Нові дидактичні підходи до тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів з історії
| Вид материала | Документы |
- Тестовий контроль І оцінювання навчальних досягнень учнів з історії в контексті компетентнісного, 399.11kb.
- Оцінювання побудовано таким чином, шо певний рівень навчальних досягнень передбачає, 1014.71kb.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії, 35.16kb.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу, 217.3kb.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з математики, 38.97kb.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з математики, 43.24kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії україни, 1642.17kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії україни, 1868.54kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії україни, 1481.88kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії україни, 1479.51kb.
Костянтин Баханов
НОВІ ДИДАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ТЕМАТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ
НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІСТОРІЇ
Бердянський державний педагогічний університет
Сьогодні, на початку XXI ст., суспільство розвивається дуже швидко й різноманітно. Кожний новий день несе безліч подій у різних галузях людського життя: те, що вчора вважалося відкриттям, сьогодні сприймається як звичайна річ, а завтра набуде нових якостей. У цих умовах знання, отримані в школі, не можуть задовольнити людину, оскільки вже під час навчання потребують оновлення. Сучасна школа повинна не просто дати дитині суму знань, умінь і навичок, а зробити її компетентною, тобто здатною самостійно здобувати й використовувати знання у різних життєвих ситуаціях; готовою брати на себе відповідальність; активною у суспільному житті; такою, що розуміє несхожість людей і поважає чужу історію, культуру тощо. Все це потребує переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня і проведення цієї ідеї через усі компоненти навчання – від цілей, змісту, позицій учасників навчальної взаємодії, форм, методів, технологій навчання до оцінювання навчальних досягнень учнів.
Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Це зумовлено психологічними закономірностями процесу навчання та необхідністю реалізації його послідовних етапів протягом логічно завершеного навчального циклу. На практиці процедура оцінювання часто відкладається на останній урок з теми, визначений у навчальній програмі як "тематичне оцінювання". У результаті вимальовується загальна картина засвоєння учнями навчального матеріалу, проте втрачається діагностування розвиненості в учнів інтелектуальних і спеціальних умінь і навичок. Це трапляється тому, що оцінюються, перш за все, знання учнів (найчастіше — ступінь розвиненості пам'яті), а інтелектуальний розвиток залишається поза увагою вчителя.
Щоб цього уникнути, ми пропонуємо чіткіше окреслити інтелектуальні й спеціальні уміння як основні критерії навчальних досягнень учнів. А для їх розвитку використовувати під час навчання й тематичного оцінювання завдання, самостійне виконання яких дозволить визначити й оцінити рівень навчальних досягнень учнів. Такі завдання логічно поєднати у шість груп. Кожна з них позначається певною літерою й спрямована на виявлення в учнів рівня: загальноінтелектуальних вмінь (виділяти головне, аналізувати, узагальнювати тощо), повноти, глибини і системності знань, набуття досвіду творчої діяльності (завдання А); вміння орієнтуватися в часі (локалізувати історичні події у часі) (завдання Б); вміння орієнтуватися в історичному просторі (локалізувати події у просторі) (завдання В); вміння порівнювати історичні явища, події та особи, виявляти зміни, що відбулися (завдання Г); вміння виявляти причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями, явищами та процесами (завдання Д); вміння аналізувати історичні джерела (завдання Е).
Завдання з теми підібрані так, щоб виявити рівень, якого досягли учні в навчанні. І рівень — початковий — характеризується елементарними, фрагментарними знаннями, початковими уявленнями учнів про предмет вивчення. II рівню — середньому — відповідає наявність в учнів елементарних вмінь навчальної діяльності, здатність виділяти і відтворювати основний навчальний матеріал, розв’язувати завдання за зразком. III рівень — достатній — передбачає, що учні володіють розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміють робити висновки, виділяти істотні ознаки явищ, процесів, зв’язків між ними, застосовують знання у стандартних (вже відомих учням) ситуаціях, а також володіють повними знаннями, правильним і логічним, хоча і не зовсім самостійним (брак власних суджень), викладенням матеріалу. Ознаками IV рівня — високого — є вміння широко узагальнювати матеріал, творчо застосувати здобуті глибокі й міцні знання, здатність до самостійної дослідницької діяльності, вміння самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, виявляти і відстоювати власну точку зору.
Такий підхід у комплектації завдань дозволяє оцінювати навчальні досягнення учнів у двох площинах: по-перше, охопити системою контролю різноманітні навчальні вміння, формування яких здійснюється на матеріалі даної теми і знання, здобуті під час навчання; по-друге, визначити рівень розвиненості вмінь і характеру здобутих знань. Якщо узагальнити це у таблиці, то виходить досить струнка система критеріїв, за якими має здійснюватись оцінювання навчальних досягнень учнів.
| Рівень | Спеціальні історичні вміння | |||||
| | А. Загальні інтелектуальні вміння, якість знань | Б. Орієнтація в часі | В. Орієнтація в історичному просторі | Г. Виявлення змін, порівняння | Д. Визначення причинно-наслідкових зв’язків | Е. Робота з джерелами |
| Початковий | Пригадування окремих подій і постатей | На рівні “раніше — пізніше” | Прив’язування території, де відбувалися події до сторін світу | На рівні “краще-гірше” | Власних дій або окремих фактів за аналогом | — |
| Середній | Виділення головного, відтворення значної частини фактичного матеріалу | Знання дат, орієнтація в хронологіч-ній послідовності | Загальна орієнтація на карті, спираючись на підказку | Визначення відмінностей за визначеними критеріями | Окремих подій | Аналіз фрагментів джерел, спираючись на систему запитань і підказку вчителя |
| Достатній | Відтворення значної частини матеріалу теми з власними узагальненнями | Синхронізація подій та явищ, що відбувалися на одній території | Орієнтація на карті в межах визначеного завдання | Визначення відмінного і спільного за вільно обраними критеріями | Кількох подій або явищ за схемою “причина — явище — наслідок” | Залучення матеріалу джерел для розв’язання завдань |
| Високий | Поєднання оглядового викладу теми з деталізацією окремих моментів, широке узагальнення, розв’язання проблемних ситуацій | Вільна орієнтація у часі, визначення синхронності подій історії України з подіями всесвітньої історії | Вільна орієнтація на історичній карті, самостійне складання картосхеми | Вільне використання набутих вмінь | Комплексу причин і наслідків складного явища | Самостійний аналіз фрагменту джерела |
Удосконалення навчального процесу й системи контролю за навчальною діяльністю через застосування різнорівневих завдань різних типів дозволяє враховувати ступінь розвитку конкретних умінь і навичок кожного учня. За допомогою визначення певних вимог до кожного рівня навчальних досягнень відбувається систематизація навчального матеріалу, активізується його повторення, створюються можливості для самонавчання та самоконтролю, що в цілому поліпшує процес навчання. Чітка зорієнтованість завдань дозволяє не тільки виявити загальний рівень, а й прогалини у розвитку конкретних вмінь і формуванні знань, тобто посилюється діагностко-коригуюча функція оцінювання. Виконання завдань завдяки створенню уявлення про кінцевий результат навчання, який випливає з комплексу висунутих вимог до вмінь і знань, стимулює прагнення учнів досягати нових (високих для себе) результатів навчання, сприяє вихованню відповідальності й наполегливості в роботі, вміння самому корегувати власну діяльність.
Подібна добірка завдань може використовуватися як засіб контролю за навчанням та як засіб навчання в цілому. В першому випадку робота здійснюється після вивчення теми на повторювально-узагальнювальному уроці або уроці тематичного оцінювання знань. Учні самостійно або за пропозицією вчителя обирають рівень, на якому вони мають працювати. Вчитель у межах рівня визначає завдання, які слід виконати учневі, з урахуванням попередніх показників учня та його потенційних можливостей.
У другому випадку учні виконують завдання усіх посильних рівнів вдома чи в класі при підготовці до звіту з теми, що вивчалася або під час вивчення окремих питань і підтем. У цьому разі оцінювання учнів може здійснюватися на підставі перевірки виконання учнем завдань та усної узагальнюючої бесіди. Учням можна запропонувати відповісти на запитання письмово. Але при такій організації учні не повинні користуватися своїми попередніми записами й мають викладати матеріал не уривчасто (тези), а зв'язним текстом, щоб прослідковувалась логіка їх міркувань.
Виконання завдань певного рівня дає підставу для оцінювання навчальних досягнень учнів за відповідною шкалою. У 12-бальній шкалі оцінювання передбачає відокремлення у межах кожного рівня трьох підрівнів, які переводяться у бали. Тому, якщо учень обрав для відповіді завдання І (початкового) рівня, це означає, що він може отримати від 1 до 3 балів. Оцінка залежить від того, які саме завдання обрані, наскільки повно і правильно вони виконані. Вищий бал у межах рівня, як правило, виставляється за повне, правильне і переважно точне виконання завдань, середній — за роботу, що містить окремі помилки і пропуски, але, в основному, вірна, нижчий — за часткове виконання завдання.
Слід враховувати, що існують випадки, коли неможливо провести межу між рівнями. Так буває, коли учень береться за завдання, які не відповідають його рівню. Наприклад, він стабільно демонструє успіхи у навчанні на рівні 2 балів, але, маючи завищену самооцінку, обирає для роботи середній рівень і з п'яти завдань лише удвох робить уривчасті записи, які демонструють знання деяких подій і постатей. Звичайно, що його досягнення не можуть бути оцінені 4 балами (найнижчою оцінкою, яку передбачає середній рівень), оскільки учень не виконав завдання середнього рівня. Його спроби оцінюються відповідно до реального показника — 2 балів. Важливим є тактовне доведення цього учням.
Але трапляється, що учень, не впевнений у власних силах, боїться вибрати завдання рівнем вище, а вчитель вчасно цього не порадив. Учень змушений залишатися на рівні, який для нього вже занизький. Завдання середнього рівня він повністю виконує, але у тому з них, де вимагалось визначити одну причину, називає декілька, ще й намагається додати наслідки і т.п. Формально учень, хоча виконав завдання на 6 балів, але продемонстрував вищу компетенцію. У такому випадку доцільною буде оцінка 7 балів, яка надалі сприятиме вибору завдань вищого рівня.
Найскладнішим в оцінюванні є високий рівень навчальних досягнень. Проблема полягає в тому, що учневі необхідно показати глибокі й узагальнені системні знання, їх творче використання, що потребує дуже багато часу. Буває, що деякі з цих аспектів втрачаються: або учні розв’язують проблему, але недостатньо глибоко і системно знають матеріал, або, знаючи матеріал, не можуть його творчо використовувати. Можливі два шляхи виходу із ситуації: 1) відразу обумовити й чітко дотримуватися правила, що висока оцінка може бути поставлена лише за розв’язання проблеми, яка будується на максимальному залученні навчального матеріалу і супроводжується широким системним узагальненням; 2) надати учням можливість продемонструвати вміння узагальнювати й систематизувати матеріал, залучаючи якомога більше отриманих знань (достатній рівень), і розв'язувати проблемні ситуації на рівні вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотезу, визначати основні шляхи її розв'язання. Пропоновані завдання дають можливість реалізувати обидва шляхи.
Оцінювання навчальних досягнень учнів — комплексне, і ґрунтується на кількох критеріях. Але це завжди породжує запитання: як бути у тій ситуації, коли учень за одним критерієм демонструє один рівень досягнень, а за другим — інший? Оптимальним був би розподіл оцінок за кількістю критеріїв. Тобто у кожній темі слід виставляти окремі оцінки за вміння оперувати знаннями, орієнтуватися в часі, просторі і т.п. Таким чином, можна поставити навчання на міцну діагностичну основу. Але це потребує наявності неабияких здібностей самого вчителя, великих витрат часу, перегляду порядку ведення класного журналу тощо. Вчителі-новатори 80-х рр. вирішували ці проблеми за допомогою учнівського самоврядування. Учні-консультанти перевіряли роботи і виставляли оцінки за кожний тип завдань, заносили їх у спеціальний журнал, а вчитель, аналізуючи результати, бачив загальну картину успіхів і недоліків кожного окремого учня і враховував їх при подальшій роботі. Оцінка ж виставлялась за домінуючим показником.
Простішим, але менш ефективним шляхом урахування особливостей просування учнів у навчанні є виставлення загальної оцінки, яка нижча або вища за переважаючу. Однак, і вчителю й учню необхідно усвідомити, що саме завадило учневі показати потенційний рівень досягнень.
ТЕМА 3. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
І. Початковий рівень навчальних досягнень.
А. Пригадайте
- Що вам відомо про…
Україну в російсько-французькій війні 1812 р. ____________________________________________
Політику російського царизму щодо України ____________________________________________
У.Кармелюка ____________________________________________
Кирило-Мефодіївське братство ____________________________________________
2. Про кого йдеться?
______________________ — поет та суспільний діяч, автор “Оди про рабство” та поеми “Ябеда” (1795 р.), в яких критикував ліквідацію козацьких полків і введення кріпацтва на Слобожанщині та Лівобережжі, організатор місії до Берліну з метою заручитися підтримкою Прусії на випадок збройного виступу проти Росії.
______________________ — ватажок повстанського руху на Поділлі у 1814-1835 рр., герой історичних пісень та легенд, неодноразово висилався до Сибіру, але втікав, був убитий у засідці.
_____________________ — видатний український письменник та поет, походив з кріпацької сім’ї, член Кирило-Мефодіївського братства, належав до його революційного крила, за участь у братстві та антикріпацькі поезії, написані українською мовою, був висланий на 10 років рядовим солдатом до Оренбурзької губернії з забороною писати та малювати.
3. Про які події йдеться?
______________________ — масовий рух селян під час Кримської війни (1853-1856 рр.), що проявився у відмові підкорятися владі, створенні “сільської громади” і списків “вільних козаків”, щоб звільнитися від кріпосної залежності.
_________________ — збройний виступ військових проти царизму, очолюваний С.Муравйовим-Апостолом та М.Бестужевим-Рюміним, який відбувався у 1825-1826 рр., охопив Чернігівщину і Київщину; після поразки повстанців біля сіл Ковалівка та Успенівка, придушений армією; керівники повстання у 1826 р. були страчені у Петропавлівській фортеці разом з іншими декабристами.
________________ — створене у 1828 р. і розселене на території Катеринославської губернії військове формування з козаків, які на чолі з Й.Гладким під час російсько-турецької війни перейшли на бік Росії.
________________ — ватажок повстанського руху на Поділлі у 1814-1835 рр., герой історичних пісень та легенд, неодноразово висилався до Сибіру, але втікав, був убитий у засідці.
4. Про українські землі у складі якої імперії йдеться?
Створення на українських землях єдиної адміністративно-територіальної структури — “коронного краю”, управління яким здійснював сейм (законодавчий орган) і намісник, який призначався імператором; край поділявся на 12 округів; влада всіляко заохочувала до переселення на ці землі німців, румун, угорців (__________________________).
Утворення на українських землях губерній, де з 1837 р. губернаторам надавалися безмежні права, а згодом були введені ще жорсткіші форми управління — генерал-губернаторства (__________________________).
5. Чи правильні твердження?
| Під час російсько-французької війни 1812 р. на території України велися активні воєнні дії | Так | Ні |
| Після російсько-турецької війни Микола І заборонив козакам повертатися з-за Дунаю | Так | Ні |
| На Україні селяни активно підтримали польське повстання 1830-1831 рр. | Так | Ні |
| Кирило-мефодіївці виступали за створення федерації слов’янських народів | Так | Ні |
| Члени Кирило-Мефодіївського братства були викриті поліцією | Так | Ні |
Б. Орієнтуємось у часі
- Що було раніше? (Правильне підкресліть).
Третій розподіл Речі Посполитої — Російсько-французька війна
Діяльність Кирило-Мефодіївського братства — Виступ декабристів
Виникнення масонських лож — Діяльність декабристських організацій
Польське повстання — Другий розподіл Речі Посполитої
Повернення запорожців з-за Дунаю — Російсько-французька війна
2. Хто жив раніше?
Катерина ІІ — Олександр І
Микола І — Олександр ІІ
Т.Шевченко — І.Мазепа
І.Гонта — У.Кармалюк
В. Орієнтуємось в історичному просторі
- Підкресліть правильний географічний напрям.
Наполеонівські війська вторглися в Росію із сходу, заходу, півночі?
У результаті розподілу Речі Посполитої до Росії відійшли українські землі, що знаходяться від Дніпра на заході, сході, півночі?
Після російсько-турецьких війн ХVIII cт. до Росії відійшли українські землі, що знаходяться від Дніпра на заході, сході, півночі?
Запорожці після повернення з-за Дунаю були розселені на українських землях південних, західних, східних?
Г. Виявляємо зміни
Чи правильні твердження?
| Кількість українських земель, що знаходилися під владою Російської імперії наприкінці ХVIII — на початку XIX ст. збільшилась | Так | Ні |
| Протягом І половини XIX ст. становище українських селян значно поліпшилося | Так | Ні |
| У першій половині ХІХ ст. на українських землях почала інтенсивно розвиватися промисловість | Так | Ні |
| У першій половині ХІХ ст. зросла кількість торговельних портів на Чорному та Азовському морях | Так | Ні |
| На землях, що відійшли до Російської імперії після розподілу Речі Посполитої, зберігся старий адміністративно-територіальний устрій | Так | Ні |
ІІ. Середній рівень навчальних досягнень
А. Виділяємо головне
- Назвіть основні ідеї суспільно-політичного руху у Наддніпрянській Україні кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.
| Організації | Політичний устрій держави | Аграрне питання | Національне питання |
| Масонські ложі | | | |
| “Північне товариство”, М.Муравйов | | | |
| “Південне товариство”, П.Пестель | | | |
| “Товариство об’єднаних слов’ян”, брати Борисови | | | |
| “Кирило-Мефодіївське братство”, М.Костомаров | | | |
- Назвіть основні народні рухи в Україні першої половини ХІХ ст.
| Виступи | Військових поселенців | Селян і козаків |
| Дата, місце | | |
| Хід | | |
| Результати | | |
- Назвіть основні ознаки економічного розвитку Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст.
| Сільське господарство | Промисловість | Торгівля | Шляхи сполучення |
| | | | |
- Дайте визначення понять:
Адміністративно-територіальний устрій — ___________________________________
Національна еліта — ______________________________________________________
Автономія — ___________________________________________________________
Держава — _____________________________________________________________
Федерація — ____________________________________________________________
Суспільно-політичний рух — ______________________________________________
Кріпосницькі порядки — __________________________________________________
Промисловий переворот — _________________________________________________
Б. Орієнтуємось у часі
- Розташуйте у хронологічній послідовності історичні події:
- Польське повстання
- Місія В.Капніста у Берлін
- Повстання Чернігівського полку
- Діяльність Кирило-Мефодіївського братства
- Бухарестський мирний договір
- Утворення Азовського козацького війська
2. Розташуйте території у порядку їх приєднання до Росії
- Правобережна Україна
- Західна Волинь
- Крим та Приазов’я
- Межиріччя Дністра та Південного Бугу
- Межиріччя Дністра та Дунаю
- Межиріччя Дніпра та Бугу
- Позначте на стрічці часу:
1800 1810 1820 1830 1840 1850 1860
| | | | | | | | |
а) російсько-французьку війну;
б) виступ Чернігівського полку;
в) діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
г) виступи під проводом У.Кармелюка;
д) повернення козаків з-за Дунаю;
е) Польське повстання.
В. Орієнтуємось в історичному просторі
- Поєднайте цифрові позначки на карті з назвами територій, що відійшли до Російської імперії згідно з:
- Кючук-Кайнарджийським договором
- Яським договором
- Приєднанням Криму до Росії
- Другим розподілом Речі Посполитої
- Бухарестським договором.
- Поєднайте назви губерній з відповідними цифровими позначками на карті:
Таврійська, Катеринославська, Херсонська, Подільська, Волинська, Полтавська, Чернігівська, Харківська, Київська.
- Визначте:
а) якою стрілочкою з якими цифрами на карті правильно позначено напрям наступу французьких військ через територію України;
б) якою цифрою позначено регіон дислокації Азовського козацького війська;
в) якою цифрою позначено район повстання під проводом У.Кармелюка.
Г. Виявляємо зміни, відмінності та подібності
-
Які зміни відбулися в адміністративно-територіальному устрої українських земель у першій половині ХІХ ст.?
Які територіальні зміни відбулися в Російській імперії на початку ХІХ ст.?
Як змінилося ставлення царського уряду до козаків у першій половині ХІХ ст.?
Які нові риси з’явилися в економічному розвитку українських земель у першій половині ХІХ ст.?
Як змінилося становище українських селян у першій половині ХІХ ст.?
Які нові напрямки у суспільно-політичному русі з’являються у першій половині ХІХ ст.?
Що було спільним у всіх селянських виступах першої половини ХІХ ст.?
Чим діяльність кирило-мефодіївців відрізняється від діяльності декабристських організацій?
Д. Виявляємо причини і наслідки історичних подій.
-
Чим можна пояснити піднесення соціальної активності селян під час російсько-французької війни 1812 р.?
У чому причини того, що царський уряд дозволив козакам повернутися на батьківщину?
Чим був викликаний бурхливий розвиток промисловості на українських землях у першій половині ХІХ ст.?
Чим можна пояснити зростання заворушень селян і військових поселенців у першій половині ХІХ ст.?
Чим було викликане поширення в Україні масонських лож та декабристських організацій?
Чому польське повстання 1830-1831 рр. не знайшло підтримки серед українського селянства?
Якими причинами було зумовлено виникнення Кирило-Мефодіївського братства?
Які наслідки для українського національного руху мала діяльність Кирило-Мефодіївського братства?
ІІІ. Достатній рівень навчальних досягнень
А. Узагальнюємо
- Підготуйтеся до виступу на тему “Наддніпрянська Україна у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст. “за пропонованим планом, максимально використовуючи необхідні історичні терміни:
- Приєднання українських земель до Російської імперії
- Адміністративно-територіальний устрій українських земель
- Національний склад населення українських земель
- Україна в російсько-французькій та російсько-турецьких війнах
- Економічний розвиток українських земель
- Становище різних верств населення
- Боротьба пригноблених верств за свої права
- Висновок: основні тенденції розвитку українських земель у першій половині ХІХ ст.
- Складіть розгорнутий план відповіді на тему “Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні у першій половині ХІХ ст.”
Б. Орієнтуємось у часі
1. На стрічці часу позначте основні події цього періоду:
1800 1810 1820 1830 1840 1850 1860
| | | | | | | | |
- Визначіть, які етапи можна виділити у розвитку суспільно-політичного руху у першій половині ХІХ ст.
В. Орієнтуємось в історичному просторі
- На карті позначте:
а) українські землі, що відійшли до Російської імперії наприкінці ХVІІІ — початку ХІХ ст.;
б) позначте українські міста — центри губерній.
Г. Виявляємо зміни, відмінності та подібності
- Порівняйте суспільно-політичний рух на українських землях у 20-х та 40-х рр. ХІХ ст. за вільно обраними критеріями.
-
Критерії
Декабристські організації
Кирило-Мефодіївське братство
Спільне:
Висновки:
2. Порівняйте виступи селян і військових поселенців за вільно обраними критеріями.
-
Критерії
Селянські виступи
Виступи військових поселенців
Спільне:
Висновки:
- Порівняйте економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.
-
Критерії
Економічний розвиток українських земель
Кінець ХVІІІ ст.
Перша половина ХІХ ст.
Висновки:
4. Прослідкуйте зміни, які відбулися в політиці царського уряду щодо козацтва.
1775 р. — Знищення
Запорізької Січі
1778 р. —
1775 р. —
1792 р. —
1812 р. —
1816 р. —
1825 р. —
1832 р. — Азовське
козацьке військо
- Визначте, які зміни в господарстві українських земель призвели до того, що у середині 50-х рр. ХІХ ст. азовські та чорноморські порти стали пропускати третину експорту товарів Російської імперії (переважно збіжжя).
30% експорту Російської імперії
Д. Виявляємо причини і наслідки історичних подій та явищ
- Визначте, чим було викликане та які наслідки мало?
-
Причини
Наслідки
Місія В.Капніста у Берлін
Повернення козаків з-за Дунаю
Початок промислового перевороту
Виступи козаків, селян і військових поселенців
Поширення західноєвропейських революційних ідей
Непідтримання українським населенням польського повстання 1830-1831 рр.
Політизації українського національного руху (Кирило-Мефодіївське братство)
IV. Високий рівень навчальних досягнень
А. Розв’язуємо проблеми, доводимо думку
- Деякі історики вважають, що наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст. етнічний склад населення українських земель змінився настільки суттєво, що це дає підставу для твердження про виникнення “Нової України”? Чи поділяєте ви таку точку зору? Доведіть або аргументовано спростуйте її.
- Видатний український поет Т.Шевченко з приводу розподілу Речі Посполитої казав: “Польща впала — та й нас задавила”. Який смисл вкладав поет у цей вислів? Чи погоджуєтесь ви з такою думкою? Свою відповідь обгрунтуйте.
- Чеський письменник ХІХ ст. Гавличек-Боровський писав: “Одразу після російсько-французької війни, поки не буде усунута несправедливість по відношенню до українців, до тих пір неможливий справжній міжнародний спокій”. Про яку несправедливість йдеться? Чи згодні ви з автором рядків? Доведіть власну думку, спираючись на факти вітчизняної історії першої половини ХІХ ст.
- Шеф жандармів О.Орлов у таємному донесенні писав про Кирило-Мефодіївське братство: “Братство ставило метою приєднання до Росії іноземних слов’янських племен, а засобом для цього воно вважало піднесення слов’янських племен до поваги їх власної народності”. Як ви думаєте, наскільки вірно О.Орлов сформулював мету Кирило-Мефодіївського братства? Власну думку обгрунтуйте.
- Відомий український вчений, засновник Харківського університету В.Каразін обурювався тим, що на початку ХІХ ст. в Україні засоби існування добувалися “по-скіфськи”. Що мав на увазі вчений? Як і завдяки чому відбувалися?
- зміни у сільському господарстві України у першій половині ХІХ ст.?
Б. Орієнтуємось у часі
Позначте на стрічці часу зверху визначені події всесвітньої історії, а внизу — основні події української історії цього періоду.
- Тільзитський мир (Росія, Прусія, Франція)
- Проголошення незалежності Греції
- Повстання декабристів у Санкт-Петербурзі
- Липнева революція у Франції
- Битва під Ватерлоо
- Утворення товариства “Молода Італія” під керівництвом Мадзіні
- Початок чартистського руху у Великій Британії
1800 1810 1820 1830 1840 1850 1860
| | | | | | | | |
В. Орієнтуємось в історичному просторі
Створіть картосхему “Українські землі у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.”
Г. Виявляємо зміни, відмінності подій та явищ
(вільне володіння вміннями демонструється при виконанні завдань А)
Д. Виявляємо причини і наслідки історичних подій та явищ
(вільне володіння вміннями демонструється при виконанні завдань А)
Е. Самостійно аналізуємо історичні джерела
- Проаналізуйте уривки із спогадів іноземців про Україну, визначте основні риси українців. Як іноземці оцінюють стосунки між українцями та росіянами? В чому причина саме таких відносин? Які шляхи вирішення українського питання були можливі у першій половині ХІХ ст. Висновки обгрунтуйте.
| | Із “Щоденника подорожі до Києва в 1817 р.” І.Долгорукого: “Оскільки я помітив, придивляючись і прислухаючись, Україна не почувається щасливою, не дивлячись на всі благодати природи. — Політичне сонце її не так гріє, як небесне світило. Вона (Україна) змучена, терпить різні тягарі і почуває цілковито втрачену свободу колишніх віків. Нарікання глухе, але майже загальне”. | |
| | З “Опису Польщі” датського географа Мальт-Брюна: “Українці — це нащадки Київської Русі. Селяни на Україні ощадніші, ніж московські: вони не пустошать у хижацький спосіб своїх лісів… Волелюбний дух почувається в їх зверхньому вигляді”. | |
| | З “Історії козаків” французького історика Шарля Луї Лєсюра (1812 р.): “Українці більш великодушні, більш одверті, більш ввічливі, більш гостинні і мають більший торговельний хист, ніж росіяни. Вони — українці — уявляють живий доказ перемоги свободи над людьми, що народилися в неволі” | |
| | З опису німецького мандрівника Йогана Георга Коля “Україна-Малоросія” (1841 р.): “Українці дуже погані російські патріоти. Властиві москалям любов і обожнювання царя є для українців цілковито чужі і незрозумілі. Українці слухають царя, бо інакше не можуть, але його владу вважають чужою і накиненою… Коли ви не хочете образити українця, то не смієте говорити йому про завоювання України московщиною, бо українець свідомий того, що його батьківщина уклалала союз з Московщиною, яка зі свого боку обманула Україну. Нема найменшого сумніву, що колись велетенське тіло Російської імперії розпадеться й Україна стане знову вільною і незалежною державою”. | |
- Порівняйте зміст карт і визначте основні напрями економічного розвитку українських земель у першій половині ХІХ ст.
- Проаналізуйте документи і визначте:
- чим було викликане звернення кирило-мефодіївців до ідеї слов’янської федерації;
- в чому полягала суть цієї ідеї;
- яким шляхом можна було реалізувати цю ідею;
- яку роль у суспільстві майбутнього мала відігравати релігія? Чому?
Накресліть схему управління слов’янською федерацією.
| | З “Автобіографії” Миколи Костомарова (1875 р.): “Ми почали уявляти всі слов’янські народи, сполучені між собою у федерацію, як давньогрецькі республіки або Сполучені Штати Америки, щоб усе було в міцному зв’язку між собою, кожна свято зберігала свою окрему автономію… … В усіх частинах федерації передбачалися однакові основні закони і права, рівність ваги, мір і монети, відсутність митниць і свобода торгівлі, загальне скасування кріпацтва й рабства: хоч би в якому воно було вигляді, єдина центральна влада, що відає зносинами поза союзом, військом і флотом, але повна автономія кожної частини відносно внутрішніх установ, внутрішнього управління, судочинства та народної освіти. Найближчим і найповнішим шляхом для досягнення цієї мети в далекому майбутньому передбачалося виховання суспільства в дусі таких ідей. | |
| | З “Книги буття українського народу” Миколи Костомарова (1846 р.): “88. Тоді Україна пристала до Московщини… 89. …але скоро побачила Україна, що попалась у неволю, бо вона по своїй простоті не пізнала, що там був цар московський, а цар московський усе рівно було, що ідол і мучитель… 97. І пропала Україна. Але так здається…
| |
| | З відозви Кирило-Мефодіївського товариства “Брати українці” — (1846 р.): “1. Ми приймаємо, що усі слов’яни повинні з собою поєднатися.
москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорутани, ілліро-серби і болгари.
| |