Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів Атмосферне повітря

Вид материала

Документы

Содержание 21.2. Визначення найважливіших проблем 21.3. Аналіз найважливіших проблем

Подобный материал:

• Виробничий комплекс 9 Перелік екологічно небезпечних об’єктів 10 > Атмосферне повітря, 5093.3kb.
• Виробничий комплекс 7 > Перелік екологічно небезпечних об’єктів 7 Атмосферне повітря, 4902.27kb.
• Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів > Атмосферне повітря Водні, 3315.65kb.
• Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів > Атмосферне повітря Водні, 2749.43kb.
• Виробничий комплекс перелік екологічно небезпечних об’єктів, 4461.61kb.
• Виробничий комплекс 9 Перелік екологічно небезпечних об’єктів, 851.04kb.
• Виробничий комплекс перелік екологічно небезпечних об’єктів, 4495.46kb.
• 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару, 1898.13kb.
• 7. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, 221.44kb.
• Охтирська районна рада шосте скликання чотирнадцята сесія рішення, 12.04kb.

№ розділу	Прізвище, ініццали відповідального за підготовку розділу	Номер телефона	Посада
1	2	3	4
1	Литвинець Л.С.	281 738	Завсектором моніторингу, звязків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення Держуправління
2	Литвинець Л.С.	281 738	Завсектором моніторингу, звязків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення Держуправління
3	Литвинець Л.С.	281 738	Завсектором моніторингу, звязків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення Держуправління
4	Литвинець Л.С.	281 738	Завсектором моніторингу, звязків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення Держуправління
5	Франчак А.А.	724 695	Начальник відділу екологічного контролю водних обєктів, атмосферного повітря та поводження з відходами Держекоінспекції
6	Баламут Т.В.	281 746	Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування Держуправління
7	Баламут Т.В.	281 746	Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування Держуправління
8	Пельо Л.І.	281 736	Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи та експертно погоджувальної діяльності
9	Баламут Т.В.	281 746	Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування Держуправління
10	Баламут Т.В.	281 746	Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування Держуправління
11	Баламут Т.В.	281 746	Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування Держуправління
12	Квач І.С.	281 744	Завсектором екомережі та розвитку заповідної справи
13	Квач І.С.	281 744	Завсектором екомережі та розвитку заповідної справи
14	Баламут Т.В.	281 746	Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування Держуправління
15	Баламут Т.В.	281 746	Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування Держуправління
16	Франчак А.А.	724 695	Начальник відділу екологічного контролю водних обєктів, атмосферного повітря та поводження з відходами Держекоінспекції
17	Франчак А.А.	724 695	Начальник відділу екологічного контролю водних обєктів, атмосферного повітря та поводження з відходами Держекоінспекції
18	Фесик Т.М.	281 737	Завсектором кадрового і правового забезпечення та контролю виконання Держуправління
19	Литвинець Л.С.	281 738	Завсектором моніторингу, звязків з громадськістю, інформаційного та організаційного забезпечення Держуправління
20	Тимощук В.Є.	281 745	Головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності, економіки природокористування та господарського забезпечення
21	Баламут Т.В.	281 746	Начальник відділу комплексного управління та регулювання природокористування Держуправління

21. Найважливіші екологічні проблеми області

2.1.1. Основні чинники та критерії для визначення найважливіших проблем, в тому числі що пов’язані із:


21.2. Визначення найважливіших проблем:


а) забруднення атмосфери викидами промислових підприємств та автотранспорту:

За даними обласного управління статистики в 2007 році в атмосферне повітря надійшло 66,4 тис.тонн забруднюючих речовин, що на 4,3% більше, ніж в 2006 році. Щільність викидів від стаціонарних та пересувних джерел у 2007 році становила 3,3 тонни на 1 км² території. На кожного мешканця області припало по 64 кг забруднюючих речовин ( у 2006 році – 54,7 кг ).

Динаміка викидів свідчить, що в області збільшуються надходження забруднюючих речовин в атмосферу від пересувних джерел викидів. У 2007 році від автотранспорту в атмосферне повітря надійшло 54,9 тис.т шкідливих речовин, що становить 82,7% від загального обсягу викидів. Проти 2006 року викиди від пересувних джерел збільшились на 3,5 тис.т, або на 6,9% ( з урахуванням перерахунку викидів за 2006 р.) Від 206 підприємств та організацій області в атмосферне повітря було викинуто 11,5 тис.тонн забруднюючих речовин, що на 0,7 тис.тонн, або на 6,3% менше, ніж у 2006 році.

б) забруднення водних об'єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального господарства:

Скид зворотніх вод у поверхневі водні об”єкти області в 2007 році збільшився на 1,67 млн.м³ в порівнянні з 2006 роком за рахунок збільшення скиду шахт та комунальних підприємств. Кількість забруднених стічних вод через неефективну роботу комунальних підприємств збільшилася у порівнянні з 2006 роком на 3,359 млн.м³ .


в) проблеми щодо умов скидання шахтних і кар'єрних вод у водні об'єкти:

На Нововолинській групі шахт ( шахта №1) застосовуються тільки механічна очистка скиду шахтних вод у поверхневі водойми. Спостерігається перевищення ГДК у скидах шахтних вод у поверхневі водойми в 1,6 по сульфатах та в 3.1 раза по ХСК.


г) забруднення підземних водоносних горизонтів:

Тривалий час у Волинськiй областi не вдається вирiшити питання очищення від забруднення нафтопродуктами значної територiї бiля м. Луцька спричиненого військовою частиною № 42198. Ситуацiя, що склалася представляє собою актуальну екологічну, економiчну i соцiальну проблему.

За даними вивчення наслiдкiв забруднення, проведеними в 1997 році данськими і українськими фахiвцями ореол забруднення становить понад 40 га, в межах якого розташований житловий район м. Луцька i сiльськогосподарськi угiддя Кiверцiвського району. В землі i в грунтових водах, за матерiалами вивчення, перебувало близько 18000 м³ нафтопродуктiв.

В жовтні 2007 року Міністром охорони навколишнього природного середовища був затверджений акт приймання-передачі військового майна (спостережних свердловин) від в/ч А-3186 до сфери управління Мінприроди України. Протоколом Державної геологічної служби України від 3.12.07

№ 12-12-7 постановлено провести ліквідацію 30-ти існуючих свердловин і продовжити режимні спостереження за станом і динамікою процесів нафтохімічного забруднення по мережі із 10-ти свердловин. Проведення спостережень покладено на Рівненську ГРЕ.

Разом з тим, питання ліквідації нафтохімічного забруднення не вирішується, у зв’язку з відсутністю необхідної проектної документації та відповідних коштів на фінансування.

д) порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону:

На даний час суттєвої шкоди водним об”єктам на території м. Луцька завдає скид дощових та талих вод. Централізованої дощової каналізаційної мережі та відповідних загальноміських очисних споруд в місті немає, а тому дощові стічні води з території міста без очистки потрапляють у р. Сапалаївку, Омеляник, Жидувка, погіршуючи їх санітарний стан.

е) підтоплення земель та населених пунктів регіону:

Волинська область відноситься до регіонів, що характеризуються надмірними опадами та рівнинним рельєфом території, які обумовлюють процеси перезволоження, підтоплення і затоплення територій, сільськогосподарських угідь і населених пунктів на значній її частині.

Площа заболочених та перезволожених (підтоплених) земель становить 845тис.га, або 42 відсотки території області. Повеневими водами річок, талими і

дощовими водами постійно підтоплюються садиби в більшості населених пунктах у північній (поліській) частині області.

По характерним причинним ознакам підтоплення земель в області можна поділити на:

-підтоплення територій, сільськогосподарських угідь та сіл, що пов’язане з природнім перезволоженням та проходженням повеней і паводків. Ситуація щодо затоплення та підтоплення земель викликана зміною гідрологічного режиму річок, яка полягає в значному збільшенні протяжності часу стояння повеневої води на заплаві.

Основною причиною такого стану є:

а)деградація русел річок, що полягає в недостатній пропускній спроможності їх, затруднених умовах проходження водного потоку по заплаві під час повеней і паводків внаслідок дії природних факторів, а також господарського і техногенного втручання в руслоформуючі процеси;


є) проблеми поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки.

Станом на 01.01.2008 на території області зберігалося понад 1331,7 тонни небезпечних відходів, в тому числі І - класу небезпеки понад 245 тонни, ІІ класу небезпеки – 311 тонн, ІІІ класу небезпеки – 775,7 тонни. Основну групу небезпечних відходів становлять заборонені до застосування та непридатні пестициди – 526,2 тонни, відходи гальванічного виробництва – 31,7 тонн, відходи використання фарб, емалей та лаків – 0,6 тонни, нафтовідходи – 5,1 тонни, свинець та його сполуки – 1,2 тонни та інші групи відходів .

По матеріалам інвентаризації, яка проведена в грудні 2007 року на виконання постанови Верховної Ради від України від 06.10.05 № 2967-IV “Про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення”, в 12 районах області зберігалося 585,6 тонни непридатних та заборонених до використання ХЗЗР, в тому числі 59,4 тонн у рідкому стані.

Кількість складів, де зберігаються непридатні та заборонені пестициди, скоротилася з 37 до 20, що зменшило ризик виникнення надзвичайних ситуацій при поводженні з даними небезпечними відходами.

Залишається не вирішеним питання централізованого зберігання непридатних ХЗЗР в кількості 5 тонн у Володимир-Волинському районі та 6,6 тонни у Турійському районі.

Ліцензії на поводження з небезпечними відходами у суб'єктів господарської діяльності, які забезпечують централізоване зберігання ХЗЗР відсутні, що є порушенням Закону України “Про відходи”. Викликає занепокоєння часта зміна власників районних підприємств, на складах яких зберігаються непридатні ХЗЗР. Нові суб”єкти господарської діяльності відмовляються від даних небезпечних відходів. Не врегульоване питання укладення договорів про відповідальне зберігання непридатних ХЗЗР та про охорону складів де зберігаються централізовано непридатні ХЗЗР, з метою недопущення доступу сторонніх осіб.

Не вирішується питання знешкодження рідких непридатних до використання ХЗЗР і переведенням їх у твердий стан на основі технологічних рішень з використанням біокисних металсилікатних сполук (БМСС) та подальшою контейнеризацією твердих ХЗЗР в спеціальних сховищах, що передбачено заходами Регіональної екологічної програми “Екологія 2010” через недостатність фінансування.

За рахунок коштів з обласного бюджету охорони навколишнього природного середовища в сумі 681 тис. грн. у 2007 року вивезено на знешкодження на підприємство “Елга” (Сумська обл.) 60 тонн непридатних ХЗЗР, що зберігалися в сільськогосподарських підприємствах області.

ж) проблеми переробки відходів гірничодобувної, металургійної, енергетичної та ін. галузей промисловості:

На териконах шахт м. Нововолинська накопичено понад 32,8 млн. тонн відходів вуглевидобутку. Лише незначна кількість відходів утилізується підприємствами будівельної промисловості при виготовленні цегли.

На території ДП “Ратнівське ЛМГ” накопичено понад 500 тонн відходів переробки деревини та виробництва фанери.


з) організація контролю радіаційної безпеки за впливом на навколишнє природне середовище: АЕС, об'єктів з радіоактивними відходами, при ліквідації накопичувачів (хвостосховищ) відходів виробництв з підвищеними рівнями радіоактивності та рекультивації земель, що мають радіоактивне забруднення:

На території області об”єкти ядерного-паливного циклу відсутні.

За даними Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації згідно результатів досліджень по уточненню радіоактивного стану на території області, що проводились аерогенноспектрозйомками в 1996р наземного обстеження усіх 1316 населених пунктів області, включаючи хутори 1990- 1993 рр., сільгоспугіддя в 192 господарствах на площі 500 тис. га, лісів держлісфонду: 5 держліспгоспів на площі 200 тис. га, міжгосподарських лісів на площі 180 тис. га, 491 водного об’єкту області, було встановлено дійсний стан радіаційного забруднення території області. За їх результатами додатково було виявлено забруднення сільгоспугідь на площі 2,8 тис. га та лісів на площі 3,05 тис. га. Окрім цього, в лісах Ківецівського та Ратнівського районів були виявлені 2 ділянки по 800 та 200 га з забрудненням більше 1 Кі/км².

Загальна площа території області забрудненої цезієм –137 складає близько 6,1 тис км², зі щільністю забруднення від 1 до 5 Кі/км² складає близько 600 км², з них 115 км² сільськогосподарських угідь. Загальна площа лісів з забрудненням радіо цезієм складає 1430 км², більше 1 Кі/км² – 286,5 км², з них в Маневицькому районі – 210 км², Камінь-Каширському – 30,46 км², Любешівському – 30,18 км².

Щільність забруднення населених пунктів області радіоцезієм коливається від 0,2 до 2 кюрі на км². Найбільш радіоактивно забрудненими (більше 1 Кі/км²) за даними досліджень є села Велика і Мала Осниця, Заріччя, Серхів, Галузія, Череваха Маневицького району, Березна Воля Любешівського району, Боровне, Воєґоща, Ворокомле, Видерта, Гута Боровенська, Житнівка, Залазько, Олександрія, Осівці, Полиці, Ставище, Личини, Качин Камінь-Каширського району. Середня забрудненість радіоцезієм м. Луцька складала 0,14 Кі/км², м. Ковеля 0,17 Кі/км² та м. Володимир-Волинського – 0,08 Кі/км². Контрольні дослідження, що проводяться в районах зони забруднення підтверджують, що за останні 15 років рівень радіоактивного забруднення сільгоспугідь та лісів знизився в межах 0,2 – 0,3 Кі/км².

В порівняні з 1991 роком сумарна річна доза опромінення населення в 2000- 2002 роках знизилась у середньому на 1,3 мЗв. Радіоактивне забруднення води в річках, озерах і ставках області не перевищує, по цезію-137 – 37 пікоКі/л (при нормі - 500) та стронцію-90 – 26 пікоКі/л (при нормі - 100).

Для рекультивації земель, що мають радіоактивне забруднення за рахунок Державного бюджету у Камінь-Каширському, Любешівському та Маневицькому районах у 2007 році кошти не виділялися.

На території області (Маневицький район) експлуатується 7 станцій радіаційного моніторингу раннього оповіщення “Гамма – 1”, які розташовані в 30 км зоні Рівненської АЕС. Одна станція демонтована і на одній викрадене обладнання.

За рахунок коштів з обласного бюджету вирішено питання передачі на Львівський державний міжобласний спеціалізований комбінат “Радон” 227 штук радіоактивних відходів, що зберігалися на території земельної ділянки, якою тимчасово користується ЗАТ “Нафтопол Україна” на території м. Луцька.

и) поширення екзогенних геологічних процесів:

Різноманітні та специфічні особливості рельєфу Волинської області, строкатість літологічної основи району сприяють розвитку на її території екзогенних геологічних процесів, таких як карст, розвіювання пісків, заболочування, бокова, площінна та лінійна (глибинна) ерозія. Формування цих процесів проходить в тісному зв’язку з неотектонічними рухами території.


Карст.

Територія Волині по схемі районуваня карста України розташована в межах Західно-Полісської карстової області, яка характеризується змішаним типом карсту – поверхневим та глибинним.

Поверхневий карст особливо інтенсивно розвинутий на піднятій поверхні верньокрейдяних відкладів в центральній та північно-західній частині території області (район міст Любомля, Ковеля та Турійська). Тут в крейдяних відкладах повсюдно розповсюджені воронки. Площа розповсюдженя воронок коливається від 1%-3% в межах Волинської височини до 20% в межах Турійсько-Костопільської денудаційної рівнини.

В руслах або в заплавах та перших надзаплавних терасах річок Турія, Стохід, Стир, Воронка та інш. широко розповсюдженою формою карсту є воронки, які сформовані виходом напірних вод. Глибина воронок сягає 10 м при глибині русла до 2 м.

Зона глибинного закарстовання крейдяних порід є вмісткою товщею основного водоносного горизонту, який використовується і є перспективним для цілей водопостачання населення та промислово-господарських об’єктів.


Розвіювання

Цей геологічний процес має місце в північній частині області, поширений в долинах річок, найчастіше на бровках терас. На міжрічкових просторах єолові процеси розвинуті в менший мірі, тут єолові піщані дюни опоясують крупні болотні масиви та ізометричні озерні котловани.

В результаті вітрової ерозії сформувались різноманітні по формі піщані пагорби і дюноподібні підвищення висотою від 2 до 15м.

На даний час єолові форми рельєфу в більшості випадків закріплені лісовими насадженнями.

В результаті осушення заплав малих річок, вітрова ерозія на даний час поширена також на осушених торфовищах.

Заболочування

Процес заболочування найбільш поширений в межах Волинського Полісся. Особливо розповсюджено це явище в долинах річки Прип’ять і її правих притоків: Вижівки, Турії та Стоходу, де болотні масиви займають до 60-70% території.

Значно менше боліт та заболочених територій на півдні та центральній частині Волинського Полісся – до 40%. Заболочування даної території можна пояснити згладжено-рівнинним рельєфом незначним поверхневим стоком вод і слабою фільтруючою властивістю нижче залягаючих відкладів.

На півдні області, в межах Волинської лесової височини, болота розвинуті лише в долинах річок Західний Буг, Луги, Стиря і їх притоків.

Ерозійні процеси

В межах області ерозійні процеси розвинуті в межах долин річок (бокова ерозія) і Волинської лесової височини, де завдяки їх діяльності створилась розгалужена мережа ярів та балок.

Бокова ерозія має незначне розповсюдження і проявляється в підмиванні і руйнуванні русел і берегів річок Західного Бугу і Стира, в меншій мірі Турії, Стоходу та Прип’яті. Інтенсивність бокової ерозії різко зростає в періоди паводків.

Найбільші берегові вертикальні обриви розташовані в долинах річок басейну Західного Бугу і Стира в межах Волинської лесової височини. Висота окремих обривів сягає 20-22 м, відстань до 1-2 км.

Площинна та лінійна ерозія (балки та яри) розвинуті виключно в межах Волинської лесової височини.

Найбільші площі, що уражені ярами спостерігаються в Луцькому, Горохівському, та на південному-заході Володимир-Волинського району. 3 водами по схилах долин та балок, розповсюджена в межаж Луцького, Горохівського, Іваничівського та півдні Володимир-Волинського районів


21.3. Аналіз найважливіших проблем:


а) проблеми, що вимагають рішення на міждержавному рівні:

Функціонування на території Республіки Білорусь Білозірської водоживильної системи, за допомогою якої здійснюється подача води з річки Прип'ять (через Вижівський водозабір, що розташований в районі с. Залухово Ратнівського району Волинської області України) на поповнення Дніпро-Бузького каналу (ДБК) Республіки Білорусь.

Головною проблемою у даному питанні є гарантія дотримання стабільного гідрологічного режиму води у р. Прип'ять та в озерах Святе, Волянське, Біле, які знаходяться на території Волинської області і використовуються, як джерела забору та накопичення води для потреб ДБК.

З метою врегулювання даного питання між Волинською обласною державною адміністрацією та Брестським обласним виконавчим комітетом була підписана відповідна угода про умови експлуатації Білогірської системи водопостачання ДБК;

Крім того врегулювання питань водокористування для водопостачання ДБК (погодження регламентів експлуатації, обмін інформацією, ведення водного моніторингу, стан і оцінка ефективності заходів, пропуск повеневих і паводкових вод тощо) здійснюється на міждержавному рівні Держводгоспом України.

На території Волинської області структурною одиницею Держводгоспу є Волинський облводгосп , який тісно співпрацює з білоруською стороною, а саме – підприємством „Дніпро-Бузький водний шлях”, м.Пінськ, що здійснює експлуатацію Вишівського водозабору, Білогірської водоживильної системи та ДБК.

Необхідно Мінприроди вирішити питання щодо доцільності отримання дозволу на спецводокористування підприємством „Дніпро-Бузький водний шлях”.

б). проблеми загальнодержавного значення:

- вирішення питання фінансування з Державного бюджету робіт для рекультивації земель, що мають радіоактивне забруднення в Маневицькому, Любешівському та Камінь-Каширському районах;

- знешкодження та утилізація непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, яких станом на 01.01.08 нараховується більше 585 тонн;

- покращення фінансування природоохоронних заходів при закритті (реструктуризації) Нововолинської групи шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну;

- вирішення питання збільшення обсягів переробки утилізації відходів, що накопичені на териконах Ново волинської групи шахт (понад 32 млн.тн.);

- чинним законодавством України передбачити фіксований відсоток відрахування від платежів за використання природних ресурсів бюджетів усіх рівнів на виконання природоохоронних заходів;

- чинним законодавством України передбачити сплату податку за забруднення довкілля стаціонарними джерелами проводити безпосередньо за місцем їх розміщення, а не за місцем податкової реєстрації об'єктів;

- кошти місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища поступають до сільських, селищних та міських рад, які є розпорядниками фондів, Це в свою чергу, призводить до розпорошення коштів, невикористання

їх протягом року або неефективного використання. Тому необхідно передбачити концентрацію коштів хоча б на рівнях – державному, обласному, районному (міському).


в) проблеми місцевого значення:

- впровадження маршрутних обстежень транспортного навантаження на атмосферне повітря в 4-х точках на території м. Луцька пересувною лабораторією Волинського обласного центру з гідрометеорології Державної гідрометеорологічної служби.

- вирішення питання будівництва і експлуатації КОС на території області – завершення будівництва каналізаційно-очисних споруд для смт. Маневичі, в т.ч. для установи ВК-42. реконструкція КОС Локачинського, Старовижівського, Ратнівського, Камінь-Каширського ВУЖКГ, підприємств „Любомльводоканал”, „Рожищеканал”;

- вирішення питання централізованого зберігання непридатних ХЗЗР у Маневицькому районі;

- вирішення питання утилізації відходів переробки деревини та виробництва фанерного виробництва, що накопичені на території ДП “Ратнівське ЛМГ”;

- вирішення питання фінансування будівництва полігонів твердих побутових відходів в населених пунктах області. З 26 міст і селищ лише 9 мають такі полігони, що відповідають проектним та експлуатаційним вимогам;

- відсутність регіональної програми розвитку мінерально-сировинної бази області, раціонального використання і охорони надр з врахуванням в ній природоохоронних вимог. Створення в області єдиного територіального органу для забезпечення виконання функцій державного управління і контролю у сфері геологічного вивчення, використання та охорони надр.

г) проблеми, вирішення яких не вимагає залучення значних матеріальних (фінансових) ресурсів:

- паспортизація місць видалення ТПВ – сільських та селищних сміттєзвалища;

- покращення стану поводження з твердими побутовими відходами, розробка схем санітарного очищення населених пунктів та правил благоустрою територій населених пунктів.