Верховна Рада України постановляє: Внести зміни до закон
| Вид материала | Закон |
- Україні Верховна Рада України постановляє : І. Внести зміни до таких закон, 72.22kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : I. Внести зміни до таких закон, 151.51kb.
- Верховна Рада України постановляє : Внести до закон, 42.05kb.
- Верховна Рада України постановляє: I. Внести зміни до таких закон, 61.92kb.
- Верховна Рада України постановляє : I. Внести зміни до таких закон, 782.79kb.
- Верховна Рада України постановляє : I. Внести зміни до таких закон, 895.04kb.
- Верховна Рада України постановляє: І. Внести зміни до таких закон, 288.74kb.
- Верховна Рада України постановляє : I. Внести зміни до таких закон, 1154.65kb.
- Верховна Рада України постановляє: I. Внести зміни до таких закон, 359.41kb.
- Верховна Рада України постановляє : I. Внести зміни до таких закон, 432.34kb.
Стаття 57. Персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя
1. Персоніфікований (індивідуальний) облік договорів за класами страхування життя – система заходів, яка забезпечує реєстрацію, обробку, накопичення та зберігання відомостей за договорами, що відносяться до класів страхування життя.
2. Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов’язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування.
3. Персоніфікований (індивідуальний) облік договорів здійснюється страховиком шляхом ведення реєстру в електронній формі. Разом з веденням реєстру в електронній формі страховик може застосовувати паперову форму ведення реєстру.
4. Реєстр повинен містити інформацію про прізвище, ім’я, по батькові, дату народження застрахованої особи, строк дії страхового покриття, щодо валюти страхування, номеру договору, відомостей про сплату страхових премій та здійснення страхових виплат, а також інформацію передбачену підпунктами 3, 6 - 9 частини другої статті 51 цього Закону, змін всіх умов, перерахованих вище.
При цьому, в договорах добровільного групового страхування ведеться облік даних, зазначених в абзаці першому цієї частини, за кожною застрахованою особою.
5.Передача даних реєстру та відповідної документації може здійснюватися страховиком у разі ліквідації, реорганізації, зміни страховика, анулювання ліцензії, виданої страховику.
6. До передачі даних реєстру та відповідної документації страховик зобов'язаний продовжувати виконання своїх зобов’язань щодо ведення такого обліку.
7. Передача системи даних реєстру та відповідної документації здійснюється в порядку, встановленому Уповноваженим органом. 70
Стаття 58. Особливості укладення договору страхування в разі, коли застрахована особа та вигодонабувач не є страхувальником
1. Страхувальник має право укласти із страховиком договір про страхування третьої особи (застрахованої особи) лише за її письмовою згодою, крім випадків, передбачених законодавством.
2. Страхувальник має право під час укладання договору особистого страхування призначити за згодою застрахованої особи фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.
3. Страхувальник має право під час укладання договору страхування іншого, ніж договір особистого страхування, призначати фізичну або юридичну особу (вигодонабувача), яка може зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.
Стаття 59. Співстрахування
1. За згодою страхувальника об’єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування кількома страховиками (співстрахування) з визначенням прав та обов’язків кожного з них.
2. За погодженням між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти усіх інших співстраховиків у відносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірах своєї частки.
3. На укладення договору співстрахування поширюються усі вимоги, передбачені при укладенні договору страхування.
4. У разі співстрахування технічні резерви формуються кожним із страховиків відповідно до правил формування технічних резервів, установлених Уповноважених органом, на суму, що пропорційна частці ризику, прийнятого таким страховиком.
Стаття 60. Обов’язки страховика
1. Страховик зобов’язаний:
1) протягом трьох робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання події, що має ознаки страхового випадку, вжити заходів до своєчасного здійснення страхової виплати;
2) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у встановлений договором строк;
3) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку, з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) 71
шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;
4) внести зміни або переукласти договір страхування за заявою страхувальника в разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або в разі збільшення вартості майна;
5) не розголошувати відомостей щодо страхувальника та його майнового стану, крім установлених законом випадків.
2. Страховик повинен не пізніше ніж протягом одного місяця з дня зміни найменування, місцезнаходження повідомити про це страхувальників шляхом розміщення повідомлення в офіційних друкованих виданнях, що визначені згідно з переліком, установленим уповноваженим органом, та на офіційному веб-сайті страховика.
Про зміни місцезнаходження відокремленого підрозділу страховика страховик не пізніше ніж протягом одного місяця з дня зміни місцезнаходження повинен повідомити страхувальників шляхом розміщення повідомлення у двох місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу та на офіційному веб-сайті страховика.
3. Страховик зобов’язаний розмістити копію ліцензії на право здійснення страхування в місці, доступному для огляду та ознайомлення з нею страхувальників.
4. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов’язки страховика.
Стаття 61. Обов’язки страхувальника
1. Страхувальник зобов’язаний:
1) своєчасно вносити страхові премії в розмірі, встановленому договором;
2) при укладенні договору страхування надати страховикові письмову інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для проведення оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику;
3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об’єкта страхування;
4) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим у разі настання страхового випадку, та їх зменшення;
5) повідомити страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку, в установлений договором строк.
2. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов’язки страхувальника.
Стаття 62. Умови та порядок здійснення страхової виплати 72
1. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третьої особи, визначеної договором страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що затверджується страховиком.
Страховик інформує протягом трьох робочих днів після надходження повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальника (вигодонабувача) та виконує процедури з визначення фактичного статусу події, обґрунтованості поданих претензій та розміру страхової виплати, а також інформує в письмовій або електронній формі страхувальника, застраховану особу, вигодонабувача про те, які документи необхідні для визначення розміру страхової виплати.
Страховик або особа, яка уповноважена страховиком у розслідуванні та врегулюванні страхового випадку (аварійні комісари, асистантські компанії) вправі вимагати від страхувальника додаткові документи для визначення обставин події та розміру страхової виплати, якщо таке право прямо передбачено умовами договору страхування та необхідно для з’ясування дійсних обставин події.
У разі коли страховик відмовився від здійснення страхової виплати або виплачує іншу суму, ніж зазначена в поданій заяві на отримання страхової виплати, страховик інформує про це в строки, встановлені договором страхування чи законодавством, в письмовій формі особу, яка подала заяву, із зазначенням обставин та правових підстав для повної або часткової відмови у здійсненні страхової виплати. Інформація від страховика повинна містити вказівку про можливість забезпечення задоволення претензій шляхом подання позову до суду.
Страховик зобов’язаний надавати особам, зазначеним у частинах першій та другій цієї статті, інформацію та документи, які впливають на визначення обсягу відповідальності страховика, а також розміру страхової виплати. Такі особи мають право ознайомитися із страховим актом (аварійним сертифікатом) в приміщенні страховика та зробити за власний рахунок дублікати чи фотокопії документів, що містяться або додаються до страхового акта (аварійного сертифіката). Для зазначених осіб забезпечується безперешкодний доступ до страхового акта (аварійного сертифіката).
2. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не має права відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма відомими страховику обставинами страхового випадку і надати усі необхідні матеріали та документи.
3. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від суми, яку повинен отримати одержувач за 73
державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, що має бути сплачена йому як відшкодування збитків.
4. Страхова виплата не може перевищувати розмір прямих збитків, яких зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об’єкта, страхова виплата здійснюється в такій самій частці від визначених за страховою подією збитків, якщо інше не передбачено умовами договору страхування.
5. У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості щодо страхового випадку до суду, правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших державних органів, підприємств, установ та організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з’ясовувати причини та обставини страхового випадку.
6. Якщо майно застраховано у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то загальний обсяг страхових виплат, що виплачуються усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому, кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.
7. Державні, в тому числі правоохоронні та судові органи, підприємства, установи, організації, банки, страховики та саморегулівні організації страховиків зобов’язані надсилати відповіді страховикам, Моторному (транспортному) страховому бюро та уповноваженим ним особам (аварійним комісарам, асистантським компаніям) на запити відомості та копії документів, які пов’язані із страховим випадком, у тому числі і дані, що є комерційною та банківською таємницею, а також таємницею слідства. При цьому, страховик та Моторне (транспортне) страхове бюро, а також їх посадові (та уповноважені ним) особи несуть передбачену законом адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність за розголошення інформації, що є відповідною таємницею.
Стаття 63. Виплати за договорами страхування життя
1. Договорами страхування життя можуть бути передбачені як одноразові страхові виплати, так і виплати у вигляді ануїтету.
2. Страхові виплати за договорами страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми або її частини, та/або у вигляді ануїтету. Страхові виплати у вигляді ануїтету можуть здійснюватися довічно або протягом визначеного в договорі страхування строку.
У випадку здійснення виплат у вигляді ануїтету, договором страхування життя встановлюється розмір регулярних, послідовних страхових виплат та їх періодичність.
3. Розмір страхової виплати за договором страхування життя, пов’язаного з інвестиційними фондами, залежить від вартості розрахункових 74
одиниць на момент здійснення обміну розрахункових одиниць на кошти.
4. Страховик має право в односторонньому порядку здійснити зменшення розміру страхових виплат у разі припинення чи порушення страхувальником строку сплати страхових премій або сплати їх страхувальником у неповному обсязі, ніж передбачено договором, про що повідомляється страхувальнику.
5. Договори страхування довічної пенсії, укладені з учасниками недержавних пенсійних фондів, які досягли пенсійного віку, визначеного відповідно до Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”, передбачає обов’язок страховика здійснювати регулярні послідовні страхові виплати (довічні ануїтети) протягом життя застрахованої особи згідно з умовами договору страхування довічної пенсії. Перша страхова виплата з числа регулярних послідовних виплат довічної пенсії (довічного ануїтету) за договорами страхування довічної пенсії, укладеними з учасниками недержавних пенсійних фондів після досягнення ними пенсійного віку, здійснюється страховиком у термін не більше 45 днів, починаючи з дати перерахування страховику грошових коштів учасника недержавного пенсійного фонду для оплати договору страхування довічної пенсії.
6.Договір постійного страхування здоров’я передбачає обов’язок страховика здійснити наступні страхові виплати:
1) застрахованій особі, що розраховуються виходячи зі встановленої договором щоденної страхової виплати – за період перебування в лікарні (незалежно від рахунків закладів охорони здоров’я);
2) застрахованій особі, що розраховуються виходячи із встановленої договором щоденної страхової виплати на випадок втрати застрахованою особою заробітку у зв’язку з її непрацездатністю внаслідок хвороби або нещасного випадку;
3) на оплату витрат, пов’язаних із здійсненням тривалого медичного та побутового догляду за непрацездатною застрахованою особою;
4) на оплату витрат з діагностування та лікування критичних захворювань, визначених договором страхування;
5) на оплату витрат з діагностування та лікування захворювань застрахованої особи, в тому числі, в разі розладу здоров’я внаслідок нещасного випадку.
Стаття 64. Відмова від здійснення страхової виплати
1. Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати в разі:
1) вчинення страхувальником, застрахованою особою або вигодонабувачем навмисних дій, спрямованих на настання страхового випадку, крім дій, пов’язаних з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, вчинених у стані необхідної оборони (без 75
перевищення її меж), або щодо забезпечення захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації;
2) вчинення страхувальником, застрахованою особою або вигодонабувачем умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування або настання страхового випадку;
4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;
5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання події, що має ознаки страхового випадку, або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) наявності інших підстав, встановлених цим Законом чи договором страхування.
2. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови у здійсненні страхової виплати, якщо вони не суперечать законодавству.
3. Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальникові в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Стаття 65. Відповідальність страховика
У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі відповідно до договору страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому договором.
Стаття 66. Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки
До страховика, який здійснив страхову виплату за договором майнового страхування та в інших випадках визначених законом, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за завдані збитки .
Стаття 67. Зміна страхувальника – фізичної особи в договорі страхування
1. У разі смерті страхувальника, який уклав договір майнового страхування, його права та обов’язки переходять до осіб, які одержали таке майно у спадщину. Страховик або будь-хто із спадкоємців має право ініціювати переукладення договору страхування.
В інших випадках права та обов’язки страхувальника можуть перейти до третьої особи лише за згодою страховика, якщо інше не встановлено договором страхування. 76
2. У разі смерті страхувальника, який одночасно не є застрахованою особою або вигодонабувачем, його права та обов’язки за договором переходять до застрахованої особи за її згоди, а в разі її не згоди – до вигодонабувача за його згодою.
У випадках відмови застрахованої особи та вигодонабувача від набуття прав та обов’язків страхувальника за договором страхування права та обов’язки страхувальника покладаються на особу, на яку відповідно до закону покладено обов’язки щодо забезпечення охорони прав та інтересів страхувальника.
Стаття 68. Наслідки визнання страхувальника – фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності
1. Права та обов’язки страхувальника – фізичної особи, яка визнана судом недієздатною, здійснюються її опікуном з моменту визнання особи недієздатною.
Договір страхування відповідальності фізичної особи, яка визнана судом недієздатною, припиняється з моменту визнання такої особи недієздатною.
2. Страхувальник – фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена судом, здійснює свої права та обов’язки за договором страхування лише за згодою піклувальника.
Стаття 69. Припинення договору страхування
1. Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у разі:
1) несплати страхувальником страхових премій у встановлені договором страхування іншим, ніж страхування життя, строки. При цьому, такий договір вважається достроково припиненим у разі, коли перша (або чергова) страхова премія не була внесена за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не встановлено договором;
2) ліквідації страховика або страхувальника в порядку, встановленому законодавством, або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, крім випадків, передбачених цим Законом;
3) в інших передбачених законодавством випадках.
2. Дію договору страхування може бути достроково припинено на вимогу страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Страховик не має права достроково припинити договір особистого страхування без згоди на це страхувальника, який не порушує умови договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Страхувальник або страховик зобов’язаний повідомити іншу сторону договору про свій намір достроково припинити договір страхування в терміни не пізніше, ніж за 30 днів до припинення договору. 77
У випадку надходження до страхувальника або страховика повідомлення від іншої сторони договору про його припинення такий договір за згодою сторін може бути припинений в будь-який термін, погоджений сторонами.
3. Якщо страхувальник відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає йому сплачені страхові премії за період, що залишився до закінчення строку договору, за вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, які визначені при проведенні розрахунку страхового тарифу (у відсотках), та фактично здійснених страховиком страхових виплат.
Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням страховиком умов договору страховиком, страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові премії повністю.
4. Якщо страховик відмовився від договору страхування (крім договору у галузі страхування життя), страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові премії повністю.
Якщо відмова страховика від договору обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає страхувальникові сплачені страхові премії за період, що залишився до закінчення строку договору, за вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при проведенні розрахунку страхового тарифу (у відсотках), та фактично здійснених страхових виплат.
5. У разі дострокового припинення дії договору страхування, страховик виплачує страхувальнику викупну суму, якщо така є на момент припинення дії договору. Викупна сума є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.
6. Викупна сума розраховується математично на день припинення договору страхування залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування, згідно з методикою, яка встановлюється актуарієм.
Уповноважений орган може встановити вимоги до методики проведення розрахунку викупної суми.
Стаття 70. Недійсність договору страхування
1. Договір страхування є недійсним у випадках, встановлених Цивільним кодексом.
Договір страхування, крім договорів перестрахування, також визнається судом недійсним, якщо:
1) його укладено після настання страхового випадку;
2) об’єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.
2. Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених Цивільним кодексом та іншими законами. 78
3. Страховик не має права укладати нові договори, збільшувати розміри страхових сум і продовжувати дію договорів страхування за тим класом страхування, за яким дію ліцензії зупинено, при цьому, він зобов’язаний виконувати умови чинних договорів страхування до моменту їх припинення.