Д. В. Зеркалов Ю. О. Полукаров
| Вид материала | Документы |
- Д. В. Зеркалов Безопасность труда, 14948.28kb.
- Бібліографічний покажчик книг, що надійшли до бібліотеки у грудні Природничі науки, 768.02kb.
- Д. В. Зеркалов Безпека праці в медичних закладах, 28820.5kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний технічний університет україни „київський, 508.45kb.
- Д. В. Зеркалов Охрана труда Методические указания, 2460.72kb.
- Темплан 2006 р., поз Редактор Коректор захист від магнітних полів промислової частоти, 433kb.
-
Д. В. Зеркалов
Ю. О. Полукаров
Організація та управлыння
безпекою життєдіяльності
Навчальний посібник
Електронне видання комбінованого
використання на CD-ROM
Національний технічний університет України «КПІ»
Київ
«Основа»
2011
-
УДК 574.2:57.03(477)(07)
ББК ЕО80(4УКР)я73
З-57
Зеркалов Д. В., Полукаров Ю. О.
Органызацыя та управлыння безпекою життєдіяльності Електронний ресурс : Навчальний посібник / Д. В. Зеркалов, Ю. О. Полукаров. – Електрон. дані. – К. : Основа, 2011. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Систем. вимоги: Pentium; 512 Mb RAM; Windows 98/2000/XP; Acrobat Reader 7.0. – Назва з тит. екрана.
ISBN 978-966-699-624-7 © Зеркалов Д. В., 2011
УДК 574.2:57.03(477)(07)ББК Е0*80(4УКР)я73З-57 | |
Зеркалов Д.В., Полукаров Ю. О.
Ç-57 Організація та управління безпекою життєдіяльності. Навч. посіб. — К.: Основа, 2011. – 236 с.
ISBN 978-966-699-622-3
Наведено основи організації та управління безпекою та захистом населення від природних і техногенних небезпек в повсякденних умовах, екстремальних та надзвичайних ситуаціях.
Посібник грунтується на законах України, рішеннях Уряду і наказах міністерств, які є основою для забезпечення êîíñòèòóö³éíîãî ïðàâà ãðîìàäÿí íà îõîðîíó ¿õ æèòòÿ ³ çäîðîâ`ÿ.
Для викладачів і студентів вищих закладів освіти. Може бути використаний слухачами курсів підвищення кваліфікації, а також державними службовцями і працівниками промислових підприємств.
УДК 574.2:57.03(477)(07)
ББК Е0*80(4УКР)я73
ISBN 978-966-699-622-3
© Зеркалов Д.В., Полукаров Ю. О. 2011.
В с т у п
Людина та її здоров’я – найбільша ценність держави, яка докладає великих зусіль, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини як у середовищі мешкання, так і у середовищі праці.
Проблема захисту людини від небезпеки у різних умовах її перебування виникла одночасно із появою на Землі наших далеких пращурів. На світанку людства це були небезпечні природні явища, представники біологічного світу. З часом стала з’являтися небезпека, творцем якої стала сама людина.
У теперішній час людина більше всього страждає від небезпеки, яку сама ж і створила. Тільки у дорожньо-транспортних подіях кожен рік гине більше 5000 тис. осіб. Щорічно в Україні виникає понад 50 тис. пожеж, під час яких гине більш як 2 тис. чоловік.
Статистичні дані свідчать про те, що більше всього людей гинуть, стають інвалідами та хворими від безпосередньої небезпеки природного, техногенного, антропогенного, біологічного, соціального походження.
Безпека життєдіяльності (БЖД) – це нова науково-практична дисципліна про шляхи формування системи комфортної та безпечної взаємодії людини з довкіллям. Головне завдання цієї науки полягає у розробці методів виявлення, ідентифікації та прогнозування шкідливих факторів довкілля, а також вивчення їх несприятливого впливу на людину, біосферу та довкілля у самому широкому розумінні цього слова. В межах цієї науки розробляються заходи і способи захисту людей і об’єктів народного господарства в умовах виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
Системний устрій людського суспільства на землі, фундаментальний характер і тенденції науково-технічного прогресу в цілому світі – усе це призвело і продовжує призводити до появи раніше невідомих проблем.
Перш за все – це надзвичайно інтенсивне зростання ступеня ризику травматизму та загибелі людей при взаємодії зі складними технічними системами на виробництві, транспорті, у побуті. За даними ВОЗ смертність від нещасних випадків у наш час посідає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Наприклад, в Англії у 1946 році смертність від інфекційних захворювань у 2 рази перевищувала смертність від нещасних випадків. У 1961 році ситуація була протилежною: загибель від нещасних випадків у 3 рази перевищила загибель людей від інфекційних захворювань.
Системний устрій людського суспільства на землі, фундаментальний характер і тенденції науково-технічного прогресу в цілому світі – усе це призвело і продовжує призводити до появи раніше невідомих проблем.
Перш за все – це надзвичайно інтенсивне зростання ступеня ризику травматизму та загибелі людей при взаємодії зі складними технічними системами на виробництві, транспорті, у побуті. За даними ВОЗ смертність від нещасних випадків у наш час посідає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Наприклад, в Англії у 1946 році смертність від інфекційних захворювань у 2 рази перевищувала смертність від нещасних випадків. У 1961 році ситуація була протилежною: загибель від нещасних випадків у 3 рази перевищила загибель людей від інфекційних захворювань.
Небезпеки за своєю природою потенційні (тобто приховані), перманентні (тобто постійні, неперервні) та тотальні (тобто всезагальні, всеосяжні). Отже, нема на Землі Людини, якій не загрожують небезпеки. Але зате є багато людей, які про це не підозрюють. Їх свідомість працює у режимі відчуженості від реального життя.
Для вироблення ідеології безпеки, формування безпечного мислення та поведінки держава розробляє відповідні способи захисту від них у будь-яких умовах перебування людини.
Îñîáëèâå çíà÷åííÿ ïèòàííÿ òåõíîãåííî¿ áåçïåêè мають ó çâ'ÿçêó ç îõîðîíîþ íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà.
Ó êîíñòèòóö³¿ Óêðà¿íè ñêàçàíî, ùî зàáåçïå÷åííÿ åêîëîã³÷íî¿ áåçïåêè ³ ï³äòðèìàííÿ åêîëîã³÷íî¿ ð³âíîâàãè íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè, ïîäîëàííÿ íàñë³äê³â ×îðíîáèëüñüêî¿ êàòàñòðîôè – êàòàñòðîôè ïëàíåòàðíîãî ìàñøòàáó, çáåðåæåííÿ ãåíîôîíäó Óêðà¿íñüêîãî íàðîäó є обов’язком держави.
Світове співтовариство з кожним роком виявляє все більшу зацікавленість в охороні довкілля, забезпечення сталого розвитку країн і регіонів, захисту інтересів майбутніх поколінь. Наближення екологічної кризи вперше відчули промислово розвинуті країни ще у 70-х роках XX століття і почали розробляти природоохоронні заходи як законодавчого, так і нормативного характеру, виробили і почали інтенсивно впроваджувати певну стратегію управління навколишнім середовищем.
Для реалізації наміченої стратегії почали розроблятися спеціальні національні стандарти, які визначали єдину методологію її проведення. Міжнародні організації зі стандартизації головну увагу почали звертати не тільки на розроблення стандартів на методи контролю (визначення) компонентів навколишнього середовища (повітря, вода, грунти), а і на розроблення комплексу стандартів системи управлінням навколишнім середовищем.
Системи управління якістю довкілля є складовою частиною загальної системи адміністративного управління підприємств і організацій.
Інтернаціоналізація проблеми якісті довкілля актуалізує не тільки природничо-наукові та соціально-економічні, але й міжнародно-політичні аспекти управління природними системами.
Раніше природоохоронна діяльність підприємств і організацій зводилася до здійснення відповідних заходів з метою зменшення чи взагалі звільнення від штрафів за забруднення довкілля. Зараз у розвинутих країнах світу питання охорони довкілля – це реалізація спеціальних заходів з метою реального захисту довкілля, про що свідчить факт надання банками відповідних кредитів лише за умови доведення екологічної доцільності проекту.
Створення та впровадження міжнародних екологічних стандартів – це результат великої необхідності вирішення проблеми світового рівня: викиди в атмосферу, забруднення річок і водойм тощо не обмежуються територією лише однієї країни. Міжнародні екологічні стандарти визначають методи створення та забезпечення функціонування систем екологічного управління на підприємствах і організаціях, вимоги до таких систем, встановили вимоги до екологічного аудиту тощо.
Міжнародні організації з метрології та стандартизації, відповідні національні органи велику увагу звертають не тільки на розроблення стандартів на методи контролю (визначення) основних параметрів довкілля (повітря, вода, грунти), а і на розроблення сучасних автоматизованих і автоматичних засобів контролю та вимірювання. Розробляються національні стандарти на методи контролю, в основу яких закладаються самі сучасні засоби вимірювальної техніки.
У навчальному посібнику наведено основні положення нормативно-правових документів для поглибленого вивчення менеджменту безпеки та захисту населення від природних і техногенних небезпек людини в повсякденних умовах, екстремальних та надзвичайних ситуаціях.
Посібник відповідає 6 і 7 темам типової навчальної програми нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для вищих закладів освіти І—IV рівнів акредитації.