Зовнішнє незалежне оцінювання є однією з форм відбору громадян для вступу до внз в Україні

Вид материала

Документы

Содержание Йоганн Пінзель із теми «Українські землі в другій половині XVIII cm.». 13. Вміння визначати

Подобный материал:

• Методичні рекомендації для учителів біології щодо підготовки учнів до зовнішнього незалежного, 349.74kb.
• Програма фахових випробувань з іноземних мов, 122.34kb.
• Незабаром почнеться зовнішнє незалежне оцінювання, а відтак І вступна кампанія 2011, 74.03kb.
• Методичні рекомендації для психологів та педагогів з проблеми «Зовнішнє незалежне оцінювання:, 357.84kb.
• Методичні рекомендації для психологів та педагогів з проблеми «Зовнішнє незалежне оцінювання:, 356.53kb.
• Доронюк Ігор Васильович – директор гімназії, 1364.26kb.
• Інформація щодо вступу до Української академії банківської справи Національного банку, 56.39kb.
• Зовнішнє оцінювання з історії, 133.73kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з математики Мета зовнішнього незалежного, 149kb.
• А. В. Ломоносов Херсонська філія Національного університету кораблебудування, м. Херсон, 29.62kb.

Зовнішнє незалежне оцінювання є однією з форм відбору громадян для вступу до ВНЗ в Україні. Мета зовнішнього незалежного оцінювання — забезпечення реалізації конституційних прав громадян на рівний доступ до освіти, здійснення контролю за дотриманням Державного стандарту базової і повної середньої освіти й аналізу стану системи освіти, прогнозування її розвитку.

На сьогодні перевірка навчальних досягнень учнів за допомогою закритих видів тестових завдань ще не набула в Україні високого рівня як щодо підготовки якісних тестових завдань і самого тесту, так і щодо підготовки учнів до роботи із тестами. Отже, актуальною проблемою сьогодення є розробка методики підготовки школярів до складання зовнішнього незалежного оцінювання взагалі, й з історії зокрема.

Сьогоднішній процес реформування освіти вимагає детального вивчення особливостей функціонування тестової системи перевірки навчальних досягнень учнів. З-поміж останніх досліджень цієї проблеми (2008 — 2009 рр.) слід визначити роботу А. Приходько, що розкриває як основний критерій оцінювання тестів навчальні компетентності; С.Терна, який наголошує на необхідності визначення нової методики підготовки учнів до складання ЗНО та надає відповідні рекомендації; він же визначає основні проблеми ЗНО в Україні та напрями їх розв'язання. Проте жоден із дослідників не приділив уваги безпосередньо процедурі підготовки учнів до ЗНО — шляхом вивчення особливостей як навчального матеріалу, гак і видового різноманіття тестів.

Зважаючи на це, метою даного дослідження с розробка методики підготовки школярів до складання зовнішнього незалежного оцінювання з історії України. Задля вирішення поставленої мети ми повинні визначити особливості:

• нормативних документів, що регулюють ЗНО;
  
• повторення навчального матеріалу з історії України;
  
• тестових завдань та їх розв'язання.
  

Вимоги до зовнішнього незалежного оцінювання з історії України визначають такі нормативні документи.

1. Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.
   
2. Технічні характеристики тесту з історії України для зовнішнього незалежного оцінювання.
   
3. Література для самопідготовки до тестування.
   

Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України укладена на основі чинної програми з історії України для 11 -річної школи. Саме вона чітко визначає:

а) теми, винесені для перевірки;

б) перелік номенклатурних одиниць, які потрібно знати (факти, дати, персонали, поняття і терміни);

в) предметні уміння, які необхідно проявити, відповідаючи на поставлені у завданні запитання (встановлювати хронологічну послідовність, співвідносити історичні події, позначати на картосхемі, називати імена, визначати, характеризувати, описувати, порівнювати тощо).

Власне, програмою визначається і мета зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, яка полягає в оцінюванні знань та вмінь учасників ЗНО:

• про основні політичні, соціально-економічні, культурні події та видатних історичних діячів;
  
• встановлювати причинно-наслідкові зв'язки подій і явищ;
  
• працювати з різними джерелами інформації; визначати хронологічні межі соціально-економічних та політичних подій, їх зміст та послідовність;
  
• позначати на картосхемі місця історичних подій;
  
• визначати найважливіші зміни, що відбувалися й відбуваються в житті людства;
  
• аналізувати історичні джерела, класифікувати їх;
  
• пояснювати і застосовувати поняття й терміни.
  

Технічні характеристики тесту з історії України для зовнішнього незалежного оцінювання визначають:

• кількість завдань;
  
• час, який виділяється на виконання завдань;
  
• орієнтовний розподіл завдань тесту за періодами (у %);
  
• орієнтовний розподіл завдань тесту за змістовими лініями (у %);
  
• наявність субтесту (як правило, історія України XX — початку XXI ст.) та його параметри (кількість завдань та хронологічні рамки);
  
• форми тестових завдань;
  
• рекомендовані джерела.
  

Найбільш цінний матеріал технічних характеристик — види тестових завдань, розуміння яких сприяє більш якісній підготовці до складання тесту з історії України.

Основну інформацію щодо підготовки до зовнішнього оцінювання з усіх предметів тестування розміщено в інформаційному збірнику «Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів. 2008 р.». Для підготовки до тестування з конкретних предметів варто використовувати посібники та підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

На основі вищезгаданих нормативних документів можна розробити інструкцію щодо повторення навчального матеріалу.

1. Підготуйте необхідну для повторення літературу. До неї, в першу чергу, належать підручники, затверджені Міністерством освіти і науки України, посібники (зокрема, історичні атласи). Найкращий варіант — спеціально підготовлені навчальні посібники під програму ЗНО з історії України.

Наприклад:

І.Кульчицький С, Мицик Ю., Власов В. Історія України: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів. ~ К.: Літера ЛІД, 2008. -- 528 с.

2.Історія України. Навчальний посібник / Бойко О. Д — К.: Академвидав, 2006. — 686 с.

2. Поділіть навчальний матеріал на блоки згідно з Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України. Так, 2009 року автори програми виділили 31 тему (розділи програми). Окрім того, необхідно виділити час на загальне повторення навчального матеріалу. Під час повторення навчального матеріалу на один навчальний блок виділяється приблизно однаковий проміжок часу (наприклад, тиждень).

3. Роботу з кожним навчальним блоком розпочинайте із вивчення змісту розділу програми, що дозволить скласти загальне враження про навчальний матеріал. Слід пам'ятати, що всі компоненти розділу логічно взаємопроникні.
   
4. Ознайомлення з переліком фактів теми вимагає чіткого визначення змісту факту часу та місця події. Для кращого усвідомлення факту складіть план його розгляду.
   

Наприклад: зміст факту «Кочовики за раннього залізного віку» розділу «Стародавня історія України» має включати:

• назва народу;
  
• час перебування в степах України;
  
• місце розселення;
  
• суспільно-політичний лад;
  
• господарство;
  
• культура;
  
• ключові події.
  

5. Перелік дат програми, які необхідно знати напам'ять, не обмежуються графою «дати». Опосередковано дати необхідно визначати за допомогою інших граф. Це підтверджується вимогою встановлювати хронологічну послідовність основних явищ, процесів, подій періоду співвідносити явища, процеси, події з відповідною епохою.

Наприклад: зміст факту «Поява і розселення людей на території України» включає хронологічні знання про етапи залюднення України.

Для кращого запам'ятовування дат варто скласти хронологічну таблицю до кожного розділу програми. Можна скласти наскрізну таблицю в окремому зошиті чи комп'ютерному файлі.

6. Перелік історичних персоналій може бути доповнений іменами, що згадані в контексті інших граф розділу програми. Знання про персонали слід досліджувати за планом.

Приклад характеристики історичної особи:

1. походження історичного діяча;
   
2. час і місце діяльності;
   
3. симпатії, власні оригінальні погляди;
   
4. основні віхи життєвого шляху;
   
5. основні напрями (галузі діяльності) та досягнення діяльності історичного діяча;
   
6. значення діяльності історичного діяча очима його сучасників та істориків (політологів).
   

Варто зазначити, що не всі історичні персонали будуть перевірятися детально. Стосовно деяких із них достатньо знати час і місце діяльності, галузь діяльності та основні досягнення.

Наприклад: Йоганн Пінзель із теми «Українські землі в другій половині XVIII cm.».

7. Ознайомлення з переліком понять і термінів теми вимагає розуміння цих понять і термінів та вміння знаходити їх правильне визначення. Крім зазначених у графі «поняття й терміни», необхідно перевірити розуміння змісту понять з інших складових навчальної програми.

Наприклад: графа фактів розділу «Стародавня історія України» містить поняття «венеди», «анти», «склавини», які можуть перевірятися під час ЗНО з історії України.

8. Вміння встановлювати хронологічну послідовність основних явищ, процесів, подій періоду співвідносити явища, процеси, події з відповідною епохою ґрунтуються на знанні хронології періоду

9. Вміння синхронізувати історичні події означає оволодіння поняттям «синхронні події» та використання його за допомогою історичних фактів, подій та явищ. Синхронні (одночасні) події — не такі події, які відбулись в один період часу в різних країнах (регіонах), або такі події, що відбувались в одній країні одночасно, але стосуються окремих сторін суспільного життя (політика, культура). Головне у визначенні синхронності подій — знання дат.

10. Підготовка до закріплення картографічних умінь вимагає наявності історичної карти. Кожне завдання для локалізації історичних фактів у просторі передбачає ретельне вивчення історичної карти і закріплення на контурній карті і адже тестова перевірка базується переважно на контурних картах).
    
11. Вміння називати визначних діячів періоду збігається зі знанням персоналій.
    
12. Вміння називати визначні пам'ятки культури періоду вимагає ретельного дослідження теми історії культури визначеного періоду. Для кращого запам'ятовування переліку пам'яток необхідно скласти наскрізну таблицю з історії культури за галузями.
    

Період історії України	Освіта	Наука	Література	Живопис (графіка)	Скульптура	Архітектура	Музика	Театр	Кіно

13. Вміння визначати базується на знаннях про складові певного історичного об'єкта: причини, передумови, умови, сутність, риси, особливості, наслідки, значення. Зміст підготовки даного сегмента програми полягає у виконанні поставлених завдань та фіксації результатів роботи у записах.

Для якісної підготовки потрібно розуміти зміст таких історичних категорій.

• Історичні причини — події, які спричинили історичний факт чи явище. Існують причини, що роблять історичну подію можливою і необхідною.
  
• Історичні передумови — необхідні обставини, які уможливлюють здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяють чомусь.
  
• Історичний привід — підстава (справжня або вигадана) яких-небудь дій, вчинків.
  
• Історичні умови — обставини, особливості реальної дійсності, за яких відбувається або здійснюється що-небудь.
  
• Сутність — найголовніше, основне, істотне в кому-, чому-небудь; суть, сенс, зміст.
  
• Риси — особливості, ознаки, властивості кого- або чого-небудь.
  
• Історичні особливості — ті риси, які вирізняють історичний факт чи явище з ряду подібних (характерні риси).
  
• Історичні наслідки — історичні факти, що безпосередньо спричинені даним історичним фактом.
  
• Історичне значення — громадська, політична, історична іт. ін. вага, роль кого- або чого-небудь; важливість.
  

14. Вміння характеризувати означає робити опис, визначення істотних, характерних особливостей, ознак кого- або чого-небудь. Під час повторення історичного матеріалу результати опрацювання даного сегмента варто записати до зошита.

Наприклад: вимога характеризувати державотворчі процеси, соціально-економічні реформи в Україні та її інтеграцію у світове співтовариство розділу «Україна в умовах незалежності» означає:

• визначення переліку державотворчих процесів та їх особливостей;
  
• підбір переліку основних соціально-економічних реформ в Україні та визначення їх особливостей;
  
• визначення напрямів, етапів, складових інтеграції України у світове співтовариство.
  

15. Вміння описувати означає в письмовій формі систематизовано викладати особливості, ознаки, склад і т. ін. кого- або чого-небудь. Опис визначних пам'яток культури певного періоду передбачає перелік пам'яток, складання плану опису пам'яток, власне опис. На жаль, відсутність чіткого переліку пам'яток у програмі вносить у процес тестування елемент суб'єктивізму (які пам'ятки вважати визначними?).

Наприклад: вимога описати перебіг боротьби за незалежність Карпатської України розділу «Західноукраїнські землі (1921—1938 pp.)» означає визначення етапів пронесу та опис їх змісту; вимога описати здобутки України на шляху інтеграції у європейський, світовий гуманітарний та освітній простір розділу «Україна в умовах незалежності» означає визначення переліку ключових здобутків України.

16. Вміння порівнювати означає, що у процесі вимірювання, розгляду, дослідження і т. ін. яких-небудь однорідних предметів, явищ тощо учень виявляє в них однакові риси або відмінності, переваги або недоліки і т. ін. Складові порівняння двох об'єктів можуть бути такими:

• спільне;
  

• особливе першого об'єкта;
  
• особливе другого об'єкта.
  

В тесті може стояти завдання з виявлення спільних рис об'єктів, що порівнюються, або рис, які не є спільними (як варіант: притаманні першому чи другому об'єкту).

Наприклад: вимога порівнювати економічні процеси Наддніпрянщини та Західної України розділу «Західноукраїнські землі на початку XX cm.» означає визначення особливостей економіки двох регіонів, виділення спільних тенденцій, тенденцій, що притаманні економіці Наддніпрянщини, тенденцій, що притаманні Західній Україні.

17. Вміння аналізувати та оцінювати складається з двох частин.

Аналіз — метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини. В історії аналіз події чи явища передбачає виділення позитивних та негативних наслідків цієї події чи явища.

Оцінювання — визначення якості, цінності кого-або чого-небудь; складання уявлення, визначення суті, характеру, значення, ролі чогось; розуміння, визнавання позитивних якостей, цінності і т. ін. кого-або чого-небудь. В системі тестів з історії вміння оцінювати зводиться до визначення позитивних та негативних складових або наслідків історичної події чи явища.

Наприклад: вимога аналізувати та оцінювати суперечливі явища в Україні в умовах Першої світової війни розділу «Україна в Першій світовій війні» означає визначення явищ, які відбулися в Україні у часи Першої світової війни, і градацію їх на позитивні та негативні. У тесті може стояти завдання з виявлення позитивних явищ світової війни для України або негативних.