Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Вид материала | Документы |
СодержаниеТ.В. Слабко 2. Антон Павлович Чехов (1860 - 1904) 3. Дом-музей А. П. Чехова Чехов и мировая культура 7. Чехов Антон Павлович 8. Чехов Антон Павлович 9. Весь А.П. Чехов |
- Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 462.1kb.
- Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 528.98kb.
- Сумський державний університет. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 288.27kb.
- Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ Друковані, 5567.28kb.
- Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ Друковані, 3747.35kb.
- Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 725.71kb.
- Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 696.14kb.
- Сумський державний університет. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 455.71kb.
- Сумський державний університет. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 508.81kb.
- Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 712.94kb.
Сумський державний університет
Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
0542-33-10-39 library.sumdu.edu.ua | library_ssu@ukr.net
Антон Павлович
Чехов
(1860 - 1904)
Суми
«Видавництво СумДУ»
2010
016:8Р1
Ч33
Ч33
Антон Павлович Чехов: До 150-річчя від дня народження: рекомендаційний список. - Суми: Вид-во СумДУ. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 2010. – 28 с.
Укладачі: І.Є. Булига
В.В. Коляда
Відповідальний за випуск: Т.В. Слабко
© Сумський державний
університет, 2010
Передмова
Наприкінці січня 2010 року виповнилось 150 років від дня народження всесвітньо відомого письменника та драматурга Антона Павловича Чехова. ЮНЕСКО оголосила 2010 рік "Роком Чехова". В Україні вирішено з нагоди цієї дати вшановувати пам’ять видатного митця упродовж цілого року.
Творчість кожного справжнього митця невід’ємна від часу, на який вона припадає, але є постаті особливої долі й життєвого призначення. Їм судилося жити і діяти на стрижні суспільного і художнього життя, відбиваючи у своїй творчості найважливіші тенденції розвитку духовної культури. Саме до таких постатей належав письменник, драматург Антон Павлович Чехов.
“В плеяді великих європейських драматургів…
ім'я Чехова сяє як зірка першої величини
навіть поряд з Толстим і Тургенєвим”.
Дж.Б. Шоу
Життя і творчість А. П. Чехова
Одним з найвидатніших російських письменників останніх десятиліть XIX ст. вважають в усьому світі Антона Павловича Чехова (1860 - 1904). Як драматург і новеліст він зробив особливо вагомий внесок у всесвітню художню літературу, його твори мали найбільший резонанс у різних країнах, на всіх континентах. У XX ст. на сценах Англії та Японії, Німеччини та Сполучених Штатів, Угорщини та Польщі, Іспанії та Бразилії і т. д. з’являлися нові вистави за п’єсами Чехова. Переклади оповідань письменника видавалися і перевидавалися, за їх мотивами знімалися фільми. Про його творчість написано безліч досліджень різними мовами. Мабуть, і в XXI ст. інтерес читачів, глядачів, критиків до цього майстра не вщухне - допоки будуть люди, які цікавляться книгою і театром.
Антон Павлович Чехов народився 17 січня 1860 р. у м. Таганрозі в сім'ї дрібного крамаря. Його батько, Павло Єгорович, захоплювався церковним співом, керував церковним хором, грав на скрипці. Його здібності передалися п’ятьом дітям: Олександр і Антон стали письменниками, Микола - художником, Марія - викладачем, Михайло - актором світового рівня. Євгенія Яківна – мати Чехова – була тихою, лагідною й доброю жінкою, яка мріяла про гарну освіту для дітей. Антон Павлович якось зауважив, що „талант у нас з боку батька, а душа – з боку матері”.
У 1876 р. родина Чехових переїхала до Москви, а Антон залишився у Таганрозі ще на три роки, щоб закінчити там гімназію. То був один із вирішальних періодів його життя, коли формувався характер, коли під тиском житейських негараздів і образ, під впливом щоденних вражень виникав власний погляд на життя. Тоді ж з’явилися його перші літературні спроби у гімназичному журналі „Досуг”.
Проте своє майбутнє Антон Павлович вирішив присвятити медицині. У 1879 році, по закінченні гімназії, він отримав невелику стипендію і перебрався до сім’ї у Москву, де й поступив на медичний факультет Московського університету. Однак грошей на прожиття не вистачало, і Чехов починає активно співпрацювати з журналами: пише невеликі оповідання і посилає їх у різні видання. У 1880 році в журналі "Стрекоза" з’являються перші публікації його гумористичних оповідань, які швидко набувають популярності. Він публікує свої гуморески під різноманітними смішними псевдонімами: Балдастов, Брат мого брата, Людина без селезінки, Антонсон, Антоша Чехонте.
У 1884 році виходить перший збірник оповідань Антона Павловича Чехова, позитивно оцінений критикою, "Сказки Мельпомены", у який увійшло шість оповідань із життя людей театру.
1884 рік видався надзвичайно вдалим для Чехова. Він уже автор таких чудових творів, як "Хирургия", "Хамелеон", "Жалобная книга", "Смерть чиновника", "Толстый и тонкий", які пізніше стануть програмними у його творчості. Усі вони виросли з невеликих історій, анекдотів, смішних сценок і, по суті, перетворилися в сатиричне викриття сучасної Чехову дійсності. Його оповідання та новели - це епічні твори, в яких порушуються важливі морально-психологічні проблеми. Чехов у своїх творах - майстер художньої деталі.
1886 рік став переломним у творчості письменника. Випустивши у світ книгу "Строкаті оповідання", він немовби підбив підсумок зробленому, щоб перейти на новий, вищий щабель творчого розвитку.
У своїй літературній діяльності Антон Павлович не забував про те, що він – лікар. Медична практика, без сумніву, розширила й життєвий досвід письменника: до нього йшли люди не тільки з різними захворюваннями, але і з різними долями. Тому немає нічого дивного в тому, що у його творах зустрічаються персонажі різних характерів і соціальних верств.
Наприкінці 80-х років Чехов відчуває незадоволення своїми "малими справами", медичною практикою у провінції, будівництвом шкіл і бібліотек. Уже важко хворий на туберкульоз, вирушає у важку поїздку на Сахалін – місце царської каторги, щоб подорожуючи набратись нових вражень.
У квітні 1890 року письменник через Казань, Пермь, Тюмень і Томськ вирушив до берегів Тихого океану, долаючи на конях чотири з половиною тисячі верств, і лише під кінець липня він прибув на Сахалін. Те, що він побачив по дорозі на Сахалін і на самому острові, глибоко вразило письменника. Існування тамтешніх людей навіть важко було назвати життям. Ніколи раніше письменнику не доводилось ще зустрічатися з такими безпросвітніми злиднями, дикістю і повним свавіллям представників місцевої влади. Усі враження від подорожі Чехов передав у книгах "Из Сибири" та "Остров Сахалин".
Відразу після поїздки на Сахалін Чехов здійснює подорож за кордон. Він відвідує Європу, потім - Гонконг, Сінгапур. Можливо, контрастність вражень допомогла письменнику ще глибше відчути проблеми острову Сахалін і Росії в цілому.
Незабаром після цієї поїздки, у 1892 році, Чехов перестав займатися лікарською практикою і придбав маєток Меліхове під Москвою. Будучи сільським викладачем, він на свої кошти збудував школу, допомагав голодуючим. Під час епідемії холери письменник працював дільничним санітарним лікарем. Проте він відмовився від будь-якої винагороди за свою працю, щоб не зв’язувати себе якимись зобов’язаннями.
Уже на той час А. П. Чехов - всеросійський визнаний письменник; одна за одною виходять збірки його оповідань - "Невинные рассказы", "В сумерках". 1888 року він стає лауреатом Пушкінської премії, а в 1900 році Академія наук обрала Чехова своїм почесним членом. То була вища почесть для тогочасного письменника. Проте у 1902 р. разом з В. Г. Короленком Чехов відмовляється від цього звання на знак протесту проти відміни Миколою ІІ обрання М. Горького почесним академіком.
Останні роки життя А. П. Чехов провів у Ялті, куди він переїхав у 1898 р., щоб змінити клімат. Це було продиктовано погіршенням здоров’я письменника. Незважаючи на важку хворобу, він не припиняв активного життя: займався громадською роботою, організовував збір коштів на протитуберкульозний пансіонат, надавав грошову допомогу хворим на сухоти.
У Криму, у ялтинському домі Чехова, завжди збиралися гості. У Антона Павловича побували Л.М. Толстой, М. Горький, О.І. Бунін, О.І. Купрін та інші діячі культури й мистецтва.
Протягом творчого життя Антон Павлович написав понад 700 оповідань, декілька повістей та п’єс, проте драматургія посідає особливе місце у його доробку.
Помер Антон Павлович Чехов 2 липня 1904 р., перебуваючи на німецькому курорті Баденвейлер у Шварцвальді. Йому було лише 44 роки. Він залишив по собі не тільки двадцять томів уславленої прози, але й чотири селянські школи, шосейну дорогу, громадську бібліотеку у Таганрозі, посіяний на пустирі ліс, два чудових сади. А ще він залишив для усього людства своє світле ім’я, яке є синонімом яскравого таланту, благородства, істинної інтелігентності та людської гідності.
Твори А.П. Чехова
- Р1 Ч-56
Чехов, А.П. Полное собрание сочинений и писем: в 30 т. Сочинения в 18 т. / А. П. Чехов; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького; Акад. наук СССР. – М., 1983 – 1988.
Т. 1: Рассказы, повести, юморески. – М., 1983. – 607 с.: факс., 2 л. портр.
Т. 2: Рассказы, юморески. – М., 1983. – 575 с.: факс., 1 л. портр.
Т. 3: 1884-1885: Драма на охоте. – М., 1983. – 623 с.: ил., 1 л. портр.
Т. 4: Рассказы, юморески. – М., 1984. – 543 с.: 1 л. портр.
Т. 5: Рассказы, юморески. – М., 1984. – 703 с.: 1 л. портр.
Т. 6: Рассказы, 1887. – М., 1985. – 735 с.: 1 л. портр.
Т. 7: Рассказы, повести, 1888-1891. – М., 1985. – 734 с.: портр.
Т. 8: Рассказы, повести, 1892-1896: Страх. Палата N 6. Соседи. Рыбья любовь. В ссылке. Из записной книжки старого педагога. История одного торгового предприятия. Отрывок. После театра. Попрыгунья. – М., 1986. – 527 с.: 1 л. портр.
Т. 9: Сочинения 1894-1897: [Повести, рассказы; Неоконченное.] – М., 1985. – 543 с.: ил., факс, 1 л. портр.
Т. 10: Рассказы, повести, 1898-1903: Дама с собачкой. Новая дача. Душечка. По делам службы. Случай из практики. О любви. Крыжовник. Человек в футляре. Ионыч. У знакомых. – М., 1986. – 491, [4] с.: 1 л. портр.: ил., факс.
Т. 11: Пьесы, 1878-1888. Предложение. Медведь. Иванов. Лебединая песня. На большой дороге. Безотцовщина. – М., 1986. – 442, [4] с.: 1 л. портр.: ил., факс.
Т. 12-13 [Издательский конволют]: Т. 12 [1-й аллигат]: Пьесы, 1889-1891: Ночь перед судом: Юбилей: Леший: Свадьба: Трагик поневоле: Татьяна Репина: Иванов. – М., 1986. – 399, [1] с.: 1 л. портр.: ил., факс. Т. 13 [2-й аллигат]: Пьесы, 1895-1904: Чайка: Дядя Ваня: Три сестры: О вреде табака: Вишнёвый сад. – М.: 1986 – 526 с.: 1 л. портр.
Т. 14-15: Из Сибири; Остров Сахалин. – М., 1987. – 924, [3] с. : 1 л. портр.: ил., факс.
Т. 16: 1881-1902: Статьи, рецензии, заметки «Врачебное дело в России». – М., 1987. – 622, [1] с.: 1 л. портр.
Т. 17: Записные книжки, записи на отдельных листах, дневники. – М., 1987. – 523, [3] с.: 1 л. портр.: ил., факс.
Т. 18: Гимназическое, стихотворения, записи в альбомах, dubia, коллективное, редактированное: Указатели к томам I-XVIII сочинений. – М., 1988. – 525, [1] с.: 1 л. портр.: ил., факс.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
2. Р1 Ч-56
Чехов, А.П. Полное собрание сочинений и писем: в 30-ти т. / А.П.Чехов. – М. : Наука, 1974. –1982.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
3. Р1 Ч-56
Чехов, А. П. Избранные произведения / А. П. Чехов. — К.: Дніпро, 1975. — 348 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
4. Р1 Ч-56
Чехов, А.П. Избранные произведения: В 3 т. / А.П.Чехов. – М.: Художественная литература, 1975-1976.
Т. 1 : Рассказы и повести. 1880-1888. - М.: Худ. лит., 1976. - 478 с.: 1 л. портр.
Т. 3 : Рассказы и повести. 1897-1903; Пьесы. - М.: Дніпро, 1975. - 348 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
5. Р1 Ч-56
Чехов, А.П. Избранные сочинения: В 2-х т. / А.П.Чехов. – М.: Худ. лит., 1979. – (Б-ка классики. Русская литература).
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
6. Р1 Ч-56
Чехов, А.П. Дом с мезонином: повести и рассказы / А.П.Чехов. – М.: Худ. лит., 1983. – 303 с. – (Классики и современники. Русская классич. лит-ра).
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
7. Р1 Ч-56
Чехов, А.П. Пьесы / А.П.Чехов. – М.: Худ. лит., 1982. – 303 с. – (Классики и современники. Русская классическая литература).
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
8. Р1 Ч-56
Чехов, А.П. Рассказы / А.П.Чехов. – М.: Детская литература, 1969. – 206 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
9. Р1 Ч-56
Чехов, А.П. Рассказы / А.П.Чехов. – М.: Детская литература, 1970. – 535 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
10. Р1 Ч-56
Чехов, А.П. Рассказы / А.П.Чехов. – М.: Худ. лит., 1978. – 384 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
11. Сб Ч 56
Чехов, А. Рассказы. Повести. Пьесы. / А.Чехов. – М.: Художественная литература, 1974. – 751с. – (Библиотека всемирной литературы ; Т.123).
Кільк. прим.: 1 (Навч. – 1)
12. Р1 Ч-56
Чехов, А.П. Среди милых москвичей / А.П.Чехов. – М.: Правда, 1988. – 624 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
13. Р1 Ч-56
Чехов, А.П. Толстый и тонкий: Повести и рассказы / А.П.Чехов. – М.: Худ. лит., 1980. – 350 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
Про А.П. Чехова
1. 10.01.02
Абабіна, Н.В. Проза А. Чехова, І. Буніна, О. Купріна в літературно-художніх шуканнях перехідного періоду (кінець XIX - початок XX ст.): автореферат... канд. філолог. наук: спец.10.01.02 - російська література / Н. В. Абабіна. — Херсон: Херсонський державний ун-т, 2009. — 20 с.
Кільк. прим.: 1 (НауЗ. – 1)
2. 8Р1 Б48
Бердников, Г. Чехов / Г. Бердников. — М.: Молодая гвардия, 1978. — 512 с. — (Жизнь замечательных людей).
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
3. 10.01.02
Борбунюк, В.О. Інтертекстуальність драматургії А.П.Чехова: автореферат... канд. філолог. наук: спец. 10.01.02 - російська література / В.О.Борбунюк. — Х.: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, 2006. — 19 с.
Кільк. прим.: 1 (НауЗ. – 1)
4. 8Р1 Б95
Бычков, Ю.А. Просто Чехов / Ю. А. Бычков. — М.: Музей человека, 2008. — 360 с.
Кільк. прим.: 1 (Навч. – 1)
5. 8У З-43
Звиняцковский, В.Я. Нехорошие люди: об "отрицательных" персонажах в пьесах Чехова / В.Я.Звиняцковский, А.О.Панич. – Донецк: Норд-Пресс, 2010. – 147 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
6. 8Р1 Н20
Найдич, Э.Э. От Кантемира до Чехова / Э. Э.Найдич; Под ред. Л.С.Шелеповой. — М.: Книга, 1984. — 222 с.
Кільк. прим.: 1 (ХФ -. – 1)
7. Р1 О-80
От Некрасова до Чехова: Русская драматургия второй половины 19 века. – М.: Правда, 1984. – 560 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
8. Р1 П27
Переписка А.П. Чехова: В 2-х т. – М.: Худ. лит., 1984. – (Переписка русских писателей).
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
9. 10.02.15
Пєсоріна, Л. М. Мовні засоби створення комічного ефекту в короткому оповіданні (на матеріалі творів О.Генрі, Е.Кестнера, А.П.Чехова): автореферат...канд. філолог. наук: спец. 10.02.15 - загальне мовознавство / Л. М. Пєсоріна. — Донецьк : Донецький нац. ун-т, 2006.— 20 с.
Кільк. прим.: 1 (НауЗ. – 1)
10. 8Р1 Т88
Турков, А. А.П.Чехов и его время / А. Турков. — М.: Худ. л-ра, 1980. — 408 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
11. 10.01.05
У Хао Поетика пейзажу в російській та китайській прозі першої третини ХХ століття (на матеріалі творів А.П. Чехова, І.О. Буніна, Лао Ше, Ба Цзіня): автореферат... канд. філол. наук: спец. 10.01.05 - порівняльне літературознавство / У Хао. — Сімферополь: Таврійський нац. ун-т ім. В.І. Вернадського, 2007. — 20 с.
Кільк. прим.: 1 (НауЗ. – 1)
12. 8Р1 Ч-84
Чудаков, А.П. Антон Павлович Чехов / А.П.Чудаков. – М.: Просвещение, 1987. – 176 с. – (Биогр. писателя).
Кільк. прим.: 1 (ХФ -. – 1)
13. 10.01.02
Шахов, П. Е. Чеховські традиції в драматургії О.Вампілова: автореферат... канд. філолог. наук: спец. 10.01.02 - російська література / П. Е. Шахов. — Сімферополь: Таврійський нац. ун-т ім. В.І.Вернадського, 2009. — 20 с.
Кільк. прим.: 1 (НауЗ. – 1)
14. А.П. Чехов // Литературные портреты [Текст] / М. Горький. — 2-е изд. — М.: Молодая гвардия, 1967. — С. 45-60.
15. Антон Павлович Чехов // 500 знаменитых людей планеты. – Х.: Фолио, 2006. – С. 923-925.
16. Бялый, Г.А. Антон Павлович Чехов (1860-1904) / Г.А.Бялый // История русской литературы XIX века. – М.: Просвещение, 1991. – С. 449-487.
17. Васильев, К.К. О фотографии Антона Павловича Чехова 1883 года (К 150-летию со дня рождения писателя) / К.К.Васильев // Актуальні питання теоретичної медицини. Актуальні питання клінічної медицини. Мікроелементози в клінічній медицині: матеріали науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів (Суми, 21-23 квітня 2010 року / Відп. за вип. Л.Н.Приступа. — Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – С. 64-65.
18. Виленский, Ю. Выпускник 1884 года Антон Чехов / Ю. Виленский // Здоров'я України. — 2008. — № 13-14.- липень. — С. 50-51.
19. Віленський, Ю. Лікарський заповіт Чехова: міст над часом / Ю.Віленський // Ваше здоров'я. — 2010. — № 3.- 22 січня. — С. 14.
20. Всегда сегодня: произведения А.П. Чехова не только не теряют актуальность на каждом новом этапе культурного развития, но и придают им особую жизненность // Перечитывая классику : Наблюдения. Размышления. Полемика / Д.Стариков. – М.: Советский писатель, 1974. – С. 146-235.
21. "Все бледнеет перед книгами": по глубокому убеждению А.П. Чехова, именно книги отражают весь необъятный духовный мир человека // Автографы заговорили… / О.Д.Голубева. – М.: Книжная палата, 1991. – С. 116-134.
22. Головачева, А. А.П.Чехов и Ч. Диккенс: рождественские сюжеты / А. Головачева // Південний архів. Серія Філологічні науки. — 2009. — Вип. XLVI. — С. 49-57.
23. Емелин, И. А. Международная научная конференция "А.П. Чехов и мировая культура: взгляд из XXI века" / И. А. Емелин // Филологические науки. — 2010. — № 2. — С. 108-117.
24. Искусство Чехова // Собрание сочинений: В 6-ти т. Т. 6 : Олимпио, или Жизнь Виктора Гюго. Роман. Ч. VIII-X. Литературные портреты / А.Моруа. — М.: Пресса, 1992. — С. 297-311.
25. Капустин, Д. Антон Чехов - визит в Порт-Саид / Д.Капустин // Знание - сила. – 2008. – № 12. – С. 104-111.
26. Кожевникова, А.А. Православные мотивы, праздники и обряды в творчестве А.П. Чехова / А.А.Кожевникова // Краєзнавчий збірник: статті та матеріали / За ред. В.С.Терентьєва. – Суми: ВТД Університетська книга, 2006. – С. 149-161.
27. Криворучко, Г. Чеховские чтения: Российский центр науки и культуры провел ряд масштабных мероприятий под общим названием "Чеховские научные чтения" / Г. Криворучко // Русская правда. — 2010.— № 19. — октябрь. — С. 9.
28. Романов, С. Пути гениев: о судьбе Леси Украинки и Антона Чехова / С.Романов // День. – 2010. – № 167-168.- 17-18 сентября. – С. 20-21.
29. Рябинова, К. Они о Чехове, Чехов о них / К. Рябинова // Русская правда. — 2010. — № 19. — октябрь. — С. 12.
30. Степанова, Т.Л. Листая страницы альбома... : (Блок, Чехов, Репин в альбоме А.С.Вознесенского) / Т. Л. Степанова // Встречи с прошлым. — М.: Сов. Россия, 1972. — С. 143-152.
31. Сукач, С. Любити людину: пам'яті А.П.Чехова / С. Сукач // Площа Незалежності, 2. — 2005. — №1-2. — С.48-49.
32. Чайка // Сто великих книг : Абрамов Ю.А., Дёмин В.Н. – М.: Вече, 1999. – С. 434-438. – ( Сер. 100 великих).
33. Чеховы: писатели, художники и театралы // Сто великих династий / Е.Г. Жадько. – М.: Вече, 2001. – С. 397-403.
34. Югов, В. Неповторність Чехова / В.Югов // Голос України. – 2005. - 16 квітня. – С. 13.
Антон Павлович Чехов та Сумщина
Будучи поєднаним з Україною своїм родовим корінням, Чехов, який іноді з добрим жартом називав себе "хохлом", любив її ніжною, проникливою любов'ю. Виникла вона в нього ще на зорі юності й не вгасала до самої смерті. Думка про те, щоб оселитися або, принаймні, пожити в Україні, не покидала Чехова з молодих років. Тож на одній із сімейних рад на початку 1888 р. в родині Чехових одностайно вирішили провести літо в Україні. І, скориставшись рекомендацією друга сім`ї музиканта-флейтиста Олександра Гнатовича Іваненка, який народився в Глибному поблизу Сум, родина віддала перевагу затишній садибі поміщиків Линтварьових на березі Псла, в селі Лука, що прилягало до Сум.
Минуле цієї садиби нерозривно пов'язане з історією міста. Як центр громадського й культурного життя вона була відома далеко за межами тодішньої Харківської губернії. Її відвідували багато відомих діячів культури й науки того часу. Гостями поміщиків Линтварьових ще до приїзду Чехова були: професор М. Котляревський, історик і етнограф О. Єфименко, теоретик ліберального народництва В. Воронцов, лікар О. Архангельська, художники М. Маковський і К. Трутовський та ін. Долю та діяльність цієї родини багато в чому визначило бажання бути корисним своєму народові. "Родина, гідна вивчення...", - напише про Линтварьових А. П. Чехов.
Лука, де оселилася велика дружня сім`я, - "мила Чехія", як називав її поет А.Н. Плещеєв, відразу зачарувала письменника. Тут Антон Павлович працював, як і завжди. "Працювати й мати вигляд працюючої людини в проміжки від дев'яти годин ранку до обіду й від вечірнього чаю до сну ввійшло в мене у звичку, і щодо цього я чиновник", — писав Чехов в одному зі своїх лучанських листів. Цей чарівний куточок Сумщини подарував йому нові твори, серед яких: повість "Життєвий дріб'язок", "Красуні", "Іменини", водевіль "Трагік мимоволі", повість "Нудна історія", "Розповідь невідомої людини". Працював у Сумах Антон Павлович і над новою своєю п'єсою "Лісовик", що пізніше виникла у новому варіанті як "Дядя Ваня". Там же зародилися задуманий ним роман, що "охоплює цілий повіт (дворянський і земський)...", та ідея написання чудового шедевра "Учитель словесності", з'явилася безліч замальовок нових образів і творчих планів, що потім знайшли своє втілення на сторінках повісті "У яру" та у п'єсі "Вишневий сад".
А.П. Чехов тепло згадував своє перебування на Луці, де мав можливість глибше познайомитися з життям і побутом українського народу: "Крім природи, ніщо не вражає мене так в Україні, як загальний достаток, народне здоров'я, високий ступінь розвитку тутешнього мужика, що і розумний, і релігійний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий та ситий", — писав він у одному з листів із Луки. Письменник часто спілкувався з місцевими селянами та робітниками цукрозаводчика І.Г. Харитоненка, рибалив з ними, надавав безкоштовну медичну допомогу.
Живучи на Луці, Чехов багато подорожував. Величезне враження справили на нього поїздки на Полтавщину — батьківщину його улюбленого письменника М. В. Гоголя. Маршрут цієї подорожі проходив мальовничими місцевостями: Суми - Шпилівка - Межиріч - Лебедин - Пристайлово - Веприк - Гадяч - Сари - Рашівка - Бакумівка - Хомутець - Миргород – Сорочинці. У листі до О.М. Лейкіна (21 червня 1888 р.) він писав про свою подорож: "Что за места! Я положительно очарован: «Все, что я видел и слышал, так ново, хорошо и здорово, что во всю дорогу меня не оставляла положительная мысль - забросить литературу ... засесть в каком-нибудь селе на берегу Псла и заняться медициной».
В Іоанно-Предтеченській церкві на Луці влітку 1889 р. вінчався брат А.П. Чехова Олександр. У 1889 р. тут помер інший брат письменника, талановитий художник Микола Чехов, який похований на Лучанському кладовищі.
У серпні 1894 р. Антон Павлович на тиждень приїздив на Луку разом із письменником І.М. Потапенком. Також того року Чехов А. подорожував Італією і звідти написав Н. М. Линтварьовій: «Аббація і Адріатичне море прекрасні, але Лука і Псел краще». І в цьому немає жодного перебільшення, адже на сумській землі він працював натхненно.
Сумчани свято бережуть пам’ять про Антона Павловича Чехова. Вже 50 років у будинку, де жив письменник, знаходиться музей. Будинок-музей А.П.Чехова на Луці був урочисто відкритий 29 січня 1960 р. – до 100-річного ювілею письменника. Було проведено реставраційні роботи у флігелі, збір матеріалів (документів, літератури, меблів, коштовних речей і предметів старовини) для майбутньої експозиції.
У свій час великий внесок у створення музею зробила сестра письменника Марія Чехова, що жила в Ялті й довгий час вела активну переписку з Наталею Линтварьовою, молодшою дочкою господині лучанської садиби, де відпочивали Чехови. У 1939 р. Марія Павлівна надіслала в дарунок Сумському художньому музею малюнки Миколи Чехова та ряд справжніх документів, що стосуються його життя, у тому числі метричні записи про його народження і смерть. Сама ж Н. Линтварьова передала в дарунок музею тарілочку, куплену Антоном Павловичем на ярмарку й розписану його братом Михайлом (вона зберігається в будинку-музеї), а також видання оповідання "Каштанка" зі збірника "У сутінках" з дарчим написом А.П.Чехова (під час війни книги зникли).
Окрема сторінка в сумській "чеховіані" – діяльність Клубу друзів Чехова – «Чеховського суспільства», що виникає у 1990 р. і поєднує біля сорока найрізноманітніших за сферою своєї діяльності людей, що люблять творчість письменника. У всіх заходах, проведених будинком-музеєм, вони неодмінні учасники. А заходів за два десятки років було дуже багато. Це і літературно-музичні вечори, і конференції, і зустрічі із цікавими людьми, і поїздки по чеховських місцях, і робота недільної школи (працювала 4 роки).
1. 8Р Д 66
Дом-музей А.П. Чехова в Сумах: Путеводитель. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Прапор, 1976. – 36 с.
Кільк. прим.: 1 (Абон. – 1)
2. 8Р(069) К20
Капитоненко, Н.А. Дом-музей А.П.Чехова в Сумах: путеводитель / Н.А.Капитоненко. – Х.: Прапор, 1982. – 45 с.
Кільк. прим.: 1 (Абон. – 1)
3. 908(477.52) Н48
Некрополі Сумщини. – 2-ге вид. – Суми: Собор, 2005. – 120 с.
Кільк. прим.: 1 (ДБВі. – 1)
4. 7.071.1 Х98
Художник Н.П. Чехов / А.Н. Подорольский. — Сумы: Университетская книга, 2006. — 16 с.
Кільк. прим.: 1 (ДБВі. – 1)
5. 7.071.1(477.52) Х98
Художники Сумщини. – Суми : Собор, 2006. – 159 с.
Кільк. прим.: 1 (ДБВі. – 1)
6. Вертіль, О. "Вся душа моя на Луці...": будинок-музей Антона Павловича Чехова на одній з околиць міста, що здавна прибрала назву Лука / О.Вертіль // Урядовий кур'єр. – 2010. – № 18.- 30 січня. – С. 8-9.
7. Гриневич, Л. "Антона Чехова читаю. От изумления немею": 29 января исполняется 150 лет Чехову и 50 – его музею в Сумах / Л.Гриневич // Ваш шанс. – 2010. – № 4.- 27 января-3 февраля. – С. 14А-15А.
8. Дедулин, Г. Дуэт памяти Чехова: московские гости Юрий Бычков и Вера Федорченко предлагают сделать Сумы центром чеховского движения / Г.Дедулин, Ю.Карпенко // Панорама. – 2009. – № 6.- 4-11 февраля. – С. 15.
9. Дом-музей А.П.Чехова // Сумы: Краткая справочная книга / В.А.Кипайтулов, Б.А.Гапонцев, В.И.Зюзько. – Х.: Прапор, 1979. – С. 145-146.
10. Євдокимчик, Л.М. А.П. Чехов та родина Смагіних / Л.М.Євдокимчик // Краєзнавчий збірник: статті та матеріали / За ред. В.С.Терентьєва. – Суми: ВТД Університетська книга, 2006. – С. 145-148.
11. Комаров, В. "Украина дорога и близка к моему сердцу": по случаю 150-летия со дня рождения великого художника слова А.П.Чехова Харьковский национальный университет им В.Н. Каразина, СумГУ, дом-музей А.П. Чехова в Сумах, и др. провели международную конференцию / В. Комаров // Ваш шанс. — 2010. — № 41.- 13-20 октября. — С. 23А.
12. Корнилова, Е. Как при Чехове: дом-музей великого писателя / Е.Корнилова // Ваш шанс. – 2006.- 18 октября. – С.7А.
13. Лук'яненко, С. "Приїжджайте до мене..." - А.П. Чехов: відбувся інформаційно-рекламний тур для представників засобів масової інформації України та області "Заповідними стежками Сумщини" / С.Лук'яненко // Суми і сумчани. – 2008. – № 30.- 25 липня. – С. 10.
14. Мандрика, С. "Вся душа моя на Луці": До 150-річчя від дня народження Антона Чехова / С.Мандрика // Сумщина. – 2007. – № 73.- 14 липня. – С. 3.
15. Мысливченко, А. Вспоминая чеховские дни на Луке: о малоизвестных страницах жизни и творчества А.П.Чехова / А.Мысливченко // Ярмарок. – 2010. – № 25.- 24 червня. – С. 2-3.
16. Нестеренко, П. Вся душа моя - на Луці: до 145-річчя від дня народження А.П.Чехова / П.Нестеренко // Урядовий кур’єр. – 2005. – 1 лютого. – С.10.
17. Нові сторінки життя дворян Линтварьових // Суми. Пам'ять старих вулиць: збірник історико-краєзнавчих матеріалів / Гол. ред. В.К. Шейко.– К.: ВД "Фолігрант", 2009. – С. 156-163.
18. Орлова, В. Тут был Чехов: Поместье Линтваревых / В.Орлова // Данкор. — 2006. — 17 мая. — С. А13.
19. Садиба Линтварьових // Суми. Вулицями старого міста: історико-архітектурний альбом / В.К. Шейко, Ю.С. Кобиляков, В.С. Соколов. – К.: ВД "Фолігрант", 2010. – С. 239-244.
20. Сикорский, А. Храм на Луке: Кондратьев, грузинская царевна, Чехов и другие / А.Сикорский // Панорама. – 2006. – № 8. – 22 февраля. – С. А 9.
21. Сурков, В. Лучанско-барановский колорит: Лука - это чеховские места / В.Сурков //Данкор. – 2007. – № 32.- 8 августа. – С. А8-А9.
22. Тут жив і працював великий російський письменник А.П.Чехов (фото) // Суми: фотоальбом. – К.: Мистецтво, 1982. – С. 37-38.
23. Харитоненки і А.П.Чехов // Династія Харитоненків: історико-документальне видання / І.О.Шудрик, Л.А.Даниленко. – Суми: "Слобожанщина", 2003. – С. 135-140.
24. Хвостенко, Г. Душа його на Луці: минає 150 років з дня народження видатного російського письменника Антона Чехова / Г.Хвостенко // Сумщина. – 2010. – № 13-14.- 29 січня. – С. 8.
Антон Павлович Чехов і театр
З початком творчої діяльності Чехова А.П. оточують літературно-мистецькі кола Москви та Петербургу. Його знайомими стають музиканти, художники, актори, режисери, критики, літератори. Багато оповідань, фейлетонів, статей та листів Чехова 1980-х років присвячені театру і акторам. Іноді він писав театральні рецензії. Письменник високо цінував російську реалістичну школу. Був добре знайомий з великою трагічною актрисою М.М. Ярмоловою, товаришував з акторами -В.М. Давидовим, П.М. Свободіним, В.Ф. Комісаржевською та М.Г. Савіною. Серед московських театрів він віддавав перевагу Малому театру, серед петербурзьких - Александрінському. Майже в усіх роботах, присвячених театру, Чехов підкреслював важливість акторської культури та професіоналізму.
Уже в перших п'єсах “Іванов” і “Лєший” простежуються головні художні принципи чеховського театру. Драматург відмовився від традиційного на той час поділу героїв на позитивних і негативних, носіїв добра і зла. “Я … не вивів жодного злодія, жодного янгола”, - писав він. Головний конфлікт п'єси Чехов пов'язував з душевним станом героїв, їхніми почуттями та переживаннями. Особливий емоційний тон чеховських п'єс сучасники називали “настрієм”. Проте відчути і передати його на сцені виявилося досить складно. П'єса “Чайка”, з якою Чехов пов'язував великі надії, провалилася на сцені Петербурзького Александрінського театру в 1896 р. Заснований К.С. Станіславським та В.І. Неміровичем-Данченком новаторський Московський Художнiй театр реабiлiтував Чехова - драматурга i виявився найкращим iнтерпретатором його творiв. Антон Павлович бував на репетиціях, до нього за порадами зверталися режисери і актори. Вони створили на сцені цільний і гармонічний ансамбль, втіливши авторський задум.
Спектакль пройшов з великим успіхом, він виявився історичною подією в житті театру. Відтоді чайка, що летить, стала емблемою театру. “Художній театр, - писав Чехов режисеру Неміровичу-Данченку, - це найкращі сторінки тієї книги, яка буде коли-небудь написана про сучасний російський театр”.
Значний вплив Чехов мав на розвиток російської та світової літератури – прози та драми.
Про роль Чехова у мистецтві ХХ сторіччя писали визначні драматурги Європи і Америки: Дж.Б. Шоу, Дж.Б. Прістлі, С. Моем, Т. Уіл'ямс, Ю. О'Ніл та ін. У 1919 р. Б. Шоу надрукував п'єсу “Дім, де розбиваються серця”, яку нарік “фантазією в російській манері на англійські теми”. На сценах Великобританії широкий інтерес до творчості Чехова виник після Першої світової війни. Протягом ХХ ст. до нього зверталися багато видатних режисерів, наприклад, Л. Олів'є, П.Брук. У Франції найбільший інтерес до чеховської драматургії проявився у 60-70 роки. У “чеховське десятиріччя” до його творчого доробку звертаються Ж.Л. Барро, Саша Пітоєв, Дж. Стреллєр, Г. Моне, Ж Віллар. У Німеччині та країнах Північної Європи п'єси російського драматурга не сходять зі сцени після Другої світової війни: П.Штайм (Німеччина), Ральф Лангбакка (Фінляндія) та ін. Починаючи з 50-х років, чеховські п'єси ставлять в театрах Китаю, Японії, Кореї. Чехов А.П. – один з найбільш визначних і впливових європейських драматургів у США.
Багато творів Чехова інсценувалися для кіно та телебачення, а також були поставлені в музичному театрі. До його літературної спадщини зверталися такі відомі композитори, як С. Рахманінов, О. Спендіаров, Д. Шостакович, Р. Щедрін, В. Гаврілін, Є. Дога та ін.
Чеховська драматургія не терпить статичності. Вона живе в інтерпретації, кожен новий театр і новий режисер відкривають у ній нові "файли". Сьогоднішній театр переживає справжній чеховський бум. Ні, напевно, немає такої театральної сцени, де не були б поставлені "Три сестри", "Чайка", "Вишневий сад", "Дядя Ваня". Чехов абсолютно органічний свідомості людини початку XXI століття.
Незліченні театральні і кіношні трактування, чеховські фестивалі, болісні пошуки образів - такий новий Чехов сьогодні. Не менш новий і не менш складний, ніж за життя. Він усе терпить: будь-які підмостки, будь-яких акторів і режисерів - все, окрім поганого смаку.
1. 792 Р93
Рыбакова, Ю. Комисаржевская / Ю.Рыбакова. – Л.: Искусство, 1971. – 190 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
2. 792 Р93
Рыжова, В.Ф. Рождается спектакль...: Метод. пособие / В.Ф.Рыжова. – М.: Искусство, 1981. – 127 с. – (Самодеят. театр. Репертуар и методика).
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
3. 792 С76
Станиславский, К.С. Моя жизнь в искусстве / К.С.Станиславский. – М.: Искусство, 1980. – 430 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
4. 792С Х15
Хайченко, Г.А. Советский театр: Пути развития / Г.А.Хайченко. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Знание, 1982. – С. 98-100,129, 165, 210. – (Нар. ун-т. Фак. литературы и искусства).
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
5. 792С Х15
Хайченко, Г.А. Страницы истории советского театра / Г.А.Хайченко. – 2-е изд., доп и перераб. – М. : Искусство, 1983. – 272 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
6. 792С Ш29
Шатрова, Е.М. Жизнь моя - театр / Е.М.Шатрова. – М.: Искусство, 1975. – 391 с.
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
7. 792 Ш34
Шверубович, В.В. О старом Художественном театре / В.В.Шверубович. – М.: Искусство, 1990. – 670 с. – (Театральные мемуары).
Кільк. прим.: 1 (Схов. – 1)
8. Алексеев, К. А.П. Чехову [письмо] / К.Алексеев // Собрание сочинений: В 8-ми т. Т. 7: Письма 1886-1917 / К.С.Станиславский. – М.: Искусство, 1960. – С. 154-155, 200-202, 204-205, 223-225, 232-233, 238-239, 242, 245-246, 249, 251, 252-253, 254-255, 256, 260-261, 264-276, 282, 288, 291-292.
9. Алексеев, К. Из письма к А.П. Чехову / К.Алексеев // Собрание сочинений: В 8-ми т. Т. 7: Письма 1886-1917 / К.С.Станиславский. – М.: Искусство, 1960. – С. 233-234.
10. Алексеев, К. А.П. Чехову: телеграмма / К.Алексеев, В.И.Немирович-Данченко // Собрание сочинений : В 8-ми т. Т. 7 : Письма 1886-1917 / К.С.Станиславский. — М.: Искусство, 1960. — С. 166.
11. "Вишневый сад" // Собрание сочинений: В 8-ми т. Т. 1 : Моя жизнь в искусстве / К.С.Станиславский. – М.: Искусство, 1954. – С. 266-277.
12. Конец века: два великих события знаменуют собой конец ХIX столетия – рождение драматургии А.П.Чехова и создание Художественного театра // Русский театр XIX века / В.Ф.Федорова. – М.: Знание, 1983. – С. 151-158. – (Нар. ун-т. Фак. литературы и искусства).
13. Линия интуиции и чувства "Чайка" // Собрание сочинений: В 8-ми т. Т. 1: Моя жизнь в искусстве / К.С.Станиславский. – М.: Искусство, 1954. – С. 220-227.
14. Перед открытием Московского художественного театра // Собрание сочинений: В 8-ми т. Т. 1: Моя жизнь в искусстве / К.С.Станиславский. – М.: Искусство, 1954. – С. 186-201.
15. Приезд Чехова.- "Дядя Ваня" // Собрание сочинений: В 8-ми т. Т. 1: Моя жизнь в искусстве / К.С.Станиславский. – М.: Искусство, 1954. – С. 227-231.
16. Степанова, Т.Л. Листая страницы альбома... : (Блок, Чехов, Репин в альбоме А.С. Вознесенского) / Т.Л.Степанова // Встречи с прошлым. – М.: Сов. Россия, 1972. – С. 143-152.
17. Холмянская, О.А. Художественный театр выбирает репертуар / О.А.Холмянская // Встречи с прошлым. – М.: Сов. Россия, 1972. – С. 92-98.
18. Чайка на занавесе: роль Чехова в истории Московского Художественного и всего русского театра // Неповторимые мгновенья / М.Царев. – М.: Молодая гвардия, 1975. – С. 76-86.
Інтернет-ресурси
1. Антон Павлович Чехов (1860 - 1904)
О Чехове
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
Произведения
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
2. Антон Павлович Чехов (1860 - 1904)
Трилогия. (1898):
Человек в футляре. Рассказ
ссылка скрыта
О любви. Рассказ
Разное
Полное собрание сочинений и писем в 30 томах
Литература о творчестве А.П.Чехова
ссылка скрыта
3. Дом-музей А. П. Чехова
ссылка скрыта
4. Чехов Антон Павлович
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
ссылка скрыта
5. К 150-летию со дня рождения А.П. Чехова
Чехов и мировая культура
Биография
Краткая хроника жизни
Чеховский календарь
Кодекс чести А.П. Чехова
Автографы и рукописи А.П. Чехова
Высказывания и афоризмы А.П. Чехова
Чеховские места
Портретная фотогалерея А.П. Чехова
Чехов А.П. в живописи
Воспоминания об А.П. Чехове
Музеи А.П.Чехова
Памятники А.П. Чехову
Произведения А.П.Чехова
А. П. Чехов - Публицистика. Статьи, заметки, рецензии
А.П. Чехов - Аудиокниги в mp3
А.П.Чехов в иллюстрациях художников
А.П.Чехов в русской театральной критике
Экранизации произведений
ссылка скрыта
6. Чехов Антон Павлович (1861-1902)
Биография
Произведения
Краткие содержания
Рефераты
Сочинения
Фотографии
ссылка скрыта
7. Чехов Антон Павлович
Биография
Произведения
Музей
Статьи
Сочинения
Галерея
Цитаты
Краткие содержания
ссылка скрыта
8. Чехов Антон Павлович
Сайт о жизни и творчестве Антона Павловича Чехова
Биография Чехова
Произведения Чехова
Фотографии Чехова
ссылка скрыта
9. Весь А.П. Чехов
Биография
Семья
Альбом
Чеховские места
Литературное наследие
Архивные материалы
Чехов в воспоминаниях современников
Иллюстрации к произведениям Чехова
Литература о Чехове
Чехов и театр
Чехов в кино и на телевидении
Радиопостановки по Чехову
Музеи, библиотеки, архивы, фонды
ссылка скрыта
Зміст
3. Дом-музей А. П. Чехова 26