Книги по разным темам Pages:     | 1 | 2 |

Аналз частотних характеристик голосних засвдчив те, що спектр тим акустичним параметром, що виокремлю вокали на шсть типв. Рч у тм, що кожен з шести голосних укрансько мови ма свою власну спектральну структуру (F-картину), визначальне мсце в якй належить формантам.

Абсолютн значення центральних частот формант, наведен вище для кожного голосного, не канончними (фксованими), адже залежно вд мовця, його голосу, вку, стат, а також емоцйно-нтонацйного забарвлення, хн значення можуть змщуватися вгору чи вниз на вс частоти, однак спввдношення мж ними повинне лишатися сталим. Тому дал наводимо (табл. 1) коефцнти, що вдображають вдношення мж формантами голосних звукв (перш чотири форманти).

Табл. 1: Формантн вдношення для укранських голосних Голосн Вдношення F2/F1 Вдношення F3/F2 Вдношення F4/Fзвуки [а] 1,6 1,8 1,[е] 3,1 1,4 1,[и] 6 1,2 1,[] 8,2 1,3 1,[о] 1,7 3,2 1,[у] 1,7 4,1 1,Варто зазначити, що помчено й спльн риси для спектрв усх голосних, як зумовлен унверсальнстю артикуляцйного апарату. Передусм деться про те, що в спектр кожного звука (в дапазон до 5 кГц) присутн чтко виражен три резонансн смуги. Однак хня ширина, мсце розташування, рвень нтенсивност, форма - в кожного звука ндивдуальн. Резонансн смуги репрезентують власну форманту. Втм у кожному звуков одна з них обовТязково представлена двома формантами; зокрема, першу зону з двома вершинами фксумо у звуках [а], [о], [у], другу - в голосних [и], [е], третю - в [].

Оскльки кожен голосний ма однакову схему сво реалзац (спльна кльксть формант резонансних длянок), то задля глибшого х розумння форманти проаналзовано нтегрально. Так, у табл. 2 подано дапазон реалзац центрально частоти кожно форманти для всх голосних.

Табл. 2: Длянки розмщення формант для укранських голосних Форманти F-дапазон F1 280-F2 600-F3 2100-F4 3460-Як бачимо, локуси реалзац кожно з формант не слдують чтко один за одним, а сплтаються мж собою. Це означа, що частота, що резонуться як форманта (напр., F1) для одного звука, може бути формантою для ншого голосного, але вже наступного порядку (напр., F2).

Взамне розмщення перших двох формант (F1, F2) - стотна резонансна ознака звукв. Залежно вд цього голосн подляють на компактн та дифузн (Якобсон 1962). Компактними називамо так звуки, перш форманти яких реалзуються в межах одн резонансно зони, отже, вони зближен мж собою. Натомсть у дифузних голосних перш дв форманти розмщен в рзних резонансних длянках, вддалених одна вд одно. За результатами експериментв, укранськ голосн звуки [у], [о], [а] - компактн, [], [и], [е] - дифузн. Зауважмо й те, що голосний [а] - найменш компактний, бо, хоча перш форманти розташован в однй резонанснй смуз, однак довол вддален мж собою. У свою чергу голосний [е] - найменш дифузний, бо перш форманти - вдносно недалеко одна вд одно, навть незважаючи на те, що х репрезентують рзн резонансн локуси.

Кожен звук ма свою висоту, яка залежить вд розподлу нтенсивност тонв у спектр: що бльше активних тонв, то вищим звук ( навпаки).

При цьому, як правило, друга частина спектра переважа першу за клькстю силою тонв. Показником висоти звука друга форманта F2: що вище значення, то бльше активних тонв у спектр. Ця форманта ма найширший дапазон сво реалзац для укранських голосних - 1700 Гц.

За наростанням друго форманти голосн розташовумо так: [у], [о], [а], [е], [и], []. Отже, найменш тональним виявився звук [у], найбльш тональним - []. Оскльки в такому ланцюжку вокалв значення F2 кожного наступного голосного приблизно в однакове число разв бльше, нж у попереднього, то голосн можемо подлити на високотональн ([и], []), помрнотональн ([а], [е]) низькотональн([у], [о]). Отже, вокальн звуки укрансько мови акустично рзняться передусм за двома спектральними характеристиками - формантнсть тональнсть (табл. 3).

Табл. 3: Акустична класифкаця укранських голосних [] високотональн [и] [е] помрнотональн [а] [о] низькотональн [у] дифузн компактн Доречно зазначити, що артикуляцйна класифкаця голосних зумовлена акустичною ознакою формантност. сну взамозвТязок перших двох формант F1 i F2 з основними артикуляцйними ознаками - мсцем способом творення. Зокрема, значення першо форманти F1 зумовлене рухом язика вертикально, тобто визначаться способом артикуляц: що вище пднята спинка язика, то меншим значення форманти. Друга форманта F2 спввдноситься з рухом язика горизонтально - мсцем артикуляц: що ближче спинка язика до зубв, то значення форманти бльше.

Спектральний аналз голосних звукв укрансько мови дав змогу зафксувати акустичну самобутнсть неповторнсть кожного з них як окремого фонотипу. Серед релевантних спектральних ознак виявлено тональнсть як сукупнсть тонв, що репрезентують спектр того чи того звука, а також формантнсть як вияв тонального резонансу. На основ наявно клькост активних тонв та мсця хнього резонансу звуки рзняться мж собою. Саме за цими провдними характеристиками вдалося класифкувати укранськ голосн, зокрема на дифузн й компактн та на високотональн, помрнотональн й низькотональн.

1. Давыдов А.А. (1990). Репрезентативность выборки // Социологические исследования. №1. Москва. С. 115-121.

2. Домбек З. (2003). Оцнювання результатв у випадку мало клькост даних // Автоматика, вимрювання та керування. № 475. Львв.

С. 118-123.

3. щенко О.С. (2008). Залежнсть акустичних характеристик голосних звукв укрансько мови вд темпу мовлення // Всник Черкаського унверситету. Вип. 140. Черкаси. С. 15-24.

4. Погрбний М. (1992). Укранська тературна вимова. Днпропетровськ.

5. Тоцька Н.. (1973). Голосн фонеми укрансько тературно мови. Кив.

6. Шатух В.Г. (1963). Порвняльний аналз формантного складу укранських та англйських голосних фонем // Питання експериментально фонетики. Кив. С. 82-93.

7. Якобсон Р. (1962). Введение в анализ речи // Новое в лингвистике.

Москва. Вып. 2. С. 173-231.

Pages:     | 1 | 2 |    Книги по разным темам