Сьома рамкова програма новий крок до створення Європейського дослідницького простору

Вид материалаДокументы

Содержание


Бюджет Сьомої Рамкової програми ЄС € 50 521 мільйонів
Структура РП7
Початкове навчання дослідників
Академічно-промислове співробітництво
Міжнародні Стипендії в’їздні
Міжнародна Схема (IRSES) обміну науковими кадрами
Міжнародні Стипендії виїзні (IOF) для кар'єрного
Докладніше про програму "Можливості"
Спеціальні умови
Фінансові положення
Форми грантів
Відшкодування прийнятних витрат
Результати участі України в РП6
Бюджет проектів, євро
Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС
Європейська політика добросусідства (ENP)
Подобный материал:




Бюлетень № 59

2009 рік


Сьома рамкова програма – новий крок до створення Європейського дослідницького простору


6 квітня 2006 року Європейська Комісія затвердила пропозицію щодо нової програми ЄС з досліджень. Сьома рамкова програма (РП7), що має підназву "Будівництво Європейського дослідницького простору знань для зростання", почалася 1 січня 2007 року і завершиться 31 грудня 2013 року.


РП7 об’єднує всі дослідницькі ініціативи ЄС для виконання головних завдань, а саме розвитку, конкурентоспроможності та зайнятості спільно з новою Програмою конкурентоспроможності та інновації, освітніх програм і програм підготовки, а також Структурний фонд. РП7 є однією з основ Європейського дослідницького простору.


Програма надає новий імпульс розвитку та підвищенню конкурентоспроможності Європи та посилює роль знань як найбільшого європейського ресурсу. РП7 більше за попередні програми приділяє увагу міжнародному співробітництву, що підтримується на всіх її рівнях, та дослідженням, що відповідають потребам європейської економіки. Крім того, вперше програма надає підтримку найкращим європейським дослідженням через створення Європейської дослідницької ради. В центрі уваги всієї програми майстерність, бо саме це відіграватиме роль у розвиткові глобальної конкурентоспроможності Європи.


Іншим пріоритетом є спрощення та полегшення участі в програмі через заходи, що стосуються процедури та раціоналізації інструментів. Незважаючи на в цілому новий підхід, багато елементів Шостої рамкової програми будуть збережені у новій програмі, тому практиці для більшості учасників РП7 не зміниться, але участь в ній стане простішою.


Сьома рамкова програма має дві основні цілі:
  • зміцнити наукову та технологічну базу європейської промисловості;
  • підтримати конкурентоспроможність промисловості шляхом стимулювання досліджень.




Бюджет Сьомої Рамкової програми ЄС € 50 521 мільйонів









Структура РП7




Структура РП7 складається з чотирьох програм, що відповідають спеціальним цілям і основним компонентам зони європейських досліджень.




СПІВРОБІТНИЦТВО


Основою програми РП7, яка становить дві третини загального бюджету, є програма "Співробітництво". Вона сприяє співробітницьким дослідженням в Європі та інших країнах-партнерах за допомогою проектів міжнаціональних консорціумів промислових та наукових співтовариств. Дослідження проводитимуться відповідно до десяти тематичних пріоритетів:
  1. Здоров’я
    • Біотехнології, інструменти та технології для здоров’я людини
    • Передові дослідження для здоров’я людини
      • біологічні дані та процеси
      • дослідження мозку
      • інфекційні хвороби
      • поширені хвороби



    • Охорона здоров’я



  1. Продукти харчування, сільське господарство, біотехнології
    • Використання та менеджмент біологічних ресурсів землі, лісу і води
    • „Fork to farm”- продукти харчування та здоров’я
    • Науки про життя та біотехнології для вдосконалення нехарчових продуктів і процесів



  1. Інформаційні та комунікаційні технології
    • Основи інформаційних і комунікаційних технологій
    • Інтеграція технологій
    • Використання досліджень
    • Майбутні технології та технології, що розвиваються


  1. Нанонауки, нанотехнології, матеріали та нові виробничі технології
    • Нанонауки та нанотехнології
    • Матеріали
    • Нові процеси виробництва
    • Інтеграція технологій для промислового використання


  1. Енергія
  • Водневі та паливні елементи
  • Відновлювальні джерела виробництва електричної енергії
  • Відновлювальні джерела виробництва палива
  • Відновлювальні джерела нагрівання та охолодження
  • Технології поглинання та зберігання СО2 для нульової емісії виробництва електроенергії
  • Технології збагачення вугілля
  • Розвинуті енергетичні мережі
  • Ефективне використання та збереження енергії
  • Знання про політику в галузі енергетики



  1. Навколишнє середовище (вкл. зміни клімату)
  • Зміни клімату, забруднення та ризики
  • Стале управління ресурсами
  • Технології охорони навколишнього середовища
  • Спостереження за Землею та інструменти оцінки життєдіяльності



  1. Транспорт (вкл. Аеронавтику)
  • Аеронавтика та повітряний транспорт
  • Наземний транспорт (залізничний, автомобільний, водний)
  • Підтримка Європейської глобальної супутникової навігаційної системи (Galileo)



  1. Соціоекономічні та гуманітарні науки
  • Розвиток, зайнятість і конкурентоспроможність в обізнаному суспільстві
  • Об’єднання економічних, соціальних та екологічних цілей у європейську перспективу
  • Основні тенденції розвитку суспільства
  • Європа в світі
  • Громадяни ЄС
  • Соціоекономічні та наукові індикатори
  • Передбачення



  1. Космос
  • Космічні прилади на службі європейського суспільства
  • Використання космосу
  • Науково-технічний розвиток космічних досягнень

10. Безпека
  • Захист від тероризму та злочинності
  • Безпека інфраструктур і об’єднань
  • Безпека кордонів
  • Відновлення безпеки в кризових випадках
  • Інтеграційні системи безпеки та системи безпеки із взаємодії
  • Безпека та суспільство
  • Координація та структурування досліджень у сфері безпеки


Докладніше про програму "Співпраця”: ссылка скрыта

ІДЕЇ

Програма «Ідеї» - новий напрям у рамкових програмах. Його базова ідеологія – не лише сприяти дослідницькій співпраці між інституціями чи більшій міжнародній мобільності науковців, але й підтримувати найбільш інноваційні ідеї, що їх розробляють та втілюють європейські дослідники. Програма підтримує «передові дослідження» лише на основі наукової досконалості. Дослідження можна проводити в будь-якій сфері науки чи технологій, включаючи машинобудування, соціально-економічні та гуманітарні науки. На відміну від програми співробітництва, в міжнаціональних партнерствах немає жодних зобов’язань. Проекти реалізуються «окремими групами», які будуються навколо «головного дослідника». Програма реалізується за допомогою нової Європейської дослідницької ради (ERC), завдання якої, за визначенням Європейської Комісії, стимулювати найліпших, по-справжньому креативних науковців, дослідників та інженерів для здійснення сміливих досліджень.


Докладніше про програму "Ідеї":

ссылка скрыта


ЛЮДИ

Програма «Люди» забезпечує підтримку мобільності дослідників і розвитку кар’єри як для дослідників країн Європейського Союзу, так і для дослідників інших країн. Основним інструментом реалізації програми "Люди" є Програма мобільності ім. Марії Кюрі та забезпечує транснаціональну мобільність науковців, вчених, студентів, викладачів та працівників.

Програма "Люди" має такі складові:

  • початкова підготовка, в першу чергу, молодих дослідників;
  • довготривале навчання та розвиток кар’єри;
  • співпраця та партнерство промисловості та науки;
  • міжнародні виміри;
  • спеціальні дії

Програма відкрита для всіх областей наукового і технологічного дослідження і містить схеми, призначені для розвитку міжнародної мобільності з країнами (треті країни), які не є членами ЄС, або асоційованими країнами.


Для участі представників, так званих третіх країн, існують наступні стипендіальні програми:

Початкове навчання дослідників, підвищення наукового рівня молодих науковців: підтримка відібраних на конкурентній основі освітніх організацій від різних країн членів ЄС та асоційованих країн, з метою створення мережі наукових закладів, у відповідності до спільної дослідницької програми, ідентифікованих відповідних наукових областей, які відповідають спільним інтересам, з урахуванням міждисциплінарності досліджень .

Академічно-промислове співробітництво, ці схеми стимулюють міжгалузеву мобільність і посилюють партнерство в довгострокових дослідницьких програмах між академічними та промисловими організаціями, зокрема малими та середніми підприємствами в країнах країн членів ЄС (MS) та асоційованих країнах (АC). Партнерська організація з MS/AC може приймати у себе представників третіх країн, які не є членами або асоційованими країнами (треті країни)

       Міжнародні Стипендії в’їздні (IIF), відкриті для дослідників третіх країн. В рамках цих стипендіальних програм забезпечується фінансова підтримку індивідуальним дослідницьким проектам, представленими досвідченими дослідниками до наукової установи у країнах MS/AC (''host organisation'')

Міжнародна Схема (IRSES) обміну науковими кадрами - обмін науковими кадрами і мережеві дії між Європейськими дослідницькими організаціями і організаціями третіх країн.

Міжнародні Стипендії виїзні (IOF) для кар'єрного розвитку пропонують фінансову підтримку навчання та транснаціональну мобільність в рамках індивідуальних проектів, представлених дослідниками MS/AC країн з приймаючою організацією в третій країні.


Докладніше про програму "Люди":

ссылка скрыта 


МОЖЛИВОСТІ

Програма «Можливості» посилює дослідницькі можливості, необхідні Європі для того, щоб створити базу знань, яка бурхливо розвиватиметься.

Вона охоплює такі широкі види діяльності:
  • Дослідницькі інфраструктури
  • Дослідження на користь малих та середніх підприємств
  • Сфери знань
  • Дослідницький потенціал
  • Наука у суспільстві
  • Специфічна діяльність у міжнародному співробітництві.

Крім того, програма "Можливості" спрямована на:
  • підтримку послідовного розвитку стратегій;
  • доповнення програми "Співробітництво";
  • підтримку політики та ініціатив ЄС щодо посилення послідовності та зміцнення впливу політики країн-членів;
  • пошук спільного щодо регіональних та єдиної політики, структурного фонду, програм освіти та підготовки та Програми конкурентоспроможності та інновацій.

Докладніше про програму "Можливості": ссылка скрыта


Програма "Євроатом"

Дослідження в галузі енергетики за програмою "Євроатом" здійснюються відповідно до угоди, за якою у 1957 році була створена Європейський союз з атомної енергетики - Євроатом.

За законом Євроатом відокремлений від Європейського Союзу та має свою окрему Рамкову програму з досліджень. В той же час, управління Євроатомом здійснюють спільні з ЄС структури.

В межах РП7 Євроатом створено дві спільні програми. Одна програма охоплює непрямі дії в галузі енергії термоядерного синтезу, ядерне ділення та захист від радіації. Інша програма охоплює прямі дії в ядерній галузі Спільного дослідницького центру Європейської Комісії, що був створений в межах Угоди про Євроатом й залишається провідним інститутом в галузі ядерних досліджень в Європі.

Докладніше про програму "Євроатом":

ссылка скрыта


Умови участі в РП7


Загальні умови:


• мінімальна кількість учасників: три юридичні особи з трьох різних країн членів ЄС (MS) чи асоційованих країн (АС)
• можуть брати участь фізичні особи
• JRC може брати участь
• додаткові умови будуть формуватися у відповідності до робочої програми чи спеціальної програми (включаючи і кількість, і країни-учасниці)


Спеціальні умови:

• одна юридична особа з країни - члена ЄС чи асоційованої країни для:
  - проектів ERC (Європейська рада з досліджень)
  - дій з координації та підтримки
  - дій для навчання та кар’єрного росту (Marie Curie Actions)
• INCO: мінімум 4 учасника: 2 учасника з двох різних країн - членів ЄС чи асоційованих країн та 2 – з двох різних країн INCO


Більш детальну інформацію про участь у РП7 можна знайти за адресою: ropa.eu/fp7/participate_en.php


Учасники РП7


Участь у РП7 відкрита для великої кількості організацій та окремих спеціалістів:
  • дослідні групи при університетах або дослідні організації;
  • інноваційні компанії;
  • малі та середні підприємства (МСП);
  • об’єднання або групи МСП;
  • урядові структури (місцеві, регіональні або національні);
  • науковці-початківці;
  • досвідчені науковці;
  • дослідні установи міжнародного рівня;
  • організації та науковці третіх країн;
  • міжнародні організації;
  • громадські організації.

Це – неповний перелік можливих учасників РП7.


Інформацію про відкриті конкурси, робочі програми або іншу корисну інформацію можна знайти за наступною адресою:


ссылка скрыта

ссылка скрыта


Пошук партнерів

Створення міжнародних партнерств є частиною участі в дослідницьких програмах ЄС. Служба науково-технічної інформації ЄС, більше відома як CORDIS, надає спеціалізовану послугу для потенційних учасників РП7. Використовуючи портал CORDIS, можна знайти міжнародних партнерів з додатковою кваліфікацією, профілем тощо, які потрібні ініціатору проекту для створення консорціуму. Через CORDIS можна представити не лише ідею, але й потреби щодо пошуку партнерів, ссылка скрыта Слід зазначити, що CORDIS не може безпосередньо допомогти двом потенційним партнерам встановити зв’язок. Якщо відповідна інституція знайдена, необхідно скористатися контактною інформацією, що надана цією інституцією.

ссылка скрытатальніше про пошук партнерів:

ссылка скрыта

ссылка скрыта (мережа контактних пунктів РП7)

Фінансові положення



Надання гранту

Європейська Комісія ухвалила зразок загального договору про надання гранту, що використовується для фінансуванні дослідницьких проектів відповідно до вимог РП7. Цей договір визначає права та обов’язки Європейської Комісії та отримувачів коштів в межах проектів РП7 та проводять дослідження і займаються технологічною діяльністю.

Наразі цей договір можна знайти на сайті CORDIS (переклад українською мовою на сайті: ссылка скрыта).

.Він застосовується до непрямої діяльності за програмами «Співробітництво» та «Можливості». Договір містить основний текст і низку додатків. Він також включає перелік спеціальних положень, що запроваджуються в договорі про надання грантів у разі необхідності. Крім того, окремі зразки договорів про надання гранту були ухвалені для програм «Люди» («Марія Кюрі») та «Ідеї» (Європейська дослідницька рада). Їх також можна знайти за адресою:

ссылка скрыта

Форми грантів


Для фінансового внеску Співтовариства запропоновані три форми грантів:
  • Відшкодування прийнятних витрат;
  • Одноразові виплати;
  • Фінансування за єдиною ставкою (останнє може ґрунтуватися на масштабі собівартості одиниці продукції, але також містить єдині ставки для непрямих витрат).

Їх можна використовувати для покриття всього фінансового внеску Співтовариства для фінансової схеми. Також можна використати поєднання кількох форм. Для більшості схем фінансування переважним методом залишається відшкодування прийнятних витрат, особливо на початку РП7.

Відшкодування прийнятних витрат


Визначення прийнятних витрат було спрощено, а три моделі звітності витрат, що застосовувалися в попередніх рамкових програмах, були відкинуті. Це означає, що учасники можуть зараховувати всі свої прямі та непрямі витрати та обирати єдині ставки для непрямих витрат. Витрати визначатимуться відповідно до звичайних облікових принципів учасників для досягнення цілей проекту, що ґрунтуються на принципах економіки, продуктивності та ефективності.

Фінансовий внесок Співтовариства охоплює наступне:
  • Максимум 50% прийнятних витрат мінус грошові надходження для дослідницької та демонстраційної діяльності, або до 75% для дослідницької діяльності малих та середніх підприємств, державних органів, закладів середньої та вищої освіти та неприбуткових дослідницьких організацій;
  • 100% «передових досліджень» для всіх товариств;
  • До 100% для всіх інших видів діяльності, включаючи координацію та підтримку, навчання, кар’єрний розвиток науковців, для всіх товариств.

Максимальні показники, наведені вище, застосовуються до всіх прийнятних витрат, навіть якщо частина відшкодування витрат або повне фінансування проекту ґрунтуються на одноразовому платежі чи єдиних ставках. ссылка скрыта можуть обрати одноразову виплату, як зазначено у робочій програмі.

РП7.Корисні сайти:


ofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта

ofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта

ссылка скрыта

ofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта


Основне джерело інформації: CORDIS


Результати участі України в РП6





Тематичні пріоритети

Кількість проектів

Бюджет проектів, євро

1. Науки про життя, геноміка, біотехнології

6

36 173 873

2. Технології інформаційного суспільства

9

9 128 426

3. Нанотехнології та нанонауки

7

31 245 622

4. Аеронавтика та космос

8

148 300 398

5. Якість і безпека продуктів харчування

2

945 402

6. Сталий розвиток: енергетичні системи, наземний транспорт, глобальні зміни та екосистеми

21

222 808 864

7. Громадяни та управління в суспільстві, що базується на знаннях

5

5 088 634

Нові науки та технології

1

315 442

Діяльність МСП

3

9 159 958

Міжнародне співробітництво

17

8 624 031

Дослідження для підтримки політики

2

3 232 586

Людські ресурси та мобільність

2

0

Дослідження та інновації

2

1 764 163

Дослідження інфраструктур

3

17 528 492

Євроатом

3

21 030 487

Загалом:

91

515 346 279



Політичні інструменти співробітництва з Україною у сфері науки і технологій


І. Угода про науково-технічне співробітництво з ЄС (яка була підписана 04.07.2002 р., з поновленням 08.11.2004 р. строком на 5 років, термін дії якої закінчується 8 листопада 2009 року)


ІІ. План дій Україна -ЄС

Участь у Сьомій Рамковій програмі, розвиток багатостороннього та двостороннього співробітництва з країнами ЄС, створення відповідного юридичного та законотворчого простору, активізація мобільності науковців, інтеграції до Європейського наукового простору є кроками України на шляху імплементації Плану Дій Україна - ЄС, впровадження соціоекономічних реформ в країні у відповідності до реалізації Лісабонської стратегії, основною суттю якої є розвиток дослідницької політики та економіки.

В звіті щодо виконання Плану дій (березень 2008 року) зазначено, що політика в галузі науки України орієнтується на отримання асоційованого членства в Сьомій Рамковій програмі ЄС


ІІІ. Розширена Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. До Угоди включено пункти щодо розвитку науково-технічного співробітництва між Україною та ЄС шляхом активізації участі українських науковців в Рамкових програмах ЄС

ІV. Європейська політика добросусідства (ENP)

Геополітичне положення України, як країни сусіда ЄС відкриває нові перспективи для плідної, більш результативної та взаємовигідної співпраці з країнами ЄС. Європейська політика добросусідства (ENP) та інструмент її імплементації Європейське Добросусідство та Партнерство (ENPI) надасть можливості забезпечить більш активний політичний діалог України з країнами сусідами.


  • План дій Україна – ЄС

ссылка скрыта

  • Угода про науково-технологічне співробітництво між Україною і ЄС

ссылка скрыта
  • Європейська політика добросусідства

ссылка скрыта


Додатково: Сайт НІП України: ofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта





Національний інформаційний центр зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій
при Київському державному центрі науково-технічної та економічної інформації





Адреса: кімн. 801, вул. Горького 180, Київ, 03680
Телефон Інформцентру:(044) 529 0332
Е-mail:
post@fp6-nip.kiev.ua

WWW: ссылка скрыта