Міністерство охорони здоровя україни

Вид материала

Документы

Содержание М.С. Опанасенко Реферат Н.С. Role of endosсopic methods for differential diagnosis of pleural effusion of different etiology. Виразність фібропластичних процесів

Подобный материал:

• Міністерство охорони здоров'я україни професійна спілка працівників охорони здоров'я, 111.65kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 1199.6kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 1116.44kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни наказ, 1196.85kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни, 5153.63kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 1248.35kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 441.54kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни нака, 354.54kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни наказ n 117 від, 4958.08kb.
• Міністерство охорони здоров’я України, 2017.44kb.

УДК 616.25-002-006-079.4.036.

М.С. Опанасенко


Значення інструментальних ендоскопічних методів в диференційній діагностиці плевральних випотів різної етіології


Державна установа “Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського

АМН України”, Київ


Реферат

Н.С. Опанасенко

Значенние инструментальных эндоскопических методов в дифференциальной диагностикe плевральных выпотов различной этиологии.

Эндоскопические инструментальные методы являються безопасными и високо информативными методами диагностики и дифференциальной диагностики плеврального выпота различного генеза. Торакоскопия имеет общую диагностическую результативность (93,6 ± 4,7)%, чувствительность этого метода составляла в среднем (92,4 ± 6,3) %, а специфичность (89,5 ± 4,3) %. VATS продемонстрировала себя как самый высоко информативный метод диагностики плеврального выпота, при этом общая диагностическая результативность составила (96,6 ± 6,3) %, чувствительность в среднем (94,1 ± 5,8) %, а специфичность (92,5 ± 5,1) %. Уровень осложнений составил 18,2 % и 10,0 % случаев, соответственно.

Ключевые слова: торакоскопия, видеоторакоскопия, плевральный выпот.


Реферат

М.С. Опанасенко

Значення інструментальних ендоскопічних методів в диференційній діагностиці плевральних випотів різної етіології

Ендоскопічні інструментальні методи є дуже безпечними і високоінформативними методом діагностики і диференційної діагностики плеврального випоту різного генезу. Торакоскопія має загальну діагностичну результативність (93,6 ± 4,7)%, чутливість його склала в середньому (92,4 ± 6,3) %, а специфічність (89,5 ± 4,3) %. VATS продемонструвала себе як самий високоінформативний метод діагностики плеврального випоту: із загальною діагностичною результативністю (96,6 ± 6,3) %, чутливість його склала в середньому (94,1 ± 5,8) %, а специфічність (92,5 ± 5,1) %. Рівень ускладнень склав 18,2 % і 10,0 % випадків відповідно.

Ключові слова: торакоскопія, відеоторакоскопія, плевральний випіт.


Summary

N.s. Оpanasenko

Role of endosсopic methods for differential diagnosis of pleural effusion of different etiology.

Endosсopic methods are safe and high informative ones for differential diagnosis of pleural effusion of different etiology. Thoracoscopy has high diagnostic effectiveness (93,6 ± 4,7)%, sensitivity (92,4 ± 6,3) % and specificasy (89,5 ± 4,3) %. VATS is the most informative methods for differential diagnosis of pleural effusion and has common diagnostic effectiveness (96,6 ± 6,3) %, sensitivity (94,1 ± 5,8) % and specificasy (92,5 ± 5,1) %. Level of complication was 18,2 % and 10,0 % cases accordingly.

Key words: Thoracoscopy, videothoracoscopy, pleural effusion.


Вступ.

Серед інструментальних методів діагностики природи плеврального випоту (ПВ) авторами найбільш частіше використовуються плевральна пункція з дослідженням рідини, закрита трансторакальна біопсія парієтальної плеври, торакоскопія, відеоторакоскопія, а також відкрита біопсія плевральних листків [1,5,6].

Торакоскопія (відеоторакоскопія) – ефективний спосіб діагностики пухлин плеври. Діагноз пухлини був виставлений на відеоторакоскопії у 85% пацієнтів з пухлиною, включаючи 91% хворих з мезотеліомою. Торакоскопія дозволила підтвердити діагноз у 88%


--------------------------------------------

© М.С. Опанасенко

пацієнтів з пухлинами [10]. Торакоскопія може також підтвердити діагноз туберкульозу [2, 4, 5, 11]. Перевагa торакоскопії (відеоторакоскопії) при діагностиці хвороб плеври – це можливость зразу ввести в грудну порожнину інструменти і виконати плевродез, а також зробити біопсію плеври для різних типів обстеження [6, 9].

Мета роботи – вивчити можливості використання і результативність інструментальних ендоскопічних методів в диференційній діагностиці плевральних випотів (ПВ) різної етіології в сучасних умовах в Україні.

Матеріали і методи.

Було проаналізовано 159 ТС з метою виявлення характерних візуальних особливостей для 3-х груп ізольованих ПВ: туберкульозного, онкологічну і неспецифічного генезу. ТС проводили за загальноприйнятою методикою під внутрішньовенною анестезією або місцевим знеболюванням розчином новокаїну за допомогою торакоскопу «Червоногвардієць» з обов'язковою візуальною оцінкою стану стінок плевральної порожнини, а також забором плевральних біоптатів для цитологічного, гістологічного і мікробіологічного дослідження. Було отримано 411 зразків біопсійного матеріалу, які фарбувалися гематоксилін-еозином по Цилю-Нільсену і Ван-Гізону з наступним гістологічним дослідженням.

Відеоторакоскопія (VATS) виконувалася під однолегеневим ендотрахеальним наркозом за допомогою відеоторакоскопа фірми «Olympus» в 10 хворих з неспецифічним ПВ, в 12 - з туберкульозним плевритом і в 8 осіб з пухлинною природою захворювання. Було отримано 127 зразків біопсійного матеріалу, які офарблювалися й вивчалися як при традиційній ТС.

Результати досліджень і їх обговорення.

Було виявлено, що вільний доступ при проведенні ТС в 1,2 - 2 рази більше властивий хворим з неспецифічними (47,1 %) і особливо злоякісними ПВ (78,0 %), ніж особам з туберкульозними випотами (38,4 %; р < 0,05). Обмежений доступ в 2 рази частіше відзначався при туберкульозних плевритах (40,0 %), ніж при неспецифічних (20,7 % ; р < 0,05) і в 2,7 рази рідше при злоякісних (14,6 %; р < 0,05). Виражена облітерація плевральної порожнини частіше зустрічалася при неспецифічних плевритах, ніж при туберкульозних і злоякісних (32,2 %; 21,6 % ; 7,4 % відповідно; р < 0,05).

Наявність спайок була властива специфічному плевриту, при якому вони зустрічалися в 58,4 % випадків, що в 1,8 рази бути частіше, ніж при неспецифічному (32,0 %; р < 0,05) і в 2,2 рази - ніж при злоякісному плевриті (26,8 %; р < 0,05). При цьому при туберкульозі спаєчний процес захоплював майже в половині випадків всю костальну поверхню (49,2 %), що в 2,2 рази перевищувало частоту аналогічного процесу при неспецифічному плевриті (22,6 %; р < 0,05) і майже не зустрічалося при злоякісному випоті (4,8 %; р < 0,001). У таблиці 1 наведені дані про виразність фібропластичних процесів в плевральній порожнині при ПВ різного генезу.


Таблиця 1

Виразність фібропластичних процесів залежно від етіології ПВ (М ± m)

Виразність фібропластичних процесів	Вид ПВ
Туберкульозний, N = 65	Онкологічний, n = 41	Неспецифічний, n = 53
Наявність спайок у порожнині	38 (58,4 ± 6,1 %)	11 (26,8 ± 6,9 %)	17 (32,0 ± 6,4%)
Поразка всієї костальної плеври	32 (49,2 ± 6,2 %)	2 (4,9 ± 3,4 %)	12 (22,6 ± 5,7 %)
Формування кишень у порожнині	32 (49,2 ± 6,2 %)	6 (14,6 ± 5,5 %)	9 (16,9 ± 5,2 %)