Geum.ru

М. Тернопіль деякі аспекти впливу польської системи фізичного виховання на становлення І розвиток фізичного виховання в україні друга пол. ХІХ поч. ХХ ст

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
УДК 37.037(438) «ХІХ/ХХ»

Гах Роман

м. Тернопіль


ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ ПОЛЬСЬКОЇ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ НА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛ. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.)


Вихід національної освіти на загальноєвропейський рівень, гуманізація й демократизація навчально-виховного процесу у загальноосвітніх школах України, застосування нових педагогічних технологій, пошук найоптимальніших концептуальних підходів до розвитку національної освіти, зумовлюють зростання наукового і практичного інтересу до вивчення зарубіжного досвіду у сфері освіти. Таким чином, вивчення зарубіжних систем освіти (перш за все європейських), об’єктивний аналіз і пошуки освітніх зразків і досягнень, з одночасним врахуванням національних особливостей і власних здобутків у цій галузі сприятиме успіху вітчизняній освітній реформі у складних економічних умовах.

Фізичне виховання є однією з найстарших форм впливу суспільства на дитину. Виростаючи з ігрової діяльності, пройшовши етап виживання і забезпечення життєдіяльності, увібравши в себе елементи військової підготовки, акумулювавши традиції олімпійських ігор, врешті-решт, фізичне виховання посіло своє почесне місце в педагогічних системах як невід’ємний елемент культури.

Варто зауважити, Польща є найближчою нам за географічним положенням, культурою, багатовіковими історичними зв’язками та слов’янським менталітетом. Ця країна має цікаві традиції та великий досвід у розвитку системи фізичного виховання, оскільки ідеї обов’язкового фізичного виховання у системі шкільної освіти розглядались ще у 1773 році в Уставі Комісії народної світи. Вони також були обґрунтовані в одній з перших в Європі монографій польського вченого-лікаря Є.Снядецького «Про фізичне виховання дітей». Вже в другій половині ХІХ ст. для польських шкіл актуальною була проблема предмету гімнастики у загальноосвітніх школах.

Протягом багатьох століть плече з плече проживало польське та українське населення на території Галичини. Два сусідніх народи генерували свою історію невідокремлено один від одного. Так і системи фізичного виховання розвивалися невіддільно – маючи спільні риси, все ж зберігали свою самобутність. У щоденному житті в обох середовищах активну участь брали також євреї, вірмени та німці. З бігом часу зростала народна свідомість українського суспільства. На нашу думку виникнення польської народної свідомості дещо випереджувало аналогічний процес в Україні. Тому деякі рішення, зв’язані з творенням деяких ідей і українських установ, були на зразок польських рішень, у тому числі в сфері еволюції української фізичної культури. Часова відмінність в культурно-творчих процесах не була дуже великою. В означений нами період обидва народи підлягали австрійському праву і розвивалися згідно з рівнем своїх політичних лідерів а також прошарком інтелігенції. Великий вплив на суспільний розвиток також мала церква, в польському середовищі – католицька, в українському православна та греко-католицька. Збільшення кількості українського і польського населення також залежало від кількісної переваги в користуванні мовою в даному середовищі. В галицьких умовах поляки були політично упривілейовані. Польська домінація а також невдалі починання довести до порозуміння привели до перманентного конфлікту в польсько-українських інтересах. Незважаючи на те, що тривалість присутності обох народів на території Галичини належить ствердити, що відносини мали характер географічної, історичної, політичної, етнічної, суспільної, релігійної та культурної межі.

Відношення польського руху фізичного виховання та спорту до подібних українських структур було байдужим. Польська влада дещо гальмувала розвиток українського фізичного виховання. Такий стан речей дуже часто негативно позначався на діяльності українських гімнастино-спортивних організаціях, які могли бути потенційними союзниками на шляху до порозуміння. В діяльності польських і українських спортивних організацій, які діяли одне біля одного, було багато прикладів позитивного співробітництва. Ці відносини псувала антагоністична політика, яка була вимушена пригнічувати діяльність спортивних організацій.

Таким чином, головними причинами, які мали негативний вплив на становлення та розвиток українського фізичного виховання були політичні умови, пов’язані з безперервними прагненнями створення української держави. Такий стан речей сприяв негативним суспільним відносинам, з однієї сторони українська патріотична діяльність, а з другої репресійна діяльність польської влади. Створена ситуація на межі існування обох народів не дозволяла асимілюватися, проводилась політика неможливості співіснування цих народів.


Література


1. Gaj J. Dzieje kultury fizycznej w Polsce / Jerzy Gaj, Kajetan Hadzelek. – Poznan: Akademia wychowania fizycznego im. Eugeniusza Piaseckiego w Poznaniu. – 1997. – 293 s.


2. Wroczynski R. Powszechne dzieje wychowania fizycznego i sportu / Ryszard Wroczynski. – Wroclaw: Wydawnictwo BK. – 2003. – 335 s.

3. Zaborniak S. Kultura fizyczna ludnosci ukrainskiej na ziemiach polskich (1868 - 1939) / Stanislaw Zaborniak. – Rzeszow: Wydawnictwo uniwersytetu Rzeszowskiego. – 2007. – 543 s.