Статья посвящена определению роли информационно-коммуникационных технологий для подготовки педагогов в контексте непрерывного образования.

Вид материалаСтатья

Содержание


Роль информационно-коммуникационных технологий для подготовки педагогов в системе образования взрослых
Value of information and communication technologies for training teacher in adult education
Подобный материал:
УДК 37.01:007 Марта Бердник,

м. Київ


РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІВ В СИСТЕМІ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ


Анотація. Стаття присвячена визначенню ролі інформаційно-комунікаційних технологій для підготовки педагогів в контексті неперервної освіти. Останні дослідження показують, що серед великої кількості педагогічних технологій саме ІКТ дають можливість створити умови для навчання на основі індивідуалізації, диференціації, діалогізації, формують позитивну мотивацію й підвищують пізнавальний інтерес, а отже, відповідають самій концепції неперервної освіти. Таким чином, впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій є пріоритетним напрямом оновлення системи освіти, яка відповідатиме усім вимогам інформаційного суспільства.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, неперервна освіта, інформаційне суспільство, мультимедійні технології.


Марта Бердник,

РОЛЬ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ДЛЯ ПОДГОТОВКИ ПЕДАГОГОВ В СИСТЕМЕ ОБРАЗОВАНИЯ ВЗРОСЛЫХ

Резюме. Статья посвящена определению роли информационно-коммуникационных технологий для подготовки педагогов в контексте непрерывного образования. Последние исследования показывают, что среди большого количества педагогических технологий именно ИКТ дают возможность создать условия для обучения на основе индивидуализации, дифференциации, диалогизации, формируют положительную мотивацию и повышают познавательный интерес, а следовательно, соответствуют самой концепции непрерывного образования. Таким образом, внедрение современных информационно-коммуникационных технологий является приоритетным направлением обновления системы образования, отвечающей всем требованиям информационного общества.

Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, непрерывное образование, информационное общество, мультимедийные технологии.

Marta Berdnyk

VALUE OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES FOR TRAINING TEACHER IN ADULT EDUCATION

Summary. This article is devoted to determine the role of ICT training for teachers in the context of lifelong education. Recent studies show that among a large number of pedagogical ICT technologies allow it to create the conditions for learning based on individualization, differentiation, dialogizing, shape positive motivation and improve learning interest, and thus meet the very concept of lifelong education. Thus, the introduction of modern information and communication technologies is a priority upgrade the educational system that meets all the requirements of the Information Society.

Key words: information technology kommunykatsyonnыe, neprerыvnoe education, monthly E-society, a multimedia technology.


Розвиток інформаційного суспільства в Україні зумовлює необхідність серйозних змін в системі освіти. Звичною стає необхідність навчатися упродовж усього життя. І не лише лікарям... Неперервна освіта, в умовах стрімкого розвитку науки і техніки, а отже, величезної акумуляції інформації, стосується представників усіх професій, в тому числі й робітничих. Форми і зміст освіти дорослих значно відрізняються від освіти традиційної, що й сформулювало постановку нових завдань в галузі освіти: розробити нові навчальні програми та підготувати педагогів, які можуть працювати в системі освіти дорослих. Отже, мета статі – розкрити роль і місце ІКТ як інноваційної педагогічної технології для професійної підготовки майбутніх педагогів в системі неперервної освіти. Відповідно до мети ми поставили наступні завдання: провести аналіз та оцінити необхідність використання інформаційно-комунікаційних технологій для підготовки педагогів та формування їх професійної компетентності в контексті неперервної освіти, визначити роль ІКТ у системі підготовки майбутніх педагогів, виділити переваги ІКТ перед традиційними технологіями для освіти дорослих.

Проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у системі професійної підготовки педагогів висвітлені в наукових працях П. Сердюкова, Л. Морської, С. Яшанова, Н. Завізєної, Р. Гуріна, О. Значенко, О. Зимовець та ін. Аналізу інноваційних процесів у сучасній освіті та підготовці майбутніх педагогів до використання інноваційних педагогічних технологій присвячені роботи І. Гавриш, І.Дичківської, І. Богданової, Т. Демиденко, О. Іваницького, Н. Клокар, З. Сейдаметової та ін. Ряд наукових досліджень присвячено неперервності освіти відповідно до потреб людини (С. Батишев, Н. Ничкало, А. Беляева, Б. Гершунський, М. Громкова, Т. Десятов, С. Змейов, Н. Кузьміна, В. Ледньов, В. Онушкін, В. Аніщенко, О. Падалка та ін.).

Незважаючи на широкий тематичний спектр зазначених вище праць, визначення ролі ІКТ для неперервної педагогічної освіти у контексті навчання впродовж життя не було предметом системних наукових досліджень, що й зумовило вибір теми статті.

Неперервність освіти багатьма вченими розглядається як принцип побудови навчання. Водночас неперервна професійна освіта, за С. Сисоєвою, I. Соколовою представляє собою багатовимірне поняття, в якому „відображено її значення як способу і стилю суспільно-індивідуального буття людини в глобалізованому світі і постіндустріальному суспільству (філософ-ськии вимір), зазначено право людини на різні форми формальної і неформальної, освіти, траєкторії, освітньо-професійні програми для здобуття кваліфікації, забезпечення академічної і професійної мобільності впродовж життя (соціальний вимір). розвитку її як особистості через освітні інституції, безперервність саморозвитку і самовдосконалення (моральний вибір)" [1, 131].

Професійне становлення і розвиток педагогів у системах неперервної професійної педагогічної освіти можна розглядати як багатогранний феномен, основні характеристики якого відповідають цілісній, динамічній та відкритій системі, найважливішими атрибутами якої є належна структура, мета й завдання, зміст, методи і форми діяльності. Вони спрямовані на опанування професійних знань, розвиток професійної компетентності [2,3].

У доповіді Всесвітнього банку „Неперервна освіта у рамках глобальної економіки знань: задачі для країн, що розвиваються" (2003 р.) наголошувалося на важливості забезпечення неперервності освіти „з раннього дитинства й до виходу на пенсію" у різних умовах навчання (офіційних, формальних і неофіційних неформальних). У ній також акцентувалася увага на необхідності внесення змін у галузі педагогічної освіти, оскільки „вчитель має набувати нових навичок упродовж життя з метою долучення до новітнix знань, педагогічних ідей і технологій" [10, XIII, XX-XXI]. Для цього є доцільним запровадження інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) навчання, які зокрема сприяють роз-ширенню доступу до інформаційних ресурсів, забезпеченню продуктивної творчої взаємодії, співпраці педагогів і тих хто навчається із відповідним зворотним зв'язком.

В Україні реалізація вищезазначеного гальмується не лише через недооцінювання ІКТ, а насамперед через необхідність збільшення інвестицій у галузі підготовки педагогів, забезпечення інженерним персоналом, програмами, а також технічного обслуговування, доступу до мережі Інтернет [3, 204-205].

Інформаційно-комунікаційні технології – широкий клас дисциплін та галузей діяльності, що відносяться до технологій керування та обробки даних, а також створення даних, в тому числі, із застосуванням обчислювальної техніки. Останнім часом під інформаційно-комунікаційними технологіями найчастіше розуміють комп'ютерні технології. Зокрема, ІКТ мають справу з використанням комп'ютерів і програмного забезпечення для зберігання, перетворення, захисту, обробки, передачі і отримання інформації.

Що стосується використання ІКТ в освіті, то тут немає єдиної точки зору. Європейська комісія розглядає "використання нових технологій мультимедіа і Інтернет для підвищення якості навчання за рахунок поліпшення доступу до ресурсів і сервісів, а також обміну знаннями і спільної роботи". Дон Моррісон дає більш детальну характеристику електронного навчання, у його визначенні це "тривала асиміляція (засвоєння) знань і навичок дорослими, що стимулюється синхронними (відео-конференції, віртуальні заняття, швидкісний обмін повідомленнями) чи асинхронними (електронна пошта, текстові матеріали, аудіо- та відеозаписи, тощо) засобами, впровадженими та регульованими за допомогою і з використанням технологій Інтернет" [4, 1]

В основі електронного навчання лежать три базові речі: інформаційно-комунікаційні технології, електронні інформаційні ресурси та організаційно-методичне забезпечення. При цьому, з огляду на світову практику, сегментується наступним чином: половина – це електронні ресурси, близько третини – організаційно-методичне забезпечення, решта (20%) – технології [5, 1].

Н.В. Морзе, О.Г.Глазунова до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання відносять: Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціальне програмне забезпечення, електронні посібники та підручники, системи дистанційного навчання (системи комп'ютерного супроводу навчання) [6,1].

Відповідь на питання щодо переваг ІКТ для підготовки педагогів в контексті неперервної освіти вимагає аналізу техніко-дидактичних можливостей комп’ютера в цілому та особливостей освіти дорослих.

Комп’ютеризоване навчання, як показують сучасні дослідження, опирається на такі техніко-дидактичні можливості комп’ютера як сприймання, аналіз, переробка та зберігання інформації у будь-який формі, подання навчальної інформації в зоровій та звукових формах; діалогічна форма взаємодії між учнем і комп’ютером (інтерактивність), безперервний зворотній зв’язок, забезпечення зв’язку між різними користувачами та джерелами інформації в телекомунікаційній мережі, створення активного комунікативного навчального середовища тощо (за О.А. Зимовець).

Щодо можливостей ІКТ у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів, то за допомогою комп’ютерного навчання як інноваційної технології можуть бути реалізовані наступні програми: засвоєння нових понять і знань; реалізація проблемного навчання; формування вмінь і навичок; моделювання й аналіз конкретних наукових (технологічних) ситуацій, що сприяє формуванню готовності до інноваційної педагогічної діяльності.

Готовність до інноваційної педагогічної діяльності (за І.В. Гавриш) – це інтегративна якість його особистості, що є регулятором та умовою успішної професійної діяльності, спрямованої на створення, запровадження й розповсюдження освітніх новацій [7, 17]. Щодо визначення структури готовності до інноваційної педагогічної діяльності, науковці мають деякі розбіжності, але системоутворюючим компонентом усі дослідники вважають мотиваційну готовність до інноваційної діяльності. Після усвідомлення мотивів та цілей (за О.А. Зимовець ) необхідні знання про способи здійснення діяльності та практичні вміння і навички з творчого застосування інноваційних технологій. Завершальним етапом є аналіз та корекція діяльності з метою вдосконалення набутих умінь і навичок і подальшого творчого пошуку. Таким чином, на основі аналізу останніх досліджень (І.В. Гавриш, Н.І. Клокар, І.М. Дичківської, Т.М. Демиденко, О.А.Зимовець) можна виділили наступні компоненти готовності майбутнього педагога до інноваційної педагогічної діяльності в системі неперервної освіти:

1) мотиваційний (усвідомлене ставлення педагога до інноваційних технологій та їх ролі в розв’язанні актуальних проблем педагогічної освіти в цілому та освіти дорослих зокрема);

2) когнітивно-творчий (об’єднує сукупність знань педагога про суть і специфіку інноваційних педагогічних технологій, їх види та ознаки, а також комплекс умінь і навичок із творчого застосування цих технологій у структурі власної професійної діяльності);

3) творчо-рефлексивний (реалізується в оригінальному розв’язанні комплексних педагогічних завдань, пов’язаному з використанням інноваційних технологій при викладанні та здатності оцінювати власну творчу інноваційну діяльність та діяльність інших).

Безперечно, що мультимедійні технології збагачують процес навчання, дозволяють зробити навчання більш ефективним, втягуючи в процес сприйняття навчальної інформації більшість почуттєвих компонентів того, кого навчають. Відомо [8, 68,], що той, кого навчають, з першого разу запам'ятовує лише чверть почутого і третину побаченого, при комбінованому впливі на слух і зір – половину, а при залученні того, кого навчають ще й в активні дії (наприклад, при використанні інтерактивних мультимедійних технологій) частка засвоєного може скласти 75%.

Використання мультимедійних засобів при вивченні матеріалу засобом інформаційних ресурсів дає можливість закріплення навчального матеріалу у межах:

- укрупнення логічної структури вивченого матеріалу шляхом об'єднання його елементів у структурну схему електронного конспекту лекції;

- залучення студентів у пошукову і дослідницьку діяльність у ході здобування додаткової інформації з

вивченої теми;

- залучення студентів у самостійну творчу діяльність

у ході вирішення задачі та оформлення своїх електронних

конспектів лекцій [9, 181].

Що стосується посилення ролі ІКТ для підготовки педагогів в системі освіти дорослих, то цікавим для нас є польський досвід у даній галузі. Реалізація цієї моделі вимагає нових способів модернізації педагогічної освіти. З цією метою був створений і впроваджений в практику спеціальний проект у відділі техніки інституту освіти при університеті ім. Коперніка, який функціонує з 1994 року.

У цьому університеті є факультет "Комп'ютерні методи навчання", який готує викладачів в області інформаційних технологій та медіа-освіти для роботи в початкових і середніх школах, керівників навчальних закладів, спеціалістів комп'ютерної лабораторії діагностики навчання та професійної підготовки молоді, а також перепідготовки дорослого населення з використанням ІКТ [11, 138].


Зміни у використанні педагогами технічного середовища призводять до необхідності впроваджувати інноваційні заходи і проводити постійний аналіз результатів поточного процесу освіти. Враховуючи тенденції, відображені в програмі, було сформульовано ряд заходів, спрямованих на розвиток дослідницьких навичок педагогів.

Представлена модель включає в себе п'ять етапів підготовки педагогів в контексті неперервної освіти. До них відносяться:

- навчання елементарної комп'ютерної грамотності;

- використання комп'ютерів загального призначення в сфері освіти (з особливим акцентом на підготовку спеціалістів, які будуть працювати в галузі освіти дорослих);

- розширення інформаційних технологій і медіаосвіти – підготовка викладачів, які зможуть викладати дві дисципліни;

- навчання в аспірантурі;

- навчання в докторантурі.

Для належного виконання такої програми потрібен модульний підхід до змісту освіти. Слід також зазначити, що для реалізації програми п'яти кроків потрібні кореляції з іншими суб'єктами освіти в даному напрямку.

На першому етапі це не тільки навчання навичкам роботи з комп'ютером, також посилання на отримані знання під час попереднього навчання. Це вимагає хорошої орієнтації в педагогіці як науковій дисципліні. Таким чином, кафедра технології освіти ухвалила правила, що кожен педагог повинен вивчати методологічні навички в області медіаосвіти та інформаційних технологій.

Метою другого етапу є показати можливості використання комп'ютера в освіті, в тому числі й педагогіки. Програма враховує специфіку напрямків розвитку освіти та потреб, пов'язаних з формуванням інформаційного суспільства. Цей етап закоординований з іншими предметами, такими як технології освіти.

Третій етап включає в себе підготовку з поглибленого використання комп'ютерів в освіті. На цьому рівні, домінує поглиблення знань і навичок, необхідних для навчання в області медіаосвіти та інформаційних технологій. Ці педагоги зможуть використовувати комп'ютери в різних галузях освіти: початкової, середньої та освіти дорослих.

Четвертий етап передбачає підготовку випускників вищих навчальних закладів, які відіграватимуть ключову роль в інформаційному суспільстві. Одним словом, випускники цього етапу навчання зможуть знайти роботу там, де є потреба у спеціалістах в галузі знань на стику обчислювальної техніки, медіа грамотності та педагогіки.

Можливість підготовки викладачів до роботи у сфері освіти дорослих (п'ятий етап) має важливе значення для модернізації освіти в установах для подальшої освіти вчителів. Це особливо важливо сьогодні, коли ми змушені використовувати вчителів старої підготовки до роботи у реформованій школі [12, 34].

Висновки. Успішність розвитку неперервної освіти багато в чому визначається готовністю педагогічного персоналу до роботи у безперервному інноваційному режимі. Йдеться також про гнучке, оперативне, мобільне реагування педагогічних працівників на мінливі потреби суспільства, ринку праці, особистості, зрушення у технологіях, а також в інформаційному середовищі, що зазнає змін. Інноваційна модель підготовки педагогів у системі післядипломної освіти, повинна мати модульну рівневу структуру (про що свідчить польський досвід) і бути складеною з урахуванням мотиваційної сфери педагогів, рівня сформованості у них знань і умінь з виховання соціальної компетентності, рівня особистої соціальної компетентності, і формами навчальних занять, адекватними цілям, механізму та змісту кожного рівня програми.


Література


1. Сисоєва С.О., Соколова І.В. Проблеми неперервної професійної освіти: тезаурус наукового дослідження / С.О. Сисоєва, І.В. Соколова. – К.: ВД "ЕКМО", 2010. –362с.

2. Мукан Н.В. Неперервна педагогічна освіта вчителів загально-освітніх шкіл: професійне становлення та розвиток (на матеріалах Великої Британії, Канади, США): [монографія] /Н.В. Мукан. - Л.: Вид. Львівської політехніки, 2010. - 284 с.

3. Аніщенко В., Падалка О. Неперервна педагогічна освіта у контексті навчання впродовж життя // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. – 2010. – №2. – С.203-209.

4. Гурін Р.С. Підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім. К.Д. Ушинського. – Одеса, 2004. – 21 с.

5. Дубасенюк О.А. Педагогічна інноватика в системі професійної підготовки майбутнього вчителя // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання: Зб. наук. пр. – К.: НПУ, 2006. – Вип. 5. – С. 29-38.

6. Матеріали Міжнародного освітнього форуму "Нові горизонти IКТ в освіті" (Київ, 1 грудня 2006 року). – .com/cd/corporate/education/emea/ukr/334777.htm

7. Гавриш І.В. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. – Луганськ, 2006. – 44 с.

8. Кирмайер Г. Мультимедиа. - М.: Малип, 1994. - 192 с.

9. Сейдаметова З. Мультимедіа-технології у викладанні "Основ прикладної антропології" (на прикладі підготовки інженерів-педагогів) // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. – 2009. – №1. – С.174-183.


10. Lifelong Learning in the Global Knowledge Economy: Challenges for Developing Countries / A World Bank Report; The International Bank for Reconstruction and Development. - Washington: D. C, 2003. - 141 p.

11. Siemieriecki B. Komputery i hipermedia w procesie edukacji dorosłych. Wyd. A. Marszałek.- 2009.

12. Zaremba B. Koncepcja kształcenia informatycznego na studiach pedagogicznych. „Lubelski Rocznik Pedagogiczny” T. XV.- 2010.