Спутниковой связи с мдвр 9
| Вид материала | Документы |
- Inmarsat, 105.29kb.
- Подвижной связи, а также оборудования наземного сегмента спутниковой подвижной связи,, 919.36kb.
- Темы конференции: Антенно-фидерные устройства систем спутниковой связи Космические, 24.79kb.
- Руководящий документ отрасли ведомственные нормы технологического проектирования комплексы, 964.97kb.
- Спутниковой связи на Украине, 103.8kb.
- Темы рефератов по «Информатике», 25.47kb.
- Государственная комиссия по радиочастотам, 119.16kb.
- Комплексное задание "Энергетический расчет спутниковой линии связи для передачи телевизионных, 107.2kb.
- Использование эффекта относительной неподвижности спутников в северных широтах и особенности, 117.98kb.
- Решение от 16 сентября 2000 г. N 21/2, 40.59kb.
ЗМІСТ
стор.
ВСТУП 7
1 СИСТЕМА СПУТНИКОВОЙ СВЯЗИ С МДВР 9
1.1 Многостанционный доступ в системах спутниковой связи 9
1.2 Многостанционный доступ с временным разделением каналов 10
1.2.1 Система с МДВР 10
1.3.3 Технические характеристики 10
1.3.4 Новые особенности и преимущества 12
2.1 Основные принципы передачи 14
2.1.1 Уровни мощности 14
2.2 Бюджет линии вниз 15
3 ВЫБОР ОБОРУДОВАНИЯ ДЛЯ СТАНЦИИ МДВР 17
3.1 Выбор параметров ЗС по проекту EUTELSAT МДВР 17
3.3 Анализ системы 18
3.3.1 Ëèíåéíûé óñèëèòåëü 19
4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗС EUTELSAT БДЧсР 20
4.1 Принципи фінансування проекту 20
4.2 Аналіз ефективності інвестицій 22
4.2.1 Алгоритми розрахунку чистої текучої вартості 22
ВИСНОВКИ 27
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 28
Приложение А
ВСТУП
У структурі системи телекомунікації особливе місце займає супутниковий зв’язок, який має багато перевагами у порівнянні з наземними засобами зв'язку (радіорелейними, кабельними, волокно-оптичними). Тому в 1992-1993 рр. був виданий ряд документів: розпорядження Президента України від 03.10. 1992 р. “Про національну систему зв'язки”, постанови Кабінету міністрів України від 04.02. 1993 р. “Про заходи по створенню національної системи зв'язку” і від 25.03. 1993 р. ”Про супутникову систему зв'язку з використанням низько висотних космічних апаратів”, що визначають необхідність розроблення “Програми створення системи супутникового зв'язку України”1.
Така Програма розроблена під керівництвом Національного Космічного Агентства України фахівцями Міністерства зв'язку України, Міністерства Оборони України, СБУ, НКАУ, Міністерства Освіти України, а також ряду провідних підприємств космічної галузі (КБ “південне”, концерн “Мусон”, НДІ “Квант” та ін.). Програми створення системи супутникового зв'язку України” ухвалена у складі “Комплексної ”Програма створення єдиної національної системи зв'язку” Постановою Міністрів від 23.09. 1993 р.
Програмою визначаються основні принципи створення ССЗ:
– узгодженість часі розвитку ССЗ та наземних мереж зв'язку;
– задоволення потреб усіх груп користувачів у послугах, що надаються ССЗ;
– пріоритетність у розвитку супутникового міжнародного телефонного зв'язку, а також відомчого та ділового зв'язку;
– доведення декількох телевізійних програм до всіх регіонів України;
– переважно використання цифрових засобів передачі інформації, відповідність засобів й якості передачі міжнародним стандартам; міжнародна кооперація сили та засобів при максимальному використанні науково-технічного і виробничого потенціалу України;
– подвійне призначення ССЗ – для вирішення народногосподарських і оборонних задач.
Реалізація програми – це комплексна багатопланова задача, що вимагає ціленаправленої діяльності державних органів та відомств з притягненням підприємств різноманітних форм власності щодо створення всієї інфраструктури ССЗ (використання полігону запуску космічних апаратів (КА), системи управління КА і т.п.), розробці та укладанню міжнародних угод, підвищенню науково-виробничого потенціалу країни, удосконаленню технологій, підготовці кадрів, а також пошук економічно ефективних рішень та концентрація фінансових коштів.
При розробці Програми враховані відповідні міжнародні угоди, проекти та угоди з рядом зарубіжних організацій.
ССЗ створюється у три етапи. На першому з них (1993 – 1995 рр.) закладається основа національної ССЗ (розробляються КА та земні станції (ЗС), вдосконалюється система управління КА), але послуги зв'язку надаються із використанням оренди бортових ретрансляторів КА інших країн. На другому (1996 – 2000 рр.) – з виходом на геостаціонарну орбіту (ГСО) національного КА “Либідь” виробляється переклад основної частини трафіку на нього. Третій етап – після 2000 р. – характерним розширенням можливостей ССЗ з використанням в основному національних, а також зарубіжних КА за наданням високоякісних послуг зв'язку.
Комплексна Програма створення Єдиної Національної системи зв'язку (1993 р.) завданнями на розвиток засобів супутникового зв'язку та мовлення передбачала:
– забезпечення супутниковими каналами систем міжнародного телефонного й документального зв'язку з країнами далекого зарубіжжя (900 каналів);
– організацію супутникових каналів для магістральних мереж зв'язку з країнами ближнього зарубіжжя (країни СНД у Середній Азії, на Кавказі, східні регіони Росії);
– створення супутникових мереж розподілу телевізійних програм, у тому числі й створення технічної бази для безпосереднього телевізійного та звукового мовлення;
– створення резерву супутникових каналів для резервування наземних засобів зв'язку при руйнуваннях катастрофічного характеру (1000 каналів);
– створення систем зв'язку з рухомими об'єктами;
– задоволення потреб відомств і ділових кругів у засобах супутникового зв'язку.
У відповідності до світової практики центральний телепорт супутникового зв'язку, який забезпечує основний обсяг міжнародних зв'язків, передавання й розподіл державних програм телевізійного та звукового мовлення повинен розміщуватись у безпосередній близькості від адміністративного й культурного центру держави – столиці України м. Києві.
Будівництво центрального телепорту ’’ Київ ’’ необхідно передбачити розвиток засобів супутникового зв'язку через ретранслятори INTELSAT, EUTELSAT, ЭКСПРЕСС та інші, в перспективі, через національний ретранслятор ЛИБІДЬ 1.
Станція міжнародного супутникового зв'язку за проектом EUTELSAT TDMA має бути побудована у першу чергу. Це дозволить у найближчий час організувати канали прямого міжнародного зв'язку з більшістю країн Європи, які входять у мережу TDMA (Німеччина, Франція, Португалія, Швеція, Великобританія, країни СНД – Росія (Москва), Азербайджан та ін.).
1 СИСТЕМА СПУТНИКОВОЙ СВЯЗИ С МДВР
1.1 Многостанционный доступ в системах спутниковой связи
Под многостанционным доступом в спутниковой связи понимается возможность одновременной передачи сигналов множества земных станций через один, обший для всех, ствол спутникового ретранслятора (РТР). Для того чтобы исключить взаимное влияние сигналов различных ЗС друг на друга, эти сигналы должны быть полностью разделяемыми или, пользуясь терминологией теории связи, ортогональными. Существует ансамбль ортогональных сигналов, совмещенных как во времени, так и по спектру. Ортогональность в этом случае достигается за счет использования сигналов, отличающихся друг от друга по форме. В мире используется все три типа разделения сигналов: по частоте, по времени и по форме 2.
Методы многостанционного доступа с частотным разделением сигналов (МДЧР) получили в ССС наибольшее распространение. При этом методе каждая ЗС получает один или несколько сигналов, отличающихся от других сигналов несущими частотами и имеющих не перекрывающиеся спектры частот. В приемнике сигналы разделяются фильтрами. Сигналы различных ЗС могут отличаться шириной полосы частот и видом модуляции. Так, модулирующий сигнал может представлять собой отдельное телефонное сообщение, многоканальное телефонное сообщение, телеграфный сигнал или сигнал передачи данных. При этом модуляция несущей может осуществляться либо по частоте, либо по фазе. В ССС используются, как правило, виды модуляции, обеспечивающие постоянство огибающей модулированного сигнала. В зависимости от вида модуляции и модулирующего сигнала полосы частот, занимаемые в стволе РТР сигналами различных ЗС могут существенно различаться. На рис. 1.1 приведен пример размещения в стволе РТР нескольких сигналов при работе в режиме МДЧР.
Рисунок 1.1 – Структура сигналов МДЧР в стволе спутникового РТР
В режиме МДЧР сигналы различных ЗС усиливаются бортовым ретранслятором одновременно, но на различных частотах. При МДВР сигналы передаются на одной частоте, но усиливаются ретранслятором в различные интервалы времени, строго распределенные между ЗС. При многостанционном доступе с кодовым разделением сигналов МДКР сигналы всех ЗС передаются через ретранслятор одновременно и в одной полосе частот. Каждая передающая ЗС излучает сигнал, имеющий свой индивидуальный код, позволяющий разделить сигналы разных ЗС. В приемнике выделяются сигналы с кодом, предназначенными для данной ЗС 2.
1.2 Многостанционный доступ с временным разделением каналов
1.2.1 Система с МДВР
вырезано
1.3.3 Технические характеристики
| Метод модуляции | Квадратурная фазовая модуляция (ФМ-4). |
| Доступ к спутнику | Многостанционный доступ с временны разделением (МДВР). |
| Исправление ошибок | Прямое исправление ошибок (FEC) со скоростью 7/8. |
| Скорость передачи | 120,832 Мбит/с. |
| Полоса частот сигнала | 80 МГц. |
| Качество | Превышает G826. Характеристика вероятности ошибки бит при условиях ясного неба лучше чем 10-10. |
| Скорость передачи данных | От 64 кбит/с до 120 Мбит/с (расширяется с шагом 64 кбит/с). Способность передавать отдельные части потока Е-1 эквивалентна модему с полной переменной скоростью передачи бит. |
| Интерфейс | Прямой цифровой интерфейс (DDI) со скоростью 2,048 Мбит/с. Вплоть до 32 блоков DDI на оконечном устройстве трафика. |
| Синхронизация | Синхронизация сигнала в МДВР осуществляется с точностью до 10-11 в течении долгого периода времени, что соответствует местному наземному оборудованию синхронизации. |
| Мультиплексирование цепей | Цифровое оборудование мультиплексирование цепей может быть использовано чтобы получить добавочные каналы без всякой дополнительной оплаты. Способность разделять передачу на два независимых направления для работы аппаратуры уплотнения цифровых каналов (DCME) в многогрупповом режиме. |
| Контроль за функционированием | Способность измерять характеристику каждого потока Е-1 в реальном режиме времени в секундах пораженных ошибками и строго секундах пораженных ошибками в соответствии с рекомендациями МККТТ. Способность измерять вероятность ошибки бит для каждого полученного субпакета. Составление показ и хранение статистических значений функционирования. |
| Стандарты ЗС | Доступен для использования на ЗС INTELSAT стандарта А и стандарта В (по необходимости). |
| Эксплуатационные особенности | Предложена в регионах Атлантического и Индийского океанов на 335,50 В.Д., 3420 В.Д. и 600 В.Д.. Предложена на транспондерах с полосой 72 МГц использующих Зональный или Полусферический луч и работающих в диапазоне С. |
| Контроль и управление | Централизованный контроль управления всех функций терминала (оконечного устройства) доступен через прикладное программное обеспечение типа окон. Контроль и управление по удаленному участку возможен через линию передачи данных со скоростью 9,6 кбит/с. Автоматическое переключение на резерв отказавших блоков. Блок DDI могут эксплуатироваться с резервированием от 1 до N где N=1, 2 или 3. |
| Особенности технического обслуживания | Все оборудование содержится в одной стандартной стойке. Напряжение 100-240 В, частота 50-60 Гц, авто-чувствительность меньше чем 5 кВА. Блоки DDI могут вставляться и перемещаться при включенном питании. Никакого требования для специальной подготовки пола.Индикация отказа на всех модулях. Сигнальные сообщения и приоритеты способны конфигурироваться пользователем со стандартными установками по умолчанию. |
1.3.4 Новые особенности и преимущества
вырезано
На базе ретранслятора EUTELSAT 1-F5 (21,5° Е) действует разветвленная сеть телефонной связи с временным доступом TDMA. Сеть включает 22 земные станции, обслуживающих 53 международных центра коммутации в странах Европейского континента. Используемая в настоящее время пропускная способность системы составляет 12 тыс. ТЛФ каналов. С применением аппаратуры цифрового уплотнения каналов пропускная способность может возрасти до 58 тыс. каналов. Дальнейшее наращивание пропускной способности возможно за счет увеличения числа используемых транспондеров. В последние годы трафик через сеть TDMA не возрастал, что было обусловлено интенсивным внедрением в Европе наземных линий ВОЛС.
вырезано
1.5.2 ССС через ретранслятор EUTELSAT I- F5
Спутниковая телефонная связь со странами Европы, входящими в сеть EUTELSAT - TDMA, возможна через ретранслятор EUTELSAT I-F5 с точкой стояния на геостационарной орбите (ГСО) 21,5°. Так как ЗС международной спутниковой связи по проекту EUTELSAT - TDMA должна быть по строена в первую очередь (в соответствии с “Концепцией о развитии спутниковой связи на Украине”), то подробнее остановимся на описании организации работы средств связи в системе EUTELSAT в режиме МДВР.
Необходимо заметить, что наибольшим количеством каналов связи обладают страны, расположенные на периферии Европы, такие как Португалия, Испания, Италия, Турция. Очевидно, что и Украина расположенная также на периферии Европы, будет значительно выигрывать от того, что система EUTELSAT в режиме МДВР позволяет избежать транзитных расходов на организацию связи по территории других стран.
вырезано
Такая линия связи, ЗС – ЗС, не формирует полное соединение между абонентами или пользователями. В начале развития спутниковой связи каждая страна имела одну или более земных станций, которые подсоединялись к наземным сетям и следовательно к пользователям через международные телефонные станции. Такие ЗС (например INTELSAT стандарт А) были большими (30 м (в настоящее время 16 м) диаметр тарелки) и дорогими ($5-10М).Таким образом соединение пользователь-пользователь, которое определяет полный путь на котором должно быть спланировано качество обслуживания, включало оконечное оборудование наземной сети. С другой стороны современные ССС могут соединяться прямо (непосредственно), пользователь-пользователь, и опускать любой путь переключения через наземную сеть (Рис. 2.1).Планируя качество соединения соответствующее международным стандартам сформированным МККТТ или МККР, нужно иметь в виду общую конфигурацию в которой линия нужного качества.
Рисунок 2.1 – Одиночная спутниковая линия связи.
2.1 Основные принципы передачи
2.1.1 Уровни мощности
Если рассматривать изотропный излучатель в свободном пространстве, излучающей одну мощность Pпер равномерно во всех направлениях, так как расстояние d метров от источника мощность будет рассеяна по поверхности большой сферы, на которой плотность потока мощности (ППМ) в дБ/м2 определяется как:
. (2.1.1)вырезано
Теперь также существует внесение шума от антенны и от фидерной системы потерь. Рассматривая потери как коэффициент усиления меньший чем единица, определяется как:
, (2.1.17)где L=10log(1/) дБ - потери в фидере в дБ. Таким образом общая шумовая температура системы
(2.1.18)Здесь мы видим важность снижения потерь в фидерной системе и поддержание низкой шумовой температуры антенны. Последняя является идеальной эффективной шумовой температурой которая произвела такой же тепловой шум Та как и действительно измеренный для антенны, т.е.
(2.1.19)Шум измеренный на терминалах антенны направленной в небо зависит от рабочей частоты, угла возвышения и вида бокового лепестка антенны. В более формальных терминах шумовая температура будет получена из интегрирования мощности шума принятой от всех источников шума (например излучения галактик, звезд и т.д.):
(2.1.20)Мы видим здесь, что , чтобы получить малошумящую антенну ее боковые лепестки должны быть минимизированы, особенно в направлении земной поверхности.
2.2 Бюджет линии вниз
Ссылаясь на линию вниз спутникового соединения, как показано на рис. 2.5 мы имеем:
, (2.2.1)где ND - тепловой шум пути вниз, ЭИИМС – допустимая ЭИИМ для EUTELSAT I-F5 равная 34,7 дБ[1,4]. LD – потери в свободном пространстве на пути вниз[4]
. (2.2.2)Где d – длина пути от ЗС до спутника. Для геостационарного спутника находящегося на долготе с и ЗС имеющей координаты зс – широта и зс – долгота, угол места , азимут и длина пути ЗС - спутник равны:
(2.2.3)Азимут А и угол места ЗС определены для спутника EUTELSAT I-F5 (21.5o) и ЗС с координатами 50,4о С.Ш. 29,8 В.Д. (R – радиус земли (6371 км), r – радиус ГСО (42170 км)).
от истинного севера. (2.2.4)
Расстояние до спутника d определяется из формулы:
(2.2.5)
км.вырезано
3 ВЫБОР ОБОРУДОВАНИЯ ДЛЯ СТАНЦИИ МДВР
3.1 Выбор параметров ЗС по проекту EUTELSAT МДВР
Для выбора параметров ЗС по данному проекту воспользуемся имеющимися данными о спутнике EUTELSAT I-F5 и качественными характеристиками связи.
Исходные данные:
спутник: – диапазон частот Ku;
–мощность передачи Рс=20 Вт;
–ЭИИМс=41 дБВт;
ЗС: – координаты г. Киева 30.40 В.Д. и 50.50 С.Ш.;
–скорость передачи информации R=120,832 Мбит/с;
–вероятность ошибки приема двоичного символа Рош=10-6;
–модуляция ФМ-4.
Основной характеристикой ЗС является ее добротность G/TЗС, где G - КУ приемной антенны ЗС, дБ, и ТЗС – шумовая температура ЗС, 0К. Для выбора стандартной антенны ЗС на основании имеющихся параметров определяем по формуле (3.1.1) добротность ЗС G/TЗС :
, (3.1.1)вырезано
Выходы УМ с антенной соединены через универсальные сумматоры (УС), которые позволят в будущем присоединять дополнительные терминалы для новых услуг с минимальной модификацией системы передачи. Эти “сцепщики” обеспечивают минимум потерь, на практике, 7дБ/1дБ. Полная подсистема УМ располагается в двух стойках, которые снабжены портами мониторинга для контроля передаваемого сигнала. Контейнер БОВЧ располагается непосредственно около антенны для минимизации потерь на линии передачи. Передача сигнала к антенне осуществляется по гибкому эллиптическому волноводу. ЭИИМ передачи около 85,0 дБВт. Элементы подсистем передачи и приема представлены в табл. 3.3 и табл.3.4.
Таблица 3.3 – Элементы подсистемы передачи
| Наименование элемента | Характеристика элемента |
| Преобразователь частоты ПЧ “вверх” | G=11 дБ, Pout=-5дБм |
| Коммутационная панель (КП) | L=0,5 дБ |
| Сумматор 1:8 | L=9,0 дБ |
| Коаксиальный кабель | L=1,0 дБ |
| Линеаризатор | |
| Усилитель мощности УМ | ЛБВ 750 Вт, G=75 дБ max, Pout=26,3 дБВт |
| Коммутационная панель (КП) | L=0,05 дБ |
| Универсальный сумматор УС | L=1,05 дБ |
| АВТ | L=2,9 дБ |
| Антенна 13,1 м | G=63,5 дБ, Pант=22,3 дБВт, ЭИИМ=85,8 дБВт |
Потери:
–от ПЧ до УМ составляют 10,5 дБ;
–от УМ до антенны составляют 3,95 дБ.
Таблица 3.4 – Элементы приемной системы
| Наименование элемента | Характеристика элемента |
| Антенна 13,1 м | G=62 дБ, Pант min=-150,7 дБм |
| АВТ | L=0,06 дБ |
| Режекторный фильтр РФ | L=0,2 дБ |
| МШУ | G=60 дБ, Pвх МШУ=-88,5 дБм |
| АВТ | L=5 дБ |
| Делитель 1:16 | L=12,5 дБ |
| Преобразователь частоты “вниз” | G=48 дБ |
| Коммутационная панель КП | L=1 дБ |
| Кросс-кабель (50 м) | L=4 дБ |
| Коммутационная панель КП | L=0,5 дБ |
| Электронный коммутатор МДВР | L=0,5 дБ |
| Модем | Pвх мод=-4 дБм |
Потери:
–от антенны до МШУ составляют 0,26 дБ;
–от МШУ до ПЧ составляют 17,5 дБ;
- от ПЧ до модема составляют 6 дБ.
3.3 Анализ системы
Анализ системы с 13-и м антенной представлен ниже в таблице. Результаты приведены для углов возвышения 50, 100, 200 и 400.
Таблица 3.5 – Анализ G/T для 13-и м антенны
| Угол возвышения градусы | 5,0 | 10,0 | 20,0 | 40,0 |
| Входные данные антенны | | | | |
| Диаметр антенны, м | 13,0 | 13,0 | 13,0 | 13,0 |
| Диапазон частот | К | К | К | К |
| Тип питания | 4LP | 4LP | 4LP | 4LP |
| Частота приема (ГГц) | 11,200 | 11,200 | 11,200 | 11,200 |
| Частота передачи (ГГц) | 13,750 | 13,750 | 13,750 | 13,750 |
| Усиление на приеме, дБ | 62,0 | 62,0 | 62,0 | 62,0 |
| Усиление на передаче, дБ | 63,6 | 63,6 | 63,6 | 63,6 |
| КПД на приеме, % | 68 | 68 | 68 | 68 |
| КПД на передаче, % | 65 | 65 | 65 | 65 |
| Температура антенны, К | 93 | 77 | 67 | 62 |
| ВХОДНЫЕ ДАННЫЕ СИСТЕМЫ ПРИЕМА | ||||
| Температура МШУ, К | 80 | 80 | 80 | 80 |
| Усиление МШУ, дБ | 60 | 60 | 60 | 60 |
| Потери соединения антенна - МШУ, дБ | 0,25 | 0,25 | 0,25 | 0,25 |
| Потери соединения МШУ - преобразователь вниз, дБ | 15,00 | 15,00 | 15,00 | 15,00 |
Продолжение табл.3.5
| Коэффициент шума преобразования вниз, дБ | 12,50 | 12,50 | 12,50 | 12,50 |
| Температура окружающей среды, К | 300 | 300 | 300 | 300 |
| КСВ антенны | 1,25 | 1,25 | 1,25 | 1,25 |
| КСВ МШУ | 1,25 | 1,25 | 1,25 | 1,25 |
| РАСЧЕТ ШУМОВОЙ ТЕМПЕРАТУРЫ | ||||
| Температура антенны, К | 93 | 77 | 67 | 62 |
| Потери в соединении антенна - МШУ, К | 18,8 | 18,8 | 18,8 | 18,8 |
| Температура МШУ, К | 90,0 | 90,0 | 90,0 | 90,0 |
| Потери в соединении МШУ - преобразователь вниз, К | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| Температура преобразователя вниз, К | 0,2 | 0,2 | 0,2 | 0,2 |
| Шум из-за КСВ в соединении антенна - МШУ, К | 7,4 | 7,4 | 7,4 | 7,4 |
| Шум на передаче, К | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 |
| РЕЗУЛЬТАТЫ АНАЛИЗА G/T | ||||
| Шумовая температура системы, К | 204,3 | 188,3 | 178,3 | 173,3 |
| Шумовая температура системы, К | 23,1 | 22,7 | 22,5 | 22,4 |
| Усиление антенны, дБ | 62,0 | 62,0 | 62,0 | 62,0 |
| G/T системы, дБ | 38,9 | 39,3 | 39,5 | 39,6 |
| Требуемое G/T, дБ/К | | 39,0 | 39,0 | 39,0 |
| запас по G/T, дБ | | 0,3 | 0,5 | 0,6 |
3.3.1 Ëèíåéíûé óñèëèòåëü
Предлагаемые МШУ имеют точку перехвата 3-го порядка 30 дБм (32 дБм типичное значение) и усиление 60 дБ. Для двух принятых сигналов с уровнем -88 дБВт (-58 дБм) на входе МШУ интермодуляционный продукт 3-го порядка по расчетам должен быть меньше чем:
–уровень сигнала на входе МШУ -58,0 дБм
–усиление МШУ 60,0 дБ
–уровень сигнала на выходе МШУ +2,0 дБм
–точка перехвата 3-го порядка 30,0 дБм
–продукт интермодуляции 3-го порядка -54 дБм
–интермодуляция 3-го порядка относительно
–несущей 56,0 дБн
Это на 6,0 дБ лучше, чем спецификация EUTELSAT EESS 200 с 50 дБн минимум.
вырезано
4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗС EUTELSAT БДЧсР
4.1 Принципи фінансування проекту
Аналіз особистостей телекомунікаційного ринка показує, якщо вкладати гроші в телекомунікаційну інфраструктуру, як правило, неможливо розрахувати на великі прибутки та швидку оборотність капіталу. Більшість проектів у світовій практиці пропонує повне повернення початкових капіталовкладень (з рахунком прибутку, яка могла би бути отримана шляхом розміщення цих капіталів на банківський депозит під середню ставку) на третій – сьомий рік. При цьому рентабельність проектів рідко перевищує 40 – 50 %, а в наших умовах термін окупності порядком 10-ти років при нормі прибутку біля 11 % до внесеного капіталу. Друга невигідна сторона проектів у галузі звязку – висока капіталоємність, що досягає терміном кількох мільйонів доларів. Разом з тим, фінансування проектів у галузі звязку дає можливість отримувати гарантовані доходи протягом 10– 15 років після повернення початкового вкладеного капіталу. Термін експлуатації обладнання звязку значно перевищує термін окупності затрат на його отримання. Досвід функціонування ринку телекомунікацій показує, що найбільшу віддачу приносять інвестиції в міжнародний звязок, банківські системи передачі даних, системи передачі даних з окремих регіонів для нафтогазових компаній і геологічних партій, рухомі та виділені радіотелефонні мережі. Оскільки найбільшу віддачу приносять інвестиції в міжнародний звязок, то міжнародна організація EUTELSAT зацікавлена у збільшені кількості абонентів, пропонує зацікавленим сторонам у перші три роки роботи ЗС з проекту EUTELSAT БДЧсР, безкоштовне користування своїм космічним сегментом.
Загальна сума інвестицій для створення в Україні ССЗ з БДЧсР на базі ТП "Київ" біля 3 мільйонів доларів США 5.
Таблиця 4.1 – Розподіл інвестицій
| Найменування статей інвестицій | Сума інвестицій, $ | Доля статті в загальній сумі інвестицій, % |
| вырезано | вырезано | вырезано |
| вырезано | вырезано | вырезано |
| вырезано | вырезано | вырезано |
| вырезано | вырезано | вырезано |
| вырезано | вырезано | вырезано |
| вырезано | вырезано | вырезано |
Проведемо аналіз ефективності інвестицій з проекту EUTELSAT БДЧсР виходячи з таких принципів:
– загальна сума капіталовкладень (інвестицій) 3 М $;
– мито на імпорт (20 %) і ПДВ згідно з законом України про податок;
– період використовування космічного сегменту 13 років;
– ставка податку на дохід оператора ЗС 35 %;
– амортизація лінійна протягом 10 років;
– щорічні експлуатаційні витрати з рахунком 5 % інфляції 100 000 $ (4 змінних персонали, електроенергія тощо);
– за перший рік експлуатації 60 000 $ за настройку апаратури, навчання персоналу та т.і.;
– трафік 300 каналів на перший рік експлуатації;
– фінансування здійснюється через прямі інвестиції (тобто безпосередньо оператору ЗС);
– вартість аренди каналу 64 кбіт/с становить 1020 $;
– ставка податку корпорацій 35 %.
У таблиці 4.2 наведені дані про вартість каналу в мережі EUTELSAT БДЧсР.
Міжнародна організація EUTELSAT пропонує для розвитку БДЧсР в Україні, такі тарифи:
– ціна одного 64 кбіт/с каналу на рік 4000 $, 5000 $, 6000$, що становить у місяць 333,3 $, 416,7 $, 500 $ відповідно. Для абонента це означає, що вартість хвилини розмови буде 0,06 $, 0,077 $, 0,09 $ при годинному навантаженні каналу. Як видно з таблиці 4.2, Україні запропоновані більш високі тарифи, ніж для розвинутих європейських країн, що ще раз показує відсутність конкуренції на внутрішньому телекомунікаційному ринку зі сторони міжнародних телефонних компаній. Однак, при збільшенні тарифу за канал для приватних компаній до 800 $ за рік, зробить даний проект більш привабливим.
Таблиця 4.2 – Вартість каналу в мережі EUTELSAT БДЧсР
| Кількість каналів | 50 | 100 | 150 | 200 | 300 | 400 | 500 | 600 | 1000 | 1500 | 2000 | Завантаження каналів |
| Вартість каналу з цифровим ущільненням, хвил/US цент | – – – | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано |
| Вартість каналу з цифрою інтерполяцією мови, хвил/US цент | 7,72 6,18 5,15 | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано | вырезано |
4.2 Аналіз ефективності інвестицій
Планування інвестицій – це багатоетапний процес, який починається з виділення ідей відносно можливих інвестицій та закінчується повним аналізом, побудованим на використанні виробленої практикою системи кількісних показників: текучої вартості, окупності, внутрішнього коефіцієнта окупності. Головним елементом планування інвестицій є прогнозовані грошові потоки.
4.2.1 Алгоритми розрахунку чистої текучої вартості
Текуча вартість – це вартість майбутніх поступлень грошей, віднесена до нинішнього моменту. Текуча вартість (ТВ) обчислюється за допомогою процедури дисконтування. Дисконтування – процес підрахунку текучих вартостей прогнозованих грошових потоків.
Внутрішній коефіцієнт окупності – норма прибутку, що породжена інвестицією. Це та норма прибутку, при якій чиста текуча вартість інвестицій дорівнює нулю.
Проведемо два ідентичних розрахунки ТВ для різних тарифних ставок:
4000 $ і 6000 $ за один телефонний канал 64 кбіт/с. Результати розрахунків приведені у таблиці 4.3, 4.4.
Тарифні доходи (с) знаходяться за формулою:
сі = аі b,
де а – трафік;
b – ціна одного каналу за рік;
і – індекс року експлуатації.
Демонстрацію розрахунків приведемо тільки для одного варіанту.
с1 = 300 · 4 000 = 1 200 000 $;
с2 = 300 · 1,1 · 4 000 = 1 320 000 $ і т.п.
Вартість аренди космічного сегменту для всього трафіку:
е = d · а,
де d – вартість аренди космічного сегменту для одного каналу.
е1 = 1 020 · 300 = 306 000 $,
е2 = 1 020 · 330 = 336 600 $ і т.д.
Для розрахунку загальних експлуатаційних витрат (і) необхідно врахувати кредит, на даний EUTELSAT протягом перших трьох років експлуатації ЗС, у розмірі вартості космічного сегменту за перші три роки:
і = е f + g · ni + h,
де е – експлуатаційні витрати (зарплата, електроенергія тощо);
f – кредит EUTELSAT;
g – експлуатаційні витрати;
h – вартість пуску настройки та навчання персоналу (враховується тільки на першому року експлуатації);
ni – відсоток інфляції за рік;
і1 = 306 000 306 000 + 100 000 + 60 000 = 160 000 $;
і2 = 336 600 336 000 + 100 000 · (1,05) 0 = 105 000 $.
вырезано
Внутрішній коефіцієнт окупності (ВКО) отримуємо при використанні стандартного калькулятора Hewlett Parkard HP-12C, який розроблений спеціально для шкіл бізнесу.
ВКО = 17,45 % для першого розрахунку та ВКО = 35,71 % для другого. За допомогою ВКО можна обчислити період, коли оператор ЗС розрахується з заборгованостями та починає отримувати чистий прибуток, як чистий грошовий потік.
Так, період "окупності" інвестицій становить 5,7 років і 2,8 роки відповідно. Надійність роботи апаратури подано в таблиці 4.5.
Таблиця 4.5 – Аналіз надійності роботи апаратури ЗС
| Підсистема | Система резервування | Вірогідність безвідмовної роботи, % |
| Антена | 0:1 | 99,993534 |
| МШП | 1:2 | 99,999999 |
| ПЧ "донизу" LHCP | 1:1 | 99,999993 |
| ПЧ "донизу" RHCP | 1:1 | 99,999993 |
| ПЧ "догори" LHCP | 1:1 | 99,999992 |
| ПЧ "догори" RHCP | 1:1 | 99,999992 |
| ПМ | 1:2 | 99,999989 |
| всього – електроніка | – | 99,99996 |
| всього – з антени | – | 99,99349 |
Як випливає з таблиці 4.5, надійність безвідмовної роботи кожної підсистеми, всієї апаратури ЗС, досить висока. Це дозволяє в подальшому, уникнути непередбачених простоїв через ремонт, тобто, не втрачати гроші, термін і клієнтів, що дозволить оператору ЗС залишитись конкурентноздатним як на внутрішньому, так і на всесвітньому телекомунікаційному ринку.
Таблица 4.3
Таблиця 4.4
ВИСНОВКИ
Проектування систем супутникового звязку БДЧсР – це багатоступенева задача, рішення якої потребує достатнього банку даних, знання останніх технологій багатостанційного доступу. В цьому проекті зроблено аналіз ССЗ з БДЧсР та проведені розрахунки головних параметрів супутникової радіолінії на основі ретранслятора системи EUTELSAT. Ця система повинна забезпечити Україну якісним телефонним звязком з країнами Європи, Америки, Африки, Азії та Австралії.
Також у цьому проекті було вибране обладнання для БДЧсР станції та проведено аналіз ефективності капіталовкладень у реалізацію цього проекту. Фінансування установки ЗС ефективніше робити через прямі інвестиції оператору ЗС. Термін окупності проекту становить менш за всі інші проекти на телекомунікаційному ринку України.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Банкет В.Л. Современные и перспективные системы спутниковой связи. Учебн. пособие.–Одеса, УГАС, 1996.
2. Система спутниковой связи/ А.М. Бонч-Бруевич, В.Л. Быков, Л.Я. Кантор и др.; Под ред. Л.Я. Кантора: Учеб.пособие для вузов.– М.: Радио и связь, 1992.
3. Одинцов Б.В., Сукачев Э.В., Гуцалюк А.К., Системы космической связи//ОЭИС им. А.С. Попова – 1989– С.40
4. B.G. Evans. Satellite systems planing// University of Surrey, Guildford, Surrey-1992.
5. Отчет о научно-исследовательской работе "Обоснование и выбор технических средств для проектирования центрального спутникового телепорта Украина Киев// УНИИРТ– 1996.
6. INTELSAT/EUTELSAT standard CCIR-88.
7. CCITT Recommendation G 114.
8. EESS 200 ISSUE Rev.1/0.