхователей, поступившие в форме страховых премий. Эти средства на принадлежат страховщику, они лишь временно, на период действия договоров страхования, находятся в распоряжении страховой компании и предназначены для осуществления страховых выплат. При условии безубыточного прохождения договора они либо переходят в доходную базу, либо возвращаются страхователям в части, предусмотренной условиями договора. Эту часть капитала неправомерно считать заемным капиталом, так как заемный капитал предоставляется под процент и должен быть возращен кредитору в полном объеме. Возможность преобразования этих средств через некоторое время в доход страховщика обосновывает корректность определения «привлеченные средства» или «привлеченный капитал». Они временно могут быть использованы страховщиком и только в качестве инвестиционного источника.

  • 1345. Особенности формирования денежно-кредитной политики Российской Федерации и механизмы ее реализации в современных условиях
    Курсовой проект пополнение в коллекции 15.11.2010

    В целом эффективное использование инструментов денежно-кредитной политики определяется рядом факторов, из которых можно выделить следующие:

    • выбор промежуточной цели денежно-кредитной политики (таргетирование инфляции, денежное или валютное таргетирование), определяемый степенью либерализации экономики и независимости центрального банка, стоящими перед ним задачами, его функциями в экономике. Кроме того, промежуточные цели денежно-кредитной политики тесно взаимосвязаны. Например, если в условиях свободно конвертируемой валюты центральный банк стремится к фиксации процентной ставки на определенном уровне, то в разработке мероприятий денежно-кредитной политики он должен будет принять устанавливаемый рынком курс национальной валют. И наоборот, при выборе цели денежно-кредитной политики, связанной с ограничениями по валютному курсу, он должен учитывать складывающийся уровень процентной ставки. Если же центральный банк ставит цель поддержания реальной процентной ставки на положительном уровне для стимулирования инвестиций, то он должен одновременно проводить политику таргетирования инфляции и т.п.;
    • выбор концепции денежно-кредитной политики: политика кредитной экспансии, или “дешевых” денег, либо политика кредитной рестрикции, или “дорогих” денег. Выбор правильной концепции весьма затруднен. С одной стороны, в стране могут действовать инфляционные факторы, требующие сокращения денежной массы, что предполагает использование кредитной рестрикции, но с другой стороны, экономике необходимы инвестиции, для чего нужно проводить политику кредитной экспансии. Поэтому денежно-кредитное регулирование должно сочетаться с гибкой бюджетной и налоговой политикой;
    • уровень функциональной независимости центрального банка. Функциональная независимость предполагает самостоятельность центрального банка в выборе инструментов проведения денежно-кредитной политики. Функциональная независимость проявляется также в том, что центральный банк не обязан автоматически выдавать денежные средства правительству для финансирования государственных расходов и оказывать ему предпочтение в предоставлении кредитов. Кроме того, для функциональной независимости имеет значение характер применяемых инструментов денежно-кредитной политики и осуществляемого им контроля за кредитной системой, а именно: применение преимущественно рыночных или административных методов контроля;
    • будет ли центральный банк жестко следовать выработанным установкам денежно-кредитной политики (денежной программе) или станет их менять в зависимости от складывающихся тенденций развития экономики, т.е. будет проводить дискреционную денежно-кредитную политику, предполагающую свободу действий; денежно-кредитная политика должна иметь стратегию и тактику, но допускать реакцию центрального банка на временные изменения экономической конъюктуры. Жесткое следование установленным ориентирам денежно-кредитной политики, например прироста денежной массы, при изменении в течение года спроса на деньги может привести к нежелательными инфляционным последствиям или к ограничениям совокупного спроса. А это, в свою очередь, снижает доверие к действиям центрального банка;
    • как учитываются временные лаги денежно-кредитной политики, поскольку относительная непредсказуемость денежно-кредитной политики связана именно с проблемами временных лагов;
    • какие методы денежно-кредитной политики будут применяться;
    • чрезвычайно важное значение для эффективного осуществления денежно-кредитной политики имеет стабильность банковской системы. Банковский сектор является тем каналом, через который передаются импульсы денежно-кредитного регулирования всей экономике. Центральный банк регулирует экономику не прямо, а через денежно-кредитную систему. Воздействуя на кредитные институты, он создает определенные условия для их функционирования. Следовательно, регулирование центральным банком деятельности коммерческих банков можно рассматривать также как одно из направлений денежно-кредитного регулирования экономики со стороны центрального банка.
  • 1346. Особенности формирования депозитной политики коммерческих банков в современных условиях
    Дипломная работа пополнение в коллекции 21.11.2006

     

    1. Àâäååâà Â. Ä. Çàâåòíûé ðóáåæ äîñòèãíóò // Ôèíàíñîâûå èçâåñòèÿ. 2003. ¹9. Ñ. 4.
    2. Àõìåòîâ À. Å. Êàê îöåíèòü ëèêâèäíîñòü è ïëàòåæåñïîñîáíîñòü áàíêà. Ñàðàòîâ: ÇÀÎ «Ôèíèç», 2000. 78ñ.
    3. Áàëàáàíîâà È. Ò. Áàíêè è áàíêîâñêàÿ äåÿòåëüíîñòü. ÑÏá.: Ïèòåð, 2001. 345ñ.: èë.
    4. Áàíêîâñêîå äåëî: Ó÷åáíèê. Ïîä ðåä. Êîëåñíèêîâà Â. È. Ì.: Ôèíàíñû è ñòàòèñòèêà, 1999. 536ñ.: èë.
    5. Áàòðàêîâà Ë. Ã. Àíàëèç ïðîöåíòíîé ïîëèòèêè êîììåð÷åñêîãî áàíêà: Ó÷åáíîå ïîñîáèå. Ì.: Ëîãîñ, 2002. 152ñ.: èë.
    6. Áåëîãëàçîâà Á. Í., Òîëîêîíöåâà Ã. Â. Äåíåæíîå îáðàùåíèå è áàíêè. Ì.: «Ôèíàíñû è ñòàòèñòèêà», 2000. 355ñ.
    7. Áåðåçàíñêàÿ Å. Í. Íà áàíêîâñêîì ôðîíòå áåç ïåðåìåí // Internet resources: http://www.opec.121nun.ru
    8. Áîðèñîâ À. Á. Êîììåíòàðèé ê Ãðàæäàíñêîìó Êîäåêñó ÐÔ. Ì.: Êíèæíûé ìèð, 2000. 1196ñ.
    9. Áóéëîâ Ì. Ò., Ïîòîöêàÿ Å. À. Äâå áîëüøèå ðîçíèöû. // Êîììåðñàíò- Äåíüãè. 2003. ¹14. Ñ. 27.
    10. Áóêëåìèøåâ Î. Ë. «×óëîê» íåïîáåäèì èëè ïðè÷óäû äåïîçèòíîé ïîëèòèêè // Internet resource: http://www.finance.opec.ru
    11. Áþëëåòåíü áàíêîâñêîé ñòàòèñòèêè ÖÁ ÐÔ. 2001. ¹12 (91).
    12. Áþëëåòåíü áàíêîâñêîé ñòàòèñòèêè ÖÁ ÐÔ. 2001. ¹12 (103).
    13. Áþëëåòåíü áàíêîâñêîé ñòàòèñòèêè ÖÁ ÐÔ. 2002. ¹12 (115).
    14. Áþëëåòåíü áàíêîâñêîé ñòàòèñòèêè ÖÁ ÐÔ. 2003. ¹2 (117).
    15. Áþëëåòåíü áàíêîâñêîé ñòàòèñòèêè ÖÁ ÐÔ. Ðåãèîíàëüíîå ïðèëîæåíèå. 2001. ¹4.
    16. Áþëëåòåíü áàíêîâñêîé ñòàòèñòèêè ÖÁ ÐÔ. Ðåãèîíàëüíîå ïðèëîæåíèå. 2002. ¹4 (8).
    17. Áþëëåòåíü áàíêîâñêîé ñòàòèñòèêè ÖÁ ÐÔ. Ðåãèîíàëüíîå ïðèëîæåíèå. 2003. ¹1 (9).
    18. Âåäåâ À. Ë. Îñíîâíûå óãðîçû ôèíàíñîâîé ñòàáèëüíîñòè â 2001 ãîäó // Internet resource: http://www.bdm.1100/prognoz.ru
    19. Âåäåíêèí À. À. Îáúåì ÷àñòíûõ äåïîçèòîâ â áàíêàõ áûñòðî ðàñòåò // Internet resources: http://www.urbc.obzor01.ru
    20. Âèíîãðàäîâ À. Â. Îñíîâíûå ìîäåëè ïîñòðîåíèÿ ñèñòåìû ãàðàíòèðîâàíèÿ âêëàäîâ â ìèðå // Äåíüãè è êðåäèò. 2002. ¹6. Ñ. 62-67.
    21. Âÿòêî Ë. Ä. Áàíêè è èõ äåïîçèòû// Internet resources: http://www.IZV.info/economic/news 40145#2
    22. Ãðàæäàíñêèé êîäåêñ ÐÔ îò 21.10.97. ×. 1è 2. Ì.: Þðèäè÷åñêàÿ ëèòåðàòóðà, 1994.
    23. Ãðîçîâñêèé Á. Ã. Ïîëíàÿ âçàèìîíåïðèãîäíîñòü // Êîìïàíèÿ. 2000. ¹22. Ñ. 23.
    24. Åìåëüÿíîâ À. Ì. è äð. Ôèíàíñû, íàëîãè è êðåäèò: Ó÷åáíîå ïîñîáèå. Ì.: ÐÀÃÑ, 2001. 180ñ.
    25. Æóêîâ Å. Ô. Áàíêè è áàíêîâñêèå îïåðàöèè. ÑÏá.: Ïèòåð, 2001. 234ñ.: èë.
    26. Çàñëàâñêàÿ Î. Ä. Íàäåæíîñòü â îáìåí íà äîõîä // Äåëîâàÿ õðîíèêà. 2002. ¹30. Ñ. 12.
    27. Çîðèíà Å. Å. Îáçîð ðûíêà äåïîçèòîâ þðèäè÷åñêèõ ëèö // Êîíêóðåíò. 2002. ¹9. Ñ. 18.
    28. Èíñòðóêöèÿ ÖÁ Ðîññèè «Î ïðàâèëàõ âûïóñêà è ðåãèñòðàöèè öåííûõ áóìàã êðåäèòíûìè îðãàíèçàöèÿìè íà òåððèòîðèè Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè» îò 17.09.96 N 8 â ðåä. Óêàçàíèé Áàíêà Ðîññèè îò 23.11.98 ¹417-Ó, îò 20.08.99 ¹628-Ó, îò 03.04.00 ¹768-Ó, îò 03.04.00 ¹769-Ó // Ñïðàâî÷íî-ïðàâîâàÿ ñèñòåìà (ÑÏÑ) «Ðåôåðåíò».
    29. Èíñòðóêöèÿ ÖÁ Ðîññèè «Î ïîðÿäêå ðåãóëèðîâàíèÿ äåÿòåëüíîñòè áàíêîâ» îò 01.10.97 ¹1 â ðåä. Óêàçàíèé Áàíêà Ðîññèè îò 27.05.99 N 567-Ó, îò 13.07.99 N 607-Ó, îò 01.09.99 N 635-Ó, îò 24.09.99 N 644-Ó, îò 02.11.1999 N 671-Ó, îò 12.05.00 N 789-Ó, îò 28.09.00 N 832-Ó, îò 01.03.01 N 930-Ó, îò 09.04.01 N 950-Ó, îò 13.08.01 N 1019-Ó, îò 20.03.02 N 1128-Ó, îò 06.05.02 N 1147-Ó // Ñïðàâî÷íî-ïðàâîâàÿ ñèñòåìà (ÑÏÑ) «Ðåôåðåíò».
    30. Èíôîðìàöèîííî-àíàëèòè÷åñêèé áþëëåòåíü 2001 // ÃÓ ÖÁ ÐÔ ïî Îðëîâñêîé îáëàñòè
    31. Èíôîðìàöèîííî-àíàëèòè÷åñêèé áþëëåòåíü 2002 // ÃÓ ÖÁ ÐÔ ïî Îðëîâñêîé îáëàñòè
    32. Êàçèìàãîìåäîâ À. Þ. Çàùèòà è ñòðàõîâàíèå äåïîçèòîâ // Ôèíàíñîâûé áèçíåñ. 1999. ¹11. Ñ. 55-57.
    33. Êàê æå áóäóò ãàðàíòèðîâàòüñÿ âêëàäû ãðàæäàí // Áàíêîâñêîå äåëî. 2002. ¹5. Ñ. 40-43.
    34. Êàðïîâ Ì. Ò. Âêëàä÷èêè âîçâðàùàþòñÿ â áàíêè // Ñåãîäíÿ. 2000. ¹21. Ñ. 4.
    35. Êèðüÿí Ï. Ð. Áàíêè íå îòäàäóò âêëàäû. // Ýêñïåðò. 2002. ¹24. Ñ. 31.
    36. Êîëåñíèêîâ À. Ä. Ðåíòàáåëüíîñòü ïàäàåò // Ìîñêîâñêàÿ ïðàâäà. 2002. ¹74. Ñ. 3.
    37. Êîíöåïöèÿ ðàçâèòèÿ Ñáåðáàíêà Ðîññèè äî 2005 ãîäà // Internet resources: http://www.TBN.konsber.ru
    38. Ëàâðóøèí Î. È. Äåíüãè, êðåäèò, áàíêè. Ì.: «Ôèíàíñû è ñòàòèñòèêà», 2000. 590ñ.
    39. Ëàâðóøèí Î. È. Áàíêîâñêîå äåëî: Ó÷åáíèê. Ì.: Ôèíàíñû è ñòàòèñòèêà, 2003. 672ñ.: èë.
    40. Ëåïåòèêîâ Ä. Î. Õîæäåíèå â íàðîä // Ýêñïåðò. 2002. ¹11. Ñ. 43.
    41. Ìàêñèìîâà Î. Ë. Áàíêîâñêèé ðåéòèíã «Èçâåñòèé» // Ôèíàíñîâûå èçâåñòèÿ. 2002. ¹98. Ñ. 6.
    42. Ìàòîâíèêîâ Ì. Þ. Óñèëåíèå ìîíîïîëèè Ñáåðáàíêà âûçâàíî èçìåíåíèåì ñòðóêòóðû ðîçíè÷íîãî ðûíêà // Áàíêîâñêîå äåëî. 2001. ¹8. Ñ. 16-19.
    43. Ìàòîâíèêîâ Ì. Þ. Ïðûæêè íèæå ãîëîâû // Ýêñïåðò. 2001. ¹24. Ñ. 69.
    44. Ìàòîâíèêîâ Ì. Þ. Ñíèæåíèå ïðîöåíòíîé ñòàâêè ðèñêè è âîçìîæíîñòè // Áàíêîâñêîå äåëî. 2001. ¹10. Ñ. 49-55.
    45. Ìóðû÷åâ À. Í. Áàíêîâñêèé ñåêòîð â ïðåääâåðèè íîâîé ìîäåëè ðàçâèòèÿ // Internet resource: http://www.atrus.120nt.ru
    46. Îáùàÿ òåîðèÿ äåíåã è êðåäèòà: Ó÷åáíèê. Ïîä ðåä. Æóêîâà Å.Ô. Ì.: Áàíêè è áèðæè, «ÞÍÈÒÈ», 1999. 344ñ.
    47. Î íåîáõîäèìîñòè öåëîñòíîé ñèñòåìû ãàðàíòèðîâàíèÿ âêëàäîâ è ëèêâèäíîñòè áàíêîâ // Äåíüãè è êðåäèò. 2002. ¹10. Ñ. 14-20.
    48. Ïàðôåíîâ Ê. Ã. Áàíêîâñêèé ó÷åò è îïåðàöèîííàÿ òåõíèêà â êîììåð÷åñêèõ áàíêàõ (êðåäèòíûõ îðãàíèçàöèÿõ). Ì.: ÇÀÎ «Áóõãàëòåðñêèé áþëëåòåíü», 2001. 289ñ.: èë.
    49. Ïèñüìî ÖÁ ÐÔ «Î äåïîçèòíûõ è ñáåðåãàòåëüíûõ ñåðòèôèêàòàõ áàíêîâ» îò 10.02.92 ¹ 14-3-20 â ðåä. Ïèñåì ÖÁ ÐÔ îò 18.12.92 N 23, îò 24.06.93 N 40, Óêàçàíèé ÖÁ ÐÔ îò 31.08.98 N 333-Ó, îò 29.11.2000 N 857-Ó // Ñïðàâî÷íî-ïðàâîâàÿ ñèñòåìà (ÑÏÑ) «Ðåôåðåíò».
    50. Ïèñüìî Áàíêà Ðîññèè «Î ïîðÿäêå ñîçäàíèÿ ðåçåðâîâ ïîä îáåñöåíåíèå öåííûõ áóìàã» îò 08.12.94 N 127 â ðåä. Óêàçàíèÿ Áàíêà Ðîññèè îò 29.12.1998 N 466-Ó // Ñïðàâî÷íî-ïðàâîâàÿ ñèñòåìà (ÑÏÑ) «Ðåôåðåíò».
    51. Ïèñüìî ÖÁ Ðîññèè «Î ìåòîäè÷åñêèõ ðåêîìåíäàöèÿõ ïî ïðîâåðêå îïåðàöèé êðåäèòíûõ îðãàíèçàöèé ñî ñáåðåãàòåëüíûìè (äåïîçèòíûìè) ñåðòèôèêàòàìè» îò 08.02.01 ¹20-Ò // Ñïðàâî÷íî-ïðàâîâàÿ ñèñòåìà (ÑÏÑ) «Ðåôåðåíò».
    52. Ïëàòîíîâ Ï. Ð. Ðîññèÿíå æäóò óñêîðåíèÿ äåâàëüâàöèè // Internet resources: http://www.newscom.asp?c.ru
    53. Ïîëîæåíèå ÖÁ Ðîññèè «Îá îáÿçàòåëüíûõ ðåçåðâàõ êðåäèòíûõ îðãàíèçàöèé, äåïîíèðóåìûõ â ÖÁ ÐÔ» îò 30.03.96 ¹37 â ðåä. Óêàçàíèé Áàíêà Ðîññèè îò 29.04.02 ¹1143-Ó // Ñïðàâî÷íî-ïðàâîâàÿ ñèñòåìà (ÑÏÑ) «Ðåôåðåíò».
    54. Ïîëîæåíèå ÖÁ Ðîññèè «Î ïîðÿäêå íà÷èñëåíèÿ ïðîöåíòîâ ïî îïåðàöèÿì, ñâÿçàííûì ñ ïðèâëå÷åíèåì äåíåæíûõ ñðåäñòâ â áàíêè è îòðàæåíèþ óêàçàííûõ îïåðàöèé ïî ñ÷åòàì áóõãàëòåðñêîãî ó÷åòà» îò 26.08.98 ¹39-Ï // Ñïðàâî÷íî-ïðàâîâàÿ ñèñòåìà (ÑÏÑ) «Ðåôåðåíò».
    55. Ïîëîæåíèå Áàíêà Ðîññèè «Î ïîðÿäêå âåäåíèÿ áóõãàëòåðñêîãî ó÷åòà îïåðàöèé, ñâÿçàííûõ ñ âûïóñêîì è ïîãàøåíèåì êðåäèòíûìè îðãàíèçàöèÿìè ñáåðåãàòåëüíûõ è äåïîçèòíûõ ñåðòèôèêàòîâ» îò 30.12.99 N 103-Ï â ðåä. Óêàçàíèé Áàíêà Ðîññèè îò 20.12.00 ¹867-Ó// Âåñòíèê Áàíêà Ðîññèè. 2000. ¹70.
    56. Ðîìàíîâà Í. Þ. Â ïîèñêàõ âêëàäà // Êàðüåðà. 2002. ¹2.
    57. Ñàëàê Ñ. Ý. Äîõîäíîñòü ïàäàåò. // Íàöèîíàëüíàÿ ýêîíîìè÷åñêàÿ ãàçåòà. 2002. ¹74. Ñ. 9.
    58. Ñáåðáàíê Ðîññèè ñåãîäíÿ // Äåíüãè è êðåäèò. 2002. ¹7. Ñ. 12-19.
    59. Ñåìåíþòà Î. Ã. Äåíüãè, êðåäèò, áàíêè â ÐÔ. Ì.: Áàíêè è áèðæè, 1998. 188ñ.
    60. Ñåðåáðÿêîâ Ñ. Â. Ôèíàíñîâàÿ ýêîëîãèÿ: áóäåò ëè áåçîïàñíî õðàíèòü äåíüãè â Ðîññèè // Áàíêîâñêîå äåëî. 2001. ¹5. Ñ. 15-20.
    61. Ñîëíöåâ Î.Ì. Èñòî÷íèêè ðîñòà êðåäèòíûõ ðåñóðñîâ // Ýêñïåðò. 2002. ¹38. Ñ. 41.
    62. Ñòðàòåãèÿ ðàçâèòèÿ áàíêîâñêîãî ñåêòîðà ÐÔ // Äåíüãè è êðåäèò. 2002. ¹1. Ñ. 5-20.
    63. Ñòðàõîâîé ïîðòôåëü. Ïîä ðåä. Ðóáèíà Þ.Á., Ñîëäàòêèíà Â. È. Ì.: «ÑÎÌÈÍÒÝÊ», 1999. 640ñ.
    64. Òîíêîâ À. Ä. Ìåðà, ïðîäèêòîâàííàÿ ðûíêîì // Internet resources: http://www.logos.press.md.ru
    65. Óêàçàíèå ÖÁ Ðîññèè «Î äîïîëíèòåëüíûõ ìåðàõ ïî çàùèòå èíòåðåñîâ âêëàä÷èêîâ áàíêîâ » îò 27.03.98 ¹192-Ó â ðåä. Óêàçàíèé ÖÁ Ðîññèè îò 02.07.98 ¹274-Ó, îò 26.11.99 ¹687-Ó, îò 29.12.00 ¹891-Ó // Ñïðàâî÷íî-ïðàâîâàÿ ñèñòåìà (ÑÏÑ) «Ðåôåðåíò».
    66. Óêàçàíèå ÖÁ Ðîññèè «Î íàïðàâëåíèè ñðåäñòâ ôîíäà ñòðàõîâàíèÿ äåïîçèòîâ â êîììåð÷åñêèõ áàíêàõ, ôîíäà ñòðàõîâàíèÿ êîììåð÷åñêèõ áàíêîâ îò áàíêðîòñòâ, ôîíäà êîìïåíñàöèè êîììåð÷åñêèì áàíêàì ðàçíèö â ïðîöåíòíûõ ñòàâêàõ» îò 10.01.02 ¹1092-Ó // Âåñòíèê Áàíêà Ðîññèè. 2002. ¹4.
    67. Ôåäåðàëüíûé çàêîí ÐÔ «Î áàíêàõ è áàíêîâñêîé äåÿòåëüíîñòè» îò 02.12.1990 ¹395-I, â ðåä. îò 21.03.2002 // Ñïðàâî÷íî-ïðàâîâàÿ ñèñòåìà (ÑÏÑ) «Êîíñóëüòàíò Ïëþñ».
    68. Ôèíàíñû. Äåíåæíîå îáðàùåíèå. Êðåäèò: Ó÷åáíèê äëÿ âóçîâ. Ïîä ðåä. ïðîôåññîðà Äðîáîçèíîé Ë.À. Ì.: «ÞÍÈÒÈ», 2001. 479ñ.
    69. ×åðêàñîâ Â. Å. Áàíêîâñêèå îïåðàöèè: ôèíàíñîâûé àíàëèç. Ì.: Èçäàòåëüñòâî «Êîíñàëòáàíêèð», 2001. 288ñ.
    70. ß÷åèñòîâ Ê. Ê. Ìàòåðèàëèçàöèÿ ñ ïîñëåäóþùèì ðàçîáëà÷åíèåì // Êîììåðñàíò-Äåíüãè. 2002. ¹5. Ñ. 30.
    71. Internet resource: http://www.economy.gov/bankdep.ru
  • 1347. Особенности формирования и расходования средств Пенсионного фонда в Кировском районе города Новосибирска
    Дипломная работа пополнение в коллекции 14.05.2011

    №Показатели доходов2007 г. 2008 г.Темпы роста1 2 3 4 5 Поступление страховых взносов на выплату Страховой части трудовой пенсии назначено по бюджету поступило % выполнения плана Накопительной части трудовой пенсии назначено по бюджету поступило % выполнения плана Страховые взносы в виде фиксированного платежа в том числе: страховая часть трудовой пенсии назначено по бюджету поступило % выполнения плана накопительная часть трудовой пенсии назначено по бюджету поступило % выполнения плана Поступление недоимки, пени и финансовых санкций по взносам назначено по бюджету поступило % выполнения плана Единый минимальный налог назначено по бюджету поступило % выполнения плана Страховые взносы по дополнительному тарифу для работодателей-организации членов летных экипажей назначено по бюджету потупило % выполнения плана ВСЕГО: назначено по бюджету поступило % выполнения плана 15676,2 16081,2 102,6 2407,7 2463,0 102,3 59,0 60,9 103,4 18,5 16,3 88,0 4,8 14,6 304,2 68,2 72,2 105,9 109,7 137,9 125,7 18344,1 18846,1 102,7 14196,3 18514,5 130,4 3603,9 4908,4 136,2 110,2 113,3 102,8 27,7 28,0 101,1 0,0 19,6 79,5 101,4 127,6 136,5 178,6 130,8 18154,1 23863,8 131,5 90,6 115,1 149,7 199,3 186,8 186,0 149,7 171,8 0,0 134,2 116,5 140,4 124,4 129,5 99,0 126,6

  • 1348. Особенности формирования и управления портфелем ценных бумаг
    Дипломная работа пополнение в коллекции 13.11.2010

     

    1. Рынок ценных бумаг: Учебник / Под ред. В.А. Галанова, А.И.Басова. 2-е издание, перераб. и доп. М.: Финансы и статистика, 2001.
    2. Финансовый менеджмент: теория и практика. Учебник/ под редакцией Стояновой Е.С. М.: Изд-во «Перспектива», 1996.
    3. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. Финансы и статистика, 2001. 768, с.: ил.
    4. Финансовый менеджмент: Учебное пособие / Под ред. проф. Е.И.Шохина. М: ИД ФБК-ПРЕСС, 2002
    5. Евстигнеев В.Р. Портфельные инвестиции в России: выбор стратегии. М.: Эдиториал УРСС, 2002.
    6. Дефоссе Гастон. Фондовая биржа и биржевые операции / пер. с франц. М., 1995.
    7. Мельников Р. Оптимизация рискового портфеля ценных бумаг с фиксированным доходом // РЦБ. 2000. № 20 (179), с.54 56.
    8. Быльцов С.Ф. Настольная книга российского инвестора: Учеб. практ. пособие / С.Ф. Быльцов. СПб.: Бизнес-Пресса, 2000. 506 с.
    9. Татьянников В. Как ведут себя измерители рисков на российском фондовом рынке // Рынок ценных бумаг, №21 (204), 2001, с.57.
    10. Коттл С., Мюррей Р. Ф., Блок Ф.Е. «Анализ ценных бумаг» Грэма и Додда / Пер. с англ. М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2000. 704 с.
    11. Ильина Л.И. Организация и финансирование инвестиций: Учебное пособие. Сыктывкар, 2002.
    12. Алехин Б. Ликвидность и микроструктура рынка государственных ценных бумаг // Рынок ценных бумаг. 2001. №20. С. 20-30.
    13. Финансовое искусство предпринимателя: Учебно-практическое руководство / Под ред. Стояновой. М.: Изд-во «Перспектива», 1995.
    14. Кузнецов М.В., Овчинников А.С. Технический анализ рынка ценных бумаг. М.: ИНФРА-М, 1996.
    15. Эрлих А.А. Технический анализ товарных и финансовых рынков. Прикладное пособие. М.: ИНФРА-М, 1996.
    16. Аристов Д.В., Гольтяев А.А., Горюхин Б.Н., Смарагдов И.А. Ценные бумаги в сберегательном банке России. Тула: Изд-во «Шар», 1996.
  • 1349. Особенности функционирования украинских банков на современном этапе
    Контрольная работа пополнение в коллекции 03.03.2011

    Процесс развития рыночных отношений и преодоления кризисных явлений переходного периода, характеризуется, прежде всего, появлением новых экономических структур различного типа: частных предприятий, холдинговых и трастовых компаний, инвестиционных фондов, акционерных обществ и т.д. К таким структурам, образовавшимся в постсоциалистическом обществе в кругу первых рыночных институтов, относятся и банки, удельный вес и устойчивость развития которых были гораздо выше, чем во всех других рыночных структурах. Коммерческие банки являются одним из элементов банковской системы, наиболее значимыми участниками денежного рынка, важнейшими элементами воспроизводственной структуры экономики. Впрочем, банк - это юридическое лицо, которому на основании лицензии и действующего законодательства предоставлено право, осуществлять банковские операции на коммерческой основе.

  • 1350. Особенности функционирования Центрального банка России
    Информация пополнение в коллекции 30.05.2012

    Международные финансовые институты и экономические организации прогнозируют продолжение роста мировой экономики в 2012 году и в перспективе до 2014 года, что будет способствовать формированию благоприятных внешних условий для российской экономики. Темпы роста производства товаров и услуг в мире в 2012 году, по прогнозу МВФ, как и в 2011 году, составят 4,0%. Тем не менее неустойчивый характер восстановления экономики США и нестабильное состояние государственных финансов ряда зарубежных стран создают риски менее благоприятного развития экономических тенденций в мире в среднесрочной перспективе. Прогнозируется замедление в 2012 году инфляции в большинстве стран - торговых партнеров России, что объясняется ожидаемым уменьшением вклада изменения цен на товары энергетической и продовольственной группы и ужесточением монетарной политики растущего числа стран. В результате снижаются внешние риски ускорения роста цен в стране. В 2012 году не прогнозируется существенного изменения уровня процентных ставок за рубежом по сравнению с 2011 годом. Не исключено, что изменения ситуации на мировых финансовых рынках повлияют на отток капитала из страны, однако продолжение восстановительных процессов в российской экономике, улучшение инвестиционного климата может способствовать притоку капитала.

  • 1351. Особенности фьючерсных договоров
    Информация пополнение в коллекции 16.10.2010

    Определяя ежедневно ценовую разницу, клиринговая палата дает поручение банку о перечислении со счета одной стороны на счет другой стороны фьючерсного договора вариационной маржи. Взаиморасчет осуществляет либо биржевой банк по поручению клиринговой палаты, либо сама клиринговая палата, если счета участников открыты у клиринговой палаты. На основании договора, заключенного между банком и клиринговой палатой, договора между банком и биржей, договора между банком и участником торгов и поручения клиринговой палаты банк ежедневно перечисляет вариационную, маржу с одного маржевого счета (со счета должника) на другой (кредитора), вплоть до окончательного исполнения обязательства, до истечения срока обращения спецификации на бирже (разд. 15 Правил торговли в секции срочного рынка Московской фондовой биржи). Ежедневное перечисление вариационной маржи позволяет минимизировать риск неисполнения обязательств сторонами договора. Колебание цен на биржевой актив с момента заключения до момента исполнения фьючерсного договора может быть слишком большим, что вызывает соблазн неисполнения договора. А если арбитражная практика пошла по пути применения норм об играх и пари (ст.1062 ГК РФ) к деривативным сделкам, то такое неисполнение договорных обязательств становится вовсе ненаказуемым, что может привести к массовым отказам от исполнения фьючерсных договоров. Залоговая (начальная) маржа, которая сторонами договора вносится в банк, составляет лишь от 5 до 10% реальной стоимости биржевого актива. В течение всего срока договора стоимость биржевого актива может изменяться несколько раз, что может привести к большим убыткам. Одновременная выплата больших сумм может вызвать трудности для контрагентов, привести к банкротству и т.д. Ежедневное перечисление вариационной маржи смягчает колебание цен. Снижение залоговой маржи легко ликвидируется путем внесения небольших дополнительных средств и позволяет сохранять залоговую маржу на соответствующем уровне. Более того, на отдельных биржах существует специальное правило, которое устанавливает обязательство клиринговой палаты по приостановлению биржевых торгов в случае существенного изменения цен на биржевой актив в течение одной торговой сессии. Так, ст.l0.8 Правил РТС гласит, что в случае если цена последней сделки с фьючерсным контрактном, заключенной в ходе основной сессии, отличается от расчетной цены данного фьючерсного контракта за предыдущий торговый день более чем на 7,50%, организатор торговли через АРМ администратора сообщает об этом клиринговому центру, который обязан провести расчет вариационной маржи и проверить достаточность залоговых счетов. В случае недостаточности средств для перечисления вариационной маржи клиринговый центр сообщает организатору торговли о необходимости остановки торгов и увеличения требований к базовому размеру начальной маржи по данному фьючерсному контракту.

  • 1352. Особенности эволюции товарных бирж в Республике Беларусь
    Дипломная работа пополнение в коллекции 23.09.2011
  • 1353. Особисте страхування
    Информация пополнение в коллекции 27.05.2010

    При проведенні страхування життя основними випадками є дожиття до закінчення строку страхування або смерть страхувальника (застрахованого) протягом його дії. Саме тому страховій компанії потрібно визначити ймовірність цих подій. Врахування цього важливого моменту робить можливим досягнення еквівалентності у відносинах між страховиком та страхувальником і забезпечує страховикові можливість побудувати міцну фінансову основу своєї діяльності. На шляху до вирішення цього завдання важливе місце займає вимірювання норм смертності. З цією метою складають таблицю смертності, яка базується на показниках статистичного обліку населення або матеріалах самої страхової компанії і показує смертність осіб, що помирають із року в рік у кожному віці із даної кількості народжень. Страховикові, який здійснює страхування життя, важливо знати фактори, які впливають на смертність населення. До таких факторів можна віднести вік, професію, місце проживання, стать. Страховикові при розробці умов страхування необхідно врахувати, що найбільше людей помирає в дитячому віці, у проміжку до 25 років смертність зменшується, а далі поступово зростає. Залежно від професії громадянин може підлягати більшому або меншому ризику втратити здоров'я і життя. Так, наприклад, ризик каліцтва або навіть смерті в акробата вищий, ніж у службовця. Страховикові необхідно врахувати і стать потенційних страхувальників. Як свідчить статистика, чоловіча смертність вища, ніж жіноча. Місце проживання людини також має неабиякий вплив на тривалість життя. Різні умови проживання складаються в сільській і міській місцевостях, у відносно чистих і забруднених зонах. Отже, розробляючи умови страхування і визначаючи розмір плати за страхову послугу, страховик має взяти до уваги розглянуті щойно фактори.

  • 1354. Особливості банківського кредитування інноваційних проектів
    Доклад пополнение в коллекции 06.03.2011

    Сучасний стан економіки України за багатьма показниками можна оцінити як кризовий. Тому перед країною стоїть важливе та важке питання пошуку шляхів виходу з даної ситуації. Вже ні у кого не виникає питання, щодо необхідності розвитку нових ідей, які технологічно та технічно є конкурентоспроможними - впровадження наукоємних процесів виробництва продукції, тобто діяльність підприємств всіх секторів економіки (виробничих та невиробничих) повинна базуватися на інноваційних основах. Використання інноваційного підходу при створенні товарів призведе до раціональної та збалансованої економії при використанні ресурсів (матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інших), які необхідні країні. У той же час інвестиції - це обов'язковий та необхідний елемент, джерело інноваційної діяльності. Але, зустрічаються інвестиції напрям діяльності яких не є інноваційним, що згодом деформує та руйнує структуру національної економіки, гальмує та консервує її, так як розвиток жодної системи не може відбуватися на основі застарілого технологічного устрою. Без інноваційного напрямку інвестицій не зможе відбутися становлення якісно-кількісного економічне зростання в країні. Таким чином, реальний шлях виходу із кризи вбачається у активізації інноваційно-інвестиційній діяльності галузей економіка країн.

  • 1355. Особливості і проблеми функціонування кредитних союзів в Україні
    Информация пополнение в коллекции 05.03.2011

    Для комплексного вирішення питань, які гостро постали перед кредитними союзами, необхідно:

    • запровадити на державному й регіональному рівнях системи стабілізації та фінансового оздоровлення кредитних союзів;
    • створити систему страхування/гарантування вкладів від фінансових ризиків;
    • ініціювати створення бюро кредитних історій для формування єдиної бази позичальників, що надасть можливість знизити частку прострочених і неповернених позик;
    • прискорити процес формування потужних асоціацій, діяльність яких сприятиме розробці й запровадженню єдиних правил поведінки на ринку кооперативного кредитування, професійних і технологічних стандартів діяльності, піднесенню іміджу й довіри до кредитних союзів;
    • визначити одним із пріоритетних напрямів розвитку організаційної інтеграції формування єдиної саморегульованої організації кредитних союзів у формі всеукраїнської асоціації спілок;
    • запровадити жорсткішу систему нагляду й контролю дотримання й виконання основних показників діяльності кредитних союзів; у разі невиконання встановлених нормативів і небажання усунути недоліки запроваджувати санкції та відкривати процедуру поглинання потужнішими спілками, що приведе до природного укрупнення союзів та підвищення їх конкурентоспроможності в майбутньому;
    • сформувати установи сервісної інфраструктури, які повинні надавати послуги кредитним спілкам і об'єднаним кредитним союзам у сфері навчання, консультаційного супроводження, інформаційних технологій, організації доступу до кредитних історій позичальників, мінімізації фінансових ризиків, аудиту, управління ліквідністю [6,c.44].
  • 1356. Особливості кредитування населення на споживчі потреби
    Дипломная работа пополнение в коллекции 15.01.2011

     

    1. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996р. К.: Преса України, 1997 80с.
    2. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р №679-XIV (зі змінами та доповненнями)// http: // www.rada.kiev.ua
    3. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р №2121 III// (зі змінами та доповненнями)// http: // www.rada.kiev.ua
    4. Закон України «Про заставу» від 02.10.1992р. №2654 (зі змінами та доповненнями)// http: // www.rada.kiev.ua
    5. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах». (Відомості Верховної Ради, 1994р., №31, ст.286), редакція закону від 11.05.2004р. чинна з 09.06.2004р.
    6. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992р №2694-XII (зі змінами та доповненнями)// http: // www.rada.kiev.ua
    7. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993р. №3745-XII (зі змінами та доповненнями)// http: // www.rada.kiev.ua
    8. Указ Президента України «Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень» від 14.07.2000р. №891/2000// http: // www.nau.kiev.ua
    9. Постанова Правління НБУ «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні «від 28.08.2001р. №368 (зі змінами та доповненнями)// http: // www.rada.kiev.ua
    10. Постанова Правління НБУ від 6.07.2000р. №279 про затвердження Положення «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» (зі змінами та доповненнями)// http: // www.rada.kiev.ua
    11. Положення НБУ «Про кредитування» від 28.09.1995р. №246 (зі змінами та доповненнями)// http: // www.rada.kiev.ua
    12. Положення «Про кредитування фізичних осіб», затверджене постановою Правління Ощадбанку України від 02.09.1999р. №48 (зі змінами та доповненнями)// http: //www.rada.kiev.ua
    13. Інструкція «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків», затверджена постановою Правління Національного банку України від 14.04.98р. №141// http://www.rada.kiev.ua
    14. Авансова І.А. Оцінка кредитної діяльності банку// Фінанси України. 2005. №6. С.103112.
    15. Алексеенко М. Споживчий кредит та забезпечення житлом населення України.// Вісник НБУ. 2000. №9. С.2629.
    16. Аналіз банківської діяльності: підручник А.М.Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А.М.Герасимовича. Вид. 2-ге, без змін. К.: КНЕУ, 2006. 600с.
    17. Аналіз діяльності комерційного банку. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю «Банківський менеджмент» / За ред. Проф. Ф.Ф.Бутинця та проф. А.М.Герасимовича. Житомир: ПП «Рута», 2001. 384с.
    18. АнтоноваО.М.Проблеми споживчого кредитування в Україні// Вісник НБУ. 1999р. №2 42 c.
    19. Арістова А. Особливості кредитування банками фізичних осіб// Вісник НБУ. 2003. №2. С.5662.
    20. Банківські операції за ред. Міщенка, Н.Г. Словянської. Київ. 2006. 727с.
    21. Банківські операції: Підручник / А.М.Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. дра екон. наук, проф. А.М.Мороза. К.:КНЕУ, 2000. 384с.
    22. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р.І. Тиркала.Тернопіль: Картбланш, 2001. 314с.
    23. Банківська справа. Центральний банк і грошово-кредитна політика. Банківські операції. Том 1. Київ: АВТ, 2004. 520с.
    24. БахчевановаН.В.Споживчий кредит та його роль у підвищенні добробуту населення// Проблеми формування розвитку фінансово-кредитної системи України: Збірник наукових статей. 2002. С.3233.
    25. ВасюренкоО.В. Банківські операції: Навч. посіб. 5-е видання, перероб. І доп. К.: Знання, 2006. 311с. (Вища освіта ХХІ століття).
    26. ВасюренкоО.В. Банківський менеджмент: Посібник. К.: «Академія», 2001. 230с.
    27. Діяльність банків України на 1 січня 2005 року. Основні показники// Вісник Національного банку України. 2005. №2. С.4849.
    28. Динаміка фінансового стану банків на 1 січня 2006 року// Вісник Національного банку України. 2006. №2. С.5051.
    29. Вісник Національного банку України. 2006. №11. 17с.
    30. Динаміка фінансового стану банків на 1 січня 2007 року// Вісник Національного банку України. 2007. №2. С.5253.
    31. ВладичинУ.В.Роль кредитування в економічному зростанні України.// Фінанси України. 2004. №1. С.96102.
    32. ВороненкоД., ПищулинА. «Бизнес Нейро-Системы»: банковская аналитика в потребительском кредитовании// Банкиръ. 2005. №1 (11). С.5052.
    33. ГаласюкВ., Галасюк В. Проблеми оцінки кредитоспроможності позичальників// Вісник Національного банку України. 2001. №9. С.5457.
    34. ГладкихД. Основні тенденції розвитку кредитного ринку в Україні, або Колективний портрет українського позичальника// Вісник Національного банку України. 2001. №9. С.4953.
    35. ГОСТ 12.0.00280. ССБТ. Основные понятия, термины и определения. М: Издательство стандартов, 1980. 250с.
    36. ГОСТ 12.1.00491. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. М.: Издательство стандартов, 1991. 110с.
    37. ГОСТ 02.1.00588. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. М.: Издательство стандартов, 1988. 93с.
    38. ГОСТ 12.1.01379. ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования. М.: Издательство стандартов, 1979. 87с.
    39. ГОСТ 12.1.03681. ССБТ. Шум. Допустимые уровни шума в жилых й общественных зданиях. М: Издательство стандартов, 1981. 65с.
    40. ГОСТ 12.2.03278. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие ергономические требования. М.: Издательство стандартов, 1978. 152с.
    41. ГОСТ 12.4.02676. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. М: Издательство стандартов, 1976. 45с.
    42. Гладких Д. Структура банківських кредитів і залучених коштів як дзеркало економічного здоровя держави// Вісник Національного банку України. 2005. №11. С.2633.
    43. ДаниленкоА., ШелудькоН. Тенденції та наслідки активізації споживчого кредитування в Україні// Вісник Національного банку України. 2006. №5. С.3639.
    44. ДзюблюкО.В.Проблеми управління банківським кредитним портфелем в умовах становлення ринкових відносин// Збірник наукових праць Т.6. Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД, 2002. С.160167.
    45. Діденко О.М., ДенисенкоМ.П., ДомрачевВ.М., КабановВ.Г. Інституційний розвиток банківської системи// Фінанси України. 2005. №11. С.7176.
    46. Діяльність банків України в цифрах і фактах// Вісник Національного банку України. 2004. №5. С.1314.
    47. М.Г.Дмитренко, В.С.Потлатюк. Кредитування і контроль: Навчально-методичний посібник (у схемах і коментаріях). Кондор, 2005. 296с.
    48. Дугін І. Врахування чинників зовнішнього середовища в процесі управління кредитним портфелем комерційного банку// Вісник Національного банку України. 2006. №6. С.3236.
  • 1357. Особливості справляння внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.12.2010

    НарахуванняПлатники внесківБаза нарахуванняСтавка внесківЮридичні особи всіх форм власності і систем оподаткування (в т.ч. платники єдиного податку), їх філіали і інші відособлені підрозділи, які мають окремий баланс і ведуть розрахунки із застрахованими особами; (окрім платників фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП)Оплата праці (в т.ч. в натуральній формі), винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів (далі-СПД), які оподатковують з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності4% - за працівників інвалідів; 33,2% - за інших працівників, а також осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорамиДипломатичні представництва, консульські установи України, філіали, представництва і інші відособлені підрозділи підприємств і організацій (у тому числі і міжнародних), які мають самостійний баланс і здійснюють розрахунки із застрахованими особамиОплата праці (в т.ч. в натуральній формі), винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів (далі-СПД), які оподатковують з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності4% - за працівників інвалідів; 33,2% - за інших працівників, а також осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорамиІноземні дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філіали, представництва, інші відособлені підрозділи іноземних підприємств і організацій, міжнародних організацій, розташованих на території УкраїниОплата праці (в т.ч. в натуральній формі), винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів (далі-СПД), які оподатковують з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності4% - за працівників інвалідів; 33,2% - за інших працівників, а також осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорамиПідприємства, що використовують працю найнятих робітників з числа осіб льотних екіпажів повітряних судів цивільної авіації і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотахОплата праці (в т.ч. в натуральній формі), винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів (далі-СПД), які оподатковують з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності42% - за осіб льотних екіпажів; 33,2% - за інших працівників і осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами; 4% - за працівників інвалідівПриватні підприємці незалежно від системи оподаткування і інші особи, що використовують найману працюОплата праці (в т.ч. в натуральній формі), винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів (далі-СПД), які оподатковують з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності33,2% - за найманих працівників і осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорамиПлатники фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) Зарплата, винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів, оподатковувані податком з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатностіз 01.01.2009р. - 26,56% - за всіх працівників, в т.ч. інвалідів; 33,2% - осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами,Військові частини, інші органи, що виплачують грошове забезпеченняГрошове забезпечення33,2%Підприємства всеукраїнських суспільних організацій інвалідів, де кількість інвалідів складає не менше 50% загальної чисельності працюючоїЗарплата, винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів, оподатковувані податком з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності4% - за всіх працівників; 33,2% - осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорамиПриватні підприємці на загальній системі оподаткування і члени їх сімей, які беруть участь у веденні ними підприємницької діяльності (за себе і членів сім'ї) Сума доходу (прибутку), одержаного від відповідної діяльності, предмету обкладення податком з доходів33,2%, але не менше мінімального страхового внеску, який складає 33,2% від мінімальної зарплатиОсоби, що забезпечують себероботою самостійно (займаються адвокатською, нотаріальною, творчою і іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від неї) Сума доходу (прибутку), одержаного від відповідної діяльності, предмету обкладення податком з доходів33,2%, але не менше мінімального страхового внеску, який складає 33,2% від мінімальної зарплатиПриватні підприємці - платники фіксованого і єдиного податку (за себе) Постанова КМУ №366з 1 травня 2009г. не менше мінімального страхового внеску

  • 1358. Особливості страхових послуг, які пропонують компанії "Аліко-Україна", "ТАС", "Оранта-Життя"
    Контрольная работа пополнение в коллекции 16.03.2011

    Даний показник характеризує страховика на предмет забезпечення майбутніх страхових виплат і складається з резерву неотриманих премій, які відповідають страховим ризикам, що не наступили на звітну дату. Очевидно, що чим більший резерв, тим більша вірогідність своєчасної та повної виплати страхової премії у разі настання страхової події для страхувальника. З цієї точки зору найпривабливішою є СК «Аліко-Україна» з найбільшим значенням даного показника та приростом його за один рік на третину. В «ТАС» ситуація з резервом теж непогана, і приріст має місце, проте у менших масштабах, ніж у лідера рейтингу. В «Оранта-Життя» даний показник порівняно з іншими двома компаніями зовсім незначний і відрізняється негативною зміною показника за рік зменшенням на 3,01%.

  • 1359. Особливості страхування в Україні
    Контрольная работа пополнение в коллекции 01.04.2010

    У колишньому СРСР монопольне право на проведення страхових операцій мали організації, які входили до системи Міністерства фінансів СРСР. Права і обовязки цих організацій визначалися відповідними положеннями та відомчими інструкціями. Надходження від страхування були доповненнями до бюджетних резервів. Це негативно відображалося на страхуванні, оскільки стримувало його розвиток і сприяло вилученню в держаний бюджет значної частини страхових ресурсів. Розвиток страхування в умовах держаної монополії відбувався за принципом від пропозиції до попиту. Міністерство фінансів СРСР затверджувало правила страхування, а підприємства і населення, укладаючи договори страхування, були змушені погоджуватись, оскільки альтернативи не було. Правила передбачали здебільшого захист від стихійних лих і нещасних випадків. Система державного страхування не могла брати на себе відповідальність за комерційні, а тим більше політичні ризики, що вступило б у протиріччя з принципами центрального управління народним господарством. Зміна форм власності і розвиток ринкових відносин поставили у розгляд найважливіших завдань захист від ризиків, повязаних із загальною нестабільністю ситуації в Україні. Усе це обєктивно створює широке й у перспективі прибуткове поле для вкладень капіталу. Поряд із перетвореннями на акціонерні товариства підрозділами колишнього Держстраху сюди спрямували свою увагу підприємства, установи, банки, комерційні та інші організації, які володіли вільними коштами. Привабливим фактором у сфері страхування стала висока норма прибутку. Разом з тим, на перепоні розширення клієнтури як головного фактора росту компанії, які утворились, постали труднощі економічного, соціального і суто психологічного характеру. Наприклад, підприємствам, які опинились у складному фінансовому становищі, нелегко йти на затрати, захищаючись від можливих ризиків у потрібному обсязі, навіть усвідомлюючи їхню доцільність. З іншого боку, людям, свідомість яких формувалась в умовах тоталітарного суспільства, не притаманне усвідомлення страхування як важливого засобу своєї соціально-економічної безпеки. Суспільству в цілому не вистачає елементарної страхової грамотності та культури. Певна інертність і пересторога у суспільному сприйнятті страхової справи підживлюється і складнощами зростання, що супроводжують будь-який бум. Виникли фірми, які керувалися винятково перспективою швидкого нагромадження капіталу за рахунок внесків клієнтів без відповідного забезпечення необхідними ресурсами ризиків, які прийняті на страхування. Формування страхового ринку в Україні має стихійний характер, і в багатьох випадках захист прав та інтересів страхувальників не забезпечений належно. Говорити про сформований і, тим більше, конкурентний страховий ринок поки що передчасно. Рівень покриття потенційних ризиків становить не більше 10 % (у більшості розвинутих країн не менше 90-95 %). Обсяг наданих страхових послуг в Україні у 1998 р. менший від такого самого показника у Німеччині у 626 разів, Франції у 589 разів, Росії 20, Польщі у 19 разів. Ступінь розвитку різних регіонів неоднаковий, і треба чимало часу для рівномірного розвитку страхових послуг на території України. Однак у деяких великих містах уже виникають ознаки боротьби за клієнта, що засвідчено наданням нетрадиційних видів послуг, особливою привабливістю умов, зниженням тарифів і збільшення сум відшкодувань, безоплатним консультуванням. Незважаючи на труднощі періоду становлення національного страхового ринку, обсяги страхових операцій помітно зростають, і, за даними провідних аналітиків світу, Україна за темпами розвитку страхової галузі перебуває на першому місці в світі. Початком страхового буму в Україні вважають 1992 р. У 1992 1995 рр. страхові компанії виникли як гриби після дощу. Страхували майже все. З часом чимала кількість піонерів страхового ринку, яка не мала навіть елементарних знань ведення страхової справи, зникла. Перші роки ейфорії, коли страхові компанії без перешкод маніпулювали легкими грішми, поступово змінилися на затишшя. Гострою стала проблема нормативного регулювання лише страхової справи в Україні. Адже допускалася реєстрація страхової компанії зі статутним фондом $ 5 тис. Зрозуміло, що такі компанії прийшли на страховий ринок з метою швидкого збагачення, проводячи спекулятивні операції. На початку 1995 р. в Україні було 660 страхових організацій, з яких активно діяло 654 страховики. У ІІІ кварталі 1994 р. з НАСК «Оранта» (колишній Укрдержстрах), яка налічувала 799 установ по всій Україні, відокремилися і стали самостійними (з набуттям статусу юридичної особи та зміною назви) філії в Автономній республіці Крим, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській областях. У 1995 р. зареєстровано 783 страхових організацій, з яких лише 649 мали право продавати страхову діяльність. У цьому ж році Укрстрахнагляд відкликав 134 ліцензії на ведення страхової діяльності та призупинив дію ліцензій у 102 страховиків. Простежувалась також тенденція до самоліквідації страховиків, передусім тих, які займалися страхуванням життя. Прийнятий у березні 1996 р. Закон України «Про страхування» став першим кроком у системі заходів, спрямованих на формування цивілізованого ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Закон визначив систему контролю за рівнем платоспроможності страховиків і порядок розрахунку резервів, посилив норми, які регулюють нагляд за страховою діяльністю, упорядкував види обовязкового страхування. Було запроваджено нові вимоги до порядку реєстрації страховиків, розмірів і структури їхніх статутних фондів. Станом на 1 квітня 1997 р. страховий ринок України після перереєстрації відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про страхування»» було представлено 201 страховою організацією, з яких 14 отримали ліцензії після прийняття Закону України «Про страхування». Унаслідок проведення перереєстрації склалася вкрай нерівномірна ситуація зі структурою розміщення страхового ринку. Найбільшу кількість страхових організацій зареєстрували: у центральну регіоні (Житомирська, Кіровоградська, Черкаська, Чернігівська, Київська області та місто Київ) 80 страхових організацій; у східному (Сумська, Харківська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Полтавська області) 50; у південному (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області, АР Крим та місто Севастополь) 14; у західному (Вінницька, Хмельницька, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська, Волинська області) 27. Найбільшими страховими центрами стали: Київ 68 страховиків, Одеса 20, Харків 14, Дніпропетровськ 13. Водночас, у Рівненській та Херсонській областях не залишилося жодної страхової організації.

  • 1360. Отдел поддержки электронных платежей банка
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Реальный эффект от применения системы электронных платежей складывается из многих показателей. Важны не только качественные и количественные показатели системы как таковой, а способ ее применения, те возможности, которые реализует и поддерживает банк. Каждый банк, эксплуатирующий системы электронных платежей определят связанный с ней перечень услуг, их качество, время исполнения, стоимость. Некорректная установка соотношения цена-качество приводит к замораживанию системы, она становится не выгодна одной или обеим сторонам. И это не вина системы, а вина того, кто ее применяет. Конечно, система электронных платежей не относятся к средствам, которые сразу дают прибыль и окупаются в один день - нужно время на “раскрутку” системы. Правильно продуманные экономические аспекты применения систем приведут не только к окупаемости самой системы, оборудования, телекоммуникационных каналов, обслуживающего персонала, но и к получению дохода. Ошибки в расчетах, даже при прекрасном решении всех остальных вопросов, сделают систему убыточной и, если не будут исправлены, приведут к отмиранию системы.