Geum.ru

Одеська національна юридична академія інформаційний бюлетень Студентського наукового товариства

Вид материалаДокументы

Содержание


Акіменко Ю.Ю. НАУКА: ЕТИЧНІ НОРМИ ТА ЦІННОСТІ
Еннан Р.Є.
Подобный материал:
1   2   3   4

Акіменко Ю.Ю.

НАУКА: ЕТИЧНІ НОРМИ ТА ЦІННОСТІ


Сутність науки і по сьогодні залишається не до кінця відкритою. Кожен трактує її по-різному. Що стосується питань про етичні норми та цінності науки, так і тут не має єдиного підходу у їх розумінні.

Однак неможливо заперечити той факт, що наука на сьогоднішній день суттєво вплинула і впливає на життя сучасного суспільства. Багато її відкриттів і технічних нововведень пригнічують і лякають сучасну людину. І це не дивно. Сучасний науково-технічний розвиток викликав до життя не тільки позитивні, але і негативні явища, які набули глобальних масштабів. Ось чому, вступивши в ХХІ століття людство все частіше і напруженіше починає розмірковувати над моральною, гуманістичною оцінкою ролі і призначень науки в суспільному житті.

Наука виявляється силою, яка здатна сприяти розвитку самої людини, її творчих задатків і обдарувань. Одночасно, наука – складне багатовимірне соціальне явище. Її первісне завдання – пояснювати незрозуміле і полегшувати життя людям. Як показує час і історія, наука, точніше – її результати можуть не тільки допомагати але й ускладнювати життя людині.

Сучасна юридична наука, яка викликає значні зміни в сфері суспільного виробництва, стає одним з головних факторів економічних, соціальних, духовних перетворень, обновлення культури, якісної освіти суспільства і особистості. Однак, досить часто наукові знання не використовуються повністю для рішення насущних соціальних проблем, а інколи не мають взагалі ніякого значення в житті багатьох людей.

Впровадження досягнень науки в умовах недосконалої соціальної системи, не тільки відкриває нові напрямки і перспективи реалізації людської активності, але і породжує багато соціальних проблем, гостро ставить питання про майбутню людину і людство.

Цінність науки полягає в тому, що вона виконує такі важливі функції як інформування суспільства, вдосконалення певних явищ та вирішення існуючих проблем.

Головними засадами юридичної науки були і залишають: об’єктивність, глибоке вивчення, аналізування і співставлення досліджуваного явища, обґрунтування і доказовість своїх тверджень.

Однак деколи за об’єктивністю стоїть нехтування моральними і етичними засадами. Так, наука дозволяє стирати границі між звіданим і незвіданим, збільшує можливості людини, дає змогу видозмінювати світ довкола, однак великою проблемою є те, що сучасна людина не завжди готова нести відповідальність за те, що вона чинить. Сила, яку пропонує наука, велика, однак невміння вірно користуватися нею нерідко призводить до жахливих наслідків.

Попереду науки має завжди йти чиста душа, зважені погляди і підходи до того, якою ціною нам даються нові відкриття і що вони можуть принести в життя майбутніх поколінь. Тільки такі підходи можуть хоч частково виправдати все те лихо, які привнесли в життя наукові відкриття минулих і сучасних науковців.

Звернення наукової думки до загальнолюдських етичних норм, вивчення внутрішньої природи суспільства та її членів – ось головні напрямки вдосконалення сучасної науки. Не варто віддаватися зовнішнім матеріально-технічним здобуткам, потрібно розробити нові наукові підходи, які б зумовлювали розумне і раціональне впровадження нового.

Наука – це не тільки сфера виробництв знань та соціальний інститут, який може суттєво впливати на життя суспільства, це сила, яка має допомогти людині якнайкраще збагнути свою сутність, свою природу і якнайповніше реалізуватися в житті.

Еннан Р.Є.


СТУДЕНТСЬКА НАУКА

(НАУКОВО-ДОСІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ):

ТЕНДЕНЦІЇ, ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРОБЛЕМИ


„Закохані у практику без науки – немов стерновий, який

вступив на корабель без керма чи компасу – він ніколи

не впевнений куди він пливе”

(Леонардо да Вінчі)


Наука є складовою частиною загальнолюдської духовної культури. Вона є соціальнозначущою сферою людської діяльності, функцією якої є вироблення та використання теоретично-систематизованих знань про дійсність. Науково-дослідна робота студентів є невід’ємною складовою частиною підготовки фахівців, здатних творчо застосовувати в практичній діяльності найновіші досягнення науково-технічного прогресу.

Нова концепція вищої освіти передбачає формування у студентів вміння самостійно, свідомо і відповідально вчитися, а також створення у навчальних закладах необхідних умов для формування у студентів творчих здібностей, виховання особистості, здатної до саморозвитку як під час навчання у вищому навчальному закладі, так і в подальшій професійній діяльності.

Як відомо, економічні та соціальні реформи, які здійснюються в Україні, значною мірою змінюють характер праці спеціалістів та фахівців у різних сферах. Відповідно до цього змінюються й вимоги до підготовки кадрів. Серед найголовніших – вимоги розвитку спеціаліста творчого, ініціативного, який має організаторські навички та вміння спрямовувати діяльність свого підрозділу на вдосконалення технологічного процесу шляхом запровадження у практику нових досягнень наукової та технічної думки. Необхідною умовою виконання цієї вимоги є широке залучення студентів вищих навчальних закладів до науково-дослідної роботи, безпосереднє включення їх до сфери наукового життя.

Досвід свідчить про те, що розвиток наукових досліджень безпосередньо впливає на якість навчального процесу, оскільки вони змінюють не лише вимоги до рівня знань студентів, але й сам процес навчання та його структуру у вищий школі, підвищуючи ступінь підготовленості майбутніх спеціалістів, їхній творчий практичний кругозір.

Стан розвитку науки у вищому навчальному закладі передбачає підвищення якості підготовки спеціалістів, здатних після закінчення навчання самостійно вирішувати серйозні наукові завдання, йти у рівень з передовими ідеями теорії та практики в умовах ринкової економіки. Саме тому вже у навчальному закладі студентам необхідно прививати смак до наукових досліджень, вже на цьому етапі навчати їх мислити самостійно.

Необхідно наголосити на тому, що науково-дослідна діяльність є органічною частиною та обов’язковою умовою успішної роботи вищого навчального закладу. Студенти повинні не тільки отримувати найновішу наукову та практичну інформацію від викладачів під час проведення лекцій та практичних занять, але й самостійно брати участь у наукових дослідженнях. За рахунок цього наука у ВНЗ має можливість омолоджувати наукові кадри. Тобто вкрай необхідним є органічне поєднання навчально-виховної та науково-дослідної роботи у вищій школі.

Науково-дослідницька робота студентів повинна включати два взаємопов’язаних елемента: навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості, а також і наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорсько-викладацького складу за загальнокафедральною, загальнофакультетською чи вузівською науковою проблемою. Зміст та логіка науково-дослідницької діяльності студентів забезпечує послідовність засобів та форм її проведення відповідно до логіки навчального процесу, зумовлює її наступність.

Реалізована в комплексі науково-дослідницька діяльність студентів забезпечує вирішення таких основних завдань, як формування наукового світогляду, оволодіння методологією та методами наукового дослідження, розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань, необхідність постійного оновлення та вдосконалення своїх знань, розширення теоретичного кругозору та наукової ерудиції майбутнього фахівця, створення та розвиток наукових шкіл та ін.

Одним із найпоширеніших наукових заходів є наукові конференції. Досвід проведення наукових конференцій у окремих ВНЗ свідчить про те, що дійсно цікавими та корисними, науково значущими виявляються ті конференції, у яких брали участь не лише студенти, але й аспіранти, здобувачі, молоді вчені та викладачі. Фактор спільної роботи, наукове співробітництво сприяє зростанню почуття відповідальності в науковому пошуку, розуміння місця та значущості результатів власних досліджень у загальному контексті існуючої проблеми, визначає для студентів критерії оцінювання наукової роботи, завдання на подальший період. При цьому важливим є не лише доповісти про результати власної наукової роботи, але й взяти участь в обговоренні хвилюючої проблеми на якісно глибокому рівні, обмінятися думками з проблем, що хвилюють науковців, з провідними фахівцями у цій сфері.

Визначальний вектор науково-дослідницької роботи студентів – виховання творчо активної молоді, розвиток її науково-технічного потенціалу на підґрунті залучення до вирішення конкретних завдань, підвищення рівня знань, залучення до цієї роботи вчених та викладачів.

За сучасних умов науково-технічної революції, коли наука стала провідним елементом виробництва, на порядку денному постало питання про підвищення статусу студентської наукової творчості. Дуже важливо при цьому створити належний психологічний клімат, який би сприяв вдосконаленню студентської наукової творчості. Позитивну роль при цьому мають відігравати традиції, які були закладені вченими, науковими школами, талановитими представниками творчого студентства минулих часів та сьогодення. Широке заохочення, підтримка студентів у науковій творчості має стати суттєвою ознакою позитивних змін, що відбуваються у підготовці майбутніх фахівців. Сьогодні мають широко використовуватись різноманітні форми залучення студентів до наукової творчості, а відтак зростатиме кількість тих, хто поряд із досвідченими науковцями братиме участь у науковій роботі. Наукове співробітництво викладачів та студентів – стимул зростання професійної майстерності.

Метою діяльності студентського наукового товариства у ВНЗ мають слугувати: активізація науково-дослідної роботи студентів, оприлюднення її результатів, сприяння у практичній реалізації цих результатів, підвищення якості підготовки студентів у ВНЗ на основі підвищення організації, координації та розвитку форм наукової роботи студентів, зростання іміджу випускників ВНЗ серед інших вищих шкіл як елітних фахівців з поглибленим вивченням багатьох теоретичних та практичних аспектів.

Необхідно наголосити на тому, що успішне функціонування Студентського наукового товариства у ВНЗ дозволить зробити його однією з візитних карток ВНЗ, оскільки воно сприятиме збагаченню теоретичних знань, розвитку здібностей та практичного досвіду за фаховим спрямуванням студентів, до того ж сприятиме поширенню інформації про цей ВНЗ, його діяльність та, відповідно, рівень підготовки майбутніх фахівців. А це є досить важливим аспектом у формуванні позитивного іміджу та авторитету ВНЗ серед інших. Саме тому адміністрація ВНЗ повинна бути зацікавлена у ефективній діяльності та організації роботи СНТ, для чого необхідно створювати необхідні умови.

Суспільство і держава мають сприймати українську молодь як важливий стратегічний ресурс. Головним завданням державної політики на сучасному етапі є створення всіх необхідних умов для розвитку і реалізації здібностей та потенціалу людини, загалом молодого покоління, причому не лише в його особистих інтересах, але й в інтересах суспільства та держави. У сучасних умовах молодіжна політика має бути турботою всієї держави та всього суспільства. Суспільне значення наукової еліти важко переоцінити. Наукова еліта суспільства шляхом одержання нового знання та інформації здійснює вплив на формування інших груп, що застосовують наукові знання та інформацію. Діяльність наукової еліти визначає особливості розвитку науки як соціального інституту, впливаючи на трансформацію всіх її головних глибинних складових – філософських підвалин, наукової картини світу, ідеалів і норм дослідження, на формування її етичних та соціокультурних цінностей, а також на форми організації діяльності закладів, що належать до наукової сфери.