I. область застосування галузевий стандарт „Протокол ведення хворих
Вид материала | Документы |
- Затверджую галузевий стандарт міністерства охорони здоров”я україни „Протокол ведення, 245.86kb.
- Галузевий стандарт, 249.67kb.
- Галузевий стандарт вищої освіти, 1270.01kb.
- Фундаментальна медицина практиці охорони здоров’я безпосередні результати застосування, 52.92kb.
- Назва реферату: Інструкція про застосування Плану рахунків бух обліку Розділ, 1071.17kb.
- Гсвоу -02 галузевий стандарт вищої освіти україни, 219.65kb.
- Перелік екзаменаційних питань по основних розділах, 133.07kb.
- I. Загальні положення, 2152.39kb.
- Затверджено Наказ Міністерства, 1660.12kb.
- Клінічний протокол лікування опортуністичних інфекцій у хворих на віл-інфекцію та снід, 932.96kb.
1 2
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ- Айвазян А.В., Войно-Ясенецкий А.М. Острые заболевания почек и мочевых путей.- М.: „Наука”, 1985.- 264 с.
- Возианов А.Ф., Люлько А.В. Атлас-руководство по урологии. Том 3.- Днепропетровск: „Днепр-VAL”, 2001.- С. 277-387.
- Возіанов О.Ф., Пасєчніков С.П., Лісовий В.М. та ін. Новий підхід в диференціальній діагностиці стадій гострого пієлонефриту // Экспериментальная и клиническая медицина.- 2000.- № 1.- С. 139-142.
- Тиктинский О.А. Воспалительные неспецифические заболевания мочеполовых органов.- Ленинград: „Медицина”, 1984.- 303 с.
- Возіанов О.Ф., Пасєчніков С.П., Сайдакова Н.О. та ін. Оптимізація тактики ведення хворих на гострий пієлонефрит // Урологія.- 1998.- № 4.- С. 4-8.
- Руденко А.В., Пасечников С.П., Митченко н.В. Новые данные об этиологических факторах острого пиелонефрита // Мікробіологічний журнал.- 1991.- Т. 59, № 5.- С. 34-41.
- Руководство по урологии. Том 2 / Под ред. Лопаткина Н.А.- М,: Медицина, 1998.- С. 266-356.
- Неотложная урология и нефрология / Под ред. А.В.Люлько.- К.: Здоров'я, 1996.- 233 с.
- Пасєчніков С.П., Погребинський В.М., Руденко А.В., Мітченко М.В. Застосування тієнаму для екстреної антибактеріальної терапії гострого гнійного пієлонефриту // Лікарська справа.- 1997.- № 1.- С. 84-87.
- Люлько А.В., Горев Б.С., Кондрат П.С., Люлько А.А. и др. Пиелонефрит.- К.: Здоров'я.- 1989.- 272 с.
- Пытель Ю.А.. Золотарев И.И. Неотложная урология.- М.: Медицина, 1985.- 320 с.
- Рубцов Ю.С. Острый пиелонефрит при обструктивных урологических заболеваниях: Автореф. Дис. ... докт. мед. наук.- М., 1990.- 38 с.
- Саричев Л.П., Возіанов С.О. Роль та місце ультрасонографії в діагностиці гострих інфекційних запальних захворювань нирок // Урологія.- 1999.- Т. 3, № 3.- С. 35-41.
- Тиктинский О.Л., Калинина С.Н. Пиелонефриты.- СПб: СПбМАПО, Медиа Пресс, 1996.- 256 с.
- Шабад А.Л., Шарапов Ю.Ф. О формах острого пиелонефрита // Урол. И нефрол.- 1982.- № 2.- С. 37-42.
- Ha S.K., Seo J.K., Kim S.J. et al. Acute pyelonephritis focusing on perfusion defecte on contrast enhanced computerized tomography (CT) scans and its clinical outcome // Korean. J. Intern. Med.- 1997.- V. 12, N 2.- P. 122-127.
- Halimi S., Carticelli P., Benhamou P.Y. Acute pyelonephritis in diabetic patients // Rev. Prat.- 1993.- V. 143, N 9.- P. 1101-1104.
- Hill G.S. Renal infection. In: Hill G.S. (ed). Uropathology // New York, Churchill Liningstone, 1989.- P. 333-429.
- McHgh T.P., Albanna S.E., Stewart N.J. Bilateral emphysematous pyelonephritis // A.J.Emerg. Med.- 1998.- V. 16, N 2. – P. 166-169.
- Montgomerie J.Z., Schick D.G. Treatment of enterococcal pyelonephritis with trovafloxacin and rifampin: in vitro-in vivo contrast // Antimicrob. Agents. Chemother.- 1998.- V. 42, N 1.- P. 188-189.
- Nother J.L., Tamminen J.L., Amorosa J.K., Kallich M. Acute focal bacterial nephritis // Am. J. Kidney Dis.- 1988.- V. 11.- P. 36-42.
- Richard G.A., Klimberg I.N., Fowler C.L. et al. Lewofloxacin versus ciprofloxacin versus lomefloxacin in acute pyelonephritis // Urology.- 1998.- V. 52, N 1.- P. 51-55.
- Sakarya M.E., Arslan H., Erkoc R. et al. The role of power Doppler uitrasonography in the diagnosis of acute pyelonephritis // Br. J. Urol.- 1998.- V. 81, N 3.- P. 360-363.
IХ. МОНІТОРУВАННЯ.
Критерії і методологія моніторингу й оцінки ефективності
виконання протоколу
Моніторування проводиться на всій території України.
Перелік медичних закладів, в яких проводиться моніторування даного ГСТ, визначається щорічно закладом, відповідальним за моніторування. Лікувально-профілактичний заклад інформується про включення в перелік по моніторуванню ГСТ письмово.
Моніторування ГСТ включає:
- збір інформації: про ведення пацієнтів з гострим тубулоінтерстиціальним нефритом у лікувально-профілактичних закладах усіх рівнів, включаючи спеціалізовані урологічні заклади (відділення);
- аналіз отриманих даних;
-
- складання звіту про результати проведеного аналізу;
- представлення звіту групі розроблювачів Протоколу в Український інститут громадського здоров’я МОЗ України.
Вихідними даними при моніторуванні є:
- медична документація – карти пацієнта;
- тарифи на медичні послуги;
- тарифи на лікарські препарати.
При необхідності при моніторувакнні ГСТ можуть бути використані історії хвороби, амбулаторні карти пацієнтів з гострим тубулоінтерстиціальним нефритом та інші документи.
Карти пацієнта заповнюються в медичних закладах, визначених переліком по моніторуванню, щокварталу протягом послідовних 10 днів третьої декади кожного першого місяця кварталу (наприклад, з 21 по 30 січня) і передаються в заклад, відповідальний за моніторування, не пізніше чим через 2 тижні після закінчення зазначеного терміну.
Добір карт, що включаються в аналіз, здійснюється методом випадкової вибірки. Число аналізованих карт повинне бути не менш 500 у рік.
В аналізовані в процесі моніторингу показники входять: критерії включення і виключення з Протоколу, переліки медичних послуг обов’язкового і додаткового асортименту, переліки лікарських засобів обов’язкового і додаткового асортименту, наслідки захворювання, вартість виконання медичної допомоги по Протоколу та ін.
Принципи рандомизації
У даному Протоколі рандомизація (лікувальних заснувань, пацієнтів і т.д.) не передбачена.
Порядок оцінки і документування побічних ефектів
і розвитку ускладнень
Інформація про побічні ефекти й ускладнення, що виникли в процесі діагностики і лікування хворих, реєструється в Карті пацієнта.
Порядок виключення пацієнта з моніторингу
Пацієнт вважається включеним у моніторування при заповненні на нього Карти пацієнта. Виключення з моніторування проводиться у випадку неможливості продовження заповнення Карти (наприклад, неявка на лікарський прийом).
У цьому випадку Карта направляється в заклад, відповідальний за моніторування, з оцінкою про причину виключення пацієнта з Протоколу.
Проміжна оцінка і внесення змін до протоколу
Оцінка виконання ГСТ проводиться 1 раз на рік за результатами аналізу зведень, отриманих при моніторуванні.
Внесення змін до Протоколу проводиться у випадку одержання інформації:
а) про наявність в ГСТ вимог, що наносять втрату здоров’ю пацієнтів;
б) при одержанні переконливих даних про необхідність змін вимог Протоколу обов’язкового рівня.
Рішення про зміни приймається групою розроблювачів.
Введення змін вимог ГСТ у дію здйснюється МОЗ України в установленому порядку.
Параметри оцінки якості життя при виконання протоколу
Для оцінки якості життя пацієнта з гострим тубулоінтерстиціальним нефритом при виконанні Протоколу використовують аналогову шкалу.
Оцінка вартості виконання протоколу і ціни якості
Клініко-економічний аналіз проводиться відповідно до вимог нормативних документів.
Порівняння результатів
При моніторуванні ГСТ щорічно проводиться порівняння результатів виконання вимог Протоколу, статистичних даних (захворюваності, смертності від гострого тубулоінтерстиціального нефриту), показників діяльності медичних закладів (ліжко-день, летальність хворих з гострим тубулоінтерстиціальним нефритом).
Порядок формування звіту
У щорічний звіт про результати моніторування включаються кількісні результати, отримані при розробці медичних карт, та їхній якісний аналіз, висновки, пропозиції по актуалізації Протоколу.
Звіт представляється в робочу групу даного ГСТ. Матеріали звіту зберігаються в Українському інституті громадського здоров’я МОЗ України.
Х. ВИСНОВКИ
В методичних рекомендаціях представлені сучасні підходи до створення клінічних протоколів, які є нормативними документами системи стандартизації в охороні здоров’я та містять єдині вимоги до порядку, обсягу та якості надання медичної допомоги хворим у різних клінічних випадках.
Методичні рекомендації, призначені для розробників протоколів надання медичної допомоги, включають загальні відомості про клінічні протоколи, вимоги, які до них пред’являються, а також принципи формування класифікатора протоколів.
При підготовці протоколів надання медичної допомоги необхідно максимально враховувати характеристики медичних технологій і вибирати серед них ті, які відповідають вимогам наукової доказовості.
Викладена у методичних рекомендаціях систематизована стратегія створення клінічних протоколів допоможе розробникам приймати найбільш оптимальні рішення при складанні програм надання медичної допомоги хворим з метою гарантування її високої якості та ефективності.
Завідуючий відділом,
доктор мед. наук, професор С.П.Пасєчніков
Старший науковий співробітник,
к.м.н. М.В.Мітченко
Головний позаштатний уролог
МОЗ України
професор С.П.Пасєчніков
Додаток 1
Додаток до медичної карти № ______
ЗГОДА ПАЦІЄНТА НА ЗАПРОПОНОВАНИЙ ПЛАН ЛІКУВАННЯ
Я, ________________________________________________________, одержав роз’яснення з приводу діагнозу гострий пієлонефрит, одержав інформацію: про особливості перебігу захворювання, ймовірної тривалості лікування, про ймовірний прогноз захворювання.
Мені запропонований план обстеження і лікування відповідно до протоколу № ____, дані повні роз’яснення про характер, ціль і тривалість, можливих несприятливих ефектах діагностичних процедур, а також у тім, що я маю робити під час їх проведення.
Я сповіщений про необхідність дотримувати режим у ході лікування, регулярно приймати призначені препарати, негайно повідомляти лікарю про будь-яке погіршення самопочуття, погоджувати з лікарем прийом будь-яких не прописаних препаратів (наприклад, для лікування застуди, грипу, головного болю і т.п.).
Я сповіщений, що недотримання рекомендацій лікаря, режиму прийому препарату, безконтрольне самолікування можуть ускладнити лікування і негативно позначитися на стані здоров’я.
Я сповіщений про ймовірний перебіг захворювання при відмовленні від лікування.
Я мав можливість задати будь-які питання, що мене цікавлять стосовно стану мого здоров’я, захворювання і лікування й одержав на них задовільні відповіді.
Я одержав інформацію про альтернативні методи лікування, а також про їхню зразкову вартість.
Бесіду провів лікар ___________________ (підпис лікаря).
„_____”_____________ 200___ р.
Пацієнт погодився з запропонованим планом лікування, у чому розписався власноручно ________________ (підпис пацієнта),
чи розписався його законний представник __________ (підпис законного представника),
чи що засвідчують присутні при бесіді _____________ (підпис лікаря), __________________ (підпис свідка).
Пацієнт не погодився (відмовився) від запропонованого лікування, у чому розписався власноручно _________________ (підпис пацієнта),
чи розписався його законний представник ___________ (підпис законного представника),
чи що засвідчують присутні при бесіді __________ (підпис лікаря), _____________ (підпис свідка).