Geum.ru

Покажчик змісту журналу "Сіверянський літопис" за 1995 2008 роки /Склад. Гонза Н. Ф., Каганова І. Я.; Відп за вип. Грищенко П. В. Чернігів, 2009. с

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

АЛЕКСАНДРОВА Г. Проблеми порівняльного вивчення епосу в Українській компаративістиці кінця ХІХ – початку ХХ ст. – 2005, 1, 120 – 125.

АНДРІЙЧУК Т. Перечитуючи класику: діалог з Михайлом Коцюбинським. – 2000, 6, 10 – 133.

Астаф’єв О. Візії Сковороди в поемі Юрія Клена “Попіл імперій”. – 1999, 6, 61 – 65.

АСТАФ’ЄВ О. Голодомор в українській літературі (спроба екзистенційного аналізу). – 2004, 1, 81 – 87.

Астаф’єв О. Динаміка і зміщення імен в поемі Леоніда Полтави “Енеїда модерна” (Семантичний аспект). – 1998, 5, 109 – 119.

АСТАФ’ЄВ О. Єдність аналізу й синтезу: (ніжинські вчені на Заході). – 2002, 2, 116 – 125.

Астаф’єв О. Містика смерті в ліриці української еміграції. – 1999, 1, 128 – 139.

Астаф’єв О. Наративи руху і безруху в творчості поетів – експресіоністів. – 2001, 2, 124 – 127.

Астаф’єв О. Українська релігійна лірика. – 1998, 2, 50 – 58.

Астаф’єв О. Український символізм на Заході. – 2001, 1, 86 – 91.

АСТАФ’ЄВ О. Художній персонаж: основи „алгебраїчного” вивчення і структурної реконструкції. – 2000, 3, 143 – 151.

БАРАН Г. „Прийми мою молитву чисту”: Мова української християнської віршованої молитви ХІХ ст. – 2007, 3, 85 – 95.

ВАСИЛЕНКО А. Семантичні моделі народнопоетичного міфу: (на основі українських романтичних творів). – 2004, 5 – 6, 83 – 86.

Вертій О. Пантелеймон Куліш і проблеми українського народознавства. – 2001, 2, 128 – 132.

Воїнов С. Обережно – “Слово о полку Ігоревім”! – 1997, 1 – 2, 25 – 31; 4, 36 – 41.

Спростовуються гіпотези О. Ільїна та В. Терлецького.

ГАЦЕНКО І. Синтаксична функція звуконаслідувальних слів української мови. – 2002, 6, 97 – 99.

ГЛИВЕНКО В. Продуктивність корів у залежності від продуктивності предків. – 2000, 2, 220.

ГНАТЮК М. Естетичні погляди Юрія Яновського в структурі художньо – світоглядних координат 20-их років ХХ ст. – 2004, 4, 79 – 84.

ГНАТЮК М. Ю. Яновський і Ф. Шіллер: типи художніх кодів. – 2002, 3, 107 – 112.

Горболіс Л. Простір буття героя крізь призму первіснорелігійних уявлень: (один аспект аналізу новели Степана Васильченка „ На чужину”). – 2001, 6, 86 – 90.

ГОРБОЛІС Л. Філософія життя українців крізь призму народнорелігійної моралі у прозовому доробку Л.Яновської. – 2000, 4, 149 – 157.

Дзира І. Словотвірна структура та лексико – семантичні категорії прізвищ північної Чернігівщини середини ХVІІ ст.: (За матеріалами козацького реєстру 1649 р.). – 1996, 5, 68 – 74.

ДЗЮБА Т. „Він завжди „пильнував душу”/Розмову вів В. Коваль. – 2002, 5, 141 – 142.

Розмова з лауреатом всеукр. премії ім. Б.А. Нечерди про відзнаку, літ. процес.

ДЗЮБА Т. Жанрова специфіка літературної казки: на матеріалі казки для дорослих М.М. Коцюбинського „Хо”. – 2004, 5 – 6, 68 – 71.

Дзюба Т. “І тебе вже оце не побачу, мій краю коханий...”: Пантелеймон Куліш і Чернігівщина. – 1997, 1 – 2, 123 – 125.

ДЗЮБА Т. М. Драгоманов як автор галицької періодики. – 2008, 1, 112 – 114.

ДЗЮБА Т. Мотив гріха і спокути у драмі на три життя Марії Матіос „Солодка Даруся”. – 2006, 4, 163 – 166.

Дзюба Т. Світло і вірші Пиниці – це поряд. – 1995, 2, 79 – 80.

Про творчість чернігів. поета П.І. Пиниці.

ДЗЮБА Т. „Тоді, коли п’ ять років перейде...”: Інтерв’ю з письменником К. Москальцем. – 2005, 1, 133 – 138.

Дзюба Т. „У чому сенс коня?”, або „ Що таке поезія?”. – 2001, 4, 146 – 147.

Відгук на поезії А. Дністрового.

Дзюба Т. “...Художницької слави Гоголевої я не знищив”: П. Куліш – біограф, видавець і критик М. Гоголя. – 1997, 6, 79 – 85.

ДУДКО В. Дві публікації журналу „Современник” у шевченкознавчих дослідженнях. – 2008, 4, 153 – 158.

ДУДКО В. Стаття Пантелеймона Куліша „Полякам об украинцах” (1862): генеза, контексти, інтерпретації. – 2006, 4, 167 – 172.

Дудко О. Форманти “-ани” та “-ичі” в слов´янських етнонімічних назвах. – 1996, 4, 87 – 89.

ЖОВТАНІ Р. Біографія письменника у компаративному вимірі. – 2007, 2, 109 – 115.

ЖУК Т. Синтаксичний повтор в українській народній казці. – 2002, 3, 59 – 62.

ЖУРАВЛЬОВА С. Агіографічна поезія свт. Іоана Максимовича в контексті духовних традицій ісихазму. – 2008, 5, 128 – 133.

Забарний О. До цілющих джерел творчості. – 1997, 4, 87 – 109.

Літературне життя на Чернігівщині у ХVІ – ХХ ст.

Звагельський В. У пошуках материнської землі генія. – 1995, 5, 113 – 117.

Пошуки автора “Слова о полку Ігоревім”.

Зіневич Л. „І в щедрій паводі кольорів, фарб...”: Кольористика Миколи Зерова. – 2001, 5, 122 – 123.

ЗІНЕВИЧ Л. Концепт „Україна” в словесно – поетичній інтерпретації Миколи Зерова. – 2003, 4, 155 – 162.

Зіневич Л. Українсько – російські, російсько – українські перекладацькі зв´язки 20-х рр. ХХ ст. – 1998, 4, 70 – 77.

Зінченко С. Спостереження над мовою чернігівця Данила – Руської землі ігумена. – 1999, 4, 20 – 24.

Ільїн О. Андрій Боболя і “Тарас Бульба”. – 1999, 1, 176.

Можливий прототип Андрія Бульби з повісті “Тарас Бульба”.

Ільін О. Брестські витоки “Разговора Великороссии с Малороссиею”. – 1998, 6, 159.

Ільїн О. Віденський конгрес та “Слово о полку Ігоревім”: (Відповідь Святославу Воїнову). – 1997, 4, 29 – 33.

Дискусія про авторство “Слова”.

Ільїн О. Де шукати витоки білоруської національної ідеї, або хто написав поеми “Енеїда навиворіт” і “Тарас на Парнасі”? – 1999, 3, 140 – 145.

Ільїн О. Олександр Маркович – автор “Історії русів”? – 1996, 1, 75 – 79.

Ільїн О. Пакт “Катерина ІІ – Йосип ІІ” та “Слово о полку Ігоревім”. – 1996, 4, 55 – 58.

Початок дискусії про авторство “Слова”.

ІЛЬЇН О. Чому не з’явився білоруський „Кобзар” у середині ХІХ століття? – 2000, 2, 161 – 162.

Ковальчук О. Крик у структурі художнього світу М. Хвильового. – 2001, 3, 107 – 110.

КОВАЛЬЧУК О. Огидне як істина: місце і роль огидного у горизонті суспільних очікувань початку ХХ століття: (на матеріалі творів В. Винниченка). – 2006, 5, 124 – 129.

КОВАЛЬЧУК О. Своєрідність картини світу у прозі В. Підмогильного. – 2000, 4, 162 – 168.

Ковальчук О. Трагедійне начало як домінанта збірки П. Тичини “Сонячні кларнети”. – 1999, 6, 66 – 71.

КОЛЕЙЧИК О. Вторинна номінація як лексичний засіб тематизації. – 2002, 1, 80 – 81.

Кононенко П. Реаліст і романтик: (До 70-річчя Юрія Мушкетика). – 1999, 3, 38 – 46.

Аналіз творчості письменника.

Кореневич М. Звичайна дудка чи “Голуба симфонія”: Епічні інтенції у структурі драми Миколи Куліша. – 1999, 5, 93 – 97.

КРАСАВІНА В. Українська мова в рекламі Чернігова: (семантичний та граматичний аспекти). – 2008, 4, 128 – 129.

КРИВЕНКО С. Поезія Михайла Могилянського. – 2000, 2, 130 – 135.

Крижанівський С. Зажиттєві злигодні і посмертні поневіряння поета Аркадія Казки. – 1996, 1, 16 – 20; 2 – 3, 71 – 77.

Кузьменко В. Сіверянські джерела “малої” прози Михася Ткача. – 1996, 4, 127 – 131.

Кульбицький О. М.В. Гоголь та його твір “Тарас Бульба”. – 2001, 1, 106 – 107.

КУРАС Г., Демченко Т. Маловідома публікація про Аркадія Казку: (Передм. до ст. В. Міяковського). – 2004, 5 – 6, 65 – 66.

КУЧИНСЬКИЙ М. Літературно – перекладацька діяльність Пилипа Морачевського в оцінці Володимира Науменка: (за матеріалами «Киевской старины»). – 2000, 5, 122 – 131.

Лукаш О.Ф. Літературна Прилуччина. – 1996, 5, 110 – 111.

МЕДВЕДЮК Л. Втеча у башту зі слонової кості. – 2000, 2, 120 – 129.

Принцип „мистецтво для мистецтва” у європейській і українській літературно – художній культурі.

Медвідь Н. Особливості концепції національного буття в повоєнній творчості О. Довженка. – 1998, 4, 3 – 10.

Медвідь Н. Світ дитинства і материнства у творчості О. Довженка. – 1999, 2, 120 – 126.

МИХАЛЬЧУК Н. Семантика і функціональна роль архетипів дороги і хати у малій прозі В.К. Винниченка. – 2000, 6, 90 – 92.

Михальчук Н. Семіотичний статус людини без “абсолюту” у малій прозі В.К. Винниченка. – 1999, 5, 82 – 92.

МИЦИК Ю. Віршована хроніка (1682 р.) про похід на Сіверщину короля Яна – Казимира у 1663 – 1664 рр. – 2007, 6, 85 – 105.

МІЯКОВСЬКИЙ В. Біля джерел неоклясики. – 2004, 5 – 6, 66 – 68.

Про творчість А. Казки.

МІЯКОВСЬКИЙ В. Біля джерел неоклясики.– 2005, 6, 102 – 106.

Повтор ст.

ОБИЙКІНА С. Особливості функціонування дієприкметникових форм у пам’ятках ареалу Полтавських говірок ХVІІ ст.: (Активні дієприкметники теперішньго часу). – 2002, 4, 76 – 78.

Олійник О. Покликання – світити. – 1997, 3, 148 – 151.

Творчість поета О.М. Ведміцького.

ОНИЩЕНКО Н. Тарас Шевченко і ніжинські греки. – 2002, 4, 57 – 59.

ОРНОВСЬКИЙ І. Дорогого каміння скарбниця. – 2008, 3, 82 – 119.

ОРНОВСЬКИЙ І. Муза Роксоланська /Пер. з пол., прим. В. Шевчук. – 2007, 6, 60 – 65.

ОСТРЯНКО О. Емілі Дікінсон – Олена Теліга: (досвід компаративного аналізу). – 2002, 3, 98 – 102.

ОСТРЯНКО О. Естетика американського та українського романтизму: зустріч культур. – 2005, 1, 125 – 132.

Охріменко П. Євген Маланюк і Павло Тичина: До 100-річчя з часу народження Євгена Маланюка. – 1997, 6, 41 – 45.

Охріменко П. Материнська земля “Слова о полку Ігоревім”. – 1995, 4, 16 – 21.

Охріменко П. “Слово о полку Ігоревім” і “Велесова книга”: Фрагменти роздумів. – 1997, 3, 26 – 29.

Охріменко П. Солоницька битва наливайківців і її відображення в народних переказах та легендах. – 1996, 5, 23 – 36.

ПАВЛЮК І. Віктор Вербич: „Як треба жити”. – 2008, 1, 83 – 88.

ПОНОМАРЕНКО А. Семантико – граматичні та структурні особливості фразеологізмів з демінутивним та аугментативним компонентом. – 2003, 4, 163 – 167.

ПОПЕНКО О. Семна організація дієслів надмірної дії з формантами на – , на – ... – ся. – 2003, 1, 178 – 181.

Попович М. Номінативна одиниця мови та її зв`язок із категорією детермінованості / недетермінованості. – 2001, 2, 101 – 103.

Пригоровський В. Автографи дружби. – 1996, 2 – 3, 134 – 136.

Дружба між О.П. Довженком і П.Г. Тичиною.

ПРИГОРОВСЬКИЙ В. Ведемо пошук: „О. Д.” – хто ж він? – 2008, 2, 99 – 104.

Здогадки про ранній псевдонім О. Довженка.

Пригорницький Ю. Бог як “сонячні кларнети” у вірші П. Тичини “Не Зевс, не Пан...”. – 1997, 4, 110 – 113.

Пригорницький Ю. Павло Тичина про тоталітарну владу і молодь. – 1998, 6, 109 – 113.

Пригорницький Ю. Павло Тичина та комуністична ідеологія. – 2001, 5, 115 – 121.

Реп´ях С. Крок до Леоніда Тереховича. – 1995, 2, 17 – 24.

Творчий шлях поета, публікуються його вірші.

Реп’ ях С. Солдат з „Березнянського гарнізону” (Іванові Корбачу – 75). – 2001, 5, 134 – 136.

Савенок В. Онєгін у більшовицькому Чернігові. – 1995, 4, 132 – 134.

Публікується віршований фейлетон О. Архангельського.

Сердюк П. За брамою власного серця. – 1998, 4, 33 – 36.

Творчість поета П.І. Куценка.

Сердюк П. Різноцвіття. – 1998, 3, 13 – 23.

Творчість поета Ст. Реп´яха.

Сивець Н. Творчість Василя Наріжного в контексті українсько – російських соціокультурних взаємин початку ХІХ ст. – 1998, 2, 59 – 64.

СИДОРЕНКО Т. „Картина світу” в християнській ліриці Івана Величковського (часова і просторова перспективи). – 2002, 3, 103 – 106.

СИДОРЕНКО Т. Проблема способів (родів) дієслівної дії в науковій літературі (історія дослідження, підходи, класифікації). – 2002, 6, 100 – 105.

СЛОБОДЯНЮК Н. Екстралінгвістичний аспект російської редакції роману П. Куліша „Чорна рада”. – 2003, 5 – 6, 165 – 169.

СЛОБОДЯНЮК Н. Роль П.О. Куліша в становленні української літературної мови. – 2000, 3, 77 – 80.

СТАРОВОЙТ І. Свідчення українського постмодернізму. 1990-і. – 2000, 3, 152 – 159.

Степаненко О. Збірка “Мандала” Віри Вовк – “Карта космосу” (мотиви і топоси). – 2001, 1, 92 – 101.

СТОЛЯР М. Особистісність буття в поезії Олени Мамчич. – 2008, 5, 133 – 136.

СТУС Д. Біографія: cуб’єктивізація об’єкта: До постановки проблеми біографії як жанру і з приводу біографії Василя Стуса. – 2002, 1, 98 – 126.

Терлецький В. “Бачив уві сні Новгород – Сіверський...”: (Новгород – Сіверське коло знайомих оточення Шевченка). – 1996, 2 – 3, 3 – 17.

Терлецький В. “Живописная Украина” Т.Г. Шевченка і Пантелеймон Куліш. – 1999, 4, 128 – 134.

Терлецький В. І заперечення мусять бути аргументованими! – 1997, 4, 34 – 35.

Дискусія про походження рукопису “Слова”.

ТЕРЛЕЦЬКИЙ В. Михайло Коцюбинський у пошануванні та дослідженнях нащадків. – 2008, 3, 194 – 204.

Терлецький В. Навколо рукопису “Слова о полку Ігоревім”. – 1996, 4, 59 – 64.

ТЕРЛЕЦЬКИЙ В. Пантелеймон Куліш та його воронезьке оточення у дослідженнях І.С.Абрамова. – 2005, 6, 99 – 102.

ТКАЧ М. Генеалогія слова та глибини українського фольклору. – 2004, 5 – 6, 77 – 83.

Токмань Г. Літературознавець у ситуаціїї вибору методики: тлумачення інтерпретації художнього тексту герменевтики. – 2001, 4, 133 – 139.

ХАРХУН В. Типи семантичних структур роману Володимира Винниченка „Записки Кирпатого Мефістофеля”. – 2000, 1, 64 – 70.

ХОМЕНКО І. Аудіовізуальна інтерпретація прози Михайла Коцюбинського і Сітіро Фукадзаві: діалог культур. – 2007, 5, 122 – 127.

ХОМЕНКО І. Від класичної повісті до сучасної радіоп’ єси: (Спроба дослідження ідейно-тематичного паралелізму творів Ш.Де. Костера, М. Коцюбинського та Марії Луїзи Кашніц). – 2004, 5 – 6, 40 – 43.

Хоменко І. Михайло Коцюбинський і радіомистецтво. – 2001, 3, 92 – 95.

ХОМЕНКО Ю. До проблеми „Гоголь та переклад”. – 2004, 2 – 3, 81 – 86.

ХОМЕНЮК В. Омонімія атрибутивної й обставинної функцій прийменниково – відмінкових форм. – 2002, 1, 75 – 79.

ХОМЕНЮК В. Функціональна транспозиція обставинних синтаксем, виражених прийменниково – відмінниковими формами. – 2003, 1, 182 – 185.

Хоминець В. Михайло Орест: поетика пантеїзму. – 2001, 2, 133 – 138.

ЧЕРНОВА І. Драма Людмили Старицької – Черняхівської „Іван Мазепа”. – 2000, 3, 134 – 142.

ЧЕРНОВА І. У пошуках свого коріння („Останній сніп” Л. Старицької –Черняхівської). – 2000, 4, 158 – 161.

Чоботько О. Релігія в розумінні В.В. Розанова і М.В. Гоголя. – 2001, 4, 140 – 142.

ШЕВЧУК В. Про панегірик І. Орновського „Скарбниця дорогого каміння”, присвячений І. Обідовському. – 2008, 3, 75 – 82.

Шпиталь А. На горах київських. – 1999, 5, 169 – 171.

Роман В.Володимира (США) “Тиверська провесінь” та повість “Андрій Первозванний”.

ШТЕЙНБУК Ф. Текстові стратегії сучасної літератури в контексті антропології тілесно-міметичної категорії голосу. – 2008, 1, 103 – 112.

ЮРЧЕНКО В. Мотив буття – до смерті як елемент танатологічної системи в повісті М. Хвильового „Санаторійна зона”. – 2002, 6, 93 – 96.

Якубіна Ю. Про витоки Гоголевого страху: (ніжинський період). – 2001, 3, 101 – 106.

Яровий О. Талант за димовою завісою: (Штрихи до проблеми “Тичина і анти – Тичина”). – 1995, 4, 74 – 82.


ЕТНОГРАФІЯ. ФОЛЬКЛОР


БАРАНОВА Н. Історія одного обрядового символу на Придесенні. – 2000, 2, 144 – 147.

Батуринські мотиви /Публ. С.Павленка. – 1995, 6, 66 – 73.

12 легенд, присвячених м. Батурину та І. Мазепі.

Василенко А. Аспекти міфологічної свідомості та їх відтворення у вербальному дискурсі. – 2001, 6, 56 – 58.

Горілий І. Оповідки про Городище, що в Бахмацькому районі. – 1996, 4, 43 – 45.

“Город на Вістрі”. – Були козаки Смолин, Максим, Гнилуша... – Лут та Ава. – Гора Пригоршня /Записав П. Лавренчук. – 1996, 2 – 3, 61 – 62.

Легенди про села Козелец. р – ну.

Дем´яненко Р. Любеч – град. – Яке любе місто! – Любава. – Малуша. – Заступництво від голоду та мору. – Любецька ікона “Чудотворна”. – 1997, 1 – 2, 96 – 99.

Легенди та краєзнавчі мініатюри, присвячені м. Любечу.

КАРАСЬ А. Секретне кролевецьке ткацтво. – 2003, 5 – 6, 38 – 45.

Каращенко І. Білоруси – горюни на Сумщині /Пер. з білорус. О. Лепьошкін. – 2001, 2, 104 – 107.

КАТООКА Х. Духовний світ української та японської молоді в контексті весільного обряду. – 2007, 2, 66 – 69.

КОСТЕНКО Л. Кожум’яцьке і шевське ремесло у містечку Седневі на Чернігівщині. – 2007, 4, 77 – 83.

КУДРЯВЦЕВА З. З фольклористичного доробку Олександра Шишацького – Ілліча: деякі спостереження над історичними переказами та піснями. – 2000, 4, 142 – 148.

КУДРЯВЦЕВА З. Про регіональні особливості фольклорної культури Чернігівщини першої половини ХІХ століття: (за матеріалами О. Шишацького – Ілліча). – 2002, 4, 79 – 82.

Лепьошкіна О., Лепьошкін О. Єфросина Ярославна – дружина князя Ігоря. – 1996, 6, 76 – 78.

Легенда про події 1185 р. в Путивлі.

Лепьошкіна О., Лепьошкін О. Царівна Софія. – Святе озеро. – Зцілення отамана. – Старець Серапіон. – 1998, 1, 73 – 77.

Легенди Путивльщини.

Лепьошкіна О., Лепьошкін О. Швидка річка Густомий. – Розп´яття. – 1997, 4, 114 – 115.

ЛОЗОВА Л., Шиленко Л. Савинці. – 2002, 6, 121 – 122.

Ляшев О. Роїщанські звичаї та обряди. – 1997, 4, 116 – 128.

НЕМИРІВСЬКА Т. Чернігівський тканий ручний перебір. – 2006, 3, 69 – 73.

НЕСЕН І. Лелека в народних уявленнях Правобережного Полісся. – 2008, 5, 121 – 127.

ПАВЛЕНКО О. Дягівські імена у ХІХ ст. – 2002, 6, 119 – 120.

ПАРУБЕЦЬ В. Страви села Кириївки. – 2002, 5, 124 – 128.

Свинячий шлях – Дзвін /Записали О. та О. Лепьошкіни. – 1996, 1, 50 – 53.

Легенди Путивльщини.

Скарби Барвінкової гори /Підгот. М. Гурець. – 1995, 4, 83 – 86.

Легенда про м. Городище на Глухівщині.

СКИБА І. Українська поховальна традиція в творчій спадщині Володимира Данилова. – 2005, 2 – 3, 38 – 42.

ТЕРЕЩЕНКО О. Шабаш відьом у віруваннях російського та українського селянства ХІХ ст. – 2007, 6, 127 – 131.

ТКАЧ Х. Весільні обрядові особи та атрибутика в поховальному ритуалі неодружених. – 2008, 4, 130 – 133.

ТКАЧ Х. Особливості структури уявлень і вірувань, пов’язаних з померлими. – 2004, 1, 54 – 58.

ТКАЧ Х. Сучасна поховальна обрядовість українців у контексті традиційного етнокультурного комплексу. – 2005, 6, 95 – 98.

Як жінка з козаком боролася. – Березна – дочка Десни /Зап. І. Корбач. – 1995, 3, 77 – 79.

Сіверянські легенди.


КУЛЬТУРА. МИСТЕЦТВО. ОСВІТА


Адруг А. Барокковий Чернігів. – 1995, 2, 61 – 64.

АНІЩЕНКО В. Проблема формування нового екологокультурного освітнього простору. – 2002, 6, 71 – 74.

Аніщенко В. Реальність та перспективи екологічної освіти у вищому навчальному закладі. – 2001, 5, 148 – 151.

Баклан О. Макіївські кобзарі. – 1996, 5, 47 – 52.

Божок В. Диво мистецьке – диво самобутнє. – 1995, 4, 120 – 122.

Бойко О. Нарис історії ніжинської науково – дослідної кафедри історії, культури і мови (20 – 30-ті рр.). – 1998, 5, 120 – 127.

БОРОВИК А. Вирішення проблеми забезпечення українськими шкільними підручниками за Директорії УНР. – 2002, 4, 14 – 20.

БОРОВИК А. Висвітлення проблем реформи шкільної освіти на сторінках журналу „Вільна українська школа” та подальша її доля. – 2007, 2, 3 – 8.

БОРОВИК А. Діяльність педагогічної місії за кордоном по забезпеченню шкіл українськими підручниками. – 2002, 2, 3 – 10.

БОРОВИК. А. Діяльність шкільних рад з вирішення проблем українізації (1917 – 1920 рр.). – 2002, 3, 3 – 11.

Боровик А. Зародження повітової преси на Придесенні (1917 – 1921). – 1999, 2, 71 – 80.

БОРОВИК А. Підготовка шкільних підручників за часів української держави гетьмана П. Скоропадського. – 2002, 1, 3 – 9.

Боровик А. Практичні кроки по реалізації планів українізації школи за Центральної Ради. – 2001, 3, 3 – 9.

БОРОВИК А. Проблеми становлення української преси за часів виборювання державності (1917 – 1920 рр.). – 2006, 1, 19 – 26.

БОРОВИК А. Реформування системи підготовки учителів для української школи (1917 – 1920 рр.). – 2003, 4, 3 – 12.

БОРОВИК А. Розробка теоретичних основ реформування загальноосвітньої школи в Україні за часів українськоі революції (1917 – 1920 рр.). – 2007, 1, 3 – 11.

БОРОВИК А. Роль учительських курсів українознавства у вирішенні проблем українізації загальноосвітніх шкіл за Центральної Ради. – 2003, 1, 3 – 8.

БОРОВИК А. Ставлення населення до українізації шкіл за часів виборювання державності в Україні (1917 – 1920 рр.). – 2000, 6, 18 – 26.

БОРОВИК А. Створення перших українських вищих навчальних закладів та підготовка в них педагогічних працівників у період національно – демократичної революції. – 2004, 1, 3 – 11.

Боровик А. Створення українських підручників за часів Центральної Ради (березень 1917 р. – квітень 1918 р.). – 2001, 6, 3 – 8.

БОРОВИК А. Українізація шкільної освіти за часів Української держави гетьмана П. Скоропадського. – 2002, 6, 3 – 9.

БОРОВИК А. Українізація загальноосвітніх шкіл за часів виборювання державності 1917 – 1920 рр.: джерелознавчий аспект. – 2003, 5 – 6, 3 – 9.

Боровик А. Українізація шкільної освіти у добу Директорії УНР (1918 – 1920 рр.). – 2001, 5, 3 – 10.

БОРОВИК А. Учительські курси українознавства за гетьманату (квітень – грудень 1918 р.). – 2004, 2 – 3, 3 – 10.

БОРОВИК А. Формування мережі учительських професійних спілок та їх роль в українізації шкільної освіти. – 2005, 1, 3 – 9.

БОРОВИК А. Чернігівський учительський інститут (1916 – 1919 рр.). – 2006, 2, 76 – 87.

До 90 – річчя ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка.

Бушак С. Козак – душа правдивая: (Діалектика серйозного і смішного в образі козака Мамая). – 1998, 5, 103 – 108.

ВАСЮТА О. До питання дослідження кобзарства та лірництва на Чернігівщині. – 2000, 2, 88 – 92.

Васюта О.П. Набори співаків з Чернігово – Сіверщини до придворної співацької капели у ХVІІІ – першій половині ХІХ століття. – 1995, 3, 63 –72.

Васюта О.П. “Наталка – Полтавка” у постановці глібовського аматорського гуртка “Товариство кохаючих рідну мову”: (До 175-річчя від дня народження О.В. Марковича і 170-річчя Л.І. Глібова). – 1997, 1 – 2, 126 – 129.

Гаврилова С. Бранець невгамовної пристрасті. – 1999, 1, 79 – 83.

Творчість художника І.Г. Рашевського.

Гаврилова С. Таємниця В.М.С. – 1997, 1 – 2, 118 – 119.

Твори художника В.М. Соколова в Чернігівському художньому музеї.

Гандиш А. Сільськогосподарська освіта на рубежі ХІХ – ХХ ст. у Чернігівській губернії. – 2001, 5, 109 – 114.

Гранатович Л. Всеукраїнський Гоголівський науково – методичний центр. – 1997, 1 – 2, 79 – 84.

Дем’яненко Н. Формування вищої педагогічної освіти на Придесенні: (Ніжин. історико – філологічний інститут князя О.А. Безбородька). – 2001, 1, 57 – 60.

Дмитренко О. Земство, кооперація та культура 1865 – 1917 рр.: (На матеріалах Чернігів. губ.). – 1999, 6, 143 – 151.

Дубравін В. Музичний фольклор Чернігівщини: (Характер та тенденції розвитку) /Післямова Ю.Чекан. – 1996, 4, 46 – 54.

Жеплинський Б. Лірники середнього Придніпров´я. – 1995, 5, 67 – 68.

ЗАЙЧЕНКО В. Твори О.Ф. Саєнка в музеях Чернігова. – 2000, 1, 166 – 169.

Зайченко І. Актуальні питання педагогічної спадщини Софії Русової. – 1998, 2, 123 – 124.

Зелінська В. Читач – бібліотека: від громадської до наукової. – 1998, 2, 126 – 129.

До історії обласної бібліотеки ім. В.Г. Короленка.

КЛИМЕНКО О. Діяльність Чернігівської друкарні як вагомого чинника становлення освіти в Україні. – 2000, 3, 109 – 113.

Колесник М. Становлення та головні напрямки діяльності Ніжинського історико – філологічного товариства при інституті князя Безбородька (1894 – 1919 рр.). – 2001, 2, 89 – 93.

Кондрашов В. “З корінням вирвати націоналістичні – контрреволюційні елементи з Н.П.І.”: (Погром у Ніжинській вищій школі на початку 30-х років). – 1998, 2, 13 – 15.

КОСТЕНКО І. Вилучення „ідеологічно шкідливої літератури” та пограбування фондів фундаментальної бібліотеки. – 2000, 5, 39 – 42.

Костенко І. Пам´ятник М.В.Гоголю у Ніжині. – 1997, 3, 142 – 143.

КОТЧЕНКО А. Пізньопалеолітичні витвори мистецтва Чернігівщини. – 2008, 6, 63 – 69.

КРЕМЕНЬ В. Вітальна телеграма: (До 195-річчя Ніжинського педуніверситету ім. М. Гоголя). – 2000, 5, 4.

Курач С. Колекція творів мистецтва Галаганів. – 1995, 5, 60 – 63.

КУЧМА Л. Вітальна телеграма: (До 195-річчя Ніжинського педуніверситету ім. М. Гоголя). – 2000, 5, 3.

ЛЕГЕЦЬКА Л. Соціологічний портрет студента Чернігівського державного технологічного університету. – 2006, 6, 93 – 96.

Литвиненко І. До 90-річчя Остерського краєзнавчогомузею. – 1996, 5, 43 – 46.

Масол Л. До питання про розвиток музичної культури та освіти. – 1995, 1, 28 – 34.

Музична культура Чернігівщини з часів Київської Русі.

Матяш І. Етапи кобзарської науки: ритуал “визвілки” – кобзарська ініціація. – 1996, 5, 53 – 56.

Матяш І. Світло згаслої зірки...: Борис Грінченко та Іван Череватенко. – 1999, 6, 115 – 123.

Видавнича діяльність Б.Д. Грінченка.

МОРОЗОВА А. Як усе починалося: (до 90-річчя Чернігів. держ. пед. ун – ту ім. Т.Г. Шевченка). – 2006, 2, 87 – 92.

Москаленко М. Народні співці Борзнянщини. – 1995, 2, 70 – 72.

МОШИК І. Проблеми становлення та діяльності Глухівського педагогічного інституту як осередку формування української інтелігенції у перші роки відновлення його роботи після німецько – фашистської окупації. – 2007, 4, 83 – 90.

НАЗАРКО С. Світовий досвід формування ринку освітянських послуг в Україні. – 2008, 5, 99 – 104.

НЕСТЕРЕНКО Л. Становлення початкової освіти в сільській місцевості в дореформенний час: (на прикладі Чернігів. губ.). – 2008, 4, 80 – 86.

НЕСТЕРЕНКО Л. Фінансове забезпечення початкових навчальних закладів у сільській місцевості в дореформенний час. – 2008, 5, 63 – 67.

О ЗАВЕДЕНІИ в Ніжині гимназиі высших наукъ, князя Безбородко: Ніжин. пед. ун – ту ім. М. Гоголя 195 років. – 2000, 5, 5 – 6.

ОГНЕВ’ЮК В. Історіософський аналіз розвитку освіти на початку ХХ століття. – 2003, 5 – 6, 66 – 73.

Оліфіренко Л., Котельніков Д. Трансформація освіти – складова державотворення України. – 2001, 2, 22 – 25.

Онищенко Н. Хор Яциневича. – 1996, 5, 107.

ОСТРЯНКО А. Ніжинська історична школа: доба розквіту (20-і – початок 30-х рр. ХХ ст.). – 2000, 5, 31 – 38.

Половка В. Розвиток шкільництва на Полтавщині другої половини ХІХ століття – початку ХХ століття. – 1999, 3, 146 – 148.

РОЖКОВА Л. Українізація загальноосвітніх шкіл на Лівобережній Україні у 20-х рр. ХХ ст. – 2002, 6, 15 – 21.

РОМАНЕНКО М. Соціально – філософська інтерпретація культурологічного підходу до формування національної школи. – 2002, 5, 67 – 70.

Романова О. Ювілейні замітки. – 1997, 5, 68 – 74.

До 30-річчя Чернігів. держ. архітектурно – історичного заповідника.

РОСТОВСЬКА О. На шляху становлення національної освіти (1917 – 1919). – 2000, 5, 28 – 30.

Саєнко Н. Неповторність таланту: (До 100-річчя О. Саєнка). – 1999, 5, 25 – 33.

Сайко О. Становлення сільськогосподарської освіти Полтавської губернії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – 1999, 2, 148 – 149.

САМАРДАК М., Ушак В. Освітній процес в університетах: педагогічний чи андрагогічний? – 2008, 5, 90 – 93.

САМОЙЛЕНКО Г. Ніжинська вища школа у зв’язках із зарубіжжям – 2000, 5, 14 – 23.

СЕРГЄЄВ І. „Житники”: забута сторінка історії народної освіти в Україні радянської доби. – 2007, 3, 37 – 42.

СИЧ М. Освіта і духовність. – 2000, 6, 9 – 17.

Сікорська І. Роль меценатства та благодійності у становленні бібліотеки. – 1998, 3, 119 – 122.

СОЛОДКОВ В. Європейський простір вищої освіти як соціальний інститут. – 2008, 2, 111 – 120.

СОЛОНСЬКА Н. Давньоруська школа: від Володимира Святого до Ярослава Мудрого: (до питання про початки освіти в Київській Русі). – 2003, 4, 13 – 22.

Спаський І. Нарис історії Ніжинського музею /Публ. і передм. В. Симоненка та О. Морозова. – 1997, 6, 72 – 78.

СТРАШКО Є. Гоголівський інститут у 20 – 30-х роках. – 2000, 5, 24 – 27.

СУШКО О. Педагогічний університет як модель вищого навчального закладу нового типу: Інтерв’ю з В.П. Яковцем – ректором Ніжин. пед. ун – ту ім. М. Гоголя. – 2000, 5, 7 – 13.

Тарасенко О. Архієпископ Філарет (Гумілевський) і Чернігівська духовна семінарія. – 1999, 6, 53 – 60.

Терлецький В. Чи існує зображення Березовського? – 1999, 5, 164 – 166.

Про скульптурний портрет роботи Ф. Шубіна.

ТИМОШЕНКО А. Колегія Павла Галагана: (До 130 – річчя з дня заснування). – 2002, 4, 46 – 51.

Травкіна О. Викладачі Чернігівського колегіуму – члени кодифікаційної комісії. – 1998, 3, 10 – 12.

Травкіна О. До питання про місцезнаходження Чернігівського колегіуму та реорганізацію його в семінарію. – 1997, 5, 85 – 91.

Травкіна О. Про викладання предметів у Чернігівському колегіумі. – 1999, 4, 109 – 123; 2000, 1, 16 – 32.

Травкіна О. Про склад учнів Чернігівського колегіуму. – 1997, 3, 32 – 36.

Тупик С. Путивльський державний історико – культурнмй заповідник: Проблеми і перспективи. – 1998, 3, 24 – 34.

Харсеєва Л. Народна освіта в Путивльському повіті в ХІХ – на початку ХХ ст. – 1998, 3, 37 – 40.

ХОМЕНКО І. Драма жанру: (Маловідомі сторінки з історії радіомистецтва). – 2000, 5, 105 – 113.

Черняков С. Архітектурне дерев´яне різьблення в Чернігові: Витоки та деякі особливості розвитку у ХІХ – на поч. ХХ ст. – 1997, 5, 92 – 94.

ШАРА Л. Роль муніципальних органів у розвитку освіти на Чернігівщині (1870 – 1900 рр.). – 2000, 5, 59 – 64.

ШЕВЧЕНКО В. Стан народної освіти в Лівобережній Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – 2006, 2, 70 – 75.