Правила охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом
Вид материала | Документы |
СодержаниеIx. вимоги охорони праці під час застосування аміачної селітри |
- Сторони стосовно недоцільності застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту, 206.12kb.
- Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці при експлуатації, зберіганні І транспортуванні, 112.41kb.
- Правила охорони праці для працівників підприємств по переробці молока, 1273.54kb.
- Правила охорони праці в архівних установах загальні положення, 269.4kb.
- Затверджено, 1033.12kb.
- Правила охорони праці у газовому господарстві підприємств чорної металургії, 2403.16kb.
- Правила охорони праці у прокатному виробництві підприємств металургійного комплексу, 1185.04kb.
- Правила охорони праці для виробництв основної хімічної промисловості, 737.14kb.
- Правила охорони праці в деревообробній промисловості 1 загальні положення, 1947.96kb.
- Правила охорони праці під час будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг, 628.68kb.
IX. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ АМІАЧНОЇ СЕЛІТРИ
9.1. Загальні вимоги
9.1.1. Технологічні процеси перероблення аміачної селітри у виробництві кальцієвої селітри та комплексних і рідких мінеральних добрив повинні вестись відповідно до затверджених технологічних регламентів.
9.1.2. Безпека технологічних процесів повинна забезпечуватися додержанням вимог "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (далі - ГОСТ 12.3.002-75).
9.1.3. Повітря, що аспірується, та технологічні відходи, які не повертаються в технологічний процес, перед викидом їх в атмосферу повинні бути очищені від шкідливих домішок відповідно до вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря", вимог "Охрана природи. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями", затверджених постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 24.08.78 N 2329 (ГОСТ 17.2.3.02-78).
9.1.4. Технологічні процеси повинні бути організовані так, щоб рівні забруднення водойм відходами та стічними водами не перевищували встановлені нормативи відповідно до вимог "Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения", затверджених постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 25.06.86 N 1790 (ГОСТ 17.1.3.13-86).
9.1.5. Не дозволяється працювати на несправному устаткуванні.
9.2. Вимоги безпеки під час перевезення аміачної селітри
9.2.1. Аміачну селітру насипом необхідно перевозити автомобільним транспортом згідно з Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004 N 822, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за N 1040/9639, та залізничним транспортом згідно з Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 795/5986, та Правилами перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 872/5093.
9.2.2. Працівники суб'єктів перевезення небезпечних вантажів повинні пройти спеціальне навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів відповідно до вимог Порядку проведення спеціального навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 N 1285.
9.2.3. Водії автотранспортних підприємств, зайняті перевезенням аміачної селітри, відповідно до вимог чинного законодавства повинні:
забезпечуватися спецодягом і засобами індивідуального захисту у порядку, передбаченому Типовими нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту, затвердженими наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 20.10.98 N 207, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 04.01.99 за N 1/3294 (НПАОП 60.2-3.06-98);
бути ознайомленими з основними вимогами виробничої санітарії, особистої гігієни та правилами надання першої медичної допомоги відповідно до вимог чинного законодавства.
9.2.4. Транспортування аміачної селітри насипом повинно проводитися у закритих або критих брезентом транспортних засобах, оснащених вогнегасниками відповідно до вимог Норм оснащення вогнегасниками колісних транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 N 1128 (зі змінами) (НАПБ Б.06.005-97). Брезент повинен бути виготовлений із вологостійкого та вогнестійкого матеріалу і закривати з усіх боків борти не менш ніж на 200 мм. Кузов не повинен мати механічного пошкодження, і його матеріали та покриття не повинні вступати у взаємодію з аміачною селітрою.
9.2.5. Транспортування аміачної селітри насипом залізничним транспортом дозволяється у вагонах типу мінераловоза або хоперцементовоза.
9.2.6. Транспортування аміачної селітри з глибинних складів до місця її використання повинно здійснюватися спеціальними засобами (автонавантажувачами, розкидачами) або засобами загального призначення (тракторними причепами, автомобілями тощо), що пристосовані для таких цілей.
9.2.7. Перевезення разом з аміачною селітрою працівників, харчових продуктів, предметів домашнього вжитку та інших вантажів, не передбачених транспортно-супровідною документацією, забороняється.
9.2.8. Транспортне марковання дорожньо-транспортних засобів проводиться відповідно до вимог "Вантажі небезпечні. Марковання" (далі - ДСТУ 4500-5:2005).
9.2.9. Перевезення порожніх вантажних одиниць та вантажних транспортних одиниць, не очищених і не знешкоджених від аміачної селітри, класифікованої як небезпечний вантаж, повинно здійснюватися відповідно до вимог Правил з перевезення небезпечних вантажів.
9.2.10. Неприпустиме потрапляння в аміачну селітру під час її перевезення горючих речовин (нафтопродуктів, торфу, соломи, макухи, тирси, сірки тощо), а також порошків металів (алюмінію, міді, цинку та ін.) та їх оксидів, оскільки за їхньої наявності можливе загоряння аміачної селітри, вона також стає вибухонебезпечною.
9.3. Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри у виробництві кальцієвої селітри
9.3.1. Кальцієва селітра випускається як індивідуальний продукт (добриво), так і у вигляді сумішей з карбамідом за різних співвідношень.
9.3.2. Аміачна селітра насипом використовується для отримання кальцієвої селітри за такими методами:
шляхом взаємодії азотної кислоти з вапняним молоком (вапном, крейдою або іншою кальцієвмісною сировиною), розчиненням аміачної селітри в одержаному упареному розчині нітрату кальцію з подальшою грануляцією продукту в барабанних грануляторах-сушарках;
змішуванням розчинів аміачної селітри та нітрату кальцію і подальшою грануляцією продукту в барабанних грануляторах-сушарках (БГС).
9.3.3. Небезпека роботи апарату БГС обумовлюється:
достатньо високою температурою теплоносія (»850° C), а за умови порушення технологічного процесу можливе екзотермічне розкладання продукту;
утворенням нерухомого шару продукту на дні барабана у разі його зупинки, коли через зниження тепловідводу може відбутися прискорення екзотермічної реакції розкладання;
наявністю у теплоносії сажі (внаслідок неповного згоряння природного газу), яка може створювати небезпеку утворення суміші вуглець - окиснювач і сприяти прискоренню процесу термічного розкладання селітри в результаті значного виділення тепла під час окиснювання вуглецю.
9.3.4. У процесі виробництва кальцієвої селітри необхідно передбачати автоматичне припинення подавання інертного газу у разі зупинки апарата БГС.
9.3.5. Усі виробничі приміщення повинні бути обладнані загальнообмінною примусовою вентиляцією, а місця можливого запилення - місцевими відсмоктувачами.
9.3.6. Під час роботи з кальцієвою селітрою слід користуватися засобами індивідуального захисту згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.01-08:
костюми захисні відповідно до вимог "Костюмы мужские для защиты от кислот. Технические условия" (ГОСТ 27652-88), "Костюмы женские для защиты от кислот. Технические условия" (ГОСТ 27654-88);
чоботи спеціальні гумові відповідно до вимог ГОСТ 12.4.072-79;
куртка бавовняна на утеплювальній підкладці (на зовнішніх роботах узимку) відповідно до вимог "Одежда верхняя пальтово-костюмного ассортимента. Общие технические условия" (ДСТУ ГОСТ 25295:2005);
окуляри захисні відповідно до вимог ГОСТ 12.4.013-85;
півмаски фільтрувальні пилозахисні або протигазові та комбіновані фільтри відповідно до вимог ДСТУ EN 149:2003 і ДСТУ EN 14387:2006.
9.4. Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри у виробництві рідких мінеральних добрив (КАС)
9.4.1. Аміачну селітру використовують для одержання рідких мінеральних добрив на основі розчинів карбаміду і аміачної селітри (КАС). Залежно від співвідношення вмісту карбаміду і аміачної селітри випускають декілька марок КАС із вмістом азоту від 28 до 34 %.
9.4.2. Розчини КАС мають легку корозійну активність щодо чорних металів, але у присутності інгібітору корозії (фосфат амонію в концентрації 0,1 - 0,2 % в перерахунку на P2O5) метал стає стійким до впливу розчинів. У разі зниження температури розчину нижче 18° C випадають кристалічні солі, які з підвищенням температури знов розчиняються. Температура замерзання розчину становить мінус 26° C, після розморожування властивості КАС повністю відновлюються.
9.4.3. Зберігання і застосування розчинів КАС повинно бути обмежене весняно-осіннім періодом.
9.4.4. Для зберігання розчинів КАС можуть бути використані ємності, виготовлені із склопластиків і вуглецевої сталі, зі щільно закритим люком.
9.4.5. Не допускається розгерметизація посудин з розчинами КАС і видалення з них води, оскільки можливе утворення твердої суміші карбаміду з аміачною селітрою, взаємодія між якими може призвести до вибуху.
9.4.6. Транспортування розчинів КАС здійснюється усіма видами транспорту згідно з нормативними документами, якими регламентується їх перевезення відповідним видом транспорту.
9.4.7. Транспортування КАС повинно проводитися спеціальними транспортними засобами, оснащеними іскрогасниками, з відрегульованими запобіжно-випускними клапанами, технічно справними запірними пристосуваннями та герметично закритими люками, штуцерами.
9.4.8. Норма заповнення контейнера-цистерни повинна відповідати встановленій стандартом або технічними умовами на продукцію і забезпечувати залишок незаповненого простору, достатній для того, щоб рідина не заповнила увесь внутрішній об'єм тари за температури 55° C.
9.4.9. Конструкція дорожньо-транспортних засобів, які використовуються для транспортування розчинів КАС, повинна відповідати вимогам нормативних документів на їх виготовлення та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів і вимогам цих Правил.
9.4.10. Дорожньо-транспортні засоби, які використовуються для транспортування розчинів КАС, повинні мати марковання, нанесене відповідно до вимог ДСТУ 4500-5:2005.
9.4.11. Транспортні засоби після закінчення транспортування розчину КАС повинні бути промиті гарячою водою під тиском або парою і залишені відкритими до повного висихання.
9.4.12. Майданчик, на якому розташовані ємності для зберігання КАС, повинен бути огороджений та мати тверде рівне покриття. Місця приймання і видачі КАС повинні мати приямки для збору випадкового або аварійного розливу рідини.
9.4.13. Усі операції щодо заповнення посудин, призначених для зберігання КАС і заправки транспортних засобів, повинні проводитися тільки механізованим способом закритою герметичною системою трубопроводів.
9.4.14. Під час зливу КАС із транспортних цистерн у резервуари зберігання повинен проводитися постійний контроль показників вимірювальних приладів і герметичності системи.
9.4.15. Для запобігання вибухам під час виготовлення розчинів КАС необхідно:
перевіряти посудину перед завантаженням розчинів КАС на відсутність азотної кислоти, оскільки утворення вибухонебезпечного нітрату карбаміду неприпустимо;
промивати водою устаткування перед ремонтом;
періодично контролювати термоізоляцію, оскільки просочена розчином КАС термоізоляція небезпечна і втрачає ізоляційні властивості.
Не можна проводити теплоізоляцію потенційних місць витоку розчинів (фланцеві з'єднання, вентилі). У цих місцях слід використовувати знімальні ізоляційні муфти, які необхідно періодично оглядати.
Не можна застосовувати зварювальну апаратуру під час видалення термоізоляції, слід уникати сильних механічних ударів. Робота буде безпечнішою, якщо термоізоляцію просочити водою.
9.5. Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри для виготовлення комплексних мінеральних добрив
9.5.1. Аміачна селітра - важливий компонент комплексних мінеральних добрив, до складу яких входять, як правило, сполуки фосфору і калію. Одним із найважливіших видів таких добрив є нітрофоска. Нітрофоску отримують шляхом змішування хлориду калію, амофосу і аміачної селітри.
9.5.2. Технологічне обладнання для виготовлення комплексних добрив відповідно до вимог ДБН В.2.2-7-98 та цих Правил може встановлюватися на відкритій, захищеній від впливу атмосферних факторів площадці промислового майданчика складу аміачної селітри.
9.5.3. Під час виготовлення комплексного добрива не допускається потрапляння сторонніх металевих предметів у зону перемішування мішалкою.
9.5.4. Необхідно забезпечувати контроль кислотності нітрофоски, не допускати її підвищення і дотримуватися температур, що регламентуються у процесі її виробництва і сушіння, з метою попередження мимовільного розкладання нітрофоски із залповим викидом токсичних газів.
9.5.5. Повинна бути передбачена достатня площа отвору, крізь який відбувається скидання надлишкового тиску, що утворюється під час спалаху аеросуспензії.
9.5.6. Будівля складу комплексних добрив може бути і окремою одноповерховою будівлею, яка належить до II ступеня вогнестійкості відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002. У будівлі складу повинна бути передбачена необхідна кількість евакуаційних виходів із будівлі, але не менше двох.
9.5.7. За ступенем надійності електрозабезпечення виробництво комплексних мінеральних добрив повинно належити до користувачів III категорії. Усі електротехнічні вироби повинні відповідати вимогам "Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды" (ГОСТ 15150-69), вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017, і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).
9.5.8. Для штучного освітлення приміщень повинні застосовуватися газорозрядні лампи з світловіддачею не менше 65 лм/Вт і кольоропередачею не менше 70 - 75 Ra.
9.5.9. Не можна, щоб металеві частини електроустановок та заземлювальні провідники торкалися міндобрива.
9.5.10. Системи вентиляції повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021-75 та СНиП 2.04.05-91.
9.5.11. Пожежна сигналізація повинна виконуватися автоматично на базі теплових пожежних сигналізаторів або ручними пристроями для подавання сигналу тривоги в систему пожежної сигналізації на випадок пожежі.
9.5.12. Гасіння осередків займання комплексних мінеральних добрив на основі аміачної селітри повинно проводитися водою.
9.5.13. На промисловому майданчику виробництва комплексних мінеральних добрив повинні бути передбачені підземні резервуари для зберігання розрахункового запасу води для пожежогасіння.
9.5.14. Слід періодично вимірювати температуру мінерального добрива на основі аміачної селітри в бурті. Якщо температура наближається до 50° C, бурт необхідно негайно перемістити.