Міністерство освіти І науки України Програм а курсу
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської, 39kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
- Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 401.18kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 421.83kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 335.34kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 283.15kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання 2013 року Пояснювальна записка, 145.13kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання 2012 року Пояснювальна записка, 682.46kb.
Міністерство освіти і науки України
П р о г р а м а
курсу
« Вступ до історії»
(5 клас)
Київ - 2004 рік
Пояснювальна записка
Курс “Вступ до історії” у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають до знань та умінь учнів.
Головне завдання “Вступу до історії” полягає у підготовці учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії, прищеплення інтересу до історії, вивчення знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії, елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; викликати захоплення минулим України.
Зміст курсу ґрунтується на таких засадах:
– забезпечення формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією;
– забезпечення розвитку загальнодидактичних та спеціальних умінь, важливих для навчання історії;
– використання матеріалу з історії України, ознайомлюючи з найяскравішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами;
– збереження хронологічної послідовності викладу як передумови засвоєння на емпіричному рівні логіки історичного процесу;
– послідовне втілення загальнолюдських цінностей;
– врахуванні вікових особливостей.
Програма курсу передбачає уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Якщо для систематичних курсів з історії в основу результативної частини покладено знання учнів та сформовані вміння, то історична пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п’ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов’язані в основному з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями, джерелами та адаптованою історичною картою. Отже, навчальні досягнення учнів оцінюються з урахуванням таких вимог:
– вміти свідомо читати адаптований історичний текст, переказувати його основний зміст; відрізняти художній та науково-популярний історичні тексти; вичленовувати історичну інформацію з історичного оповідання (визначати, про яку історичну подію чи постать у ньому йдеться, виділяти головні та другорядні події, відрізняти історичні та вигадані постаті, справжні історичні та вигадані факти); знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання або задавати по кілька запитань до нього; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті слова-історизми та витлумачувати їх на основі тексту;
- вміти на елементарному рівні порівнювати інформацію, що міститься в історичних джерелах, робити найпростіші висновки, узагальнення;
– вміти на основі тексту стисло розповідати про історичну постать, складати план перебігу історичної події та кількома реченнями розповідати про неї на основі тексту, вміти давати розгорнуту (повну) відповідь на історичне питання (за текстом);
– вміти позначати на лінії часу запропоновані вчителем дати подій, співвідносити рік зі століттям або їх частинами при необов’язковому співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення;
– визначати приналежність зображених на історичних ілюстраціях пам’яток, портретів історичних діячів до певних епох.
– орієнтуватися на адаптованій історичній карті, показувати на ній територію України, її головні міста та рідне або найближче місто, знаходити під керівництвом учителя місця найважливіших подій.
| Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| Вступ. (1 год.) Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Структура підручника, навчальні посібники та засоби навчання. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Періодичність, критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання навчальних досягнень. Історія – як навчальний предмет і наука. Історія України - складова всесвітньої історії. | Користуватися підручником (орієнтуватися в його структурі, користуватися методичним апаратом тощо); вміти застосовувати поняття „історія” |
| Розділ 1. Знайомство з історією (6 год.) Відлік часу в історії. Лінія часу. Історичний календар. Cтоліття, тисячоліття. Життя людини. Ознайомлення з історичною картою. Історичне краєзнавство. Історичні джерела. Речові джерела. Археологія. Археологія про життя найдавніших людей. Речові пам'ятки трипільців. Історичні заповідники та музеї. Усна народна творчість як джерело історичних відомостей. Писемність та джерела в історії. Нумізматика, сфрагістика, та геральдика в історичній науці. Золота пектораль та найвидатніші скіфські пам’ятки. Археологи про грецькі міста-держави на території України. Історики про походження українського народу. Найдавніша українська символіка. Тризуб. Імена та назви. Легенди про походження географічних назв (на матеріалі історії рідного краю). Давні слов'яни. Легенда про походження Києва. Наш край. Тематичне оцінювання (1 год.) | Пояснювати як відбувається відлік часу в історії, відмінності у часі; найважливіші періоди в історії людства. Розрізняти умовні позначки на адаптованій історичній карті. Знаходити на карті відповідь на запитання вчителя. Креслити лінію часу та позначати на ній запропоновані дати. Співвідносити рік зі століттям. Пояснювати звідки історики довідуються про минулі часі; про давнє походження тризуба; про давність етноніма “Україна”. Свідомо читати адаптований історичний текст, знаходити в ньому історичну інформацію. Відрізняти художній та науково-популярний історичний текст. Знаходити в тексті відповіді на запитання. Свідомо застосовувати поняття “історичний календар”, “хронологія”, “століття”. |
| Розділ 2. Княжа Русь-Україна (6 год.) Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви «Русь». Повість минулих літ - історична пам’ятка українського народу. Київська держава часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Літописець про запровадження християнства. Будівлі древніх Києва та Чернігова. Софійський собор, Києво-Печерська Лавра - символи Київської Русі. Пам’ятки книгописання та їх значення. Руська Правда - перша збірка законів в Україні. Письмові згадки про школи Київської Русі. Боротьба Київської Русі з кочовиками. Історичні джерела. Володимир Мономах. «Повчання дітей». Київська Русь і монголо-татарська навала. Археологічні знахідки та літописи про боротьбу з монголами та монгольське іго. Галицько-Волинська держава. Данило Галицький. Повсякденне життя людей Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Люблінська унія та її наслідки. Наш край. Тематичне оцінювання (1 год.) | Знаходити на карті під керівництвом учителя місце найвизначніших подій княжої доби, території Київської Русі та Галицько-Волинської держави тощо. Визначати тривалість подій, віддаленість від сьогодення; Називати найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби. За текстом розповідати про історичного діяча та про історичну подію; Вибірково переказувати художній белетризований текст, вибираючи з нього історичну інформацію; Наводити приклади найвідоміших культурних пам’яток. Розповідати про одну (на вибір) з пам’яток княжої доби; Відрізняти в сюжеті оповідань справжні історичні факти та постаті від вигаданих; Складати простий план до науково-популярного тексту підручника; Виокремлювати в тексті головне й другорядне; Ставити запитання до тексту. Вміти оцінювати інформацію історичних джерел та історичні тлумачення, встановлювати зв’язок між подіями і явищами, толерантно ставитись до поглядів інших людей |
| Розділ 3. Козацька Україна (7 год.) Українське козацтво та Запорізька Січ. Джерела про виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Побут, звичаї козацького товариства в літературі. Запорізька Січ – козацька республіка. Козацькі клейноди як пам’ятки історії. Доба героїчних походів. Історичні пісні про особистість гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Братства. Кримське ханство: господарство і культура. Національно-визвольна війна українського народу середини 17 ст. Історичні джерела про гетьмана Б. Хмельницького та Українську козацьку державу. Переяславська Рада та українсько - московський договір 1654 року. Українська козацька держава другої половини 17 ст. Література та письмові джерела про І.Мазепу. Боротьба козацької старшини за відновлення державних прав України. П.Полуботок, гетьмани, ліквідація української козацької держави та зруйнування Січі в історичних дослідженнях. Кошовий отаман П.Калнишевський в історичній літературі. Повсякденне життя людей козацької України в описах. Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Острозька і Києво-Могилянська академії. Найвидатніші митці української культури 18 ст. Г.Сковорода Наш край. Тематичне оцінювання (1 год.) | Знаходити на карті під керівництвом учителя місце найвизначніших подій доби, територію Гетьманщини; Ставити запитання до історичної карти; Визначати тривалість подій, складати елементарні хронологічні задачі; Називати найвизначніші події та найвидатніших діячів козацької доби; Наводити приклади найвідоміших культурних пам’яток; Стисло характеризувати історичні постаті, використовуючи текст; Висловлювати ставлення до подій та постатей; Розповідати про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби; Докладно переказувати науково-популярний текст, вибудовуючи розгорнуту відповідь на питання; За текстом складати план перебігу подій; Моделювати белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи нових героїв тощо; Складати словник історизмів, витлумачувати їх з основою на текст; Визначати належність зображених на ілюстраціях історичних пам’яток до козацької доби, порівнюючи їх з попередньою епохою; Порівнювати (за запропонованими вчителем лініями порівняння) історичні факти та події; Добирати приклади історичних джерел з пам’яток козацької доби. |
| Розділ 4. Україна в ХІХ - ХХ століттях (8 год.) Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Історичні документи цього часу. Освіта. Університети. І.Котляревський, Т.Шевченко. „Руська трійця”. Зміни у повсякденному житті людей у 19 ст. Розвиток сільського господарства. Промисловість. Міста. Торгівля. Симиренки-Яхненки. Меценатство. В. Антонович, І. Франко, Леся Українка в національно - культурному житті другої половини 19 - поч.20 ст.. Україна у Першій світовій війні. Преса про війну. Людина на війні за свідченнями очевидців. Пісні українських січових стрільців. Відродження Української держави в 1917–1920 рр., Центральна Рада. М.Грушевський. Історичні документи і джерела. Свідчення про встановлення більшовицької влади в Україні. Україна в СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932 – 1933 років очима очевидців та істориків. Освіта. Культура. Спорт. Зміни у повсякденному житті людей. Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.) - основна складова Другої світової війни. Героїзм захисників України. Кіно- та фотодокументи про війну. Свідчення про життя населення України в роки окупації. Партизанський рух. Визволення України. Солдати і полководці на війні. Перемога над фашизмом. Пам’ятники героям боротьби та жертвам війни. Нагороди ветеранів Великої Вітчизняної війни. Відбудова. Україна у 50–80 роках ХХ століття. Завершення формування території сучасної України. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура. Спорт. Зміни у повсякденному житті людей. Наш край. Тематичне оцінювання (1 год.) | Показувати на адаптованій карті територію Україну, області, найбільші міста. Переказувати адаптований історичний текст за планом, вживаючи історизми; Встановлювати хронологічну послідовність 2–3 історичних подій. Називати найважливіші події та найвизначніші постаті. Вибирати (з переліку) пов’язані події (факти); Складати план розповіді про подію; Складати запитання про історичні події та постаті; Ділитися враженнями щодо історичних подій та постатей; Визначати історичне тло в художніх оповіданнях на історичну тематику; Давати повну відповідь на історичне питання (за текстом підручника) Наводити приклади участі родичів у важливих подіях 20 ст. |
| Розділ 5. Україна сучасна (1год.) Розпад СРСР. Незалежність України. Конституція України - як основний закон держави. Територія, населення та національний склад, найбільші міста. Державні символи України. Сучасна Україна у Європі та світі. Тематичне оцінювання (1 год.) Підсумкове узагальнення (1 год.) | Показувати на карті територію України після відновлення її незалежності у 1991 р. Встановлювати хронологічну послідовність прийняття найважливіших державотворчих документів. Вибирати (з переліку) пов’язані події (факти); Складати розповідь на основі розповідей родичів їхній внесок у будівництво заможної демократичної України. Наводити приклади зі сфери науки, освіти, виробництва, спорту, де Україна має здобутки світового рівня. |
Проект програми доопрацьовано з урахуванням зауважень та побажань, що надійшли до Міністерства освіти і науки України в процесі обговорення.