Geum.ru

Дозвольте подякувати організаторам за запрошення на форум. Ми порівнюємо національні стратегії та регіональні синергії. Я б хотів почати з Росії

Вид материалаДокументы
Подобный материал:


ДРУГИЙ КИЇВСЬКИЙ БЕЗПЕКОВИЙ ФОРУМ


Виступ Сергія Корсунського, Надзвичайного та Повноважного Посла України в Туреччині, під час Другого Київського безпекового форуму «Чорноморсько-Каспійський регіон і європейська енергетична безпека»


Дозвольте подякувати організаторам за запрошення на форум. Ми порівнюємо національні стратегії та регіональні синергії. Я б хотів почати з Росії. Ця країна має стратегію, і стратегію вражаючу. З моєї точки зору, вона дуже проста та включає декілька моментів, на яких би я хотів наголосити. Перш за все, це монополізація ресурсів; друге – монополізація маршрутів транзиту; третє – блокування внутрішніх диверсифікаційних проектів, спрямованих на залучення інших ресурсів, крім російського та середньоазіатського газу через Росію до Європи; четверте – відволікання уваги та спроб міжнародної спільноти від реальних проблем та реальних проектів на нереальні – на кшталт Південного Потоку, Північного Потоку, газового ОПЕКу. Росіяни вражаюче працюють з деякими урядами європейських країн стосовно забезпечення ринків збуту для майбутнього збільшеного газопостачання. Які інструменти у нас є, щоб протидіяти цій стратегії? Ми повинні прийняти її, і ми повинні працювати з нею. Я погоджуюсь з доктором Балмаседою у тому, що національні стратегії дуже важливі. Але я впевнений, що на національному рівні ми не можемо працювати з росіянами і ми не можемо вирішувати реальні проблеми національної безпеки в Європі, тому що так влаштований сучасний світ. Ніхто не може боротися з глобальними проблемами сам. Нам потрібна синергія, або й синергії. НАТО – це синергія, яку ми вже маємо. Українсько-литовсько-азербайджансько-грузинсько-польська ініціатива, про яку нам говорив пан Соколовський, – це ще один хороший приклад розвитку регіональної синергії та створення об’єднання країн з метою захисту наших спільних інтересів у відносинах з Росією стосовно газового транзиту та споживання. Я також хочу згадати і ЄС, Туреччину та Азербайджан, та ініціативи деяких інших країн, спрямованих на розвиток відомого проекту «Набуко», який, на зразок проекту «Одеса-Броди», перетворюється на нескінченну історію. Кожного року ми говоримо про цей проект знову і знову, знову говоримо про те, як діставати ресурси для Набуко та Одеса-Броди, і ми знову і знову не можемо з цими проектами нічого зробити. Я б хотів також згадати про синергійний підхід , яким є Енергетична Хартія, те, про що ми говорили на минулому засіданні, та про нездатність цієї важливої міжнародної інституції розробити чіткий та зрозумілий план транзиту енергоресурсів з Середньої Азії до Європи. Але, на мою думку, найбільша проблема полягає в тому, що немає спільної позиції в ЄС. У мене така цікава посада, що я можу вам розказати враження від усього цього як з точки зору України, так і Туреччини – це дуже важлива стратегічна країна транзитного коридору, який йде з Середньої Азії до Європи. Можу вами сказати, що я бачу вражаючі спільні моменти як щодо Туреччини, так і щодо України. В обох випадках замість того, щоб робити чіткі та рішучі кроки у напрямку включення цих країн в європейську енергетичну спільноту, забезпечити існуючий транзитний коридор, яким є Україна, та майбутній транзитний коридор, яким є Туреччина, ЄС, я маю на увазі Брюссель, не хоче рішуче рухатися вперед у напрямку співпраці з обома країнами, розбудови партнерства з ними з метою захисту європейських інтересів та інтересів цих двох країн. Приклад одного з сьогоднішніх доповідачів про позитивне ставлення офіційних осіб ЄС щодо проекту «Південний Потік» - це яскравий приклад нерозуміння найважливішої регіональної синергії, яка повинна відображатися у спільній політиці ЄС. Я б хотів на цій позитивній ноті завершити свою доповідь. Дякую.