“Структурно-динамічний аналіз статистичних показників діяльності будівельного підприємства.”

  1   2   3   4

м.Дніпродзержинськ

2004 р.


Зміст


Вступ.

1. Теоретичне обґрунтування вибору системи показників виробництва продукції будівництва

2. Конкурентні сили Дніпродзержинського ринку будівельних послуг та місце ООО «Промбуд-ЛТД» на ньому.

2.1 Аналіз ринку будівельних послуг м. Дніпродзержинська.

2.1.1. Структура будівельної галузі

2.1.2. Аналіз даних про фінансово-економічне положення будівельних організацій.

2.2 Коротка характеристика діяльності ТОВ «Промбуд-ЛТД»

3. Статистический анализ показателей выпуска продукции.

3.1 Аналіз обсягу виробництва і реалізації продукції ТОВ «Промбуд-ЛТД» за 2001-2004 р.

3.2. Аналіз динаміки виробництва продукції.

3.3. Аналіз структури виробництва продукції.

Висновки

Список літератури

Додатки

Вступ.

Актуальність теми. Протягом багатьох десятків років у нашій країні, в умовах високої монополізації виробників, регулятором виробництва був не реальний попит, а - виробництво й адміністративно-командний механізм розподілу, що регулювали споживання, формували потреби і випуск показників.

У цих умовах проблема конкурентноздатності підприємства і продукції, у виробників практично не вставала, а якщо і виникала, те зважувалася лише у відношенні тієї продукції, що підлягала реализации на зовнішньому рику.

З розвитком ринкового механізму ця проблема в нашій країні, природно, різко загострилася, і її рішення зажадало від усіх суб'єктів ринку активного пошуку шляхів і методів підвищення конкурентноздатності вироблених і споживаних товарів. У зв'язку з цим у сучасній економіці головним напрямком фінансово-економічної і виробничо-збутової стратегії кожного підприємства стає підвищення конкурентноздатності для закріплення його позицій на ринку з метою одержання максимального прибутку.

На сучасному етапі економічного і соціального розвитку України будівництво є однієї з найважливіших галузей матеріального виробництва. Найголовніша задача будівництва - відновлення на сучасній технічній основі виробничих фондів, розвиток і удосконалювання соціальної сфери.

Витрати на розширене відтворення основних фондів являють собою капітальні вкладення. Розмаїтість капітальних вкладень вимагає правильного їхнього угруповання. Капітальні вкладення групуються по різних ознаках: по характері організації робіт; за структурою (видам); по обсязі робіт; по галузевій ознаці, напрямкам, призначенню і ступеню готовності. По характері організації робіт розрізняють капіталовкладення, виконувані підрядним способом, тобто спеціальними підрядними будівельними організаціями на договірних засадах і виконувані господарським способом, тобто самими виробничими підприємствами. Основний обсяг капіталовкладення в даний час більш 90 відсотків здійснюється підрядним способом.

У функції підрядчика входить виробництво будівельно-монтажних робіт і забезпечення введення в експлуатацію виробничих потужностей і будівельних об'єктів.

Організація маркетингу в підрядній будівельній компанії має ряд особливостей, обумовлених специфікою діяльності такого роду підприємств. Будучи, по своїй суті, виробничою організацією, кінцевий результат її виробничого процесу – об'єкт завершеного будівництва, як товар не розглядається, він виступає, в основному, у якості іміджевого, рекламного елемента. У виді товару підрядна будівельна організація пропонує покупцю (замовнику) визначений комплекс виробничих послуг, виступаючи на конкретному сегменті будівельного ринку як сервісне підприємство.

Таким чином, підрядна будівельна організація сполучить у собі одночасно характерні риси промислового підприємства і підприємства сфери обслуговування. Наслідком цього є прикордонний характер маркетингу, що викликає необхідність комплексного підходу до його організації, і віддає йому специфічні риси, не характерні для більшості виробничих підприємств.

Ціль роботи – провести структурно-динамічний аналіз статистичних показників діяльності підрядного будівельного підприємства на прикладі ТОВ «Промбуд-ЛТД» м. Дніпродзержинськ

Виходячи з цілей роботи потрібно вирішити наступні задачі:

• Дати теоретичне обґрунтування вибору системи показників виробництва продукції будівництва
  
• Визначити конкурентні сили Дніпродзержинського ринку будівельних послуг та місце ООО «Промбуд-ЛТД» на ньому.
  
• Провести статистический анализ показателей выпуска продукции.
  

1. Теоретичне обґрунтування вибору системи показників виробництва продукції будівництва


У будівництві як галузі народного господарства здій­снюється розширене відтворення основних фондів вироб­ничого та невиробничого призначення. Основне завдання будівництва — нарощування виробничого потенціалу країни на новій технічній основі, спорудження житла і об'єктів культурно-побутового призначення. Будівни­цтво відіграє велику роль у розвитку і розміщенні про­дуктивних сил, у рімкміні таких назрілих проблем, як охорона навколишнього середовища. Від правильного введення в дію основних фондів залежать необхідні темни зростання виробництва, постійне оновлення засо­бів праці, впровадження більш досконалої техноло­гії виробництва, рівномірний розвиток продуктивних сил.

Продукцією капітального будівництва є передусім закінчені і введені в дію будівлі та споруди виробничого (заводи, електростанції, греблі та ін.) та невиробничого (житлові будинки, лікарні, школи) призначення. У будів­ництві виконують також роботи по розширенню та реконструкції діючих підприємств, ремонту будівель і споруд, проектно-розвідувальні роботи, які збільшують попередньо створену вартість.

Виробничий характер будівництва має деякі особли­вості. Об'єкти будівництва локально прикріплені до землі, тобто нерухомі. В зв'язку з цим виробничий процес по­стійно переривається і будівельні організації переміщу­ються від об'єкта до об'єкта. В результаті виникають до­даткові витрати у зв'язку з переміщенням техніки, спо­рудженням тимчасових споруд. Виробничий процес має індивідуальний характер, і тому на кожну будову розроб­ляють технічні проекти і кошториси. Будівельні об'єкти потребують для свого завершення тривалого за часом виробничого періоду, що приводить до особливого поряд­ку осліку і розрахунку виконаних робіт, а також наявності значного обсягу незавершеного будівельного виробницт­ва. Будівельні роботи проводяться під відкритим небом, у зв'язку з чим в осінньо-зимовий період вони скоро­чуються і дорожчають. Такі особливості будівельного ви­робництва необхідно приховувати при проведенні економіко-статистичіюго аналізу в будівництві.

Продукцію будівництва створюють постійно діючі госпрозрахункові будівельні організації (БМУ, ПМК, будівельні поїзди та ін.), які в цілому створюють буді­вельну індустрію і виконують роботи підрядним мето­дом, а також промислові, сільськогосподарські та інші підприємства і організації, які виконують будівельні роботи господарським методом. Особливим типом буді­вельних організацій є будинково- і заводобудівельні ком­бінати, які поєднують промислові і будівельні функції. Але оскільки кінцевим результатом їх діяльності висту­пають будинки і споруди, то всю створену продукцію за­раховують до складу будівельної.

Крім того, до складу продукції будівництва як галузі народного господарства входить також індивідуальне житлове будівництво.

У процесі будівництва широко кооперуються між со­бою загальнобудівельні та спеціалізовані організації. Організації, які ведуть загальнобудівельпі роботи, є ге­неральним підрядчиком на будівництві об'єкта, а орга­нізації, що викопують окремі види робіт (електромон­тажні, санітарно-технічні та ін.) — субпідрядниками. Продукцією загальнобудівельних організацій залежно від тривалості будівництва об'єкта може бути не лише закінчена будівля (споруда), а й певний вид робіт. Для спеціалізованих субпідрядних організацій будівельною продукцією є окргмпіі комплекс чи вид робіт, який перед­бачений Іфоскпіо-коиїторисноіо документацією і виділяє­ться із напільного обсягу робіт.

Будівлі та споруди з часом починають руйнуватись і пофебують ремонту. Роботи, які пов'язані з ремонтом будіїзель та споруд і виконуються будівельними організа­ціями, вважають продукцією будівництва.

Різна діяльність у будівництві неоднакова за при­значенням, характером продукту, що створюється, особ­ливостями технологічного процесу і іншими ознаками. Тому в складі будівництва як галузі народного госпо­дарства виділяють підгалузі або види діяльності (вироб­ництва): інженерно-розвідувальну (геологорозвідуваль­ну), проектно-кошторисну і будівельну (будівельне ви­робництво).

Продукцію будівництва в статистиці вивчають у взаємозв'язку з капітальними вкладеннями. Під капіталь­ними вкладеннями розуміють сукупність витрат на про­сте і розширене відтворення основних фондів народного господарства. Таке спільне вивчення капітальних вкла­день та продукції потрібне насамперед для того, щоб аналізувати, як розподіляються капітальні вкладення за об'єктами і якою мірою такий розподіл забезпечує завершення будівель у нормативні строки.

Продукція будівництва в значній своїй величині є результатом освоєння капітальних вкладень, фінансових інвестицій.

Капітальні вкладення - це витрати, спрямовані на розширення і відшкодування основних виробничих фондів у галузях народного господарства, а також інвестування на створення нових невиробничих фондів.

Капітальні вкладення класифікуються по призначенню, по напрямку витрат і по джерелах фінансування.

Класифікація по призначенню характеризується розподілом величини капітальних вкладень спрямованих на створення і розширення основних виробничих фондів і невиробничих фондів, тобто зв'язаних зі зведенням промислових об'єктів і будівель невиробничого призначення.

По призначенню витрат виділяються наступні групи.

1. Витрати на будівельні роботи. Сюди входять витрати на нове будівництво, а також реконструкцію і розширення будинків, включаючи монтаж будівельних конструкцій, санітарно-технічні роботи, зведення ліній энерго і теплопостачання і комунікацій і благоустрою території.

2. Витрати на придбання устаткування, що підрозділяється на устаткування, що вимагає і не потребуючого монтажу.

3. Витрати на розвідницьке і эксплутационное буравлення нафтових і газових шпар.

4. Витрати на придбання господарського інвентарю й інструмента, що входять в основні фонди.

5. Витрати на проектно-дослідницькі роботи, зв'язані з підготовкою до спорудження нових об'єктів, розширенням і реконструкцією вже існуючих.

6. Витрати на придбання транспортних засобів.

7. Інші капітальні вкладення. Сюди відносяться витрати, зв'язані з підготовкою кадрів для здійснення будівництва об'єктів, а також витрати на зміст управлінського персоналу будівельних організацій.

При класифікації капітальних вкладень по джерелах фінансування виділяються джерела фінансування капітальних вкладень і канали фінансування.

Джерелом капітальних вкладень, що направляються на розширення основних виробничих фондів, є частина національного доходу, використовувана на нагромадження. Відшкодування основних фондів, що вибувають з виробництва, здійснюється за рахунок амортизаційних відрахувань.

Каналами фінансування є: державний бюджет і децентралізовані джерела. Окремо виділяються капітальні вкладення финансируемые за рахунок засобів підприємств із різними формами власності.

Звітність по капітальних вкладеннях має свої специфічні особливості. До виконаних капітальних вкладень відносяться початі і закінчені будівельні роботи, а також закінчені частини конструктивних елементів (роботи нульового циклу, монтаж коробки будинків, опоряджувальні роботи й ін.), прийняті по актах.

У змісті цих актів включаються окремі види й етапи робіт, по яких виконаний повний склад робіт. При будівництві господарським способом, тобто за рахунок засобів споруджуваної організації (завод, фабрика і т.п.) до складу виконаних капітальних вкладень включаються усі фактичні виробничі роботи.

Продукцію будівництва обчислюють у натуральному ї вартісному вираженні. Облік продукції будівництва у натуральному вираженні здійснюють на всіх стадіях готовності будівель (споруд). Це дає змогу охаракте­ризувати її в фізичних мірах довжини, площі, обсягу тощо. Використовують кількісні та якісні натуральні показники. Кількісні дають уяву про обсяг будівництва, тобто показують число побудованих об'єктів (шкіл, лі­карень і житлових будинків, заводів). Якісні показники характеризують якість будинків (споруд), тобто їх роз­міри та можливості (кількість квартир та житлова пло­ща в них, кількість учнівських місць у школі, виробнича потужність заводу).

Натуральні показники необхідні для здійснення пла­номірного відтворення основних фондів окремих галузей народного господарства та контролю за будівельним виробництвом і є базовими для формування всієї системи показників продукції будівництва.

Продукцією будівництва в натуральному вираженні виступають закінчені будівельні об'єкти: будинку заводів і фабрик, нафтові шпари, мости, житлові будинки і будинки культурно-побутового призначення.

Будівельною діяльністю є також капітальний ремонт будинків і споруджень. Одиниці виміру готової продукції будівництва в натуральному вираженні характеризуються великою розмаїтістю і значною мірою залежать від цільового призначення споруджуваного об'єкта: м 2 жилою площі, а також і зробленої площі, м 3 для різного роду об'єктів для збереження рідких, сипучих і газоподібних продуктів, км. для трубопроводів і т.д.

До складу готових об'єктів здава будівельними організаціями входять не тільки заводи, фабрики, адміністративні будинки, але й устаткування, інвентар і т.п. Усе це говорить про те, що потрібно розмежовувати продукцію будівництва і капітальні вкладення. Елементами капітальних вкладень як особливої діяльності матеріального виробництва є будівельні, монтажні, проектно-дослідницькі, геологорозвідувальні і бурові роботи.

Щоб дістати узагальнену характеристику різної за якістю будівельної продукції, здійснюють облік її у вар­тісному вираженні, використовуючи для цього кошторисні ціни. Техніко-економічні особливості виробництва продукції будівництва і, зокрема, індивідуальний харак­тер об'єктів, що споруджують, приводять до того, що вартість продукції шппачають на основі кошторису ви­трат, який разом з проектом складають на кожний об'єкт і називають кошторисною вартістю. Для розрахунку кошторисної вартості використовують кошторисно-нор-мативні документи (єдині норми і розцінки, збірники розцінок на монтаж устаткування тощо).

У вартісному вираженні будівельна продукція обчислюється у формі валової, товарної і чистої продукції.

Валова продукція будівництва містить у собі обсяги всіх робіт, фактично виконаних у звітному періоді і являють собою суму вартості закінчених об'єктів, зміни вартості залишків незавершеного будівельного виробництва і вартості капітального ремонту будинків і споруджень. До складу валової продукції по елементах витрат входять вартість усіх будівельних, монтажних, геологорозвідувальних, бурових робіт, здійснюваних за рахунок засобів капітального будівництва, витрати на будівельно-дослідницькі роботи, що відносяться до даних об'єктів, вартості незавершеного будівництва і капітального ремонту будинків і споруджень.

Оцінка більшої частини об'єктів визначається на основі кошторисної вартості будівництва, що визначається виходячи з діючих у будівництві кошторисних норм і розцінок різних видів робіт виходячи з вимог ринкових відносин і укладених контрактів між замовником і виконавцем.

Валова продукція індивідуального будівництва населення дорівнює вартості будівель різного призначення (житлові будинки, сараї, гаражі й ін.) і вартості капітального ремонту будівель.

Завдання статистики полягає в тому, щоб визначити обсяг продукції будівництва по окремих будівельних організаціях та галузі в цілому; здійснювати контроль за своєчасним введенням у дію готових об'єктів та вико­нанням будівельно-монтажних робіт і вивчати динаміку їх; проводити аналіз ритмічності і якості виконання бу­дівельних робіт, а також дати характеристику впливу окремих факторів нл обсяг створеної продукції.

Для вирішення завдань, що стоять перед статистикою, використовують дані статистичної звітності, а також дані одноразових обстежень у будівництві, що

2. Конкурентні сили Дніпродзержинського ринку будівельних послуг та місце ООО «Промбуд-ЛТД» на ньому.

2.1 Аналіз ринку будівельних послуг м. Дніпродзержинська.


Перехід української економіки до ринкових відносин, відмовлення від методів адміністративного керування привів до великих змін. Сильні зміни як структури ринку, так і поводження окремих підприємств відбулися й у будівельному комплексі. Це зробило дуже актуальним пошук рішення проблем функціонування галузі.

Природно, що суспільство чекає від галузі в цілому росту обсягу будівництва при одночасному зниженні ціни будівельних послуг і підвищенні їхньої якості. Ефективне функціонування будівельного ринку важливо не тільки для споживача (низькі ціни і висока якість), але і повинно вести до розвитку будівельного комплексу в цілому.

Парадоксом функціонування вітчизняного будівництва виглядає ситуація, коли іноземні фірми, що функціонують у більш твердих податкових, інституціональних і конкурентних умовах, надають більш висока якість будівельно-монтажних робіт (БМР) і порівняно низькі ціни на українському ринку. Щодо сформованого положення в якості БМР і цінах між іноземними і вітчизняними фірмами, а також функціонування ринку будівельних послуг звичайно висуваються наступні гіпотези (у більшості випадків вони підносяться як уже готові пояснення, що не вимагають перевірки):

• ринок будівельних послуг є монополізованою галуззю;
  
• продуктивність і рентабельність на великих підприємствах більш висока, чим у малих будівельних організацій;
  
• існуюча система оподатковування не дозволяє розвиватися будівельним фірмам;
  
• ступінь зносу основних фондів у будівництві також дуже висока і продовжує рости внаслідок недостачі засобів на розвиток;
  
• державне регулювання функціонування галузі і контроль є не ефективними;
  
• у силу високих податків і витрат на 1 грн. СМР будівельні організації, щоб розвиватися й ухилятися від сплати високих податків, ховають свої доходи (прибутку).
  

У дослідженні діяльності підприємств можливе застосування різноманітних статистичних показників і методів статистики. Однак перш, ніж розглядати ці можливості, хотілося б приділити увагу питанням організації і проведення статистичних спостережень, як першого етапу будь-якого статистичного дослідження, що забезпечує успіх (чи невдачу) подальшого статистичного аналізу.

Статистичне спостереження - це перша стадія статистичного дослідження, науково-організований збір даних про явища і проце -си суспільного життя.

У процесі статистичного спостереження формується необхідна статис­тична інформація, яка потім піддається систематизації, зведенню, обробці, аналізу і узагальненню.

У статистичній практиці застосовують різні форми і види статистичного спостереження. З точки зору організації розрізняють дві його форми - звіт­ність і спеціально організоване спостереження.

Звітністю називають форму спостереження, при якій статистич ні дані надходять у статистичні органи від підприємств і фірм у вигляді обов'язкових звітів про їх роботу за установленими формами та у відповідні строки.

Статистична звітність складається на основі даних первинного обліку, який ведеться на всіх підприємствах, організаціях і установах.

Дані первинного обліку на підприємствах підсумовуються, їх результати заносяться у форми статистичної звітності, яка згідно табеля звітності подає­ться в органи державної статистики та свої вищі органи. За строками подання звітність поділяється на поточну, що подається на протязі року, і річну, яка складається за більш широкою програмою.

На основі даних звітності базується вся поточна статистика, вивчаються закономірності розвитку окремих підприємств, об'єднань та галузей народ­ного господарства.

Будь-яке спостереження розпочинається з визначення чіткої мети його проведення. Ось чому перш за все необхідно сформулювати мету і завдання всієї роботи, а вже потім вирішувати інші питання. Мета спостереження - це основний очікуваний результат статистично­го дослідження, її чітке формулювання дозволяє уникнути збирання непов­них або зайвих даних. Відповідно до поставленої мети визначається об'єкт статистичного спо­стереження. Об'єктом статистичного спостереження називається сукуп­ність одиниць досліджуваного явища, про яке повинні бути зібрані статисти­чні дані. Наприклад, при здійсненні перепису промислового устаткування об'єктом спостереження буде сукупність верстатів, машин, механізмів і ін­ших одиниць устаткування, що знаходяться на промислових підприємствах. Успіх всієї роботи в значній мірі залежить від точності визначення об'єкта спостереження, встановлення меж досліджуваної сукупності. Якщо об'єкт визначено невірно, то, можливо, якась його частина не буде досліджена.

Поряд з визначенням об'єкта статистичного спостереження необхідно визначити і одиницю цієї сукупності, а також встановити одиницю спосте­реження. Одиниця сукупності - це первинний елемент об'єкта статистичного спостереження, який є носієм ознак, що підлягають спостереженню. Від одиниці статистичної сукупності слід відрізняти одиницю спостереження. Одиниця спостереження - це та первинна ланка, від якої повинні бути одержані необхідні статистичні дані. Інакше кажучи, одиниця сукупності - це те, що піддається дослідженню, а одиниця спостереження - це джерело одержання відомостей.