Кластерний аналіз лісового сектору Карпатського регіону України Ситуація

Вид материала

Документы

Содержание Практика і методологія Дипломатична процедура.  Ресурси. Перспективи застосування і застереження

Подобный материал:

• М. Київ 2010 Галузева угода, 805.99kb.
• М. Київ 2010 Галузева угода, 805.05kb.
• Бібліографія літературних джерел, в яких наявні відомості щодо земноводних І плазунів, 342.27kb.
• Програми реконструкції та розвитку вузькоколійної залізниці берегово іршава, виноградово, 249.93kb.
• Методика аналізу та оцінки стійкого розвитку регіону Аналіз та оцінка стійкого розвитку, 596.86kb.
• 1 Об’єктивна необхідність впровадження концепції сталого розвитку в Україні, 826.09kb.
• Концепція реформування та розвитку лісового господарства, 93.95kb.
• План заходів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара з удосконалення, 161.21kb.
• Стратегія розвитку фінансового сектору україни до 2015 року (проект) 2008, 1160.34kb.
• Назва модуля: Проектний аналіз Код модуля: епі 6042 С01, 19.6kb.

Кластерний аналіз лісового сектору Карпатського регіону України

Ситуація


Карпатський регіон України – найбагатший в Україні за лісовими ресурсами. Ліси дають сировину для галузей економіки, мають протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоровче, природоохоронне та соціальне значення. 


Водночас до сьогодні не існувало цілісних рамок, які б об’єднували лісогосподарський та деревообробний підсектори, а також всі їхні галузі, не кажучи вже про не деревинні ресурси, такі як туризм на базі лісових екосистем, ягоди й гриби. Внаслідок чого ці підсектори часто розглядаються як ізольовані, деякі компоненти окремого сектору і зв’язки між ними не є узгодженими, лісогосподарська та деревообробна галузі не враховані або поверхнево враховані в процесі прийняття рішень органами влади. Одним із побічним ефектів такої ситуації є вкрай низький рівень співпраці між учасниками лісового сектору – лісівниками та деревообробниками, постачальниками продукції для галузі та її виробниками, науковими закладами, що готують фахівців для галузі та виробництвом, що аж ніяк не сприяє ефективній роботі лісового сектору та сталому розвитку територій.


У 2006 році для проекту FORZA стала очевидною необхідність отримати ширшу картину про поточний економічний стан та про потенціал майбутнього розвитку лісового сектору та сприяти кооперації між його учасниками.  Так виникла ідея проведення Кластерного аналізу лісового сектору Карпатського регіону України та розробки рекомендацій для кластерного менеджменту.


Практика і методологія

Що таке кластер? Це група галузей та організацій, які взаємопов’язані відносинами купівлі – продажу, та / або які мають спільну інфраструктуру, замовників та персонал, та чия взаємодія сприяє конкурентній перевазі.

 

Кластерний аналіз ґрунтується на двох ключових поняттях: «системний підхід» і «сталий розвиток», які були покладені в основу Кластерного аналізу лісового сектору Карпатського регіону України. В двох словах концепція Кластерного аналізу полягає у системному аналізі всіх галузей, підгалузей, зв’язків, структур і процесів лісового сектору для виявлення потенційних кластерів. Внаслідок цього виробляється стратегія розвитку регіону, котра в результаті допомагає владним структурам формувати політику, а бізнес колам, інвесторам – приймати зважені рішення.


Прикладами найбільш відомих кластерів є: в галузі комп'ютерної техніки й інформаційних технологій – у Силіконовій долині (США); зв'язку й телекомунікацій – у Гельсінкі (Фінляндія), кіновиробництва – в Голівуді (США), аерокосмічної промисловості – у Московській області (Росія). В Україні відомі будівельний кластер в хмельницькому, народних промислів в Івано-Франківську, добування та переробки каменю у Житомирі.


Кластерний аналіз лісового сектору здійснений в рамках проекту FORZA для чотирьох областей українських Карпат (Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької). Протягом 2007 – 2008 років над ним спільно працювали Національний лісотехнічний університет України (НЛТУУ) за методологічної підтримки Міжнародного Інституту Лісу та Деревини Університету Мюнстера, Німеччина) та численні українські партнери і зацікавлені сторони. Фінансову підтримку надала Швейцарська агенція розвитку та співробітництва.


Дипломатична процедура.  Ресурси.


Основними сторонами, зацікавленими у проведенні Кластерного аналізу та використанні його результатів, є:

• органи влади чотирьох областей Карпатського регіону,
  
• підприємства лісового сектору,
  
• місцеві громади та громадські організації,
  
• освітні установи, та
  
• підприємства суміжних галузей (транспорт, фінансові установи, консалтингові організації тощо).
  

При цьому бізнес структури бачать для себе вигоди від створення кластеру і ініціюють цей процес, а от ключова роль у процесі підтримки створення кластерів належить органам влади, адже саме держава визначає політику, формує нормативно-правову базу (податкове, експортне законодавство), створює інфраструктуру – тобто впливає на те, може чи не може цей чи інший сектор розвиватись. Саме тому проект FORZA був впевнений, що корисність результатів кластерного аналізу залежатиме від безпосередньої зацікавленості органів влади.


Для цього у 2007 році  проектом FORZA була проведена велика підготовча робота для забезпечення підтримки кластерного аналізу на високому рівні на протязі всього періоду впровадження.


- було організовано та проведено три масштабні конференції в Ужгороді і Львові (80-100 учасників в кожній) для презентації концепції Кластерного аналізу, визначення методології, формування кола виконавців, та нарешті презентації кінцевого звіту, а також низка зустрічей у більш вузькому колі групи дослідження та аналізу.
- для отримання згоди від органів влади проектом FORZA спільно з Національним лісотехнічним університетом НЛТУУ (основним виконавцем) було здійснено зустрічі в кожній з чотирьох областей з представниками облдержадміністрації, управління лісового господарства та приватного сектору. Під час цих зустрічей всі учасники висловили підтримку запропонованого кластерного аналізу з метою збалансованого  розвитку економіки лісового господарства та найбільш ефективного використання потенціалу областей Карпатського регіону.
- паралельно формувалася робоча група дослідження та аналізу (ключова група виконавців) та мережа зацікавлених сторін, представники якої збирали та надавали інформацію групі дослідження та аналізу.
- через те, що впровадження аналізу залежатиме від багатьох партнерів, робочих груп та осіб, існував потенційний ризик, що вхідні дані (внески, послуги) чи вихідні дані (дані дослідження, інформація, звіти) можуть бути нездійснені, не надані чи невчасно надані. Існував також ризик, що змістять лідерів ключових організацій і в результаті може змінитися співпраця та підтримка проекту. Через те було підписано чотири тристоронні Меморандуми про взаєморозуміння між проектом FORZA, НЛТУУ та кожною з чотирьох облдержадміністрацій Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької областей, згідно з яким вищенаведені сторони погоджуються діяти у дусі співпраці та здійснювати усі необхідні кроки для сприяння успішному і вчасному плануванню, здійсненню та завершенню кластерного аналізу, а саме:

• Надавати сприяння у забезпеченні необхідними ресурсами (кваліфікованими кадрами, логістичними, організаційними ресурсами) для вчасного ефективного здійснення аналізу
  
• Сприяти забезпеченню надання необхідної найновішої статистичної, аналітичної та іншої інформації для задіяних у кластерному аналізі робочих груп
  
• Делегувати представника(ів) ОДА та сприяє залученню представників інших органів влади, підприємств та організацій, за їх згодою, до складу Робочої групи дослідження та аналізу
  
• Сприяти розповсюдженню інформації про результати аналізу зацікавленим сторонам
  

Окрім того, до групи виконавців увійшли представники Мінпромполітики, Державного комітету лісового господарства України та його управлінь в областях. Такі принципові домовленості були ключовими для того, аби розпочати надзвичайно масштабний як за географією, обсягом, так і за бюджетом, проект з Кластерного аналізу.


Весь 2008 рік йшла робота над кластерним аналізом за участю багатьох сторін. Інформація про розвиток дослідження регулярно надавалася партнерам та засобам масової інформації. За допомогою використання мережі зацікавлених сторін в процесі впровадження налагодилися постійні, міцні зв’язки із владою, тими, хто приймають рішення. Сподіваємося, що це в майбутньому стане поштовхом для реалізації кластерної концепції.


Результати

 

Кластерний аналіз продемонстрував, що в Карпатському регіоні існує потенційний кластер лісового сектору.


Застосування поняття кластеру до лісового сектору Карпатського регіону дозволяє цілісно розглядати увесь процес виробництва та переробки деревинних й пов’язаних з ними недеревинних ресурсів. Перший в Україні ґрунтовний аналіз можливостей усіх галузей економіки, що використовують лісові ресурси, засвідчив, що лісовий сектор карпатських областей посідає 4 місце в економіці, а не пасе задніх — коли розглядається окремо як деревообробка, лісовий туризм, гриби/ягоди тощо. Лісовий сектор працевлаштовує біля 52 тисяч чоловіків та жінок. Це демонструє важливе соціально-економічне значення лісового сектору в економіці регіону.


Існує реальний потенціал посилення позицій лісового кластеру у таких напрямках, як деревообробка, дерев’яне домобудування, лісовий туризм, переробка недеревинної лісової продукції. Завдяки цьому можливе створення нових робочих місць та підвищення доходів  населення. Однак, це вимагає спільних координованих зусиль всіх зацікавлених сторін на різних рівнях: органів влади, бізнесу і громади.

 

Перспективи застосування і застереження


Наразі результати Кластерного аналізу та рекомендації для влади, бізнесу та громади широко публікуються та  розповсюджуються всім зацікавленим сторонам, але про  досягнення своє мети ми зможемо говорити лише тоді, коли ці інформація та рекомендації будуть застосовуватися органами влади, бізнесом та громадою, а також коли визріє критична маса підприємливих людей, котрі порозуміють, що настала пора об’єднатися у кластер для кооперування та спільного представлення інтересів за межами країни та на внутрішньому ринку.