Правила будови І безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів (зі змінами та доповненнями) Київ 1998 державний нормативний акт про охорону праці

Вид материалаДокументы

Содержание


3.4. Запобіжні пристрої топок і газоходів
3.5. Чавунні економайзери
3.6. Днища і трубні решітки
3.7. Зварні з’єднання, розміщення зварних швів і отворів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43

3.4. Запобіжні пристрої топок і газоходів



3.4.1. Кожен котел з камерним спалюванням палива (порохоподібного, газоподібного, рідкого) або з шахтною топкою для спалювання торфу, тирси, стружки та інших дрібних виробничих відходів повинен бути оснащений вибуховими запобіжними пристро­ями. Ці пристрої слід встановлювати в стінці топки, останнього газоходу котла, економайзера і золоуловлювача. Вибухові запобіжні пристрої повинні бути так розміщені і мати таку будову, щоб було виключено травмування людей при спрацьовуванні цих пристроїв.

3.4.2. Конструкція, кількість, розміщення і розмір прохідного перерізу вибухових запобіжних пристроїв повинні бути вказані в проекті котла.

Вибухові запобіжні пристрої дозволяється не встановлювати в топках і газоходах котлів, якщо це обґрунтовано проектом.

3.4.3. Між котлом-утилізатором і технологічним агрегатом повинен бути встановлений відключувальний пристрій, що дозволяє роботу агрегату без котла-утилізатора. Дозволяється не встановлю­вати відключувальний пристрій, якщо режим експлуатації техно­логічного агрегату дозволяє зупинити котел і виконати вимоги даних Правил щодо проведення технічних опосвідчень або ремонту котла.

3.5. Чавунні економайзери



3.5.1. Схеми включення чавунних економайзерів повинні відпо­відати вимогам НД та Інструкції з монтажу і експлуатації заводу-виготовлювача.

3.5.2. Температура води на виході з чавунного економайзера повинна бути не менше як на 20°С нижче температури насиченої пари в паровому котлі або температури пароутворення при наявному робочому тиску води у водогрійному котлі.

3.6. Днища і трубні решітки



3.6.1. Днища слід використовувати випуклі, напівкульові або еліптичні. При імпортній поставці допускається використання торосферичних (коробових) днищ.

Для газотрубних і жаротрубних котлів допускається використання торосферичних днищ з відбортовкою або плоских днищ з відбортовкою чи без відбортовки. Плоскі днища повинні скріплюватись поздовжніми і (або) кутовими зв’язувальними елементами (в’язями).

Для колекторів водотрубних котлів допускається використання плоских днищ з внутрішнім діаметром не більше 600 мм. Це обмеження не є обов’язковим, якщо ресурс колектора обґрунтований перевірним розрахунком на міцність.

3.6.2. Днища, як правило, слід виготовляти з одного листа.

Допускаються днища з двох листів, при цьому листи повинні бути зварені до виготовлення і зварний шов піддаватись радіогра­фічному або ультразвуковому контролю (УЗК) на всій довжині після виготовлення днища.

3.6.3. Трубні решітки допускається виготовляти з двох і більше листів за умови, що відстань між сусідніми зварними швами буде не менше 5- кратної товщини стінки і зварні шви на всій довжині піддаються УЗК або радіографії.

3.6.4. Плоскі днища із канавками на внутрішній стороні або з циліндричною частиною, виконані механічною розточкою, повинні виготовлятись з поковки, перевіреної на су­цільність ультразвуковим методом контролю.

Допускається використання листового прокату на робочий тиск до 4 МПа (40 кгс/см2) і температуру середовища до 450 °С за умови 100-процентного контролю заготовки або виготовленого денця ультразвуковим чи іншим рівноцінним методом.

3.6.5. Еліптичні, торосферичні і плоскі днища з відбортовкою повинні мати циліндричний борт.

3.6.6. Плоскі і випуклі денця зовнішнім діаметром не більше 80 мм можуть виготовлятись механічною обробкою з круглої прокатної заготовки.

3.7. Зварні з’єднання, розміщення зварних швів і отворів



3.7.1. Зварні шви повинні бути стиковими з повним проплавленням.

Застосування кутових зварних з’єднань допускається за умови суцільного ультразвукового або радіографічного контролю.

Допускається застосування кутових швів з конструктивним зазором без контролю радіографією або ультразвуком для приварки до колекторів, барабанів водотрубних котлів і корпусів газотрубних котлів труб і штуцерів з внутрішнім діаметром не більше 100 мм, а також плоских фланців незалежно від їх діаметру і елементів зміцнення отворів. Контроль якості таких з’єднань повинен викону­ватись згідно з НД, погодженою з Держнаглядохоронпраці України.

Допускається застосування з’єднань внапуск для приварки зовнішніх муфт з’єднань труб умовним проходом менше 16 мм, а також для приварки накладок і оболонок.

3.7.2. В стикових зварних з’єднаннях деталей різної номінальної товщини повинен бути забезпечений плавний перехід від однієї деталі до другої шляхом поступового стоншення більш товстостінної деталі з кутом нахилу кожної з поверхонь переходу не більш 15°.

Допускається збільшувати кут нахилу поверхонь переходу до 30°, якщо надійність з’єднання обгрунтована розрахунком на міцність з визначенням розрахункового ресурсу.

При різниці в номінальній товщині стінок елементів, що зварюються, менше 30 % від товщини стінки тонкого елемента, але не більше 5 мм допускається здійснення вказаного плавного переходу з боку розкриття кромок за рахунок похилого розміщення поверхонь шва.

Вимоги даного пункту не розповсюджуються на стикові з’єднання елементів з різними властивостями міцності, наприклад, для з’єднання литих деталей з трубами, листами або поковками, а також для з’єднання труб з крутозагнутими колінами, що виготовлені методами протягування або гнуття з осадкою.

3.7.3. Конструкція і розміщення зварних швів повинні забезпе­чувати:

а) можливість виконання зварних з’єднань з дотриманням всіх вимог, що встановлені в НД із зварювання;

б) вільне розміщення нагрівальних пристроїв у випадку місцевої термічної обробки;

в) доступність проведення контролю якості зварних з’єд­нань передбаченими для них методами;

г) можливість виконання ремонту зварних з’єднань з наступною термообробкою і контролем, якщо вони передбачені НД.

3.7.4. Не допускається перетинання стикових зварних з’єднань. Зміщення осей зварних швів, що виходять на границю зварного шва паралельно або під кутом, повинно бути не менше трикратної товщини більш товстого листа, але не менше 100 мм.

Вимога даного пункту не є обов’язковою для стикових зварних з’єднань деталей з номінальною товщиною стінки до 30 мм включно, а також для складальних одиниць, що попередньо зварені із деталей різної номінальної товщини при одночасному дотриманні таких умов:

а) зварні з’єднання повинні бути виконані автоматичною зваркою;

б) місця перетину зварних швів повинні бути піддані ультра­зву­ковому і радіографічному контролю.

У випадку, якщо біля зварного з’єднання розміщуються отвори, то від точки перетину осей зварних швів ближня кромка отвору повинна знаходитись на відстані не менше √Dms, де Dm і s – відповідно середній діаметр і товщина елемента, в якому знаходяться отвори, мм.

Вимірювання повинні проводитись для барабанів на внут­рішній, а для решти елементів – на зовнішній поверхні.

3.7.5. Мінімальна відстань між осями швів сусідніх стикових зварних з’єднань (поперечних, поздовжніх, меридіальних, хордових, кругових та ін.), які не сполучаються, повинна бути не менше номінальної товщини деталей, що зварюються, але не менше 100 мм при товщині стінки більше 8 мм і не менше 50 мм при товщині стінки 8 мм і менше.

3.7.6. Довжина циліндричного борту від осі стикового зварного шва до початку заокруглення випуклого днища або іншого відбортованого елемента повинна забезпечувати можливість ультра­звукового контролю зварного шва приварки днища з боку днища.

3.7.7. Зварні з’єднання котлів не повинні стикатися з опорами. При розміщенні опор над (під) зварними з’єднаннями відстань від опори до шва повинна бути достатньою для проведення необхідного контролю за станом зварного з’єд­нання в процесі експлуатації.

Допускається перекривати опорами поперечні зварні з’єд­нання циліндричних корпусів котлів, які експлуатуються в горизонтально­му положенні, за умови, що ділянки зварних з’єднань, які перекриваються з припуском на сторону не менше √Dms, але не менше 100 мм, були піддані суцільному радіографічному або ультразвуковому контролю.

Не допускається перекривати опорами місця перетину і сполу­чення зварних з’єднань.

3.7.8. Відстань від краю шва стикового зварного з’єднання до осі отворів під розвальцювання або приварку труб повинна бути не менше 0,9 діаметра отвору. Допускається роз­міщати отвори для приварки труб або штуцерів на стикових зварних з’єднаннях і на відстані від них менше 0,9 діаметра отвору при виконанні таких умов:

а) до розточування отворів зварні з’єднання повинні бути піддані радіографічному або ультразвуковому контролю на ділянці отворів з припуском не менше √Dms, але не менше 100 мм в кожен бік зварного шва;

б) розрахунковий ресурс експлуатації повинен бути об­грунтова­ний перевірним розрахунком на міцність.

Розрахунки допускається не проводити, якщо відстань між кромками отворів у поздовжньому шві не менше 2√Dms, а для отворів в кільцевому (поперечному) шві – не менше √Dms.

3.7.9. Відстань між центрами двох сусідніх отворів в обичайках і випуклих днищах на зовнішній поверхні повинна бути не менше 1,4 діаметра отвору або 1,4 півсуми діаметрів отворів, якщо діаметри різні.

При розміщенні отворів в один поздовжній або поперечний ряд допускається вказану відстань зменшити до 1,3 діаметра. При встановленні в такому ряді труб газощільної мембранної панелі з приварком поверхні колектора і проставок між ними (або плавників) на всій протяжності панелі, яка стикується з колектором, відстань між отворами допускається зменшувати до 1,2 діаметра отвору.