Полтавщина належить до числа областей, що стали ядром формування української держави
Вид материала | Документы |
- Назва реферату: Історія української державності Розділ, 343.03kb.
- Виховання І освіти, 72.92kb.
- Концепція національного виховання студентської молоді двнз «Ужгородський національний, 108.02kb.
- Стратегічний курс на реформування української держави та реалізація завдання побудови, 64.61kb.
- Стратегічний курс на реформування української держави та реалізація завдання побудови, 65.16kb.
- Акт відновлення української держави 30 червня 1941 р. Державотворча діяльність оун, 369.07kb.
- Суверенітет української держави: загальні ознаки” науковий керівник, 372.19kb.
- 2 Підстави класифікації та види функцій сучасної держави розділ формування та реалізація, 902.01kb.
- Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте, 787.35kb.
- День Соборності України зараз є національним святом нашої держави. Вцей день у 1919, 351.72kb.
Матеріали до єдиного дня інформування населення Полтавщини у листопаді 2006 року
Сільськогосподарське виробництво на Полтавщині: аналіз стану і перспективи розвитку
Матеріали підготовлені Головним управлінням агропромислового розвитку та управлінням з питань внутрішньої політики облдержадміністрації
Полтавщина належить до числа областей, що стали ядром формування української держави. Значні природні ресурси, потужний господарський потенціал обумовлюють важливу роль області у розбудові незалежної України.
Споконвіку на наших родючих чорноземах люди ростили хліб, і велика любов до нелегкої хліборобської праці передавалася із покоління в покоління. Полтавська область була і залишається важливим центром розвитку сільського господарства країни.
В процесі реформування аграрного сектору на території області створено і діють 522 підприємства ринкового типу, в тому числі приватно–орендних – 158, товариств з обмеженою відповідальністю – 266, сільськогосподарських кооперативів – 35, 25 – акціонерних товариств, інших підприємств – 38.
В результаті паювання колективного майна 278 тис. колишніх членів КСП отримали свідоцтво про право власності на майновий пай. Загальна вартість розпайованого майна становить 1,2 млрд. грн.
Право на землю набуло 348 тисяч громадян області, з них 96 відсотки посвідчили його державними актами на право приватної власності. Уклали договори оренди з новоствореними сільськогосподарськими підприємствами 74 відсотки власників земельних часток (паїв). Середній розмір земельної частки (паю) складає 3,73 га.
Значною часткою економічного потенціалу області є фермерські та особисті селянські господарства. Вони виробляють понад 60 відсотків м’яса і молока, 40 відсотків яєць, третину зернових, основну кількість картоплі, овочів та фруктів. В даний час в області офіційно зареєстровано 1527 фермерських господарств. Зберігається тенденція до збільшення їх землекористувань. Середній розмір фермерського господарства сягає 104,5 га. Якщо 5 років назад лише 356 селян довіряли свої паї фермерам на площі 1,4 тис. га, то сьогодні більше 20 тисяч селян передали свої земельні частки (паї) в оренду фермерам. Відроджується спеціалізація господарств, збільшується кількість фермерів, які займаються тваринництвом.
На Полтавщині в останні роки характерна стабільна тенденція до збільшення площ економічно-вигідних високоврожайних та високоліквідних культур, таких як кукурудза, цукрові буряки, ячмінь. Крім того, іде різке зростання площ посіву сої за рахунок зменшення площ соняшника.
У цьому році в області збереглася тенденція до інтенсифікації та покращання технологій вирощування сільськогосподарських культур. Зокрема, збільшено обсяги використання мінеральних добрив, засобів захисту рослин, удосконалюється система впровадження у виробництво нових сортів та гібридів, насінництва, підвищується рівень культури землеробства.
Іде реалізація регіональних галузевих програм диверсифікації структури посівних площ, розширення посівів та інтенсифікації виробництва високоприбуткових культур – кукурудзи, сої, ріпаку, цукрових буряків, ярого ячменю, а також інших бобових культур та багаторічних трав, що забезпечує збереження родючості ґрунтів.
Так, проти 2005 року площі кукурудзи зросли на 7,2 тис. га (3 відсотка), цукрових буряків на 20,3 тис. га (33 відсотка), сої на 62,5 тис. га (68,9 відсотка), ріпаку на 9 тис. га (20 відсотків). Посівні площі сої є найбільшими в Україні.
По площі посіву сої в минулому році область займала перше місце в Україні, в 2006 році ця культура посіяна на площі 132,4 тис. га., що становить 8,3 відсотка всіх посівних площ. Авангардом ось вже декілька років залишається Глобинський район, площі посіву сої в якому сягають понад 20,0 тис. га. (17 відсотків у структурі посівних площ району).
Намітилась стійка тенденція до розширення площ під ріпаком. У 2005 році озимий ріпак вирощувався на 4,2 тис. га та ярий на 3,0 тис. га. Під урожай цього року посіяно озимого ріпаку 20,0 тис. га і ярого 7,4 тис. га.
В цей час ведеться робота щодо відпрацювання технології, яка б забезпечувала в умовах області щорічні гарантовані урожаї ріпаку та ринки збуту продукції, одним із напрямків якої є переробка на біодизель.
На сьогодні при нестабільності та постійному підвищенні вартості нафтопродуктів переведення автотракторної техніки на альтернативні, нетрадиційні види палива стає актуальним.
У квітні поточного року на базі СТОВ “Нива” Лубенського району відбувся республіканський семінар-нарада з питань перспективи виробництва біопалива.
ТОВ “Теплодар” м.Полтави на підставі науково-технічних розробок Інституту механізації та електрифікації сільського господарства УААН виготовляє та впроваджує в дію заводи по виробництву біодизельного пального на основі рослинних олій потужністю від 300 до 50 000 тонн на рік. В цьому році названим підприємством уже виготовлено один такий комплект обладнання.
Завершується будівництво фабрики з виробництва біопалива із сої потужністю до 8 тис. тонн на рік на базі ТОВ “Приват-Альянс” Машівського району.
В області розроблено на 2006 –2008 роки програма “Збережемо енергоресурси Полтавщини”, в яку включено також питання виробництва біодизеля.
На цей час зернові та зернобобові культури (без кукурудзи) зібрані в регіоні повністю. Намолочено 1,9 млн. тонн зерна. Продовольчого зерна пшениці отримано 448 тис. тонн, або 70 відсотків від виробленого, що є результатом вищеназваних тенденцій до інтенсифікації виробництва. Це також дало можливість сформувати 3-х місячний запас продовольчого зерна в регіональних ресурсах. Зараз триває робота з формування 6 місячного запасу. На сьогодні завершено збирання соняшника, валовий збір якого склав, за оперативними даними, 320 тис. т. (+ 6,7% до 2005 року), урожайність одна з найвищих в Україні -17,4 ц/га.
Завершується збирання сої та цукрових буряків. Цукристих вже накопано понад 2 млн. тонн, або на півмільйона тонн більше, ніж в минулому році, за рахунок як збільшення площ, так і урожайності. Зараз вона складає понад 279 ц/га проти 247 ц/га в 2005 році.
Озимі культури посіяні в оптимальні строки високорепродукційним насінням на площі 305 тис. га, що складає 111 відсотків до прогнозу, або на 27,3 тис. га більше від попереднього року.
З метою збільшення обсягів виробництва продовольчого зерна в сільськогосподарських підприємствах в наступному році, вже зараз розпочато догляд за посівами озимих, як того вимагають сучасні технології. На сьогодні вже оброблено 22,4 тис. га посівів, щоб запобігти поширенню шкідників.
Серед осіннього комплексу польових робіт зараз два ключових моменти – збирання кукурудзи та підготовка зябу.
Кукурудза на зерно зібрана майже на половині площ. Оптимальні строки збирання цієї культури в нашій зоні середина жовтня – листопада. Технічна можливість вкластись в строки є. Проте збирання стримується через високу вологість зерна і значні витрати, пов’язані з її сушкою.
Підготовку зябу проведено на 72 відсотках площ з необхідних 1050 тис. га. А це одна з найбільших площ в Україні.
На обробітку щоденно працює не менше 1000 тракторів, що передбачено робочим планом. В порівнянні з минулим роком виорано на 140 тис. га більше.
Відповідно до розроблених на початку року програм диверсифікації структури посівних площ в області значно збільшено обсяги глибокої оранки. При завданні 100 тис. га ми вже маємо понад 90 тис. га, що дасть можливість подальшого збільшення посівів цукрових буряків у наступному році.
Таким чином, за підсумками року в галузі рослинництва очікується виробництво валової продукції на рівні не нижче, ніж в попередньому, при цьому забезпечується підґрунтя сталого розвитку галузі в наступному році.
Для прискореного впровадження у виробництво нових високоврожайних сортів сільськогосподарських культур вирощуванням насіння в області займається 89 елітгоспів та насіннєвих господарств.
Селекціонерами Полтавської державної аграрної академії створено сорти, які внесено до Державного реєстру сортів рослин України. Це сорти озимої пшениці: Коломак 3 (урожайність 50-63 ц/га), Коломак 5 (урожайність – 60,9 ц/га), Українка полтавська ( урожайність 50–56 ц/га), Левада ( урожайність 57,9 ц/га); гороху: Норд (урожайність 40-60 ц/га), Полтавець 2 (урожайність 50–60 ц/га). Визнано перспективними сорти проса: Полтавське золотисте (урожайність 61,2 ц/га), Золушка (урожайність 54,5 ц/га). Селекціонерами Полтавщини спільно із колегами Красноградської дослідної станції виведено ранньостиглий сорт сої Аметист.
В рослинництві впроваджуються державні та регіональні програми розвитку органічного землеробства та виробництва „екологічно чистої” продукції.
Вирішення питань екологічної безпеки та здоров’я населення стало нагальною потребою українського суспільства. Підвищення якості сільськогосподарської та продовольчої сировини, продуктів харчування в Україні сьогодні набуло важливого соціального значення. А з огляду на перспективу входження України до Світової організації торгівлі має зайняти не останнє місце в зовнішніх відносинах з країнами партнерами по СОТ.
Прикладом ефективного застосування ґрунтозахисного біологічного землеробства є ПП „Агроекологія” Шишацького району і ФГ „Ярошенко” Семенівського району. Ці господарства на протязі багатьох років не застосовують засоби захисту рослин і мінеральні добрива. При цьому, забезпечуючи збереження родючості ґрунтів, мають вагомі результати у виробництві екологічно чистої продукції.
Велике значення для розвитку та успішного функціонування агропромислового сектора економіки області, забезпечення населення продуктами харчування, а переробних підприємств сировиною має тваринництво.
Потенціальні можливості для збільшення виробництва тваринницької продукції є. В усіх категоріях господарств (включаючи господарства населення) нараховується 394,3 тис. голів великої рогатої худоби, в тому числі 180,6 тисяч корів, 356,3 тисяч свиней та 64,9 тисяч овець і кіз, 7,2 млн. голів птиці. По кількості поголів’я великої рогатої худоби Полтавська область займає четверте місце в Україні, корів – шосте, свиней – восьме.
Однією із прикметних ознак агропромислового комплексу Полтавщини є інтенсифікація племінної справи. В області діє 30 племінних господарств великої рогатої худоби та 35 – з розведення білої та миргородської порід свиней.
Науковцями Полтавського інституту свинарства виведено українську м’ясну породу свиней, які досягають середньодобових приростів 750 – 800 грамів при затратах корму на 1 кг приросту 3,4 – 3,6 кормових одиниць, що переважає показники існуючих порід.
В області діють 809 пункти штучного осіменіння корів і телиць, які утримуються в господарствах громадян. В поточному році їх мережа розшириться ще на 91 таких пунктів за рахунок фінансової підтримки з обласного бюджету.
В області розроблено „Програму створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки”, якою передбачено формування позитивного інвестиційного клімату в галузі, запровадження новітніх технологій виробництва.
З метою збільшення виробництва продукції тваринництва здійснюються заходи щодо реконструкції та будівництва тваринницьких приміщень. Сільськогосподарськими підприємствами області за рахунок власних коштів та залучених інвестицій в 2006 році реконструйовано приміщень для утримання свиней на 2,3 тис. головомісць, побудовано на 1000 головомісць.
Розпочато реконструкцію шести комплексів, дев’яти ферм та будівництво двох комплексів з виробництва м’яса свинини. В них до кінця року планується завершити реконструкцію свиноферм на 7200 головомісць у Зіньківському районі. Проводиться реконструкція трьох ферм з виробництва м’яса яловичини загальною постановкою 1200 голів.
Продовжується реконструкція двох комплексів з виробництва м’яса птиці в Пирятинському та Семенівському районах, запланована місткість яких на кінець року становитиме 6500 та 10 тис. головомісць відповідно. Триває реконструкція трьох комплексів з виробництва яєць в Хорольському, Оржицькому та Гребінківському районах, передбачена місткість двох останніх на кінець року становитиме 2,5 та 36,5 тис. головомісць відповідно.
Завершується реконструкція молочно-товарних ферм загальною постановкою 500 головомісць.
Надійними партнерами у нелегкій праці селян є переробні підприємства області. Зорієнтовані на потужний сировинний потенціал підприємства переробної галузі забезпечують населення області продуктами харчування. Тут зайнято на виробництві понад 25,3 тис. працюючих. Частка переробних підприємств агропромислового комплексу в структурі реалізованої промислової продукції складає 12 відсотків. Переважна більшість цих підприємств працюють стабільно і нарощують виробництво своєї продукції, яка користується великим попитом не тільки на території області, а й за її межами.
Споживачі області в достатній мірі забезпечені молочними дієтичними продуктами харчування. Великою популярністю у населення користується продукція, яку виробляє ВАТ „Лубенський молочний завод”, КП „Пирятинський сир завод” та ДП „Гадячсир”, ВАТ „Хорольський МКК ДП”, який є найбільшим і основним виробником продуктів дитячого харчування в Україні.
На 6,6 відсотки зросло виробництво ковбасних виробів, в першу чергу за рахунок роботи КП „Полтавський м’ясокомбінат”, ВАТ „Кременчукм’ясо”, ТОВ „Глобинський м’ясокомбінат”.
Відома на Україні і соняшникова олія, яка виробляється ЗАТ „Полтавський олійноекстракційний завод” та ТОВ „Укролія”. Особливістю продукції останнього є висока екологічна якість.
Інноваційні процеси в галузі створили сприятливі умови для надходження інвестицій. За останні роки намітилася тенденція до збільшення капітальних вкладень у сільське господарство і підприємства, які переробляють сільськогосподарську продукцію.
Станом на 1.01.2006 року іноземні інвестицій в АПК області становили 758,4 млн. грн., в тому числі в сільське господарство 268,9 млн. грн., що складає 35,4 відсотків від загального обсягу інвестицій в АПК. Інвестиції в харчову промисловість та переробку сільськогосподарської продукції становлять 485,4 млн. грн.
В поточному році сільгосптоваровиробники області придбали 1460 одиниць сільськогосподарської техніки на загальну суму 213 млн. гривень (в минулому році за відповідний період - 1060 одиниць на суму 138 млн. гривень).
Із загальної кількості придбаних в минулому році господарствами області сільськогосподарських машин і обладнання на іноземну техніку припадає частка: 100 % для зернових сушарок, 83 % - для зерно-та бурякозбиральної техніки, 33% - для обприскувачів, 19% - для кормозбиральних комбайнів.
В поточному році було відпрацьовано схему оновлення тракторного парку, як пілот-проект до програми “Зерно Полтавщини-2007”, шляхом надання підприємством ТОВ “Техноторг-Полтава” спільно з банком “Аваль” господарствам безвідсоткової позички в сумі 20 відсотків від вартості техніки та довгострокового кредиту під 16 відсотків річних.
За цією програмою господарства вже отримали 98 тракторів МТЗ.
На базі 6 підприємств діють торгівельно-виставкові центри, які здійснюють реалізацію сільськогосподарських машин і обладнання вітчизняних заводів –виробників техніки (СУРВП "Дон-Лан", ЗАТ “Червона зірка”, тракторного заводу “Укравтозапчастина”, ВАТ "ХТЗ", ВАТ НВП “БілоцерковМАЗ”, ВАТ “Одесасільмаш”, ВАТ "Джанкойський машинобудівний завод", ТОВ "Тодак" та інших).
Інвестиційними пріоритетами, які реалізуються в області через загальнодержавні, регіональні і місцеві програми є: селекція у насінництві і тваринництві, впровадження технологій промислового виробництва молока і м’яса, стабілізація і подальший розвиток садівництва, формування інфраструктури переробки кукурудзи, сої, ріпаку як на фураж так і на нетрадиційні види палива.
Активна робота з підготовки вступу України до Світової організації торгівлі ставить вимоги перегляду концептуальних підходів до організації і ведення сільськогосподарського виробництва.
На селі має утвердитися власник, спроможній конкурувати на ринку продуктів і послуг як в Україні, так і за її межами. Це можливо лише за технічного переозброєння сільськогосподарського виробництва, відродження великотоварного виробництва на засадах інтеграції та кооперації інтересів виробників сільськогосподарської продукції та переробних підприємств.
Перспектива сільського господарства як галузі реальної економіки полягає в швидкому освоєнні прогресивних технологій, збільшенні виробництва, реалізації конкурентноспроможної сільськогосподарської продукції та її переробки. З цією метою пріоритетне значення набуває збільшення виробництва високоякісного зерна, вдосконалення його структури виробництва. Це планується провести за рахунок розширення застосування інтенсивних технологій, покращення на основі досягнень генетики і біотехнології сортового та гібридного складу сільськогосподарських культур, поліпшення якості насіння. Серед зернофуражних культур, крім ячменю, планується розширити площі кукурудзи. Для цього слід широко застосовувати гібриди, які б забезпечували повне дозрівання зерна і не потребували його післязбиральної досушки. Для вирішення білкової проблеми доцільно розширити площі зернобобових культур, в першу чергу гороху та сої.
Стабілізація виробництва зерна дасть можливість збільшити виробництво продукції тваринництва, включаючи продукти її переробки. Збільшення виробництва продукції тваринництва відбуватиметься за рахунок прискорення розвитку свинарства, м’ясного скотарства, створення мережі репродуктивних господарств м’ясної великої рогатої худоби, свиней вітчизняних та зарубіжних порід, нарощування поголів’я та підвищення його продуктивності за рахунок поліпшення кормової бази, удосконалення генетичних якостей тварин, відновлення роботи комплексів по відгодівлі.
Прискорення темпів економічного зростання дасть змогу забезпечити підвищення рівня середньомісячної заробітної плати в сільському господарстві до середнього рівня в народногосподарському комплексі країни.
Відновлення виробництва в агропромисловому комплексі, нарощування обсягів переробки сільськогосподарської продукції в місцях її виробництва, розвитку агросервісу, сфери обслуговування населення дасть змогу розширити сферу зайнятості на селі, отримання роботи за місцем проживання, забезпечення роботою працездатної молоді. Вирішення цих проблем призведе до формування повноцінного життєвого середовища в сільській місцевості, задоволення економічних і соціальних потреб сільського населення, комплексного розвитку сільських територій. Достаток у кожній сільській оселі, впевненість сільських трудівників у завтрашньому дні, стабільний динамічний розвиток усіх учасників аграрного сектору – головне завдання, яке вбачають і ставлять перед собою органи влади області.