Geum.ru

Вступ

Вид материалаДокументы

Содержание


Список використаної літератури
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Висновки



В результаті проведення дослідження доцільно зробити наступні висновки:
  • Українська культура та мистецтво у 1920-1960 рр. пройшла етап високого злету й глибокого занепаду, проявивши при цьому риси міцної тривалості, життєздатності національних традицій. Зміна моделі світосприйняття детермінувала зміну способів його мистецького втілення. В умовах радянської дійсності художня творчість розвивалася під впливом ідеологічного тиску, який регламентував свободу самовираження митця. Проте народне мистецтво України, яке завжди вирізнялося стійкістю традиції та протистоянням будь-яким зовнішнім впливам, стало важливим джерелом творчих шукань і звершень.
  • У першій половині ХХ століття в України активно розвивається декоративно-ужиткове мистецтво. Народні майстри створюють художні килими, вишивки, тканини, вироби гончарства та різьблення з дерева. Широкого розвитку набирає малярство. Світової слави досягають твори Марії Приймаченко, Тетяни Пати, Леонтія Гринюка, Анастасії Рак, Івана Сколодза, Катерини Білокур. Їх композиції є оригінальним поєднанням традиції з оригінальним новаторським.
  • Працюючи в роки тоталітарного режиму, коли держава пильно стежила за розвитком культури і мистецтва, Катерина Василівна знайшла свою творчу дорогу. Вона самотужки проникнула в складний малярський процес, опанувавши олійний живопис, графіку, акварель, працюючи в народному типі творчості. Рідкісне обдарування народної майстрині проявилося у переосмисленні народних традицій вишивки, ткацтва, витинанки, які склали основу її самобутньої творчої манери. Катерина Білокур – художник, який організовує свій мистецький світ за авторськими законами, наближеними до законів народного мистецтва, не дивлячись на те, наскільки близькі „герої” її полотен за манерою виконання до живопису професійного.
  • Складовою творчості Катерини Білокур була навколишня природа, власна інтуїція та суто народна творчість. Художниця працювала у руслі міфотворчості радянської доби, проте вона творила свою дивну казку, прекрасну й схожу на сон, у чомусь глибинному стаючи виразницею сюрреалістичних пошуків. У живописно-образному світі Катерини Білокур простежуються естетичні уподобання й жанрова визначеність.
  • Винятково оригінальною була робота Катерини Білокур над композицією. Подумки вона вибудовувала всю композицію, а малювала способом приєднання однієї деталі до іншої. Працюючи від подробиці до цілого, досягала властивої їй максимальної натуралістичності відтворення форм живої природи. Її картини вражають розкішним царством флори з найтоншими переливами дивовижних кольорів. Слід додати, що для кожної фарби Катерина Білокур робила окремий пензель.
  • У своєму дивовижному мистецтві Катерина Білокур проявила себе у жанрі натюрморту, побудова якого дає нам відчуття фантастичної реальності чи реальної фантастики, яка існує на хиткій межі дійсності та марення. Саме в натюрморті проявляються риси живописного світу художниці. Народна майстриня також опанувала професійні таємниці втілення моделі на портретах, вдало поєднуючи у своїх композиціях розквіт людського життя та розквіт природи.
  • Живописний світ Катерини Білокур на вдивовижу цілісний. Показує природу „безневільними квітами” сприймається нестримною стихією. Катерина Білокур була далекою і за обставинами свого життя і за своїм внутрішнім світом від подібних культурологічних інтелектуальних шукань. Художниця і на сьогодні являється феноменальним явищем, особою утаємниченою, культовою, знаковою і, - безперечно – геніальною.



Список використаної літератури




    1. Антонович Є. А., Захарчук – Чугай Р.В., Степанович М.Є. декоративно – прикладне мистецтво. – Львів: Світ,1992. – 270с.
    2. Альбом репродукцій Катерини Білокур. / Вступне слово: Гончар О. Чарівний світ Катерини Білокур. – К:. Мистецтво, 1964. – 52с.
    3. Альбом. Український живопис. – К:. Мистецтво, 1985.
    4. Асєєв Ю., Говдя П., Головко Г., Касіян В., Нельговський Ю., Юрченко П. Нариси з історії українського мистецтва. – К:, 1966.
    5. Бажан М.П. Листи про могуття творчості. Твори в 4-х томах. – К., 1985.
    6. Білокур Катерина.Листи // Вітчизна. – 1982. - № 3. – С.18-47.
    7. Білишко О. Катерина Білокур // Вітчизна. – 1970. -№ 5. – С. 12-13.
    8. Білокур Катерина.Я буду художником !: Документальна оповідь у листах художниці, розвідках Миколи Кагарлицького. – К:. Спалах ЛТД, 1995.
    9. Богдан С. Листи її наче сплески світла... (мовний етикет епістолярії К. Білокур) // Дивослово. – 1999. - № 12. – С. 18 – 21.
    10. Боконь В., Польовий Л. Історія культури України. – К:, 1998.
    11. Боконь В., Польовий Л. Історія культури України. – К:. Либідь, 1998. – С.34 – 48.
    12. Бугаєнко І. Століття Катерини Білокур. – К:. Образотворче мистецтво, 2000.
    13. Велігодська Н. Чарівна квітка Богданівки. До 75-річчя з дня народження К.Білокур // Соціалістична культура. – 1975. - № 12. – С. 30-33.
    14. Велігодська Н., Юрченко П. Декоративно – ужиткове мистецтво (Історія українського мистецтва у 6-ти томах ). – Т.5. Радянське мистецтво 1917-1941 рр. – К:, 1967.
    15. Волга Л. Художниця з іншої планети. – К:. Кур’єр, 2000.
    16. Говдя П. Українське мистецтво другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. – К:, 1964.
    17. Гонджа П. Катерина Білокур. Я буду художником ! // Культура і життя. - 1998.
    18. Гончар О.Т. Чарівниця. Твори в 6-ти т. – Т.6. – К:, 1979. – С. 493-497.
    19. Гура Л. Невмируща симфонія життя (про виставку укр. художн. К.В.Білокур у Києві ) // ОМ. – 1971. - № 2. – С.12-13.
    20. Дашкевич Я. Навчальний посібник. Історія Української культури кінець ХІХ – початок ХХ ст. – К:, 1997.
    21. Жаборюк А.А. Мистецтво живопису і графіки на Україні в першій половині ХІХ ст. - К:. Мистецтво, 1983.
    22. Журавель О. Квіт якому цвісти вічно// Культура і життя. – 1977. – 1 грудня.
    23. Загаєцька О. Одержима і неповторна Катерина Білокур// Культура. – 2001. - № 12. – С.6 -8.
    24. Загайко А.І. Катерина Білокур і Полтавщина. К:. Вітчизна, 1985. – 25с.
    25. Івакін Г.Ю. Історія української культури. – К:. Мистецтво, 1994.
    26. Ісламов В. Історія України ХХ ст. К:, 1992.
    27. Ірпа Г. Катерина Білокур: 1900-1961 //Соняшник. – 1993. - № 1. – С.3.
    28. Історія українського мистецтва в 6-ти томах. Мистецтво другої половини ХІХ – ХХ ст. Т.4. – К:, 1970.
    29. Кагарлицький М. Катерина Білокур. Я буду художником! // Правда. – 1995. – С. 24 – 26.
    30. Кагарлицький М. Як дві зорі на небосхилі віку // Наука культура. Україна. – 1980. – К:, 1981. – С. 491-498.
    31. Кагарлицький М.Ф. Заспокой і упокой, Боже, душу Катерини Білокур: Писемні роздуми // Літ. Україна. – 1994. – 21 лип.
    32. Кагарлицький М.Ф. Сяйво дружби: Листи К.Білокур. - К:, 1990.
    33. Каталог виставки творів. Катерини Білокур. – К:, 2000.
    34. Клейн Н. Художниця мовби з іншої планети // Катерина Білокур очима сучасників/ Спогади… - К:. Томіріс, 2000. – 48с.
    35. Конєва І. Рослинні „лики буття” ( про живопис К. Білокур) //ДИ. – 1978. - № 11. – С. 18-22.
    36. Коцюбинський М. Етюд на тему листів К. Білокур // Дивослово. – 2001. - С. 14-17.
    37. Кравець О. В. Натюрморт-фантазія Катерини Білокур. - К:,1989. – С. 79 – 83.
    38. Лобановський Б. Український живопис у лабетах перебудов: ( Від джерел соцреалізму до 1980-х рр.). Реалізм в українському живописі радянського часу. К:, 1998. – С. 13-92.
    39. Майборода З. «Зірка» з Богданівки // Столиця. – 2000. - № 10. – С.60-62.
    40. Макаров А., Найден О. Барви щедрої землі. – К:, 1970. – 64с.
    41. Найден О. Катерина Білокур // Народне мистецтво. – 2000. - № 3-4. – С. 9-13.
    42. Найден О, с. Цар – колос (Про К. Білокур та її картини ) // Слово і час. – 1990. - № 12. – С. 67-71.
    43. Непорожній О. Троянда Української землі // К. Білокур очима сучасників. Спогади... – 157с.
    44. Новиченко Л. Автопортрети з реальності: про листи К. Білокур // Дніпро. – 1982. - № 9. – С. 99-102.
    45. Павлов В.П. Українське радянське мистецтво 1920-1930-х років.Нариси з історії українського мистецтва. – К:, 1983. – 181с.
    46. Попов М. Нариси історії культури України. К:, 2001. – 62с.
    47. Розсошинська Н. Зоряний вінок шани іпамяті // Дивослово. – 2001. - № 6. – С. 40-43.
    48. Рубан В.В. Український живопис другої половини ХІХ-ХХст. К:,1986. – 102с.
    49. Рудницька О.П. Українське мистецтво у полікультурному просторі: Навчальний посібник. – К:, «Екс Об», 2000. – 208с.
    50. Співець краси й достатку. Памяті народної художниці Катерини Білокур // Мистецтво. – 1961. - № 4. – С. 38-39.
    51. Степовик Д.В. Скарби України: Наук. – худож. кн. – К:. Веселка, 1990. – 192с.
    52. Стрижевський О. Сторінки життя. Невідомі листи К. Білокур // Тижневик «Україна». – 1970. - № 7. – С. 12-13.
    53. Таранушенко С. Українське малярство ХVІІ – ХХ ст. – К:, 1982.
    54. Турченко Ф., Панченко П., Тимченко С. Новітня історія України. – К:, 2001.
    55. Українське малярство ХІІІ –ХХ ст. Альбом. Авт.-упоряд. В.І, свенціцька, В.П.Откович. – К:. Мистецтво, 1991. – С. 155-160.
    56. Френдейберг О. Поетика сюжету і жанру… - Л:. Госполитиздат, 1936. – С. 172-174.
    57. Шкаровська Н. Народне самодіяльне мистецтво. Л:. Аврора, 1975. – 51с.
    58. Шупта Д., Стеценко В. Єрусалим квітів. Вокальний цикл за однойменною поемою. – Яготин, 1995. – 30с.
    59. Щербина Г. Запалена свічка кликала душу до розмови: Вечір памяті геніальної худож. (К. Білокур) // Веч. Київ. – 1997. – 16 грудня. – С. 6.
    60. Юхимець Г.М. Нариси з історії українського мистецтва. Українське радянське мистецтво 1941-1960 рр. – К:, 1983.
    61. Юхимець Г.М. Нариси з історії українського мистецтва. Українське радянське мистецтво 1941-1960 рр. К:, 1983. – 204с.
    62. Яворівський В. Автопортрет з уяви: Роман. – К:. Рад. письменник, 1981. – 56с.