Право інтелектуальної власності академічний курс

Вид материалаДокументы

Содержание


Державні премії України.
Громадське стимулювання інтелектуальної діяльності.
Витрати, передбачені цим пунктом, відносяться на собівартість освоєної продукції з початку її використання
Не нараховуються амортизаційні відрахування на нематеріальні активи: ноу-хау, гудвіли, товарні знаки тощо, вартість яких не змен
Законом України «Про основні засади соціального
Правова норма, Стаття, частіша
Стимулювання інтелектуальної діяльності
Авторські правомочності. Творці творів володіють авторським пра­вом, що складається з окремих авторських правомочностей.
627 асоціативного знака є неможливість передачі права на такий знак іншим особам через ймовірність їх змішування на підставі схо
Б Короткий термінологічний словник
Короткий термінологічний СЛОВНИК
Подобный материал:
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   49

__ Стимулювання інтелектуальної діяльності

39*4-414

611

Герою України вручається орден «Золота Зірка» за здійснення визначного геройського вчинку або орден Держави — «За трудовий

подвиг».

За видатні заслуги перед Україною в галузі державного будів­ництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за благодійництво, гуманістичну та громадську діяльність громадя­ни України, у тому числі науковці, митці, письменники, поети, ви­датні діячі у сфері науково-технічного прогресу можуть бути наго­роджені орденом князя Ярослава Мудрого І—V ступенів.

За видатні заслуги в науковій, соціально-культурній, державній, громадській та іншій суспільно-корисній діяльності діячі науки і техніки, культури і мистецтва можуть бути нагороджені орденом «За заслуги» І—III ступенів.

Видатні діячі науки і техніки, культури і мистецтва жіночої статі можуть бути нагороджені орденом княгині Ольги І—III ступенів.

Другу групу державних нагород становлять почесні звання Ук­раїни. Видатним діячам у сфері інтелектуальної діяльності можуть бути присвоєні почесні звання України: «Народний артист Ук­раїни», «Народний архітектор України», «Народний художник Ук­раїни». Крім цих почесних звань, законодавством України встанов­лені почесні звання: «Заслужений артист України», «Заслужений архітектор України», «Заслужений винахідник України», «Заслуже­ний діяч мистецтв України», «Заслужений діяч науки і техніки Ук­раїни», «Заслужений журналіст України», «Заслужений майстер на­родної творчості України», «Заслужений раціоналізатор України», «Заслужений художник України».

Почесні звання України присвоюються особам, які працюють у відповідній галузі економічної та соціально-культурної сфери не менше 10 років, мають високі трудові досягнення і професійну майстерність.

Усі почесні звання України є рівнозначними між собою, крім тих, що мають два ступені («Народний артист України» і «Заслуже­ний артист України», «Народний архітектор України» і «Заслуже­ний архітектор України», «Народний художник України» і «Заслу­жений художник України»).

РОЗДІЛ 17

Присвоєння почесних звань, що мають ступені «Заслужений» і «Народний», проводиться в такому порядку: почесне звання «На­родний» може бути присвоєне, як правило, не раніше ніж через де­сять років після присвоєння почесного звання «Заслужений».

Державні премії України. За найвидатніші твори літератури і ми­стецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну сві­домість і самобутність, спрямовані на державотворення і демокра­тизацію українського суспільства їх автори відзначаються найви­щою Державною премією — Національною премією України імені Тараса Шевченка.

В Україні передбачена і спеціальна Державна премія в галузі науки і техніки. Зазначена Державна премія присуджується:

— за видатні наукові дослідження, що сприяють дальшому роз­витку гуманітарних, технічних і природничих наук, позитивно впливають на суспільний прогрес і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі;

— за розроблення та впровадження нової техніки, матеріалів і технологій, нових способів і методів лікування та профілактики за­хворювань, що відповідають рівню світових досягнень;

— за роботи, що становлять значний внесок у вирішення проб­лем охорони навколишнього природного середовиша та забезпе­чення екологічної безпеки;

— за створення підручників для середніх загальноосвітніх, про­фесійних навчально-виховних, вищих навчальних закладів, шо від­повідають сучасним вимогам і сприяють ефективному опануванню молоддю знань, істотно впливають на поліпшення підготовки май­бутніх спеціалістів.

За створення видатних житлово-цивільних та промислових ар­хітектурних комплексів, будівель і споруд, роботи в галузі містобу­дування, ландшафтної архітектури, упорядження міст і селищ, рес­таврації пам'яток архітектури і містобудування, наукові праці з теорії та історії архітектури, шо мають важливе значення для даль­шого розвитку вітчизняної архітектури і містобудування та здобули

__Стимулювання інтелектуальної діяльності

За видатні досягнення у сфері штелектуальної діяльності Прези­дент України нагороджує президентськими відзнаками відповідно

до Конституції України.

Особи, нагороджені державними нагородами України, користу­ються пільгами в порядку, встановленому законодавством України

Громадське стимулювання інтелектуальної діяльності.

Сюди належать різноманітні форми громадського стимулювання інтелектуальної діяльності, що здійснюються громадськими органі­заціями, товариствами, спілками тощо.

Спілки творчих працівників — письменників, художників, ком­позиторів тощо, театральні товариства, організації винахідників і раціоналізаторів та інші творчі об'єднання за рахунок своїх власних коштів активно стимулюють творчих працівників. Це можуть бути різноманітні форми — грошові премії, нагородження за результата­ми конкурсів, оглядів, нагрудні знаки, нагородження почесними грамотами, дипломами тощо.

17.3. Пільги для учасників інтелектуальної діяльності

Держава наділяє учасників інтелектуальної діяльності цілим спектром різноманітних пільг. Вони передбачені різними чинними законами України.

Передусім суб'єкти інтелектуальної діяльності користуються пев­ними трудовими пільгами. Відповідно до Кодексу законів про пра­цю України (ст. 91) за працівником, який створив винахід, корис­ну модель, промисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропо­зицію, що зумовили зміну технічних норм і розцінок, попередні розцінки зберігаються протягом шести місяців від дати початку їх впровадження. Попередні розцінки зберігаються і в тих випадках, коли автор зазначених об'єктів інтелектуальної власності не вико­нував роботу, норми і розцінки на яку змінено у зв'язку з їх впро­вадженням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження.

Відповідно до ст. 126 цього Кодексу за працівниками — автора­ми винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналі­заторських пропозицій зберігається середній заробіток при звіль­ненні від основної роботи для участі у впровадженні винаходу, ко-

РОЗДІЛ 17

рисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропо­зиції на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Якщо ж впровадження зазначених об'єктів промислової влас­ності здійснюється на іншому підприємстві, в установі чи органі­зації, за працівником-автором зберігається посада за місцем постій­ної роботи, а робота із впровадження винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції оплачуєть­ся за погодженням сторін у розмірі не нижче середнього заробітку за місцем постійної роботи.

Закони України про промислову власність передбачають також певні пільги щодо сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтег­ральних мікросхем та знаки для товарів і послуг.

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (ст. 23) та Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (ст. 20) власник патенту на зазначені об'єкти промислової власності має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на викорис­тання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. У такому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 вщсотків, починаючи з року, наступного за ро­ком публікації такої заяви.

Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охоро­ною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджене поста­новою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 р. № 543, та­кож передбачає надання пільг щодо сплати зборів відповідно до за­конодавства.

Ряд пільг для творців об'єктів промислової власності передбачає чинне законодавство України про оподаткування. Зокрема, відпо­відно до ст. 3.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. для цілей оподаткування балан­совий прибуток зменшується на суму грошових коштів, матеріаль­них цінностей і нематеріальних активів підприємств, перерахова­них (переданих) до фондів, установ, закладів, громадських та релі­гійних організацій, метою діяльності яких не є одержання прибут­ку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської спортив­

_Стимулювання інтелектуальної діяльності

ної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності, але не більше чотирьох відсотків балансового прибутку.

Відповідно до цього Закону (ст. 3.2) не вважаються прибутком і не оподатковуються:

— кошти, матеріальні цінності і нематеріальні активи, шо над­ходять підприємству у вигляді внесків до його статутного фонду, оплати емітованих ним акцій або інших корпоративних прав;

— кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, внесені у вигляді іноземної інвестиції та повернуті іноземному інвестору в разі припинення інвестиційної діяльності на суму фактичного внес­ку в грошовій або натуральній формі;

— кошти, матеріальні цінності або нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допо­моги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, фондам, установам, закладам, громадсь­ким і релігійним організаціям, метою діяльності яких не є одержан­ня прибутку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяль­ності.

За цим самим Законом передбачається зменшення податку на прибуток (ст. 10). Сума податку на прибуток, нарахованого згідно з положеннями цього Закону, зменшується до 20 відсотків — на відшкодування витрат підприємства на реконструкцію і мо­дернізацію активної частини основних фондів, здійснених в опо­даткованому періоді, у разі повного використання на цю мету амортизаційних відрахувань і залишків коштів фонду виробництва та інших фондів, створених за рахунок прибутку минулих періодів.

Слід зупинитися на ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка визначає витрати виробництва (обігу), що відносяться на собівартість ігоодутош (робіт, послуг), втрати і витрати, що відносяться на збитки підприємства.

1. Витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції:

— підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи перші видання нових книжок, а та­кож витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням випуску про­

РОЗДІЛ 17

дукції, не призначеної для серійного або масового виробництва на освоєння нового виробництва, цехів та агрегатів (пускові витрати); перевірка готовності нового виробництва, цехів, агрегатів для вве­дення їх в експлуатацію шляхом комплексного випробовування (під навантаженням) усіх машин та механізмів (експлуатаційна пе­ревірка) з пробним випуском продукції, передбаченої проектом, та налагодженням устаткування;

на винахідництво і раціоналізацію, включаючи витрати на проведення дослідно-експериментальних робіт, виготовлення та випробування моделей і зразків за винахідницькими і раціоналіза­торськими пропозиціями, пов'язані з основною діяльністю підпри­ємств, виплати авторських винагород, якщо вони не є роялті.

Витрати, передбачені цим пунктом, відносяться на собівартість освоєної продукції з початку її використання

2. Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом:

оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного ха­рактеру, пов'язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням та реалізацією продукції, включаючи послуги щодо зміни структури управління приватизованим підприємством, а також передбачених законодавством обов'язкових аудиторських перевірок.

3. До витрат, пов'язаних із зносом нематеріальних активів відно­сяться суми амортизаційних відрахувань, що визначаються щоміся­ця за нормами, розрахованими виходячи з їх первинної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безпе­рервної експлуатації або строку діяльності підприємства.

Не нараховуються амортизаційні відрахування на нематеріальні активи: ноу-хау, гудвіли, товарні знаки тощо, вартість яких не змен­шується у процесі їх використання.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 р. (ст. 6) передбачає, що оподаткову­ваний дохід зменшується до десяти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1, 2 цієї статті, в:

1) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до І та II категорій;

2) інвалідів війни І групи.

Стимулювання інтелектуальної діяльності

Сукупний оподатковуваний доход зменшується до п'яти неопо­датковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановле­них пунктами 1, 2 цієї статті, в:

1) учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойових операцій у захисті колишнього СРСР з числа військовослужбовців, які про­ходили службу у військових частинах, штабах і установах, шо вхо­дили до складу діючої армії, та партизанів;

2) військовослужбовців і призваних на навчальні, перевірочні збори військовозобов'язаних, які проходили службу в складі обме­женого контингенту радянських військ у Республіці Афганістан та інших країнах, де в цей період велися бойові дії;

3) інвалідів з дитинства, інвалідів 1 і 2 груп, крім інвалідів війни І групи;

4) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до III та IV категорій.

Статтею 12 цього Декрету передбачено порядок обчислення і сплати податку. У разі виплати громадянам підприємствами, уста­новами і організаціями авторських винагород і винагород за видан­ня, виконання або інше використання творів науки, літератури і мистецтва, винагород авторам відкриттів, винаходів та промисло­вих зразків, а також при обчисленні податку за сукупним річним доходом враховуються документально підтверджені витрати, безпо­середньо пов'язані з одержанням доходів від цієї діяльності. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені при поданні декларації, то вони враховуються за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України і узгодженими з Міністерством економіки України та Міністерством культури України (додаток № 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердже­ної наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 р. № 12).

Постановою Верховної Ради України «Про деякі питання спла­ти прибуткового податку з громадян» від 25 квітня 1996 р. встанов­лено, що до прийняття Закону України про прибутковий податок з громадян при визначенні розміру прибуткового податку з доходів учасників бойових дій, інвалідів війни, осіб, які мають особливі за­слуги перед Батьківщиною, та осіб, на яких не поширюється чин­

РОЗДІЛ 17

ність Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранти їх со­ціального захисту», застосовуються норми ст. 23 Закону України «Про державний бюджет України на 1994 рік». Зазначеним Зако­ном учасникам бойових дій, особам, які мають особливі заслуги пе­ред Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність За­кону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надаються пільги у межах п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів за кожний повний місяць.

Певні пільги для суб'єктів інтелектуальної діяльності встанов­лені Декретом Кабінету Міністрів «Про державне мито» від 21 січня 1993 р. Відповідно до ст. 4 цього Декрету від сплати державного ми­та звільняються:

— позивачі — за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропози­цію та промисловий зразок;

— громадяни, віднесені до першої та другої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

— громадяни, віднесені до третьої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселен-ня чи самостійного переселення або постійно працюють на те­риторії відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, шо вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов'язко­вого) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого доб­ровільного відселення не менше трьох років;

— громадяни, віднесені до четвертої категорії потерпших внаслі­док Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і прожи­вають або постійно проживають на території зони посиленого ра­діоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 р. вони прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років;

— інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (парти­занів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них в уста­новленому порядку особи;

— інваліди І та II груп.

Певна пільга встановлена і для визначення цін (не підлягають регулюванню) на продукцію, виготовлену із застосуванням запа­

_Стимулювання інтелектуальної діяльності

тентованого винаходу та високоефективної технології, створеної спеціально для цієї продукції (протягом трьох років з моменту по­становки її на виробництво) (пункт 8 Положення про державне ре­гулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного при­значення, товари народного споживання, роботи і послуги моно­польних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. № 135).

Пенсійні пільги для суб'єктів права інтелектуальної власності полягають у тому, що в заробіток для обчислення пенсій включа­ються усі види оплати праці, на які за діючими правилами нарахо­вуються страхові внески. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1993 р. № 3290-ХІІ страхові внески на со­ціальне страхування та до Пенсійного фонду на винагороди авто­рам за використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій нараховуються.

Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі — Держдепартамент) доводить до відо­ма зацікавлених громадян України, що у зв'язку з прийняттям Ка­бінетом Міністрів України Постанови від 22 травня 2001 р. № 543 «Про затвердження положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності» (далі — Постанова) змінився порядок надання пільг у сплаті зазна­чених зборів. Пунктом 59 цієї Постанови встановлено, що «грома­дянам України пільги у сплаті зборів надаються згідно з чинним за­конодавством України».

Відповідно до цього, пільги у сплаті зборів за дії, пов'язані з охо­роною прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топо­графії інтегральних мікросхем та знаки для товарів і послуг (далі — збори) тепер надаються громадянам України згідно з такими нор­мативно-правовими актами:

Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та шитих громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 р. № 3721-Х1І;

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх со­ціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII;

РОЗДІЛ 17

— Декретом Кабінету Міністрів України «Про пільги Героям Ра-?993ЬК°№ уГЗ 1 П°ВНИМ кавалером °Рдена Слави» від 23 квітня

Перелік категорій громадян, які мають право на такі пільги, вид пільги, коло осіб, які належать до пільгових категорій та підстави для надання пільг, наведені у таблиці 1.

Держдепартамент повідомляє, що для підтвердження права на пільгу необхідно подати до ДП «Український інститут промислової власності» (м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15, телефакс 458-06-11) завірену копію документа, що підтверджує право на пільгу. Копія подається один раз до кожної справи на весь час дії документа.

Якщо у складі колективу заявників чи власників охоронного до­кумента одночасно перебувають особи, які мають право на пільгу і не мають такого права, розмір збору зменшується на частку, про­порційну кількості громадян, звільнених від сплати відповідного збору.

Якщо у заявника чи власника патенту виникає необхідність не­одноразового використання права на одержання пільги, він подає до Держдепартаменту клопотання про надання відповідної пільги, в якому повинно бути посилання на поданий раніше документ, що підтверджує право на одержання пільги. Якщо термін дії такого документа закінчився, до клопотання додається копія іншого до­кумента, що підтверджує право на одержання пільги.

Нормативний акт

Пільга, що стосуюпем

[інтелектуально власності

І. Закон Украї­ни «Про основні засади соціаль­ного захисту ве­теранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» ВРУ від 16.12.93 № 3721-ХІ

2. Закон Украї­ни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соці­ального захисту» від 22.10.93 № 3551-ХІ

Звільнення від сплати всіх видів по­датків, зборів, мита та інших платежів до бюджету

Звільнення від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку Звільнення від сплати всіх видів по­датків, зборів, мита та інших платежів до бюджету

Правова

норма, Стаття, частіша

Стаття 9, пункт 2

Категорія осіб, яким надамо пільги

Стаття 13, пункт 23

Стаття 16, пункт 2

Особи, які ма­ють особливі трудові заслуги перед Батьків­щиною

Інваліди війни та прирівняні до них особи Особи, які ма­ють особливі заслуги перед Батьківщиною

Визначення кола осіб, яким надано пільги

Стаття 8

Герої Соціалістичної Праці та повні кавале­ри ордена Трудової Слави

Стаття 7

Особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, які стали інвалідами внаслідок поранення, кон­тузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єд­наннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими зако­нодавством України, в районі воєнних дій, прифронтових дільницях залізниць, на спо­рудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період грома­дянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Нормативний акт

Пільги, що стосуються інтелектуальної власності

Правова норма, стаття,

частина

Категорія осіб, яким надано пільги

Визначення кола осіб, яким надано пільги

2. Закон Украї­ни «Про статус ветеранів війни гарантії соціаль­ного захисту» від 22.10.93 № 3551 -XI

Звільнення від сплати всіх видів по­датків, зборів, мита та інших платежів до бюджету

Стаття 16, пункт 2

Особи, які ма­ють особливі заслуги перед Батьківщиною

Стаття II

Герої Радянського Союзу, повні кавалери і ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями «За відвагу», а також Ге­рої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Великої Вітчиз­няної війни 1941—1945 років

3. декрет КМУ «Про пільги Героям Радянсь­кого Союзу і повним кава­лерам ордена Слави» від 23.04.93 р. № 37-93

Звільнення від сплати всіх видів по­датків, зборів, мита та інших платежів до бюджету

Стаття 3, «Пільги щодо опо­даткуван­ня»

Герої Ра­дянського Со­юзу і повні ка­валери ордена Слави

Громадяни України, удостоєні звання Героя 1 Радянського Союзу і повні кавалери орде- 1 на Слави.

Стимулювання інтелектуальної діяльності

Питання для контролю

1 Стимулювання інтелектуальної діяльності.

2 Державне стимулювання інтелектуальної діяльності

3 Пільги для учасників інтелектуальної діяльності.

Короткий термінологічний словник

Автор — фізична особа, творчою працею якої створено твір. Ав­тором може бути будь-яка особа, незалежно від віку і дієздатності. Ряд країн чітко визначають у своїх законах загальновизнану пре­зумпцію авторства, засновану на зазначенні у творі справжнього або вигаданого (псевдонім) імені автора. Перекладач або особа, яка адаптує твір, також вважається автором, чиї правомочності не зачі­пають прав на оригінальні твори. У багатьох країнах вважається, що тільки фізична особа може бути первинним володільцем прав на твір. Юридичні особи можуть тільки викупити або іншим способом придбати майнові авторські права, оскільки вони позбавлені здат­ності творити і тому не можуть вважатися авторами. Такий підхід зустрічається в країнах, що додержуються традицій римського пра­ва. Закони деяких держав визнають, що авторські права можуть на­лежати корпоративній організації (юридичній особі). Це стосується в першу чергу країн, що додержуються традицій англосаксонсько­го права. Так, у деяких країнах юридична особа визнається автором твору, створеного її службовцями у процесі трудової діяльності. Се­ред юридичних осіб — володільців авторських прав — різні законо­давчі акти називають державу, урядові установи або організації, муніципалітети, академії, університети, інститути тощо.

Авторська винагорода (гонорар) — усі види винагород або ком­пенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються у межах, встановлених авторським правом. Право на використання твору, обумовлене виплатою відповідної винагороди, є найважливішим аспектом майнових прав автора. Володілець ав-

горського права має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання його твору. Винагорода може здійснюватися у формі платежу (одноразова винагорода), відрахувань (відсотків) за кожний проданий примірник чи кожне використання твору або у формі змішаних платежів. Розмір і порядок обчислення авторської винагороди встановлюються в договорах, шо укладаються організа­ціями колективного управління з користувачами.

Авторське право — розділ цивільного права, що регулює пра­вовідносини, які виникають у зв'язку зі створенням та використан­ням творів науки, літератури і мистецтва. Термін «авторське право» вживається у двох значеннях. Перше — назване вище. У таких відносинах беруть участь автор — творець твору та юридична або фізична особа — користувач. Це, так би мовити, авторське право в об'єктивному значенні. Термін «авторське право» часто вживається для позначення прав, що належать автору будь-якого твору. До них належать особисті немайнові права, а також майнові права. Це — ав­торське право в суб'єктивному значенні або суб'єктивне авторське право.

Авторське свідоцтво на винахід — охоронний документ на ви­нахід, передбачений законодавствами деяких країн, зокрема Алжи­ру, Куби, Монголії, В'єтнаму, колишнього СРСР тошо. Вимоги, яким повинен відповідати винахід, для видачі на нього авторсько­го свідоцтва такі самі, як і для видачі на нього патенту. Різниця по­лягає в тому, шо у разі, якщо на винахід видано авторське свідоцт­во, виключне право на його використання належить державі. При цьому автору належить право авторства і- він має право на винаго­роду.

Авторський договір. Будь-яке відступлення майнових прав по­винно оформлятися письмовим договором, підписаним автором і особою (правоволодільцем), якій вщступаються майнові права. Від-ступленими вважаються тільки ті права, які чітко зазначені в дого­ворі. Авторський договір про передачу виключних майнових прав дозволяє використання твору певним способом і в установлених договором межах тільки особі, якій ці права передаються, і дають такій особі право забороняти іншим особам подібне використання

40 4-414

Короткий термінологічний словник

твору. Така заборона може здійснюватися і автором твору, якщо особа, якій передані виключні повноваження, не захищає це право. Авторський договір про передачу невиключних майнових прав до­зволяє користувачеві використання твору нарівні з володільцем майнових прав, і (або) іншим особам, які одержали дозвіл на вико­ристання цього твору таким самим способом.

Авторські правомочності. Творці творів володіють авторським пра­вом, що складається з окремих авторських правомочностей. У сукуп­ності авторські правомочності становлять суб'єктивне авторське право щодо твору. Авторське право може передаватися його во­лодільцем іншій фізичній або юридичній особі, яка, таким чином, стає правонаступником. При цьому володілець авторського права залишається таким, але надає правомочність іншій особі користу­ватися всіма або частиною його прав з можливими певними обме­женнями. У разі, коли строк таких правомочностей дорівнює всьо­му строку авторського права, а дозвіл охоплює всі права (за винят­ком немайнових), що охороняються авторським правом, статус ко­ристувача щодо третіх сторін дорівнює статусу володільця авторсь­кого права.

Аналог — об'єкт, близький за технічною суттю, призначенням або функціями до заявленого об'єкта винаходу і Відомий з існую­чого рівня техніки. Аналог використовується при розкритті рівня техніки в описі винаходу; при цьому слід зазначити недоліки, що перешкоджають досягненню бажаного технічного результату. При виборі аналогів слід керуватися подібністю сукупності його ознак до сукупності ознак винаходу. Необхідно зауважити, що рівень ана­логії може бути більш або менш високим, але, як правило, анало­ги завжди існують. Посилання на те, що аналогів не існує, є най­частіше необгрунтованим і можливе лише за наявності так званого «піонерського винаходу», що на практиці трапляється дуже рідко. Найбільш близький аналог називається «прототипом».

Асоціативний знак — це товарний знак, що є тотожним (анало­гічним) або схожим зі знаками, вже зареєстрованими тією самою особою щодо однорідних товарів і (або) послуг. Наслідком реєстрації

ДД Короткий термінологічний словник

База даних (компіляція даних) — сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі — електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомо­гою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів.

Безпосереднє приймання широкою публікою сигналів із супутни­ка — приймання несучих програм сигналів із супутника без посе­редництва наземної станції, що перетворює передавані сигнали в звичайні радіохвилі, які можуть бути прийняті публікою. Перетво­рення здійснюється самим супутником прямого мовлення. Брюс­сельська конвенція про розповсюдження несучих програму сиг­налів, що передаються через супутники, не поширюється на випад­ки безпосереднього приймання сигналів широкою публікою з кос­мосу.

40*4-414

627

асоціативного знака є неможливість передачі права на такий знак іншим особам через ймовірність їх змішування на підставі схожості

Аудіовізуальний твір — це твір, що фіксується на певному мате­ріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зобра­жень) чи аналогових або дискретних сигналів, що відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомо­гою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тошо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального тво­ру є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофіль-ми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультипліка­ційними), неігровими тощо.

Б

Короткий термінологічний словник _

Бібліографічний опис патентного документа — це сукупність біб­ліографічних даних про патентний документ, наведених згідно з правилами, встановленими відповідними нормативно-технічними документами, необхідними і достатніми для загальної характерис­тики, ідентифікації та пошуку документа.

В_

Види ліцензійних платежів. У світовій практиці застосовуються різні види ліцензійних платежів, які поряд з ціною ліцензії суттєво впливають на ефективність ліцензійної угоди. Застосовуються три види платежів:

1) паушальний платіж — це виплата ліцензійної винагороди у вигляді визначеної, чітко зафіксованої суми, що встановлюється виходячи з оцінки очікуваного прибутку від використання ліцензії і виплачується одноразово або за декілька разів, наприклад, при на­бутті чинності ліцензійним договором, передачі ліцензіату технічної документації та після випуску перших зразків продукції;

2) платіж на базі роялті — це виплата ліцензійної винагороди шляхом періодичних відрахувань, що встановлюються у вигляді фіксованих ставок (у відсотках) на базі розрахунку фактичного еко­номічного результату від використання ліцензії (база роялті) і ви­плачуються ліцензіатом через певні проміжки часу. Як база роялті можуть бути використані такі показники: ціна продажу продукції, виготовленої за ліцензією; поточні витрати на виробництво про­дукції за ліцензією; прибуток, отриманий внаслідок використання об'єкта ліцензії; обсяги виробництва продукції за ліцензією тощо;

3) комбіновані платежі.

Види порушень авторського права — це способи недозволеного використання. Найпоширеніші види порушень — плагіат і контра­факція. Плагіат означає подання чужого твору за власний. Контра­факція (піратство) — це порушення авторського права шляхом не­санкціонованого відтворення, показу або опублікування чужого твору будь-яким способом. Піратство означає недозволен виготов­лення примірників механічних записів або друкованих видань тво­ру і таємний їх продаж. Такі порушення прямо не зачіпають резуль-

Короткий термінологічний СЛОВНИК

тату творчої праці, але володілець авторських прав позбавляється

справедливої винагороди.

Види творів — самостійні та несамостійні. У самостійних творах форма оригінальна. Несамостійні твори бувають двох видів: похідні (переклади, обробки, анотації, реферати, резюме, огляди, інсцені­зації, аранжування та інші переробки творів науки, літератури і ми­стецтва) і збірники (енциклопедії, антології, бази даних та інші складені твори, які за добором і розташуванням матеріалів є резуль­татом творчої праці). Похідні твори охороняються авторським пра­вом незалежно від того, чи є об'єктами авторського права твори, на яких вони засновані або які вони включають.

Визнання авторських і суміжних прав — один із способів цивіль­но-правового захисту авторських прав, шо виникає тоді, коли на­явність в особи авторського або суміжного права викликає сумнів, заперечується або є реальна загроза таких дій. Визнання права як засобу його захисту за своєю суттю може бути реалізовано лише в юрисдикційному порядку, а не шляхом вчинення позивачем пев­них самостійних односторонніх дій. Здебільшого вимога про виз­нання авторського або суміжного права є необхідною передумовою застосування інших передбачених законом способів захисту.

Визнання особистих немайнових прав. Особисті немайнові права авторів закріплені в законодавстві багатьох країн, зокрема й Украї­ни. У деяких державах вони одержали визнання через судові рішен­ня. В англосаксонських країнах ці основні права автора охороня­ються відповідно до загальних правових принципів. Наприклад, у США, де особисті немайнові права не визнаються авторсько-пра­вовим законодавством, основні особисті права застережені в цивільному і кримінальному праві, законодавстві про недобросовіс­ну конкуренцію тощо. Нині посилилися тенденції визнання мо­ральних прав авторів, тому що поява таких могутніх засобів відтво­рення і розповсюдження творів, як радіо, кінематограф, телебачен­ня, створила серйозну загрозу цим правам. Особисті немайнові пра­ва авторів поступово одержують міжнародне визнання, хоча спори щодо їх правового обґрунтування продовжуються.