Вісник
Вид материала | Документы |
- Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, 27.42kb.
- "Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Економіка", 62.67kb.
- Збірник «студентський науковий вісник» Довідки, 26.92kb.
- Всеукраїнський інтерактивний конкурс «юніор-2011» Інформаційно-методичний вісник Запоріжжя, 4213.86kb.
- Й мотивації професійної підготовки з типами міжособистісних відносин студентів-психологів, 321.79kb.
- Правила оформлення та подання рукописів до збірника "Вісник нтуу "кпі". Серія Політологія., 104.68kb.
- Вісник львівського університету філософсько-політологічні студії, 5114.33kb.
- Вісник львівського університету філософсько-політологічні студії, 5114.3kb.
- 23 листопада 2010 року. Запрошення до публікації у фаховому виданні з соціології Вісник, 6.11kb.
- Н. В. Безрукова // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України:, 98.08kb.
Це – лише симптом, який слід тлумачити з певною обережністю. Але привід для поглиблених досліджень тут є.
При математичній обробці даних був зафіксований досить стабільний зв'язок між розповсюдженістю різних форм адиктивної поведінки і типом школи. В спеціалізованих школах (гімназіях, математичних школах) вона менш розповсюджена, ніж у звичайних. До того ж у тих, хто вчиться в спеціалізованих школах, і більш розповсюджені установки, що заперечують адиктивну поведінку. Наприклад, жодного друга, що вживає наркотики, серед трьох найближчих друзів не було у 83,1% учнів спеціалізованих шкіл і у 78,8% учнів зі звичайних загальноосвітніх шкіл. Вживання наркотиків назвали масовим явищем у своєму середовищі 1,2% опитаних учнів спеціалізованих шкіл і 4,2% учнів звичайних шкіл. Серед опитаних учнів спеціалізованих шкіл знали назви наркотичних речовин 27,4%, а серед учнів загальноосвітніх шкіл – 46,0%. Всі наркотики вважають небезпечними 79,8% наших респондентів, що вчаться в спеціалізованих школах, і 67,0% тих, хто є учнями звичайних шкіл.
Як висновок можна контактувати, що адиктивні речовини досить щільно ввійшли в повсякденне життя луганських школярів. Це зовсім не означає, що всі вони перетворилися на адиктів. Алкоголь, тютюн і наркотики – це радше постійні фактори їхнього повсякденного життя, до яких кожному доводиться виробляти своє особисте ставлення.
У профілактичній роботі цю обставину варто враховувати. Так, за нашими даними, тією чи іншою мірою знайомі на власному досвіді з дією алкоголю 66,0% учнів з 8 по 11 класи, з дією тютюну – 47,8%, з дією наркотиків – 6,3%. Найбільш стрімко розвивається алкоголізація підлітків. Вона не зустрічає надійних бар’єрів з боку держави і суспільства. Рівень вживання наркотиків підтримує епідемічну ситуацію. Будь-яке погіршення соціальної ситуації може призвести до зростання наркотизації молоді.
Можна говорити про зближення гендерних стереотипів адиктивної поведінки. Суспільні норми, які раніше уберігали більшість дівчат від небезпечних кроків, зараз втрачають свою дієвість. Головним стає власне рішення індивіда. Воно залежить від його установок на досягнення в різних галузях. Тому учні спеціалізованих шкіл менше схильні до вживання адиктивних речовин, ніж учні звичайних загальноосвітніх шкіл.
Література
1. Фромм Э. Бегство от свободы / Эрих Фромм ; пер. с англ. Г. Ф. Швейника. – М. : Прогресс, 1990. – 271 с. 2. Гроф С. Величайшее путешествие. Сознание и тайна смерти / Станислав Гроф ; пер. с англ. – М. : АСТ, 2008. – 475 с. 3. Нуминозное [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта 4. Юнг К. Г. Собрание сочинений. Психология бессознательного / Карл Густав Юнг / пер. с нем. – М. : Канон, 1994. – 319 с. 5. Попов А. Чайно-опиумный узел / А. Попов // Вокруг света. – 2011. – № 6. – С. 94 – 104. 6. Валькова У. В. История наркотизма от древнейших времен до современности (социологический анализ) [Електронний ресурс] / У. В. Валькова. – Режим доступу: ftp://lib.herzen.spb.ru/text/valkova_130_271_275.pdf. 7. Профілактика поширення наркозалежності серед молоді : навч.-метод. посіб. / за ред. В. В. Бурлаки. – К. : ГЕРБ, 2008. – 224 с. 8. Единая конвенция о наркотических средствах 1961 года с поправками, внесенными в нее в соответствии с Протоколом 1972 года о поправках к Единой конвенции о наркотических средствах 1961 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта 9 Конвенция о психотропных веществах (Вена, 21 февраля 1971 года) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта 10. Романюк В. О. Міжнародний комітет по контролю над наркотиками [Електронний ресурс] / В. О. Романюк. – Режим доступу: ссылка скрыта 11. Габиани А. А. Кто такие наркоманы? / А. А. Габиани // Социологические исследования. – 1992. – № 2. – С. 78 – 83. 12. Соболев В. А. Наркомания как объект социологического анализа [Електронний ресурс] / В. А. Соболев, А. А. Сердюк. – Режим доступу: ссылка скрыта 13. Рущенко І. П. Динаміка поширення молодіжного наркотизму в Харківському регіоні: 15 років спостережень / І. П. Рущенко, О. О. Сердюк, О. В. Віцько // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. пр. – Вип.17. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – С. 476 – 481. 14. Молодежь и наркотики (социология наркотизма) / под ред. Соболева В. А., Рущенко И. П. – Харьков : Торсинг, 2000. – 432 с. 15. Дюркгейм Э. Самоубийство. Социологический этюд / Эмиль Дюркгейм ; пер с фр. / под ред. В. А. Базарова. – М. : Мысль, 1994. – 400 с. 16. Рущенко І. П. Соціологія злочинності // І. П. Рущенко – Харків : Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2001. – 370 с. 17. Алкоголизм и наркомания [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта 18. Девятко И. Ф. Методы социологического исследования. «Сензитивные» вопросы [Електронний ресурс] / И. Ф. Девятко. – Режим доступу: olbu.ru/devyatko_socresearch/ch18_all.phpl 19. Наркотизм как социальное явление: обзор литературы / составитель А. В. Янков [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта 20. Экзогенные психические расстройства. – Часть 4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта
Кононов І. Ф. Наркотизм серед школярів старших класів у м. Луганську: форми та поширеність.
У статті на основі емпіричних даних розглядається розповсюдженість серед школярів м. Луганська адиктивних форм поведінки, викликаних вживанням алкоголю, наркотиків і тютюнокуріння. Автор виходить з позиції, що різні групи адиктивних речовин по-різному освоєні культурою. Відповідно до цього формуються установки щодо дозволів і заборон на вживання відповідних психотропних речовин. Найбільшими проблемами в шкільному середовищі є вживання алкоголю та тютюнокуріння, але ситуація з наркотиками може бути охарактеризована як така, що є достатньою для продовження епідемії наркотизму.
Ключові слова: наркотизм, адикція, адиктивна поведінка, девіація.
Кононов И. Ф. Наркотизм среди школьников старших классов г. Луганска: формы и распространенность
В статье на основе эмпирических данных рассматривается распространенность среди школьников г. Луганска адиктивных форм поведения, вызванных употреблением алкоголя, наркотиков и табакокурением. Автор исходит из позиции, что различные виды адиктивных веществ по-разному освоены культурой. В соответствии с этим формируются установки относительно разрешений и запретов на употребление соответствующих психотропных веществ. Самыми большими проблемами в школьной среде являются употребление алкоголя и табакокурение, но ситуация с наркотиками может быть охарактеризована как такая, что способствует продолжению эпидемии наркотизма.
Ключевые слова: наркотизм, адикция, адиктивное поведение, девиация.
Kononov I. F. Drug abuse among high school students of Lugansk: forms and spread
On the base of empirical data here considered the spread of addictive behavior caused by alcohol, drugs and tobacco among the school youth of Lugansk. The author starts form the position that various addictive substances are in different ways assimilated by culture. According to this, different norms of permission and prohibition are formed. The most burning problems among the school youth are alcoholism and smoking, but situation with drug abuse also contributes to the drug epidemics.
Keywords: drug addiction, addictive behavior, deviation.
Стаття надійшла до редакції 10. 11. 2011 р.
Прийнято до друку 25. 11. 2011 р.
протоколом № 4
Рецензент – докт. соц. н., проф. Рущенко І. П.
УДК [316.62:176] – 057.874
Стулова Г. В.
МОДЕЛІ СЕКСУАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ
м. ЛУГАНСЬКА: ПРОБЛЕМА СУСПІЛЬНОЇ ОБУМОВЛЕНОСТІ
Важливою складовою формування ціннісно-нормативної системи підлітків є їхні уявлення та установки у сфері сексуальної поведінки, бо сексуальність у найрізноманітніших проявах є одним з найважливіших аспектів соціальної взаємодії.
Провідними дослідниками сексуальності [1, 2, 3, 4] доведено, що за останні роки в сексуальній поведінці та сексуальних установках відбулися серйозні зміни, які обумовлені макросоціальними процесами, що чітко виявилися з другої половини ХХ століття. Глобальні зрушення в традиційній системі взаємовідносин статей і гендерної стратифікації проявляються, перш за все, у сфері сексуально-еротичних цінностей. З цього приводу англійський соціолог Е. Гіденс зазначає, що нині близькі стосунки перетворилися з соціального інституту в інструмент емоційної самореалізації індивіда. Близькі стосунки все більше звільняються від нав'язаних ззовні загальних для всіх правил, норм і рольових приписів і все частіше регулюються винятково міркуваннями особистої насолоди, задоволення та саморозкриття [1].
Розвинувши ідеї Гіденса, і адаптувавши їх до пострадянських реалій, російський сексолог і соціолог І. С. Кон, на основі численних досліджень, виділив основні риси соціально-структурних змін у сфері сексуально-еротичних цінностей [4]:
- відокремлення сексуальної поведінки від репродуктивної;
- більш ранній початок сексуального дозрівання і пробудження еротичних почуттів у підлітків;
- більш ранній початок сексуального життя;
- соціальне і моральне прийняття дошлюбної сексуальності і сумісного проживання;
- послаблення «подвійного стандарту», різних форм і правил сексуальної поведінки для чоловіків і жінок;
- визнання сексуального задоволення одним з головних факторів задоволенням шлюбом;
- ресексуалізація жінок;
- звуження сфери забороненого в культурі і зростання суспільного інтересу до еротики;
- збільшення терпимості до незвичайних, варіативних форм сексуальності;
- збільшення розриву між поколіннями в сексуальних установках, цінностях і поведінці – багато з того, що було абсолютно неприпустимо для батьків, діти вважають досить прийнятним і нормальним.
Ігор Семенович відзначає характер зміни соціального контексту сексуального «дебюту» [4]. Сексуальна поведінка сучасних підлітків ні суб’єктивно (за їхніми намірами), ні об’єктивно (за своїми результатами) не є ні матримоніальною, ні репродуктивною. Вона ними розглядається як самостійна цінність. Вступ в генетальну сексуальність сьогодні залежить перш за все, від віку, коли хлопці і дівчата починають негенетальні сексуальні обміни, ця подія завершує довгий період флірту, який починається відразу після закінчення дитинства. І. Кон наголошує, що для сучасних молодих людей перший статевий акт є не підготовкою до шлюбу, як це часто бувало раніше, а начебто виконанням якогось нормативного обов’язку, «отримання атестата зрілості».
Зниження значення сексуальної ініціації і лібералізація статевої моралі поширюється на обидві статі. Але через те, що на пострадянському просторі процес сексуальної революції почався пізніше, а традиційна символічна і побутова культура була більш патріархальною, ніж на Заході, відповідні гендерні розбіжності і пов’язані з ними установки поки що зберігаються – хлопці починають сексуальне життя значно раніше ніж дівчата і мають більше сексуальних партнерок.
І. Кон підкреслює, що тип сучасної підліткової культури на пострадянському просторі дуже схожий на той, що існував у США і в країнах Західної Європи 30 років тому. Ранній початок сексуального життя тоді теж корелював з конфліктами з батьками, залучанням у злочинні групи, курінням, пиятикою, вживанням наркотиків. Проте сама по собі підліткова сексуальність не є причиною антисоціальної поведінки, але за статистичними кореляціями помічалися контури такого типу молодіжної субкультури, коли і дорослі, і самі підлітки вбачають в сексуальному житті, курінні, випивці ознаки дорослішання, прагнення до самостійності і незалежності.
Тому І. Кон справедливо вбачає вихід саме в тому, щоб перестати табуювати юнацьку сексуальність і почати ставитися до неї спокійно, допомагаючи підліткам оволодіти необхідними для життя знаннями. В такому разі її зв'язок з різними видами адиктивної поведінки ослабне й зникне.
Порівняно зі своїми батьками сьогодні школярі мають значно більше різноманітних і більш надійних джерел інформації щодо реалізації своєї сексуальності. Якщо батьківське покоління, як і попереднє, отримувало інформацію переважно з розмов зі своїми ровесниками, то нинішні підлітки мають широкий вибір джерел: це і засоби масової інформації, і електронні носії. Однак це мало схоже на систематичну сексуальну освіту.
В Україні такий аспект ціннісної системи підлітків мало вивчений. З числа останніх проведених в цій сфері розвідок слід виділити дослідження Н. О. Рингач «Сексуальна культура українських підлітків» [5]. За її даними сексуальний «дебют» для кожного десятого з опитаних підлітків (було опитано підлітків 11, 13, 15, 17 років зі всієї України) відбувся у віці до 15 років. При цьому хлопці повідомляли про ранній досвід статевого життя частіше ніж дівчата (13% – хлопці, 2% – дівчата). Основними джерелами отримання інформації як про статеві стосунки, так і про методи контрацепції для опитаних стали телебачення, друзі та однолітки й Інтернет. Як бачимо, загальні тенденції дуже схожі на ті, що описував І. С. Кон у своїх роботах.
У рамках дослідницького проекту «Повсякденне життя луганського школяра – 2011» був передбачений аналіз ставлення старших школярів до позашлюбного сексу, що і містить в собі мету пропонованої статті.
У результаті проведеного дослідження було виявлено, що неприпустимими позашлюбні сексуальні стосунки є для 9 % школярів, при цьому більш схильні до такої думки дівчата (табл.1).
Переважна більшість підлітків схильні думати, що секс до шлюбу можливий, якщо хлопець і дівчина кохають одне одного і планують одружитися (33%), або, якщо вони подобаються одне одному, тому решта є несуттєвим (26%). При цьому, першої позиції більш дотримуються дівчата, а другої – хлопці. Тобто дівчата переважно згодні на секс до шлюбу тільки з майбутнім чоловіком, а для хлопців головне – це взаємна симпатія і бажання.
Такий гендерний розподіл може свідчити на користь впливу на соціалізацію підлітків ще більш-менш стійкого гетеронормативного порядку в нашому суспільстві. Те, що для чоловіка є доволі припустимим (секс поза шлюбом, численні сексуальні контакти), жінка повинна вважати для себе непристойним і недозволеним.
Значна кількість школярів (майже чверть) відповіла, що секс поза шлюбом в одних випадках можливий, а в інших ні, і що все залежить від обставин. При цьому гендерний розподіл не показав суттєвих відмінностей щодо цієї думки.
Кожному десятому з опитаних було важко визначити своє ставлення до позашлюбних сексуальних стосунків.
Таблиця 1
Ставлення школярів до сексу поза шлюбом залежно від статті
Ставлення до сексу поза шлюбом | Загальна кількість n=784 | Стать | |
жіноча n=422 | чоловіча n=322 | ||
Неприпустимий | 9% | 11% | 6% |
Можливий, якщо хлопець і дівчина кохають одне одного і планують одружитися | 33% | 38% | 28% |
Припустимий, якщо хлопець і дівчина подобаються одне одному. Решта є несуттєвим | 26% | 16% | 36% |
В одних випадках це допустимо, в інших – ні. Все залежить від обставин | 23% | 25% | 21% |
Складно відповісти | 9% | 10% | 9% |
Загалом | 100% | 100% | 100% |
Слід відзначити, що ставлення до позашлюбних сексуальних стосунків як до неприпустимих, більш охоче виказують підлітки віком до 14 років (табл. 2). Серед них найменше й таких, які вважають, що секс до шлюбу в одних випадках є допустимим, а в інших ні, і що все залежить від обставин. Також їм більш складно, ніж старшим за віком респондентам, відповісти на це запитання. Це зумовлено їхніми менш розвиненими сексуальними потребами і тому ще не до кінця сформованими установками щодо сексуального життя. Як бачимо з таблиці, утруднень з відповіддю було менше у респондентів більш старшого віку.
Таблиця 2
Ставлення школярів до сексу поза шлюбом залежно від віку
Ставлення до сексу поза шлюбом | Вік респондента | ||||
12-13 n=85 | 14 n=154 | 15 n=186 | 16 n=182 | 17-19 n=119 | |
Неприпустимий | 11% | 13% | 9% | 7% | 7% |
Можливий, якщо хлопець і дівчина кохають одне одного і планують одружитися | 35% | 30% | 31% | 36% | 37% |
Припустимий, якщо хлопець і дівчина подобаються одне одному. Решта є несуттєвим | 19% | 25% | 26% | 26% | 24% |
В одних випадках це допустимо, в інших – ні. Все залежить від обставин | 19% | 17% | 25% | 26% | 28% |
Складно відповісти | 16% | 15% | 9% | 5% | 4% |
Загалом | 100% | 100% | 100% | 100% | 100% |