Geum.ru

Радянська освітня школа вирізнялася багатоаспектністю отриманих знань, широким кругозором учнів та студентів

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
ЕКОНОМІЧНИЙ СПОСІБ МИСЛЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО ВИХОВАННЯ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІКИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ


Радянська освітня школа вирізнялася багатоаспектністю отриманих знань, широким кругозором учнів та студентів. Для них не були проблемою ні теорема Піфагора, ні розташування острова Мадагаскар, ні теорія сера Чарльза Дарвіна. Таке різнобічне сприйняття фізичного світу до певної міри зберігається і досі. Західна педагогічна традиція, заснована на вузькій спеціалізації та гуманізмі освітнього процесу, була не в змозі дати своїм адептам радянського поверхового різнобіччя.

Проте існувала сфера, де навіть найкращі учні та студенти непрофільних спеціальностей не отримували знань, достатніх для цілісного об’єктивного сприйняття реальності. Ними були і лишаються соціально-економічні дисципліни, з їх явною однобічністю, безальтернативністю, а також притаманною тому часу ідеологізацією навчального предмету.

Такий стан речей виховував та продовжує виховувати членів українського соціуму, які не розуміють об’єктивних закономірностей протікання процесів у власному суспільстві. Однією з найбільш незрозумілих, хоч і пересичених загальновідомими, але часто-густо некоректними штампами, лишається економічна сфера суспільного життя.

Пересічний обиватель, освічена людина або ж навіть людина із вищою економічною освітою, маючи початкові або ж ґрунтовні економічні знання, нерідко, на жаль, не володіють елементарною економічною культурою, яка проявляється у цілісному сприйнятті господарського життя, критичному ставленні до економічної інформації та знанні і застосуванні у житті економічних законів. Адже вони живуть не у підручниках з політекономії, а у реальному житті пересічного українця.

Не можна сказати про ігнорування економічної освіти профільним міністерством, адже викладання економіки в школі вже має не тільки історію, а й певні традиції. Випускники загальноосвітніх навчальних закладів мали право обирати предмет для складання випускного іспиту. В рік запровадження незалежного оцінювання знань економіка увійшла у перелік дисциплін, що підлягають ЗНО. Це суттєво підвищило статус економіки в школі, зрівняло її вагу із базовими, так би мовити класичними шкільними предметами.

Проте українська шкільна економічна освіта не досягає своєї місії у нашому суспільстві. Адже нею є формування в учнів економічного способу мислення (ЕСМ). Економіка, на відміну від техніки, медицини, біології, географії, математики, фізики тощо має невидимий механізм дії. Саме ця невидимість створює для обивателя ілюзію простоти і доступності предмета, можливості оволодіти ним без відповідної підготовки. Не розуміючи сутності вже названого невидимого механізму дії, обиватель однаково постійно стикається з наслідками його дії, що на поверхні: грошима, товарами, цінами, безробіттям, інфляцією тощо. Ознайомлення, навіть більш-менш ґрунтовне, із названими явищами так само не сприяє реальному баченню економічної суті господарського життя.

Ще 1776 року у своїй епохальній праці «Дослідження про природу і багатство народів» Адам Сміт розкрив ЕСМ як метод всебічного дослідження змін, що відбуваються у суспільстві.

Але головним дослідником і популяризатором ідеї ЕСМ згодом став американський економіст Пол Хейне. Саме у фатальному для СРСР і переломному для економіки 1991 році його книга «Економічний спосіб мислення» розійшлася по теренах конаючої імперії рекордним накладом (більше 200 тис. екземплярів). Фактично, це був перший перекладений російською підручник із сучасної економічної теорії, що швидко набув величезної популярності. Хейне винайшов цікаву аналогію для розуміння ЕСМ: дорожній рух в години «пік».

Дійсно, всі водії мають різні цілі, інтереси, маршрути, швидкості, нічого не знають один про одного. Об'єднує всіх те, що кожен з них має бажання уникнути аварії і кожен знає правила дорожнього руху. Пол Хейне сформулював правила гри або «правила дорожнього руху», яких дотримуються різні суспільні механізми координації (бізнес, уряд, наука, сім'я, школа).

Найпершим чинником відсутності ЕСМ в учнів є його недостатність у вчителів. Адже, по-перше, сучасна система підготовки педагогічних кадрів випускає доволі скромну кількість фахівців за спеціальністю «Економічна теорія», по-друге, випускники майже не повертаються у школи. По-третє, чинний закон України «Про загальну середню освіту» статтею 24 не дозволяє використовувати у школі фахівця із економічною освітою або практичним досвідом у разі відсутності у нього педагогічної освіти. Саме тому викладають економіку у загальноосвітніх закладах кадрові, проте непрофільні педагоги (в основному математики, географи, історики тощо), які просто не можуть бути носіями ЕСМ.

Для визначення наявності ЕСМ у вчителів економіки нами було розроблено такий опитувальний лист (табл. 1). При його складанні не ставилося завдання виявити рівень теоретичної підготовки.

Таблиця 1

№ п/п
Проблемне питання




1.
Яких із економічних суб’єктів Ви вважаєте найбільшими винуватцями економічних провалів і криз?
  1. домогосподарство;
  2. підприємство (фірма);
  3. олігархія;
  4. держава;
  5. всі порівну



2.
Економічна політика держави повинна забезпечити:

1) постійне економічне зростання;
  1. ефективне пристосування господарства до різних фаз економічного циклу;
  2. відсутність економічних криз



3.
З яким економічним суб’єктом Ви себе ототожнюєте?

1) підприємство;

2) домогосподарство;

3) громадянин України;

4) держава;

5) я не є економічним суб’єктом, тому що не беру участі у господарській діяльності



4.
Віднесіть наступні економічні категорії до позитивних (+), негативних (-) або об’єктивних (+-):
  1. гроші;
  2. інфляція;
  3. безробіття;
  4. витрати;
  5. дефіцит бюджету;
  6. доходи



5.
Тіньова економіка:
  1. працює окремо від офіційної;
  2. працює разом із нею;
  3. вносить свій внесок в економічний розвиток суспільства




Перед початком опитування не слід оголошувати кількості можливих відповідей на тести (опитувані повинні дійти до цього емпірично).

Про наявність ЕСМ свідчать такі відповіді:

1. 4; 2. 2; 3. 2; 4. Всі об’єктивні; 5. 2 та 3.

Повна відсутність ЕСМ, тобто розуміння економіки на побутовому, пересиченому некоректними, часто нав’язаними засобами масової інформації штампами, демонструється такими відповідями:

1. 3, 4; 2. 1 та 2; 3. 3, 5; 4. Негативні 2, 3, 5; 5. 1.

Анонімно було опитано 15 учителів економіки у Черкаській області. Не зважаючи на скудність вибірки, що не робить опитування репрезентативним, абсолютного результату не продемонстрував жодний респондент. Таке опитування, проведене серед учителів, що викладають інші предмети, показало доволі скромну відмінність їх від учителів економіки, що ще раз підтверджує відсутність в останніх ЕСМ.

Звісно, що продемонстрована ідея визначення рівня ЕСМ у подальшому потребує удосконалення, проте на вітчизняних теренах вона лишається першою подібною спробою.

Попереджаючи закиди про етичність подібного дослідження, можна відмітити, що принцип гуманізму в освіті, проголошений головним галузевим ідеологом – Академією педагогічних наук України, зокрема у «Білій книзі Національної освіти», має двоїсту природу. Вона стосується гуманізму однаковою мірою як щодо вихованців так і до їхніх учителів. Але коли справа стосується вибору між якістю освіти і професійною самооцінкою педагога, вчителям слід поступитися і з розумінням сприйняти це дослідження. Адже стаття 5 вже згаданого в даній роботі Закону України «Про загальну середню освіту» проголошує, що її першочерговим завданням є виховання саме наукового світогляду, який не має нічого спільного зі світоглядом побутовим.

Набуття учнями ЕСМ у процесі вивчення економіки дозволить нарешті ідентифікувати себе як вже сформованого економічного суб’єкта, який поряд з іншими, функціонуючими в національному господарстві, несе солідарну відповідальність за його результативність. Це позбавить обивательської звички пасивного перекладання власної відповідальності за економічні провали виключно на державу або іншого учасника економічного колообігу. Виховання економічної культури загалом і ЕСМ зокрема у майбутньому закладе підвалини для кращого використання національним господарством наявних обмежених ресурсів та активації ділової активності населення.