24 березня 2007 року, напередодні давньоукраїнського Великодня, в Київському будинку вчителя відбулась IV науково-практична конференція «Буття українців»
| Вид материала | Документы |
- Я україни національний фармацевтичний університет науково-практична конференція інформаційний, 35.13kb.
- I всеукраїнська науково-практична конференція "Проблеми та реалії інформаційного суспільства, 87.03kb.
- Іі міжнародна науковО-практична конференція, 57.44kb.
- Про участь у науково-практичній конференції, 27.97kb.
- Vі всеукраїнська науково-практична конференція, 18.58kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни кременчуцький національний університет, 603.07kb.
- 21 жовтня в Чорноморському державному університеті, 12.8kb.
- Iv всеукраїнська науково-практична конференція студентів І молодих вчених «Сучасне, 11.17kb.
- Методична рада з питань географічних назв українська ономастична комісія українська, 72.06kb.
- Програма науково практична конференція офтальмологів Луганської, Донецької, Харківської,, 110.07kb.
24 березня 2007 року, напередодні давньоукраїнського Великодня, в Київському будинку вчителя відбулась IV науково-практична конференція «Буття українців». У ній взяли участь 345 представників українських громад, переважно дослідників українського звичаю в його правових, державотворчих, метафізичних, естетичних, релігійних, спортивних, воїнських, обрядово-побутових аспектах. Заключним документом конференції стала концепція національного оновлення —
РЕФОРМАЦІЯ: 25 ПУНКТІВ
Програмно-засадничі тези з розбудови всесвітньої української духовно-економічної держави-корпорації
В ім’я Бога-Творця Неба і Землі, Вишнього і Святого!
В ім’я гармонійного поступу народів планети! В ім’я еволюції людського роду!
Світ змінюється. Дух перемін витає в повітрі. Людство переживає велику кризу перетворення. Біла раса занепадає, її жінки не народжують дітей навіть для фізичного самовідтворення. Цивілізаційна система, створена європейською людиною, зазнає дедалі більшого руйнування і вже не надається для часткового поліпшення. Настав час, коли старий плід повинен перегнити, щоб з нього виріс чистий і здоровий паросток нового світу. Починається РЕФОРМАЦІЯ — грандіозне і масштабне перетворення всього способу життя, зміна наукової парадигми, суспільно-політична реорганізація, технологічний прорив, тотальне оздоровлення простору для сонячної самореалізації людини. Дороговказом на цьому шляху для нас є:
а) українська духовна традиція, що налічує 7500 років (від початку Трипільської цивілізації), згідно з якою кожна людина є втіленою духовно-божественною сутністю, яка прийшла у фізичний світ для його творчого впорядкування і власного еволюційного розвитку шляхом багаторазового втілення, як правило в середовищі свого етносу;
б) український звичай самоврядування, сучасна наука управління та світовий досвід глобальних транснаціональних корпорацій;
в) українська культура господарювання в поєднанні з передовими виховними, освітніми, оздоровчими, телекомунікаційними, промисловими, сільськогосподарськими, природоохоронними та іншими технологіями.
Народ — це соборна особистість. Він може існувати у формі аморфного етносу або структурованої нації. Нація — це структурований етнос, який має свою духовну, владну, бізнесову і професійну еліту. Нація завжди етнічна, бо лише етнос є творцем і відповідальним господарем національної держави. Натомість «політична нація» — це форма багатоетнічної держави, яка себе не виправдала і відмирає.
В умовах стрімко зростаючої глобалізації, тобто формування єдиного планетарного фінансово-економічного простору, очевидним фактом є руйнування способу життя національних держав. Їхні території, їхній економічний та інформаційний простір дедалі агресивніше опановують транснаціональні корпорації, які, порівняно з державами, володіють раціональнішою організаційною структурою та незрівнянно ефективнішим управлінням. Національні держави втратили конкурентоспроможність. Їхнє руйнування призводить до знищення етнічного розмаїття людства, знищення його природної структури і, як наслідок, знищення людства як такого.
Небезпека посилюється тенденцією перетворення західного суспільства на суспільство-кіборг, у якому людину дедалі більше розглядають і використовують як машину. Проявом такої кіборгізації стали безвідповідальні генетичні втручання, розвиток систем таємного спостереження і тотального контролю, глибинна ідеологічна обробка і маніпуляції суспільною думкою. Окремої уваги заслуговує «чіпізація» населення, тобто вживляння в людське тіло мікрочіпів у ролі електронного паспорта, медичної картки, фінансового ідентифікатора, пристрою глобального позиціювання. За всім цим уже стоїть потужний бізнес, а для психологічного звикання людей до ідеї «чіпізації» здійснюється масована реклама пірсингу — проколювання частин тіла металевими предметами.
У результаті наш світ дедалі більше перетворюється на суцільне сіре асфальтоване поле — ідеальний простір для безперешкодного пересування капіталу та контрольованої кіборгами людської «біомаси». А щоб «людський фактор» не заважав робити гроші, здійснюється системна дебілізація масової свідомості зі зведенням її до рівня тваринних інстинктів та бінарного («нуль» або «одиниця») мислення, бо воно зрозуміле кіборгам і легко ними контролюється.
Протистояти роботизованому сатанізму й успішно конкурувати з глобальними безнаціональними корпораціями можуть тільки глобальні національні держави-корпорації. Їхня перевага ґрунтується на вдалому поєднанні можливостей національної держави та можливостей корпорації. Активами держави є територія, природні ресурси, легітимна армія, міжнародні договори, єдина мова, багатовікова історія, етнічна культура та самосвідомість, расова солідарність, власна монетарна система. Активами глобальної корпорації є раціональна й ефективна модель управління, ретельний облік, надійний захист власності, розвинені правові процедури, відповідальність керівництва, плекання корпоративної культури, персональна зацікавленість акціонерів в успішному функціонуванні корпорації як колективного організму, винагорода за кінцевими результатами.
Всесвітня національна держава-корпорація — це чергова еволюційна форма самоорганізації етнічних спільнот, реалізація їхнього природного права мати власний дім і бути в ньому повноправним господарем. У світі третього тисячоліття домінуватиме та нація, яка перша самоорганізується у всесвітню національну державу-корпорацію. До 2012 року Україна має здійснити перехід до національної держави у формі глобальної корпорації — і тоді їй не буде рівних за конкурентоспроможністю. Ця новітня держава, сформована на українській землі, буде органічним продовженням державотворчої лінії аріїв-оріїв, кіммерійців, скіфів, сарматів, антів, русів та козаків. Вона стане добрим прикладом для інших народів планети у формуванні ними їхніх власних етнічних держав.
Означену вище передову форму постіндустріальної держави ми називаємо Третім Гетьманатом (після Першого гетьманату Богдана Хмельницького та Другого гетьманату Павла Скоропадського). Він нам потрібен: для захисту волі й прав українського народу, його незалежності й безпеки, спільного добробуту, стійкого розвитку, внутрішньої згуртованості та культурної різноманітності; для надання якнайбільшої рівності шансів його громадянам; для тривалого збереження природних основ життя та мирного і справедливого міжнародного порядку.
З ЦІЄЮ ШЛЯХЕТНОЮ МЕТОЮ:
- Українці всього світу об’єднуються у всесвітню національну державу-корпорацію, центром базування якої є земля України, з філіями на всіх континентах в місцях компактного проживання українських громад. Мета держави, її правові основи та механізми контролю чітко прописуються в головному статутному документі — Конституції Третього Гетьманату, розробленій на основі українського звичаєвого права і перевірених світовим досвідом принципів державного та корпоративного управління.
- Усі громадяни держави-корпорації є її співвласниками, тому не платять податки з заробітної плати. Кожен громадянин автоматично є власником персональної (іменної, без права передачі) політичної державної акції, за якою гарантовано отримує на персональний рахунок свою частку державного прибутку, має право обирати і бути обраним в органи державного управління, володіти вогнепальною зброєю, служити в системі народної самооборони, користуватися іншими громадянськими свободами й правами. Громадянин може придбати пакет економічних державних акцій, які дають йому право на отримання додаткової частки державного прибутку.
- Громадянські права надаються особам українського етносу незалежно від місця їхнього проживання, сповідуваної ними релігії чи мови побутового спілкування. Людина автоматично ідентифікується як українець: а) якщо в неї батько і мати є етнічними українцями (незалежно від місця народження цієї людини); б) якщо вона народилася в Україні і хоча б один з її батьків є етнічним українцем. Людина не може вважатися українцем, якщо вона цього не бажає (насильна українізація неприпустима) або ідентифікує себе з іншим етносом. Громадянські права можуть бути надані представникам інших етносів лише за значні заслуги в розбудові Третього Гетьманату після проходження визначеної законом натуралізації за обов’язковою згодою української громади за місцем проживання.
- Право голосу мають громадяни України, що проживають як на території України, так і за її межами (один громадянин — один голос). Усі державні та муніципальні посади можуть займатися лише громадянами. Усі громадяни мають рівні права і рівні обов’язки. Вони в обов’язковому порядку повинні брати участь у виборах до органів влади і захищати Україну в просторі своєї компетентності. Усі громадяни повинні знати засади українського способу життя і володіти державною мовою на рівні, необхідному для розуміння законів України.
- Держава відповідає за якість життя її громадян та їх кількісне зростання. Критерієм ефективності держави може бути Національний індекс людського розвитку, який містить у собі Індекс людського розвитку ООН (тривалість життя, рівень освіти, реальні доходи на душу населення) та індекс народжуваності. Національний індекс людського розвитку щоквартально розраховується незалежними центрами і оприлюднюється.
- Негромадяни, що постійно живуть в Україні, мають статус підданих Третього Гетьманату, який не передбачає їхньої участі в політичній діяльності, системі самооборони, державних програмах відтворення генофонду нації, безперервної освіти тощо. Піддані повинні володіти державною мовою на рівні, необхідному для розуміння законів України; вони користуються свободою задоволення власних етнокультурних потреб. Усі інші негромадяни, що живуть в Україні, користуються статусом гостей і підпорядковуються законам про іноземців.
- Держава заохочує повернення українців на Батьківщину, здійснює визволення українців з іноземного рабства і дбає про реалізацію людських, політичних та економічних прав українців у країнах їхнього поселення. Усі неукраїнці, що вселилися в Україну після 1991 року з порушенням українського законодавства, мають бути вислані за межі країни в установленому законом порядку.
- Розумова або фізична праця — найвищий обов’язок кожного громадянина України. Держава сприяє реалізації здібностей і талантів її громадян, оскільки продуктивною може бути лише праця, що виконується із зацікавленням та любов’ю. Діяльність кожного громадянина не повинна суперечити інтересам цілого і повинна бути спрямована на благо нинішнього й майбутніх поколінь, передусім щодо збереження й поліпшення довкілля.
- Економічне переозброєння на передовій науково-технологічній і управлінській базі, досягнення інформаційної, енергетичної і ресурсної самодостатності України. Соціально й екологічно орієнтована економіка з першочерговим вирішенням проблем житла, енергії, води, харчування і транспорту.
- Критично важливі підприємства підлягають націоналізації в законному порядку (з виплатою справедливої компенсації попереднім власникам) або управляються державою через контрольний пакет акцій. Потужні державні підприємства з ефективним управлінням потрібні для концентрації ресурсів на проривних напрямках розвитку і успішної конкуренції української держави-корпорації на глобальних ринках. Ефективність управління залежить не стільки від форми власності, скільки від якості та мотивації управлінського персоналу. Ключову роль відіграватиме державна система підготовки і перепідготовки керівних кадрів, залучення українських управлінців з інших країн, перекваліфікація військових, сприяння талановитій молоді.
- Сприятливий і стабільний правовий простір для розвитку малого та середнього бізнесу з максимально простими і зрозумілими процедурами реєстрації та оподаткування — для забезпечення величезної кількості українського населення достойною, корисною і цікавою роботою. Надійний правовий захист всіх видів власності.
- Родючі ґрунти — це загальнонародна власність, стратегічний ресурс, тому землі сільськогосподарського призначення не підлягають ринковому розпродажу. Вони надаються в безстрокову оренду громадянам держави за умови постійного підвищення їхньої якості. Відновлення родючості українських чорноземів за допомогою сучасних біотехнологій, створення загальнодержавної системи утилізації відходів, очищення земель, вод і повітря. Націоналізація незаконно приватизованих земель.
- Розвантаження великих міст шляхом розвитку малих міст і сіл, оскільки лише вони забезпечують повноцінне фізичне та культурне відтворення нації. Відродження українського селянства. Створення однакових соціальних, побутових та культурних умов для всіх громадян незалежно від місця проживання — в мегаполісі, містечку чи селі. Якісні дороги, доступний особистий і громадський транспорт, дешевий інтернет, недорогі сучасні котеджі в сільській місцевості та приміській зоні під безвідсоткові державні кредити. Формування соціополісів — спеціалізованих поселень, точок росту нової цивілізації. Територіальні громади володіють високим рівнем самоврядування, який зростає пропорційно досягнутій якості життя у просторі їхньої відповідальності.
- Забезпечення всіх українських дітей вихованням, спрямованим на виявлення й реалізацію їхніх природних здібностей і талантів. Школа закладає фундамент патріотизму. Вища освіта доступна для всіх охочих навчатися впродовж усього життя. Розвинена система профорієнтації та перекваліфікації допоможе кожній людині знайти собі роботу до душі. Дорогу — здібнішим. Плекання найкультурніших, найкрасивіших, найсильніших і найрозумніших людей — планетарна місія української всесвітньої держави-корпорації, адже здатність до творчого вирішення проблем — це найголовніша людська цінність в епоху всезагальної кризи.
- Профілактика захворювань — основне завдання медицини. Формування здорового способу життя, самовдосконалення і самозцілення, масова фізкультура і спорт, курорти, санаторії, внутрішній туризм. Якісне харчування, державна гарантія виробництва натуральної продукції, жорстке дотримання стандартів якості. Протягом одного покоління українці стануть найздоровішою нацією світу.
- Демографічна політика збільшення народжуваності серед громадян країни, охорона дитинства, материнства та батьківства, зміцнення сім’ї, плекання генофонду. Система здорового молодіжного дозвілля, сприятлива для створення гармонійних подружніх пар. Молоді подружжя отримують безвідсотковий державний кредит для придбання й облаштування житла, який погашатиметься на 25% після народження кожної дитини (народження четвертої дитини означає повне погашення кредиту).
- Гарантована охорона старості та гідні державні пенсії. Державна політика возз’єднання родин, щоб діди і бабусі мали можливість жити поряд з онуками, виховувати їх, передавати їм свій досвід і родову пам’ять. Звільнення часу батьків для власної самореалізації.
- Народне військо — життєва школа для української молоді та кузня для формування професійної воїнської верстви. Створення на її основі підрозділів швидкого реагування і системи територіальних формувань народної самооборони (новітнього козацтва), відродження національної культури вогнепальної зброї, розвиток бойових мистецтв та військово-спортивних товариств, плекання у громадян вольових та лідерських якостей.
- Політична самодостатність України та статус нейтральної держави, захищеної власним ракетним щитом. Наша держава вступає лише в ті економічні та військові союзи, що створені за її ініціативи та безпосередньої участі. Україна має стати бастіоном традиційної білої Європи, авторитетним лідером і захисником слов’янських народів. Держава заохочує вивчення українцями іноземних, передусім слов’янських мов та культур.
- Законодавчі заходи проти політичної неправди та її поширення через засоби масової інформації. Видавці, редактори та продюсери всіх ЗМІ повинні бути громадянами України. Неукраїнські ЗМІ можуть продукуватися лише з дозволу держави, вони не можуть видаватися українською мовою. Іноземці, що проживають на території України, не мають права фінансування ЗМІ, за порушення цієї умови ЗМІ закриваються. За чітко визначеними, науково обґрунтованими критеріями буде видано обмежувальні закони стосовно тих напрямків у літературі та мистецтві, що чинять шкідливий вплив на громадське життя. Очищення національного інформаційного простору від бруду, агресивності та розпусти. Інформаційний простір матиме культурний, науковий, освітній, професійний, практичний характер. Збільшення різноманітності іноземних джерел, при якому загальна їхня частка не перевищуватиме 20%. Національний за змістом і походженням інформаційний продукт складатиме 80%.
- Забезпечення свободи всіх віросповідань, якщо їхні прихильники не загрожують цілісності держави і не ображають національних почуттів українського народу. Держава Третього Гетьманату стоїть на ґрунті сонячної української народної традиції, не пов’язуючи себе з якимось окремим віросповіданням. Діяльність релігійних організацій з центрами управління в інших країнах на території України не допускається.
- Справедлива та відповідальна народна держава. Відповідальність може бути тільки персональна: там, де відповідає більше, ніж один, не відповідає ніхто. Тому державне управління здійснюється під загальним керівництвом людини, яка несе персональну відповідальність за результати своєї діяльності — Гетьманом, якого обирають всенародно. За результати своєї діяльності Гетьман відповідає власним майном і власною свободою. Цілковита відповідальність Гетьмана забезпечується тим, що він керує роботою виконавчих і судових структур (за винятком конституційного суду), володіє правом вето на рішення Парламенту, є верховним головнокомандувачем. Конституція містить чітко прописаний механізм відкликання Гетьмана. Гетьман обирається терміном на 5 років. У день голосування громадяни заповнюють виборчий бюлетень і лист оцінки Гетьмана за 5-бальною шкалою: 5 балів — Гетьман має право на переобрання; 4 — не має права на переобрання; 3 — за незадовільне правління має відповісти власним майном; 2 — те ж саме плюс втрата свободи на визначений термін; 1 — те ж саме плюс довічне ув’язнення. Перемагає та оцінка, яка набрала найбільше голосів. При оцінці нижче 4 балів судові органи здійснюють фахове розслідування і виносять виправдальний чи засуджуючий вирок. Подібний принцип застосовується для всіх виборних посад державного й місцевого рівнів.
- Вища Наглядова Рада (Парламент) має статус, подібний до наглядової ради глобальних корпорацій, обирається за мажоритарною системою з людей високоосвічених, авторитетних, кваліфікованих і високоморальних, які закінчили спеціальний навчальний заклад і склали іспити. Вона представляє інтереси територіальних громад, конкретизує мету держави, разом з Гетьманом розробляє та ухвалює стратегію досягнення цієї мети, затверджує річний бюджет, контролює Гетьмана в його виконанні державної стратегії, не втручаючись у поточну діяльність держави. У разі порушення Гетьманом Конституції Вища Наглядова Рада ініціює процедуру його відкликання та переобрання; аналогічно Гетьман може ініціювати процедуру розпуску та переобрання Вищої Наглядової Ради.
- Вищий нагляд за виконанням положень Конституції, контроль за обранням та діяльністю Гетьмана і Вищої Наглядової Ради, дозвіл на відкликання Гетьмана або розпуск Вищої Наглядової Ради здійснюється незалежним контрольним органом — Конституційно-Ревізійною Палатою, голова якої обирається всенародно, тому підзвітний тільки українському народові. За якісне виконання функції конституційного контролю та системного моніторингу динаміки Третього Гетьманату він також відповідає власним майном і власною свободою.
- Головним чинником контролю над усіма трьома означеними вище гілками влади є: проста, цілісна й зрозуміла Конституція держави-корпорації, наявність незалежних громадських дослідницьких центрів, постійний відкритий моніторинг, свобода слова, добре поінформоване, духовно сконсолідоване та озброєне громадянське суспільство — всесвітня мережа українських громад, очолюваних яскравими відповідальними лідерами.
Кінцева мета політики Третього Гетьманату — національний і расовий прогрес. Головним критерієм її успішності буде не кількість нових виробництв, не довжина автобанів і не розмір ВВП. У центрі оцінки ефективності економіки, технологій і всього суспільного устрою буде наша молодь, наші діти й онуки. Лише тоді, коли буде створено сприятливі умови для їхнього фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, можна бути впевненими в правильності державного курсу.
Хай Буде!
Підготовчим етапом до практичного здійснення запропонованих перетворень має бути негайне виправлення ключових деформацій нинішнього державного устрою і стабілізація внутрішньо політичної ситуації в Україні шляхом реалізації проекту
РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ
1. Внести до Конституції України положення про мету держави
Осмислена діяльність передбачає наявність чіткої мети, тому саме з неї починається статут будь-якої організації — це очевидний, загальновизнаний факт. Головним статутним документом держави Україна є Конституція, проте в ній з якогось дива нічого не сказано про мету державної влади. Тобто взагалі не зрозуміло, навіщо вона (влада) потрібна народові. А оскільки немає мети, то неможливо оцінити, ефективна ця влада чи ні.
Мета організації — це стан, якого вона прагне досягти. Щоб мета слугувала надійним орієнтиром, вона має бути чітко визначена через кількісні показники. Державну мету можна сформулювати так: Щоб українці були багаті, культурні й здорові, і щоб їх було багато. Для кількісної оцінки якості життя у міжнародній практиці використовується Індекс людського розвитку (Індекс якості життя), який розраховується за методикою Програми розвитку ООН на основі індексів реальних доходів на душу населення, досягнутого рівня освіти і тривалості життя.
Тому 3-ю статтю Конституції України треба доповнити таким реченням: «Метою державної влади є кількісне зростання корінного населення України та неухильне підвищення якості його життя, що визначається Індексом людського розвитку Програми розвитку ООН».
2. Скасувати антиконституційний переворот
Наявність повноважного керівника — це основа успішної організації. В Україні таким керівником є Президент, адже згідно з Конституцією від 28.06.1996 він є главою держави і володіє найбільшими владними повноваженнями.
Зміни, внесені в Конституцію Верховною Радою 08.12.2004, суттєво зменшують повноваження Президента, через що Україна вже не має повноважного, а отже — відповідального керівника. Натомість значні повноваження перейшли до Верховної Ради, тож тепер уже немає з кого персонально запитати про стан справ у державі.
Ще гірше те, що згадані зміни руйнують конституційне поле України. Вони змінюють конституційний лад з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську республіку, а таке рішення можна приймати лише на всенародному референдумі — згідно зі 5-ю статтею Конституції: «Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами». Потрібно скасувати антиконституційний закон України № 2222-IV «Про внесення змін до Конституції» від 8.12.2004, зберегти законну президентсько-парламентську республіку з повноважним і відповідальним главою держави.
3. Внести до Конституції положення про персональну відповідальність Президента
Щоб повноважний керівник був зацікавлений працювати на досягнення мети, потрібна наявність дійових стимулів. Особиста зацікавленість і персональна відповідальність Президента за досягнення конституційної мети є фундаментом демократичного устрою. Тому статтю 102 Конституції України треба доповнити таким реченням: «Президент несе персональну відповідальність за досягнення мети державної влади (стаття 3) на час завершення свого президентського строку. За невиконання зазначеної мети Президент відповідає власним майном і власною свободою згідно з рішенням Верховного Суду, яке має бути прийнято протягом 6 місяців з дня закінчення його президентських повноважень після відкритого судового розгляду з прямою відео- та радіотрансляцією в національному ефірі». Президент може бути виправданий Верховним Судом, якщо буде встановлено, що керована ним державна влада не досягла своєї мети через непереборні обставини.
Що ж до матеріальної зацікавленості Президента в ефективній діяльності, то його винагорода має складатися з фіксованої та змінної частин, яка повинна прямо залежати від кінцевих результатів діяльності керованої Президентом влади, тобто від досягнення державою її конституційної мети. Ця норма має бути чітко прописана у відповідному законі України і стосуватися всієї владної вертикалі.
4. Створити незалежний контролюючий орган
Обов’язковою умовою демократичного устрою є прозорість і підконтрольність влади. Народ повинен знати, що реально відбувається і як керована Президентом влада щоквартально та щорічно наближається до своєї конституційної мети — зростання кількості корінного населення та якості його життя. Для забезпечення функції контролю в демократичних організаціях створюється незалежний орган — ревізійна комісія, яка повинна забезпечити здійснення належного контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства. Незалежність, а отже ефективність цього контролюючого органу забезпечується тим, що він обирається загальними зборами товариства і тому підзвітний лише цим зборам — це усталена й загально визнана практика.
В Україні функцію ревізійної комісії найбільше виконує Рахункова палата. Згідно з законом України, вона «здійснює контроль на засадах законності, плановості, об’єктивності, незалежності та гласності». Проблема в тому, що за Конституцією (стаття 85, п. 16) «призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати» здійснює Верховна Рада. Отже, члени Рахункової палати прямо залежні від ВР і тому аж ніяк не можуть здійснювати задекларований «контроль на засадах незалежності», тобто діяти в інтересах всього народу, а не одного з державних органів.
Щоб контроль народу за державними органами перетворився з порожніх декларацій на об’єктивну реальність, треба зробити просту річ: доповнити повноваження Рахункової палати функцією конституційного контролю, створивши на її основі Конституційно-Ревізійну палату, голову якої обирати на загальнонаціональних виборах — так само, як ми обираємо Президента. Тоді він буде справді незалежним, оскільки відповідатиме лише перед народом, що його обрав. При цьому голова Конституційно-Ревізійної палати повинен, подібно до Президента, нести персональну відповідальність за керований ним контролюючий орган.
5. Провести референдум на підтримку Раціоналізації держави
Потрібно провести всенародний референдум за народною ініціативою згідно з 72-ю статтею Конституції за збереження законної президентсько-парламентської республіки відповідно до Конституції 1996 року та у внесенні в неї трьох зазначених вище положень про: 1) мету державної влади; 2) персональну відповідальність Президента за досягнення мети; 3) всенародне обрання голови Рахункової палати.
Ідея референдуму щодо раціоналізації держави була запропонована Політологічною секцією IV Всесвітнього Форуму українців, засідання якої відбулося у Києві 19 серпня 2006 р. Наступного дня це рішення затвердили загальні збори Форуму. Раціоналізація держави — це воля світового українства.
Резолюція №1 Політологічної секції IV Всесвітнього форуму українців
Київ, 19 серпня 2006 р.
Підтримати проект раціоналізації держави, що передбачає внесення до Конституції України положень про:
1) мету державної влади — збільшення кількості корінного населення України та зростання якості його життя, що визначається Індексом людського розвитку ООН;
2) матеріальне заохочення повноважного і відповідального Президента держави та його персональну відповідальність за досягнення цієї мети згідно з окремою юридичною угодою між Народом України і Президентом України;
3) всенародне обрання голови Конституційно-Ревізійної палати та його персональну відповідальність за роботу цього головного незалежного контролюючого органу держави;
4) скасування антиконституційного закону України № 2222-IV «Про внесення змін до Конституції» від 8.12.2004, що змінив суспільно-політичний устрій держави без всенародного референдуму всупереч статті 5 Конституції України.
Пропозиції надсилайте на адресу sensar@i.com.ua з поміткою «Реформація: 25 пунктів»