Показники демографії

Вид материала

Документы

Содержание 4. Ресурси охорони здоров’я 5. Амбулаторно-поліклінічна допомога 6. Діяльність стаціонарів 7. Діяльність допоміжних та діагностичних служб

Подобный материал:

• Перелік питань до заліку з дисципліни «Статистика фінансів», 17.59kb.
• План виступу директора Гадяцького науково методичного центру Смірнової Т. Ю. Вступ, 345.75kb.
• Реферат на тему: індекси, 49.38kb.
• Перепис українців відклали на рік, 63.05kb.
• План Основні показники господарської діяльності Принципи оцінки господарських засобів, 163.96kb.
• 1. Загальні положення, 3788kb.
• Удк336. 748. 12 Хомич Марія Миколаївна, студентка Волинський національний університет, 32.24kb.
• №1-підприємництво (квартальна), 3277.24kb.
• План подальших дій 2 Які переваги показників моніторингу результативності виконання, 3115.82kb.
• Silva rerum або соціальна історія східної галичини другої половини XVIII ст. Пером, 365.01kb.

3.Показники первинного виходу на інвалідність

За 2011 рік вперше визнано інвалідами усього по області – 3793 чол., що на 2,5% більше, ніж минулого року (у 2010 році – 3702). Показник первинної інвалідності серед дорослого населення у 2011 році становив 45,8 на 10 тисяч дорослого населення проти 44,4 у 2010 році, тобто більше на 3,2%.

У працездатному віці визнано інвалідами 2812 особи, що на 2,2% менше, ніж минулого року (у 2010 році – 2875). Показник первинного виходу на інвалідність серед працездатного населення зменшився, і становить 50,3 на 10 тисяч працездатного населення (у минулому році – 52,7).

Найвищий інтенсивний показник в наступних районах:

• Компаніївський район – 64,1;
  
• Новомиргородський район – 63,4;
  
• Олександрівський район – 58,9.
  

Найнижчий інтенсивний показник в Олександрійському районі – 39,1.

В 2011 році зберігається минулорічна структура розподілу первинно визнаних інвалідами по групах інвалідності як серед дорослого, так і серед працездатного населення.

Серед дорослого населення вперше визнано інвалідами І групи – 448 чол. (11,8%), ІІ групи – 1263 чол. (33,3%) та ІІІ групи - 2082 чол. (54,9%). У минулому році серед дорослого населення вперше визнано інвалідами І групи – 446 чол. (12,0%), ІІ групи –1274 чол. (34,4%) та ІІІ групи - 1982 чол. (53,5%).

Серед працездатного населення вперше визнано інвалідами І групи – 202 чол. (7,2%) , ІІ групи – 902 чол. (32,1%) та ІІІ групи - 1708 чол. (60,7%). У минулому році серед працездатного населення вперше визнано інвалідами І групи – 240 чол. (8,3%), ІІ групи – 958 чол. (33,3 %) та ІІІ групи - 1677 чол. (58,3 %).

Первинна інвалідність за причинами інвалідності серед дорослого і серед працездатного має структуру минулого року.

Серед дорослого населення вперше визнано інвалідами внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання – 107 (2,8%), інвалідів внаслідок загального захворювання – 3105 (81,9%), інвалідів з числа військовослужбовців – 121 (3,2%); інвалідів з дитинства – 460 (12,1%).

У минулому році серед дорослого населення вперше визнано інвалідами внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання – 91 (2,5 %), інвалідів внаслідок загального захворювання – 3038 (86,1%), інвалідів з числа військовослужбовців – 86 (2,3%); інвалідів з дитинства – 487 (13,2% ).

У працездатному віці вперше визнано інвалідами внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання – 47 (1,7%), інвалідів внаслідок загального захворювання – 2220 (78,9%), інвалідів з числа військовослужбовців – 86 (3,1%), інвалідів з дитинства – 459 (16,3%).

У минулому році в працездатному віці вперше визнано інвалідами внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання – 38 ( 1,3 %), інвалідів внаслідок загального захворювання – 2294 (79,8 %), інвалідів з числа військовослужбовців – 57 (2,0 %), інвалідів з дитинства – 486 (16,9 %).

Зменшилась кількість вперше визнаних інвалідами з числа працюючих до 1214 чол. (21,7 на 10 тис. населення у працездатному віці), проти минулого року 1649 чол. (в минулому році 29,31). Із них інвалідів І групи – 75 осіб , ІІ групи – 402 особи, ІІІ групи – 737 осіб.

Нозологічна структура первинно визнаних інвалідами в 2011 році, як і в минулому, має майже однаковий склад, як серед дорослого, так і серед працездатного населення. Дещо збільшилась кількість первинно визнаних інвалідами внаслідок хвороб кістково-м’язової системи серед дорослого населення (на 0,9%) та дещо зменшилась кількість первинно визнаних інвалідами внаслідок травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників (1,4%).

Нозологічна структура первинно визнаних інвалідами серед дорослого населення має такий вигляд: новоутворення – 21,2%, хвороби системи кровообігу – 18,2%, хвороби кістково-м’язової системи – 10,7%, травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників – 9,6%, деякі інфекційні та паразитарні хвороби – 8,3%, у т. ч. туберкульоз – 6,3%.

Нозологічна структура первинно визнаних інвалідами серед працездатного населення має такий склад: новоутворення – 19,1%, хвороби системи кровообігу – 13,8%, травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників – 11,3%, деякі інфекційні та паразитарні хвороби – 11,1%, у т. ч. туберкульоз – 8,4%, хвороби кістково-м’язової системи – 9,0%.

Всього переоглянутих інвалідів – 11788 осіб. Із них 75 осіб, безтерміново визнаних інвалідами, які звернулися за ІПР.

Група інвалідності:

- підтверджена – 10036;

- підвищена – 384;

- знижена – 559.

Повністю реабілітовано – 1,7 % ( у 2010 – 2,5%).

Частково реабілітовано – 12,5 % ( у 2010 – 19,4 %).

Сумарний показник реабілітації – 6,6 % ( у 2010 – 9,7 %).

Всім інвалідами складено індивідуальні програми реабілітації інвалідів.


4. Ресурси охорони здоров’я

Медичну допомогу населенню області на початок 2012 року надавали 729 медичних закладів, в тому числі 56 лікарняних закладів, з них 10 міських лікарень, 21 центральна районна лікарня, 14 дільничних лікарень; 13 диспансерів; 106 самостійних амбулаторно-поліклінічних закладів, в тому числі 91 сільська лікарська амбулаторія; 6 стоматологічних поліклінік, 3 санаторії, 3 самостійні станції швидкої медичної допомоги, 495 ФАПів, 10 здоровпунктів і т.д.

В мережі лікувально-профілактичних закладів області за 2011 рік відбулися наступні зміни:

1. Число лікарняних закладів змінилось з 63 до 56 за рахунок скорочення:

- дільничних лікарень з 20 до 14 - 5 дільничних лікарень реорганізовані в амбулаторії (Верблюжська ДЛ Новгородківського району, Комишеватська та Глодоська ДЛ Новоукраїнського району, Родниківська ДЛ Олександрівського району, Великовисківська ДЛ Маловисківського району), 1 дільнична лікарня (Коробчинська Новомиргородського району) об’єднана в складі РТМО;

- районна лікарня (Новопразька Олександрійського району) реорганізована в міську лікарню;

- міських лікарень залишилось 10, але відбулась зміна їх складу – 1 лікарня об’єднана в складі РТМО (Капітановська Новомиргородського району), районна лікарня (Новопразька Олександрійського району) реорганізована в міську лікарню;

- центральних районних лікарень залишилось 21, але в їх складі є районне територіальне медичне об’єднання „Новомиргородське”, що створене на базі ЦРЛ з об’єднанням міської лікарні, дільничної лікарні та 3 сільських лікарських амбулаторій.


2. Число самостійних амбулаторно-поліклінічних закладів зменшилось з 107 до 106 за рахунок змін у складі сільських лікарських амбулаторій: 5 дільничних лікарень реорганізовані в амбулаторії, 3 сільські лікарські амбулаторії реорганізовані у ФАПи (Інгулокам’янська СЛА Новгородківського району, Зеленська Петровського району, Триліська Олександрівського району), 3 сільські лікарські амбулаторії ввійшли у склад РТМО (Панчевська, Петроострівська, Оситнязька Новомиргородського району).


3. Загальна чисельність ФАПів скоротилась з 526 до 495 у зв’язку з наступними змінами: 35 ФАПів закриті (Бобринецький район – 1, Добровеличківський район – 4, Кіровоградський – 2, Знам’янський – 4, Компаніївський – 1, Маловисківський – 2, Новоукраїнський – 5, Новомиргородський – 2, Олександрійський – 9, Петровський – 1, Олександрівський - 4), одночасно в Новоукраїнському районі в селі Войнівка створено новий ФАП, 3 сільські лікарські амбулаторії реорганізовані у ФАПи.


5. Закрито 8 пунктів швидкої та невідкладної медичної допомоги при закладах сільських адміністративних районів (при Павлишській селищній амбулаторії, при Рівненській дільничній лікарні, при сільських лікарських амбулаторіях: Липняжська, Великосеверинівська, Крупська, Бандурівська, Новостародубська, Луганська).


На протязі 2011 року у лікувально-профілактичних закладах області скорочено 286 ліжок, у тому числі: в ЛПЗ м.Кіровограда - 150 ліжок (60 ліжок у ЦМЛ, 15 ліжок у ЛШМД, 45 ліжок в 1-у пологовому будинку, 30 в 2-у пологовому будинку), 29 ліжок у Новоукраїнському районі (28 за рахунок дільничних лікарень, 1 в ЦРЛ), 15 у Олександрівському районі (Родниківська ДЛ реорганізована в АЗПСМ), 10 у Маловисківському районі (Великовисківська ДЛ реорганізована в АЗПСМ), 7 у Онуфріївський ЦРЛ, 5 в Устинівський ЦРЛ, 5 у Гайворонському районі (3 у Завалівській міській лікарні та 2 в ЦРЛ), 5 ліжок у Новгородківській ЦРЛ, 5 у Новопражській міській лікарні Олександрійського району, 1 ліжко у Долинській ЦРЛ, 39 ліжок у СМСЧ № 19, 15 ліжок у СМСЧ №17.

Таким чином, загальна чисельність лікарняних ліжок в стаціонарах області на 01.01.2012 року становить 9103, а забезпеченість ліжками 91,4 на 10 тисяч населення (2010 рік – 93,6).

Проводилась оптимізація кількості ліжок в розрізі профілів в відповідності до потреби: чисельність терапевтичних ліжок зменшилось на 101 ліжко за рахунок скорочення, кардіологічних ліжок на 15 ліжок, гастроентерологічних для дорослих скоротилось на 20 ліжок, нефрологічних для дорослих на 10 ліжок, інфекційних для дорослих на 12 ліжок, хірургічних для дорослих на 8 ліжок, травматологічних для дорослих на 13 ліжок, урологічних для дорослих на 15 ліжок, пологових на 5 ліжок, патології вагітності на 40 ліжок, гінекологічних ліжок на 34 ліжка, неврологічні для дорослих на 42 ліжка, офтальмологічні для дорослих на 10 ліжок. Одночасно збільшилась кількість педіатричних ліжок на 5, інфекційних для дітей на 4, 30 терапевтичних ліжок обласної лікарні перепрофільовані в діагностичні.

В усіх центральних районних лікарнях станом на 01.01.2011 року функціонують відділення та палати інтенсивної терапії.

Сумарна планова потужність поліклінік у 2011 році склала 24921 відвідувань у зміну або 250,2 проти 249,1 на 10 тисяч населення у 2010 році.

Забезпеченість фізичними особами лікарів (без зубних) у 2011 році залишилась практично на рівні 2010 року і становила 33,3 на 10 тисяч населення (при середньому показнику по Україні за 2010 рік 43,2). Залишається вкрай недостатньою забезпеченість сільських лікарських дільниць лікарськими кадрами - на кінець 2011 року 24 сільських лікарських амбулаторій не мали жодної зайнятої посади лікаря за винятком стоматолога. Показник укомплектованості штатних посад лікарів зайнятими посадами становить 85,7% проти 86,4% у 2010 році, фізичними особами – 65,9 проти 65,6% у 2010 році (за даними форми 47-здоров).

Збільшилась питома вага атестованих лікарів, яка у 2011 році склала 69,6 % проти 71,2% у 2010 році (по Україні за 2010 рік – 68,3%). Серед всіх лікарів 26,7% мають вищу кваліфікаційну категорію (2010 рік – 25,3%); першу - 29,5% (2010 рік – 30,4%); другу – 13,4% (2010 рік – 15,5%) (по Україні за 2010 рік відповідно 31,5%, 24,8%, 12,0%).

Забезпеченість середнім медичним персоналом у 2011 році становила 99,7 проти 100,8 на 10 тисяч населення, що менше рівня 2010 року на 1,1% (по Україні 2010 рік – 94,0). Відсоток атестованих середніх медичних працівників становить 66,4% проти 65,4% у 2010 році (Україна 2010 рік – 63,7).

На кінець 2011 року 28 ФАПів не мали жодної зайнятої посади середнього медперсоналу.

Дефіцит лікарів у цілому по області за 2011 рік становив 1514 осіб (2010 рік - 1640), а середнього медперсоналу 736 осіб (2010 рік - 693).


5. Амбулаторно-поліклінічна допомога

Загальна кількість відвідувань у поліклініку, включаючи відвідування вдома за 2011 рік становила 8699,7 тисяч проти 8806,6 тисяч за 2010 рік, що в розрахунку на одного жителя складає 8,71 (2009 рік відповідно 8714,7 тис. і 8,52, Україна 2010 рік – 10,8). Абсолютне число відвідувань в поліклініку зменшилось на 106,9 тисячі, а показник в розрахунку на одного жителя не змінився.

Найнижчі показники кількості відвідувань на 1-го жителя у 2011 році склалися у Долинському районі – 5,4, Голованівському – 5,5, Кіровоградському – 6,0, Олександрівському – 6,4.

Збільшується кількість осіб, пролікованих у денних стаціонарах поліклініки. Так, у 2002 році на 1820 ліжках проліковано 52256 хворих, у 2004 році на 1841 ліжку – 57631 хворий, у 2005 році на 1877 ліжках – 59417 хворих, у 2006 році на 1908 ліжках – 59864 хворих, у 2007 році на 1912 ліжках 59294 хворих, у 2008 на 1940 ліжках проліковано 59409 хворих, у 2009 на 1947 ліжках проліковано 59208 хворих, у 2010 році на 2028 ліжках проліковано 61971 хворий, у 2011 році – на 2227 ліжках 63118 хворих.

Збільшився показник забезпеченості ліжками денних стаціонарів поліклінік і становить 22,4 на 10 тисяч населення проти 20,2 у 2010 році, тобто на 10,9%. Рівень госпіталізації в денні стаціонари поліклінік у 2011 році становив 628,9 проти 612,7 у 2010 році, тобто на 2,6% більше.

За 2011 рік у денних стаціонарах поліклініки при центральних районних лікарнях проліковано 37,6% від всіх пролікованих у ДСП, при дільничних лікарнях та лікарських амбулаторіях – 34,4%, при міських лікарнях – 12,6%, при самостійних поліклініках, включаючи дитячі - 7,4%, при диспансерах – 3,3%, при жіночих консультаціях пологових будинків – 2,4% і т.д.

Стаціонари вдома у 2011 році були організовані в 135 лікувально-профілактичних закладах і в них було проліковано 58794 хворих. Показник кількості хворих, пролікованих у стаціонарах вдома у розрахунку на 10 тисяч жителів у 2011 році становив 585,8 проти 583,3 у 2010 році, або на 0,4% більше.

Розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики/сімейної медицини є одним із головних пріоритетів розбудови національних систем охорони здоров’я.

Станом на 1 січня 2012 року кількість закладів загальної практики/сімейної медицини по області становила 111, в них розгорнуто 191 дільниця (2010 рік відповідно 110 закладів та 193 дільниці). У сільській місцевості число закладів загальної практики/сімейної медицини збільшилось з 59 у 2002 році до 75 у 2011 році, або на 27,1%.

На початок 2012 року у закладах сімейної медицини працювало 112 сімейних лікарів, у тому числі 17 лікарів у сільській місцевості.

Укомплектованість фізичними особами штатних посад сімейних лікарів становить у 2011 році становила 70,2% проти 66,3% у 2010 році.

У цілому по області за 2011 рік профілактичними оглядами охоплено 99,0% контингентів дорослого населення, які підлягають профілактичним оглядам (2010 рік – 98,5%).

В розрізі територій області найнижчі показники охоплення профілактичними оглядами дорослого населення зареєстровані у Вільшанському районі – 95,9%, в Компаніївському – 96,1%, Олександрійському районі – 97,6%, Знам’янському районі – 97,8% і т.д.

Число осіб, що знаходились під диспансерним наглядом на кінець звітного року у розрахунку на 100 тисяч всього населення становила 63443,6, в т.ч. серед дорослих – 70151,0, серед підлітків – 44793,3, серед дітей – 28709,5. У порівнянні з 2010 роком названий показник збільшився серед всього населення на 1,5%, серед дорослих – на 1,4%, серед підлітків - на 5,1%, серед дітей – на 0,5%.

У розрізі міст та районів показник диспансерного спостереження серед всього населення змінювався від 74056,4 у м.Олександрія, 73935,6 – у Кіровоградському районі, 73439,8 - у Вільшанському районі, 71809,0 у Гайворонському районах до 44920,4 в Устинівському, 54580,9 – у Світловодському, 55386,8 - у Новоукраїнському районах.


За підсумками 2011 року стан щодо профілактичних флюорографічних оглядів серед дорослого населення поліпшився порівняно з попереднім роком. Показник охоплення профілактичними флюорографічними оглядами збільшився з 572 у 2010 році до 581,9 на 1000 дорослого населення у 2011 році (Україна 2010 рік - 550), однак ще залишається низьким у Новомиргородському – 397,5 та Голованівському районі – 394,2 на 1000 дорослого населення.

Найвищі показники флюорографічних оглядів дорослого населення спостерігаються у Новгородківському – 855,3, Гайворонському – 738,6 та Новоукраїнському районі – 718,7 на 1000 дорослого населення.

Активно проводяться профілактичні флюорографічні огляди за допомогою пересувних флюорографів обласного протитуберкульозного диспансеру. У 2011 році було охоплено 32909 осіб, що на 8,1% більше, ніж у 2010 році, при цьому взято на контроль 1476 осіб з виявленою патологією в легенях. Організація залучення населення до проходження профілактичних оглядів була найкращою в Олександрівському та Олександрійському районах, де навантаження на 1 флюорограф склало відповідно 117 та 143 особи на 1 робочий день. Недостатньо організували цю роботу у Долинському, Петровському та Вільшанському районах (39, 55 та 56 осіб на 1 робочий день).

В цілому по області залишається високою якість профілактичних оглядів. При профоглядах в області виявлено 415 хворих, що склало 56,6% від усіх вперше виявлених хворих на туберкульоз органів дихання, в попередньому році – 51,8%. Значно нижчим цей показник є у Знам'янському (34,1%) та Петровському (40,7%) районах. Висока якість профілактичних оглядів спостерігається Гайворонському (78,6) та Бобринецькому (74,3) районах.

Показник профілактичних оглядів серед дітей, яким була проведена туберкулінодіагностика, в середньому по області збільшився і склав 974,3 на 1000 дитячого населення (2010 рік - 973, Україна 2010 рік - 714).


У 2011 році в області проведена відповідна робота по профілактиці та боротьбі зі СНІДом. На сьогодні антиретровірусна терапія гарантована та безкоштовна, проводиться в амбулаторних умовах обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом. На початок 2012 АРВ – терапію отримує 234 хворих, з них 40 дітей (2010 рік – 190 всього). До кінця 2012 року до антиретровірусної терапії прогнозується залучити ще 80 хворих на ВІЛ/СНІД. Всі вагітні жінки, за їх добровільною згодою, проходять дворазове тестування на ВІЛ. Протягом 2011 року обстеження вагітних на ВІЛ було забезпечено в області на 99,9, на сьогодні область забезпечена в необхідній кількості діагностичними тест-системами для обстеження вагітних на ВІЛ. У 2011 році область отримала для вагітних тест-системи на суму 4.8 тис.грн. за рахунок коштів державного бюджету.

Протягом 2011 року закінчили вагітність пологами 95 ВІЛ – інфікованих вагітних. На сьогодні в області за накопичувальними даними зареєстровано 244 дитини, народжених інфікованими матерями із них у 57 підтверджено ВІЛ статус. Всі діти, народжені інфікованими матерями у віці до одного року отримують препарат бактісептол для профілактики пневмоцистної пневмонії, та адаптовані молочні суміші. У поточному році на ці цілі виділено із обласного бюджету кошти у сумі 50 тис. грн.

Станом на 1 січня 2012 року в області 90 дітей, народжених від ВІЛ- інфікованих матерів отримує щомісячну державну допомогу.

У поточному році обстеження донорської крові та її компонентів на ВІЛ забезпечено на 100%. Випадків переливання не тестованої донорської крові в області протягом останніх років не зареєстровано.

У звітному році продовжувалось 5% обстеження населення області на ВІЛ, обстежено 14575 осіб, діагностичними тест-системами, які були придбані за рахунок коштів обласного бюджету на загальну суму 98,7 тис грн. для обстеження хворих на опортуністичні інфекції придбано тест-систем на суму 40 тис. грн.

З метою розширення можливості доступу різних категорій населення до системи добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію в усіх районах області відкриті та функціонують кабінети «Довіра» з наданням послуг до-і після тестового консультування, анонімного та безкоштовного тестування на ВІЛ.

Згідно Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» рішенням сесії обласної ради від 19 червня 2009 року № 24 затверджена обласна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки. Відповідні програми затверджені райдержадміністраціями та міськвиконкомами.


6. Діяльність стаціонарів

У стаціонарах лікувально-профілактичних закладів області за 2011 рік проліковано 262,8 тисяч хворих проти 266,0 тисяч хворих у 2010 році, тобто на 1,2% менше минулого року. Рівень госпіталізації у розрахунку на 100 жителів змінювався від 21,3 – у 2002 році, 22,4 – у 2004 році, 23,7 – у 2005 і 2006 роках, 24,6 у 2007 році, 24,8 у 2008 році, 25,5 у 2009 році, 26,3 у 2010 році до 26,0 у 2011 році, тобто збільшився в порівнянні з 2002 роком на 22,1%, у порівнянні з 2010 роком зменшився на 1,1%.

Число днів роботи ліжка за 2011 рік становило 341,3 проти 347,6 дня у 2010 році (Україна за 2010 рік – 329,4).

У розрізі міст та районів зайнятість ліжка коливається від 319,0 днів у Устинівському районі, 323,6 дня у Вільшанському, 325,5 дня у Світловодському, 325,9 дня у лікувально-профілактичних закладах м.Кіровограда та 326,7 дня у лікувально-профілактичних закладах м.Олександрії до 369,4 дня – у Новоукраїнському районі, 357,6 дня у Новоархангельському та Ульяновському районах.

Показник зайнятості ліжка по центральних районних лікарнях у
2011 році становив 338,2 дня проти 348,4 у 2010 році. Серед центральних районних лікарень недостатньо були завантажені ліжка в Устинівський ЦРЛ – 319,0 днів, в Олександрійській – 321,4 дня, у Вільшанській – 321,5 дня.

У дільничних лікарнях показник роботи ліжка становив за 2011 рік 356,9 дня проти 333,7 у 2010 році. Серед дільничних лікарень низькі показники зайнятості зареєстровані у дільничних лікарнях Знам’янського району – 322,7 дня, Кіровоградського району – 327,7 дня.

Серед обласних лікувально-профілактичних закладів найменша зайнятість ліжка у 2011 році в обласній дитячій лікарні – 312,4 дня, обласній туберкульозній лікарні – 318,7 дня та найбільша – в обласному онкологічному диспансері – 393,4 дня, в обласній психіатричній лікарні – 365,8 дня та в обласній лікарні – 363,7 дня.

В розрізі профілів ліжок найнижчі показники зайнятості у 2011 році зареєстровані на ліжках:

- нейрохірургічні для дітей – 60,4 дня;

- гематологічні для дітей – 171,8 дня;

- для вагітних та породіль – 187,7 дня;

- гнійні хірургічні для дітей – 212,1 дня;

- травматологічні для дітей – 251,8 дня;

- торакальні для дітей – 252,4 дня;

- ендокринологічні для дітей – 267,6 дня

- нефрологічні для дітей – 290,9 дня;

- інфекційні для дітей – 293,2 дня;

- психіатричні для дітей – 302,3 дня;

- урологічні для дітей – 303,6 дня;

- туберкульозні для дітей – 305,0 днів;

- інфекційні для дорослих – 315,6 дня;

- ортопедичні для дітей – 318,6 дня;

- кардіоревматологічні для дітей – 321,1 дня і т.д.


В 2011 році з перевантаженням працювали ліжка нефрологічні для дорослих – 512,7 дня, онкологічні для дітей – 419,2 дня, онкологічні для дорослих – 393,6 дня, хірургічні для дітей – 430,2 дня, психіатричні для дорослих – 370,3 дня, неврологічні для дорослих – 365,2 дня, офтальмологічні для дорослих – 375,7 дня, отоларингологічні для дорослих – 373,3 днів, імунологічні для дорослих – 369,0 днів, нейрохірургічні для дорослих – 390,5 дня, судинної хірургії – 369,2 дня, шкірно-венерологічні для дітей – 368,5 дня, педіатричні – 363,5 дня, ендокринологічні для дорослих – 366,8 дня, алергологічні для дорослих – 363,8 днів, ревматологічні для дорослих – 367,1 дня, проктологічні – 356,6 днів, гінекологічні – 353,2 дня, кардіологічні – 352,1 дня, шкірно-венерологічні для дорослих – 351,7 дня, наркологічні – 350,6 дня і т.д

Середня тривалість перебування хворого на ліжку змінювалась з 13,8 у 2002 році, 13,4 у 2004 році до 13,1 у 2005 і 2006 роках, до 12,7 у 2007 -
2009 роках, 12,3 у 2010 році до 12,1 дня у 2011 році тобто зменшились на 12,3% в порівнянні з 2002 роком та 1,6% в порівнянні з 2010 роком, що свідчить про інтенсифікацію лікувально-діагностичного процесу в стаціонарах області.

Лікарняна летальність у 2011 році становила 1,05 проти 0,99% в
2010 році, тобто на 6,1% більше.

Структура пролікованих в стаціонарі хворих практично не змінюється. У 2011 році за класами захворювань госпіталізовані хворі (дорослі) поділялись наступним чином (у відсотках до кількості всіх госпіталізованих):

хвороби органів кровообігу - 19,0

хвороби органів дихання – 11,6

ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду - 11,2

хвороби органів травлення - 8,6

хвороби сечостатевої системи - 9,9

новоутворення - 7,0

травми та отруєння - 6,5.

Середні строки лікування хворих у стаціонарі за 2011 рік становили
12,7 дня проти 12,8 дня у 2010 році тобто менше на 0,8%. По окремих захворюваннях показник середньої тривалості лікування в стаціонарах області за 2011 рік перевищує аналогічний показник по Україні за 2010 рік:

кишкові інфекції – 8,5 дня (Україна 7,0);

септицемії – 25,9 дня (Україна 19,9);

інші форми гострої ішемічної хвороби серця – 13,5 дня (Україна 11,1);

хвороба Крона та виразковий коліт – 15,8 дня (Україна 13,8);

хронічний гломерулонефрит – область 25,7 дня (Україна 13,4);

вроджені аномалії – 14,6 дня (Україна 10,8).

За 2011 рік проведено 107283 оперативних втручання, включаючи амбулаторні без абортів, проти 110705 у 2010 році, тобто на 3,1% менше. Показник кількості операцій у розрахунку на 10 тисяч населення у 2011 році становив 1069,0, що менше 2010 року на 2,3% (2010 рік – 1094,6).

В розрізі міст та районів області показник кількості оперативних втручань (включаючи амбулаторні) на 10 тисяч населення змінюється від 1213,6 у Бобринецькому районі, 1139,5 у ЛПЗ м. Олександрії, 1092,5 у Кіровоградському районі,1045,0 у Знам’янському районі до 426,3 у Ульяновському районі та 461,6 у Устинівському.

Показник післяопераційної летальності в стаціонарі у 2011 році становив 0,56%, що практично на рівні 2010 року (Україна 2010 рік – 0,54).

У розрізі районів та міст області найвищі показники післяопераційної летальності зареєстровані: у Олександрійському районі – 1,15%, у Ульяновському – 1,05%. По обласних лікувально-профілактичних закладах показник післяопераційної летальності становить 1,03%.

Післяопераційна летальність при терміновій хірургічній патології за 2011 рік становить 1,08 проти 0,94 у 2010 році. У той же час відмічається зниження післяопераційної летальності при проривній виразці шлунку - з 4,5 у 2010 році до 3,31 у 2011 році (Україна 2010 рік – 3,61), при шлунково-кишковій кровотечі – з 11,43 у 2010 році до 10,42 у 2011 році (Україна 2010 рік – 5,80), при гострому холециститі – з 0,51 до 0 (Україна 2010 – 0,61), при гострому панкреатиті – з 22,45 до 16,36 (Україна 2010 рік – 12,24).

У 2011 році в жіночих консультаціях області було взято під нагляд 10607 вагітних жінок, з них до 12 тижнів вагітності 92,3%. Показник раннього охоплення лікарським наглядом вагітних зріс у порівнянні з 2010 роком на 3,1% (2010 рік – 89,5%). З числа вагітних, які закінчили вагітність у 2011 році були обстежені терапевтом 100%, у тому числі до 12 тижнів вагітності 93,8%. (2010 рік відповідно – 100% та 91,7%). Показник охоплення вагітних дворазовим обстеженням на ВІЛ-інфекцію становив у 2011 році 99,7% проти 99,5% у 2010 році, обстеження УЗД дворазово до 22 тижнів вагітності у 2011 році 99,7% проти 99,1%.

За 2011 рік у пологових стаціонарах області було прийнято
10153 пологів проти 10205 пологів у 2010 році, що менше на 0,5%.

Питома вага ускладнених пологів у 2011 році становила 28,2% проти 33,3% у 2010 році.

Найбільш частими ускладненнями пологів у 2011 році були:

• пізні токсикози – 46,7 на 1000 пологів (2010 рік – 44,9);
  
• кровотечі в післяродовому і послідовому періоді – 9,1 на 1000 пологів (2010 рік – 11,9);
  
• анемії – 138,1 на 1000 пологів (2010 рік – 143,0);
  
• хвороби системи кровообігу – 19,0 на 1000 пологів (2010 рік – 20,4);
  
• аномалії родової діяльності – 62,5 на 1000 пологів (2010 рік – 77,0).
  

Кількість виконаних абортів (включаючи аборти проведені методом вакуум-аспірації) у 2011 році становила 4721, що в розрахунку на 1000 жінок фертильного віку складає 19,0 проти 20,6 у 2010 році, тобто зменшилась на 7,8% (Україна 2010 рік – 13,9).

Показник співвідношення абортів на 100 пологів зменшився з 50,9 у 2010 році до 46,5 у 2011 році, тобто на 8,6% (Україна 2010 – 33,5).

Збільшилось застосування сучасних методів контрацепції. Показник кількості жінок, що застосовують різні методи контрацепції (гормональні та ВМС) у розрахунку на 1000 жінок фертильного віку у 2011 році становив 336,4 проти 319,4 у 2010 році, тобто зріс на 5,3%.


7. Діяльність допоміжних та діагностичних служб

Можливості лабораторного обстеження на протязі року використовувались досить широко. За 2011 рік кількість лабораторних досліджень зросла у порівнянні з минулим роком на 357,3 тисяч, що пов’язано з розширенням переліку лабораторних досліджень. Збільшення числа гематологічних та біохімічних досліджень пояснюється дотриманням стандартів лікувально-діагностичного процесу в стаціонарах області. Крім того, у лікувально-профілактичних закладах впроваджені автоматичні гематологічні аналізатори, які дають змогу виконувати більший спектр гематологічних лабораторних досліджень.

Кількість аналізів на 100 відвідувань у поліклініку за 2011 рік становила 119,0 що практично на рівні 2010 року. Питома вага аналізів, зроблених у поліклініці (включаючи аналізи вдома) склала за 2011 рік склала 48,9% проти 50,7% у минулому році. Кількість аналізів на 1-го стаціонарного хворого у 2011 році становила 36,3 проти 33,7 у минулому році, тобто більше на 7,7%. На 3,4% збільшилась в області кількість аналізів у розрахунку на 1-го жителя: за 2011 рік показник становить 18,4 проти 17,8 у 2010 році.

Показник рентгендосліджень на 10 тисяч населення на рівні минулого року на і становить 4594,9 (область 2010 рік – 4595,9). Найбільший показник кількості обстежень на 10 тисяч населення у м.Олександрії – 5521,8, у Ульяновському районі – 5331,7, у Вільшанському районі – 4771,2, у Світловодському – 4499,0.

Переважну кількість досліджень становлять дослідження опорно-рухового апарату (38,7%) та органів грудної клітки (37,5%).

Активізувалося проведення профілактичних флюорографічних досліджень органів грудної клітки. Так, за 2011 рік виконано 478445 профілактичних флюорографій, що на 2069 або на 0,4% більше минулого року. Показник числа флюорографічних обстежень на 10 тисяч населення склав 5547,9 проти 5482,1 у 2010 році (Україна - 5349).

Збільшилась кількість проведених ультразвукових досліджень, яких в області за 2011 рік проведено 637,9 тисяч проти 596,1 тисяч у 2010 році. Число ультразвукових досліджень у розрахунку на 10 тисяч населення у 2011 році становить 6356,0 проти 5893,8 у 2010 році. Навантаження на 1 діючий апарат УЗД становить 7874,9 (Україна – 6878).

Обсяг функціональних досліджень в розрахунку на 10 тисяч населення збільшився з 8247,6 у 2010 році до 8598,8, або на 4,2%. На 100 відвідувань в поліклініку проведено 7,7 функціональних обстежень, на 100 стаціонарних хворих – 107,6 (2010 рік відповідно 7,3 і 102,9).

У 2011 році у 24 лікувально-профілактичних закладах області функціонували ендоскопічні кабінети. За 2011 рік в області проведено 24551 ендоскопічних досліджень. Навантаження на 1 ендоскопічний апарат у 2011 році склало 570,9 проти 562,7 1 у 2010 році, тобто збільшилось на 1,5% (Україна 2010 рік – 609).

Станом на 01.01.2012 року у 145 медичних закладах області функціонували фізіотерапевтичні кабінети. Кількість відпущених фізіотерапевтичних процедур у 2011 році складає 6094,1 тисяч (2010 рік – 5959,2 тис.). На 1 особу, що закінчила фізіотерапевтичне лікування, показник у 2011 році становив 14,4, що менше 2010 року на 4,6% (у 2010 році становив 15,1, Україна 2010 рік – 13,2), показник числа фізіотерапевтичних процедур на 100 відвідувань в поліклініку зріс з 48,4 у 2010 році до 50,6 у 2011 році, або на 4,5% (Україна 2010 рік – 27,9), показник числа фізіотерапевтичних процедур на 100 осіб, що поступили в стаціонар збільшився з 958,5 у 2010 році до 981,9 у 2011 році, або на 2,4% (Україна 2010 рік - 710) .