Стенограма (ідентична за змістом з фонограмою) засідання спеціалізованої вченої ради д 64. 807. 01 Харківської державної академії культури
Вид материала | Документы |
- Організація системи банківського, 503.4kb.
- Банківського процентного продукту, 364.46kb.
- Оцінка інвестиційної привабливості корпоративних цінних паперів, 357.22kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 331.22kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 591.99kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 468.16kb.
- Азаренкова Галина Михайлівна удк 336: 65. 012. 32 фінансові потоки економічних агентів:, 629kb.
- Libraryschool85@gmail com, 1248.34kb.
- Андрій Содомора, Віктор Шовкун, 5052.52kb.
- Звіт Науково-дослідного центру візуальної культури на засіданні Вченої ради Наукма, 91.85kb.
Здобувач: Дуже вдячний вельмишановному Ігорю Володимировичу за уважне читання і позитивний відгук про мою працю. Ваші зауваження i побажання я врахую у своїй подальшій праці. Зупинюся лише на деяких моментах. Звичайно, я користуюся системно-етнофонічним методом та комплексно-апробаційним методом і в подальшій праці буду на них наголошувати. Ваша остання праця «Народна інструментальна музика…» до мене в Торонто дійшла тільки недавно.
Щодо зауваження про С.В. Баштана. Він дійсно вчився у В. Кабачка, але недовго. Потім він перейшов на навчання до професора М.М. Геліса – який був за фахом піаніст. М. Геліс з Я. Пухальським фактично були фундаторами сучасної академічної київської бандурної школи, бо В. Кабачок фактично продовжував традиції харківської школи. Я сам спілкувався і вчився у С. Баштана і про це знаю від нього особисто.
Стосовно Зіньківа я вже відповідав.
Кубанська традиція в значній мірі завдячує слобожанській. До речі, більшість бандуристів першої Київської капели бандуристів були кубанцями. В подальшій роботі я хочу цей аспект розвинути. Відносно сучасної термінології, я її розумію, але ще не звик вживати її в українській мові.
Далі. Репресії проти кобзарів були в різні часи і при різних режимах, але формування власне харківської академічної бандурної школи відбувалося саме в радянських умовах і тому акцент було зроблено саме на цей період.
Відносно членства Г. Хоткевича у спілці композиторів. Документів про його членства у спілці, яка була створена лише в 1932 р., я особисто не бачив – але репресивна стаття 1934 р. головного редактора журналу «Радянська музика» і голови організації АПМУ Білокопитова була спрямована проти групи композиторів, які були членами спілки – Мейтуса, Костенка, Грінченка та інших, і в цьому списку був Г. Хоткевич. Крім того, в 1932 р. Г. Хоткевич приготовив інформацію про свою музичну діяльність для Німецької музичної енциклопедії, а ці довідки збирала Спілка композиторів. Ще раз дякую шановному Ігорю Володимировичу.
Головуючий: Добре. Шановний опоненте, задоволені Ви відповідями дисертанта?