Податковий кодекс україни

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 60 61 62 63 64 65 66 67 ... 77

Стаття 268. Туристичний збір

268.1. Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого
зараховуються до місцевого бюджету.

268.2. Платники збору

268.2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а
також особи без громадянства, які прибувають на територію
адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення
сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного
збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання
(ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений
строк.

268.2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів
найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий
збір;

б) особи, які прибули у відрядження;

в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують
інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного
супроводжуючого);

г) ветерани війни;

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС;

д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування,
оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних,
фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають
ліцензію на медичну практику та акредитацію Міністерства охорони
здоров'я України;

{ Підпункт "д" підпункту 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 в
редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

е) діти віком до 18 років;

{ Підпункт 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 доповнено підпунктом
"е" згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та
санаторно-курортні заклади.

{ Підпункт 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 доповнено підпунктом
"є" згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

268.3. Ставка збору

268.3.1. Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до
1 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 268.4 цієї
статті.

268.4. База справляння збору

268.4.1. Базою справляння є вартість усього періоду
проживання (ночівлі) в місцях, визначених підпунктом 268.5.1 цієї
статті, за вирахуванням податку на додану вартість.

268.4.2. До вартості проживання не включаються витрати на
харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та
прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки,
оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз),
обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади,
інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами
в'їзду.

268.5. Податкові агенти

268.5.1. Згідно з рішенням сільської, селищної та міської
ради справляння збору може здійснюватися:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків
для приїжджих та іншими закладами готельного типу,
санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють
неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що
належать фізичним особам на праві власності або на праві
користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями,
які уповноважуються сільською, селищною або міською радою
справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

268.6. Особливості справляння збору

268.6.1. Податкові агенти справляють збір під час надання
послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і
зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку
(квитанції) на проживання.

268.7. Порядок сплати збору

268.7.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до
податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується
у строки, визначені для квартального звітного (податкового)
періоду.

{ Підпункт 268.7.1 пункту 268.7 статті 268 в редакції Закону
N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

268.7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу
юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання
(ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента,
зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента
туристичного збору в органі державної податкової служби за
місцезнаходженням підрозділу.

268.7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює
календарному кварталу.

РОЗДІЛ XIII. ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

Стаття 269. Платники податку

269.1. Платниками податку є:

269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.2. землекористувачі.

Стаття 270. Об'єкти оподаткування

270.1. Об'єктами оподаткування є:

270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або
користуванні;

270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Стаття 271. База оподаткування

271.1. Базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з
урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до
порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку
яких не проведено.

Стаття 272. Ставки податку за земельні ділянки
сільськогосподарських угідь (незалежно від
місцезнаходження)

272.1. Ставки податку за один гектар сільськогосподарських
угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової
оцінки у таких розмірах:

272.1.1. для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

272.1.2. для багаторічних насаджень - 0,03.

272.2. За сільськогосподарські угіддя, що надані в
установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням,
у тому числі військовими сільськогосподарськими підприємствами,
незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені,
податок справляється за ставками, визначеними пунктом 272.1 цієї
статті.

Стаття 273. Оподаткування земельних ділянок, наданих на
землях лісогосподарського призначення (незалежно
від місцезнаходження)

273.1. Податок за лісові землі справляється як складова плати
за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається
податковим законодавством.

273.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які
надані у встановленому порядку та використовуються для потреб
лісового господарства, встановлюються:

273.2.1. за сільськогосподарські угіддя - відповідно до
статті 272 цього Кодексу;

273.2.2. за ділянки, зайняті виробничими,
культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими
будівлями і спорудами, - відповідно до статей 276 і 280 цього
Кодексу.

Стаття 274. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну
грошову оцінку яких проведено (незалежно від
місцезнаходження)

274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову
оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх
нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок,
зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Стаття 275. Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в
межах населених пунктів, нормативну грошову
оцінку яких не проведено

275.1. Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову
оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:

------------------------------------------------------------------

|Групи населених пунктів |Ставки податку,| Коефіцієнт, що |

|з чисельністю населення,| гривень за |застосовується у містах|

| тис. осіб | 1 кв. метр | Києві, Сімферополі, |

| | | Севастополі та містах |

| | | обласного значення |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|до 3 | 0,24 | |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 3 до 10 | 0,48 | |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 10 до 20 | 0,77 | |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 20 до 50 | 1,2 | 1,2 |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 50 до 100 | 1,44 | 1,4 |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 100 до 250 | 1,68 | 1,6 |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 250 до 500 | 1,92 | 2,0 |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 500 до 1000 | 2,4 | 2,5 |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 1000 і більше | 3,36 | 3,0 |

------------------------------------------------------------------

275.2. У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів
України до курортних, до ставок податку, зазначених у пункті 275.1
цієї статті, застосовуються такі коефіцієнти:

275.2.1. на південному узбережжі Автономної Республіки Крим -
3;

275.2.2. на південно-східному узбережжі Автономної Республіки
Крим - 2,5;

275.2.3. на західному узбережжі Автономної Республіки Крим -
2,2;

275.2.4. на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської
та Херсонської областей - 2;

275.2.5. у гірських та передгірних районах Закарпатської,
Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3,
крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені
до категорії гірських;

275.2.6. на узбережжі Азовського моря та в інших курортних
місцевостях - 1,5.

275.3. Ставки податку за земельні ділянки (за винятком
сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського
призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські,
селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених
пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та
місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного
розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів,
установлених пунктом 275.2 цієї статті.

Стаття 276. Особливості встановлення ставок земельного
податку

276.1. Податок за земельні ділянки (в межах населених
пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання
особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без
отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та
садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і
дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки,
надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та
лісового господарства, які зайняті виробничими,
культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і
спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного
податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.
{ Пункт 276.1 статті 276 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

276.2. Податок за земельні ділянки (в межах населених
пунктів) на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого
та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з
функціональним призначенням цих територій та об'єктів,
справляється у п'ятикратному розмірі податку, обчисленого
відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

276.3. Податок за земельні ділянки (в межах населених
пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного
призначення, використання яких не пов'язано з функціональним
призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі,
обчисленому відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу із
застосуванням таких коефіцієнтів:

276.3.1. міжнародного значення - 7,5;

276.3.2. загальнодержавного значення - 3,75;

276.3.3. місцевого значення - 1,5.

276.4. Податок за земельні ділянки (у межах населених
пунктів), що відносяться до земель залізничного транспорту (крім
земельних ділянок, на яких знаходяться окремо розташовані
культурно-побутові будівлі та інші споруди і які оподатковуються
на загальних підставах), надані гірничодобувним підприємствам для
видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин,
а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, та
земельні ділянки, на яких розташовані аеродроми, справляється у
розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274
і 275 цього Кодексу.

{ Пункт 276.4 статті 276 в редакції Закону N 3609-VI ( 3609-17 )
від 07.07.2011 - набирає чинності з 1 січня 2012 року у частині
справляння земельного податку за земельні ділянки залізничного
транспорту та аеродромів }

276.5. У разі надання в оренду земельних ділянок (в межах
населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин
власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у
пунктах 276.1 та 276.4 цієї статті, іншим суб'єктам, податок за
площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до
статті 274 цього Кодексу від нормативної грошової оцінки,
визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта
функціонального використання цих площ залежно від виду економічної
діяльності орендаря, та статті 275 цього Кодексу.

276.6. Податок за земельні ділянки (в межах та за межами
населених пунктів), надані для розміщення об'єктів енергетики, які
виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії,
справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого
відповідно до статей 274, 275, 278, 279 і 280 цього Кодексу.

Blog

Податковий кодекс україни

Содержание