Книги по разным темам Pages:     | 1 |   ...   | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |   ...   | 101 |

Большинство крымских популяций A. barbata представлены несколькими десятками растений, спорадически встречающихся на небольшом пространстве и не играющих существенной роли в растительном покрове. Среди известных нам популяций выделяется симеизская. В окрестностях Симеиза популяция овса бородатого распространена от берега моря до вершины г. Кошка и занимает достаточно большую территорию (около 1 км2), которая включает как характерные для других популяций этого вида места обитания - приморские склоны и каменистые осыпи, так и рудеральные экотопы - обочины дорог и подпорные стены в селитебной зоне п. Симеиз. При этом по обочинам дорог A. barbata может образовывать густые заросли с высотой растений 80-120 см и проективным покрытием до 80-90%. Растения из окрестностей Симеиза отличаются и по некоторым морфологическим признакам. Эти отличия свидетельствуют о другом генезисе данной популяции A. barbata, которая, скорее всего, занесена сюда из Западного Средиземноморья генуэзцами, владевшими здесь укреплением, тогда как остальные популяции имеют либо местное происхождение, либо попали в Крым из Восточного Средиземноморья.

Помимо вышеуказанных популяций A. barbata нами обнаружен целый ряд популяций овса с промежуточными морфологическими признаками между типичной A. barbata и широко распространенными в Южном Крыму A. trichophylla K.Koch и A. persica Steud. Судя по сборам, хранящимся в Гербарии YALT, такие растения обнаруживали в Крыму и ранее. Их систематическое положение не совсем ясно, возможно, это естественные гибриды между данными видами овса.

Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios Представленные в этой публикации данные о распространении A. eriantha и A. barbata в Крыму подтверждены гербарными сборами, хранящимися в Гербарии НБС-ННЦ (YALT).

На основе результатов наших исследований можно сделать следующие выводы.

Avena eriantha Durieu произрастает в настоящий момент на Южном берегу Крыма в окрестностях п. Гурзуф.

Avena barbata Pott ex Link распространена в Южном Крыму на территории протяженностью около 100 км от мыса Плака на востоке до Гераклейского полуострова на западе.

Редкие в Крыму и на Украине виды овса A. barbata и A. eriantha заслуживают присвоения им охранного статуса, а также более подробного морфологического и генетического изучения с целью уточнения их таксономического положения и возможного использования в селекции злаков.

итература Злаки Украины (анатомо-морфологический, кариосистематический и эколого-фитоценотический обзор) / Акад. наук УССР, Ин-т ботаники, М-во высш. и ср. спец. образ. УССР, Харьковск. гос. ун-т; Ю.Н.

Прокудин, А.Г. Вовк, О.А. Петрова и др. - К.: Наук. думка, 1977. - 518 с.: ил.

Определитель высших растений Крыма / Акад. наук СССР; А.Г. Вовк, М.Г. Калиниченко, С.К. Кожевникова и др.; Под общ. ред. Н.И. Рубцова. - Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1972. - 550 с.: ил.

Определитель высших растений Украины / Акад. наук УССР, Ин-т ботаники; Д.Н. Доброчаева, М.И.

Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.: ил.

Прокудин Ю.Н. Avena L. Овес // Е.В. Вульф. Флора Крыма: В 3 т. - М.: Сельхозгиз, 1951. - Т. 1, вып.

4: Злаки. - С. 52-54.

Цвелев Н.Н. Род Овес - Avena L. // Флора европейской части СССР. - Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1974. - Т. 1: Плаунообразные, хвощеобразные, папоротникообразные, голосеменные, покрытосеменные. - С. 190-196.

Цвелев Н.Н. Злаки СССР / АН СССР. Ботан. ин-т. - Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1976. - 788 с.: ил.

Doan M. Avena L. // Flora of Turkey and the East Aegean Islands: In 9 vol. - Edinburgh: University Press, 1985. - Vol. 9. - P. 302-307.

Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. - Kiev:

M.G.Kholodny Institute of Botany, 1999. - 156 p.

Rocha Afonso M.L. Avena L. // Flora Europaea: In 5 vol. - Cambridge: University Press, 1980. - Vol. 5:

Alismataceae to Orchidaceae (Monocotyledones). - P. 206-208.

Seregin A.P. Contribution to the vascular flora of the Sevastopol area (the Crimea): a checklist and new records // Fl. medit. - 2008. - №18. - P. 171-246.

ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФТОРЗНОМАНТТЯ В НПП ГОМЛЬШАНСЬК ЛСИ ТА ШЛЯХИ Х ВИРШЕННЯ Садахмедова Н.Б.

Нацональний природний парк Гомльшанськ си, Харквська область Нацональний природний парк (НПП) Гомльшанськ си ма довгу, 90-лтню сторю створення [5]. Розумючи природну та сторико-культурну ункальнсть даного району, вчен Харквського унверситету протягом ХХ столття намагались створити тут природно-заповдну територю високого рангу. Вагомий вклад в заповдання в 1970-80-х роках внесли професори Харквського державного унверситету Ю.М. Прокудн та О.М. Матвнко. Пд хнм кервництвом було проведене комплексне вивчення рослинного покриву середньо теч р. Сверський Донець, включаючи, в першу чергу, у Змвському район Харквсько област. Особлива увага придлялась антропогенного впливу на флору та рослиннсть.

Ц роботи були частиною комплексних богеоценологчних дослджень пд час першого проектування Державного Гомольшанського природного парку, проект якого тод так не був реалзований [2, 3, 4, 7].

У 2004 роц вийшов Указ Президента Украни про створення НПП Гомльшанськ си. На практиц виявилось, що недостатньо створити заповдну територю для охорони борзноманття взагал фторзноманття зокрема, значно складнше зберегти в подальшому вд негативного впливу руйнвних наслдкв господарсько та рекреацйно дяльност. З перших рокв снування новостворений парк зткнувся з багатьма труднощами, як можна розподлити на три основн групи. Насамперед, це недосконалсть природоохоронно законодавчо та нормативно-правово бази. По-друге, небажання землевласникв, землекористувачв, мсцевого населення та вдпочиваючих змнювати свй свтогляд, переходити вд Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios традицйних способв господарювання та вдпочинку до способв з дотриманням природоохоронних вимог. Й нарешт, по-трет, як це не банально вигляда, гостра нестача державного фнансування. Проте за пТять рокв роботи парк накопичив чималий досвд у виршенн головних проблем функцонування завдяки вдданй прац невеликого колективу парку з пдтримкою в деяких питаннях представникв нших державних установ та громадських органзацй.

Проблема недосконалост снуючого функцонального зонування НПП та вдсутнсть вдповдно документац. До заповдно зони НПП Гомльшанськ си потрапили сов длянки, як перед створенням парку були ретельно вичищен рзними видами рубок, а ряд кварталв 150-рчного насннвого дубового су, так званий генетичний резерват дуба звичайного (Quercus robur L.), який фактичним заповдним ядром парку, до заповдно зони не увйшов. Зони регульовано рекреац забезпечен правовою охороною лише частково. В законодавчих або нормативно-правових актах не закрплен конкретн вимоги щодо режиму охорони господарсько зони. Там ведуться так ж господарська дяльнсть та будвництво, як на звичайних, не природно-заповдних територях, що суперечить мет та основним завданням НПП.

В НПП Гомльшанськ си ми намагамось виршити ц проблеми внесенням поправок у вдповдн документи, що регламентують роботу НПП на даний час перебувають у процес пдготовки.

Так, Проект органзац територ нацонального природного парку Гомльшанськ си, охорони, вдтворення та рекреацйного використання його природних комплексв обТктв передбача включення згадано вище раритетно длянки дубового су. До прийняття цього документу науковому вддлу доводиться прикладати чималих зусиль для збереження вд согосподарсько чистки. У Положенн про НПП Гомльшанськ си для кожно функцонально зони детально розроблений режим охорони та використання, що також знайшло сво вдображення в Проект органзац територ.... На пдстав наукових дослджень розроблена Мережа особливо цнних для збереження бологчного та ландшафтного рзноманття длянок та обТктв для територй усх функцональних зон, крм заповдно, де для кожно длянки приведен наявнсть рдксних рослинних угруповань, рдксних видв рослин тварин та режим збереження дано длянки чи обТкту.

Проблема ведення сового господарства на територ НПП. Рубки, особливо суцльн, - головна проблема не тльки НПП Гомльшанськ си, 90% площ якого покрито сами, а й усх сових територй та обТктв природно-заповдного фонду (ПЗФ) Украни, оскльки природоохоронне законодавство з одного боку, а Лсовий Кодекс Украни деяк нормативно-правов акти з ншого, в низц питань суперечать одне одному. До того ж, якщо в совому законодавств чтко прописано, як вести сове господарство, в тому числ на територях ПЗФ, у природоохоронному законодавств положення носять загальний або рекомендацйний характер. Не зважаючи на те, що НПП Гомльшанськ си пдпорядкований Державному Комтету сового господарства, парку вдалося взяти пд контроль согосподарську дяльнсть на свой територ.

согосподарська дяльнсть сгоспв здйснються згдно матералв совпорядкування, як розробля для них Державна совпорядна органзаця. Запобгти рубц, що запланована цими матералами дуже важко, хоча й можливо при бажанн. Зупинити вже розпочату рубку майже неможливо, хоча це також можна здйснити при дуже великому зусилл (приклади запобгання та припинення рубок у досвд спвробтникв наукового вддлу парку ), тому доцльно впливати саме на матерали совпорядкування.

Науковим вддлом НПП Гомльшанськ си був складений звт за темою Розробка принципв науковообрунтованого ведення сового господарства на територ НПП Гомльшанськ си, де, зокрема, приведений перелк особливо цнних сових длянок [1]. Для кожно длянки вказаний режим збереження вдповдно до согосподарських заходв. Цей звт носить рекомендацйний характер, але був урахований при розробц матералв совпорядкування для НПП Гомльшанськ си, як пройшли погодження на Науково-технчнй рад (НТР) парку та увйшли до Проекту органзац територ НПП Гомльшанськ сиЕ. А поки Проект органзацЕ перебува у стад пдготовки, два сгоспи (Змвський та Близнюквський) щорчно подають парку плани согосподарських заходв на наступний рк для територй, що входять до складу НПП Гомльшанськ си без вилучення у них як землекористувачв. Науковий вддл парку згдно з вказаним вище звтом та на пдстав останнх наукових дослджень вносить рекомендац щодо цих планв согосподарських заходв (заборона, обмеження чи погодження), як потм проходять погодження на НТР. Для територ, що надана парку в постйне користування, науковий вддл безпосередньо бере участь у розробц плану согосподарських заходв на наступний рк, який потм також погоджуться на НТР.

Стосовно сантарних рубок на згарищах у соснових сах науковий вддл погоджуться х проводити на длянках, що не цнними для збереження борзноманття, навпаки, не погоджуться на длянках природного старовкового бору, що постраждали вд низово пожеж. На цих длянках, навть псля пожеж, Каразинские естественнонаучные студии Каразнськ природознавч студ Karazin natural science studios залишились старовков (120-130 рокв), мало або зовсм не постраждал дерева сосни звичайно (Pinus sylvestris L.), та зростають рдксн види рослин, тому на них закладаються постйн монторингов площ для спостережень над природним вдновленням су [1].

Проблема привласнення земл та забудови на територ НПП. За минул 5 рокв не завжди вдавалось заборонити привласнення земл та будвництво, але воно вдбувалось на длянках, як не цнними в бологчному , зокрема в ботанчному, вдношенн. Все ж таки одна невелика перемога . В 2007 роц на територ парку, на длянц сноксно заплавно луки, що мсцем зростання 6 видв рослин, занесених до Червоно книги Украни (ЧКУ) [8, 9], було здйснене привласнення земл та розпочат будвельн роботи приватною особою [1, 6]. Спльними зусиллями спвробтникв парку та громадських екологчних органзацй у 2008 роц ц незаконн д були призупинен: збрана комся з представникв фзичних та юридичних осб, як мають до цього вдношення, та складений акт про наявнсть червонокнижних видв рослин на цй длянц, який вдправлений у вс вдповдн нстанц. Проте, вдсутнсть на той час нформац про число знищених рослин червонокнижних видв, не дозволила стягнути вдповдну суму збиткв з порушника. Впродовж 2008-2009 рокв нами проведений ретельний облк чисельност ценопопуляцй цих видв на данй длянц [1], бо загроза подальшого привласнення земл цю приватною особою сну й надал.

Проблема режиму снокосння. Яскравим прикладом проблеми служить та сама сноксна длянка заплавно луки, розглянута вище. До 2009 року на бльшй частин проводилось щорчне механзоване (трактором) снокосння в червн та на початку липня, що стало причиною критичного скорочення тут ценопопуляцй 4 видв лучних орхдей, насння яких не встигало дозрвати [1, 6]. Cпроби вдкласти строки снокосння до заплднення всх червонокнижних видв рослин або впровадити обмежене снокосння поза межами мсць зростання заплднених орхдей призвело поступово до того, що пайовики зовсм покинули сво снокоси. Дослдження на нших сноксних длянках заплавних лук, як ми встигли обстежити за перод роботи в парку [1], показали, що: по-перше, змна пасовищ на сножат сприя вдновленню фтоценозв справжнх лук; по-друге, припинення снокосння призводить до заболочування лук та зникання занесених до ЧКУ [8, 9] рябчика малого (Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult. fil.) косарикв тонких (Gladiolus tenuis Bieb.), проте - до покращення стану популяцй зозулинцевих (орхдних). Таким чином, при вдсутност на сножатях орхдних вважамо за потрбне продовжувати снокосння в ранньолтнй перод за умови виконання певних вимог (вдцентровий або зигзагоподбний способи снокосння та збереження смуги прибережно-водно рослинност навколо стариць завширшки не менше 2м). При наявност лучних орхдей доцльним введення осннього снокосння, але в парку нема трактора з знаряддям для косння та згрбання сна, а також браку коштв, щоб його найняти.

Проблема випалювання сухо травТянисто рослинност - як лучно-степово, так водно-болотно.

Pages:     | 1 |   ...   | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |   ...   | 101 |    Книги по разным темам