Geum.ru

Виробничий комплекс 7 > Перелік екологічно небезпечних об’єктів 7 Атмосферне повітря 10 > Водні ресурси 15

Вид материалаДокументы

Содержание


21. Найважливіші екологічні проблеми області
21.2. Визначення найважливіших екологічних проблем
Подобный материал:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

21. Найважливіші екологічні проблеми області

21.1. Основні чинники та критерії для визначення найважливіших екологічних проблем, у тому числі, що пов’язані із:


Охороною водних ресурсів:
  • невідповідність якості води окремих поверхневих водотоків області встановленим вимогам;
  • відсутність басейнового принципу управління водними ресурсами;
  • недостатньо ефективна робота очисних споруд підприємств області в основному комунальних;
  • нераціональне використання водних ресурсів;
  • недосконалість економічного регулювання охороною вод;
  • відсутність інструкції щодо порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування.

Охороною атмосферного повітря:
  • недосконалість нині діючої системи нормування негативного впливу суб’єктів господарювання на стан атмосферного повітря;

Поводженням з відходами:
  • відсутність в регіоні цілісної системи поводження з побутовими відходами, не відповідність більшості звалищ побутових відходів існуючим екологічним вимогам, низький ступінь утилізації ресурсоцінних відходів;
  • знешкодження заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин.

Охороною земельних ресурсів та надр:
  • відсутність у переважній більшості органів місцевого самоврядування розробленої в установленому порядку проектної документації щодо встановлення в натурі меж водоохоронних зон та прибережних смуг;
  • недосконалість економічного регулювання визначення розмірів шкоди, заподіяної юридичними та фізичними особами самовільним користуванням надрами.

Охороною біоресурсів:
  • збереження біорізноманіття лісів на генетичному, видовому, екосистемному і ландшафтному рівнях;
  • використання та охорона недеревинних ресурсів лісу;
  • відсутність методичного забезпечення процедури виділення і проектування природно-заповідних територій;
  • не досконалість системи охорони природно-заповідних територій і не відповідність її вимогам чинного національного законодавства та міжнародних стандартів;

Економічним регулювання природокористування:
  • недосконалість діючого механізму “забруднювач платить” та низка, не наближена до реальної, вартість природних ресурсів на сьогодні не виконують своє основне завдання - стимулювання суб’єктів господарювання запроваджувати у виробничій діяльності ефективні природоохоронні, ресурсозберігаючі заходи та новітні технології;
  • відсутність юридичного статусу природоохоронних фондів та, як наслідок, недосконалість системи розподілу коштів природоохоронних фондів та значне адміністрування у цій сфері;
  • відповідно до ст.46 Закону України “Про охорони навколишнього при­родного середовища” кошти від зборів за використання природних ресурсів повинні спрямовуватися на виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані, але ці вимоги починаючи з 2001 року призупиняються Законами України “Про Державний бюджет України” і на сьогодні кошти від цих платежів використовуються на загальні потреби суспільства. Це призводить до відсутності інших (крім вже згаданих природоохоронних фондів) джерел державного фінансування регіональних природоохоронних програм, та як наслідок, недостатній обсяг виконання заходів програм.



21.2. Визначення найважливіших екологічних проблем:


- морально застарілі та фізично зношені очисні споруди ЖКГ міст області (Рівне, Дубно, Костопіль, Сарни, смт Зарічне, смт Смига та інші) і в зв’язку з цим незадовільна очистка стічних вод;

- недосконалість економічного регулювання охороною вод, в т.ч. у питанні адекватної оцінки збитків, заподіяних водним ресурсам в результаті порушення господарюючими об’єктами вимог природоохоронного законодавства;

- відсутність у переважній більшості органів місцевого самоврядування розробленої в установленому порядку проектної документації щодо встановлення в натурі меж водоохоронних зон та прибережних смуг;

- утилізація заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів;

- відсутність заводів по переробці відходів;

- відсутність системи роздільного збору побутових відходів;

- недосконалість нині діючої системи нормування негативного впливу суб’єктів господарювання на стан атмосферного повітря;

- неврегульованість питання визначення розмірів шкоди, заподіяної юридичними та фізичними особами під час викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря в результаті здійснення виробничої діяльності;

- повільно впроваджуються системи управління транспортними потоками з метою зменшення загальної кількості викидів. Використовується пальне, яке не відповідає екологічним вимогам європейських стандартів;

- радіоактивне забруднення території області (і особливо її північних районів) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

- накопичення відходів, у тому числі небезпечних, на території області, низький рівень їх утилізації, що зумовлює видалення відходів з метою їх захоронення ( в першу чергу фосфогіпс-дигідрату на ВАТ „Рівнеазот”);

- продовжуються несанкціоновані розробки бурштину як в межах розвіданих родовищ, так і на прилеглих перспективних на бурштин ділянках;

- залишаються не винесеними в натуру створені об’єкти природно-заповідного фонду області;

- потребує вирішення питання посилення охорони земель лісового фонду в землях запасу сільських рад, тимчасових та постійних лісокористувачів області від незаконних порубок.

- По м. Рівне спостерегається забруднення атмосферного повітря фенолом, формальдегідом, аміаком, середньорічні концентрації яких перевищують гранично допустимі концентрації відповідно – в 1,3; 1,3 та 1,2 рази.

- По м. Костопіль – значне забруднення атмосферного повітрям пилом деревини , фенолом та формальдегідом. Необхідно встановити сучасне газоочисне обладнання на ТОВ „Свиспан Лімітед” для зменшення ціх викидів и доведення їх до нормативного рівня.

- По м. Здолбунів – навантаження на атмосферне повітря пилом цементного виробництва. Необхідність впровадження найкращих доступних технологій та методов керування на ВАТ „Волинь –Цемент” з метою зменьшення викидів пилу цементного виробництва.

- По Рівненському району (с. Городок) – забруднення атмосферного повітря викидами від ливарного виробництва (в основному - пил, оксид вуглецю). Необхідно передбачити модернізацію існуючого газоочисного обладнання та впровадження нових систем очистки з використанням високоефективних мокрих пиловловлювачів, рукавних фільтрів та каталітических реакторів на ЗАТ „Рівненський ливарний завод”.

- В останні роки спостерегається збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту у зв”язку зі збільшенням його кількості. Існуе велике навантаження на основні автомагістрали м. Рівне та області, внаслідок чого спостерегається значне забруднення атмосферного повітря в центрі м. Рівне, та в інших містах області. Необхідно упорядкувати рух автотранспорту по містах області, де проживає основне населення.

- У зв’язку з переводом котелень комунального господарства з природного газу на інші види палива спостерегається значне збільшення викидів пилу, оксиду вуглецю та діоксиду сірки, що дає перевищення граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин в в приземному шарі атмосфери.
  • високий ступінь видалення промислових токсичних відходів у навколишнє природне середовище (у 2007 р. із 3,547 тис. т утворених небезпечних відходів усіх класів небезпеки 1,9 тис. т було розміщено у різного роду сховищах, полігонах. Лише 9 % небезпечних відходів повторно використано);
  • накопичення значної кількості (15,4 млн.т) відходів виробництва фосфорної кислоти – фосфогіпсів, моноетаноламіну, що утворюється при виробництві аміаку на ВАТ “Рівнеазот”. Зокрема, реалізація проекту переробки фосфогіпсів у добрива потребує залучення близько 50 млн.грн. інвестицій;
  • накопичення значної кількості (116,617тис.т) асбестоцементних відходів шиферного виробництва на ВАТ “Волинь-шифер”;
  • самовільний видобуток бурштину в північних районах області;
  • повільні темпи винесення в натуру меж об’єктів природно-заповідного фонду. Вилучення природних земель під створення природно-заповідних об’єктів і практично дуже важке переконання в цьому владних галузевих структур, землекористувачів та населення щодо доцільності їх охорони;
  • високий рівень зношеності комунальних та відомчих мереж водопроводу та каналізації, недосконалість системи приладового обліку споживання води;
  • недостатньо ефективна робота очисних споруд в більшості населених пунктів області (Рівне, Костопіль, Кузнецовськ, Острог, Володимирець, Зарічне тощо), які являються основними забруднювачами водних об’єктів області і невиконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води;
  • недосконалість розрахунку збитків, заподіяних водним ресурсам в результаті порушення господарюючими об’єктами вимог природоохоронного законодавства;
  • існуючий стан надходження коштів збору за забруднення довкілля на рахунки 365 місцевих (сільських, селищних, міських) природоохоронних фондів (середнє надходження на одну місцеву раду в 2007 році було 1.7 тис. грн.), а також складні вимоги до формування та здійснення видатків з фондів, призводять до того, що більшість місцевих рад (75%) вважали за краще не використовувати кошти. В результаті залишок на кінець 2007 року на рахунках місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища Рівненської області склав 988,0 тис. грн.