Geum.ru

Верховної Ради України 14. 10. 92 № 2695 - xii.   закон

Вид материалаЗакон

Содержание


4. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 4.1. Загальні вимоги
4.2. Протипожежне водопостачання, пожежна Техніка і засоби зв’язку
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   73

4. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

4.1. Загальні вимоги


4.1.1. Пожежна безпека підприємства повинна відповідати вимогам Закону України Про пожежну безпеку, Правил пожежної безпеки в Україні та вимогам відповідних нормативних актів.

4.1.2. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах під­приємств.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників і уповноважених ними посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов’язках, інструкціях, положеннях тощо).

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим згідно з п. 3.3. Правил пожежної безпеки в Україні.

Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні, будівництві, розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

4.1.3. Власник підприємства зобов’язаний:

– розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки, розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах підприємства, здій­снювати постійний контроль за їх додержанням;

– впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

– забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

– організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

– у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, необхідно вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

– утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

– створювати, у разі потреби, відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально–технічну базу;

– подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об’єктів і продукції, що ними виробляється;

– здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики* ;

– своєчасно інформувати пожежну охорону про несправ­ність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

– проводити службове розслідування випадків пожеж.

4.1.4. У кожному підрозділі (цеху, майстерні, лабораторії чи іншому приміщенні) повинна бути опрацьована інструкція щодо заходів пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення, затверджена власником, вивчена в системі виробничого навчання та вивішена на видному місці.

4.1.5. У будівлях, як правило, необхідно передбачати оповіщення про пожежу. Спосіб оповіщення (технічні засоби чи організаційні заходи) визначається в залежності від призначення будівлі та її об’ємно–планувального та конструктивного рішення.

4.1.6. У виробничих, адміністративних і побутових будівлях підприємства не дозволяється:

а) виконувати прибирання приміщень з використанням бензину, гасу та інших легкозаймистих та горючих рідин;

б) оббивати стіни машинописних бюро, службових кабінетів, обчислювальних центрів та подібних приміщень горючими тканинами, непросоченими вогнезахисними сумішами;

в) відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними лампами або іншими засобами з застосуванням відкритого вогню;

г) проводити перепланування приміщень без узгодження з органами державного пожежного нагляду.

4.1.7. Всі речовини, що зберігаються (застосовуються) на підприємствах, повинні мати показники їх пожежної небезпеки за ГОСТ12.1.044–89 з вказівкою вогнегасильних речовин, які слід застосовувати при гасінні. Застосування матеріалів і речовин, на які відсутні показники пожежної небезпеки, не дозволяється.

4.2. Протипожежне водопостачання, пожежна Техніка і засоби зв’язку


4.2.1. Водопровідна мережа, на якій встановлюється пожежне обладнання, повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати розраховану кількість води з метою пожежогасіння. При недостатньому напорі на об’єктах повинні встановлюватись насоси–підвищувачі.

Тимчасове відключення ділянок водопровідної мережі з встановленими на них пожежними гідрантами або кранами, а також зменшення напору в мережі нижче потрібного допускається за умовою повідомлення про це пожежної охорони.

4.2.2. При наявності на території підприємства або поблизу нього природних водоймищ (рік, озер, ставків) повинні бути обладнані під’їзди і пірси для встановлення пожежних автомобілів і забору води будь-якої пори року.

4.2.3. За пожежними резервуарами, водоймами, водопровідною мережею і гидрантами, спрінклерними, дренчерними і насосними установками повинен здійснюватися постійний технічний нагляд, що забезпечує їх справний стан і постійну готовність до застосування у разі пожежі чи займання.

Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах, витраченої під час гасіння пожежі або в інших випадках, слід виконувати в термін:

– 24 години — на промислових підприємствах з приміщеннями категорій А, Б, В;

– 36 годин — на промислових підприємствах з приміщеннями категорій Г, Д, В;

– 72 години — на сільськогосподарських підприємствах.

4.2.4. У випадку проведення ремонтних робіт або відключення ділянок водопровідної мережі, виходу з ладу насосних станцій, несправності спрінклерних і дренчерних установок, витікання води з пожежних водойм необхідно терміново сповістити про це пожежну охорону.

4.2.5. Під’їзди і підходи до пожежних водойм, резервуарів і гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПГ, цифровим позначенням відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах.

Біля місця розташування пожежної водойми повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПВ, цифровими позначеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, що можуть бути одночасно встановлені на майданчику біля водойми.

4.2.6. Кришки люків колодязів пожежних підземних гід­рантів повинні бути очищені від грязі, льоду і снігу, а стояк — звільнений від води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання промерзанню.

4.2.7. Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу на шість місяців підлягати технічному обслуговуванню і перевірятися на роботоздатність шляхом пуску води.

4.2.8. В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути вивішені:

– загальна схема протипожежного водопостачання;

– схеми спрінклерних і дренчерних установок підприємства і інструкції з їх експлуатації. На засувках і пожежних насосах–підвищувачах повинно бути вказано їх призначення.

4.2.9. Насосна станція повинна мати телефонний зв’язок або сигналізацію, що зв’язує її з пожежною охороною під­приємства або міста (района).

4.2.10. Пожежні насоси водонасосної станції підприємства повинні утримуватися в постійній експлуатаційній готовності і перевірятися на створення потрібного напору шляхом пуску не рідше одного разу на місяць (з відповідним записом у журналі).

4.2.11. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами, які повинні знаходитись в опломбованих шафах.

Пожежні рукави повинні бути сухими, скоченими і підключеними до кранів і стволів.

На дверцятах шафи пожежного крана повинні бути вказані: літерне позначення ПК, порядковий номер пожежного крана, номер телефону найближчої пожежної частини.

4.2.12. Виробничі, адміністративні, складські і допоміжні будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами гасіння пожеж та зв’язку (пожежна сигналізація, телефони) для негайного виклику пожежної допомоги у випадку виникнення пожежі.

4.2.13. Усі види пожежної техніки та протипожежного устаткування, що застосовуються для запобігання пожежам і їх гасіння, повинні мати державний сертифікат якості.

Відповідальність за утримання та своєчасний ремонт пожежної техніки та устаткування, засобів зв’язку і пожежогасіння покладається на власника підприємства. Вогнегасники і засоби виклику пожежної допомоги, що знаходяться у виробничих приміщеннях, лабораторіях і складах, передаються під відповідальність (збереження) керівників цехів, складів та інших посадових осіб.

4.2.14. Використання пожежної техніки для потреб, що не пов’язані з навчанням пожежних формувань та пожежогасінням, не дозволяється.

При аваріях і стихійних лихах застосовувати пожежну техніку дозволяється за наявності дозволу органів пожежного нагляду.

4.2.15. Виїзна пожежна техніка (пожежні автомобілі, мотопомпи) і пожежне обладнання повинні знаходитись в справному стані згідно з вимогами п.п.6.4.5. — 6.4.7. Правил пожежної безпеки в Україні. Для їх зберігання повинно бути обладнане спеціальне опалюване приміщення (пожежне де­по, бокс).

Для зазначення місця знаходження пожежної техніки і вогнегасних засобів повинні застосовуватись вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026–76, які розміщуються на видних місцях на висоті 2–2,5 м як у приміщенні, так і назовні.

4.2.16. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях, на території підприємства, як правило, повинні встановлюватись спеціальні пожежні щити.

4.2.17. Контроль за утриманням і готовністю до дії вогнегасників та інших засобів гасіння пожеж, які знаходяться в цехах, складах, майстернях, лабораторіях, здійснює начальник пожежної охорони або добровільної пожежної дружини підприємства.

4.2.18. Порядок розміщення, обслуговування та застосування вогнегасників повинен дотримуватись у відповідності з вказівками інструкцій підприємств–виготовлювачів, чинних нормативно–технічних документів, а також з такими вимогами:

– не допускається зберігання і застосування вогнегасників з зарядом, що включає галоїдовуглеводневі сполуки, в непровітрюваних приміщеннях площею менше 15 кв. м;

– не дозволяється встановлювати вогнегасники на шляхах евакуації людей з приміщень, що захищаються, за винятком розміщення вогнегасників у нішах;

– вогнегасники повинні розміщуватись на висоті не біль­ше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані не менше 1,2 м від краю дверей при їх відчиненні;

– конструкція і зовнішнє оформлення тумби або шафи для розміщення вогнегасників повинні бути такими, щоб можна було візуально визначити тип вогнегасників, що в них зберігаються.

Вогнегасник повинен встановлюватися таким чином, щоб інструктивний напис на його корпусі лишався видимим.

4.2.19. Відповідальність за своєчасне і повне оснащення підприємства вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання правилам користування вогнегасниками несуть власники підприємств або орендарі згідно з договором оренди.