Рішення іменем україни " " квітня 2009 року м. Дніпропетровськ

Вид материала

Подобный материал:

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"__" квітня 2009 року. м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді -

суддів -

при секретарі -

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Пети

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 10 2008 року за позовом Пети до ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення заборгованості і відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» до Пети про визнання договору недійсним, та на додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 01 2009 року про стягнення судових витрат, -

ВСТАНОВИЛА:

Петя. у липні 2005 року звернувся до суду із позовом до відповідача ЗАТ «КБ ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення заборгованості по вкладу, збитків, пені та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позову він посилався на те, що 18 лютого 2005 року між ним та ЗАТ «КБ «ПриватБанк» в особі директора Правобережного відділення Добронравової 1.1., було укладено договір про депозитний вклад «Стандарт» № 8АМОМЮ100001609728 терміном на три місяці. Відповідно до п.п.1.10 вказаного договору Петя передав банку грошові кошти всього на суму 000 000 грн., за квитанціями № 1 від 18.02.2005 року, № 1 від 24.02.2005 року, № 2 від 16.03.2005 року, № 1 від 28.03.2005 року, № 4 від 11.04.2005 року, № 6 від 22.04.2005 року, № 2 від 25.04.2005 року, № 2 від 26.04.2005 року, № 6 від 12.05.2005 року та меморіальним ордером № 01 від 16.05.2005 року. Згідно п.п.3.9 договору банк зобов'язався щомісячно зараховувати вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі 17.5% річних на картку УІ8А. Нарахування процентів на кошти, розміщені на картрахунку, здійснювалося за ставкою 2% річних. П. п. 10,16 договору передбачено дострокове розірвання договору за ініціативою вкладника з відповідним повідомленням банку про свій намір відкликати суму депозитного вкладу та суму нарахованих процентів не менш ніж за 2 банківських дні, у зв'язку з чим позивач 26.05.2005 року направив заяву про повернення вкладу у сумі 430 000 гривень. Відповідач відмовився від розірвання договору та повернення вкладу та процентів за вкладом, посилаючись на проведення службової перевірки та зазначив, що питання щодо повернення вкладбуде вирішене після її закінчення. У наступному позивач неодноразово звертався щодо повернення вкладу|шнак йому було відмовлено у виконанні умов договору. Вважає, що тим £амим відповіді йіЩвиконав умови договору від 18.02.2005 року, що є публічним, чим порушив його права сйожАача.

Позивач уточнював та доповнював позовні ірйимоги, а остаточно просив стягнути суму вкладу -000000 гривень, 00000грн, збитків сЙном на 10.10.2008 року; 0000 грн. - суму

інфляційних витрат по вкладу станом на 10.10.2008 року; 3% річних по вкладу станок
10.10.2008 року за ст.625 ЦК України, 0.1% пені суми простроченого платежу станої
10.10.2008 року за ст.1073 ЦК України, ст. 32.2. Закону України «Про платіжні систем
переказ коштів в Україні» в сумі 00000 грн.; на відшкодування моральної шкоди 1 00Й
гривень. І

ЗАТ «КБ «ПриватБанк» звернувся із зустрічним позовом про визнання недійі
договору депозитного вкладу, посилаючись на те, що договір депозитного вкладу є нікчем
банком не укладався. Є підстави вважати, що договір сфальсифікований колишнім заступи
директора Правобережного відділення Дніпропетровського регіонального управління ЗА!
ПриватБанк» Васей. Наданий позивачем договір відсутній по обліку б
зазначена у ньому відсоткова ставка завищена у порівнянні з чинними на той час у б
договір не обліковується у банку по електронному обліку та на паперових носіях. За нада
позивачем квитанціями грошові кошти у розмірі 00 000 грн. були зараховані не на раз
депозитного вкладу зазначеного у договорі (який не відкривався взагалі), а на транзі
рахунок для наступного зарахування на платіжну картку Пети. Щодо платіжної ка
то такий договір Петей із банком не укладався, про що зазначає він сам. Згідно сі
ЦК України, письмова форма договору депозитного вкладу вважається дотриманою у
числі при наявності документу, що відповідає чинному законодавству, про внесення к
банку. Надані позивачем квитанції не відповідають вимогам законодавства, оскільки гр
кошти за ними зараховані не на рахунок депозитного вкладу. Вважають, що у зв'язку із ци
000 грн. отримані банком без достатніх підстав. Однак ще до того, як банку стало відом
могло стати відомо про знаходження 000 000 грн. без достатніх підстав, грошові кошти
зняті, майже відразу після їх зарахування на картковий рахунок. Таким чином, банк не з&
безпідставно отримане майно. Від імені Пети на них було виконано підписі
отримання коштів. Про те, що це не підписи Пети., банку стало відомо лише
проведення почеркознавчої експертизи у цивільній справі. Вважають, що мають міс
цивільно-правові відносини, а правовідносини із спричинення шкоди, у зв'язку із вчин
злочину. Лише у кримінальній справі може бути встановлено винну особу, на яку суд і
покласти цивільну відповідальність. Якщо суд встановить, що шкода спричинена праців:
банку при виконанні трудових обов'язків, то на банк може бути пою
відповідальність за спричинену шкоду згідно зі ст.1172 ЦК України. До визначення су
кримінальній справі винної особи у викраденні коштів Пети вважають, вир
справу неможливо, оскільки зобов'язання за договором депозитного вкладу у даному ви
відсутні. 00 000 грн. за меморіальним ордером банк не отримував. Меморіальний ор
сфальсифікованим, не підтверджує жодну банківську операцію і не відповідає ви
чинного законодавства. Пете при цьому було відомо, що меморіальні ордер
внесенні коштів не оформлюються. У даному випадку цей платіжний документ не відл
вимогам і як меморіальний ордер. Меморіальні ордери оформлюються виключно за опер
за ініціативою банку при безготівкових розрахунках. По операціях за ініціативою к.
про внесення готівки оформлюються прибутковий касовий ордер або квитанція, що »
підпис особи про внесення нею коштів, що відсутнє у наданому позі
меморіальному ордері. Меморіальний ордер посвідчено печаткою каси № 25, яка на той
використовувалась банком, була самовільно привласнена Васей., що встан
службовим розслідуванням. За документами дня каси та даними бухгалтерського
16.05.2005 року 00 000 грн. від Пети не надходили. У зв'язку з цим ЗА
ПриватБанк» просив у позові; Пете відіфвити повністю та задовольнити зусі
позов, визнати договір про деііфЗитний вклад недійсним. 1

Після уточнення позовних вимог представники відповідача посилалися на ' неможливо одночасно застосовувати норми, що регулюють договірні відносини, а також що передбачають відповідальнісзаногоірну шкоду. Вважали, що Закон Україні

захист прав споживачів» не регулює спірні правовідносини, так як договір депозитного вкладу є нікчемним, будь-які договори щодо рахунків, у тому числі карткових, не укладалися.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2008 року Пете в задоволенні позову до ЗАТ «КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення заборгованості і відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Зустрічний позов задоволено. Визнано договір про депозитний вклад «Стандарт» №8АМБШ0100001609728 від 18 лютого 2005 року між Петей.і ЗАТ «КБ «ПриватБанК» недійсним.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2009 року стягнуто із Пети. на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» та держави судові витрати.

В апеляційній скарзі Петя. просить скасувати рішення суду та додаткове рішення цього ж суду посилаючись на те, що суд порушив норми матеріального права, а деякі факти встановлені судом не відповідають дійсності та матеріалам справи. Суд не правильно вказав що мають місце правовідносини, що виникають із спричинення шкоди майну вкладника внаслідок злочину, оскільки у вкладника склалися відносини із банком, а не із працівниками банку, які завдали шкоди самому банку. Договір був укладений відповідно до вимог закону, а тому банк зобов'язаний повернути грошові кошти вкладнику. Тому він просив скасувати рішення суду та задовольнити його позовні вимоги, відмовивши у задоволенні зустрічного позову банку.

----------------------------------------------------

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати із наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову Пети суд першої інстанції виходив із того, що 18 лютого 2005 року між Петей та ЗАТ «КБ «ПриватБанк» в особі заступника директора Правобережного відділення Дніпропетровського регіонального управління Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Васей. було укладено договір про депозитний вклад «Стандарт» № 8А1ШЖ00100001609728. Петя. вніс до каси банку 000 000 грн.: за квитанціями № 1 від 18.02.2005 року - 0 000 грн., № 1 від 24.02.2005 року - 0 000 грн., № 2 від 16.03.2005 року - 000 грн., № 1 від 28.03.2005 року - 000 грн., № 4 від 11.04.2005 року - 000 грн., № 6 від 22.04.2005 року - 000 грн., № 2 від 25.04.2005 року - 0 000 грн., № 2 від 26.04.2005 року - 0 000 грн., № 6 від 12.05.2005 року - 000 грн.

Суд вважав, що вказаний договір є нікчемним, виходячи із наступного.

На підтвердження договору банківського вкладу від 18 лютого 2005 року на суму 0 000 грн. позивачем Петей надано: договір від 18 лютого 2005 року про депозитний вклад «Стандарт» у письмовій формі, квитанції на суму 000 000 грн., а також меморіальний ордер на суму 0 000 грн. Договір від імені банку підписано заступником директора Правобережного відділення Дніпропетровського РУ ЗАТ КБ «Приватбанк» Васей., що не мав повноважень на укладення договорів депозитних вкладів, оскільки Статутом ЗАТ КБ «Приватбанк», Положенням про Правобережне відділення ПриватБанку не надано право заступнику відділення вчиняти правочини від імені юридичної особи, відповідна довіреність йому не видавалась; такі повноваження станом на лютий 2005 року були наявні у директора Правобережного відділення Добронравової 1.1, та заступника директора Правобережного відділення Цемашко Р.О.

Вказаний договір відповідачеміе схвалювавсХі не виконувався. Відповідно до квитанцій,
грошові кошти були зараховані ,яе на рахунок депозитного вкладу № 2630770006899, що
зазначений у договорі, а на транзйгний рахунок № 29248825533901. Відсотки за договором не
нараховувалися. У' - ' -Ц

Внесення грошових коштів* за доювором від /і 8 лютого 2005 року не підтверджено документом, що відповідає вимогам, встановленим' законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (бавдсівськими правилами). Оскільки рахунок, на який

зараховувалися грошові кошти Пети. у розмірі 000 000 гри. за квитанціями 100178000331 (транзитний), не відповідав зазначеному у договорі від 18 лютого 2005 р< депозитному рахунку № 2630000006899, депозитний рахунок не відривався, кошти на нього зараховувалися.

Також суд вказав, що 0 000 грн. за меморіальним ордером № 01 від 16 травня 2005 р< ЗАТ «КБ «ПриватБанк» не отримувало від вкладника. Відповідно до документів дня каси від травня 2005 року, що містять прибуткові та витратні документи дня каси на паперових носі 0 000 грн, від Пети. до каси не надходили, оскільки відсутній меморіальний ордер , будь-який інший прибутковий документ, а оформлений не відповідає Інструкції про кас операції в банках України, що затверджена Постановою Правління НБУ від 14 серпня 2» року № 337, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Інструї про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», що затверджена постаноЕ Правління Національного банку України № 135 від 29 березня 2001 року. Суд також врахуі що у меморіальному ордері, наданому позивачем, на підтвердження внесення 30 000 і відсутній номер рахунку, на який повинні бути зараховані кошти та підпис Пети.

Тому із урахуванням положень ст.ст. 215,1058,1059 ЦК України договір від 18 лют 2005 року суд вважав нікчемним та визнав його недійсним.

Врахувавши порушення порядку оформлення вкладу, наявність кримінальної справи іц факту викрадення коштів у банку, суд вважав що мають місце зобов'язання із спричинеї шкоди майну Пете внаслідок злочину, а тому відмовив йому у задоволенні позову.

Але із такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони зроблені врахування обставин у справі та вимог закон бдавства.

Як вбачається із матеріалів справи 18 лютого 2005 року між Петей. та ЗАТ « «ПриватБанк» в особі директора Правобережного відділення Добронравової 1.1., було укладі договір про депозитний вклад «Стандарт» № 8А1УЇЇЖ00100001609728. Відповідно до п.п.1 вказаного договору Петя передав банку грошові кошти всього на суму 0 000 грн., квитанціями № 1 від 18.02.2005 року, № 1 від 24.02.2005 року, № 2 від 16.03.2005 року, № 1 28.03.2005 року, № 4 від 11.04.2005 року, № 6 від 22.04.2005 року, № 2 від 25.04.2005 року, * від 26.04.2005 року, № 6 від 12.05.2005 року, меморіальним ордером № 01 від 16.05.2005 рок

Матеріалами справи підтверджено, що вказані грошові кошти були передані Петей. працівникам банку у приміщенні банку, що підтверджується відповідними документі виданими банком. Ці обставини не заперечуються самим банком. А тому посилання банку порушення його працівниками порядку укладення договору, порядку прийняття та оформлеї грошових коштів не є підставою для визнання договору недійсним чи нікчемним, оскільки с зобов'язання перед банком вкладник виконав у повному обсязі, а порушень договору із стор< вкладника не встановлено. Умови цього договору не суперечать вимогам ст.1059 ЦК Україні

Та обставина, що за фактом викрадення грошових коштів у ЗАТ «КБ «Приватбаї порушена кримінальна справа та проводиться досудове слідство не є підставою, для висно про спричинення шкоди майну Пети внаслідок злочину, оскільки у Пети виникли правовідносини із банком, а не з його працівниками, які порушили порядок прийш та повернення грошових коштів.

За таких обставин у задоволенні зустрічного позову ЗАТ «КБ «Приватбанк» необхі, відмовити.

Що стосується позовних вимог Пети то вони підлягають частковому задоволені

Матеріалами справи підтверджено, що внесені Пети. грошові кошти у розі
000 000 гривень йому повернуті не були, не зважаючи на його неодноразові вимоги, починаї
із 26 травня 2005 року, а тому відповідно до« вимог ст. 1060 ЦК України вказану суму необхі
стягнути на користь Пети жУ ''.

На підставі ст.625 ЦК України т боржника необІ|що стягнути суму боргу із урахуван
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої с)
оскільки інший розмір процентів |а випадок не икі|нання зобов'язання не передбаче
договором. % /':- V- '■■£'££/§

Індекс інфляції за період із 26.05.2005 року по іД 10.2008 року склав 155 % , а тому с

заборгованості із врахуванням індексу інфляції буде складати за цей період 00000 гривень (0 000 грн. х 155%).

Три проценти річних за вказаний період будуть складати 00000 гривень (0000 грн. х 3% : 365 днів х 1233 дні).

Також на підставі ст..22 ЦК України підлягають стягненню на користь позивача збитки (упущена вигода), оскільки позивач міг реально одержати доходи із цих коштів при розміщені вкладу під проценти - 15.5% річних (такі відсотки нараховані йому за договором № 2/5805 від

року в АБ «Укоопспілка». Сума збитків складає 000000 гривень за період із

року по 10.10.2008 року (0000 грн. х 15,5% : 365 днів х 1233 дні).

Розрахунок 0,1% пені суми простроченого платежу із 10 відсотковим обмеженням за період із 14.06.2005 року по 10.10.2008 року становить0000грн. (00000 грн. х 1215 днів х 0,1% :365 днів = 000000 гривень) на підставі ст. 32.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а тому відповідно до суми заявлених позовних вимог підлягає стягненню із відповідача.

Разом із тим не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки вони не передбачені законодавством у вказаних договірних правовідносинах між сторонами. Умовами договору також не передбачено відшкодування моральної шкоди.

В зв'язку із постановленням нового рішення у справі підлягає скасуванню і додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2009 року, яким були розподілені судові витрати із врахуванням відмови у задоволенні позову Пети. та задоволення зустрічного позову ЗАТ «КБ «Приватбанк»

Враховуючи часткове задоволення позову Пети та відмову у задоволенні зустрічного позову ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк», відповідно до вимог ст.88 ЦПК України із ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 000000 гривень та достягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 0000 гривень.

Керуючись ст. 307,309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирі пі и л а:

Апеляційну скаргу Пети задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2008 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2009 року скасувати.

Позов Пети задовольнити частково.

Стягнути із ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь Пети суму боргу за вкладом 0000 гривень, збитки у сумі 00000 гривень копійок, гривень інфляційних витрат по вкладу, 0000 гривень. - 3% річних, 000 0гривень пені.

В задоволенні позову Пети про стягнення моральної шкоди - відмовити

В задоволенні зустрічного позову про визнання договору депозитного вкладу від 18 лютого 2005 року між Петей і закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» недійсним - відмовити.

Стягнути із ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 000 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 00 гривень.

Рішення набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржене до
Верховного Суду України протягом двох місяців. ; \

Blog

Рішення іменем україни " " квітня 2009 року м. Дніпропетровськ