Борзна
| Вид материала | Документы |
- І г І всько ї област І розпорядження 15. 12. 2011 №688 м. Борзна Про виконання та дотримання, 25.38kb.
Чернігівська державна обласна універсальна
наукова бібліотека ім.В.Г. Короленка
Борзнянська централізована бібліотечна система
Борзна
Бібліографічний покажчик
Чернігів – 2008
91. 9: 63
Б 82
Борзна: Бібліогр. покажч. /Скл. Волошина Л. І., І. Я. Каганова, Л. В. Студьонова; Відп. за вип. П. В. Грищенко. – Чернігів, 2008. – 72 с.
Складачі: Волошина Л. І., Каганова І. Я., Студьонова Л. В.
Відп. за вип. Грищенко П. В.
Комп’ютерний набір: Студьонова Л. В.
Комп’ютерне макетування: Даценко В. М.
Ризограф ОУНБ ім. В. Г. Короленка
Тираж 200
ПЕРЕДМОВА
Є на карті Чернігівщини місто Борзна. Розкинулось воно на берегах річки Борзенки, яка згадується у літописах ХІ-ХІІ ст. Краєзнавець Михайло Москаленко вважає, що Борзна як поселення існувала вже у ХІІ столітті. За його версією, «давньоруське городище як праматір Борзни було стерте з лиця землі монголо-татарами, а через певний час відродилось уже на місці сучасного Замку (вул. Шевченка)». Проте дослідник переконаний, що без справжніх розкопок у замковій частині міста не можна визначити точну дату заснування Борзни.
Тому поки що приймемо за основу дату заснування Борзни ХVІ століття, як зазначено у багатьох сучасних історичних джерелах.
Походження назви також суперечливе. Одні дослідники твердять про польське походження від слова «борзий» - швидкий. Інші від слів «борозна», «борона», «борть».
Безперечно одне: Борзна входила до складу Чернігово-Сіверщини. До 1620 року вона вже була значним поселенням, яке перебувало пізніше під польськими панами і Москвою. У 1634 р. Борзна належала московському боярину Михайлові Борисовичу Шеїну. Того ж року одержала магдебурзьке право. Після переходу Сіверщини під польську корону місто дісталось помічникові воєводи Франциску Вишелю Цезановському.
Під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького Борзна відігравала значну роль у суспільно-економічному, військово-політичному устрої Лівобережної України. У травні 1648 р. місто було визволено козацькими військами і стало центром сотні Чернігівського полку. У 1650 році Борзнянська сотня входила до складу Ніжинського полку, сотником якої був Олексій Веридарський. Як зазначає краєзнавець Михайло Москаленко, канцелярія другої сотні знаходилась в Оленівці. Тут сотник та його дружина Марія, дочка полковника Василя Часника, мали володіння. У період з 1654 до 1780 рр. Борзнянськими сотниками були представники роду Забіл. Володіли містечком також наказний гетьман І.Золотаренко, генеральний обозний С.Кочубей. Борзна поступово розширювала свою територію за рахунок передмість Нове Місто, Кустівка, Підкупішівка, села Конюшівка та слободи Часниківка.
У першій половині ХVІІ ст. Борзна мала свій герб: на червоному полі – золотий мальтійський хрест, встановлений на срібляному напівмісяці. Герб Борзни був затверджений 1782 року та уніфікований у 1857 році. Прикрашав місто до 1917 року.
У другій половині ХVІІ ст. зведено Борзнянську фортецю, важливим елементом укріплень якої був дерев’яний замок – палац. Він мав вихід до річки Борзенки, яка створювала природну перешкоду з південно – західного боку. Пізніше фортецю було реконструйовано. Наприкінці ХVІІІ ст. на території Борзнянскої фортеці були муровані Благовіщенська, Успенська, Троїцька і Миколаївська та дерев’яні Воскресенська і Пречистенська церкви.
Після утворення Чернігівської губернії Борзна стала центром Борзнянського повіту. Початок ХІХ ст. ознаменувався подіями Вітчизняної війни 1812 року. У Борзнянському повіті було сформовано ополчення у складі 1013 міщан та поміщицьких селян. Серед ополченців було багато жителів Борзни.
У першій треті ХІХ ст. Борзна переживала нелегкі часи. Почастішали пожежі, бо будинки в місті були дерев’яними, під солом’яними стріхами. Не вистачало продовольства внаслідок неврожаю 1834 р. Однак влада надавала допомогу населенню.
Поступово Борзна перебудовувалась Ширшими ставали вулиці. З’явилась поштова станція. Містом управляли органи самоврядування (магдебурзьке право на той час було скасовано). Громада дбала про те, щоб до них прийшли люди компетентні і шановані. На початку 60-х років ХІХ ст. Борзнянську міську думу очолював Степан Білоус – з купців.
Для соціально-економічного розвитку міста велике значення мали Київсько-Петербурзьке шосе, Любаво-Роменська і Курсько-Київська залізниці, Київсько-Московська поштова дорога.
Головним заняттям борзнянців було хліборобство. Сіяли дуже багато жита, гречки, вівса, маку. Пшениці і картоплі – дуже мало.
За даними краєзнавця Михайла Москаленка, в середині ХІХ ст. у Борзні мешкало 2346 людей. Кожна сім’я налічувала близько 7 – 8 душ. До кінця століття місто мало 4 церкви, 5 мостів, 2 майдани, 43 вулиці і провулок, в’язницю, 31 лавку, лікарню, попечителем якої у 80-х роках був П.М.Ге – син видатного художника М.М.Ге. У місті діяли три ярмарки. Випускала продукцію високої якості тютюнова фабрика Платона Колодєєва. Працював цукровий завод. З інших промислових підприємств того часу варто назвати 2 винокурні, 7 миловарень, 5 шкірзаводів, 14 цегелень.
Борзнянці не стояли осторонь освітнього процесу. Здобували знання у повітовому училищі, відкритому 15 серпня 1824 р. коштом Григорія Степановича Тарновського, качанівського поміщика. У 1898 р. з’явився новий учбовий заклад – трирічна Борзнянська школа садівництва, городництва і бджолярства, яку до 1917 р. закінчило 250 чоловік.
ХХ століття Борзна зустріла як провінційне містечко із своїми подіями місцевого значення. Однак не обминули її події війни з Японією та революції 1905-1907 рр. З 1908 р. до 1914 р. повітове земство посприяло у Борзні будівництву народного дому та амбулаторії, спорудженню тротуарів, освітленню вулиць, відкриттю міського громадського банку, утворенню телефонної мережі тощо. У 1915 р. для потреб земства було придбано автомобіль.
Лютнева революція 1917 р. змінила уклад життя Борзни. Весною була утворена Рада робітничих, селянських і солдатських депутатів. У місті встановилось двовладдя. Жовтневі події 1917 р. назавжди змінили державний устрій. Радянську владу в Борзні встановлено у січні 1918 р. Переживши лихоліття громадянської війни, Борзна почала процес відбудови. У місті запрацювала електростанція, відкрились педагогічні курси, дитяча художня студія, народний дім, дві бібліотеки, хата-читальня тощо.
Страшним молохом впав на борзнянців голодомор 1932-1933 рр. Не встигли оговтатись, як почалася війна. У дворічний період окупації у місті діяла підпільна комсомольська організація, яка підтримувала зв’язок із партизанським загоном. На фронтах Великої Вітчизняної війни полягло 562 борзнянці. З 1966 р. – Борзна – місто, районний центр з аграрно-промисловим комплексом.
У місті народились видатні діячі земства, української культури, освіти і науки І.І.Петрункевич, М.І.Антоновський, Х.Д.Алчевська, Г.Н.Кальченко, Є.П.Вотчал, А.А.Олійник, О.Ф.Саєнко та інші. Взимку 1847 р. у Борзні жив Т.Г.Шевченко. Між 1861 і 1863 рр. місто відвідала Марко Вовчок разом із своїм чоловіком, фольклористом та етнографом О.В.Марковичем для збирання пісенної творчості борзнянців.
Бібліографічний покажчик «Борзна» має за мету представити широкому загалу дослідників та викладачів історії, студентів, старшокласників, працівників бібліотек та музеїв, краєзнавців, всіх, хто цікавиться історією рідного краю, літературні джерела з історії та культури міста. Покажчик не претендує на вичерпність.
Посібник складається з наступних розділів:
- Загальні праці.
- Археологія. Історія. Геральдика.
- Видатні діячі, життям і діяльністю пов’язані з Борзною.
Порядок розташування матеріалів у розділах – за алфавітом авторів та назв книг і статей. Другий розділ посібника має окремі підрозділи “Джерела” та “Література”. Третій розділ посібника носить біобібліографічний характер. Добір матеріалу завершено 1 листопада 2007 року. Бібліографічний опис видань здійснено відповідно існуючим державним стандартам. В анотаціях наводиться додаткова інформація щодо окремих праць.
Посібник супроводжується допоміжним апаратом, що складається з “Алфавітного покажчика авторів, назв книг і статей”, “Іменного покажчика”.
ЗАГАЛЬНІ ПРАЦІ
1. БОРЗНА //Настольный энциклопедический словарь /4-е перераб. изд. А.Гранат и Ко. – М., 1900. – Т. 1. – С. 65.
2. БОРЗНА //БСЭ. - 3-е изд. – М., 1970. – Т.3. – С.567.
3. БОРЗНА //Чернігівщина: Енцикл. довідн. – К.,1990.– С.83– 85.
4. БОРЗНА //Енциклопедія українознавства /Перевид. в Україні. – К., 1993. – Т.1. – С.159.
5. БОРЗНА //Материалы для географии и статистики России. Черниговская губерния /Сост. М.Домонтович. – Спб., 1865. – С. 602 – 603.
6. БОРЗНА: Описание /Сост. свящ. В.Комаровским и доп. архиеп. Филаретом //Вісті Борзнянщини – 1993. – 2 черв., 9 черв., 16 черв., 23 черв., 30 черв., 7 лип., 14 лип., 21 лип., 28 лип., 4 серп., 11 серп., 18 серп.
7. БОРЗНА: Історія міста і сіл р-ну //Вісті Борзнянщини.– 1993. – 20 жовт.
8. ВИНОГРАДСКИЙ Д.С. Название городов, сел и рек Черниговщины //Мовознавство. – К., 1957. – Т.XIV. – С.3 – 10.
С.4: Борзна.
9. ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ энциклопедический словарь: Географ. названия /Гл. ред. А.Ф. Трешников; Редкол.: Э. Алаев, П. Маламлиев, А. Воронов и др. – М.: Сов. энцикл., 1983. – 528 с., ил.
С. 63: Борзна.
10. ДЕРЖАВНИЙ архів Чернігівської області: Анот. реєстр описів. Т.1. Ч.1: Фонди дорад. періоду /Гол. редкол.: Г.Боряк, В.Волковинський, Л.Гурбова та ін., відп. ред. т. Р.Воробей. – Чернігів: РВК “Десн. правда”, 2005. – 408 с.
С. 162, 165, 208, 213, 215, 224, 227, 229, 231, 232, 236,
255, 263, 268, 269, 273, 274, 276 – 278, 283, 284, 294,
11. ІСТОРІЯ міст і сіл Української РСР: В 26-ти т. Чернігівська область – К.: УРЕ, 1972. – 779 с.
С.198 – 228: Борзна.
12. ИСТОРИЯ городов и сел Украинской ССР: В 26-ти т. Черниговская область. – К.: УРЭ, 1983. – 814 с.
С. 217 – 227: Борзна.
13. ІСТОРІЯ назв. Басейн Дніпра: Борзна – Ічня – Мена – Щорс //Наука і суспільство. – 1966. – №4. – С.41.
14. КРУГЛЯК Ю.М. Ім’я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу УРСР. – К.: Наук. думка, 1978. – 151 с.
С. 18: м. Борзна.
15. КУРОВСЬКИЙ К. З історії рідного краю //Вісті Борзнянщини. – 1994. – 11 трав.
16. ЛИМАН О. Чи відомо Вам, що... //Комуністична праця (Борзна). – 1992. – 30 жовт.
Виникнення міста.
17. МОСКАЛЕНКО М. Зазираючи в товщу століть: літопис краю //Вісті Борзнянщини. – 1993. – 5 трав.
18. МОСКАЛЕНКО М. На берегах Борзни – ріки. – Чернігів: РВВ упр. по пресі, 1995. – 106 с.
19. ОЛІЙНИК О. Славою не обділена [історія Борзни] //Комс. гарт (Чернігів).– 1972. – 12 жовт.
20. ОЛІФЕР В., Луговець Д., Семенова О. З давнини до сучасності : Нариси з історії Борзнянщини //Комуністична праця. – 1987. – 5 берез.
21. ПО СІВЕРЯНСЬКІЙ землі: Борзнян. календар 2001 – 2002 р. /Передм. М.Голиці; авт. тексту О.Оленівська; фото К.Голубєва, І.Перегуди. – К.: 2001. – 16 с.
22. СЛОВАРЬ географических названий СССР /ГУКГ, ЦНИИ ГА и К. – 2-е изд. – М.: Недра, 1983. – 296 с.
С.38: Борзна, Борзнянський р-н.
23. ТОПЧІЙ В. Що в імені тобі моїм?: [Історія топоніму Борзна] //Черніг. відом. – 1992. – 1 груд. – С.4.
24. ЯБЛОНОВСЬКИЙ О. Чернігівщина /Пер. з пол. І.Кондратьєва //Сіверян. літопис. – 1997. – №1 – 2. – С.130 – 140.
С. 135: Походження міста.
25. ЯНКО М.Т. Топонімічний словник – довідник Української РСР. – К.: Рад. шк., 1973. – 179 с.
С. 26 – 27: Коротка довідка про походження назви міста.
26. ЯНКО М.Т. Топонімічний словник України: Словник– довідник. – К.: Знання, 1998. – 432 с.
С.55: Борзна.
АРХЕОЛОГІЯ. ІСТОРІЯ. ГЕРАЛЬДИКА
АРХЕОЛОГІЯ
27. АРХЕОЛОГІЯ Української РСР: В 3 – х т. Т. 2. Скіфо– сарматська та антична археологія /Редкол. т.: В.О.Анохін та ін. – К.: Наук. думка, 1971. – 503 с.
С. 115,155: Курган з речами V ст. до н.е. поблизу Борзни.
28. ИЛИНСКАЯ В.А. Скифы Днепровского Лесостепного Левобережья. ( Курганы Посулья ). – К.: Наук. думка,1968. – 188 с.: прилож.
С. 40 – 44: Кургани поблизу Борзни.
29. ИЛЬИНСКАЯ В.А., Тереножкин А.Н. Памятники Лесостепного Левобережья. Сейм //Ильинская В.А., Тереножкин А.Н. Скифия VII – IV в.в. до н. э. – К., 1983. – С. 342 – 344.
Кургани Борзни, Загорівки.
ІСТОРІЯ БОРЗНИ
ХІ - ХVІІІ ст.
ДЖЕРЕЛА
30. ВАСИЛЕНКО Н.П. Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка. Вып. 1. 1729 – 1730. – Чернигов, 1901. – 417 с.
С. 80: Борзна.
31. ГАЙДАМАЦЬКИЙ рух на Україні в ХVІІІ ст.: Зб. док. /Під ред. Л.Бутича і Ф.Шевченка. – К.: Наук. думка, 1970. – 659 с.: іл., факс.
Док. №108 про Борзну.
32. ЛИТВИНЕНКО М.А. Джерела історії України ХVІІІ ст. – Харків: Вид-во Харків. ун-ту, 1970. – 203 с.
С.94: Борзна.
33. ЛІТОПИС Гадяцького полковника Григорія Грабянки /Пер. із староукр. – К.: Знання України, 1992. – 192 с.
С. 130 – 131: Борзна періоду Визвольної війни 1648 – 1654 рр.
34. ЛІТОПИС Самовидця /Вид. підгот. Я.І. Дзиря. – К.: Наук. думка, 1971. – 205 с. – (Джерела з історії України).
С. 79, 94, 95, 174: Борзна.
35. ПЕРЕПИСНІ книги 1666 року /Підгот. до друку та ред. В.О.Романовський. – К., 1933. – 447 с.
С. 295 – 301: Борзна.
ЛІТЕРАТУРА
36. АПАНОВИЧ О.М. Збройні сили України першої половини ХVIII ст. – К.: Наук. думка, 1969. – 223 с.
С. 73, 129, 130: Борзна.
37. БАЛАБУШЕВИЧ Т. Економічний розвиток Лівобережної України XVI – першої половини XVII ст. //Наук. записки /Нац. ун-т. «Києво-Могилян. Акад.». – К., 1998. – Т.3. (Історія). – С.40 – 48.
На прикладі Борзни, Городні, Ніжина.
38. БАЛУШОК В. Світ середньовіччя в обрядовості українських цехових ремісників. – К.: Наук. думка, 1993. – 118 с.
С.7, 15, 43, 58, 60, 71, 78: Цехи Чернігівщини і Борзни (ритуали ремісничої технології та збуту виробів, свята на честь покровителів цехів, звичаї життєвого цеху ремісників) періоду XV – першої пол. XVII ст.
39. БІЛЕЦЬКИЙ П.О. Українське мистецтво другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст. – К.: Мистецтво, 1981. – 159 с.: іл. – (Нариси з іст. укр. мистецтва).
С.22, 24 – 25, 42 – 43, 46, 74 – 76, 107 – 110, 116 – 118, 136, 145 – 147: Борзна, Чернігів, Прилуки, Березна, Батурин, Козелець, с. Лемеші Козелец. р-ну.
40. ГРУШЕВСЬКИЙ М. Історія України – Руси: В 11-ти т., 12 кн. /Редкол. П.С. Сохань (гол.) та ін. – К.: Наук. думка, 1991. – 445 с. – (Пам’ятки істор. думки України ).
С.266 : Борзна.
41. ГУРЖІЙ О.І. До питання про кількість та етнічний склад населення України у другій половині XVII ст. //Укр. істор. журн. – 1993. – № 4 – 6. – С.43 – 49.
На прикладі Остра, Борзни, Ніжин., Черніг. полків, Березни, Срібного.
42. ЖОЛТОВСЬКИЙ П.М. Художнє життя на Україні в XVI – XVIII ст. /Відп. ред. Я.П. Запаска – К.: Наук. думка, 1983. – 178 с.
С. 147: Іконописець Мизко Тимофій – борзенський священник.
С.163: Соболевський Данило – стародубський іконописець з Борзни.
43. ИСТОРИЯ Украинской ССР : В 10 - ти т. /АН УССР, Ин-т истории; гл. редкол.: Ю.Ю. Кондуфор ( гл. ред. ) и др. – К.: Наук. думка, 1983. –
Т. 3. Освободительная война и воссоединение Украины с Россией. Начало разложения феодализма и зарождение капиталистических отношений (вторая половина XVII–XVIIIв.) /Редкол. : Г.Я. Сергиенко (отв. ред.) и др. 1983. – 719 с., ил.
С.31, 51, 67, 93, 133, 151, 425 : Борзна.
44. ІСТОРІЯ Української РСР: У 8-ми т., 10-ти кн. /АН УРСР, Ін-т історії; Гол. редкол.: Ю.Ю.Кондуфор (гол. ред.) та ін. Т.2. Визвольна війна і возз’єднання України з Росією /Редкол.: Г.Я.Сергієнко (відп. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1979. – 615 с.: іл..
С. 48, 89, 103 – 104, 122 – 123, 136, 388: Борзна.
45. КОМПАН О.С. Міста України в другій половині ХVІІ ст. – К.: Вид-во АН УРСР, 1963. – 420 с.
С. 148, 168, 334, 353: Борзна.
46. КРАВЧЕНКО М. Політична культура Гетьманщини: [На прикладі Борзенської, Прилуцької та Чернігівської сотень] //Сіверян. літопис. – 2001.- №4. – С.57 – 61.
47. КРИВОШЕЯ В. Генеалогія українського козацтва: Нариси історії козацьких полків. – 2-е вид., доп. – К.: Видавн. дім «Стилос», 2004. – 391 с.
С.54, 108, 112, 161, 163, 167, 173, 174, 239, 240, 327, 333: Борзна.
48. КУЛАКОВСЬКИЙ В.М. Міста Лівобережної України у ХVІІІ ст. та чисельність населення в них //Історичні дослідження: Вітчизн. історія: Респ. міжвід. зб. – К., 1981. – Вип. 7. – С. 63-69.
У ст. йдеться також про Борзну та ін. міста Чернігівщини.
49. КУЛАКОВСЬКИЙ П. Чернігівщина на картах Боплана //Сіверян. літопис. – 2003. – №1. – С. 9 – 16.
С.9: Згадується Борзна як укріплене оборонне місто.
50. КУЛАКОВСЬКИЙ П. Чернігово – Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618 – 1648). – К.: Темпора, 2006. – 496 с.: іл.
С. 19, 26, 47 – 49, 101, 103, 113, 114, 116, 117, 128, 130 – 132, 134, 135, 137, 259, 277, 278, 314, 355, 360, 363, 373, 375, 378, 394, 404, 432: Борзна.
51. МИКОЛАЄНКО Д. Борзнянський полк //Вісті Борзнянщини. – 1993. – 3 берез.
52. МІРАНДА Ф. Щоденник. 1784 рік //Пам’ять століть. – 1996. – №1. – С.6 – 44.
С.36 – 38 : Перебування латиноамер. мандрівника Ф.Міранди в Козельці, Борзні.
53. МОСКАЛЕНКО М. Ігорів брід: [Про похід кн. Ізяслава Давидовича на Чернігів та Борзну] //Вісті Борзнянщини. – 1996. – 20 листоп.
54. СЕРГІЙЧУК В. Бойові побратими Богдана Хмельницького //Жовтень. – 1985. – №1. – С.88 – 96.
С. 89–91, 94–96: Борзенський, Ічнянський, Ніжинський, Прилуцький полки.
55. СОКРАЩЕННОЕ историческое описание Черниговской губернии вообще и всякого города особо. О числе живущих в ней народах, о торгах и промыслах: Сочинение 1787 года //Сіверян. літопис. – 1995. – №2. – С.83–95.
С.89 : Про історію, володарів, положення, будівлі Борзни.
56. СОЛОВЬЕВ С.М. Русская летопись для первоначального чтения //Соловьев С.М. Чтения и рассказы по истории России. – М., 1989. – С. 31 – 158.
Відтворено життя стародавнього Чернігова, діяльність Чернігів. князів, Чернігів. князівство, Батурин, Борзна, Глухів.
57. СТЕПАНКОВ В.С. Антифеодальна боротьба в роки визвольної війни та її вплив на формування Української держави (1648 – 1654). – Львів: Світ, 1991. – 194 с.
С.73, 78-79, 81, 84-85, 95, 98, 111, 114-115, 118, 120: Різні події, що мали місце 1648 р. у Борзні, Новгороді-Сіверському, Чернігові та ін. містах Чернігівщини.
58. ТИТОВ В. Дощ викликає... покійник: Поліські магічні обряди //Черніг. вісн. – 1992. – 31 лип. – С.7.
Як наші предки викликали дощ у Борзні і Козелец. р-ні.
ХІХ ст.
ДЖЕРЕЛА
59. ГУБЕРНСКИЕ и уездные учреждения Черниговской губернии: Памятная книжка на 1878 г. /Сост. при Чернигов. губ. правл. – Чернигов: Губ. тип., 1878. – 174 с.
С. 46: Борзнянська міська лікарня.
60. ЖУРНАЛЫ… очередного Борзенского уездного земского собрания… года. – Чернигов, 1867 – 1918.
61. ЖУРНАЛЫ XXVII очередного Борзенского уездного земского собрания 1891 года. – Чернигов, 1892. – 141 с.
С. 46: Борзнянська міська лікарня.
62. КАЛЕНДАРЬ Черниговской губернии на 1890 год. – Чернигов,1889. – 258 с.
С. 25: Населення Борзни. 1888 р.
63. КАЛЕНДАРЬ Черниговской губернии на 1895 год. – Чернигов, 1894. – 532 с.
С. 96, 244, 270: Кількість населення, фабрик і заводів Борзни. 1893 р.
64. КАЛЕНДАРЬ Черниговской губернии на 1898 год. – Чернигов, 1897. – 483 с.
С. 233: Кількість жителів Борзни. 1896 р.
65. МАТЕРИАЛЫ для оценки земельных угодий, собранных экспедиционным способом Статистическим Отделением при Черниговской Губернской Земской Управе. Т.ІІ. Борзенский уезд /Сост.: А.А. Русов, В.Е.Варзар, П.П.Червинский. - К.: Тип.- литография М.П.Фрица, 1877. – 131 с.
ЛІТЕРАТУРА
66. Брянчанинов А.н. Междодумье: Сб. материалов для характеристики полит. положения перед созывом Второй Думы. – Спб., 1907. – 358 с.
С. 243: Борзна.
67. З ЛИСТУВАННЯ Олександра Потебні та Олександра Русова /Вступ. ст. В.Франчук //Нар. творчість та етнографія.– 1991. – №1. – С.69 – 78.
У 1876 – 1880 рр. О.О.Русов працював у Чернігові земським статистиком. Листи до О.Потебні написані саме у цей період. Тема їх – говори мешканців Чернігівщини (Борзна, Любеч, Добрянка та ін.).
68. КУЛЬЧИЦЬКИЙ С.В. Матеріали для картографування промисловості і торгівлі на Україні в 30-50-ті рр. ХІХ ст. //Історичні дослідження: Вітчизн. історія: Респ. міжвідом. зб.– К., 1981. – Вип. 7. – С.37 – 51.
На прикладі Чернігів. губ. Кількісний склад населення Борзни, Козельця, Ніжина, Новгорода-Сіверського, Остра, Прилук, Сосниці у 1825 і 1869 рр.
69. МЕЛЬНИК Л.Г. Міста України за Всеросійським переписом 1840 р. //Укр. істор. журн. – 1989. – №12. – С. 49–56.
На основі аналізу виданих в 1842 р. матеріалів Всерос. перепису міст висвітлюються питання про населення, економ. стан Чернігова, Борзни.
70. РУСОВ А.А. Описание Черниговской губернии. Т.1. – Чернигов, 1898. – 368 с.
С. 33: Населення Борзни. 1782 р.
71. РУСОВ А.А. Описание Черниговской губернии. Т.2. – Чернигов, 1899. – 377 с.
С. 202: Борзна 1897 р.