Державні будівельні норми україни

Вид материала

Документы

Содержание 2.4.3 Ізолюючі (непровідні) приміщення, зони, площадки 2.4.4 Система місцевого зрівнювання потенціалів (незаземлена) 2.4.5 Електричне відокремлення кіл

Подобный материал:

• Закон україни, 818.89kb.
• Державні будівельні норми україни витяг, 81.61kb.
• Державні будівельні норми україни конструкції будинків І споруд, 1977.17kb.
• Державні будівельні норми україни конструкції будинків І споруд, 1956.1kb.
• Державні будівельні норми україни управління, організація, технологія, 3009.38kb.
• Державні будівельні норми україни, 1268.85kb.
• Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд, 2916.58kb.
• Державні будівельні норми україни, 7226.19kb.
• Державні будівельні норми україни, 111.48kb.
• Державні будівельні норми україни будинки І споруди культурно-видовищні та дозвіллєві, 4191.66kb.

2.4.3 Ізолюючі (непровідні) приміщення, зони, площадки

Захід захисту шляхом використання ізолюючих приміщень, зон, площадок призначений для запобігання можливості ураження електричним струмом у разі пошкодження ізоляції струмоведучих частин (див. також 2.1.6).

1. Якщо як захід захисту у разі непрямого дотику застосовують ізолюючі приміщення, зони, площадки, захист від прямого дотику повинен бути здійснений шляхом застосування основної ізоляції або огорож чи оболонок (див. 2.1.1).
   
2. Відкриті провідні частини повинні бути розміщені так, щоб за звичайних умов експлуатації людина не могла одночасно торкатися двох відкритих провідних частин або відкритої і сторонньої провідних частин, якщо зазначені частини у разі пошкодження ізоляції струмоведучих частин можуть опинитися під різним потенціалом (див. 2.4.3.4).
   
3. В ізолюючих приміщеннях (зонах, площадках) не повинні застосовуватися захисні провідники.
   

2.4.3.4 Якщо підлога і стіни приміщення (зони, площадки) є ізолюючими (див. 2.4.3.5), вимога, що наведена в 2.4.3.2, може бути виконана шляхом достатнього віддалення відкритих і сторонніх провідних частин одна від одної або улаштуванням між ними ефективних бар'єрів або накладанням ізоляції на сторонні провідні частини чи поєднанням цих заходів.

Віддалення провідних частин вважається достатнім (людина не може одночасно торкнутися цих частин простягнутими руками), якщо відстань між ними становить не менше 2,5 м. У разі виходу із зони досяжності ця відстань може бути зменшена до 1,25 м.

Бар'єр вважається ефективним, якщо у разі його наявності відстань між провідними частинами в будь-якому напрямку можливого простягання рук перевищує наведені вище величини для достатнього віддалення. Бар'єри не слід з'єднувати із землею або з відкритими провідними частинами. Як правило, слід використовувати бар'єри з ізоляційних матеріалів.

Ізоляція сторонніх провідних частин повинна мати достатню механічну міцність і витримувати випробувальну напругу не нижче 2000 В змінного струму протягом 1 хвилини.

2.4.3.5 Опір між зовнішньою поверхнею ізолюючої підлоги та стін і землею при вимірюванні в будь-якій точці повинен бути не меншим:

• 50 кОм при номінальній напрузі електроустановки не вище 500 В;
  
• 100 кОм при номінальній напрузі електроустановки вище 500 В.
  

Якщо значення опору в якійсь точці менше зазначеної величини, підлога і стіни повинні розглядатися як сторонні провідні частини.

2.4.3.6 Повинна бути забезпечена довготривалість наведених в 2.4.3.4 та 2.4.3.5 заходів і виключена можливість зниження їх ефективності. Захист повинен також бути забезпечений, якщо передбачається застосування пересувного або переносного електрообладнання.

Примітка 1. У разі відсутності належного контролю ввід в електроустановку в процесі експлуатації додаткових провідних частин (наприклад, пересувного або переносного обладнання класу І за ГОСТ 12.2.007.0 або сторонніх провідних частин, таких як металеві труби водопроводу) може викликати суттєве зниження ефективності даного заходу захисту.

Примітка 2. Важливо забезпечити умови для запобігання дії вологи на ізоляцію підлоги та стін.

Примітка 3. Слід вживати заходи для запобігання появі потенціалу всередині ізолюючих приміщень (зон, площадок), який може бути внесений ззовні сторонніми провідними частинами.

2.4.4 Система місцевого зрівнювання потенціалів (незаземлена)

Незаземлена система місцевого зрівнювання потенціалів призначена для запобігання появі небезпечної напруги дотику (див. також 2.1.6).

1. У випадку застосування як заходу захисту у разі непрямого дотику системи місцевого зрівнювання потенціалів, захист від прямого дотику повинен бути здійснений шляхом застосування основної ізоляції або огорож чи оболонок (див. 2.1.1).
   
2. У системі місцевого зрівнювання потенціалів всі відкриті та сторонні провідні частини, які доступні одночасному дотику, повинні бути з'єднані провідниками зрівнювання потенціалів.
   
3. Система місцевого зрівнювання потенціалів (включаючи відкриті провідні частини) не повинна мати електричний контакт із землею, зокрема через сторонні провідні частини.
   

Примітка. Якщо ця вимога не може бути виконана, повинно бути застосоване автоматичне вимикання живлення, яке відповідає вимогам, що наведені в 2.4.1.

2.4.4.4 Слід вжити заходи, що спрямовані на недопущення можливості виникнення небезпечної різниці потенціалів на частинах тіла людини, яка заходить до приміщення, зокрема, коли провідна підлога ізольована від землі і з'єднана із системою місцевого зрівнювання потенціалів.

2.4.5 Електричне відокремлення кіл

Електричне відокремлення кіл призначене для запобігання ураженню електричним струмом у разі контакту з відкритими провідними частинами, яке може бути спричинено пошкодженням ізоляції струмоведучих частин.

1. У випадку застосування як заходу захисту у разі непрямого дотику електричного відокремлення кіл, захист від прямого дотику повинен бути здійснений шляхом застосування основної ізоляції або огорож чи оболонок (див. 2.1.1).
   
2. Захист у разі непрямого дотику шляхом електричного відокремлення кіл забезпечується простим електричним відокремленням кола, в якому застосовується цей захід захисту, від інших кіл та землі.
   

Примітка. У разі застосування цього заходу для зменшення імовірності замикання на землю в електрично відокремленому колі слід приділяти особливу увагу стану ізоляції струмоведучих частин, зокрема кабелів та проводів.

2.4.5.3 Як правило, при застосуванні електричного відокремлення кіл як заходу захисту у разі непрямого дотику слід передбачати живлення одного електроприймача від окремого незаземленого джерела принаймні з простим електричним відокремленням кіл (див. також 2.1.6). При цьому повинні бути виконані вимоги 2.4.5.4-2.4.5.8.

Допускається живлення від одного незаземленого джерела живлення з простим електричним відокремленням кіл кількох електроприймачів, але в цьому випадку, крім вимог 2.4.5.4-2.4.5.8, повинна бути виконана вимога 2.4.5.9 (див. також 2.1.6).

2.4.5.4 Робоча напруга електричне відокремленого кола не повинна перевищувати 500 В.

5. Струмоведучі частини електрично відокремленого кола не повинні мати з'єднання ні з однією точкою іншого кола, землі або захисного провідника.
   
6. Гнучкі кабелі (проводи, шнури) повинні бути доступні для огляду на всьому протязі кожної із ділянок траси, де можливі механічні пошкодження.
   
7. Для електрично відокремлених кіл рекомендується застосовувати прокладені окремо від інших кіл системи електропроводок.
   

Якщо прокладання провідників електрично відокремленого кола та інших кіл здійснюються в одній системі електропроводки, повинні бути використані багатожильні кабелі без металевих покриттів (оболонок, броні, екранів) або ізольовані проводи, які прокладаються в ізоляційних трубах, коробах, лотках. Номінальна напруга кабелів або проводів повинна бути не меншою величини найбільшої напруги, що має місце в спільній електропроводці, і кожне коло повинно бути захищеним від надструмів.

2.4.5.8 Відкриті провідні частини електрично відокремленого кола не повинні приєднуватися ні до заземлених захисних провідників, ні до відкритих провідних частин інших кіл, ні до землі.

2.4.5.9 В електрично відокремленому колі одне незаземлене джерело може живити кілька електроприймачів за умови виконання у цьому колі таких додаткових заходів:

а) відкриті провідні частини кола повинні бути з'єднані між собою ізольованими незаземленими провідниками системи зрівнювання потенціалів. Ці провідники не повинні мати з'єднань із захисними провідниками або відкритими провідними частинами інших кіл, а також з будь-якими сторонніми провідними частинами.

б) всі штепсельні розетки кола повинні мати захисний контакт, який слід приєднати до системи зрівнювання потенціалів, що зазначена в а);

в) всі гнучкі кабелі (проводи, шнури) кола, за винятком тих, що живлять обладнання класу II, повинні мати в своєму складі провідник, який використовується як провідник системи зрівнювання потенціалів, що зазначена
в а);

г) у разі замикання провідників різної полярності на дві відкриті провідні частини (подвійне замикання) захисний пристрій повинен забезпечити вимикання живлення за час, що не перевищує зазначений у таблиці 2.1;

Рекомендується також обмежувати довжину системи електропроводки значенням 500 м, а добуток значень номінальної напруги кола і цієї довжини величиною 100 000 Вм.