Geum.ru

Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні Постанова Правління Національного банку України від 27 грудня 1999 року n 621 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

Вид материалаДокументы

Содержание


Міжбанківські розрахунки в іноземній валюті
2.4. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті при обчисленні боргу в гривнях
Подобный материал:
1   2   3   4
ГЛАВА II

МІЖБАНКІВСЬКІ РОЗРАХУНКИ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ


Розділ 1. Шляхи здійснення міжбанківських розрахунків


1.1. Уповноважений банк може здійснювати міжбанківські розрахунки в іноземній валюті:


а) з банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі кореспондентські відносини на підставі укладеного договору (додаток 15) за допомогою:


(абзац перший підпункту "а" пункту 1.1 із змінами,

 внесеними згідно з постановою Правління

 Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)


пошти, телеграфу, телекса, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації (при цьому виконання розрахункових документів, одержаних за допомогою факсимільного зв'язку, не дозволяється);


міжнародних телекомунікаційних систем, зокрема S.W.I.F.T.;


програмних та технічних засобів формування і передавання розрахункових документів та повідомлень у форматі платіжної системи банку-кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації;


б) з банками-резидентами через систему електронних платежів Національного банку України в мультивалютному режимі.


Порядок виконання уповноваженим банком розрахунків в іноземній валюті через СЕП аналогічний порядку, визначеному в розділі 4 глави I та в додатку 11 до цієї Інструкції.


Нормативно-довідковою інформацією для мультивалютного режиму функціонування СЕП є:


довідник іноземних валют, з якими працює СЕП;


довідник валютних рахунків банків - учасників СЕП.


1.2. Пункт 1.2 розділу 1 виключено


 (згідно з постановою Правління Національного

 банку України від 11.07.2001 р. N 267,

 у зв'язку з цим пункти 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 вважати

 відповідно пунктами 1.2, 1.3, 1.4, 1.5)


1.2. Банк-резидент, який не має ліцензії на відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними, може виконувати міжнародні розрахунки за допомогою мережі кореспондентських рахунків іншого банку України, який уповноважений на здійснення таких розрахунків.


1.3. Розрахункові документи, що прийняті за допомогою поштового зв'язку, мають бути автентифіковані як такі, що підписані відповідними уповноваженими особами банку-платника.


1.4. При прийманні розрахункових документів за допомогою телеграфу, телекса та інших засобів зв'язку для автентифікації, розшифрування та перевірки цілісності інформації мають використовуватися контрольні ключі. Ці ключі мають передаватися між банками-кореспондентами засобом, який гарантує їх цілісність та конфіденційність. Не дозволяється використання контрольних ключів, цілісність та конфіденційність яких порушена.


1.5. Розрахункові документи, які передаються за допомогою телеграфу, телекса або інших засобів зв'язку, мають бути структуровані з метою спрощення їх подальшої автоматизованої обробки, при цьому доцільно використовувати формати, наближені до форматів міжнародної системи S.W.I.F.T.


Рекомендовані формати текстових полів для розрахункових документів, повідомлень та виписок за кореспондентськими рахунками, які найчастіше використовуються уповноваженими банками при міжнародних розрахунках, наведено в додатку 18 до цієї Інструкції.


Розділ 2. Безспірне стягнення, безакцептне списання, примусове списання (стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в уповноважених банках


(назва розділу 2 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)


2.1. Загальні умови виконання безспірного стягнення, безакцептного списання, примусового списання (стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті


2.1.1. Безспірне стягнення, безакцептне списання, примусове списання (стягнення) (далі - стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті здійснюється:


згідно зі статтею 8 Господарського процесуального кодексу України;


на підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання рішень про стягнення коштів в іноземній валюті, прийнятих судами України або іноземними судами та арбітражами в передбачених законом випадках (далі - судові рішення);


згідно зі статтею 51 Закону України "Про виконавче провадження";


згідно з підпунктом 10.1.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".


2.1.2. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті складаються, приймаються та надсилаються до виконання у порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.


2.1.3. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті приймаються незалежно від наявності достатнього залишку коштів за цим рахунком та виконуються в межах наявного залишку коштів, а в невиконаній сумі повертаються стягувачам. Часткове виконання розрахункового документа та повернення його стягувачу здійснюється відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки.


2.1.4. Якщо до виконання одночасно надходить кілька розрахункових документів, то вони мають виконуватися у такому порядку:


розрахункові документи на стягнення коштів, оформлені на підставі рішень судів;


розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів;


розрахункові документи на стягнення коштів, оформлені на підставі інших виконавчих документів;


інші розрахункові документи у порядку їх послідовного надходження.


2.1.5. У разі надходження оформлених на підставі рішень судів розрахункових документів на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті, на кошти на якому накладено арешт, та недостатності (відсутності) на ньому коштів для їх виконання, для стягнення використовується потрібна сума, що накопичена при виконанні арешту.


2.1.6. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження в межах залишку коштів на цьому рахунку на час надходження документів на стягнення.


2.1.7. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті, що надійшли до банку після операційного часу, виконуються на початок наступного операційного дня в межах залишку коштів на цьому рахунку.


2.1.8. За відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку-резидента в іноземній валюті на час, зазначений у підпунктах 2.1.6 та 2.1.7 цього пункту, документи на стягнення повертаються стягувачу без виконання із зазначенням причин повернення.


2.1.9. У разі надходження до виконання розрахункового документа на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті та надходження відповідного документа уповноваженого державного органу про зупинення виконання цього стягнення, розрахунковий документ на стягнення не пізніше наступного робочого дня повертається стягувачу без виконання. При цьому на зворотному боці розрахункового документа робиться напис про підставу його повернення без виконання (із зазначенням назви, дати та номера документа про зупинення виконання стягнення, назви органу, що його видав, та посиланням на цей підпункт та розділ Інструкції) та зазначається дата повернення. Цей напис засвідчується підписами керівника (його заступника) та головного бухгалтера (його заступника) уповноваженого банку та відбитком печатки.


(пункт 2.1 розділу 2 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)


2.2. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті в разі визнання боржником претензії


2.2.1. Резидент має право на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті згідно зі статтею 8 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання боржником претензії в іноземній валюті за операціями, передбаченими чинним законодавством, що можуть бути здійснені між резидентами на території України в іноземній валюті.


(абзац перший підпункту 2.2.1 із змінами, внесеними згідно з

 постановою Правління Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495)


У такому разі до розрахункових документів на стягнення коштів має додаватися відповідь банку-боржника (оригінал), а якщо в ній не зазначено розмір визнаної суми, то додається також копія претензії.


2.2.2. Нерезидент має право на стягнення коштів в іноземній валюті згідно зі статтею 8 Господарського процесуального кодексу України, якщо в договорі між ним і банком-резидентом передбачена умова розгляду спорів, що виникають у процесі виконання цього договору, господарськими судами України відповідно до чинного законодавства України.


(абзац перший підпункту 2.2.2 із змінами, внесеними згідно з

 постановою Правління Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495)


Розрахункові документи на стягнення коштів в іноземній валюті оформляються нерезидентом українською чи англійською мовами. Крім загальних реквізитів, у документах має бути посилання на пункт (статтю) договору, умови якого передбачені абзацом першим цього підпункту.


До розрахункового документа, крім оригіналу відповіді боржника на претензію і копії претензії (якщо у відповіді не зазначена сума визнаної претензії), має додаватися нотаріально засвідчена копія договору між нерезидентом і банком-резидентом. Якщо договір і документи з доарбітражного врегулювання спору укладені іноземною мовою (крім російської), то додається також письмовий переклад документів з мови оригіналу на українську мову, виконаний особою, що має відповідну кваліфікацію. Переклад (якщо нотаріус володіє відповідною іноземною мовою) або підпис перекладача засвідчується нотаріально.


2.3. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів на підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання судових рішень про стягнення коштів в іноземній валюті


2.3.1. На підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання судових рішень про стягнення коштів в іноземній валюті, стягувачем оформляється розрахунковий документ на стягнення коштів у тій іноземній валюті та з того кореспондентського рахунку, які зазначено у виконавчому документі.


2.3.2. Якщо стягнення коштів з кореспондентських рахунків в іноземній валюті здійснюється за рішеннями судів України, за якими передбачено конвертування іноземної валюти у гривні, то уповноважений банк у своїх діях керується положеннями підпунктів 2.4.3 - 2.4.7 пункту 2.4 цього розділу.


(пункт 2.3 розділу 2 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)


2.4. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті при обчисленні боргу в гривнях


2.4.1. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті при обчисленні боргу в гривнях здійснюється за розрахунковими документами:


державної виконавчої служби, відповідно до статті 51 Закону України "Про виконавче провадження";


податкового органу, відповідно до підпункту 10.1.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".


2.4.2. Розрахунковий документ на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті (далі - розрахунковий документ) оформляється з урахуванням того, що:


оформлення здійснюється в тій іноземній валюті, що обліковується на відповідному кореспондентському рахунку банку-боржника;


сума коштів в іноземній валюті, що стягується, розраховується відповідно до суми боргу в гривнях за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день надсилання стягувачем розрахункового документа;


у рядку "Призначення платежу" розрахункового документа зазначається, що сума коштів в іноземній валюті підлягає продажу на міжбанківському ринку за гривні з подальшим перерахуванням на зазначений стягувачем рахунок.


2.4.3. Після отримання розрахункового документа уповноважений банк здійснює продаж коштів, стягнених з кореспондентського рахунку в іноземній валюті, за гривні на міжбанківському валютному ринку України, якщо зазначена валюта належить до першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України (далі - Класифікатор).


2.4.4. Якщо іноземна валюта належить до другої чи третьої групи Класифікатора, то уповноважений банк боржника або здійснює продаж цієї валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України, або (якщо іноземна валюта не має попиту на міжбанківському валютному ринку України) дає доручення банку-кореспонденту на здійснення її продажу на міжнародних валютних ринках за іноземну валюту першої групи Класифікатора. Одночасно уповноважений банк надсилає про це повідомлення стягувачу.


Після надходження коштів в іноземній валюті першої групи Класифікатора уповноважений банк здійснює їх продаж за гривні на міжбанківському валютному ринку України.


2.4.5. Одержані від продажу згідно з підпунктами 2.4.3 та 2.4.4 цього розділу кошти в гривнях перераховуються уповноваженим банком на рахунок, зазначений стягувачем.


2.4.6. Положення підпунктів 2.4.3 - 2.4.5 цього розділу виконуються уповноваженим банком у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з питань валютного регулювання.


2.4.7. При проведенні зазначених у підпунктах 2.4.3 та 2.4.4 цього розділу операцій вартість послуг банків відшкодовується за рахунок банку-боржника.


(пункт 2.4 розділу 2 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)


2.5. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в іноземній валюті та з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, відкритих в уповноважених банках, здійснюється аналогічно до порядку, визначеного в цьому розділі для банків-резидентів.


(пункт 2.5 розділу 2 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)


Розділ 3. Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових коштів на кореспондентських рахунках банків (резидентів і нерезидентів)


3.1. Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових коштів на кореспондентських рахунках банків-резидентів в іноземній валюті


3.1.1. Арешт на кошти банку-резидента, що знаходяться на його кореспондентському рахунку в іноземній валюті, відкритому в уповноваженому банку (далі - кошти банку-резидента), відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням (ухвалою) суду.


3.1.2. Заходи щодо арешту коштів банку-резидента здійснюються у день надходження рішення (ухвали) суду, постанови слідчого, державного виконавця про накладення арешту (далі - ухвала (постанова)). Якщо ухвала (постанова) надійшла після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів банку-резидента виконуються на початку наступного операційного дня.


3.1.3. Після отримання від суду (слідчого, державного виконавця) вищезазначених документів уповноважений банк:


реєструє отримані документи в окремому журналі, в якому зазначає всі потрібні реквізити: дату отримання, номер, найменування банку-резидента, щодо якого прийнято ухвалу (постанову), назву органу, який прийняв ухвалу (постанову), суму, найменування позивача, примітку про виконання ухвали (постанови) тощо;


для забезпечення виконання ухвали (постанови) на час накладення арешту відкриває на окремому аналітичному рахунку того самого балансового рахунку, що й кореспондентський рахунок, на який накладено арешт, спеціальний рахунок (далі у цьому розділі - спеціальний рахунок).


3.1.4. При накладенні арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентському рахунку банку-резидента без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми, уповноважений банк:


припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника рахунку;


накопичує на спеціальному рахунку до прийняття судом остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови) про скасування арешту кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку та продовжують надходити на нього;


оприбутковує ухвалу (постанову) на час її виконання за відповідним позабалансовим рахунком.


3.1.5. Якщо на кошти банку-резидента накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то уповноважений банк перераховує її на спеціальний рахунок і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.


3.1.6. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку банку-резидента для виконання ухвали (постанови) уповноважений банк виконує такі дії:


припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника рахунку;


накопичує на спеціальному рахунку до прийняття судом остаточного рішення за позовом, ухвали (постанови) про скасування арешту або до накопичення суми, зазначеної в ухвалі (постанові), кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку та продовжують надходити на нього;


оприбутковує ухвалу (постанову) на час її виконання за відповідним позабалансовим рахунком;


повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) про недостатність (відсутність) коштів для виконання ухвали (постанови).


При цьому інші ухвали (постанови) щодо арешту коштів банку-резидента, а також розпорядження стягувачів про стягнення коштів з його кореспондентського рахунку в іноземній валюті, що надходять до уповноваженого банку, повертаються не пізніше наступного робочого дня без виконання (із зазначенням причини повернення) за винятком платіжних вимог на стягнення коштів, що оформлені на підставі рішень судів, які виконуються відповідно до положень розділу 2 цієї глави.


3.1.7. Кошти, що накопичені на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або рішення (ухвали) суду (постанови слідчого, державного виконавця) про скасування арешту за винятком випадку, обумовленого підпунктом 2.1.5 розділу 2 цієї глави.


3.1.8. Після надходження розрахункового документа на стягнення коштів за рішенням суду уповноважений банк перераховує призначену до стягнення суму на рахунок одержувача.


3.1.9. Якщо на час надходження документів на стягнення накопичена на спеціальному рахунку сума менша, ніж у рішенні про стягнення, то розрахунковий документ на стягнення виконується в межах наявної суми та з відміткою про часткову оплату повертається стягувачу в порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки.


3.1.10. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, що менша за накопичену на спеціальному рахунку, невикористана сума повертається на кореспондентський рахунок банку-резидента.


3.1.11. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові або ухвали (постанови) про скасування арешту уповноважений банк не пізніше наступного робочого дня після надходження рішення (ухвали, постанови) повертає накопичені на спеціальному рахунку кошти на кореспондентський рахунок банку-резидента.


3.1.12. Якщо до уповноваженого банку разом надійшло кілька ухвал (постанов) щодо арешту коштів банку-резидента, то вони виконуються в порядку їх послідовного надходження.


У разі відсутності коштів для послідовного виконання всіх ухвал (постанов) ті з них, що не виконані, не пізніше наступного робочого дня повертаються до суду (слідчого, державного виконавця) без виконання із зазначенням причини повернення.


3.2. Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банків-нерезидентів в іноземній валюті та на кореспондентських рахунках банків-нерезидентів у гривнях, здійснюється на підставах та в порядку, що визначені у цьому розділі для банків-резидентів.


(розділ 3 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)


 


Директор Департаменту

платіжних систем 

 

В. М. Кравець