Книги по разным темам Pages:     | 1 | 2 | нститут укрансько мови НАН Украни Пвнчноукранський далектний центр Житомирського державного унверситету мен вана Франка Житомирський сторико-флологчний нститут регональних дослджень ВОЛИНЬ- ЖИТОМИРЩИНА сторико-флологчний збрник з регональних проблем Житомир Вид-во ЖДУ м. . Франка 2010 Олександр щенко. Дифтонги в пвнчноукранських далектахЕ УДК 811.161.2: 81Т342.415 Олександр ЩЕНКО ДИФТОНГИ В ПВНЧНОУКРАпНСЬКИХ ДАЛЕКТАХ (ЗА ДАНИМИ НТОНОГРАФУВАННЯ) Статтю присвячено проблем дифтонгв у систем вокалзму полських далектв. нструментально доведено факт вживання неоднордних голосних на мсц прафонем /е/, //, /о/ та проаналзовано х за нтонограмами.

Ключов слова: дифтонг, нтенсивнсть, часокльксть, нтонографування.

Дифтонги в пвнчних далектах укрансько мови - одне з найменш дослджених потрактованих фонетичних явищ, однак досить потужних за науковою вартстю, передусм через свою архаку, релктовсть та нетрадицйнсть для вокалзму укрансько мови загалом. Тому хнй нгвоаналз ма вагоме теоретичне значення не лише для укранського, але й загальнословТянського мовознавства. Порвняно з незначною клькстю робт з вивчення дифтонгв аудитивно описового характеру (А. Потебня, Ю. Карський, . Галюн, Н. Никончук, В. Ганцов, О. Курило, Ю. Шевельов, Ф. Жилко, А. Залеський, В. Курашкевич та н.) нструментально-експериментальна хня характеристика ма ще менше традицй (Т. Назарова, В. Брахнов, О. Бла, В. Мойснко). Наприклад, Т. Назарова1 вивчала позицю появи дифтонгв у слов, репертуар хнх реалзацй, особливост неоднордност артикуляц тощо. В. Брахнов2 на приклад схднополських далектв робив спробу акустично характеристики двозвукв. О. Бла3 дослджувала дифтонги на тл ритмомелодично динамки мовлення. В. Мойснко4, розвТязуючи проблему походження дифтонгв, залучав осцилографчний аналз.

Однак фонетична природа двозвукв, хня реальна (фзична) форма Назарова Т.В. Некоторые особенности вокализма украинских правобережнополесских говоров Т.В. Назарова // Полесье (Лингвистика, археология, топонимика). - М., 1968. - 67-100 с.

Брахнов В.М. До акустично характеристики пвнчноукранських дифтонгв / В.М. Брахнов // Питання експериментально фонетики. - К., 1963. - с. 41-63.

Бла О. Фонетичн проблеми пвнчноукранських говрок у звТязку з суперсегментними характеристиками / О. Бла // Проблеми сучасно ареалог. - К., 1994. - с. 144-151.

Мойснко В. Про пвденноукранський кавзм та полськ дифтонги. - Житомир, 2007. - 94 с. - Режим доступу: www.eprints.zu.edu.ua/2895.

Волинь-Житомирщина. ВИПУСК структура, властивост й ознаки залишаються лакунами в далектнй фонетиц укрансько мови.

Необхднсть й актуальнсть фонетичного опису дифтонгв найперше зумовлена тим фактом, що пвнчноукранськ неоднордн голосн поступово зникають - переходять до категор однордних (монофтонгв).

Матералом дослдження слугують записи далектного мовлення Чернгвсько, Кивсько Житомирсько областей з Укранського далектного фонофонду5. Залучений аудоматерал - це фонотексти 6070 рр. ХХ ст.

Нагадамо, що в пвнчних говрках укрансько мови в сильнй (наголошенй) позиц на мсц деяких прафонем часто вживають дифтонги - звуки неоднордно артикуляц, що в свому склад мстять два рзн сегментн утворення, однак вимовлен як дине цле, як окремий фонотип. Так, на мсц етимологчних /е/, // полщуки вимовляють дифтонг переднього ряду [е] (печ, дед, лес, сено, папер т.д.), на позиц давньо /о/ - дифтонг заднього ряду [уо] (куонь, вуол, куот, пуозно тощо). Щоправда, ця номнаця дифтонгв певною мрою узагальнена, бо вдповда фонологчним одиницям - дифтонгемам6. У реальному мовленн хня реалзаця надто варабельна, збергаться лише характеристика творення: одн дифтонги - передньорядн, нш - задньорядн. За численними даними тератури та нашого попереднього аудитивно-нструментального аналзу, позиц архачних фонем /е/, // найчастше займають так алофонеми7 - [е], [е],[е], [ие], [ие], [ие];

давньо фонеми /о/ - алофонами [уо], [уо], [уо], [оу], [оу], [оу]. Водночас, за дослдженнями Ф. Жилка8, Т. Назарово9, Гриценко П. Укранський далектний фонофонд / П. Гриценко., О. Малахвська, М. Постогова - К., 2004. - 169 с.

Фонологчний статус пвнчноукранських дифтонгв дос незТясований. снують рзн погляди на фонематичнсть полських дифтонгв, хоча бльшсть дослдникв схильн вважати х за окрем фонеми (дифтонгеми), а не бфонемн утворення - реалзацю двох фонем. Утм окремих фонологчних студй (передусм з залученням дистрибутивного аналзу) з цього питання нема.

Пд термном алофонема розуммо варацю фонеми як територально, ндивдуально чи просодично видозмни, оскльки варантно (алофонно) залежност дифтонгв, зумовлено конкретним звуковим оточенням, не вивчено.

Жилко Ф.Т. Фонологчн особливост укрансько мови в порвнянн з ншими словТянськими. - К., 1963. - с. 12-13.

Назарова Т. Розвиток рефлексв *h, *о, *е в укранських говорах / Т. Назарова // Мовознавство. - 1972. - №1. - с. 16.

Олександр щенко. Дифтонги в пвнчноукранських далектахЕ В. Курашкевича10, В. Мойснка11 та н., на мсц давньо /о/ вживають дифтонги змшаного типу за ознакою мсця творення - [уи], [у], [уе], а на мсц давнх /е/, // Цлзворотн дифтонги [е], [еи].

Мета пропонованого дослдження - обТктивно пдтвердити снування акустично складних (двокомпонентних) реалзацй на мсц трьох прафонем у наголошенй позиц - е/, //, /о/, а також схарактеризувати х за фонетичною ознакою нтенсивност. Одразу зазначимо, що неоднордн звуки побутують у пвнчноукранських говрках. Дифтонги як складн голосн сприйнят на слух зафксован нструментально (про це дал). Наша експериментальна база дифтонгв налчу понад 100 зразкв - з загально тривалост дослджуваного мовлення близько 15 год.

нтенсивнсть звука - це його енергетичне наповнення, тобто акустичний матерал, з якого вн складаться у простор. нтенсивнсть як ндикатор акустично енерг визначаться амплтудою звуково хвил:

що бльша амплтуда, то бльша нтенсивнсть звука ( навпаки). В основ програмного алгоритму компТютерно нтонограф закладена апроксимаця амплтудно характеристики звуково хвил.

нтонографування дозволя зафксувати як кльксть енерг у звуков, так динамку в час, розподл в межах звукового сегмента у вигляд так званого нтонографчного контуру (криво нтенсивност), що показу акустичну форму звука. Вияв аналз нтонограм експериментальних зразкв дасть вдповдь на питання однордност / неоднордност звука.

Аналз нтенсивност здйснено в компТютернй програм Speech Analyzer 3.012 у режим Relative Intensity. Оскльки вс зразки дифтонгв рзн за тривалстю (залежно вд темпу мовлення, позиц в межах синтагми, фрази, нтонацйно конструкц, власне мовця тощо), то в кожному двозвуков всь часу конвертували у вдсотки значення нтенсивност фксували перодом через кожн 10%. Це дозволило нтегрувати вс зразки за параметром нтенсивност та показати узагальнену схему амплтудно динамки звуково хвил в час. Водночас попередня робота з дифтонгами (пд час вдбору х з мовленнвого потоку) засвдчила те, що складн Kuraszkiewicz W. Z bada nad gwarami pnocnomaoruskimi // Ruthenica. Studia z historycznej i wspszesnej dialektologii wscodniosowiaskiej. - Warszawa, 1985. - s. 51.

Мойснко В. Цит. праця, с. 38.

КомпТютерна програма з опрацювання акустичних характеристик мовлення, розроблена в мжнародному нгвстичному центр SIL International (www.sil.org/computing/sa/index.htm).

Волинь-Житомирщина. ВИПУСК голосн звуки реалзуються за рзними силовими моделями. Тому, щоб витримати валднсть експерименту, тобто уникнути методично похибки мати необхдну достоврнсть результатв, експериментальну базу кожного типу дифтонга длили на групи за подбнстю алгоритму динамки хнього силового контуру.

За результатами нтонографування та математичного опрацювання експериментальних даних дифтонг переднього ряду [е] реалзуться за двома основними моделями нтенсивност (рис. 1, 3). Кожна з зафксованих моделей властива позицям давнх фонем /е/, //, тож за ознакою нтенсивност нема пдстав говорити про енергетичну вдмннсть дифтонгв на мсц зазначених прафонем. Не протиставляються мж собою дифтонги рзного походження ([е] < /е/, //) за часовою ознакою - в обох випадках звуки тривають у межах 90190 мс. Така часокльксть дифтонгв за умов однакового темпу не вдрзняться вд протяжност монофтонгв у наголошених позицях.

Рис. 1: Контур нтенсивност дифтонга [е] (модель 1) На рис. 1 зображено модель амплтудно реалзац дифтонга переднього ряду, який згдно з нашою вибркою (експериментальною базою) вжитий у 75% вдповдних реалзацй, якого фксумо в усх дослджуваних говрках, де вимовляють [е]. Як бачимо, зображення нтонограми репрезенту неоднордний контур, зокрема чтко реструмо два пки нтенсивност - один на позначц 70% вд часу звучання, нший на вдмтц 90%. Цкаво, що обидв вершини сконцентрован в прикнцевй фаз звука, що свдчить про велику часову перевагу першо частини дифтонга, адже приблизна межа мж ними - у точц переходу мж спадом наростанням енерг - на часовй позначц 80%. Натомсть за рвнем нтенсивност рзниця мж вершинами невелика - близько 155%, що вказу на солдну енергетичну потужнсть другого компонента дифтонга.

Олександр щенко. Дифтонги в пвнчноукранських далектахЕ Рис. 2: Контур нтенсивност монофтонга (незалежно вд акустично чи артикуляцйно характеристики) Для порвняння силова реалзаця монофтонга укрансько тературно мови13 виражаться одню енергетичною вершиною, яка, на противагу дифтонгам, зосереджена в першй частин звука - на вдмтц 40% вд загального часу звучання (рис. 2).

нший спосб розподлу нтенсивност дифтонга [е], модель якого зображено на рис. 3, характеризуться тим, що друга силова вершина потужнша за першу - рзниця становить 105%. Це означа, що за рвнем енерг перший елемент дифтонга поступаться другому, однак сумарна кльксть все ж буде бльшою в першй частин, адже вона майже в два з половиню рази тривалша за ншу - умовна мжсегментна межа локалзована на позначц 70% вд загального часу звучання дифтонга. Прикметно, що два енергетичн пки за часом реалзац близьк до тих значень, що властив модел 1 - першу вершину фксумо на часовй позначц 60%, другу - на вдмтц 80%. Варто зазначити, що такий тип дифтонга вжитий у 25% реалзацй дослджуваних зразкв.

Рис. 3: Контур нтенсивност дифтонга [е] (модель 2) щенко О.С. Залежнсть акустичних характеристик голосних звукв укрансько мови вд темпу мовлення / О.С. щенко // Всник Черкаського унверситету. - Черкаси. - 2009. - Вип. 140 - с. 22. - Режим доступу: www.phonetica.files.wordpress.com/2010/09/03.pdf.

Волинь-Житомирщина. ВИПУСК нтонографчне вивчення двозвука заднього ряду на мсц давньо фонеми /о/ дало можливсть виявити три типи моделей його силово реалзац, причому багато в чому вдмнних вд схем попереднього дифтонга.

На рис. 4 бачимо модель амплтудно реалзац дифтонга [уо], який становить 60% вд загально клькост експериментальних зразкв ц фонеми (дифтонгеми). Неоднорднсть нтонографчного контуру передусм виражена наявнстю двох вершин найбльшо концентрац акустично енерг. Першу - зафксовано на часовй вдмтц 30%, другу - на позначц 80%. Причому перевага за нтенсивнстю друго вершини - очевидна: рзниця мж енергетичними пками становить 355%.

Рис. 4: Контур нтенсивност дифтонга [уо] (модель 1) Умовну точку переходу мж двома частинами складного голосного виявлено посередин тривалост дифтонга - на часовй позначц 50%.

Отже, у такого дифтонга друга його частина фзично потужнша за першу (за рвнем клькстю енерг).

Рис. 5: Контур нтенсивност дифтонга [уо] (модель 2) Фактично протилежний алгоритм органзац дифтонга [уо] за параметром нтенсивност спостережено у 30% реалзацй експериментально бази - модель 2 (рис. 5). Дв вершини дифтонга фксумо на попереднх вдмтках - 30% 80%, однак рвень нтенсивност першо тепер вищий на 505%. До того ж, порушено часову урвноваженсть дифтонгчних частин - умовна межа мж ними зосереджена на вдмтц 60% вд загально тривалост Олександр щенко. Дифтонги в пвнчноукранських далектахЕ складного вокала.

Рис. 6: Контур нтенсивност дифтонга [уо] (модель 3) Нарешт, третя модель силового розподлу задньорядного дифтонга (рис. 6), яку реструмо в 10% вдповдних алофонем, цкава тим, що репрезенту лише одну вершину. Однак загальний малюнок контуру дифтонга свдчить про складну його артикуляцйно-акустичну органзацю. Слуховий аналз дозволив виявити межу мж двома дифтонгчними частинами в точц максимально концентрац звуково енерг, що вдзначена на вдмтц 60% вд загально протяжност звука;

про це сигналзу й поведнка осцилографчного та сонографчного представлення звуково хвил, що були додатково залучен задля обТктивно сегментац двозвука. Отже, перша частина голосного ма часову перевагу, однак за силою амплтуди коливань вона поступаться другй.

Як бачимо, концентраця максимуму енерг в пвнчноукранських дифтонгах не ма постйно локалзац - виявлямо в першй частин дифтонга ([е] - модель 1, [уо] - модель 2), другй частин ([е] - модель 2, [уо] - модель 1), всередин мж двома частинами ([уо] - модель 3).

Натомсть, за спостереженнями В.Ганцова14, лекспраторна енергя наголосу пада на весь звук, послаблюючись хба що в його кнц. Ця теза мала б означати те, що контур динамки нтенсивност дифтонга спочатку рзко пднматься вгору, упродовж ус тривалост звука приблизно одного - високого - рвня (без виражених вершин) в кнц менш рзко опускаться вниз. Загалом така силова модель звука не властива людському мовленню.

У свою чергу, О. Курило15 вказу, що перший елемент Ганцов В. Характеристика полських дифтонгв та шляхи х фонетичного розвитку / В. Ганцов // Записки сторико-флологчного вддлу УАН. - Кн. 2-3. - К., 1923. - с. 124.

Курило О. До характеристики процесу монофтонгзац чернгвських дифтонгчних звукв / О.

Курило // Украна. - Кн. 5. - К., 1926. - с. 16.

Волинь-Житомирщина. ВИПУСК дифтонгв - тривалий потужний, тод як другий - короткий слабкий, нечткий.

Pages:     | 1 | 2 |    Книги по разным темам