Geum.ru

Актуальність теми дослідження

Вид материалаДокументы

Содержание


Список використаних джерел
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ВИСНОВКИ

1. Інтеграційно-диференційована модель юридичної категорії „надра” може бути конкретизована та індивідуально визначена у її структурних об’єктах: а) на зовнішньому інтеграційному рівні – загальний об’єкт права власності народу України, надра розглядаються як частина довкілля у межах території держави, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, що потребує комплексного й раціонального використання та охорони, здійснення заходів щодо відвернення небезпечних наслідків впливу еволюції та експлуатації надр на людину, майно і природу; б) на зовнішньому диференційному рівні – об’єкт права природокористування, надра виступають складовою геологічного середовища як частина земної кори (геосфери), що перебуваючи в природному або техногенному стані, може взаємодіяти з іншими частинами довкілля (ландшафтною, ґрунтовою, атмосферною та гідросферною оболонками); в) на внутрішньому інтеграційному рівні - об’єкт права надрокористування, надра є самостійним об’єктом як сукупність ресурсів і ділянок надр (речовина, простір, енергія, інформація), що акумулюються у ДФН і використовуються в процесі антропо- чи техногенної діяльності виходячи з потреб суспільства та його науково-технічних можливостей у передбачених законом видах (метою); г) на внутрішньому диференційному рівні – загальний об’єкт права ВКК, надра являють собою утилітарні нагромадження мінеральних речовин, як такі, що підготовлені до промислового освоєння або розробляються (перебувають в експлуатації) родовища всіх видів корисних копалин з оціненими запасами, обліковані у ДФРКК.

2. Корисні копалини, як об’єкт правового регулювання, характеризуються поліфункціональними зв’язками з елементами складу видобування, котрі об’єктивуються у відповідних ознаках, що мають важливі юридичні наслідки для відособлення їх правових режимів: геологічні - походження, розташованість, структура; екологічні - розташування; економічні - ступінь розповсюдження та економічна значущість, ступінь підготовки до реалізації, платність; соціально-трудові; міжнародні; інформаційні; виробничі; історико-культурні; лікувально-оздоровчі; юридичні.

3. Родовим об'єктом права ВКК слід вважати гірничий відвід – конкретну, фізично індивідуалізовану відособленням в натурі (місцезнаходженням, глибиною і координатами меж, площею, запасами і видом корисних копалин), юридично відокремлену засвідченням актом (обліковану реєстровим номером у встановленому місці фіксації) ділянку надр, надану уповноваженим державним органом спеціально ліцензованому суб’єкту для промислової розробки РКК на підставі затвердженого проекту.

4. Безпосереднім об'єктом права ВКК слід вважати запаси корисних копалин (Proved mineral reserves) - об’єм корисних копалин і компонентів, виявлений та підрахований на місці залягання в ідентифікованому РКК, облікований у державному балансі запасів корисних копалин, врахований на підставі оформленого акту у ДФ РКК, та як такий, що переданий на баланс суб’єкта експлуатації, є об’єктом стягнення плати за користування надрами та списання.

В якості основного безпосереднього об'єкта слід розглядати запаси основних корисних копалин і компонентів, а в якості додаткового обов'язкового – гірничі (розкривні та супутні) породи та відходи гірничого виробництва, факультативного – запаси супутніх корисних копалин і компонентів, оцінені ДКЗ.

5. В межах доктрини права ВКК зроблені теоретичні висновки про те, що: а) полівидовий комплексний правовий інститут - право ВКК, слід розглядати як таку систему юридичних норм і засобів, за допомогою яких здійснюється регулювання відносин щодо забезпечення раціональної, екологічно та технологічно безпечної діяльності з вилучення корисних копалин з надр та їх охорони, задоволення потреб суб’єктів у мінеральній сировині та захисту їх прав; б) під складом права ВКК слід розуміти сукупність юридичних ознак, що визначають ВКК як передбачене законом право суб’єкта одержувати мінеральні ресурси від наданої ділянки надр; право ВКК та склад права ВКК співвідносяться між собою як явище (вид права) та юридичне уявлення про нього (склад виду права), яке об’єднує найбільш суттєві, типові та універсальні його ознаки; в) враховуючи наявність сукупності специфічних суспільних відносин в сфері ВКК, ознаки і риси якого відрізняють його від інших видів діяльності, наявність та потребу в особливих джерелах права, які б регулювали ці відносини, можемо стверджувати про визначеність самостійного місця комплексного інституту права ВКК у складі права надрокористування як підгалузі гірничого права;

6. Розрізняти види права ВКК можна за критеріями, які характеризують його суб’єктивні та об’єктивні ознаки: - організаційно-правовий стан суб’єкту; - техніко-економічний стан суб’єкту; - просторово-часовий стан суб’єкту; - мета видобування; - мотив видобування; - режим видобування; - проектно-дослідницький стан об’єкту; - технологічний стан об’єкту; - геологічний стан об’єкту; - економічний стан об’єкту; - кількісно-якісний стан об’єкту; - стан екологічної безпеки об’єкту.

7. При розмежуванні різних видів права користування надрами, які передбачають у своєму складі однакові або тотожні дії суб’єктів, доцільно проводити кваліфікацію кожного із юридичних складів за змістом суб’єктивних та об’єктивних ознак, що дає можливість не тільки диференціювати правові режими окремих видів георесурсів, а й правомірність дій їх користувачів. Такі види надрокористування як ДПР РКК (геологічне вивчення надр) та ПР РКК (ВКК) можна розрізнити за такими елементами їх юридичних складів: - суб’єкт видобування; - мета видобування; - орган регулювання діяльності суб’єктів; - вид контролювання діяльності суб’єктів; - дозвільний механізм діяльності суб’єктів; - підстави діяльності суб’єктів; - вимоги до діяльності суб’єктів; - місце обліку діяльності суб’єктів; - строк діяльності суб’єктів; - обсяг діяльності суб’єктів; - об’єкт видобування.

8. Запровадження принципу гірничої свободи, на відміну від гірничої акцесії, позбавляло землевласників права відмовляти гірночопромисловику, який отримував дозвіл уряду на проведення розвідки та розробки РКК. Вважалося, що узгодження цих двох принципів взагалі неможливо, але як показала практика застосування гірничого законодавства польської і австрійської доби на українських землях, їх співіснування не тільки було теоретично можливе, а й стало їх відмінною ознакою.

9. Позитивний досвід Гірничого Статуту Росії, зокрема його норми стосовно співіснування різних форм власності на об’єкти гірничого виробництва, підвищення конкурентноздатності його продукції мають бути врахованими при створенні новітнього гірничого законодавства України.

10. Формування гірничого законодавства радянської доби розпочалося в межах загальних актів, що здебільше регулювали земельні відносини (1 стаття, “Декрет про землю” 1917 р.), поступово переходячи до права надроземельної власності (8 статей, “Декрет про надра землі” 1920 р.) та надрокористування (34 статті, “Положення про надра землі та розробку їх” 1923 р.) зосередившись нарешті на кодифікованих актах про видобування корисних копалин (135 статей, Гірниче положення СРСР 1927 р., 142 статті Гірничий кодекс УРСР 1928 р.) та інші аспекти користування та охорони надр (51 стаття, Основи законодавства СРСР про надра 1975 р., 108 статей, Кодекс УРСР про надра 1976 р.).

11. Історичний досвід користування надрами в світі показав шлях еволюції його правового режиму від акцесії (надра є невід’ємною частиною землі і знаходяться у розпорядженні землевласника), через гірничу регалію (надра є об’єктом права власності суб’єкта державної влади і можуть надаватись у платне користування), гірничу свободу (надра є об’єктом платного користування для будь-якого суб’єкта незалежно від форми власності на землю) до концесії (держава регулює надрокористування на всіх землях з диференціацією суб’єктів і надрооб’єктів).

12. Порівняльний аналіз засвідчив: а) сучасна система вітчизняного законодавства в сфері ВКК: має доволі розгалужену структуру, в якій не можна не відзначити брак законодавчих актів, спрямованих на врегулювання проблем галузі; потребує одноподібного понятійно-термінологічного апарату; характеризується перевагою підзаконних актів, що не забезпечує тієї сталості та передбачуваності, які притаманні законам, породжує певну неузгодженість, коли передбачені законом урядові акти нерідко приймаються з запізненням або зовсім не приймаються; має виражений диференційований напрямок регулювання, залишаючи поза увагою низку проблем, що накопичилися в середині об’єктного та суб’єктного складів правовідносин в цій сфері; б) в Україні види РКК за порядком їх освоєння не враховують форму власності земель, під якими вони розташовані; в) порядок отримання дозволів на розвідку та розробку РКК в Україні не передбачає, як правило, їх видачу на споріднені види надрокористування, а також позбавляє можливості вступати у орендні відносини; г) правовий режим мінеральних ресурсів в Україні не враховує економічне порівняння земле- та надрокористування, статус країни претендентів на розробку українських РКК.

13. Існуюча регламентація організаційно-правового та функціонального забезпечення користування надрами України, для внутрішньої будови якої характерне поєднання матеріальних і процесуальних норм, орієнтована, перш за все, на здіснення загальними, міжгалузевими та галузевими органами відповідних функцій управління та застосування методів регулювання права ВКК на всіх його стадіях шляхом прогнозування, стандартизації, нормування, суб’єктного ліцензування та об’єктної дозвільності, квотування, державного обліку, реєстрації, оцінки та експертизи, гірничого нагляду, контролю та інформування, запровадження економіко-правового механізму ВКК, розподілу надроресурсів.

14. Ефективність функціонування організаційних структур, реалізація правового статусу, обсягу і змісту їх компетенції, узгодження та розмежування взаємовідносин і повноважень, які значною мірою залежать від рівня правового визначення, на сьогодні є очевидно недостатніми внаслідок невиправдано посиленої ролі підзаконно-правового регулювання гірничих відносин, що не відповідає а ні інтересам держави а ні вимогам закону.

15. Реалізація довгострокових Енергетичної стратегії та Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України потребує відповідної комплексної системи організаційно-правового та функціонального забезпечення у сфері ВКК, гармонізації її правових засад, що, в першу чергу, може бути реалізовано в законі „Про державне регулювання та управління в галузі використання і охорони надр”.

16. Виникнення права ВКК являє собою складний, послідовно-паралельний процес, за якого окремі елементи цього права формуються (основні), змінюються (допоміжні) або реалізуються (проміжні) на певних стадіях і етапах надання дозвільних документів і природних ресурсів, обумовлюючи відповідний юридичний склад дій та подій, а також зміст інтеграційно-диференційованих повноважень суб’єктів надрокористування під час їх набуття, виникнення та реалізації по відношенню до конкретно визначених об’єктів надр.

17. Набуттю права ВКК передує попереднє визначення гірничої правосуб’єктності претендентів за конституційно-правовими, техніко-економічними, гірничо-технологічними та господарсько-організаційними ознаками їх статусу.

18. Положення ч. 3 ст. 16 КпН про попереднє погодження надання земельної ділянки для потреб користування надрами та відповідного урядового Порядку повинні відповідати нормам ЗК (пп. 3-5 ст. 123) у наступній редакції „... після розгляду клопотання та прийняття рішення відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки для потреб користування надрами чи на укладення договору оренди землі в порядку, встановленому земельним законодавством України.”

19. В Україні створена невиправдано складна, міжгалузева дозвільна система в сфері видобування корисних копалин, в якій останнє розглядається як діяльність з користування надрами (дозвіл - гірниче законодавство), господарська діяльність (ліцензія – господарське законодавство) та діяльність підвищеної небезпеки (дозвіл – трудове законодавство), з диференціацією правових режимів її проходження за ознаками конкурентності, строковості дозволу, місця видобування, розвиненості виробництва, виду РКК та корисної копалини. Як структурна стадія процесуального забезпечення вона потенційно може бути реалізована однією з систем надання дозволів: 1) конкурсною; 2) позаконкурсною (безаукціонною); 3) аукціонною; 4) конкурсною (альтернативною або безальтернативною) на УРП (двосторонню, багатосторонню); 5) безконкурсною на УРП; 6) тендерною (закритою або відкритою).

20. Серед характерних ознак гірничих відводів, як об’єкту процесуальної стадії забезпечення права ВКК на диференційованому рівні, що надаються з визначеною метою - промислової розробки РКК, можна виокремити такі: - сумірність гірничого відводу та РКК; - індивідуалізація гірничого відводу; - легалізація гірничого відводу.

За особливістю правових режимів об’єктно-суб’єктного складу розрізняються групи претендентів та гірничих відводів відповідно: - залежно від стану розвитку підприємства; - залежно від обсягу робіт підприємства; - залежно від особливостей підземного будівництва; - залежно від особливостей наземного будівництва; - залежно від розміру родовища; - залежно від кількості видів корисних копалин, що видобуваються; - залежно від спільності розробки нафтового і газового горизонтів; - залежно від виду технології розробки; - залежно від значущості видів корисних копалин, що видобуваються.

21. Практика застосування нормативно-правових актів в сфері ВКК виявила низку прогалин, які виникли внаслідок відсутності дефінітивних норм щодо наступних категорій: - дозвіл на ВКК; - день надання дозволу на ВКК; - попереднє погодження надання земельної ділянки для потреб користування надрами; - діяльність, пов’язана із користуванням надрами; - діяльність, пов’язана із ВКК; - передача РКК до промислового освоєння; - введення в експлуатацію гірничого підприємства.

22. Процесу виникнення права ВКК, виходячи зі стану чинного законодавства, притаманна певна непослідовність, а іноді й некоректність етапів, нечіткість та нелогічність термінів і понять нормативно-правових актів, що носить не тільки міжрівневий (законодавчий та підзаконний), а й міжгалузевий характер, самі ж акти не рідко змістовно неузгоджені, наслідком чого є непорозуміння, що виникають під час їх застосування, непоінформованість суб’єктів та недостатня визначеність і диференційованість об’єктів, невиправдана поліваріативність дозвільних систем і видова безальтернативність дозволів. В сукупності, зазначене вище, свідчить про невисоку ефективність, низьку інвестиційну привабливість існуючої дозвільної системи в Україні щодо видобування корисних копалин та недостатність комплексного правового забезпечення в цій сфері, що відповідно робить актуальною необхідність прийняття спеціального законодавчого акту.

23. В правовому аспекті плату за користування надрами для ВКК можна розглядати як форму реалізації економіко-правових відносин з приводу податкових і неподаткових надходжень між власником ресурсів надр в особі держави та надрокористувачем в особі суб'єкта господарювання, що здійснює ВКК.

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте ser.com


31. Незаконним ВКК ЗДЗ слід вважати вчинені з прямим умислом дії фізичної осудної особи щодо відділення та вилучення усіма можливими способами і знаряддями з природних (геогенних) чи техногенних ділянок державного фонду надр у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони запасів корисних копалин і компонентів, які віднесені законодавством до переліку таких, що мають загальнодержавне значення, без спеціального дозволу на користування надрами, при закінченні строку чи під час зупинення його дії або після анулювання, а так само проведення видобувних робіт за межами гірничого відводу, засвідченими у наданому в установленому порядку акті уповноваженого державного органу.

32. Визначені законодавством склади правопорушень, за які передбачено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та гірничо-правову відповідальність надзвичайно слабо кореспондують не тільки між собою, а й між змістом державного гірничого нагляду, причому за окремі види неправомірної поведінки суб’єктів ВКК юридичної відповідальності взагалі не встановлено.

33. Необхідне внесення наведених змін та доповнень до чинного законодавства про відповідальність у сфері ВКК.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  1. Абамелек-Лазарев. Вопрос о недрах и развитие горной промышленности с 1808 по 1908 гг. – С.-Пб., 1910. – 109 с.
  2. Агрикола Г. О горном деле и металлургии в двенадцати книгах. - М.: Недра, 1986. - 294 с.
  3. Аксененок Г.А. Земельные правоотношения в СССР. – М.: Госюриздат. – 1958. – 308 с.
  4. Андрейцев В.И. Правовое обеспечение рационального природопользования предприятий и объединений АПК. – К.: Урожай, 1989. – 200 с.
  5. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій у схемах: Загальна частина: Навчальний посібник. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.
  6. Андрейцев В.І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навчально-практичний посібник. - Київ: Істина, 1999. – 320 с.
  7. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Навч. та наук.- практ. посіб. – К.: Знання – Прес, 2002. – 332 с.
  8. Андрейцев В.І. Об’єкти земельних правовідносин за новим Земельним кодексом України // Законодавство України: Наук. – практ. коментарі. – 2002. - № 2. – С. 13 – 19.
  9. Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. – К.: Знання, 2005. – 445 с.
  10. Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – 216 с.
  11. Бакка Н.Т., Ильченко И.В. Развитие горного дела в истории производственной культуры. Часть 1. История горных наук и горного производства. – Житомир: РИГП «Ленок», 1995. – 176 с.
  12. Бакс К. Богатства земных недр. – М.: 1986. – С.309.
  13. Балезин В.П. Право природопользования в СССР // Научно-технический прогресс и правовая охрана природы. – Изд-во МГУ, 1978. – С. 39 – 69.
  14. Балюк Г.І. Правовий режим використання і охорони надр // Екологічне право: Особлива частина. / Андрейцев В.І., Балюк Г.І., Бобкова А.Г., Ковальчук Т.Г., Краснова М.В., Лапечук П.І. / За ред. акад. АПрН В.І.Андрейцева. – К.: Істина, 2001. – 544 с. - С 317-337.
  15. Балюк Г.І. Правова охорона і використання надр // Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Юридична думка, 2005. – С. 460 – 496.
  16. Балюк Г.І. Ядерне право України: стан і перспективи розвитку. – К.: - 1996. – 140 с.
  17. Балюк Г.І. Екологічне право України: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 192 с.
  18. Башмаков Г.С. Право пользования недрами в СССР. – М.: Наука, 1974. – 156 с.
  19. Башмаков Г.С. Правовое регулирование разведки и разработки общераспространенных полезных ископаемых. – М.: Наука, 1978. – 136 с.
  20. Башмаков Г.С., Каверин А.М., Краснов Н.И. Законодательство о недрах. - М.: Юридическая литература, 1976. - 80 с.
  21. Бент О.Й., Кутев В.Б. Правове забезпечення надрокористування в Україні та Росії: подібність, відмінність, проекти // Мінеральні ресурси України. - № 2.- 1998. – С. 30-31.
  22. Берлинг Н.И. Горное законодательство в Соединенных Штатах Северной Америки до и после мировой войны // Горный журнал. – 1924. - № 3. – С.275-279.
  23. Бринчук М.М. Экологическое право. – М.: Юристъ, 1999. – С. 215-216.
  24. Боротьба з екологічними злочинами: Кримінально-правове і кримінологічне дослідження // Ф.А. Лопушанський, О.Я. Свєтлов, І.П. Лановенко та ін. – К.: Наукова думка, 1994. – 148.
  25. Буковецкий С. Горная свобода. – С.-Пб.: Тип. П.П.Сайкина, 1910. – 80 с.
  26. Гетьман А.П. Вступ до теорії еколого-процесуального права України: Навчальний посібник. – Х.: Основа, 1998. – 208 с.
  27. Горное законодательство России: вчера, сегодня, завтра // К.Н. Трубецкой, Л.Г. Краснянский, А.Н. Курский, Е.И. Панфилов. – М.: АГН, 2000. – 247 с.
  28. Горное законодательство России на современном этапе /К.Н. Трубецкой, С.И. Шумков, Е.И. Панфилов, А.Н. Курский // Горный вестник. - 1996. - №3.
  29. Горная энциклопедия: В 5 т. – М.: Советская энциклопедия. – 1985.
  30. Государственно-правовое управление качеством окружающей среды. / Под ред. А.В. Сурилова. – К-Одесса: Вища школа, 1983. – 190 с.
  31. Государственное управление охраной окружающей среды в союзной республике. / Под ред. Ю.С. Шемшученко – К.: Наукова думка, 1990. – 287 с.
  32. Действующее международное право: В 3 т. // Сост. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. - М.: МНИМП. – 1997. – С. 373.
  33. Дубовик О.Л. Механизм действия права в охране окружающей среды. – М.: Наука, 1984. – С. 101.
  34. Дубовик О.Л., Жалинский А.Э. Причины экологических преступлений. – М.: Наука, 1988. – 240 с.
  35. Дьячкова Е., Мареева С. Краткий обзор опыта США по юнитизации участков недр при освоении ресурсов углеводородов // Нефть газ и право. – 2001. - № 2 (38). – С. 27-38.
  36. Единые правила охраны недр при разработке месторождений твердых полезных ископаемых. – М.: Недра, 1987. – 60 с.
  37. Жевлаков Э.Н. Уголовно-правовая охрана природной среды в РФ. – М.: Бизнес-школа «Интел – Синтез», 1997. – 240 с.
  38. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В.Копейчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
  39. Заславская Л.А. О понятиях объекта права государственной собственности на недра земли и использования ими // Учебные записки ВНИИСЗ. - 1969. - Вып. 16.
  40. Заславская Л.А. Правовое регулирование охраны недр // Ученые записки ВНИИСЗ. - 1969. - Вып. 17.
  41. Заславская Л.А. Соотношения земельного, горного, лесного и водного законодательства // Ученые записки ВНИИСЗ. - 1969. - Вып. 18.
  42. Заславская Л.А. Обзор кодексов и законов о недрах государств СНГ и ближнего зарубежья // Право и экономика. - 1994. - Ч. 1. - №17-18, Ч. 2. - №23.
  43. Земельне, екологічне, природоохоронне законодавство. Збірник нормативних документів / Укл. О.О. Погрібний. – Харків: ХНУВС. 2006. – 874 с.
  44. Зинченко Э.Н. Уголовная ответственность за нарушение правил безопасности горных работ. – К., Д.: Вища школа, 1979. – 148 с.
  45. Історія держави і права України: Курс лекцій / За ред. В.Г.Гончаренка. – К.: Вентурі, 1996. – 288 с.
  46. Історія держави і права України: Хрестоматія / За ред. О.О.Шевченка. – К.: Вентурі, 1996. – 224 с.
  47. История Украинской ССР. Том 2. – К.: Наукова думка. – 1982. - С. 115.
  48. История Польши // Под ред. В.Д. Королюка и др. – М.: АН СССР 1956. т.1.
  49. Казанцев Н.Д. К вопросу о научных основах кодификации законодательства об охране природы // Вестник МГУ, серия право. - 1962. - №1.
  50. Казанцев Н.Д. О научных основах дифференциации и интеграции законодательства, регулирующего использование и охрану природных ресурсов // Вестник МГУ, серия право. - 1965. - №2.
  51. Казанцев Н.Д. О состоянии и задачах научно-исследовательской работы в области природоохранительного законодательства // Ученые записки ВНИИСЗ. - 1972. - Вып. 26.
  52. Казанцев Н.Д. Природоресурсовое право и его пределы как интегрированной отрасли // Вестник МГУ, серия право. - 1967. - № 6.
  53. Карасев В.И., Шпильман В.И. Недропользование в Ханты-Мансийском округе // Минеральные ресурсы России. - 1995. - №2.
  54. Кашинцев Д. История металлургии Урала. Т.1. – М.,Л., 1939. – С.66-67.
  55. Клеандров М.И. Нефтегазовое законодательство в системе российского права. – Новосибирск: Наука, 1999. – 247 с.
  56. Клюкин Б.Д. Горные отношения в странах Западной Европы и Америки. – М.: Городец-издат, 2000. – 482 с.
  57. Клюкин. Б.Д. Основные положения концепции развития горного законодательства Российской Федерации // Материалы совещания по разработке базовой концепции горного законодательства. - Красноярск. - 1996.
  58. Клюкин. Б.Д. Формирование Российского горного законодательства на основе законодательства о недрах // Законодательство и экономика. - 1995. - №17-18.
  59. Клюкин Б.Д. Законодательство о регулировании недропользования стран Западной Европы и США // Законодательство и экономика. - 1995. - №17-18.
  60. Клюкин Б.Д. Формирование нового горного права России // Журнал российского права. - № 3. – 2001. – С. 54-63.
  61. Кірін Р.С. Формування гірничого законодавства на території України // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки.–2000.–Вип.–39.–С.56-60.
  62. Кірін Р.С. Розвиток надроправового елемента в структурі екологічного права // Вісник Запорізького юридичного інституту.-2002.-Вип.1.-С.57-63.
  63. Кірін Р.С. Гірниче законодавство західноукраїнських земель австрійської доби // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - Збірник наукових статей Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. - 2004. - Вип. XIV. - С. 23 - 35.
  64. Кірін Р.С. Лексикологічні ознаки меж юридичної категорії “надра” // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - Збірник наукових статей Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. - 2001. - Вип. VII. - С. 122 - 126.
  65. Кірін Р.С. Поняття надр: еколого-правові аспекти // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки.–2001.–Вип.–44.–С. 47-54.
  66. Кірін Р.С. Принципи законодавчого регулювання видобування корисних копалин: історико-правовий аналіз. Вісник НКУ ім. Т.Шевченка. Серія юридична. - № 41. – 2001. – С. 74 – 80.
  67. Кірін Р. Промислова та дослідно-промислова розробка РКК: розмежування правових режимів // Матеріали міжнародної наукової конференції “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” – Хмельницький: Вісник ХІУП. – Спец. випуск №1. – 2002. – С. 156 – 157.
  68. Кірін Р.С. Надра як диференційований об’єкт права видобування корисних копалин // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 3. – С. 87-90.
  69. Кірін Р.С. Радянська доба розвитку гірничого законодавства України // Збірник наукових праць ІІ Всеукраїнської наукової конференції „Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави”. Одеса: „Юридична література”. – 2003. - С.158-160.
  70. Кірін Р.С. Геологічні та міжнародно-правові ознаки меж юридичної категорії „надра” // матеріали Міжнародної наукової конференції „Формування правової системи в Україні на сучасному етапі”. – Дніпропетровськ, ДНУ. – 2005. – С. 405 - 410.
  71. Кірін Р.С. Види права видобування корисних копалин за суб’єктивними ознаками // Вісник НКУ ім. Т.Шевченка. Серія юридична. - № 63-64. – 2005. – С. 110 – 117.
  72. Кірін Р.С. Актуальні питання правового забезпечення видобування корисних копалин // Юридична України. – 2006. - № 11. – С. 62 – 68.
  73. Коган М.Е. Право государственной собственности на недра в СССР: Автореф. дис... канд. юр. наук: - М., 1954.
  74. Коган М.Е. О кодификации советского горного законодательства // Советское государство и право. - 1957. - №6. С. 93-99.
  75. Козьяков І. Об’єкт і предмет нагляду за законністю у сфері надрокористування // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 2 (32). – С. 101 – 106.
  76. Козьяков І.М. Гірничий закон України. Науково-практичний коментар. – К.: Істина, 2005. – 536 – 546.
  77. Козьяков І. Прокурорський нагляд та державний контроль у сфері надрокористування // Вісник Прокуратури. – 2006. - № 2 (56). – С. 37 – 43.
  78. Кота Э. Современное состояние и перспективы чешской горнорудной промышленности // Тр. 16-го Всемирн. горного конгресса. - София, 1994, с. 73-106.
  79. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Курс лекций. – М.: Манускрипт, 1996. – 312 с.
  80. Комментарий к Закону Российской Федерации «О недрах» // С.А. Боголюбов, К.А. Бабкина, И.Д. Горкина и др. – М.: Норма, 2001. – 400 с.
  81. Крамарев Б.М. История горного дела: краткий очерк. – М.: Библиотека горнорабочего. – 1923. - № 7. – 48 с.
  82. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. - Львів: Світ, 1996. – 296 с.
  83. Курский А.Н. О концепции Горного кодекса России // Минеральные ресурсы Росии. Экономика и управление. – 1996. - № 5. – С.37 – 41.
  84. Лисковец Б.А. Научные основы горного законодательства // Советское государство и право. - 1962. - №7. - С. 135-137.
  85. Лисковец Б.А. Правовое регулирование разведок и разработок месторождений полезных ископаемых в СССР. - М.: Госюриздат, 1960.
  86. Лицензии на добычу полезных ископаемых // Вестник налоговой службы Украины. – 2002. - № 22. – С. 64.
  87. Люшненко М. Надра потребують захисту // Вісник прокуратури. – 2003. - № 6. – С. 13 – 16.
  88. Маєвська Н.В. Державне управління охороною надр в умовах сталого розвитку вугільної промисловості (економіко-правовий аспект) // Вісник НУВС, Харків. – 2004. – вип. 26. – С. 271 – 277.
  89. Макарова С.Л. Центральные органы управления горнорудной промышленностью Российской империи (1700 – 1900) // Горный журнал. – 2000. - № 3-4. - С.67.
  90. Мартынов М.Н. Горнозаводская промышленность на Урале при Петре I. – Свердловск, 1948. – С. 35-36.
  91. Международное право // Под ред. Ю.М. Колосова, Э.С. Кривчиковой. – М.: Междунар. отношения. – 2000. – С. 114 - 115.
  92. Мороз Л.Н. Недра Республики Беларусь. Проблемы правового регулирования использования и охраны. – Минск: БелГЕО, 1995. – 164 с.
  93. Морозкин В.А. Горное законодательство об административной ответственности юридических лиц в сфере использования полезных ископаемых // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. – Дніпропетровськ. – 2003. - № 3 (12). – С. 182 – 194.
  94. Мухитдинов Н.Б. Основы горного права. - Алма-Ата: Казахстан, 1983. - 248 с.
  95. Мухитдинов Н.Б. Правовые проблемы пользования недрами. - Алма-Ата: Наука, 1972. - 334 с.
  96. Мухитдинов Н.Б. Правовая охрана недр. - Алма-Ата: Знание, 1976. - 19 с.
  97. Навроцкая Л.Г. Теоретические вопросы регулирования горных отношений в СССР: Автореф. дис. канд. юр. наук: М., 1976.
  98. Наумов Н.И. Горное законодательство на Западе // Горный журнал. – 1925. - № 10. С. 875.
  99. Нестеров В.А. Мировой опыт фискального регулирования нефтегазовой промышленности. // Экономика и управление нефтегазовой промышленностью. – 1994. - № 3 -4.
  100. Носик В.В. Право власності на землю Українського народу: Монографія. – Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
  101. Осипов Н.Т. К вопросу о правовом режиме недр в СССР // Вестник ЛГУ, серия экономика, философия и право. 1965. - Вып. 1. - №5. С. 107.
  102. Общая теория права и государства / Под ред. В.В.Лазарева. – М.: Юристъ, 1996. – 427 с.
  103. Певзнер М.Е. Проблемы совершенствования горного законодательства в России // Горный журнал. - 1994. - №8.
  104. Певзнер М.Е. О горном праве // Государство и право. - 1996. - №8.
  105. Певзнер М.Е. Горное право. - М.: МГГУ, 1999. - 321 с.
  106. Певзнер М.Е. Горный аудит. – М.: МГГУ, 1999. – 215 с.
  107. Перчик А.И. Правовое регулирование отношений недропользования в дореволюционной России // Минеральные ресурсы России. - 1994. - №1.
  108. Перчик А. Рецензия на книгу Б.Д. Клюкина «Горные отношения в странах Западной Европы и Америки» / Нефть, газ и право. - № 5 (35). – 2000. – С. 53 – 54.
  109. Перчик А.И. Горное право. – М.: Филология Три. – 2002. – 525 с.
  110. Петриненко О. Платежі за використання надр // Вісник податкової служби України. – 2006. - № 1-2. – С. 54-55.
  111. Плахута В.Г. Правовое обеспечение рационального и комплексного использования недр земли в СССР: Автореф. дис... канд. юр. наук: Свердловск, 1966.
  112. Плотникова О. Про зміст деяких визначень, які використовуються в надровому законодавстві // Право України. - № 6. – 1999. – С. 64-66.
  113. Победоносцев С.Н., Егоров Д.В. Горное законодательство за пять лет революционного строительства / Горный журнал. – 1923. - №1-2. – С. 1 – 6.
  114. Подобедов Н.С. Природные ресурсы Земли и охрана окружающей природной среды. – М., 1985.- С. 23.
  115. Поліщук С. Не взимку думають про диверсифікацію // Голос України. – 2006. - № 158 (3908).
  116. Правовые основы недропользования // К.А. Савко, А.А. Ширшов, Е.С. Мелехин, Е.А. Порохня. – М.: Геоинформмрак, 2001. – 273 с.
  117. Правила технической эксплуатации угольных и сланцевых шахт. – М.: Недра, 1976. – 303 с.
  118. Размєтаєв С.В. Право користування надрами // Екологічне право України: Підручник / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, В.К. Попов та ін.; За ред. А.П. Гетьмана та М.В. Шульги. – Х.: Право, 2005. – С. 216 – 234.
  119. Разметаев С.В. Экологическое право Украины: систематизированное законодательство о недрах с научно-практическим комментарием и постатейными материалами. – Х.: Синтекс, 2000. – 480 с.
  120. Ребрик Б.М. У колыбели геологии и горного дела. – М.: Недра, 1984. – 128 с.
  121. Решетилова Т.Б. Горная рента в механизме управления использованием недр. – М.: МГГУ, 1997. – 180 с.
  122. Роговин И. Основные принципы горного законодательства в Северо-Американских Соединенных Штатах // Горный журнал. – 1925. - № 1. – С. 27-33.
  123. Российское горное законодательство: Документы и комментарии // Сост. В.Е. Зайденварг, Е.Е.Андреева, В.Ж.Аренс и др. – М.: Недра, 1996. – 415 с.
  124. Рускол А.А. Некоторые вопросы кодификации горного и водного законодательства // Вопросы кодификации. - М.: Госюриздат, 1957. - С. 219.
  125. Сапожников А. Предоставление недр в пользование в Норвегии / Нефть, газ и право. – 2001. - № 3 (39). – С.36 – 45.
  126. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Харків: Консул, 2001. – С. 526.
  127. Скобельський В. Земні проблеми підкорювачів надр // Голос України. – 2006. - № 38 (3788).
  128. Советское природоресурсовое право: Особенная часть./ В.К.Попов, Ю.А.Вовк, В.В.Гречко и др. – Х.: Вища школа, 1987. – С. 100.
  129. Советское горное законодательство: сборник действующего в СССР горного законодательства с комментариями // Сост. Н.И. Наумов. – Х.: Издание НКЮ УССР, - 1926. – 432 с.
  130. Соловьев С.М. Именные указы и высочайшие повеления Екатерины II по вопросам горнозаводского дела. – С.-Пб. – 2000. – С. 22.
  131. Суренков В.С., Курский А.Н. Правовые проблемы горного законодательства России // Минеральные ресурсы России. - 1995. - №6.
  132. Сурілова О. Державний контроль за додержанням законодавства про надра // Юридический вестник. – 2001. - № 2.
  133. Сурілова (Плотникова) О. Актуальні питання екологічної відповідальності за порушення законодавства про використання і охорону надр // Право України. - № 5. – 2001. – С. 81-84.
  134. Сурілова О. Актуальні питання екологічної відповідальності за порушення законодавства про використання і охорону надр // Право України. – 2001. - № 5. – С. 81 – 84.
  135. Сыродоев Н.А. Научные основы кодификации горного законодательства // Советское государство и право. - 1969. - №4.
  136. Сыродоев Н.А. Правовой режим недр. - М.: Юридическая литература, 1969. - 168 с.
  137. Сыродоев Н.А. К вопросу о понятии недр и правовой классификации полезных ископаемых // Правоведение. - 1996. - №2.
  138. Теплов О.М., Клюкин Б.Д. Недра и право. – М, 1994.
  139. Тулуб С.Б. Чи може Україна бути енергонезалежною // Голос України. – 2006. - № 95 (3845).
  140. Удинцев В. Русское горноземельное право. – К.: Тип. И.И. Чоколова, 1909. – 371 с.
  141. Умови підвищення власного видобутку газу в Україні // Голос України. – 2006. - № 21 (3771).
  142. Устав Горный с разъяснениями, циркулярами, инструкциями, решениями Правительствующего Сената, новейшими узаконениями: в 2-х томах / Сост. Г.Г.Левестам. – Петроград, 1914. – Т.1. – С. 65.
  143. Филатов В.В. В начале был приказ // Известия вузов. Горный журнал. – 2000. - № 3. – С. 7.
  144. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. У 2-х томах / За ред. В.Г.Гончаренка. – К.: Ін Юре, 1998. – т. 1. – С.211.
  145. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Кн.1 / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – С. 307.
  146. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. - К.: Вентурі, 1997. - 304 с.
  147. Шем’яков О.П. Удосконалення державно-правових інститутів в галузі надрокористування // Науковий вісник НАВСУ. – Київ, 2001. - № 1. – С. 74 – 81.
  148. Шем’яков О.П. Правова охорона надр: поняття та проблеми // Право України. - № 2. – 2002. – С. 111-114.
  149. Шем’яков О.П. Правове регулювання використання та охорони надр: Автореф. дис. канд. юр. наук: Харків: НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, 2002.
  150. Шем’яков О.П., Хохлові І.В. Сучасні проблеми правового регулювання вторинного надрокористування // Вісник НУВС. – Харків. – 2004. – вип. 28. – С. 335 – 339.
  151. Шемшученко Ю.С. Правовые проблемы экологии. – К.: Наукова думка, 1989. – 232 с.
  152. Шемшученко Ю.С., Мунтян В.Л., Розовский Б.Г. Юридическая ответственность за нарушение законодательства в области охраны окружающей среды. – К., 1980. – 280 с.
  153. Штофф А.А. Закон о нефти в Галиции // Горный журнал. – 1890. - № 4-6. – т. 2. – С.250-257.
  154. Штоф. А.А. Горные подати на западе и у нас // Горный журнал. – 1889. – т.3. - № 10.
  155. Штоф А.А. Английский горный закон 1887 года // Горный журнал. – 1891. - № 10. – С. 111-166.
  156. Штофф А.А. Прусский горный закон 1863 г. и его влияние в Германии // Горный журнал. – 1893. - № 2-3.
  157. Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. – Х.: Консум. 1998 . – 224 с.
  158. Юр.Ч. Опыт материалистического истолкования основных систем буржуазного горного права // Горный журнал. – 1931. - № 10. – с. 82 – 88.
  159. Юр. Ч. К вопросу о выработке горных кодексов союзных республик / Горный журнал. – 1927. - № 7. – С.430-432.
  160. Юрченко С.М. Особливості правового регулювання ліцензування діяльності щодо користування надрами у 2005 році // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. - № 2. – С. 123 – 127.
  161. Ядерне законодавство: Збірник нормативно-правових актів / Укл. Г.І. Балюк, В.Д. Лісовий, С.Г. Плачкова, Т.О. Бурячок. За ред. Ю.С. Шемшученка. – У 2-х томах. – К.: Ін Юре. – 1999. Том 1. – 648 с. Том 2. – 440 с.
  162. Barrows G. Worldwide Concession Contracts and Petroleum Legislation, Penn Well Books, USA, 1983.
  163. Johnston D. International Petroleum Fiscal System and Production Sharing Contracts, Penn Well Books, USA, 1984.
  164. Mining Law. Centre Natural Resources Law and Policy/ University of Wollongong, Australia, - 1994. - р. 2.