1Загальні положення

Вид материалаДокументы

Содержание


Таблиця 1.2 – Інтернет - магазини з продажу комп’ютерів за кордоном
1.1.1Опис процесу діяльності
Рисунок 1.5 – Схема структурна діяльності
1.1.2Опис функціональної моделі
1.1.3Схема функціональної структури
Таблиця 1.4 – Опис підсистем системи
1.2Огляд наявних аналогів
Таблиця 1.5 – Характеристики програмних засобів
1.3Постановка задачі
1.3.2Цілі створення
Подобный материал:



1Загальні положення

1.1Опис предметного середовища

Приклад 1



На даний момент вигляд Інтернет-магазинів з продажу комп’ютерної техніки України має наступний вигляд (табл. 1.1, 1.2):

Таблиця 1.1 – Інтернет - магазини з продажу комп’ютерів України

Найменування сайту

Рейтинг

nebesa.ua

28

diatrade.com.ua

25

nkt.ua

18

kpiservice.com.ua

18

tehnotrade.com.ua

14

delfics.com

12

itcity.com.ua

12

itcomp.ua

10



Таблиця 1.2 – Інтернет - магазини з продажу комп’ютерів за кордоном

Найменування сайту

Рейтинг

meijin.ru

50

falcon-nw.com

34

alienware.com

65

pcworld.co.uk

35



Приклад 2



На даний момент в столиці функціонує 118 готелів різної форми власності. З них 23 об’єкти відносяться до категорії «великих готелів», 60 вважаються «малими готелями», інші – гуртожитки (хостели). Загальний номерний фонд Києва оцінюється у 8,7 тисяч номерів, загальною місткістю 15,6 тисяч місць. Таким чином готелі столиці здатні забезпечити проживання близько 1 млн. чоловік на рік (рис.1.1).



Рисунок 1.1 – Структура готельного фонду

Головну роль у виборі туристом готелю відіграє класифікація, яка характеризує якість надаваних послуг. У світі діє близько 30 типів систем класифікації готелів. В Україні за основу прийнята французька система зірок.

Міжнародними сертифікатами на сьогоднішній день володіють 55 київських готелів.
  • п’ять зірок мають 3 готелі («Премьер Палас», «Опера», «Hayat»);
  • чотири зірки мають 8 готелів («Національний» , «Президент-готель», «Київский», «Київ», «Дніпро», «Подол-плаза», «Ривьєра», «Redisson SAS»);
  • три зірки мають 17 готелів («Либідь», «Турист», «Славутич», «Братислава», «Салют», «Русь», «Україна», «Пролїсок», «Кооператор», «Експрес», «Дружба», «Хрещатик», «Спорт», «Домус готель», «Джинтама», «Адрія», «Ардена»);
  • дві зірки мають 20 готелів («Дніпровський», «Госфельдслужба», «Верховина» та інші);
  • одна зірка – 7 готелів;
  • не сертифіковані – 65 готелів.

Приклад 3



В 2005 році загальний оборот платіжної системи CyberPlat ® досяг суми 1 мільярд 120 мільйонів доларів США. З них 97% припадають на оборот по прийому платежів від абонентів операторів мобільного зв'язку, 1% - від абонентів супутникового і кабельного телебачення. Решта 2% - платежі за фіксований зв'язок, комунальні послуги та доступ в Інтернет. З такими високими показниками "Кіберплат" (CyberPlat ®), безумовно, є найбільшою платіжною системою Росії. Загальна кількість точок прийому платежів системи "Кіберплат" (CyberPlat ®) збільшилася в першому півріччі 2006 року з 15000 до 21000.Настільки стійкий і динамічний ріст бізнесу став можливий завдяки підключенню до CyberPlat ® нових торгових мереж, дилерських компаній, мереж електронних терміналів самообслуговування, а також відділень і філій різних банків, насамперед у регіонах.

Інший приклад динамічного розвитку ринку є компанія ОСМП (Об’єднана Система Мобільних Платежів). Динаміку росту могла поглянути на рис. 1.2.



Рисунок 1.2 – Динаміка розвитку ОСМП

Приклад 4



Комп'ютерна мережа – система зв'язку між двома чи більше комп'ютерами. У ширшому розумінні комп'ютерна мережа (КМ) – це система зв'язку через кабельне чи повітряне середовище, самі комп'ютери різного функціонального призначення і мережеве обладнання. Для передачі інформації можуть бути використані різні види електричних сигналів чи електромагнітного випромінювання. Середовищами передавання у комп'ютерних мережах можуть бути телефонні кабелі, та спеціальні мережеві кабелі: коаксіальні кабелі, виті пари, волоконно-оптичні кабелі, радіохвилі, світлові сигнали.

В локальних мережах, як правило, використовується середовище передачі даних (моноканал), що розділяється, і основна роль відводиться протоколам фізичного і канального рівнів, оскільки ці рівні найбільшою мірою відображають специфіку локальних мереж. Мережева технологія — це погоджений набір стандартних протоколів та програмно-апаратних засобів що їх реалізовують, достатній для побудови локальної обчислювальної мережі. Мережеві технології називають базовими технологіями або мережевою архітектурою локальних мереж. Мережева технологія для передачі потоків даних [5] або архітектура визначає топологію і метод доступу до середовища передачі даних, кабельну систему або середовище передачі даних, формат мережевих кадрів тип кодування сигналів, швидкість передачі в локальній мережі. У сучасних локальних обчислювальних мережах широкого поширення набули такі технології або мережева архітектура, як: Ethernet, Token-ring, Arcnet, FDDI.

Маршрутизація - це задача знаходження шляху між комп'ютером, що відсилає дані та комп'ютером-одержувачем, але в зв'язаній моделі IP ця задача в основному зводиться до пошуку шляхів до шлюзів між мережами. Поки пакети даних знаходяться на окремій мережі або підмережі проблеми маршрутизації вирішуються за технологією, специфічною для інтерфейсу цієї мережі. IP маршрутизація[3] починається, коли потрібно передати дані між різними мережами з різними інтерфейсами. Якщо мережі отримувача та відправника безпосередньо зв'язані, то дані мають пройти через шлюз, що з'єднує мережі. Якщо ці мережі не зв'язані шлюзом, дані мають пройти через мережі, що знаходяться між відправником і одержувачем та шлюзами що їх з'єднують. Як тільки дані доходять до шлюзу на мережі отримувача, технологія маршрутизації цієї мережі спрямовує дані до отримувача.

Для знаходження маршруту до комп'ютера-отримувача система зберігає таблиці маршрутизації, які використовуються протоколами мережного рівня для вибору потрібного мережного інтерфейсу. Маршрутизаційна інформація зберігається у вигляді двох таблиць: перша - для маршрутів до хостів, друга - для маршрутів до мереж. Такий підхід дозволяє використовувати універсальні механізми визначення маршрутів як для мереж із розподіленим середовищем передачі даних , так і для мереж типу point-to-point. Визначаючи маршрут, модуль мережного протоколу (IP) спочатку переглядає таблиці для хостів, а потім для мереж. Якщо пошук не дає результату, то використовується маршрут по замовчуванню.

Визначення маршруту може базуватися на різноманітних показниках або комбінаціях показників. Програмні реалізації алгоритмів маршрутизації вираховують вартість маршруту для визначення оптимальних маршрутів до пункту призначення.

Існує багато підходів до задач пошуку оптимальних шляхів в мережі, що реалізовані в протоколах, за якими відбувається маршрутизація, таких як Interior Gateway Protocols: OSPF (Open Shortest Path First), Dual IS-IS (Intermediate System to Intermediate System), RIP (Routing Information Protocol), GGP (Gateway to Gateway Protocol); Exterior Gateway Protocols: BGP (Border Gateway Protocol), EGP (Exterior Gateway Protocol), Inter-AS Routing without Exterior Gateway; Static Routing.

Найрозповсюдженішими в Internet є реалізації алгоритмів вектору відстані та відкриття найкоротшого шляху.

Метою пошуку найкоротних шляхів для передачі даних, при тому що вони не перевантажували б кабелі в мережі є гарантоване надання якості обслуговування QOS [2] (Quality Of Service). Це означає, що провайдер, який надає послуги клієнтам у вигляді доступу до мережі Інтернет повинен виконувати вимоги гарантування якості обслуговування абонентів.

В процессі пошуку шляхів для маршрутів використовується інформація про завантаженість кабелів. В даній роботі пропонується динамічно обчислювати завантаженість, як відносну завантаженість, яка буде залежати від поточної. І буде тим більша, чим більша є поточна завантаженість.

Таким чином, постає необхідність розробки комплексу задач, який міг би бути впроваджений в систему управління та контролю комп’ютерної мережі, як оптимізатор навантаження на мережу. Інтеграція може бути проведена безпосередньо, встановленням комплексу задач як окремого модулю, або віддалено, з’єднуючись із віддаленим RMI сервером та викликаючи його функції. Сервер, котрий контролює мережу, повинен зібрати інформацію про поточний стан системи та передати її на оброблення комплексом задач. Для підвищення швидкості передання інформації по Інтернет, був обраний формат передачі даних xml. Після обробки отриманої інформації та визначення нових шляхів для існуючих маршрутів, модуль комплексу задач відсилає серверу відповідь у форматі xml, яка містить дані про шляхи.

Вибір способу інтеграції залежить від розмірів мережі та наявних ресурсів для проведення обчислювальних операцій. Чим більша мережа, тим більше даних прийдеться обробити для пошуку рішення та тим більше даних потрібно буде передати інформаційній технології. Якщо на сервері, контролюючому мережу, достатньо ресурсів для проведення обчислювальних операцій, то більш раціонально буде встановити модуль для комплексу задач безпосередньо на сервері, це зменшить витрати на передачу інформації. Але, якщо на сервері не має можливості виділити необхідну потужність, то краще встановити потужний віддалений сервер для комплексу задач, який буде проводити обчислювальні операції для пошуку нових шляхів для маршрутів в мережі.

На даний момент маршрутизація в комп’ютерних мережах виконується за допомогою різноманітних алгоритмів які можна розділити на:
  • адаптивні та не адаптивні;
  • глобальні та централізовані;
  • статичні та динамічні.

Для сучасних алгоритмів маршрутизації висуваються наступні вимоги:
  • точність;
  • простота;
  • надійність;
  • стабільність;
  • справедливість;
  • оптимальність.

Далеко не всі сучасні алгоритми задовольняють наведеним вимогам. Інформаційна технологія, що проектується, дозволить динамічно покращувати поточну завантаженість в комп’ютерних мережах, при цьому незалежно від обраного для мережі алгоритму маршрутизації. Тобто задача зводиться до зменшення відносної завантаженості в мережі незалежно від того, за яким алгоритмом маршрутизації визначаються в ній шляхи передачі даних.

1.1.1Опис процесу діяльності

Приклад 1


Розглянемо приклад, у якому показано які дії має виконати користувач для розсилки резюме роботодавцям, за допомогою UML діаграми діяльності (рисунок 1.3):



Рисунок 1.3 – Схема структурна діяльності

    Першим етапом процесу є пошук вакансії у наявних ресурсах (база даних вакансій, оголошення у Інтернет, тощо). У разі, коли бажана вакансія знайдена, контакти роботодавця фіксуються. Якщо ж вакансія не знайдена, то проводиться пошук схожих вакансій (критерій схожості визначає користувач самостійно).

    Наступним етапом є створення резюме. При цьому необхідно виконати текст листа та власне резюме. Коли і лист, і резюме створені, відбувається відправлення резюме роботодавцям, контакти яких були зафіксовані на першому етапі.

    За необхідності, процес може бути повторений.


Приклад 2


Розглянемо приклад, у якому показано діяльність переробних підприємств за допомогою UML діаграми діяльності (рисунок 1.4):



Рисунок 1.4 – Схема структурна діяльності

Далі має бути наведений опис моделі.

Приклад 3


Розглянемо приклад, у якому показано, які дії має виконати користувач для побудови карти розкрою за допомогою UML діаграми діяльності (рисунок 1.5):



Рисунок 1.5 – Схема структурна діяльності

Для того, щоб програма могла працювати, їй необхідні початкові дані. Під початковими даними розуміється набір фігур і розміри, з яких буде виготовлено меблі. Користувач вибирає «додати замовлення», вводить всі параметри, а саме фігури і відповідні розміри. Далі, якщо замовлень більше немає, відбувається побудова карти розкрою. Користувач вибирає відповідну команду, карта розкрою будується автоматично. Результати можна подивитися, вибравши команду відображення результатів на екран. Якщо користувачу необхідно внести зміни, то можна це також виконати, вибравши відповідну команду. Результат можна зберегти у вигляді картинки карти розкрою. В подальших створеннях замовлень можна буде використовувати попередні результати.

1.1.2Опис функціональної моделі

Приклад 1


Для проектування діаграми використання спочатку необхідно визначити дійових осіб (акторів), а потім визначити, які дії у системі може виконувати кожен з акторів. На рисунку 1.6 приведені актори системи:



Рисунок 1.6 – Актори системи

Нижче наведений опис кожного з акторів.
  • Адміністратор. Співробітник туристичної фірми, який має змогу вносити зміни до бази даних із інформацією про туристичні послуги, а також є ключовою особою при формуванні договору між клієнтом та туристичною фірмою.
  • Клієнт. Зареєстрований користувач сайті, має змогу переглядати перелік послуг туристичної фірми, а також виконувати замовлення туру.
  • Користувач. Незареєстрований користувач сайту (гість). Має права лише на перегляд інформації про туристичні послуги.

Тепер визначимо дії, які можуть виконувати актори системи (рисунок 1.7):



Рисунок 1.7 – Схема структурна варіантів використання

Розпишемо детальніше деякі з варіантів використань:
  • реєстрація – заповнення анкети на сайті, для збереження своїх даних в системі;
  • перегляд турів:

а) переглянути можливі тури – ознайомлення з турами, представленими на сайті;

б) перегляд новин – ознайомлення з "гарячими" пропозиціями;

в) знаходження туру – пошук туру за заданими параметрами (тип відпочинку, країна, тип пересування, місто, готель, кімната, тип харчування);
  • бронювання туру:

б) оформлення заявки – заповнення спеціальної форму на замовлення туру;

в) друк контракту – друк контракту з сайту згідно із підтвердженим замовленням;
  • перевірка системи:

а) перегляд замовлень – пошук замовлень, що можуть бути підтверджені та виконані на даний період;

в) ведення новин – створення, редагування, видалення новин про зміни у туристичних послугах (наприклад, сезоні туру, гарячі пропозиції, тощо);

г) ведення турів – створення, редагування, видалення туру за заданими параметрами (тип відпочинку, країна, тип пересування, місто, готель, кімната, тип харчування); можливість додавання цін по кожному пункту, а також фотокарток до туру.

Приклад 2


В процесі складання плану поставок продукції від її виробників до споживачів та організації транспортування продукції приймають участь такі спеціалісти:
  • директор підприємства;
  • головний бухгалтер;
  • бухгалтери;
  • менеджери відділу збуту (маркетолог);
  • менеджер відділу планування виконання замовлень;
  • менеджер відділу транспорту (водії транспорту та представники відділу техобслуговування).

У таблиці 1.3 наведені відділи та дійові особи, що беруть участь у процесі складання плану поставок продукції.

    Таблиця 1.3 – Опис дій процесу планування поставок



    Найменування відділу

    Опис дії

    Виконавча особа

    1

Відділ реєстрації замовлень

оформлення замовлень, укладання договору,

переговори з замовником,

занесення замовлень до бази даних, перевірка наявності продукції на складі

    Менеджер відділу збуту

Продовження таблиці 1.1



Найменування відділу

Опис дії

Виконавча особа

    2

Відділ планування виконання замовлень

Формування плану перевезення вантажу

Менеджер відділу планування виконання замовлень

    3

Бухгалтерія

Підрахунок витрат, пов’язаних із транспортуванням продукції

Головний бухгалтер підприємства

Визначення вартості експлуатації транспорту та розрахунок вартості перевезення продукції

Бухгалтер

    4

    Відділ транспортування

    Контроль за підтримкою транспорту у належному стані

    Менеджер транспортного відділу


Структурна схема варіантів використань для інформаційної взаємодії процесу обробки замовлення на доставку представлена у додатку В, лист 1 (Схема структурна варіантів використань).

1.1.3Схема функціональної структури

Приклад 1


Всю систему умовно можна поділити на два функціональні рівні: графічний та операційний. Підсистеми операційного рівня взаємодіють із зовнішньою СУБД, використовуючи прикладний мережевий рівень для доступу. Взаємодія між означеними елементами системи відбувається виключно на рівні інтерфейсів (табл.1.4).


Таблиця 1.4 – Опис підсистем системи



Назва підсистеми

Функціональний рівень

Призначення

Функціональні зв’язки

1

Підсистема графічного інтерфейсу (ГІ)

графічний

Здійснює взаємодію з користувачами системи, отримує інформацію на вхід, показує результати її обробки

Взаємодіє з 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 для управління і використання підсистем

2

Підсистема збереження клієнтських даних

операційний

Здійснює облік клієнтів банку та облік анкет, а саме процеси додавання, редагування, перегляду записів у базі даних клієнтів та анкет

Взаємодіє з 1, 3, 4, 5, 6. За допомогою 1 реалізується графічний інтерфейс, а отримуючи дані з 3 анкети діляться за типами бажаних кредитів. Передаючи інформацію в 4, 5 отримується зв'язок між клієнтами, їхніми кредитними історіями та поточними кредитами. Передає інформацію в 6, що відповідає параметрам пошуку

3

Підсистема обліку кредитних пропозицій

операційний

Здійснює облік кредитних пропозицій банку, а саме процеси додавання, редагування, перегляду записів у базі даних кредитних пропозицій

Здійснює взаємодію з 1, 2, 4, 5. За допомогою 1 реалізується графічний інтерфейс. Передає інформацію в 2 для реалізації оформлення анкети. Передає інформацію в 4,5 для реалізації збереження достовірної інформації в кредитних історіях та виданих кредитах

Продовження таблиці 1.4



Назва підсистеми

Функціональний рівень

Призначення

Функціональні зв’язки

4

Підсистема обліку кредитних історій клієнтів

операційний

Здійснює облік кредитних історій клієнтів, а саме процеси додавання, редагування, перегляду записів у базі даних кредитних історій клієнтів

Взаємодіє з 1, 2, 3, 5, 6. За допомогою 1 реалізується графічний інтерфейс, а отримуючи дані з 2, 3, 5 формує кредитну історію кожного клієнта. Передає інформацію в 6, що відповідає параметрам пошуку

5

Підсистема обліку виданих кредитів

операційний

Здійснює облік виданих кредитів, а саме процеси додавання, редагування, перегляду записів у базі даних поточних виданих кредитів

Взаємодіє з 1, 2, 3, 4. За допомогою 1 реалізується графічний інтерфейс, а отримуючи дані з 2, 3 формує поточний кредит клієнта. Передає інформацію в 4 для реалізації збереження достовірної інформації в кредитних історіях.

6

Підсистема пошуку

операційний

Здійснює пошук серед клієнтів та попередніх анкет, а також пошук повної кредитної історії клієнта

Взаємодіє з 1, 2,4, 6, 7. За допомогою 1 реалізується графічний інтерфейс. Отримує дані з 2, 4, що відповідають параметрам пошуку. Передає дані в 6, 7, що відповідають параметрам пошуку.



Продовження таблиці 1.4



Назва підсистеми

Функціональний рівень

Призначення

Функціональні зв’язки

7

Підсистема перевірки та контролю інформації

операційний

Здійснює первинну перевірку анкетної інформації, а також контроль достовірності та аналіз на можливе шахраювання

Взаємодіє з 1, 6. За допомогою 1 реалізується графічний інтерфейс, а отримуючи дані з 6 здійснює аналіз на можливе шахраювання, контроль достовірності, перевірку анкетних даних.

8

Підсистема оцінки кредито-спроможності

операційний

Здійснює оцінку кредитоспроможності клієнтів та розрахунок рейтингу

Взаємодіє з 1, 6. За допомогою 1 реалізується графічний інтерфейс, а отримуючи дані з 6 здійснює оцінку кредитоспроможності клієнта та розрахунок рейтингу.

9

Підсистема моніторингу стану розгляду анкети

операційний

Здійснює моніторинг стану розгляду анкети

Взаємодіє з 1, 7, 8. За допомогою 1 реалізується графічний інтерфейс, а отримуючи дані з 7, 8 переводить анкету у певний стан, що відображає етап розгляду анкети.


Функціональна схема скорингової системи зображена на рис. 1.8. Система була розбита на ряд підсистем, кожна з яких виконує одну з поставлених задач. Всі підсистеми співпрацюють і в цілому забезпечують високу швидкодію роботи системи. Дуги функціональних зв’язків орієнтовано та помічено коротким описом, що передаються із повідомленнями від підсистеми до іншої.



Рисунок 1.8 – Функціональна схема скорингової системи

1.2Огляд наявних аналогів

Приклад 1


В ході пошуку схожих за функціональністю систем було виявлено дві системи зі схожими функціями, які на даний момент є у продажу:
  • система «Стах@новец» [3];
  • система Work Examiner [4].

В таблиці 1.1 приведений короткий аналіз функціональності обох програм:

Таблиця 1.5 – Характеристики програмних засобів

Стах@новец

Work Examiner

Збереження скріншотів екрану

Моніторинг Інтернету

Моніторинг машинного часу

Моніторинг Застосувань

Моніторинг працюючих застосувань

Контроль відвідуваності

Продовження таблиці 1.5

Стах@новец

Work Examiner

Моніторинг Інтернету

Фільтр Інтернету

Фіксація текстів повідомлень в ICQ, MSN Messenger, Skype

Фільтр застосувань

Функція відправки повідомлень клієнтам від користувача модуля БОС

Звіти за розкладом

Працює з усіма антивірусами

Зміни, пов'язані Звіти

Невисокі системні вимоги до робочих комп'ютерів

Групування об'єктів

Простота установки. Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс і зручність роботи у програмі. Надійність експлуатації

Автоматична Угрупування

Можливість аналізу даних на відстані

Експорт Звітів

Контроль принтерів

Багатокористувацький режим

Можливість повідомлення по певних подій (запуск програм / відвідування сайтів / введення тексту)

Висока продуктивність

Можливість оперативно реагувати на події, що відбуваються на комп'ютері за яким ведеться спостереження.

Масштабованість

Можливість заборони USB Flash-дисків




Можливість спостереження через web камери за окремими співробітниками і обстановкою в офісі в цілому




Як видно, обидві ці програми в принципі мають схожі функції, і виконують основну задачу – повний і тотальний контроль над співробітниками, але управління не означає контроль, контроль це лише його необхідна складова, управління включає в себе ще й такі функції як:
  • планування;
  • організація;
  • мотивація.

Саме вміле їх поєднання робить керівника ефективним, і він не повинен тратити більшість свого часу на слідкування за виконанням роботи його працівниками, саме тому моя система більш спрямована на ефективне розподілення задач та моніторинг їх виконання.

Приклад 2


В ході пошуку схожих за функціональністю систем було виявлено дві системи зі схожими функціями, які на даний момент є у продажу:
  • система EMLAB [3];
  • система Decibel Planner [4].

Аналіз функціональності існуючих програмних продуктів

Основними функціями системи Decibel Planner є:
  • визначення загального покриття за найкращим значенням чи за другим найкращим значенням;
  • ідентифікація передавача, що забезпечує найкраще покриття і найкраще покриття за другим найкращим критерієм вище порогу чутливості приймача;
  • визначення числа передавачів, що забезпечують покриття в деякому положенні;
  • визначення областей інтерференційних перешкод від суміжного і сусіднього каналів вище визначеного користувачем інтерференційного каналу;
  • визначення відмінностей між сигналом, що викликає інтерференційну перешкод і наступним, з більш низькою потужністю, сигналом, який теж викликав би інтерференційну перешкоду (як для суміжного так і для сусіднього каналу);
  • ідентифікація передавача, який викликає інтерференційну перешкоду в сусідньому і суміжному каналах;
  • визначення кількості передавачів, що викликають інтерференційну перешкоду в сусідньому і суміжному каналах;
  • розрахунок складного складового покриття для різних фаз при налагодженні мережі;
  • розрахунок покриття і інтерференційний аналіз в одно частотних мережах з затриманою ретрансляцією.

Основними функціями системи EMLAB є:
  • загальне радіо покриття кількох систем антен (до 100);
  • зона найкращого сервісу (оцінка зон, що найкраще покриваються кожною передаючою системою в групі);
  • розрахунок інтерференції;
  • розрахунок зони покриття одно частотних мереж з можливістю оптимізації аналізу за окремими параметрами (синхронізація, тип сервісу, модуляція, тощо).

Як бачимо, обидві програми в принципі мають схожі функції, і виконують основну задачу – розрахунок зони покриття місцевості базовими станціями, але жодна з них не виконує автоматизовану розстановку станцій, а лише працює з вже готовим розташуванням станцій.

1.3Постановка задачі

1.3.1Призначення розробки

Приклад 1


АІС “Кадри” призначена для інформаційно-аналітичного забезпечення процесів агентства “Roga’n’Kopyta” у частині виконання таких процесів:
  • створення штатних розкладів;
  • проведення розрахунку заробітної плати;
  • оперативний облік руху кадрів;
  • ведення адміністративного документообігу за персоналом та обліку праці;
  • атестація та визначення потреб (навчання, підвищення кваліфікації) працівників;
  • рекрутинг персоналу на вакантні посади;
  • ведення архівів без обмежень строків давнини;

публікування відкритих частин інформації системи.

Приклад 2


Призначенням інформаційної технології є забезпечення:
  • користувача (людини, що використовує сайт туристичного агентства) – повною інформацією стосовно турів, а також можливістю користуванням гостьовою книгою (читання книги , можливість залишити свої повідомлення);
  • клієнта (людини, що зареєструвалася на сайті) – можливістю самостійно формувати замовлення та розраховувати відповідні витрати, швидкого механізму реєстрації замовлення;
  • співробітника – можливістю перегляду зроблених замовлень, формування друкованих форм договору.

Приклад 3


Призначенням інформаційної технології є знаходження шляхів для маршрутів в мережі, які зменшують відносну завантаженість кабелів в ній.

Приклад 4


Призначенням інформаційної технології є визначення потенціальних місць розташування базових станцій стільникового зв’язку та складання оптимальної схеми покриття.

1.3.2Цілі створення

Приклад 1


Нижче приведені основні цілі створення АІС “Кадри”.
  1. Заміщення наявної інформаційної системи, яка не надає можливість комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення процесів, перерахованих вище (у зв’язку із введенням нових нормативних правил управління кадрами).
  2. Підвищення ефективності виконання процесів шляхом скорочення часу операції, уникнення дублювання операцій ведення даних, покращення інформаційної взаємодії учасників процесу.
  3. Підвищення якості прийняття управлінських рішень за рахунок оперативності представлення, повноти, достовірності та зручності форматів відображення інформації.
  4. Підвищення інформаційної відкритості та прозорості діяльності органів агентства “Roga’n’Kopyta”, підвищення зручності та комфорту (зниження фінансових та часових витрат) фізичних та юридичних осіб при отриманні інформації про кадрові потреби агентства.

Для реалізації поставлених цілей система має вирішувати такі задачі:
  • оперативний облік кадрів;
  • облік праці;
  • розрахунок заробітної плати;
  • побудова аналітичних звітів та виписок;
  • інтеграцію із існуючими АІС агентства;
  • створення сайту для відображення відкритих частин інформації.

Приклад 2


Основними цілями створення системи є:
  • підвищення ефективності процесів перевірки правильності оформлення замовлень та можливості виконання замовлень;
  • підвищення прибутковості туристичного агентства за рахунок збільшення кількості клієнтів, що обслуговуються одним менеджером.

Для досягнення поставлених цілей мають бути реалізовані такі функції:
  • облік турів, що пропонуються туристичним агентством;
  • облік зареєстрованих користувачів (клієнтів);
  • облік замовлень;
  • реалізація механізму автоматичної перевірки правильності оформлення замовлення, а також можливості його здійснення;
  • розрахунок вартості замовлень;
  • побудова звітів (“Контракт”, “Прайс”).

Приклад 3


Основними цілями розробки інформаційної технології є:
  • підвищення прибутковості мережі мобільного зв’язку за рахунок більш ефективного розміщення базових станцій зв’язку;
  • підвищення якості обслуговування клієнтів.

Для досягнення поставлених цілей мають бути вирішені такі задачі:
  • дискретизація карти;
  • визначення потенціальних місць розміщення базових станцій;
  • визначення ділянок, покритих потенціальними базовими станціями;
  • вибір кращих місць встановлення станцій серед потенціальних з метою збільшення прибутковості мережі;
  • облік встановлених (діючих) базових станцій зв’язку.

Приклад 4


Метою створення інформаційної технології є мінімізація витрат підприємства на доставку продукції споживачам, за рахунок визначення оптимальних планів доставки продукції таким чином, щоб потреби всіх споживачів були задоволені.

Для досягнення поставленої цілі мають бути реалізовані такі функції:
  • облік філій підприємства, які постачають продукцію;
  • облік споживачів підприємства;
  • ведення географічних пунктів маршрутів перевезення (ведення мапи);
  • визначення оптимального плану перевезення продукції;
  • облік замовлень, зроблених споживачами;
  • ведення графіку доставки продукції споживачам;
  • розрахунок вартості перевезення продукції від одного пункту до іншого;
  • облік транспорту підприємства;
  • підрахунок збитків та прибутків підприємства та його філій, пов’язаних із транспортуванням продукції.