Правила будови І безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів (зі змінами та доповненнями) Київ 1998 державний нормативний акт про охорону праці
| Вид материала | Документы |
Содержание11.9. Автоматичний захист 11.11. Встановлення і експлуатація |
- Правила будови, виготовлення, монтажу, ремонту І безпечної експлуатації вибухозахищених, 744.53kb.
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації ліфтів Наказ Державного комітету, 1356.28kb.
- Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (зі змінами, 6186.55kb.
- Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (зі змінами, 3788.96kb.
- Правила охорони праці для працівників м'ясопереробних цехів державний нормативний акт, 2714.8kb.
- Правила будови І безпечної експлуатації навантажувачів, 1595.09kb.
- Правила будови І безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском Міністерство, 2398.61kb.
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої, 1569.15kb.
- Основні законодавчі акти про охорону праці, 1432.51kb.
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації навантажувачів, 1888.54kb.
11.9. Автоматичний захист
11.9.1. Котли повинні бути оснащені автоматичними захистами, які відключають огрівання, у випадках:
а) пониження рівня теплоносія нижче нижнього допустимого рівня;
б) підвищення рівня теплоносія вище верхнього допустимого рівня;
в) підвищення температури теплоносія вище значення, вказаного в проекті;
г) збільшення тиску теплоносія вище значення, вказаного в проекті;
д) зниження рівня теплоносія в розширювальній посудині нижче допустимого значення;
е) досягнення мінімального значення витрати теплоносія через рідинний котел і мінімальної паропродуктивності (теплопродуктивності) парового котла, вказаних у паспорті;
ж) підвищення або зниження тиску газоподібного палива перед пальниками;
з) зниження тиску рідкого палива перед пальниками, крім ротаційних пальників;
і) зменшення розрідження в топці;
к) зниження тиску повітря перед пальниками з примусовою подачею повітря;
л) погасання факелів пальників.
При досягненні гранично допустимих параметрів котла повинні автоматично вмикатись звукова і світлова сигналізації.
11.9.2. Виникаючі дефекти в колах управління, які створюють аварійну ситуацію в роботі котла, а також зникнення допоміжної енергії в гідравлічних, пневматичних і електричних вимикачах повинні викликати спрацьовування автоматичного захисту, який відключає огрівання і (або) вмикає світлову і звукову сигналізації.
11.9.3. Зникнення в системі сигналізації допоміжної енергії повинно викликати вмикання автоматичного захисту, який відключає огрівання котла і (або) вмикання додаткової сигналізації.
11.10. Насоси
11.10.1. Для парових котлів при індивідуальній схемі живлення повинно бути встановлено для кожного котла не менше двох живильних насосів, з яких один є робочим, а другий – резервним. Електричне живлення насосів повинно бути від двох незалежних джерел.
При груповій схемі живлення кількість живильних насосів вибирається з такого розрахунку, щоб у випадку зупинки найбільш потужного насоса сумарна подача решти насосів була не менше як 110 % номінальної продуктивності всіх робочих котлів.
Для парових котлів, в які конденсат повертається самопливом, встановлення живильних насосів не обов’язкове.
11.10.2. Для рідинних котлів повинно бути встановлено не менше двох циркуляційних насосів з електричним приводом, з яких один повинен бути резервним.
Подача і напір циркуляційних насосів повинні вибиратись так, щоб була забезпечена необхідна швидкість циркуляції теплоносія в котлі.
Рідинні котли повинні бути обладнані лінією рециркуляції з автоматичним пристроєм, який забезпечує підтримання постійної витрати теплоносія через котли при частковому або повному відключенні споживача.
11.10.3. Парові котли з примусовою подачею теплоносія і рідинні котли повинні бути обладнані автоматичними пристроями, які припиняють подачу палива при вимиканні електроенергії, а при наявності двох незалежних джерел живлення електродвигунів насосів – пристроєм, який перемикає з одного джерела живлення на інше.
11.10.4. Для поповнення втрат циркулюючого в системі теплоносія повинен бути передбачений пристрій для забезпечення підживлення системи.
11.11. Встановлення і експлуатація
11.11.1. Парові і рідинні котли повинні встановлюватись в окремо стоячих котельнях.
11.11.2. При встановленні котлів на відкритих майданчиках повинні бути здійснені заходи, що виключають можливість остигання ВОТ.
11.11.3. В приміщенні котельні в зоні розміщення трубопроводів і ємностей з ВОТ повинна підтримуватись температура, при якій виключається застигання теплоносія.
11.11.4. В приміщенні котельні допускається встановлення витратного баку з рідким теплоносієм для проведення періодичного підживлення котлів і проведення регенерації ВОТ. Баки повинні бути обладнані обігрівом. Розміщення баків над котлами не допускається.
11.11.5. Залежно від тривалості роботи, температурних умов, питомих теплових напружень поверхонь нагріву і умов експлуатації ВОТ повинні піддаватись періодичній регенерації.
11.11.6. Тривалість роботи котлів між регенераціями і методика визначення ступеня розкладу теплоносія встановлюються виробничою інструкцією, затвердженою головним інженером підприємства – власника котла. Вміст продуктів розкладу в теплоносії не повинен перевищувати 10 %.
11.11.7. Для кожного котла повинен бути встановлений графік технічного огляду поверхонь нагріву і очистки від смолистих відкладень. Технічний огляд і очистка поверхонь нагріву повинні проводитись систематично, але не рідше ніж через 8000 год роботи котла з відміткою в ремонтному журналі.
11.11.8. Котли перед пуском їх в роботу після монтажу або ремонту, який пов’язаний з проведенням зварювальних робіт або заміною окремих елементів котла, повинні піддаватись власником котла випробуванню на герметичність тиском, що дорівнює робочому.
11.11.9. Реєстрація котлів з ВОТ і дозвіл на пуск в експлуатацію повинні проводитись згідно з розділом 10 даних Правил.
11.11.10. Порядок і терміни проведення технічних опосвідчень котлів з ВОТ повинні встановлюватись згідно з вказівками підприємства-виготовлювача, але не рідше термінів, встановлених розділом 10 даних Правил.