Звенигородський в. В

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ В.В. РЕКРЕАЦІЯ Й ТУРИЗМ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції

«ІНОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ. БУКОВИНСЬКЕ ТА СВІТОВЕ СТАРООБРЯДНИЦТВО: ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА, ТУРИЗМ»

Чернівці, 23-24 вересня 2006р. Частина І


ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ В.В. (м. Чернівці)

ТУРИСТСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ У РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

Ключові слова: розвиток туризму, національна економіка, туристський потенціал, регулювання, координація.

Туризм – це велика економічна система. Зв'язок національної економіки зі світовим господарством. Встановлення міжнародних економічних зв'язків.

Жорстка конкуренція на сучасному етапі. Туристичні послуги. Ринковий сегмент туристичних послуг. Пробле­ма глобалізації міжнародного туризму. Підтримка й розвиваток внутрішнього туризму України.


Туризм у сучасному уявленні - це велика економічна система з різноманітними зв'язками між окремими елементами як у межах народного господарства окремої країни, так і в межах зв'язків національної економіки зі світовим господарством у ці­лому [4, с. 244; 9]. Туризм - це динамічне, розвинене, орієнто­ване на споживача явище.

Україна, маючи колосальний туристський потенціал, займає сьогодні скромне місце на цьому міжнародному туристському ринку. На її частку припадає менше 1% світового туристського потоку [7, с. 96].

На міжнародному туристичному ринку на сучасному етапі іс­нує жорстка конкуренція. Великі туристичні підприємства нама­гаються розповсюджувати свій вплив, яскравим прикладом чого є просування свого капіталу на іноземні ринки. Тим самим вони здійснюють позитивний вплив на розвиток туристичної галузі, допомагаючи країнам, що розвиваються, зайняти стійку позицію на міжнародному ринку туристичних послуг.

Туристична галузь характеризується і як фактор встановлення міжнародних економічних зв'язків.

Розвиток надання послуг з туризму на світовому ринку на сучасному етапі йде по лінії збільшення. Особливе значення на­дається середовищу проживання, харчуванню. Основними умо­вами маркетингу обслуговування є: облік місцевих умов, визна­чення політики продажів і обслуговування, вироблення стратегії керування доходами, система постійного поліпшення обслугову­вання, розробка цінової політики. Останнім часом у світі оде­ржав поширення й некомерційний розподіл сучасного туризму - проживання у родичів, друзів, знайомих [3].

В Україні з 1994 року спостерігається скорочення числа готелів і номерного фонду. Намітилася тенденція збитковості готельного господарства в більшості регіонів країни. Помітну роль у скоро­ченні попиту грає постійно зростаюча вартість послуг готельно­го господарства. Останнє сильно відбилося на обсягах і дальності поїздок - різко скоротився потік екскурсантів, припинилися далекі виїзди. Західні фахівці, які вивчали стан готельного господарства в Україні, відзначають недостатню кількість готелів, що відпові­дають світовим стандартам, погано навчений персонал, застарілу інфраструктуру й труднощі із засобами зв'язку [ 1; 2].

Слід зазначити, що більшість потенційних туристів не знай­шли в списку, або визначили низький рівень послуг, запропоно­ваних видів відпочинку на свій смак внаслідок недостатньо пов­ного набору послуг, таких як:

• маршрутно-пізнавальний;

• спортивно-оздоровчий;

• діловий і конгрес-туризм;

• курортно-лікувальний;

• подієвий туризм (фестивальний);

• мисливсько-рибальський;

• екологічний;

• шоп-туризм;

• відпочинок у місті, нічне життя (дискотеки, бари) та ін.

Якщо вони і надаються, то поодиноко. За рамками цього спи­ску залишилися паломництво, відвідування родичів, знайомих, "ностальгічний" та інші [10-13].

Дбайливе ставлення до природи, навколишнього середовища є одним із привабливих елементів туризму й подорожей. Турис­тичні готелі, кемпінги, курорти, які розташовані серед недотор­канної природи й де приділяється належна увага питанням еко­логії, стають усе більш популярними й залучають нових, екологі­чно свідомих і підготовлених туристів.

Розглядаючи розвиток міжнародного туризму в Україні, треба відзначити, що він дійсно є і прогресує.

За старих часів, туризм визначався у формі подорожей з ме­тою пізнання, відкриттів, налагодження контактів з іншими країнами по обміну досвідом господарювання й носив в основ­ному приватний характер.

Розглядаючи міжнародний туризм, стан його на сучасному етапі, варто звернути увагу на те, що в Україні намітилося держа­вне регулювання туристської діяльності. Координацію в сфері діяльності, реалізацію державної політики в галузі збереження й розвитку туризму здійснює Державний комітет України з фізи­чної культури й спорту.

Принцип державного регулювання туристської діяльності по­лягає в тому, що держава, визнаючи туристську діяльність однією з пріоритетних галузей економіки України, сприяє розвитку ту­ристської діяльності.

Найважливішими інструментами державного регулювання діяльності туристських організацій і захисту прав споживачів туристських послуг є ліцензування, стандартизація й сертифіка­ція в туризмі [7; 8].

Стандарт - це нормативний документ, який містить пра­вила, загальні принципи, характеристики, що стосуються турист­ської діяльності й доступний широкому колу споживачів. Стан­дарт як нормативний документ є одним з ефективних інстру­ментів регулювання ринку туристських послуг, що дозволяє впливати як на несумлінних виготовлювачів, так і на продавців і споживачів туристських послуг.

Об'єкт стандартизації - це послуги туристської діяльності. Предмет стандарту - якість послуг, які надаються [7, с. 146].

Розглянуті вище надавані послуги по міжнародному туризму в Україні на сучасному етапі не завжди відповідають визначе­ним стандартам з обслуговування, забезпечення якості послуг при в'їзному туризмі. Причини цього наступні:

- недостатність власного досвіду з нормативно-правового, нау­ково-методичного забезпечення розвитку міжнародного туризму;

- недостатнє фінансування міжнародного туризму;

- недостатня компетентність (освіченість) фахівців з органі­зації туристичної діяльності.

Незважаючи на те, що в'їзний туризм стримують багато факторів: політична й економічна нестабільність, загострення криміногенної обстановки й терористичні акти, формальності країн і додаткові збори, скорочення маршрутів, відсутність необхідної матеріальної бази, антиреклама України на Заході, негативна інформація про суспільний і політичний стан в Україні й багато інших, Україна все ж має потенціал у розвитку міжна­родного туризму.

Цьому можуть сприяти наступні фактори:

1. Освоєння ринків збуту й широких сфер інвестицій капіта­лу, що залучають компанії з-за кордону;

2. Забезпечення вільного переміщення на більшій частині те­риторії країни;

3. Розвиток індустрії туризму.

В освоєнні ринків збуту велике значення мають наступні фак­тори:

1. Підвищення вірогідності інформації про міжнародний ту­ризм, тобто збір інформації, обстеження, дослідження міжнарод­ного туризму, аналітико-діагностична діяльність на основі отри­маної інформації. Проблема статистичної інформації про туризм в Україні ще залишається.

2. Сегментування туристського ринку, тобто надання послуг за смаками, інтересами, звичками, можливостями і т.д. Із загост­ренням конкуренції варто використовувати найменші відтінки споживчого попиту.

Ринковий сегмент повинен відповідати ряду умов:

- за географічним принципом;

- за геодемографічним принципом (потреби міського й сільсь­кого населення);

- за демографічним принципом (полягає в розподілі ринку на групи за віком та статтю споживачів);

- за соціально-економічною ознакою, обліком рівня доходів. Головним постачальником туристів є країни з достатньо високим рівнем життя.

- сегментування за психографічною ознакою (спосіб життя людей).

У світовій практиці цей останній вид сегментування туризму одержав широке поширення. Наука психологія допомагає сього­дні туризму у визначенні і виділенні типів туристів;

- сегментування за поведінковою ознакою (однорідні групи людей, за характером, реакцією, поводженням);

- багатомірне сегментування за декількома змінними (родинний стан, перебування у шлюбі, рівень доходів, село, місто й ін.).

Аналізуючи попит ринку із цього погляду, варто сказати, що сегментація ринку туризму України сьогодні відстає від світових стандартів.

3. Забезпечення вільного переміщення на більшій частині те­риторії країни може сприяти наданню туристських послуг з ме­тою відпочинку й розваг на всій багатій природними краєвидами території України [5; 6].

Висновки:

1.Економічна діяльність, пов'язана з туризмом, традиційно визначається з точки зору попиту, споживання товарів і послуг відвідувачами й здійснених ними туристських витрат. При тако­му підході туризм виступає як "збірна" сфера, охоплюючи види діяльності різних галузей, оскільки відвідувачі вкладають кошти у всі сектори економіки.

2. Розвиток туристичної індустрії, зміни у відносинах влас­ності знайшли відбиток у системі індустрії туризму. Сьогодні на Заході, наприклад, одержала широке поширення система Таймшер. Це спільне володіння або, точніше, довгострокова оренда клубних закладів із правом користування ними протягом певного часу (наприклад, одного тижня, протягом 30-50 і більше років щорічно). Особливість класичної Таймшер полягає в наявності сертифіката власності на певний період відпочинку. У ряді країн Таймшер може бути переданий у спадщину, бути предметом застави й забезпечення кредиту тощо. Система "володіння від­починком" спочатку виникла в Європі, була вдосконалена в Пів­нічній Америці. Сам же ринок Таймшер сформувався пізніше й існує 15-20 років.

Можливості в забезпеченні ринку попиту дуже великі. Сьо­годні Україні потрібно звернути увагу на всілякі засоби роз­міщення туристів: колективні, індивідуальні (у власному замі­ському будинку, оренда в приватної особи, у родичів, знайо­мих), поліпшення готельної бази, поліпшення харчування в сис­темі обслуговування (харчування, як правило, пов'язане з розмі­щенням), розвиток сектора розваг (це не тільки забави й за­доволення, але й світова індустрія з мільярдним оборотом, що росте з року в рік. Сьогодні, крім екскурсій, існують інші пізна­вальні можливості: відвідування магазинів, ігорних закладів та ін.). Більшу популярність у американців, наприклад, мають тема­тичні парки: розважальні програми й атракціони типу Дісней- ленд, аквапарки тощо.

Розвиток мережі постачальників туристичних послуг: транс­портні компанії, засоби розміщення, підприємства харчування варто вивести на більш високий рівень.

Особливий інтерес сьогодні представляє для України пробле­ма глобалізації міжнародного туризму. Це процеси концентра­ції виробництва й концентрації капіталу, що приводить до утво­рення транснаціональних компаній.

У туризмі вихід компанії за національні кордони багато в чо­му визначений своєрідністю туристського продукту. Як уже за­значалося, він являє собою набір послуг і деяких товарів. Товари й послуги, що надаються туристам, є взаємодоповнюючими. їх варто використовувати, щоб досягти необхідного результату. По­стачальник знає, що попит на його продукт означає попит і на інші туристичні послуги. Тому кожний виробник прагне пошири­ти свою діяльність на інші сфери туризму.

По-перше, авіакомпанії і транспортні організації можуть збі­льшити свою частку в туристичних витратах шляхом інтеграції виробництва.

По-друге, продаж ексклюзив-турів, що складаються з декількох елементів, насамперед перевезення й розміщення, приносить ком­панії додаткові вигоди.

По-третє, фірми, що розташовані в країнах-генераторах ту­ристських потоків, одержують переваги завдяки добрим знан­ням туристичного попиту.

Для досягнення позитивних результатів від міжнародного ту­ризму необхідно підтримувати й розвивати внутрішній туризм, для того щоб гроші витрачалися усередині країни, а не за її ме­жами.

Якщо розвиток туризму планується не професійно може тра­питися так, що країна буде вкладати в туризм більше, ніж одер­жувати від нього.

Щоб мати великі успіхи в туристському бізнесі, потрібна професійна, основана на потребах споживача туристських по­слуг організація виробництва й реалізації турпродукту, доско­нале знання міжнародних правових норм і правил, практики туристичного менеджменту й маркетингу, а також кон'юнктури туристичного ринку.




Список використаної літератури:

1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресто­ранний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. — К.: Знання України, 2002.

2. Балабанов И. Г., Балабанов А.И. Экономкка туризма. - М.: Финансы и статистика, 1999.

3. Бовсуновская А.Я. География туризма. - Д., 2002.

4. Голіков А.П. Вступ до економічної та соціальної географії. - К.: Либідь, 1996.

5. Немоляева М.З., Хадорков Л.Ф. Международный туризм: вчера, сегодня, завтра. - М.: Международные отношения, 1985.

6. Панирян Г.А. Международные зкономические отношения: зкономика туризма. - М.: Финансы и статистика, 2000.

7. Пузаков Е.П., Честикова В.А. Международный туристический бизнес. - М.: Экспертное бюро-М. 1997.

8. Економіка зарубіжних країн / Філіпенко А.С., Вергун В.А та ін­ші. - К.: Либідь, 1996.

9. Соціально-економічна географія світу / За ред. С.П. Кузика. — Т.: Підручники та посібники, 1998.

10. www.radа.кіеv.uа


Zvenigorodsky, V.V.,( Yuriy Fedkovych Chernivtsi National Universitythem )


The tourist potential of Ukraine in the development of international tourism


Keywords: tourism, national economy, the tourist potential, the regulation and coordination.

Tourism - this is a great economic system. Communications of the national economy and world economy. The establishment of international economic relations.

Tough competition at present. Travel Services. Market segment of tourism services. Problem of globalization of international tourism. Support and development Tourism of Ukraine.