Електромонтером допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд та одержали посвідчення про наявність кваліфікаційної групи з електробезпеки
| Вид материала | Документы |
- Затверджено, 466.48kb.
- Затверджено, 1031.37kb.
- Затверджено, 792.25kb.
- Ректування, читання з екрану допускаються особи віком більше 18 років, які пройшли, 57.93kb.
- Водія І. Загальні положення, 25.08kb.
- Б навчання за відповідною програмою, атестовані та мають посвідчення; в вступний інструктаж, 51.34kb.
- Ником допускаються особи, які пройшли вступний інструктаж та інструктаж на робочому, 881.76kb.
- Системи засобів І заходів щодо електробезпеки, 244.71kb.
- Інструкція з охорони праці для психолога, 89.68kb.
- Інструкція про ведення журналу обліку відвідування занять студентами навчальної групи, 80.17kb.
2. Вимоги пожежної безпеки перед початком роботи
2.1. У фізичних і хімічних лабораторіях, кабінетах, коморах реактиви та інші речовини й матеріали потрібно зберігати у шафах, що замикаються, ключі від яких повинні бути у викладачів.
2.2. Забороняється використовувати електроприлади із пошкодженою ізоляцією, зберігати біля них рідини, які легко загоряються, обгортати папером або тканиною електричні лампи.
2.3. Не працюйте на несправному обладнанні.
2.4. У фізичних та хімічних кабінетах забороняється працювати учням із реактивами, електричними та іншими нагрівальними приладами без догляду учителя, керівника.
2.5. Перед початком роботи на газовому обладнанні перевірте наявність газу у приміщенні, наявність тяги, герметичність газопроводу, положення газових кранів. При виявленні запаху газу не запалюйте сірників, не вимикайте і не вмикайте електроприладів, викличте аварійну газову службу.
2.6. Перед початком роботи на електрообладнанні перевірте наявність і надійність кріплення захисних засобів і з'єднання захисного заземлення, занулення.
3. Вимоги пожежної безпеки під час виконання робіт
3.1. Виконуйте лише ту роботу, з якої пройшли інструктаж, не передоручайте свою роботу іншим особам.
3.2. Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для господарських та інших потреб, не пов'язаних із пожежогасінням.
3.3. Під час експлуатації електроустановок не дозволяється:
- використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією або такою ізоляцією, що втратила захисні властивості;
- залишати під напругою електричні проводи і кабелі з неізольованими
кінцями;
- переносити ввімкнені прилади та ремонтувати обладнання, яке перебуває під напругою;
- залишати без догляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади, обладнання;
- користуватися пошкодженими (несправними) розетками;
- зав'язувати і скручувати електропроводи;
- застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ щодо переносних (пересувних) електропроводів;
- використовувати побутові електронагрівальні прилади (праски, чайники, кип'ятильники тощо) без негорючих підставок та у приміщеннях, де їх застосування не передбачене.
3.4. Забороняється самостійно усувати несправності електромережі і електрообладання.
3.5. У фізичних та хімічних лабораторіях забороняється працювати учням з реактивами, електричними та іншими нагрівальними приладами без нагляду керівника, учителя.
3.6. Зварювальні роботи під час ремонту системи опалювання, водопостачання, каналізації можуть проводитися тільки з дозволу директора школи.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Щоденно після закінчення занять у кабінетах, майстернях, лабораторіях викладачі, лаборанти, майстри виробничого навчання повинні уважно оглядати всі приміщення, що закриваються, вимикати електроприлади, освітлення, усувати виявлені недоліки.
4.2. Після закінчення роботи слід прибрати сміття, відходи та виробничі обрізки .
4.3. Після кожного заняття необхідно усі пожежо-, вибухонебезпечні речовини та матеріали винести із класів у спеціально виділені та обладнані приміщення.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У випадку виникнення пожежі дії працівників школи-інтернату мають бути спрямовані на створення безпеки людей, в першу чергу дітей, їх рятування та евакуацію.
5.2. Кожен працівник, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння, або тління різних матеріалів тощо), зобов'язаний:
- негайно повідомити про це за тел. 01 пожежну частину. (При цьому слід чітко назвати адресу закладу, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище);
- сповістити про пожежу директора, його заступників;
- організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.
5.3. Директор, його заступники, що прибули на місце пожежі, зобов'язані:
- здійснювати керівництво евакуацією людей та гасіння пожежі до прибуття пожежних підрозділів;
- організувати вимкнення мереж електро- і газопостачання і здійснення інших заходів, які сприяють ліквідації пожежі;
- із метою запобігання пожежі вчителям, вихователяц не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі до її ліквідації;
- залишаючи приміщення або будівлі, що постраждали від пожежі, потрібно зачинити за собою всі двері і вікна;
- організувати перевірку наявностквсіх учнів, працівників, евакуйованих з будівлі за списками і журналами.
Порядок дій при виникненні пожежі
1. При виникненні пожежі дії працівників навчального закладу, залучених до її гасіння, мають бути спрямовані на створення безпеки людей, і в першу чергу - дітей, їх евакуацію та рятування.
2. Кожний працівник, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищення температури у приміщенні тощо), зобов'язаний:
- негайно повідомити про це за телефоном 01 пожежну частину (при цьому слід чітко назвати адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище);
- задіяти систему повідомлення людей про пожежу;
т розпочати самому і залучити інших до евакуації людей із будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;
- сповістити про пожежу керівника навчального закладу (школи) або його заступника.
3. Директор школи, його заступник, який прибув на місце пожежі, зобов'язаний:
- перевірити чи повідомити пожежну охорону про виникнення пожежі;
- здійснити керівництво, евакуацію людей та гасіння пожежі до прибуття пожежних підрозділів. У випадку загрози для життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі наявні сили і засоби;
- організувати перевірку наявності всіх учасників навчально-виховного процесу, евакуйованих з будівлі, за списками і журналами обліку навчальних занять;
- виділити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре знає
розміщення під'їзних шляхів та вододжерел;
- вивести з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;
- при необхідності викликати до місця пожежі медичну та інші служби;
- припинити всі роботи, не пов'язані із заходами щодо ліквідації пожежі;
- організувати відключення мереж електро- і газопостачання, зупинку системи вентиляції та кондиціонування повітря і здійснення інших заходів, які сприяють запобіганню поширення пожежі;
- забезпечити безпеку людей, які беруть участь в евакуації та в гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, дії токсичних продуктів горіння і підвищених температур, ураження електрострумом тощо;
- організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної зони, визначити місця їх складання і забезпечити, при потребі, їх охорону;
- інформувати керівника пожежного підрозділу про наявність людей у
будівлі.
4. Підчас проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:
- з урахуванням обстановки, що склалася, визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у найкоротший термін;
- вчителям, вихователям, майстрам та іншим працівникам навчального закладу не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі
до її ліквідації;
- евакуацію людей слід починати з приміщення, в якому виникла пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння.
- дітей молодшого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;
- у зимовий час, на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою , а дітей молодшого віку слід виводити або виносити, загорнувши в ковдри або в інші теплі речі;
- ретельно перевірити всі приміщення, чи не залишились у небезпечній зоні діти, які могли заховатися під ліжками, партами, у шафах та в інших місцях;
- виставити пости безпеки біля входів у будівлі, щоб діти та працівники не повертались туди, де виникла пожежа;
- при гасінні слід намагатися в першу чергу забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;
- слід утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також від розбивання скла, щоб зменшити ймовірність поширення вогню і диму до суміжних приміщень.
Залишаючи приміщення або будівлі, що постраждали від пожежі, необхідно зачинити всі двері і вікна.
_____________________________ ____________ ___________________
(посада керівника підрозділу / організації / розробника) (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст ) служби
охорони праці установи, закладу освіти _____________ ______________________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Заступник директора _____________ ______________________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Голова профкому _____________ ______________________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Надання першої допомоги при нещасних випадках
Стислі основи анатомії людини
Д
ля швидкої і кваліфікованої допомоги потерпілому під час кровотечі треба знати розташування найбільш ефективних точок притискання артерій (мал. 1) Кровотеча зупиняється при пораненні:- чола або скроні — притисканням скроневої артерії спереду козелку
вуха (точка 1);
- потилиці — притисканням потиличної артерії (точка 2);
- голови або шиї — притисканням сонних артерій до шийних хребців
(точки 3 та 4);
- плеча (поблизу плечового суглобу) та підпахової впадини
притисканням підключичної артерії до кістки в підключичній ямці
(точка 5);
- передпліччя — притисканням підпахової (точка 6) або плечової
артерії (точка 7) посередині плеча з внутрішньої сторони:
- кисті та пальців руки — притисканням променевої та ліктевої артерій
у нижній третині передпліччя біля кисті (точки 8 і 9);
- стегна — притисканням стегнової артерії у паху (точка 10);
- гомілки — притисканням стегнової артерії в середині
- стегна (точка 11) або підколінної артерії (точка 12);
- стопи та пальців ноги — притисканням тильної артерії стопи (точка13) або задньої великої гомілкової (точка 14).
Рис.1
Послідовність, принципи та засоби надання першої допомоги.
Дії у важких випадках.
Наслідки нещасних випадків залежать від того, наскільки швидко і кваліфіковано надано потерпілому першу медичну (долікарську) допомогу. Затримка долікарської допомоги або неправильне (невміле) її надання може призвести до серйозних ускладнень у лікуванні, інвалідності та навіть до смерті потерпілого.
Не можна відмовлятися від надання допомоги потерпілому та вважати його мертвим тільки за відсутністю таких ознак життя, як дихання та пульс. Майже завжди травма трапляється раптово і викликає в людини почуття безпорадності, розгубленості. Не всі знають, що треба робити, як швидко визначити характер і тяжкість травми. В таких випадках необхідні спокій, рішучість, уміння швидко і правильно організувати надання першої допомоги до прибуття медичних працівників. Швидкість і якість надання долікарської допомоги визначаються підготовленістю осіб, які знаходяться поруч, їх умінням використовувати підручні та спеціальні засоби.
Тому кожен учень і працівник повинні знати, як надавати долікарську допомогу: зупинити кровотечу, зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, накласти шину при переломі, перев'язати рану, промити очі, вжити необхідних заходів при гострих отруєннях парою, газом тощо.
Є певна схема послідовності надання першої долікарської допомоги, з різними варіаціями вона придатна у більшості ситуацій. Значно складніше надавати допомогу, якщо біля потерпілого тільки одна людина. В такому випадку не завжди потрібно відразу бігти за лікарем, інколи це просто неможливо зробити (в полі, лісі, на річці). У таких ситуаціях, як ураження електрикою, утеплення, багаточисельні травми, надання термінових заходів може стати вирішальним для врятування життя потерпілого. Наприклад, у вищезазначених випадках у потерпілого може бути відсутнім дихання, порушено серцево-судинну діяльність до зупинки серця. При цьому завдання того, хто надає допомогу — негайно розпочати відновлення дихання та серцевої діяльності у потерпілого, а вже
потім вирішувати питання із транспортуванням.
Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги.
1. Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.
2. Надати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.
3. Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).
4. Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.
5. Розпочати проведення необхідних заходів:
- зупинити кровотечу;
- зафіксувати місце перелому;
- надати реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній масаж серця;
- обробити ушкоджені частини тіла.
6. Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу, послати за працівником навчального закладу або підприємства, підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.
7. Повідомити керівників установи про те, що трапилось.
Важливо знати обставини, при яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення та час — годину і навіть хвилини, особливо коли потерпілий втратив свідомість. Знання цього може допомогти не тільки розпізнати характер ушкоджень, правильно вибрати засоби надання допомоги, але і в майбутньому, в умовах лікувального закладу вірно встановити діагноз.
Перше, що необхідно зробити для надання допомоги — винести (вивести) потерпілого з місця події (видалити з-під машини або будівельних матеріалів, зупинити дію електричного струму, винести з приміщення, в якому чадний газ тощо). Робити це потрібно обережно, намагаючись якнайменше турбувати потерпілого, особливо, коли є переломи хребта. В таких випадках не можна перевертати потерпілого, тому що це підсилює біль, призводить до тяжких ускладнень, таких, як шок, сильна кровотеча з ушкодженням судин.
При деяких ушкодженнях і раптових захворюваннях необхідно зняти з потерпілого одяг, наприклад, при термічних опіках, пораненнях. Краще це зробити в приміщенні. Спочатку знімають одяг (пальто, піджак, брюки, кофту) із здорової сторони тіла. Якщо важко зняти одяг, його розпорюють по швах або розрізають. Так діють у випадках тяжкої травми з ушкодженням кісток, коли необхідно швидко зупинити кровотечу та іммобілізувати кінцівку. Під час кровотечі одяг достатньо розрізати вище
рани. При переломі хребта, коли не можна турбувати потерпілого, одяг не знімають.
Необхідно передбачити захист потерпілого від переохолодження, особливо якщо є -значна втрата крові, тяжкий загальний стан або під час транспортування потерпілого на великі відстані. Здійснити це не важко, для цього використовують простирадла, які настеляють на ноші таким чином, щоб вільним краєм накрити потерпілого. В мокру погоду треба користуватись брезентом, палаткою або іншими матеріалами, що не пускають воду.
Потерпілий завжди потребує морально-психологічної підтримки оточуючих. Увага, щирість, турбота — це фактори, що допоможуть подолати наслідки травми, нещастя. Неприпустимі грубість, роздратування, докори в необережності, недотриманні правил безпеки праці тощо. Правильний психологічний вплив і поведінка тих, хто оточує потерпілого, хто надає йому підтримку, вже є долікарська допомога.
Медична аптечка, її склад,
призначення, правила користування
| №№ п/п | Найменування медичних засобів і медикаментів | Призначення | Кількість |
| 1 | Індивідуальний перев'язочний антисептичний пакет | Для накладання пов'язок | Зшт. |
| 2 | Бинти | Те саме | Зшт. |
| 3 | Вата (в пакетах) | Те саме | 2шт. |
| 4 | Джгут | Для зупинки кровотечі | 1 шт. |
| 5 | Настоянка йоду | Для обробки ран, поранень на шкірі | 1 флакон або 10 ампул |
| 6 | Нашатирний спирт | Застосовувати при знепритомненні, накапати на ватку 2-3 краплі і піднести до носа потерпілого | 1 флакон або 10 ампул |
| 7 | Розчин (2 - 4%) борної кислоти | Для промивання очей, для примочок на очі при їх опіках електродугою, для полоскання рота при опіках лужними сполуками | 1 флакон 250 мл |
| 8 | Вазелін | Для обробки шкіри при опіках 1 ступеню | 1 тюб. |
| 9 | Валідол | Застосовувати при серцевому болі по одній таблетці під язик до повного розсмоктування | 1 тюб. |
Комплекс заходів, що передбачають надання допомоги на місці події, включає не тільки навчання правилам поведінки, але і відповідне матеріальне забезпечення, до якого належать і аптечки першої допомоги. Аптечки повинні знаходитись у місцях найбільшого скупчення людей і на травмонебезпечних ділянках.
У кабінеті фізики, хімії, спортзалі, майстерні, гаражі, учбовому господарстві, на фермі, польовому стані аптечку кладуть до спеціальної шафи, під час роботи у полі аптечку тримають у сумці або місці, зручному для переноски. Стан і укомплектованість аптечки необхідно обов'язково перевіряти, звертаючи увагу на термін зберігання ліків. В аптечці завжди повинні бути засоби для надання першої допомоги при ушибах, дрібних пораненнях: розчин йоду,
борна кислота, марганцево-кислий калій, перев'язочний матеріал.
Правила користування індивідуальним перев'язочним пакетом:
1. Розгортаючи пакет, необхідно слідкувати, щоб не торкатись тієї сторони, яка буде накладена на рану.
2. Якщо рана одна, то слід накласти дві подушечки, якщо ран дві — по одній на рану, потім перебинтувати.
3. Щоб пов'язка не зсунулася, потрібно закріпити зовнішній кінець бинта шпилькою.
4. Після відкриття пакет необхідно відразу використати, тому що він швидко втрачає стерільність.
П
ерша допомога при запорошуванні очей, пораненнях, вивихах, переломах.В умовах виробництва очі можуть бути запорошені металевою або деревною стружкою, шматочками каміння тощо. Настає сильне подразнення, біль, різь, сльозотеча і почервоніння очей. Неприпустимо намагатися самостійно видалити стороннє тіло з ока. Необхідно накласти м'яку пов'язку (мал. 2) і негайно відправити потерпілого до лікарні або викликати медичного працівника.
Мал. 2. Накладання пов'язки
при травмуванні ока.
Поранення — це ушкодження з порушенням цілісності шкіри або слизової оболонки. Неприпустимо доторкатись до рани руками, промивати її водою, засипати порошком, накладати деревну кору тощо. Забруднену шкіру навколо рани протирають стерильною ватою, марлею, бинтом або тампоном з перев'язочного пакету. Навкруг рани змащують настоянкою йоду або "зеленкою" (попадаючи до рани, вони викликають опік і затримують заживлення). У разі відсутності медикаментів можна використовувати спирт, горілку, одеколон. Після обробки рану вкривають стерильною салфеткою або марлею, поверх кладуть вату та бинтують. Якщо під рукою немає стерильного матеріалу, використовують чисту м'яку тканину, носовички, чистий одяг тощо. В такому випадку на ділянку тканини, що буде безпосередньо прилягати до рани, необхідно накапати кілька краплин йоду, але сильно змащувати не можна — йод може спричинити опік.
Мол. 3. Підвішування руки на хустині.
При підозрі на вивих обмежитися створенням спокою на нижню кінцівку накласти шину, а верхню підвісити хусткою на шию (мал. 3) і якомога швидше доставити потерпілого до медичної установи. Вправлення вивиху потребує спеціальних знань, тому не слід намагатися зробити це самостійно. Переломи можуть бути відкритими і закритими. При закритому переломі шкіра без ушкоджень, рана відсутня. Ознака перелому — різкий біль під час спроби руху ушкодженою кінцівкою. Перша допомога — забезпечити спокій та нерухомість місця перелому (мал. 4). При наданні допомоги не треба намагатись встановити, є, чи немає перелому: мацати місце ушкодження, примушувати потерпілого рухати, піднімати або згинати кінцівку. Такі дії можуть різко підсилити біль, спричинити до зміщення і ушкодження м'яких тканин. Для забезпечення нерухомості зламаної кінцівки застосовують спеціальні дротяні або фанерні (дерев'яні) шини (мал. 5 - 9). Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча або стегна, то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м'яке — вату, шарф, рушник. Накладену шину необхідно прикріпити до кінцівки бинтом, рушником, ременем. Як шину можна використати дошку, палицю, лижу тощо. Таку імпровізовану шину необхідно прикласти з двох протилежних сторін уздовж ушкодженої кінцівки і обгорнути бинтом. Шина повинна бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидві сторони перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов: не можна накладати шину на місце відкритого перелому, а слід прибинтовувати її поверх одягу (взуття) і, крім того, підкласти під неї що-небудь м'яке, попередньо зупинивши кровотечу.
Мал. 4. Підвішування руки на полі піджака.
Мал. 5 Накладання шини при
переломі плеча
Мал. 6. Накладання шини при Мал.7. Накладання пов'язки при
переломі передпліччя переломі або вивиху ключиці.
Мал. 8. Накладання шини при переломі гомілки.
Мал. 9. Накладання шини при переломі стегна.
Особливо небезпечні травми хребта. В таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит, лист фанери, двері тощо. Якщо під руками немає нічого твердого, то в крайньому випадку можна транспортувати потерпілого у звичайних м'яких ношах обличчям донизу.
При переломі ребер необхідно міцно забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видоху. При ушкодженні тазу необхідно обережно стягнути його широким рушником, шматком тканини, покласти потерпілого на тверді ноші (щит, широку дошку), надавши йому позу "жаби".
У разі травми голови необхідно покласти потерпілого, зробити йому на голову охолоджуючий компрес. Для запобігання задушення потерпілого у несвідомому стані від западання язика або блювотних мас його кладуть на бік або на спину, при цьому голова має бути повернутою вбік. Треба швидко і обережно очистити рот, висунувши вперед нижню щелепу, витягти язика. При першій можливості потерпілого треба негайно транспортувати до лікувального закладу у супроводі особи, яка вміє надавати допомогу для оживлення. Транспортують потерпілого на спині з трохи піднятою на подушці головою.
П
ри переломі нижньої щелепи накладають пов'язку, що забезпечує її нерухомість. Для цього беруть дві хустки, з яких одну проводять під підборіддя та зв'язують на тім'ї, а другою охоплюють підборіддя спереду і зав'язують на потилиці (мал. 10).
Мал. 10. Накладання пов'язки при черепно-мозковій травмі
Припинення кровотечі з рани, носа, вуха, легень, стравоходу.
Навіть відносно неглибокі поранення можуть супроводжуватись кровотечею: капілярною, артеріальною, венозною.
Якщо ушкоджена артерія — колір крові яскраво-червоний, кров б'є фонтанчиком. Артеріальна кровотеча найбільш небезпечна, допомогу потерпілому треба надавати негайно. При. капілярній кровотечі кров виділяється краплями, венозна кров має темно-червоне забарвлення.
Мал. 11. Гумовий джгут для зупинки кровотечі.
Артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою здавлюючої пов'язки. При кровотечі з великої артерії для зупинки крові до ділянки рани притискають артерію пальцем вище місця поранення, а потім накладають здавлюючу пов'язку. При кровотечі зі стегнової артерії джгут (мал. 11) накладають вище від місця кровотечі. Під джгут підкладають шар марлі, щоб не пошкодити шкіру і нервові закінчення, вставляють записку із зазначенням часу його накладаная. Тривалість використання джгута обмежується двома годинами, у противному разі — омертвіє кінцівка
(мал. 12). Якщо протягом цього періоду немає можливості забезпечити додаткову допомогу, то через 1,5-2 години джгут на кілька хвилин відпускають (до почервоніння шкіри), кровотечу при цьому зменшують іншими методами (наприклад, здавлюючим тампоном), а потім знову затягують джгут. При кровотечі з головної шийної (сонної) артерії рану по можливості стискають пальцем, після чого набивають великою кількістю марлі, тобто роблять тампонування. Якщо рана знаходиться в паху або під пахвою (джгут не можна використовувати), то вкладають тампон, а потім (якщо немає вивихів і переломів), кінцівку потерпілого згинають і прив'язують до тулуба (мал. 13, 14).
Мал. 12. Етапи накладання джгута.
Для зупинки носової кровотечі потерпілого необхідно посадити і покласти на ніс охолоджуючий компрес. Якщо не допомагає, вводять до носових ходів тампони із стерильного бинта, оброблені З % розчином перкису водню. Тампони можна залишати в носі 24 години. Якщо потерпілий відкашлюється яскраво-червоною спіненою кров'ю — кровотеча в легенях. При цьому дихання утруднене. Потерпілого кладуть у напівлежаче положення» під спину підкладають валик, на груди кладуть холодний компрес. При цьому йому забороняється говорити і рухатись Періодично можна давати пити холодну, злегка підсолену воду і ковтати шматочки льоду. Постраждалому необхідна термінова госпіталізація.
Мал. 13. Зупинка кровотечі закруткою:
а) зав'язування вузла,
б) закручування за допомогою палички,
в) закріплення палички.
Кровотеча з травного тракту характеризується блюванням темно-червоною кров'ю, що зсілася. Положення потерпілому забезпечується те саме, що й при кровотечі з легенів, але ноги згинають у колінах. При значній втраті крові може розвинутись гостре недокрів'я, виникнути шок. Перш за все треба зупинити кровотечу, по можливості напоїти чаєм. Потім тілу потерпілого надають такого положення, при якому голова для її нормального кровозабезпечення має бути дещо нижче тулуба.
Мал. 14. Згинання кінцівки в суглобах для зупинки кровотечі з:
а) передпліччя; б) плеча; в) гомілки; г) стегна.