Geum.ru

Особливості виходу україни з кризи

Вид материалаЗакон
Подобный материал:

УДК 338.124.4(477)

Шемедюк Лариса – студентка

ВНУ імені Лесі Українки


ОСОБЛИВОСТІ ВИХОДУ УКРАЇНИ З КРИЗИ


Кризові явища є закономірною й органічною складовою ринкової економіки, які створюють не лише проблеми, а й сприяють пошуку нових можливостей і шляхів до майбутнього економічного зростання. Назрівання нової економічної кризи загострює актуальність й обумовлює необхідність дослідження даної проблеми.

На сучасному етапі українська економіка перебуває в стадії позитивних економічних змін. У зв’язку з цим важливим є дослідження особливостей виходу країни з кризи, з’ясування доцільності застосованих державою заходів, аналіз проблем, пов’язаних із стабілізацією економіки в післякризовий період. Окремі аспекти дослідження економічних криз розкриті в роботах В. Геєця, К. Ерроу, Л. Клейна, С. Кузнеця, П. Семюельсона та ін.

Світова криза 2008 р. – фінансово-економічна криза, що проявила себе через глобальну рецесію та погіршення основних макроекономічних показників у більшості розвинених країн світу. Наслідками цього були сповільнення економічного розвитку, скорочення темпів виробництва, ріст темпів інфляції й безробіття, спад ділової активності, погіршення інвестиційного клімату тощо.

В Україні криза 2008 р. спонукала до реалізації відповідних стабілізуючих урядових заходів у сфері монетарної, фіскальної, соціальної та зовнішньоекономічної політики. Монетарні інструменти Центрального банку були націлені на стабілізацію валютного курсу, зміцнення банківської системи через відновлення довіри вкладників, збільшення рівня капіталізації комерційних банків. Фіскальна політика передбачала призупинення процесу поглиблення бюджетних дисбалансів, збільшення надходжень до бюджету завдяки відчутному зростанню обсягу мобілізованих податків, досягнення позитивних тенденцій у динаміці державного внутрішнього боргу. У соціальній сфері урядова політика була спрямована на зниження рівня безробіття, збільшення реального наявного доходу населення та зростання реальної заробітної плати. Зовнішноекономічна політика позитивно вплинула на покращення інвестиційного клімату, зумовила приплив прямих іноземних інвестицій з інших держав, завдяки чому сальдо зведеного платіжного балансу стало додатнім. Проте більшість заходів економічної політики були реалізовані частково й мають незавершений характер. [6]

На сучасному етапі в Україні триває відновлення економіки. Про це свідчить покращення макроекономічних показників. Зокрема, порівняно з попереднім періодом у ІІ кварталі 2011 р. на 3,8 % зріс обсяг ВВП. Згідно з даними Держкомстату, темп інфляції за десять місяців 2011 р. склав лише 4,2 %, а рівень безробіття (за методологією МОП) скоротився до 8,2 %, що демонструє позитивні зрушення в реальному секторі економіки. Яскравим прикладом виходу з кризи економіки України є різке пожвавлення зовнішньої торгівлі. Так, у II кварталі 2011 р. сальдо зведеного платіжного балансу становило 682 млн. дол., що на 4 % більше за такий показник 2010 р. [2]

Незважаючи на такі позитивні зрушення, нові макроекономічні показники СНР не зазнали суттєвих змін. Зокрема, Україна й надалі займає 76 позицію серед 187 держав за значенням індексу людського розвитку, який акумулює такі показники, як тривалість життя, грамотність та охоплення населення навчанням тощо. [1] Водночас погіршився рейтинг України в Індексі економічної свободи, відповідно до якого Україна посіла 164 місце. За рівнем глобалізації Україна зайняла 46 місце, випередивши Китай, проте залишившись позаду Росії, Франції, Чехії, Ірландії, що серед іншого свідчить про недостатній ступінь розвитку Інтернет-платежів та використання Інтернет-ресурсу. [5]

Важливим макроекономічним показником є рівень тінізації економіки. За даними Міністерства економіки України протягом 2002–2009 рр. динаміка обсягу тіньового сектору змінювалась від 38 % до 60 % ВВП, тоді як граничний рівень цього показника для економічної безпеки держави не повинен перевищувати 30 %. [4]

Вихід України з кризи має свої особливості порівняно з іншими державами. У кожній з них такі процеси відбуваються по-різному. Наприклад, у 2011 р. економіка Китаю продемонструвала найнижчі темпи економічного зростання за два останні роки, незважаючи на те, що фінансова криза 2008 р. несуттєво позначилася на китайській економіці. У США основним чинником виходу з кризи стали значні капіталовкладення в реальний сектор. Водночас темпи зростання ВВП єврозони в минулому кварталі виявилися найменшими з моменту виходу економіки регіону з рецесії в кінці 2009 р. Економісти зазначають, що економіці єврозони буде складно наростити темпи відновлення, оскільки уряди проблемних країн, включаючи Іспанію й Італію, проводять радикальні програми бюджетної консолідації, намагаючись уникнути негативного досвіду Греції, Ірландії та Португалії. [3] Науковці попереджають про можливість нової економічної кризи, джерелом якої може стати Китай чи Росія.

Таким чином, вітчизняний і закордонний досвід свідчить про існування перешкод щодо виходу країн із кризи. Аналізуючи особливості подолання кризових явищ в Україні, слід відмітити половинчастий характер стабілізуючих урядових заходів, незавершеність економічних реформ та значний вплив неекономічних чинників на макросередовище України.


Література


1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008.- 743 с.

2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  at.gov.ua

3. Інтернет газета "Економіка" [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  mica.com.ua

4. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  v.ua/

5. Національна Бібліотека України імені В.І. Вернадського [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  gov.ua/

6. Національний інститут стратегічних досліджень при президентові України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  gov.ua/