Geum.ru

У цей день у 1918

Вид материалаДокументы

Содержание


На п’ядесталі вічності
Славутич Я. «Крутянці»)
Герої крут у художній літературі
А чи закінчився бій під крутами?
Семен Збаразький. КРУТИ
Президент открыл памятник Героям Крут // Korrespondent, August 25, 2006
Сотник Аверкій ГОНЧАРЕНКО
Віра КУЛЬОВА. «На Аскольдовій могилі український цвіт…»
Ярослава МУЗИЧЕНКО. Було триста — буде три мільйони
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Примітки

  1. Довідник з Історії України.
  2. Солдатенко, Валерій. «І справжні, не фальшиві фарби». Крути: Спроба історичної інтерпретації // ссылка скрыта, 28.01–03.02.2006: ссылка скрыта.
  3. Орест Субтельний. Історія України. — Видавництво Торонтського університету, 1994. ссылка скрыта.
  4. Солдатенко В. Ф. Українська революція. Історичний нарис: Монографія. — К.: Либідь, 1999. — 976 с.
  5. Солдатенко, Валерій. «І справжні, не фальшиві фарби». Крути: Спроба історичної інтерпретації // Дзеркало тижня, 28.01–03.02.2006: ссылка скрыта.
  6. У своїх мемуарах сотник Гончаренко стверджував, що полонених, серед яких був і його брат, кололи багнетами, а не розстрілювали. Інші свідки, однак спростовують це твердження.
  7. Довідник з Історії України. ссылка скрыта
  8. За деякими джерелами сотник А(ндрій?) Омельченко не був розстріляний в Крутах, а смертельно поранений і пізніше помер в Києві.
  9. Наталя Трофімова. Герої Крут: справжні та самопроголошені // День. ссылка скрыта
  10. Зі слів чергової по залізничній станції, злочин трапився приблизно о третій годині ночі. Троє чоловік під’їхали до пам’ятника з протилежного до станції боку дороги. Було чутно вибух. Невідомі залили монумент пам’ятника жовтою фарбою, замалювали слова ссылка скрыта й написали на пам’ятнику нецензурні вислови. ссылка скрыта
  11. Лавріненко Ю.А. Розстріляне відродження: Антологія 1917-1933: Поезія - проза — драма-есей/Підгот. тексту, фахове редагування і передм. проф. Наєнка М.К. —К.: Вид. центр «Просвіта», 2001. — 794 с.

Джерела

  • Тинченко Ярослав. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918) — Київ-Львів, 1996. — с. 174–182.
  • Українська Народна Енциклопедія. Під ред. І. Ходака. — Львів: «Червона Калина», 1996. — 643 с.
  • Київ. Історична енциклопедія. 1917–2000 рр. 3MEDIA, 2002
  • Солдатенко В. Ф. Українська революція. Історичний нарис: Монографія. — К.: Либідь, 1999. — 976 с.
  • ссылка скрыта Історія України 1917–1923 рр. В 2-х т. — К.: Теипора, 2002.
  • ссылка скрыта Україна в огні й бурі революцій. — К.: Темпора, 2003.
  • ссылка скрыта Відродження нації: історія Української революції (березень 1917 – грудень 1919 рр.) — К., 1990.
  • Голубко В. Армія Української Народної Республіки 1917–1918. Утворення та боротьба за державу. — Львів, 1997.
  • Божко О. Крути в документальних свідченнях.// Київська старовина. — 1996, № 2–3
  • Дещинський Л., Голубко В. З історії створення збройних сил Української Народної Республіки (березень 1917 – квітень 1918 рр.) // Розбудова держави. — 1996. — № 6.

Інтернет-посилання


На п’ядесталі вічності


«…Безвусі, юні, вічно молоді ви склали

голови за рідний Київ, скріпивши крок

державницькій ході, вписавши подвиг

у свободи вияв.»

( Славутич Я. «Крутянці»)


Довгий час історія подій під Крутами залишалася поза увагою офіційної історіографії СРСР і обростала міфами і вигадками з обох сторін. Починаючи від твердження Муравйова, що він два дні відважно бився під Крутами проти відбірних військ УНР під проводом Петлюри, до збільшення кількості загиблих до 500 чоловік (або навіть до тисячі в деяких українських емігрантських колах). Насправді Муравйову знадобилося два дні, щоби відремонтувати залізницю і зорганізувати свої сили. Щодо точної кількості загиблих, то офіційного підтвердження їх кількості ще й досі немає — за свідченням учасників подій ймовірно вбито було близько 250–300 осіб з українського боку, але відомі імена тільки тих, що потрапили в полон і були поховані на Аскольдовій могилі в Києві.

В радянські часи полеглі в Крутах кваліфікувалися як зрадники чи просто замовчувалися. Студентські могили з Аскольдової гори забрали і спочатку розбили на тому місці парк. Пізніше, після Другої Світової Війни тут поховали радянських воїнів, полеглих при визволенні Києва. З часу подій вперше про увічнення пам’яті студентів згадали в 1990-х рр., коли Народний Рух України встановив тут дерев’яний хрест.

Від того часу були плани звести більший, постійний монумент у самих Крутах. Тільки 2000 року архітектор Володимир Павленко серйозно почав займатися проектуванням пам’ятника. 2006 року Меморіал пам’яті героїв Крут на залізничній станції Крути нарешті відкрили за участі Президента Віктора Ющенка. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам’ятник як насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Червона колона мала нагадувати про подібні колони Київського Університету, звідки були більшість студентів під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із пам’ятником викопане озеро у формі хреста.

Українські юнаки загинули і власною кров’ю вписали героїчну сторінку в історію визвольних змагань нашого народу. Адже коли до такої самопожертви здатна молодь — нація незнищенна. Це чудово розуміли представники радянської влади, тому старалися вимазати ганебну для себе сторінку з людської пам’яті. Історія битви або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Комуністичні керівники навіть ліквідували залізничну станцію Крути. Село було названо Пам’ятним.

Частина страчених більшовиками учасників бою під Крутами і зараз спочиває у Києві на Аскольдовій могилі, частина поховані на Лук’янівському цвинтарі та в інших місцях. Тих, хто загинув під час бою, місцеві селяни поховали безпосередньо на полі бою під Крутами, і їх тіла до Києва перевезено не було.

Пам’ятаймо про забитих довіку і нині та віддаймо усіх себе за щастя Вкраїни.

(Г.Стороженко «Незабутня могила»)


Крути — символ національної честі





Артюшенко Ю. Події і люди на моєму шляху боротьби за державу.1917-1966/ Ю.Артюшенко. — Чікаго: На чужині, 1966. — 221 с.

Бойко О.Д. Історія України: Навч. посіб./ О.Д.Бойко. — 3-тє вид., випр. і доп.. — К.: Академвидав, 2006. — 688 с.

Верига В. Визвольна боротьба в Україні 1914–1923 рр.: У 2-х т. Т.2./ В. Верига. — Рівне: Рівненська друкарня, 2005. — 494 с.




Грушевський М.С. Новий період історії України за роки від 1914-до 1919/ М.С Грушевський. – К.: Либiдь, 1992. — 245 с.

Довідник з історії України. — К.: Генеза, 2002.-376 с.




Історія України від найдавніших часів і до 21 століття: Навч. посіб./ Л. Кормич Л.І..І.Кормич. — Х.: Одіссей, 2004. — 480 с.

Історія січових стрільців: воєнно-історичний нарис. — К., 1992.-345с.

Мицик Ю.А. Історія України: З 1914 р. до наших днів/ Ю.А. Мицик. — К.: Академія, 2003. — 230 с.

Полонська-Василенко Н. Історія України/ Н. Полонська-Василенко Т.2: Від середини 17 століття до 1923 року. — К.: Либідь, 1992. — 630 с.





Турченко Ф. Г. Історія України [Текст]: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. Профільний рівень /Ф. Г. Турченко. — К.: Генеза, 2010. — 302 с.

***

Берко П. Крути. Смерть і воскресіння // Літопис червоної калини. — 1993. — № 1-2. — С. 13—15.

Божко О. Крути в документальних свідченнях // Київ. старовина . — 1996. — № 2-3. — С. 47–55.

Вакуленко О. Крути: історія і сьогодення/ О. Вакуленко //Слово Просвіти. — 2005. — № 5/3. — C. 4.

Горак В. Драма біля станції Крути/ В. Горак //День. — 2006. — №74. — C. 8.

Горак В. Драма біля станції Крути: [Героїчна оборона станції  Крути 1918 року]/ В. Горак //День. — 2006. — № 72. — C. 8.

Заремба В. На Аскольдовій могилі український цвіт: [Про юних патріотів Сотні Школи імені Богдана Хмельницького, які загинули під Крутами]// Січеславський край. — 1998. — Січень (№ 2). — С. 2.

Івченко В. Подвиг під Крутами і міф про «Варяг»/ В. Івченко //Науковий світ. — 2006. — №1. — C. 11–13.

Iльєнко I. Подзвін не змовкає: [Про події під Крутами ] // Дніпро. -1996. — № 3–4. — С. 79–85.

Крижанiвська Т. Бій під Крутами // Вісн. книжкової палати. — 2003. — № 1. — С. 46–47.

Крути — слава і смуток народу //Демократична Україна. — 2004. — № 10. — C. 6.

Кузик В. Відлуння героїки Крутів: [Історичні відомості про трагічні події доби українських змагань за незалежнісь — Крути]/ В. Кузик, М. Кузик; М. Іщук; О. Власюк //Народна творчість та етнографія. — 2005. — № 1. — C. 90–91.

Лавренюк С. «Крути — це воскресіння, по довгих століттях, обірваної Полтавою Визвольної війни»/ С. Лавренюк //Голос України. — 2005. — № 17 / 29 січ./. — C. 12.

Лопушинський I. «Віддали життя герої за нашу свободу»: (До 80=річчя трагедії під Крутами) // Дивослово. — 1997. — № 12. — С. 36–39.

Міщенко І. Безневинно покарані: [Ще один спогад  про героїв Крут]/ І.  Міщенко //Українська культура. — 2006. — № 9. — C. 3.

«Нас тут триста, як скло, товариства лягло»: [Матеріали про бій під Кру-тами 1918 р.] // Літ. Україна. — 1993. — 28 січ. — С. 6.

Онищенко Н. Пам’ять про Крути / Н. Онищенко // Слово Просвіти. — 2006. — № 6. — C. 6.

Пам’яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами: Слово в часі похоронів героїв Крут, виголошене 19-го березня 1918 року в Києві //Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. — 2005. — №11/12. — C. 15–16.

Сидоржевський М. Туга за свободою: [До річниці бою під Крутами] / М. Сидоржевський // Літературна  Украіна. — 2007. — № 4/1 лют./. — C. 3.

Скорина О. Крути. Тут кров юнацька пролилась.../ О. Скорина // Демократична Україна. — 2007. — № 17. — C. 8.

Скоробагатько С. Будувати Українську Україну [88 років битві  під Кру-тами ]/ С. Скоробагатько //Сільські вісті . — 2006. — № 12/31 січ./. — C. 1.

Ткаченко I. «Їх — юних сміливців лиш жменька була — із серцем зі сталі і духом з граніту»: [Григорій Піпський — герой Крут] // Визвольний шлях. — 2001. — № 1. — с. 63–80.

Яїцького I. День слави і скорботи: 29 січня назавжди в історію українського народу за власну державність: [Вшанування пам’яті героїв Крут] // Літ. Україна. — 1999. — 11 лют. — С.1.

Яремчук А. Немеркнучі Крути/ А. Яремчук //Українська культура. — 2006. — № 6. — C. 24–25.


ГЕРОЇ КРУТ У ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ


П.Тичина.


На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів-українців,

Славних молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, — грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся воїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.


Берко В. Над Крутами: [Вірш] // Київ . — 1994. — № 11–12 . — С. 70–71.

Булах Г. Крути: Фрагменти поеми // Літ. Україна . — 1996. — 1 лют.

Костів-Гуска Г. Крути: Поезія/ Г. Костів-Гуска //Літературна Україна. — 2005. — №4. — C. 2.

Куць М Крути: Поема, поезії, переклади/ М.Куць. — К.:Вид-во Харитоненка, 2002. —320 с.

Письменний В. Бій під Крутами [Вірш] // Освіта . — 1995 . — 1 лют.

Лобовик I. Крути: [Вірш] // Літ. Україна . — 2002. — 3 жовт.

М’ясткiвський А. Під Крутами: [Вірші] // Літ. Україна . — 1994 . — 17 берез.

Письменний В. Найвища любов: (Фрагмент): Вірш про Крути // Укр. слово. — 1995. — 26 січ.

Славутич Яр. З перехрестя крутих доріг: Поезії // Основа. — 1995. — № 29. — С. 80–87.

Степанович О. Крути: Вірш // Визвольний шлях. — 1997. — Кн. 1. — С. 64–65.

Стефанович О. Крути: Вірш: [Пам’ять про Героїв Крут] // Літ. Україна. — 1993. — 28 січ. — С. 6

Тичина П. Пам’яті тридцяти [студентів-героїв, замордованих більшови-ками під Крутами]: Вірш // Рада. — 1993. — 28 січ. — С.1.

Чупринка Г. В часі борні: Вірш // Визвольний шлях. — 1996. — Трав. (№5). — С. 515.

Яворський I. Розіп’яті Крути: Вірш // Укр. мова і літ. в школі. —1993. — № 1. — С. 62.


Пісні


  • Балада про Крути
  • Бій під Крутами
  • Виряжала мати сина
  • Пам’яті тридцяти
  • Юним



Інтернет-ресурси

Статті та монографії


Олександр Палій . Бій під Крутами: героїчний вчинок і державна зрада

<ссылка скрыта> (2008 , січень , 18 )

<ссылка скрыта> (2008 , січень , 18)

(2008, січень, 18 )

<ссылка скрыта> (2008 , січень , 18 )

Стаття сучасного історика Олександра Палія в різних періодичних інтернет-виданнях ( з ілюстраціями та фото).


 

 


Людмила ГУРЕНКО. А ЧИ ЗАКІНЧИВСЯ БІЙ ПІД КРУТАМИ?

<ссылка скрыта> (2008 , січень , 18 )

Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик Персонал плюс

Автор статті розглядає питання: наскільки актуальною є нині назва Героїв Крут і чи вдячними виявилися нащадки українців-патріотів?


Семен Збаразький. КРУТИ

<ссылка скрыта> (2008 , січень , 18 )

Зібрання описових матеріалів про сам бій та про інші події того часу, спогадів очевидців, поезія, список джерел тощо.


Історія України: Підручник Online.

«Крути»

<ссылка скрыта> (2008, січень, 18 )

Розділ з інтернет-видання, присвячений битві під Крутами.


Солдатенко, Валерiй, (доктор історичних наук) «І справжні, не фальшиві фарби»? Крути: Спроба історичної інтерпретації // Дзеркало тиждня, 28.01–03.02.2006

«У новітній Україні стало вже звичним наприкінці січня кожного року привертати громадську увагу до епізоду, що трапився в розпал революційного зламу, — бою під Крутами. Здавалося б, майже за дев’ять десятиліть можна достеменно відтворити картину того, що справді сталося, і, врешті, дати неупереджену виважену кваліфікацію як власне самому епізодові, так і набагато ширшій проблемі, яку він (цей епізод) напрочуд рельєфно висвітлює».

<ссылка скрыта> (2008, січень, 18 )


В.Солдатенко «Жертви урядової легковажності»

Про бій під Крутами і політичні маніпуляції навколо нього.

<ссылка скрыта> (2008 , січень, 18)


Пономарьов В.Прояв найбільшого патріотизму — Бій під Крутами

<ссылка скрыта> (2008, січень, 18)


Президент открыл памятник Героям Крут // Korrespondent, August 25, 2006

<ссылка скрыта> (2008, січень, 18)

Про відкриття Президентом України В. Ющенком пам’ятника студентам, що загинули під Крутами в бою з більшовиками у 1918 році. в Чернігівській області.


Сотник Аверкій ГОНЧАРЕНКО, командир куріня 1-ї ім. гетьмана Б. Хмельницького Юнацької Військової школи і комендант оборони Бахмача в 1917 р.   

<ссылка скрыта> (2008 , січень , 18 )

«У кінці січня відзначається річниця трагедії під Крутами, де 1918 року у нерівному бою з більшовицькими військами полягли близько трьохсот захисників Української Народної республіки. З часом стають відомими все нові подробиці цієї чорної сторінки в історії України. Пропонуємо розповідь безпосереднього учасника тих подій. Цей опис появився ще 1938 року у військовому журналі «За Державність», який видавало Українське воєнно-історичне товариство у Варшаві в міжвоєнний час. Він важливий ще тим, що спростовує два дуже поширені «міфи»: по-перше, командиром був Аверкій Гончаренко, а не хтось інший, а друге це те, що головною бойовою одиницею під Крутами був повний курінь Першої юнацької військової школи імені гетьмана Богдана Хмельницького з Києва, а не студенти...»


Віра КУЛЬОВА. «На Аскольдовій могилі український цвіт…»


<ссылка скрыта> (2008, січень, 18 )

Стаття в газеті «Хрещатик» присвячена студентам, що загинули під Крутами у 1918 році.


Ярослава МУЗИЧЕНКО. Було триста — буде три мільйони

<ссылка скрыта> (2008, січень, 18)

Стаття про збереження пластунами пам’яті героїв Крут.