Стенограма (ідентична за змістом з фонограмою) засідання спеціалізованої вченої ради д 64. 807. 01 Харківської державної академії культури

Вид материалаДокументы

Содержание


Мацієвський І.В., доктор мистецтвознавства (офіційний опонент)
Давидов М.А., доктор мистецтвознавства (офіційний опонент)
Давидов М.А., доктор мистецтвознавства (офіційний опонент)
Драч І.С., доктор мистецтвознавства (член ради)
Шило О.В., доктор мистецтвознавства (член ради)
Зборовець І.В., доктор мистецтвознавства (член ради)
Голобородько М.К., доктор медичних наук, професор відділу шоку, травм та реанімації Інституту загальної та невідкладної хірургії
Проценко О.П., доктор філософських наук (член ради)
Вертій О.І., кандидат філологічних наук, доцент Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка
Дяченко М.В., доктор філософських наук (голова ради)
Вчений секретар
Шило О.В., доктор мистецтвознавства (член ради): )
Висновок спеціалізованої вченої ради Д 64.807.01 Харківської державної академії культури
Подобный материал:
1   2   3   4
Головуючий: Дякую, Ігорю Володимировичу. Слово надається дисертантові для відповіді на зауваження опонента. Будь ласка.

Здобувач: Дуже вдячний вельмишановному Ігорю Володимировичу за уважне читання і позитивний відгук про мою працю. Ваші зауваження i побажання я врахую у своїй подальшій праці. Зупинюся лише на деяких моментах. Звичайно, я користуюся системно-етнофонічним методом та комплексно-апробаційним методом і в подальшій праці буду на них наголошувати. Ваша остання праця «Народна інструментальна музика…» до мене в Торонто дійшла тільки недавно.

Щодо зауваження про С.В. Баштана. Він дійсно вчився у В. Кабачка, але недовго. Потім він перейшов на навчання до професора М.М. Геліса – який був за фахом піаніст. М. Геліс з Я. Пухальським фактично були фундаторами сучасної академічної київської бандурної школи, бо В. Кабачок фактично продовжував традиції харківської школи. Я сам спілкувався і вчився у С. Баштана і про це знаю від нього особисто.

Стосовно Зіньківа я вже відповідав.

Кубанська традиція в значній мірі завдячує слобожанській. До речі, більшість бандуристів першої Київської капели бандуристів були кубанцями. В подальшій роботі я хочу цей аспект розвинути. Відносно сучасної термінології, я її розумію, але ще не звик вживати її в українській мові.

Далі. Репресії проти кобзарів були в різні часи і при різних режимах, але формування власне харківської академічної бандурної школи відбувалося саме в радянських умовах і тому акцент було зроблено саме на цей період.

Відносно членства Г. Хоткевича у спілці композиторів. Документів про його членства у спілці, яка була створена лише в 1932 р., я особисто не бачив – але репресивна стаття 1934 р. головного редактора журналу «Радянська музика» і голови організації АПМУ Білокопитова була спрямована проти групи композиторів, які були членами спілки – Мейтуса, Костенка, Грінченка та інших, і в цьому списку був Г. Хоткевич. Крім того, в 1932 р. Г. Хоткевич приготовив інформацію про свою музичну діяльність для Німецької музичної енциклопедії, а ці довідки збирала Спілка композиторів. Ще раз дякую шановному Ігорю Володимировичу.

Головуючий: Добре. Шановний опоненте, задоволені Ви відповідями дисертанта?

Содержание