Економіка як галузь наукових знань І сфера професійної діяльності

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
ЕКОНОМІКА ЯК ГАЛУЗЬ НАУКОВИХ ЗНАНЬ І СФЕРА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Історія економіки сягає глибини століть. її вік починається з часу виникнення людини та її діяльності.

Перші спроби вивчення окремих сторін економічних процесів відомі ще з праць давньогрецьких і римських мислителів. Вони досліджували проблеми ведення домашнього господарства, землеробства, торгівлі, багатства тощо. Сам термін «економіка» виник як поєднання двох слів грецького походження «oicos» — господарство, «nоmos» - закон і дослівно перекладається як «мистецтво ведення домашнього господарства» або «управління домашнім господарством». Уперше зустрічається у працях давньогрецького мислителя Ксенофонта.

У процесі постійного економічного розвитку, переходу від одного суспільного ладу до іншого поняття «економіка» збагачувалось, поповнювалось елементами нового змісту. Так, при переході від феодалізму до капіталізму поступово долалася замкнутість феодальних господарств (вони були змушені продавати частину виробленої продукції на ринку, купувати там необхідні товари тощо), формувався єдиний національний ринок. Внаслідок цього виникла потреба у широкому тлумаченні поняття «економіка». Воно вже не обмежувалося домашнім господарством або господарством окремих господарюючих одиниць (рабовласників, феодальних маєтків та ін.), а охоплювало економіку всієї країни.

Розвиток і збагачення цього поняття відбувалися шляхом творення нових означень. Так, у 1615 р. французький учений А. Монкретьєн увів поняття «politicos» (державний, суспільний), яке у поєднанні з поняттям «економіка» означало «мистецтво державного управління господарством». Воно відображало процес активного втручання держави в економіку в період формування капіталістичного способу виробництва (держава насаджує розвиток мануфактури, створює компанії для управління і торгівлі з колоніями та ін. ). Таке втручання наприкінці XIX ст. послаблюється, і з метою його теоретичного відображення англійський економіст А. Маршалл вводить у науковий обіг поняття «економікс».

Збагачуючись надалі новим змістом, поняття «економіка» у наш час вживається у таких основних значеннях:

1) народне господарство країни;

2) сукупність економічних відносин між людьми, яка утворюється у процесі господарської діяльності;

3) наукова дисципліна, система економічних наук, яка вивчає закони та закономірності господарської діяльності людей, розвитку певних економічних систем.

Економічна наука як система знань про сутність економічних процесів та явищ почала складатися в XVI—XVII ст., коли ринкове господарство стало набувати загального характеру. Необхідність наукового пізнання економічних відносин у всій їх складності й різноманітності спричинила становлення економіки як галузі знань і сфери професійної діяльності людини.

Сучасні реалії суспільного життя, для якого характерні тенденції гуманізації, соціалізації, інтелектуалізації, глобалізації, спричинюють потребу в розвитку економічного знання, всебічному осягненні економічних процесів як невід'ємної складової людської життєдіяльності.

Значення економічних знань виявляється на двох рівнях:
  • у житті окремої людини — сприяння її раціональній поведінці, прийняття обґрунтованих рішень, орієнтування в економічному просторі, розуміння реалій навколишнього світу, орієнтування у широкому спектрі товарів та послуг, орієнтування у житті суспільства в цілому;
  • формування наукових принципів розробки та реалізації економічної політики держави.

Нині актуальною є проблема формування нової економічної культури, основними рисами якої є підприємливість, економне господарювання, дисциплінованість, відповідальність за результати своєї праці. Важливу роль у становленні нової економічної культури суспільства мають відігравати економічні знання людей.

Певний рівень економічних знань, якими має володіти кожна людина, сприяє здійсненню економічно обґрунтованої практичної діяльності, вмінню осмислити безліч економічних подій, фактів, здатності приймати економічно грамотні рішення.

В умовах швидкого розвитку науково-технічного прогресу, впровадження ринкових форм і методів господарювання особливого значення набуває праця фахівців із економічною освітою. Майбутнє України будуть вирішувати люди, які мають високий рівень професійної компетентності, можуть ставити і розв'язувати проблемні питання, втілювати у життя новаторські ідеї. Їхня участь у всіх видах економічної діяльності є не тільки необхідним, але й вирішальним фактором впровадження найсучасніших форм і методів управління, забезпечення інноваційної моделі розвитку національної економіки.

Економіст — людина, яка усвідомлює важливість прийнятих рішень, відчуває відповідальність за результати своєї праці, вміє прогнозувати майбутнє, бачити перспективу, аналізувати й оцінювати стан справ.

Ось як охарактеризував цю професію англійський вчений Дж. М. Кейнс: «...Економіст повинен володіти рідкісним поєднанням безлічі здібностей. Він повинен володіти величезним обсягом знань у різноманітних сферах і поєднувати в собі таланти, які рідко поєднуються в одній особі. Він має — певною мірою — одночасно бути математиком, істориком, державознавцем, філософом. Він повинен розуміти мову символів та уміти висловлювати свої поняття і концепції. Він повинен уміти розгледіти в одиничному загальне, одночасно тримати в думці й абстрактне, і конкретне. Жодну сторону природи людини та її інститутів економіст не повинен повністю залишати поза своєю увагою. Він повинен бути одночасно цілеспрямованим і об'єктивним, неупередженим і непідкупним як митець, але разом із тим іноді бути таким же близьким до реального життя, як і політичний діяч...».

Сьогодні економіст — одна з найбільш актуальних та затребуваних спеціальностей. Кваліфіковані спеціалісти з економіки є представниками професії, на якій базується ринкова економіка. Сучасні структурні перетворення в Україні, розвиток індустріальної бази держави, підприємництва, фінансових ринків, зовнішньоекономічних зв'язків неможливо уявити без діяльності фахівців із економіки. Саме від їхньої діяльності і рішень багато в чому залежить соціально-економічний розвиток України, її конкурентоспроможність на світових ринках.

Здобуття економічної освіти відкриває перед людиною широкі можливості: робота у банку, консалтингова діяльність, робота в комерційній компанії або на державній службі, на промисловому підприємстві або в науковій установі, аудитором або податковим інспектором. Будь-який суб'єкт господарювання для планування, обліку, аналізу й контролю своєї діяльності повинен залучити компетентних фахівців із економіки. Економіст — людина, від якої залежить майбутнє підприємства, яка бачить його перспективи й може виявляти недоліки і прогалини в його діяльності, знає способи та методи їх усунення. І саме це робить працю економіста необхідною умовою життєдіяльності окремого підприємства і народного господарства країни в цілому.


Ольга ЛУКАНІНА,

студентка IV курсу,

спеціальність «Фінанси»,

Газета «Університет «Україна» №7-8, 2007