Geum.ru

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

ВИСНОВКИ


Результати проведеного нами дослідження дають підстави для таких висновків та пропозицій:
  1. Інтеграція досягнень науки та техніки у криміналістиці — об’єктивно обумовлений процес, один із основних шляхів формування її знань і розширення можливостей виконання завдань криміналістичної теорії та практики. Її зміст визначається єдністю наукового знання, науково-технічного прогресу як елемента (складової частини) суспільного прогресу, де тісно взаємопов’язані наука, техніка, суспільство, людина.
  2. Загальним чинником, що обумовлює необхідність інтеграції досягнень інших наук у криміналістику, виступає потреба суспільства у гарантіях своєї безпеки, захисті прав та законних інтересів усіх і кожного члена суспільства. Злочинність як соціальне явище — це причина інтеграційного процесу, що розглядається, яка має різний ступінь активності і форми прояву в різних соціально-економічних умовах, обумовлюючи тим самим організаційні, правові та інші особливості процесу інтеграції досягнень різних наук у сферу боротьби зі злочинністю. Особливо це проявляється в сучасних умовах формування нових соціально-економічних відносин в Україні.
  3. Інтеграція досягнень природничих та технічних наук у криміналістиці, будучи об’єктивно обумовленою закономірністю розвитку даної науки, проявляється як одна з основних умов формування криміналістичної теорії та практики, як процес реалізації в криміналістиці єдності наукових знань (природничих, технічних та гуманітарних). Аналіз цього процесу свідчить про вплив на нього найрізноманітніших об’єктивних і суб’єктивних чинників (психологічних, соціальних, економічних, політичних та ін.), що обумовлює наявність багатьох різноаспектних та різнорівневих протиріч і створює враження деякої його стихійності. Однак вивчення цих протиріч переконує в можливості їх успішного вирішення за умови відповідного організаційного та правового забезпечення зазначеного процесу.
  4. В результаті інтеграції досягнень інших наук у криміналістиці вона досягла того рівня розвитку, коли стала ймовірною органічна єдність інтегрованих у ній знань, що дає підстави для висновку про синтетичну природу цієї науки (автор погоджується стосовно цього з такими науковцями як Т.В. Аверьянова, Р.С. Бєлкін, О.Р. Росінська, Т.Е. Сухова, Т.В. Толстухіна). Зазначений висновок передбачає принципово новий підхід до проблем подальшого розвитку теорії та практики науки криміналістики, зокрема, до розуміння сутності і змісту криміналістичної техніки як системи засобів та методів, цільове призначення яких — розкриття та розслідування злочинів. Мета застосування технічних засобів, відповідного методичного забезпечення визначають їх належність до криміналістичної техніки.
  5. Організаційне забезпечення інтеграції досягнень інших наук у криміналістику неможливе без цільового аналізу та оцінки науково-технічної ситуації в цій галузі знання і практичної діяльності. Подібний аналіз ще не проводився. Разом з тим, як випливає з результатів проведеного дослідження, тільки на його основі визначаються система пріоритетів, що плануються НД та ДКР, головні завдання криміналістичних наукових закладів, а також можливості розвитку криміналістичних методів та засобів. У свою чергу, це дозволяє удосконалити програмно-цільове планування наукових розробок, зробити раціональнішим матеріально-технічне та кадрове забезпечення їх проведення. В цілому організація наукових розробок повинна здійснюватись на договірних засадах: замовник — виконавець. Це особливо важливо в сучасних умовах формування ринкових відносин. Основні напрями та методи аналізу науково-технічної ситуації, надані в науковій літературі, можуть застосовуватись і у криміналістиці, звичайно, з урахуванням специфіки завдань, що виконуються нею.
  6. Ефективність інтеграції досягнень інших наук у криміналістику в значній мірі обумовлюється особливостями кримінально-процесуальної регламентації використання засобів і методів криміналістичної техніки у розкритті та розслідуванні злочинів. Далеко не бездоганний стан такого законодавства в Україні, його невідповідність рівню розвитку науки і техніки, а також стану та характеру злочинності, є серйозною перешкодою на шляху створення і опанування сучасних криміналістичних засобів та методів. Вирішення цієї проблеми передбачає формування принципово іншої правової концепції використання науково-технічних засобів у кримінальному процесі. В цьому розумінні може бути досить повчальним досвід низки зарубіжних країн, окремі аспекти якого надані в дисертації.
  7. Проаналізовано динаміку розвитку інтеграційних процесів у судовій експертизі та їх вплив на теоретичні основи та практичну діяльність зазначеної галузі науки криміналістики.
  8. Інтеграційні зв’язки найрізноманітніших наук із судовою експертизою носять об’єктивний, постійний характер, але це не означає, що судова експертиза являється конгломератом знань, запозичених у інших наук. Дані інших наук судова експертиза використовує не механічно, а творчо, пристосовуючи їх до виконання власних завдань. На даний момент судова експертиза має зв’язки більш, ніж із 64 науками: природничими, технічними, суспільними та, — що дуже важливо, — з юридичними.
  9. Судова експертиза знаходиться на етапі, коли назріло та вирішується питання про її виділення із криміналістики у самостійну науку, оскільки науково обґрунтовано, що судова експертиза має свої специфічні об’єкти, предмет, методологію та завдання дослідження (у даному висновку автор погоджується з такими вченими як Т.В. Аверьянова, Н.І. Клименко, О.Р. Росінська, М.Я. Сегай, Т.В. Сахнова, Т.Е. Сухова, Т.В. Толстухіна).
  10. Пропонується виділити основне значення інтеграції знань у судовій експертизі, яке полягає в створенні передумов для систематизації наукових знань про ті або інші закономірності, які складають предмет судової експертизи як науки. Інтеграція узагальнює результати всіх попередніх наукових досліджень і, в той же час, виводить науки на якісно інший, вищий рівень.
  11. Виявлені основні напрями інтеграції знань у судовій експертизі (на сучасному етапі її розвитку) та розроблена їх класифікація в судовій експертизі за предметом, об’єктом, суб’єктом, методами та засобами дослідження (з урахуванням останніх досліджень з цієї проблеми І.А. Алієва, В.Г. Гончаренка, Г.І. Грамовича, Н.С. Карпова, Ю.Г. Корухова, М.О. Селіванова, Т.Е. Сухової, Т.В. Толстухіної).
  12. В науці немає єдиної думки про те, що саме інтегрується в судовій експертизі — науки чи знання, проведений аналіз дозволив погодитися з пропозицією Т.Е. Сухової яка науково обґрунтувала доцільність використання терміну «інтеграція знань» замість терміну «інтеграція наук» запропонованих раніше її попередниками.
  13. Визначена роль математики та інформатики як універсальних форм інтеграції знань у судовій експертизі (у цьому автор солідарний з останніми дослідженнями Т.В. Аверьянової, І.А. Алієва, В.Г. Гончаренка, Г.І. Грамовича, Ю.Г. Корухова, М.О. Селіванова, Т.Е. Сухової, Т.В. Толстухіної та інших).
  14. На сучасному етапі розвитку криміналістики роль головного чинника як для систематизації криміналістичних знань, так і для інтеграції в їх системі сучасних досягнень інших наук притаманна інформатиці. Її методи, зокрема ті, що реалізуються в засобах автоматизації та обчислювальної техніки, дозволяють прискорити засвоєння криміналістикою нових наукових знань і застосування їх у практиці розкриття та розслідування злочинів. Вже в процесі створення програмного забезпечення діяльності щодо розкриття та розслідування злочинів (цільові АІПС, АРМ слідчого, експерта та ін.) забезпечується систематизація та оптимізація самої структури криміналістичних знань.

Разом з тим, робота у цьому напрямі ведеться поки що без необхідної координації та взаємодії працівників не тільки різних правоохоронних органів, але і відповідних наукових установ та навчальних закладів. Підвищення ефективності цієї роботи можливе завдяки створенню наукових асоціацій з окремих напрямів криміналістичних досліджень, формуванню системи сертифікації та поширенню програмних продуктів техніко-криміналістичного призначення, організації міжнаукових, міжвідомчих творчих колективів, до складу яких входили б спеціалісти-криміналісти (вчені та практики), а також вчені в галузі інформатики, природничих та технічних наук.

15. Доцільно також виділити такі аспекти значення інтеграції знань: організаційно-методичне значення застосування інтеграції знань полягає в тому, що воно забезпечує організацію взаємодії спеціалістів різного профілю при дослідженні одних і тих самих носіїв інформації в складних технологічних циклах шляхом виділення відповідних проміжних завдань та побудови алгоритмів спеціальних дій; організаційно-управлінське значення застосування інтеграції знань полягає в забезпеченні взаємодії структурних підрозділів — експертних, оперативних, слідчих служб та підрозділів; процесуальне значення застосування інтеграції знань полягає у можливості найбільш обґрунтованого вирішення проблеми процесуальної відповідальності експерта за дачу висновку в умовах, коли його спеціальні знання дозволяють йому взяти участь у формуванні кінцевого висновку, що підвищує його об’єктивність та вірогідність.

16. Необхідно виділити такі загальні завдання, які стоять перед науково-дослідним напрямом інтеграції знань у загальній теорії криміналістики: подальше удосконалення загальної теорії криміналістики та судової експертизи; подальша систематизація понятійного апарату криміналістики та судової експертизи з урахуванням об’єктивних процесів інтеграції знань; розвиток і вдосконалення понятійного апарату та термінології судової експертизи на основі інтеграції знань; розкриття інтеграційних зв’язків судової експертизи, різних розділів криміналістики, інших наук; розробка нових класифікаційних систем у судовій експертизі, які базуються на інтеграційних зв’язках та інтеграції знань, відповідно до положень науки і потреб практики; визначення нових інтеграційних напрямів наукових досліджень в галузі судової експертизи; теоретичне обґрунтування використання наукових розробок, які базуються на інтеграції знань, в експертній практиці; розширення сфери використання комп’ютерних технологій в розробці та вдосконаленні інтеграційних експертних досліджень.

17. У практичній діяльності необхідно виділити такі загальні завдання щодо використання інтеграції знань в криміналістиці: забезпечення науково обґрунтованої інформації про сутність та види явищ, що зустрічаються при виконанні наукових досліджень, яка базується на інтеграції знань; досягнення простоти, доступності класифікацій, які базуються на інтеграції знань, легкості сприйняття та розуміння їх вченими та практиками; використання класифікацій, які базуються на інтеграції знань, при проведенні наукових досліджень; забезпечення використання методик експертного дослідження, які базуються на інтеграції знань.

18. Як самостійну групу слід виділити завдання, виконання яких спрямоване на ефективніше використання розроблених наукою класифікацій, що побудовані на основі класифікації знань в межах навчально-педагогічної діяльності. Не дивлячись на те, що закономірності педагогічної діяльності не входять у предмет науки криміналістики та не впливають на розробку практичних рекомендацій, забезпечення можливості використання розроблених загальною теорією криміналістики класифікацій в навчанні і вдосконаленні професійних знань експертів та інших кадрів правоохоронних органів має важливе значення.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl