Це комплекс відповідних заходів державного регулювання економіки, спрямованих на боротьбу з інфляцією. Банк міжнарóдних розрахýнків
| Вид материала | Документы |
- Комплекс взаємопов’язаних, спрямованих на досягнення певних цілей та заходів щодо регулювання, 289.51kb.
- Податки в системі державного регулювання економіки, 724.69kb.
- ТО89 модернізація системи державного регулювання економічного розвитку країн, 138.09kb.
- Реферат на тему, 205.97kb.
- План. Класична теорія як теоретична база державного невтручання в економіку. Кейнсіанська, 192.46kb.
- 2. Методи державного регулювання економіки 5 Тема Стратегія соціально-економічного, 346.36kb.
- Методи регулювання інфляції, 85.78kb.
- Назва реферату: Місце фінансового механізму в системі державного регулювання економіки, 175.82kb.
- Затвердити план заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією, на 2012 рік, 21.73kb.
- Р І шенн я 25. 08. 2011 №360 м. Дніпродзержинськ Про затвердження міських заходів,, 109.76kb.
Аваль - письмове фінансове зобов’язання, форма гарантії банку або фірми, що сприяє підвищенню довіри до фінансових можливостей власників оборотного кредитно-грошового документу.
Агрегат М0 - відображає масу готівки, яка перебуває поза банками в обігу, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить.
Агрегат М3 - охоплює гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків.
Акредитив - розрахунковий чи грошовий документ, який засвідчує право фізичної чи юридичної особи отримати у банківській установі зазначену в ньому суму.
Акцепт - зобов'язання (згода) платника (трасата) на оплату або гарантування у визначений термін оплатити переказний вексель (тратту), виставлений до оплати рахунок, задовольнити інші вимоги про оплату; згода трасата на оплату векселя.
Антиінфляційна політика – це комплекс відповідних заходів державного регулювання економіки, спрямованих на боротьбу з інфляцією.
Банк міжнарóдних розрахýнків– спеціалізований міждержавний фінансовий інститут, який об’єднує на акціонерній основі частину фінансових ресурсів центральних банків 30 країн.
Банківський кредит – форма кредиту, за якою грошові кошти надаються в позику банкам.
БАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ - переказування банком певної суми грошей з рахунку переказодавця за його дорученням.
БАНКНОТИ - банківський білет, кредитні знаки грошей різної вартості, які випускаються центральними банками держав як засіб обігу та платежу
Біметалізм — грошова система, за якою в основі грошового обігу були два метали — золото і срібло.
Валютна інтервенція — це пряме втручання центрального банку країни у функціонування валютного ринку через купівлю-про-даж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці.
ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА - складова економічної і зовнішньоекономічної політики держави. Здійснюється шляхом впливу на операції з валютою, на розмір валютного курсу
ВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ - централізовані спеціальні запаси іноземної валюти, сконцентровані в системі національного банку країни або у міжнародних фінансово-кредитних установах для гарантування своєчасного здійснення розрахунків у зовнішньоекономічних операціях.
ВАЛЮТУВАННЯ - зазначення строку, з якого починається нарахування процентів на суми, які дебітуються або кредитуються.
ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ - реальна купівельна (платіжна) вартість грошової одиниці тобто можливість придбати певну кількість товарів і послуг на одну грошову одиницю в умовах даної кон'юнктури ринку та поточного рівня цін.
Вексель – ЦП, який засвідчує безумовні грошові зобов’язання сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселю.
Відкритий пенсійний фонд – недержавний пенсійний фонд, учасниками якого може бути будь-хто.
ГРОШОВА БАЗА- це готівка та обов’язкові резерви комерційних банків.
ГРОШОВА МАСА - показник фінансової статистики, що характеризує кількість (обсяг) грошей, які знаходяться в обігу. Регулювання грошової маси (суми грошових знаків і цінних паперів) здійснюється національним (центральним) банком країни.
ГРОШОВА РЕНТА - третя форма земельної ренти, яка передбачає сплату за користування землею не продуктами, вирощеними на цій землі, а грішми.
ГРОШОВА РЕФОРМА З ДЕНОМІНАЦІЄЮ – це обмін старих грошових знаків на нові проводиться в певній пропорції (укрупнення грошової одиниці) з одночасним перерахуванням у цій же пропорції між грошових показників.
ГРОШОВА РЕФОРМА КОНСЕРВАТИВНОГО ТИПУ - нова грошова одиниця, розширюючи сферу свого функцонального застосування, витсня стар грош поступово. В результат протягом певного часу, коли в обгу знаходяться дв грошов одиниц стара й нова, вдбуваться вдповдна сегментаця сфери грошового обгу.
ГРОШОВА РЕФОРМА КОНФІСКАЦІЙНОГО ТИПУ – обмін грошей змінюється таким чином, що частина старих грошей вилучається з обігу без заміни на нові.
ГРОШОВА РЕФОРМА ПАРАЛЕЛЬНОГО ТИПУ - це грошова реформа, що передбачає випуск в оборотнових грошових знаків здійснюється поступово і на паралельно з випуском старих грошових знаків і вони певний час функціонують одночасно.
ГРОШОВА РЕФОРМА ФОРМАЛЬНОГО ТИПУ – купюри одного зразка замінюються на купюри іншого зразка, а масштаб цін залишається незмінним.
ГРОШОВА СИСТЕМА - встановлена державою система організацій, дій, правил, законодавчих актів, яка регламентує грошовий обіг у державі і грошові відносини суб'єктів підприємницької діяльності.
ГРОШОВА СИСТЕМА ВІДКРИТОГО ТИПУ- це економічна система в якій втручання держави у регулювання валютних відносин всередині країнами є мінімальним, що виражається у повній конвертованості валюти і ринковому механізмі регулювання валютного ринку.
ГРОШОВА СИСТЕМА ЗАКРИТОГО ТИПУ-грошова система,в якії передбачається використання валютних обмежень завдякиізоляції національної економіки від світової.
ГРОШОВИЙ АГРЕГАТ М1- вимірник грошей, що включає готівку, дорожні чеки і поточні чекові депозити; включає гроші в агрегаті М0 + запаси коштів на розрахункових і поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.
ГРОШОВИЙ АГРЕГАТ М2- це гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів підприємств і організацій та інших спеціальних рахунках, кошти Держстраху, валютні заощадження.
Грошовий агрегат - це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.
ГРОШОВИЙ АГРЕГАТ L – міра високоліквідних активів, що додає до М3 короткострокові цінні папери Державної скарбниці, комерційні папери, довгострокові євродолари, ощадні облігації та банківські акцепти.
ГРОШОВИЙ КАПІТАЛ - капітал, нагромаджений суб'єктами підприємницької діяльності і неприбуткової діяльності, виражений у наявності резервів грошових коштів, які можуть бути використані для поповнення основних фондів, вдосконалення технології виробництва, на розвиток соціальних програм з метою підвищення ефективності діяльності та піднесення матеріального добробуту населення.
ГРОШОВИЙ МЕХАНІЗМ - система функцій і засобів впливу грошового ринку на економічні процеси у державі.
ГРОШОВИЙ ОБІГ [ОБРАЩЕНИЕ ДЕНЕЖНОЕ] - 1. Безперервний рух грошей як за-собу оплати праці, послуг, купівлі товарів, здійснення розрахунків 1 платежів, надання допомоги, повернення боргів тощо. 2. Су-купність усіх платіжних засобів, що вико-ристовуються у країні в певний проміжок часу (величина грошового обігу
ГРОШОВИЙ РИНОК (ДЕНЕЖНЫЙ РЫНОК] - сфера обігу та умови соціально-економічного і політичного характеру, за яких відбувається формування ресурсів, пропозиція, попит, реалізація і споживання особливого товару грошей. Основними факторами, які характеризують Г.р. і впливають на його розвиток, є співвідношення попиту і пропозиції, від якого залежать ціни та обсяги купівлі, продажу, обороту. Розрізняють за регіональними ознаками: ринок країни, окремих її регіонів, міст, ринок світовий, окремої групи країн (напр.. Європейський ринок, ринок країн Балто-Чорноморської Асамблеї, ринок Великої Британії), за функціональними ознаками: національний Г.р., ринок зарубіжних валют, ринок цінних паперів, ринок позичкових капіталів тощо.
ГРОШОВИЙ ТОВАР - товар, який виконував чи виконує функції грошей, загального еквівалента. У різні часи таким товаром виступали свійські тварини, хутро, прикраси, зерно, пізнішецінні метали, коштовності. У країнах із слаборозвинутою економікою такі функції часто виконують споживчі товари, коли за відсутністю грошових ресурсів заробітну плату сплачують товарами.
ГРОШОВИЦ АГРЕГАТ М3 – вимірник грошей, що додає до М2 строкові депозити великого номіналу, довгострокові угоди про зворотний викуп, взаємні фонди грошового ринку.
ГРОШОВІ АГРЕГАТИ - різновиди грошей і грошових засобів, що різняться між собою ступенем ліквідності у певних умовах кон'юнктури грошового ринку, властивістю маневрового перетворення у готівкові гроші.
ГРОШОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ - Зобов'язання держави і її органів, гарантійно обумовлені необхідністю сплати державних замовлень, виплати соціальних зобов'язань, викупу цінних паперів і сплати процентів та дивідендів на них, повернення і погашення кредитів.
Грошово-кредитна політика – одна з найважливіших підсистем економічної політики держави, сукупність заходів у сфері грошового обігу та кредиту, що направлені на регулювання економічного росту, стримання інфляції, забезпечення зайнятості, вирівнювання платіжного балансу.
ДЕБЕТОВІ КАРТКИ - один з видів "пластикових грошей", якими можна здійснювати платежі на суму здійсненого вкладу на поточний рахунок банку. Д.к. не створюють додаткової купівельної спроможності для їх власника.
ДЕВАЛЬВАЦІЯ - офіційне зниження вартості грошової одиниці, проведене відповідно до законодавства країни керівними органами держави: зниження (зменшення) золотого вмісту у грошовій одиниці, зниження курсу грошової одиниці країни відносно твердої валюти інших держав.
ДЕВІЗИ - 1. Міжнародні платіжні засоби у вигляді векселів, чеків, переказів, акредитивів, виставлені іноземним банком, що мають бути оплачені за кордоном в іноземній валюті.
ДЕКРЕТНІ ГРОШІ - грошові знаки, які вводяться в обіг декретом органів влади, постановою уряду як тимчасовий засіб платежу. Справжня їх купівельна цінність визначається не тільки номіналом, а й кон'юнктурою ринку, співвідношенням попиту і пропозиції, рівнем цін, кількістю товарів, які можна купити надану суму грошей.
ДЕМОНЕТИЗАЦІЯ - позбавлення державною владою монет з вмістом благородних металів (срібла і золота) сили законного платіжного засобу.
Депозитний сертифікат – письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання депозиту.
Державний борг – сума коштів, отриманих від випущених, але не погашених державних позик.
Державний кредит – специфічна форма кредитних відносин, у яких позичальником є держава, а кредиторами юридичні або фізичні особи.
ДЕФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА - сукупність регулюючих заходів уряду щодо державних фінансів і грошово-кредитної сфери з метою отримання інфляції та оздоровлення платіжного балансу шляхом обмеження деяких видів ділової активності, що може призвести до уповільнення економічного піднесення.
ДЕФЛЯЦІЯ - Процес стримування збільшення грошової маси через вилучення з обігу надлишкових паперових грошей, випущених під час інфляції.
Дисконт – різниця між заданою вартістю у майбутньому та її теперішньою величиною.
ДИСКОНТНА ПОЛІТИКА - облікова грошово-кредитна політика, підвищення або зниження облікових ставок процента за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал. Проводиться центральними банками. Підвищуючи облікову ставку, центральний банк сприяє зниженню попиту на кредитні гроші, знижуючи процент активізує попит.
ДОЛАРИЗАЦІЯ - широке використання конвертованої валюти (в основному доларів) у комерційно-торговельних операціях і грошовому обігу.
ДОЛАРИЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ - широке надпланове, непрогнозоване використання у грошовому обігу іноземної грошової одиниці - доларів при операціях товарообігу.
ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ - електронна система платежів - безготівкові розрахунки між продавцями й покупцями, банками та їхніми клієнтами, що здійснюються через комп'ютерну мережу, систему зв'язку із застосуванням засобів кодування інформації і її автоматичної обробки.
ЕМІСІЙНА СИСТЕМА - законодавче встановлений порядок випуску в обіг грошових знаків. Є складовою частиною грошової системи.
ЕМІСІЙНЕ САЛЬДО - результат операцій центральних банків щодо випуску і вилучення грошей з обігу за певний період.
ЕМІСІЙНИЙ БАНК - емісійний орган, який відповідає за емісію грошей; як правило, - центральний національний банк країни
ЄВРОПЕЙСЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА - запроваджена у 1979 р. форма організації валютних відносин і валютного обліку в середовищі країн ЄЕС (пізніше ЄС) з метою забезпечення стабільності валютного курсу цих країн і поліпшення міжнаціональних економічних зв'язків, стимулювання інтеграції їхніх економік. Є.в.с. виконує такі функції: підтримка стабільності ринкового курсу своїх валют в обумовлених межах котирування; виключне використання у валютних операціях єдиної грошової одиниці ЕКЮ (з 1999 р. впроваджена інша спільна валюта - євро), яка базується на визначеному опосередкованому "кошику" національних валют; надання фінансової допомоги (кредитів) урядам тих країн, які мають фінансові труднощі.
Заклад – застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателю.
Заставна – спосіб забезпечення будь-якого (в тому числі кредитного) зобов’язання.
ЗАСТЕРЕЖНИЙ МОТИВ ПОПИТУ НА ГРОШІ-економічні суб*єкти бажають мати запас грошей як ресурс купівельної спроможності на непередбачювані потреби.
Індосамент – передавальний напис на цінних паперах, який підтверджує перехід права на одержання боргу до іншої особи. Цей напис роблять на зворотному боці або на додатковому аркуші.
ІНКАСО - банківська розра-хункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта отримує на під-ставі розрахункових документів гроші, пере-раховані клієнтові за відвантажені товарно-матеріальні цінності чи надані послуги, і за-раховує ці кошти на банківський рахунок клієнта. Розрізняють чисте І. (І. простих і переказних векселів, чеків та інших платіж-них документів) і документарне І. (І. комер-ційних документів). За виконання І. банки стягують комісійну плату.
Інститут спільного інвестування - корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість
ІНТЕРВЕНЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ - одна із форм втручання центральних банків і казначейств у кредитно-фінансову і валютну сфери шляхом регулювання попиту і пропозиції на кредит, цінні папери, національну та іноземну валюту.
ІНФЛЯЦІЙНА СПІРАЛЬ - взаємозалежне підвищення заробітної плати та ринкових цін. У зв'язку із підвищенням цін працівннітних борговіх забовязень між суб’єктами економічних відносин.ики вимагають підвищення заробітної плати, але зростання доходів призводить до збільшення грошової маси, що веде до подальшого росту цін.
ІНФЛЯЦІЯ - знецінення грошей, що проявляється у формі підвищення цін на товари першої необхідності та послуги, зумовленого не підвищенням їхньої якості, а зниженням валютного курсу; зниженням реальної заробітної плати. Спричинюється передусім переповненням каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою за відсутності адекватного збільшення товарної маси.
ІНФЛЯЦІЯ ВИДАТКІВ - інфляція, що проявляється у підвищенні цін на ресурси, фактори виробництва, внаслідок чого зростають витрати виробництва та обігу, а з ними і ціни на виготовлену продукцію.
ІНФЛЯЦІЯ ГАЛОПУЮЧА - інфляція, що розвивається стрімкими темпами. Виникає за кризових ситуацій в економіці.
ІНФЛЯЦІЯ ЕКСПОРТОВАНА - інфляція, що пере-носиться з одних країн в інші у процесі між-народних економічних зв"язків, які впли-вають на грошовий обіг, платоспроможний попит і ціни. ІНФЛЯЦІЯ ІМПОРТОВАНА - інфляція, що вини-кає під впливом факторів зовнішньоеконо-мічного походження (напр., надмірним при-пливом у країну іноземної валюти, підви-щенням цін на імпортні товари).
ІНФЛЯЦІЯ ПОВЗУЧА - інфляція, що проявляється у тривалому поступовому підвищенні цін.
ІНФЛЯЦІЯ ПОПИТУ - інфляція, яка викликається перевищенням попиту над пропозицією товарів і послуг, що веде до зростання цін.
Іпотека – вид застави нерухомого майна (землі, підприємств, споруд, будов, тощо, безпосередньо пов’язаних з землею) з метою отримання грошової позики.
Іпотечний кредит – особлива форма кредиту, пов’язана з наданням позик під заставу нерухомого майна.
Іпотечний сертифікат - це цінний папір, що засвідчує майнове право його власника на отримання платежів, яке виникло в результаті здійснення факторингової операції з іпотечними зобов’язаннями.
Казначейське зобов’язання – вид державних ЦП, що засвідчує внесення їх власником грошових коштів до бюджету і дає право на одержання фіксованого доходу протягом строку володіння цими паперами.
КАЗНАЧЕЙСЬКІ БОНИ - один із видів державних цінних паперів, що являють собою довгострокові державні зобов'язання; е ринковими цінними паперами
КАЗНАЧЕЙСЬКІ ВЕКСЕЛІ - дер-жавні цінні папери, що являють собою ко-роткострокові грошові зобов'язання і випуска-ються на строк від 3 до 12 місяців.
КАЗНАЧЕЙСЬКІ НОТИ - 1. Різновид паперових грошей, що випускають у деяких країнах міністер-ства фінансів або державні фінансові органи в порядку казначейської емісії. 2. Один із видів середньострокових держав-них зобов'язань, що випускаються на пре-д'явника. 3. Різновид ринкових державних цінних паперів.
КВАЗІГРОШІ -безготівкові кошти на строкових та ощадних вкладах у комерційних банках.
КЕМБРІДЖСЬКИЙ ВАРІАНТ КІЛЬКІСНОЇ ТЕОРІЇ ПОПИТУ НА ГРОШІ-підхід,який був розроблений Маршалом та Пігу. За цим підходом попит на гроші пропорційний доходу.Акцентував увагу на індивідуальному виборі і не заперечував впливів процентних ставок. за цим підходом гроші мають 2властивості;1.гроші фукц.як засіб обміну 2.гроші як засіб нагромадження.
Кліринговий банк – банк, який здійснює взаємозалік вимог економічних агентів.
КЛІРИНГОВІ РОЗРАХУНКИ - взаєморозрахунки на ос-нові клірингу, заліку взаємних вимог через клірингові банки, розрахункові клірингові палати.
Комерційний банк – фінансово-кредитна установа, яка діє на підставі ліцензії центрального банку і може здійснювати у сукупності такі види операцій – залучення коштів, розміщення коштів, касово-розрахункове обслуговування.
Комерційний кредит – товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних ресурсів і характеризує кредитну угоду між 2 суб’єктами господарської діяльності.
КОНВЕРТОВАНІСТЬ ВАЛЮТИ] - вільний обмін гро-шових одиниць країни на валюту інших країн і на міжнародне визнані платіжні за-соби.
Консорціумний кредит – надається при тимчасовому добровільному об’єднанні комерційних банків для розв’язання конкретно господарських питань.
КОНТИНГЕНТУВАННЯ ЕМІСІЇ - законодав-че обмеження емісії банкнот.
КОРЕСПОНДЕНТСЬКИЙ РАХУНОК - банківський рахунок фізичної або юридичної особи, що виконує фінансові, комерційні доручення від імені іншої особи і за її рахунок.
КОРИДОР ВАЛЮТНИЙ - межа коливання валютного курсу, що встановлюється з метою його дер-жавного регулювання і підтримки націо-нальним банком за допомогою закупівлі і продажу валюти.
Корпоративні облігації – облігація, що випускається для фінансування приватних підприємств. По корпоративним облігаціям підприємці отримують дохід за рахунок більш низької процентної ставки у порівнянні з банківським відсотком, а володар корпоративних облігацій отримує вигоду за рахунок більш низького оподаткування свого прибутку.
Кредит – це форма прояву кредитних відносин, форма руху позичкового капіталу.
Кредитна система – сукупність кредитних відносин, форм та методів кредитування, а також система кредитних інститутів.
Кредитна спілка – самоврядна демократична організація, в якій тільки її спілчани визначають види послуг, що надаються, та умови їх надання, метою не є отримання прибутку, а економія коштів її членів.
Кредитний документ – це документ, який засвідчує наявність кредитних відносин.
Кредитний ризик - ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями (тобто ризик того, що сплата позичальником відсотків і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься)
КРЕДИТНІ ГРОШІ – це неповноцінні знаки вартості, які виникають і функціонують в обігу на основі кредитних відносин та є борговими забовязаннями суб’єктів ринкової економіки.
Кредитор – це особа, яка надає позику.
Кредитоспроможність – здатність позичальника вчасно і в повному обсязі повернути кредит і сплатити за нього відсотки.
КУПІВЕЛЬНА СПРОМОЖНІСТЬ ГРОШЕЙ - Здатність грошової одиниці вико-нати функцію платежу - бути обміняною на певну кількість товарів відповідних асорти-менту і якості. Залежить від рівня цін, тари-фів і послуг. Показником К.с.г. є індекс, зво-ротний до індексу цін.
Лихварський капітал – несе невиробничих характер, надається під високі відсотки. В давнину надавався купцям і це було дуже ризиковано.
ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ЦІН - перехід від державного ціноутворен-ня до системи вільних ринкових цін (ринко-вого ціноутворення).
ЛІБОР - середня ставка процента, за яким лондонські банки нада-ють позики першокласним банкам на рин-ку європейських валют. Л. визначає нижню межу кредиту, що змінюється
Лізинг – довгострокова оренда з правом викупу.
ЛОМБАРДНА СТАВКА - процентна ставка, за якою централь-ний банк видає кредити комерційним бан-кам під заставу цінних паперів.
Ломбардний кредит – короткостроковий кредит, який видається під заставу рухомого майна. Предметом застави при л.к. можуть бути речі, цінні папери, дорогоцінні метали.
МЕХАНІЗМ ГРОШОВОЇ ТРАНСМІСІЇ -ме-ханізм впливу зміни пропозиції грошей на рішення суб'єктів господарств, підприємств щодо обсягів витрат на товари і послуги.
МІЖНАРОДНА ВАЛЮТНА ЛІКВІДНІСТЬ -забезпеченість міжнародних тор-гово-економічних і кредитно-фінансових відносин взаємоприйнятними для країн-партнерів платіжними коштами. Характе-ризує здатність існуючої валютної системи безперервно здійснювати розрахунки між країнами за допомогою міжнародних пла-тіжних засобів.
МОНЕТА РОЗМІННА - дрібна металева монета, що вико-ристовується здебільшого для розміну папе-рових купюр,
МОНЕТАРНЕ ПРАВИЛО - згідно з цим правилом маса грошей в обігу щорічно має збільшуватись темпами, рівними потенціальному темпу зростання валового національного продук-ту. Для країн з розвиненою економікою він дорівнює 3-5 %.
МОНЕТИЗАЦІЯ ВВП – доведення маси грошової маси в обороті до рівня, достатнього для успішної реалізації всього обсягу вироблених товарів та послуг, погашення боргових забовязень.
МУЛЬТИПЛІКАТОР ГРОШЕЙ - числовий коефіцієнт, який відображає, наскільки зросте чи зменшиться пропозиція грошей при збільшенні чи зменшенні грошової маси на одну грошову одиницю.
Номінальна процентна ставка – ставка, яка пропонується фінансово-кредитними установами.
НОРМА ОБОВЯЗКОВИХ РЕЗЕРВІВ – це встановлена ЦБ для всіх банків і інших депозитних установ норма обов’язкового збереження залучених коштів на кореспондентських рахунках ЦБ без права їх використання і без виплати відсотків на них.
НУЛІФІКАЦІЯ - позбав-лення документів юридичної сили; визнан-ня їх недійсними, анулювання: стосовно грошей - метод стабілізації валюти, коли держава скасовує знецінені грошові знаки, вилучає їх з платіжного обороту й замінює новими (в разі інфляції, девальвації, зміни політичної влади тощо).
Облігація – емісійний ЦП, яка містить зобов’язання емітента виплатити її власнику (кредитору) номінальну вартість по закінченні встановленого строку і періодично виплачувати визначену суму відсотка.
ОБЛІКОВА СТАВКА - ставка процента, під яку центральний банк надає кредити комерційним банкам для попов-нення їхніх грошових резервів і кредитуван-ня клієнтів. Чим вища О.с. центрального бан-ку, тим вищий процент утримують комерційні банки за наданий ними кредит, і навпаки.
ОВЕРДРАФТ - особлива форма надання короткострокового кредиту клієнтові банку у разі, коли сума банківського кредиту перевищує залишкове сальдо на рахунку клі-єнта.
ОПЕРАЦІЇ "АУТРАЙТ" - ва-лютні операції, в яких обмінний курс валю-ти обумовлений завчасно, задовго до здій-снення операції.
ОПЕРАЦІЇ НА ВІДКРИТОМУ РИНКУ – це найбільш застосований інструмент монетарної політики,що полягає у тому,що ку пуючи цінні папери на ринку ЦБ додатково спрямовуєв оборот певну суму грошей ціна збільшує банківські резерви,а потім загальну масу грошей
ОФШОРНІ ЗОНИ - окремі регіони, адміністративні центри де-яких країн; вищими державними органами визначені для цих зон спеціальні заохочу-вальні пільгові податки, митні збори, вільне ввезення та вивезення товарів 1 валют, пільгові процентні ставки за кредит, вільний обіг іноземних валют з метою заохочення іноземного капіталу взяти участь в еконо-мічному розвитку цих регіонів.
ОЩАДНІ СЕРТИФІКАТИ - різновид кредит-них документів у вигляді письмових підтвер-джень ощадного банку або іншої кредитної установи щодо грошових вкладів, що гаран-тують право вкладника коштів після закін-чення встановленого строку отримати вклад з належними процентами.
ПАРИТЕТ ВАЛЮТНИЙ - законодавче встановлене співвід-ношення між двома валютами, яке є осно-вою валютного курсу. У часи існування золотого стандарту поняття П. в. визначало-ся золотим вмістом валют. У сучасних умо-вах визначається на підставі спеціальних прав запозичення (СПЗ) та за купівельною спроможністю валют.
ПАРИТЕТ КУПІВЕЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ - визначене співвідношення вар-тості асортиментного набору товару або вартості послуг, згрупованих за певними споживчими і вартісними ознаками певної країни до аналогічного набору товарів і послуг інших країн, що вимірюється співвід-ношенням валютних курсів (паритетом ва-лют). Визначається (оцінюється) за так зва-ною формулою Паше на основі міжнародних індексів цін.
Пенсійний фонд – спеціалізовані фінансові посередники, основним завданням яких є акумулювання коштів з метою забезпечення статку громадян після забезпечення ними пенсійного віку.
позичальник – особа, яка отримує позику.
позичковий капітал – капітал, як правило у грошовій формі, який надається на умовах платності, строковості, поверненості.
позичковий процент – економічна категорія, яка являє собою ціну позичкового капіталу.
ПОПИТ НА ГРОШІ – це запас грошей, які прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб’єкти на певний момент.
ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ – це загальна кількість грошових агрегатів, яка знаходиться на руках і на рахунках суб’єктів грошового ринку і може бути використана на ньому.
Процентна ставка – плата за кредит у відсотковому вираженні до суми кредиту у розрахунку на певний період часу: рік, місяць.
ПРОЦЕНТНИЙ АРБІТРАЖ - операція, що поєднує у собі ва-лютну (конверсійну) і депозитну операції. Во-на спрямована на регулювання банками і фір-мами (арбітражерами) валютної структури своїх короткострокових активів і пасивів з метою отримання прибутку за рахунок різ-ниці в процентних ставках по різних валютах.
РАНТЬЄ - особа (соціальна група людей), ос-новним джерелом доходу якої є проценти від наданих у позичку грошей або від придба-них цінних паперів.
Реальна процентна ставка – ставка, скорегована на величину очікуваного або фактичного рівня інфляції.
РЕВАЛЬВАЦІЯ - 1. Офіційне підвищення золотого вмісту наці-ональної валюти або фактичне підвищення валютного курсу відносно міжнародних ва-лютних грошових одиниць. Один із методів стабілізації внутрішнього грошового обігу після подолання інфляції. 2. Переоцінка ба-лансу, зокрема його основного капіталу і резервів, з тим, щоб врахувати ефект обез-цінення грошей.
Ремітент – особа, що отримує гроші при операціях з векселем.
РЕПО - Угода про зворотну купівлю раніше проданого товару.
РЕСТРИКЦІЯ - 1. Обмеження кредитів, що їх надає центральний банк ко-мерційним банкам. Таке обмеження приз-водить, як правило, до загального обмежен-ня кредитів, що надаються підприємствам, фірмам, отже, до зменшення капіталовкла-день, що викликає зниження темпів еконо-мічного зростання.
РЕФІНАНСУВАННЯ - від-шкодування старої державної заборгова-ності шляхом випуску облігацій нової пози-ки, головним чином, заміни короткотермі-нових зобов'язань, строк погашення яких закінчується, довгостроковими цінними паперами або облігаціями.
Рефінансування – повне або часткове погашення кредиту за рахунок отримання нових кредитів, зазвичай нові кредити беруть під менші відсотки.
РИНОК ЄВРОДОЛАРІВ - загальноєвропейський ринок американських доларів, що характеризуєть-ся високою мобільністю й оперативністю. Складається з кількох сотень банків-посеред-ників, що знаходяться у .найбільших фінан-сових центрах Європи.
Ринок позичкових капіталів – специфічна сфера товарних відносин, в яких об’єктом угоди є наданий в позику грошовий капітал і на нього формується попит і пропозиція.
Роялті - Платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування.
СЕНЬОРАЖ -дохід від емісії грошей.\
СИМВОЛІЧНІ ГРОШІ -засоби платежу, вартість або ку-півельна здатність яких набагато пере-вищує витрати на їх виробництво або ефект їх альтернативного використання не як гро-шей. Прикладом є розмінні монети, папе-рові гроші. Вартість їх виготовлення істотно нижча від їхньої вартості як грошових знаків.
СИМЕТАЛІЗМ - 1. В-во грошей зі сплавів дорогоцінних металів. 2. Забезпечення паперових грошей золотом і сріблом.
СІБОР - ставка за міжбанківськими депозитами в іноземній валюті на сінгапур-ському ринку.
СОЛО-ВЕКСЕЛЬ - зви-чайний вексель з підписом однієї особи, яка має здійснити платіж.
СПЕКУЛЯТИВНИЙ МОТИВ ПОПИТУ НА ГРОШІ – це коли економічні суб’єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей для того, щоб претворити їх у високодохідні фінансові інструменти.
Споживчий кредит – кредит, який надається на споживчі цілі населенню.
Ставка позичкового проценту – кількісний вираз позичкового проценту.
СТЕРЛІНГОВА ЗОНА -валютне угруповання держав, очо-люване Великобританією, грошові системи та розрахунки за зовнішньоекономічними операціями яких зорієнтовані на англійську валюту і здійснюються у фунтах стерлінгів.
Супрабанкывська система – сукупність фінансових посередників, які створені на базі багатосторонніх угод між державами.
ТЕЗАВРАЦІЯ (ТЕЗАВРУВАННЯ) -- 1. Нагромадження гро-шей населенням внаслідок вилучення їх з обігу та зберігання нагромадженої готівки поза кредитними установами. 2. Нагромадження приватними особами золота у фор-мі багатства, скарбу. 3. Формування золото-го запасу держави.
ТЕОРІЯ ПЕРЕВАГ ЛІКВІДНОСТІ – теорія, я ку розробив Кейнс. Суть якої полягає в тому, що в основі попиту на гроші лежать 3 мотиви: операційний, спекулятивний, застережний.
ТРАНСАКЦІЙНИЙ ВАРІАНТ КІЛЬКІСНОЇ ТЕОРІЇ ПОПИТУ НА ГРОШІ -
Трасант – особа, яка виписує вексель.
Трасат – особа, яка має заплатити за векселем.
Тратта – перевідний вексель, випущений експортером і призначений для оплати імпортеру, який може оплатити вексель за рахунок сплати за отриманий товар.
Фактор – перевіряє кредитоспроможність як покупця, так і продавця.
Факторинг – продаж дебіторської заборгованості разом з наданням бух., юр., консульт. послуг.
ФІДУЦІАРНА ЕМІСІЯ - емісія банкнот, інших грошових знаків, не забезпечена запасом дорогоцінних металів емісійного банку. Історично емісія банкнот здійснювалася лише за наявності золотого запасу, що становив певну частку вартості випущених банкнот. З часом від цього від-мовилися, і тепер Ф.е. є основною формою емісії грошей.
Фінансове посередництво – особливий вид зв’язку між постачальниками і споживачами капіталу, який полягає не лише в опосередкуванні руху капіталу, але й всієї необхідної інформації.
Фінансовий лізинг – це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.
Фірмовий кредит – кредити, які підприємство отримує поза безпосереднім зверненням до фінансових посередників.
ФЛОУТ- це підсумкове чисте збільшення загальгальної суми резервів у банківській системі. Дорівнює різниці між активом „грошові документи в процесі обігу” і пасивом – „відстроченим врахуванням грошових документів”
Форфейтинг – операції з приводу придбання фінансовим агентом (форфейтором) комерційного зобов’язання покупця перед кредитором.
Франчайзинг – фінансово-кредитна операція для забезпечення прибуткової діяльності малого бізнесу, ліцензія великого підприємства малому на продаж продукції чи надання послуг під його маркою.
Франшиза – ліцензія, яка надається на продаж продукції чи надання послуг при франчайзингу.
Центральний банк – банк, який має виключне право на емісію банкнот, розробляє та реалізує грошово-кредитну політику співпрацює з органами державної влади, комерц. банками та міжнародними фін. кредитними установами.
Чек – спеціальний грошовий документ встановленої форми, в якому чекодавець дає розпорядження банку сплатити вказану в ньому суму чекопред’явнику.
ШВИДКІСТЬ ОБІГУ ГРОШЕЙ - кількість обертів на рік, яку кожна грошова одиниця із загальної їх маси, що перебуває в обігу, здійснює в процесі придбання товарів. Обчислюється як відношення номінального національного продукту до маси грошей в обігу.